Тема 1. "ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ."
Тема 2. "ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ."
Тема 1. "ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ."
Тема 2. "ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ."
Заняття для учасників Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії. Спост...Vladimir Sulim
http://astro.sumy.ua/zanyattya-dlya-uchasnykiv-vseukrayinskoyi-uchnivskoyi-olimpiady-z-astronomiyi/
Природа розсіювання світла в атмосфері Землі. Сонячні плями і грануляція, які можна спостерігати на Сонце крізь спеціальний світлофільтр і сонячні телескопи.
Місяць, його фази, лібрації, сонячні і місячні затемнення, його дослідження в рамках місій Аполлон.
Планети Сонячної системи. Конфігурації і періоди їх найкращої видимості, поняття екліптики, побачили пов’язані з планетами деталі і явища, які можна спостерігати в аматорський телескоп.
Метеорні потоки і атмосферні явища: сріблясті хмари, гало, паргелій і парселена, зодіакальне світло.
Спостереження штучних супутників: Міжнародної космічної станції і геостаціонарних супутників.
Об’єкти глибокого космосу: Чумацький шлях, галактики, туманності і зоряні скупчення.
Презентація містить фотографії українських аматорів астрономії: Олега Бризгалова, Павла Преснякова, Ярослава Наріжного, а також сумських аматорів Олександра Мельника і Володимира Сулима.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. 08/10/14
ЩЩоо ввииввччааєє
аассттррооннооммііяя??
12:08
Матвієнко А.В.
вчитель фізики та астрономії
Уманська ЗОШ №5 ім. В.І.Чуйкова
2. ППллаанн ууррооккуу
1. Предмет астрономії
2. Коротка історія астрономії
3. Наша космічна адреса
4. Основні розділи астрономії
5. Тестування
6. Задача
7. Домашнє завдання
12:08
3. 1. Предмет астрономії
Астрономія – наука, що вивчає
будову, еволюцію космічних тіл та їхню
взаємодію.
Назва астрономія походить з грецької
мови (astron — зоря, nоmоs — закон),
тобто це наука, яка вивчає закони зір.
12:08
23. Відстані у космічному просторі
• Астрономічна одиниця (а.о.) – середня
відстань від Землі до Сонця.
1 а.о. = 149 597 870 691 ±6 м.
• Світловий рік (св. рік) – відстань, що долає
світло за 1 рік, рухаючись зі швидкістю
300 000 км/с. 1 св. рік » 1013 км.
12:08
28. Тести
1. Яке тіло знаходиться у центрі геоцентричної системи
світу?
А. Сонце. Б. Юпітер. В. Сатурн. Г. Земля. Д. Венера.
2. Яку планету відкрив Коперник?
А. Марс. Б. Сатурн. В. Уран. Г. Землю. Д. Юпітер
3. Що вимірюється світловими роками?
А. Час. Б. Відстань до планет. В. Період обертання.
Г. Відстань до зір. Д. Відстань до галактик.
4. Як перекладається з грецької мови слово «планета»?
А. Волохата зоря. Б. Хвостата зоря. В. Блукаюча зоря.
Г. Туманність. Д. Холодне тіло.
5. Яку структуру має наша галактика?
А. Еліптичну. Б. Спіральну. В. Неправильну.
Г. Кулясту. Д. Циліндричну.
12:08
29. Тести
6. Яка різниця між геоцентричною та геліоцентричною системами
світу?
Відповідь: У центрі геоцентричної системи світу знаходиться
Земля, а в центрі геліоцентричної системи — Сонце.
7. В якій послідовності відносно Сонця розташовані планети
Сонячної системи?
Відповідь: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн,
Уран, Нептун, Плутон.
8. Чи можуть існувати тіла за межами орбіти Нептуна?
Відповідь: За орбітою Нептуна можуть існувати ще тисячі
планет.
9. Що вимірюється астрономічними одиницями?
Відповідь: Астрономічними одиницями вимірюються відстані до
тіл, що обертаються навколо Сонця.
12:08
30. Задача
Зоря ВВееггаа розташована на відстані 26,4 св.
року від Землі. Скільки років летіла б до неї
ракета з постійною швидкістю 30 км/с?
Дано:
D = 26,4 св. року
c = 300000 км/с
V = 30 км/с
12:08
Розв'язання:
Швидкість ракети в 10000 разів менша, ніж
швидкість світла, тому космонавти будуть
летіти до Веги у 10000 разів довше.
t - ?
