O. Khukhlina

1. Фторхінолони Професор Хухліна О.С. Кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб © Хухліна О.С.

2. Класифікація фторхінолонів І покоління: ципрофлоксацин (ципробай, ципролет, цифран), офлоксацин (офлоксин, заноцин, таривід), норфлоксацин (норбактин, номіцин), пефлоксацин (абактал), еноксацин (еноксор), руфлоксацин; ІІ покоління: ломефлоксацин, спарфлоксацин; ІІІ покоління: флероксацин, грепафлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин, тровафлоксацин. © Хухліна О.С.

3. Класифікація фторхінолонів монофторовані (монофторхінолони): ципрофлоксацин, офлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин, еноксацин; дифторовані (дифторхінолони): ломефлоксацин, спарфлоксацин; трифторовані сполуки (трифторхінолони): флероксацин, тровафлоксацин. © Хухліна О.С.

4. Антимікробна активність фторхінолонів широкий спектр протимікробної дії щодо більшості грамнегативнихмікроорганізмів (Acinetobacter spp.,Bordetella spp., Brucella spp., Campylobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacteraerogenes, Enterobacter cloacae, E.coli, Fusobacterium spp., Gardnerella spp., Haemophilusinfluenzae, Klebsiella spp., Legionella spp., Moraxellacattharalis,N. gonorrhoeae, N. meningitidis, Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Providencia spp., Salmonella spp., Serratia spp., Shigella spp., V.cholerae, Yersinia spp.) – МПК ≤4 мг/л. © Хухліна О.С.

5. Антимікробна активність фторхінолонів Серед грампозитивних мікроорганізмів Staphylococcus spp. є чутливішими до фторхінолонів, ніж Streptococcus spp.;Enterococcus spp., Listeria spp. Чутливими є також Chlamydia spp., Mycoplasma spp. більшість анаеробів (Clostridium spp., Bacteroides spp.)резистентні або помірно чутливі до фторхінолонів, за виключенням моксифлоксацину. © Хухліна О.С.

6. Механізм дії фторхінолонів Пригнічення ключового фермента бактеріальної клітини ДНК-гірази (топоізоме-рази ІІ), що причетна до процесу нормального синтезу ДНК і поділу клітини © Хухліна О.С.

7. Механізм дії фторхінолонів Наділені достатньо вираженим постантибіотичним ефектом – продовження протимікробної дії після видалення препарату із середовища © Хухліна О.С.

8. Резистентність мікроорганізмів до фторхінолонів Розвивається відносно повільно. За відсутності контакту препарату з мікробною клітиною спонтанні мутанти нерідко знову стають чут-ливими. © Хухліна О.С.

9. Фармакокінетика фторхінолонів Швидко всмоктується в травному каналі, ха-рактерна висока біодоступність при вживанні всередину. Для більшості препаратів Т1/2 становить 5-10 год (моксифлоксацин – 9,3-15,6 год, спарфлоксацин– 18-20 год, руфлоксацин – 36 год). Фізико-хімічні властивості фторхінолонів, ви-сокаліпофільність, велике значення рКа і низьке зв’язування з білками обумовлюють хорошу дифузію їх в тканини (шкіру, м’язи, матку, слизову оболонку шлунково-кишкокого тракту, сечостатевих і дихальних шляхів, легені, нирки), синовіальну рідину, харкотиння. © Хухліна О.С.

10. Проникають в різні клітини: поліморфноядернінейтрофіли, макрофаги, альвеолярні макрофаги (концентрації в 2-12 разів перевищують позаклітинні концентрації). Всі фторхінолониметаболізують в організмі, ряд метаболітів наділені деякою протимікробною активністю. Виводяться нирками (клубочкова фільтрація, а також активна секреція канальцями нирок – ципрофлоксацин, ломефлоксацин, норфлоксацин, еноксацин; канальцева реабсорбція – пефлоксацин, спарфлоксацин) і за допомогою позаниркових механізмів (біотрансформація в печінці, екскреція з жовчю, виведення з фекаліями та ін.). Фармакокінетика фторхінолонів © Хухліна О.С.

11. Клінічне застосування фторхінолонів Перевагою фторхінолонів є можливість ефективної емпіричної терапії при важких формах генералізованої інфекції до постановки мікробіологічного діагнозу. Відзначена висока ефективність застосування фторхінолонів при інфекціях дихальних і сечовивідних шляхів; хірургічних (гнійно-запальні процеси в шкірі, м’яких тканинах, хронічний остеомієліт, гнійний артрит, інфекційні ускладнення опікової хвороби), гінекологіч-них і кишечних інфекціях, септицемії і бактеріемії, інфекціях у хворих з нейтропенією, туберкульозі. Застосовуються також для профілактики інфекцій при різноманітних оперативних втручаннях, трансплантації кісткового мозку і т.ін. © Хухліна О.С.

12. Побічні ефекти фторхінолонів З боку шлунково-кишкового тракту (нудота, біль в надчерев’ї, порушення апетиту, діарея, блювання. Алергічні реакції: свербіння шкіри, висипка на шкірі, Фотодерматоз. Порушення з боку ЦНС: головний біль, головокружіння, безсоння, збудження, рідко – судоми. Артралгії, міальгії, дуже рідко тендовагініт (частіше у хворих похилого віку при одночасному застосуванні глюкокортикоїдів). При високих дозах препаратів і тривалому курсі лікування – тромбобцитопенія, дисбактеріоз (кандидоз), псевдомембранозний коліт. © Хухліна О.С.

13. Протипоказання і застереження до застосування фторхінолонів гіперчутливість; в період вагітності і годування груддю застосування фторхінолонів не рекомендується; практично не застосовують в педіатрії, за виключенням важких, загрожуючих життю інфекцій за відсутності альтернативних лікарських засобів; зниження функції нирок і метаболічної активності у осіб похилого віку може потребувати корекції дози фторхінолонів; © Хухліна О.С.

14. Протипоказання і застереження до застосування фторхінолонів корекція дози може бути потрібною для препаратів, які елімінують в основному шляхом екскреції нирками (офлоксацин, ломефлоксацин); при захворюваннях печінки відзначені зміни фармакокінетики різного ступеня вираженості деяких фторхінолонів (цип-рофлоксацин, офлоксацин, спарфлоксацин). © Хухліна О.С.

15. Дякую за увагу