1. Алгоритм діяльності за методикою виявлення страхів та тривожності під ред. Є. І. Рогова
ПЛАНУВАННЯ
Цілі та задачі:
• діагностика наявності та вираження дитячих страхів;
• виявлення змін в емоційно-афективній сфері дитини.
Контингент та особливості проведення: методика використовується з дітьми дошкільного та
молодшого шкільного віку (1—3 класи). Проводиться у вигляді індивідуальної бесіди або у письмовій
формі, підходить для групової діагностики (кількість учасників не повинно бути більше ніж 15 осіб).
Для отримання більш надійних результатів психологу необхідно провести спочатку бесіду з дітьми в
атмосфері довіри та відвертості.
Терміни та строки: дослідження емоційно-афективної сфери може бути проведено у будь-який
період навчального року. Але не рекомендується проводити дослідження тривожності протягом І чверті
навчального року, коли проходить первинний адаптаційний період. Процедура проведення методики
займає приблизно навчальну годину (включаючи підготовчий етап та ігри -релаксації).
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріали та обладнання: опитувальник, бланки відповідей, ручки або олівці.
Після підготовчої бесіди з дітьми (приблизно 10 хвилин) дітям видаються індивідуаль-ні бланки.
Запитання подаються в усній формі. Увага! Бланки не повинні бути сильно зменшені, бо дрібні рухи
важко дістаються малюкам, що тільки освоюють письмо.
Інструкція: «Заповніть, будь ласка паспортну частину — вкажіть ваше ім'я та прізвище, напишіть
сьогоднішню дату і клас, в якому ви навчаєтеся. Я зараз запитуватиму у вас про дещо, а ви відповідайте
письмово: якщо згодні — навпроти запитання ставите «+», якщо ні — відповідно «-». У вільній частині
бланку нічого писати не треба».
Процедура дослідження
Спочатку ставиться запитання: «Скажи будь ласка, чи боїшся ти...».
1. Коли залишаєшся один ?
2. Занедужати?
3. Вмерти?
4. Якихось дітей?
5. Вихователів (учителів)?
6. Того, що вони тебе покарають?
7. Казкових героїв (Бабу Ягу, Чахлика Невмирущого, Бармалея тощо)?
8. Страшних снів?
9. Темряви?
10. Якихось тварин (вовків, собак, павуків, змій і т. д.)?
11. Транспорту (машин, поїздів, літаків та ін.)?
12. Стихійного лиха (буревію, урагану, повені, грози та ін.)?
13. Висоти?
14. У маленькій тісній кімнаті, у ліфті?
15. Води?
16. Пожежі, вогню?
17. Війни?
18. Різних лікарів (крім зубних)?
19. Крові?
20. Уколів?
21. Болю?
22. Несподіваних різких звуків?

2. ОБРОБКА ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ
Розкладіть бланки за алфавітом, підготуйте список групи, червону пасту, кольорові олівці,
бланки протоколу та аналітичної довідки, ключ до методики.
Підрахуйте спочатку число позитивних відповідей, які дала дитина — насамперед ро-биться
висновок про загальну тривожність дитини.
Низький рівень — 0—5 позитивних відповідей.
Середній рівень — 6—11.
Підвищений — 12—16.
Високий рівень — 17 і вище.
Потім оцініть вираженість кожного чинника — це дасть змогу якісного аналізу емоційно-
афективної сфери дитини. У вільній графі індивідуального бланку психолог відмічає результати
факторного аналізу тестування. Всі перераховані страхи можна розділити на 7 груп:
Страхи Номери запитань
1. Медичні (болю, уколів, лікарів, хвороб) 2, 18, 19, 20,21
2. Страх фізичного ушкодження (несподівані звуки, транспорт, стихія, війна) 11, 12, 16, 17, 22
3. Страх смерті (себе) 3, 9, 14
4. Страх тварин і (або) казкових персонажів 7, 10
5. Страхи кошмарних снів і темряви 8,9
6. Соціально опосередковані страхи (людей, дітей, покарання, запізнення, самотності) 4,5,6
7. «Просторові» страхи (висоти, води, замкнутого простору) 1, 13, 15
Однак для того щоб зробити безпомилковий висновок про емоційні особливості дити-ни,
психологові потрібно враховувати особливості життєдіяльності дитини в цілому.
Зверніть увагу на дітей із низьким рівнем страхів за тестом, бо насправді це можуть бути
високотривожні діти (високі та глибокі страхи можуть н е усвідомлюватися та активно витіснятися
особистістю).