31. ДДооммаашшннєє ззааввддаанннняя
1. Опрацювати § 1
(підручник “Астрономія” автора М.П.Пришляк
рівень стандарту та академічний рівень видавництва Ранок 2011 р.)
2. Теми для рефератів:
• Як виникли назви сузір'їв?
• Координати на Землі й на небі.
12:08
32. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Література:
• Сущенко С.С. Фізична картина світу: узагальнювальні уроки / С.С. Сущенко, Л.С.
Недбаєвська. – Харків: Видавнича група «Основа», 2012.
• Смірнов В.А. Закон збереження імпульсу, реактивний рух, ракети та освоєння космосу –
Харків: Видавнича група «Основа», 2010.
• Фейгін О.О. Парадоксальна картина будови світу. Харків: Видавнича група «Основа», 2009.
• Попов П. І. та ін. Астрономія. К., 1950.
• Блажко С. Н. Курс общей астрономии. М.—Л., 1947. (рос.).
• Воронцов-Вельяминов Б. А. Очерки о Вселенной. Изд. 3. М., 1955. (рос.).
• Воронцов-Вельяминов Б. А. Очерки истории астрономии в России. М., 1956. (рос.).
• Кононович Э. В., Мороз В. И. Общий курс Астрономии: Учебное пособие / Под. ред.
Иванова В. В.. Изд. 2-е, испр. — М.: Едиториал УРСС, 2004. — 544 с. (Классический
университетский учебник). — ISBN 5-354-00866-2 (рос.).
• Куликовский П. Г. Справочник любителя астрономии / Под. ред. Сурдина В. Г.. Изд. 5-е,
перераб. и полн. обновл. — М.: Едиториал УРСС, 2002. — 688 с. — ISBN 5-8360-0303-
3 (рос.).
• Фесенков В. Г. Современные представлення о Вселенной. М.—Л., 1949. (рос.).
Інтернет-ресурси:
• http://ukrastro.org.ua/uaa/ - Українська астрономічна асоціація. Громадське об'єднання
астрономів України.
• http://astronomy.net.ua – Астрономічна мережа України.
• http://www.astronet.ru – Российская астрономическая сеть.
• http://www.astrolab.ru – Астрономическая лаборатория.
12:08
Editor's Notes
Загальний коментар
Походження терміна «астрономія», предмет астрономії як науки, основні етапи її розвитку та основні розділи сучасної астрономії — усе це, звичайно, необхідні елементи вступного уроку. Але найважливіше в ньому — розкрити практичне та загальнолюдське значення астрономії й цим довести учням необхідність оволодіння основами астрономічних знань. До сказаного в розділі 1 можна додати ще таке.
Підкреслюючи єдність законів природи, які діють на Землі й у космосі, слід відзначити, що астрономія вивчає стан матерії та фізичні процеси в ній у таких умовах, які недоступні фізикам у земних лабораторіях, зокрема за великих температур і тисків, наприклад у надрах зір. А саме розв'язання проблеми джерел зоряної енергії й привело вчених до ідеї використання процесів термоядерного синтезу, що має забезпечити людство надійним і практично невичерпним джерелом енергії.
Обмеженість земних ресурсів (поверхні, корисних копалин, ресурсів біосфери тощо) і дія другого закону термодинаміки, яка обмежує кількість енергії, що її може виробляти та використовувати людство на Землі, роблять неминучим у майбутньому освоєння людством принаймні нашої Сонячної системи. А це ще більше підсилюватиме значення астрономії, зокрема планетної астрономії, у житті людства.
Нарешті, треба наголосити на тому, що елементарні астрономічні знання й засновані на них способи орієнтування на місцевості та приблизного визначення часу можуть стати в пригоді кожному в повсякденному житті.
Важливо підкреслити зв'язок астрономії з фізикою як в історичному плані (роль геліоцентризму Коперника та астрономічних відкриттів Галілея у створенні основ класичної механіки Ньютоном, квантова фізика як основа інтерпретації спектрів небесних тіл і вивчення їхньої фізичної природи, загальна теорія відносності та уявлення про еволюціонуючий Всесвіт, тісний зв'язок між створенням єдиної теорії фундаментальних взаємодій та космологією раннього Всесвіту), так і в практичному.
Розглядаючи питання про вимірювання відстаней в астрономії , корисно для порівняння розмірів Сонячної системи й зоряного світу знайти співвідношення між астрономічною одиницею та світловим роком.
Особливістю цього уроку є досить велика кількість понять і термінів, що є новими або зміст яких уточнюється. Але треба мати на увазі, що цей урок перший, і тому нема потреби витрачати час на перевірку попередніх знань учнів.
Астрономія – наука, що вивчає будову, еволюцію космічних тіл та їхню взаємодію.
Назва астрономія походить з грецької мови (astron — зоря, nomos — закон), тобто це наука, яка вивчає закони зір.
Зараз відомо, що у Всесвіті крім зір існує ще багато інших космічних тіл та їхніх комплексів — планет, астероїдів, комет, галактик, туманностей та ін.
Тому астрономи вивчають усі об'єкти, які знаходяться у космічному просторі, та їхню взаємодію між собою.
Слово "космос" в перекладі з грецької означає те ж саме, що і Всесвіт.
Всесвіт у широкому розумінні цього слова – все суще, що знаходиться на Землі та за її межами.
У сучасній астрономії використовуються різноманітні методи та засоби дослідження Всесвіту. Астрономи не тільки збирають інформацію про далекі світи, вивчаючи випромінювання, яке надходить з космосу до поверхні Землі, але й проводять експерименти у навколишньому та далекому космічному просторі.
З давніх-давен небо вражало уяву людей своєю загадковістю, але багато століть воно залишалося для них недосяжним, а тому священним. Фантазія людей населила небо могутніми істотами — богами, які керують світом і навіть вирішують долю кожної людини.
Вночі примарне сяйво зір зачаровувало людей, тому вигадка прадавніх астрономів об'єднала окремі зорі у фігури людей і тварин — так з'явилися назви сузір'їв. Потім були помічені світила, що рухаються серед зір, — їх назвали планетами (з грец. — блукаюча ).
Перші спроби пояснити таємничі небесні явища були зроблені в Єгипті ще 4000 років тому та у древній Греції ще до початку нашої ери. Єгипетські жерці склали перші карти зоряного неба, дали назви планетам.
На рисунку зображена частина стародавньої карти зоряного неба. Принцесу Лидромеду принесли у жертву чудовиську Киту. Врятував красуню Персей, який відрубав голову медузі Горгоні, від погляду якої все кам'яніло.
Великий давньогрецький філософ і математик Піфагор у VI ст. до н. е. висунув ідею, що Земля має форму кулі й "висить" у просторі, ні на що не спираючись.
Астроном Гіппарх у II ст. до н. е. визначив відстань від Землі до Місяця та відкрив явище прецесії вісі обертання Землі.
Давньогрецький філософ Клавдій Птолемей у II ст. н. е. створив геоцентричну систему світу, в якій Земля знаходиться у центрі. Землю у просторі оточують 8 сфер, на яких розташовані Місяць, Сонце та 5 відомих у ті часи планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн. На 8-й сфері знаходяться зорі, які з'єднані між собою та обертаються навколо Землі як єдине ціле.
У XVI ст. польський астроном Микола Коперник запропонував геліоцентричну систему світу, в якій у центрі знаходиться Сонце, а планета Земля і інші планети обертаються навколо нього по колових орбітах.
Геніальність відкриття Коперником геліоцентричної системи світу полягала в тому, що він визначив належне місце Землі, зруйнувавши межу між небом та Землею, а також висунув гіпотезу, що у Всесвіті діють одні й ті самі закони, справедливі як на Землі, так і у космосі.
У 1609 р. італійський астроном Галілео Галілей вперше використав телескоп для спостереження за небесними світилами, відкрив супутники у Юпітера та побачив зорі у Молочному Шляху.
XVIII ст. в історії астрономії пов'язане з іменем англійського ученого Ісаака Ньютона, який відкрив основні закони механіки та закон всесвітнього тяжіння. Заслуга Ісаака Ньютона полягає у тому, що він довів універсальність сили тяжіння, або гравітації, тобто тієї самої сили, яка діє на яблуко під час падіння і ні Землю, притягує також Місяць, що обертається навколо Землі. Сила тяжіння керує рухом зір і галактик, а також впливає на еволюцію цілого Всесвіту.
У XIX ст. почався новий етап у вивченні космосу, коли німецький фізик Йозеф Фраунгофер у 1814 р. відкрив лінії поглинання у спектрі Сонця – фраунгоферові лінії , потім лінії поглинання були виявлені у спектрах інших зір. За допомогою спектрів астрономи визначають хімічний склад, температуру і навіть швидкість руху космічних тіл.
У XX ст. відкриття фізиком-теоретиком Альбертом Ейнштайном загальної теорії відносності допомогло астрономам збагнути дивне червоне зміщення ліній поглинання у спектрах галактик, що було відкрите американським астрономом Едвіном Габблом у 1929 р. Габбл довів, що галактики розлітаються, і пізніше вчені створили теорію еволюції Всесвіту від його зародження до сьогодення. Це дало поштовх до створення нової науки — космології.
4 жовтня 1957 р. почалася ера космонавтики. Цього дня у Радянському Союзі було запущено у космос перший у світі штучний супутник Землі, у створенні якого брали участь українські вчені, інженери та робітники. Сьогодні у космосі літають тисячі автоматичних станцій, які досліджують не тільки навколоземний простір, але й літають до інших планет Сонячної системи.
Ми живемо на Землі — одній із планет, що входять до Сонячної системи. Ці планети рухаються по своїх орбітах навколо Сонця. Більшість планет (крім Венери та Меркурія) мають супутники, які обертаються навколо своєї планети. У Сонячну систему, крім Сонця і планет з супутниками, входять також сотні тисяч астероїдів, або малих планет, мільйон кометних ядер та метеорна речовина.
Відносно до Сонця планети знаходяться у такій послідовності: найближча Меркурій, за ним - Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
За Нептуном навколо Сонця обертаються ще тисячі холодних і темних малих планет, які майже не освітлюються промінням Сонця.
Відстані у космічному просторі такі великі, що вимірювати їх у звичайних для нас метрах чи кілометрах незручно. Тому астрономи вибрали одиницями вимірювання світловий рік та астрономічну одиницю.
За межами Сонячної системи, на відстані більше ніж 100 000 астрономічних одиниць, починається зона тяжіння інших зір. Неозброєним оком на небі можна побачити близько 6000 зір, які утворюють 88 сузір'їв. Насправді зір набагато більше, але від далеких світил надходить так мало світла, що їх можна спостерігати тільки в телескоп. Великі скупчення зір, що утримуються силою тяжіння, називають галактиками. У Всесвіті знаходяться мільярди галактик, серед яких є й наша Галактика, яку пишуть з великої літери й називають — Молочний, або Чумацький Шлях. Її ми бачимо на нічному небі як сріблясту смугу.
З інших галактик, які можна побачити неозброєним оком, виділяється Туманність Андромеди. Ця зоряна система за розмірами та формою нагадує нашу Галактику, і світло від неї долітає до Землі за 2 млн років, тобто відстань до неї – 2 млн. св. років. Галактики знаходяться у скупченнях і формують комірчасту структуру Всесвіту.
Найбільш віддалені космічні об’єкти, які ще можна побачити у телескоп, - квазари. Вони знаходяться від нас на відстані 10 млрд. св. років.
Якщо у майбутньому земляни захочуть обмінюватися інформацією з іншими світами, то нашу космічну адресу можна записати так: Україна, Європа, планета Земля, Сонячна система, Галактика, Всесвіт.
Сучасна астрономія – надзвичайно розгалужена наука, розвиток якої безпосередньо пов'язаний з науково-технічним прогресом людства. Астрономія поділяється на окремі підрозділи або напрями, в яких використовуються властиві лише їм методи та засоби дослідження.
Астрометрія — розділ астрономії, що вивчає положення та рух небесних тіл та їхніх систем.
Небесна механіка вивчає закони руху небесних тіл.
Астрофізика — розділ астрономії, що вивчає природу космічних тіл: їхню будову, хімічний склад, фізичні властивості.
Космологія вивчає будову та еволюцію Всесвіту як єдиного цілого. Можливо, що у майбутньому космологія об'єднає всі природничі науки — фізику, математику, хімію, біологію, філософію, для того щоб дати відповідь на такі основні проблеми нашого буття:
Як виник цей світ, в якому ми живемо, і чому він є таким, яким ми його зараз спостерігаємо?
Як виникло життя на Землі, і чи існує життя у Всесвіті?
Що чекає наш Всесвіт у майбутньому?
Іноді астрономію споріднюють з астрологією, бо вони мають схожі назви. Насправді між астрономією та астрологією існує суттєва відмінність: астрономія — це наука, яка вивчає походження та еволюцію небесних тіл, а астрологія не має нічого спільного з наукою, оскільки вважає, що за допомогою зір начебто можна передбачити майбутнє. Астрологи малюють різноманітні схеми розташування зір та планет і складають гороскопи (з грець. — заглянути у майбутнє), за допомогою яких пропонують передбачити долю кожної людини.