sfvdf

1. Лабораторна робота № 9
Тема: Дослідження функціональної стійкості вестибулярного апарату
Мета: ознайомитися з методами дослідження стійкості вестибулярного
апарату
Обладнання: секундомір, рулетка, сантиметрова стрічка, крейда.
Теоретичне обґрунтування
При обертанні тіла навколо вертикальної вісі, горизонтальних чи
вертикальних прискореннях, зміні положення голови, відбувається
збудження рецепторів вестибулярного апарату під впливом енергії кутових
прискорень, що зростають або зменшуються.
Вестибулярний апарат зв’язаний з різними відділами НС, тому виникають і
особливі рефлекторні реакції – це статичні і статокінетичні рефлекси
скелетних м’язів, ністагм голови, очей, відчуття проти обертання і ряд
вегетативних реакцій – зміна ЧСС, тиску крові, нудота, тощо.
По тривалості характеру та співвідношення цих реакцій можна судити про
вестибулярну стійкість до обертових навантажень, яка має велике значення у
фізичному вихованні та спорті.
Робота виконується бригадою із 3-4 чоловік.
1. Дослідити статичну рівновагу.
Піддослідному стати на фоні вертикальної лінії (край дошки, шафи) із
зімкнутими п’ятками і носками, руки вперед, очі заплющені. Відмітити
відхилення тулуба від вертикальної лінії (у який бік та на скільки см).
2. Дослідити динамічну рівновагу: Провести ,, крокуючий ’’ тест.
Намалювати крейдою на підлозі концентричні кола діаметром 25, 50,
100 см. Розділити їх на 8 секторів по 45 градусів кожний.
Досліджуваному стати у центр кола спиною до світла і від власну лічбу
зробити 50 кроків на місці із заплющеними очима, високо піднімаючи
коліна. Після зупинки оцінити ступінь повороту навколо власної вісі
(норма – до 45 градусів) і лінійне зміщення вперед (норма до 100 см.).
3. Визначити відхилення при ходьбі без зорового контролю (тест
Бондаревського). На підлозі провести дві паралельні лінії довжиною
5м., на відстані 20см одна від одної. З обох боків накреслити стартовий
і фінішний прямокутники 30*40 см. Піддослідному пройти доріжкою

2. вперед і назад спочатку з відкритими, а потім із заплющеними очима.
Зафіксувати напрямок і значення відхилення (норма до 15см.).
4. Провести пробу Яроцького: Піддослідному поставити носки і п’ятки
разом, руки на пояс, робити обертальні рухи головою 2 рази на секунду
з максимальною амплітудою. Експериментатору зафіксувати час від
початку обертання до втрати рівноваги (обов’язкове страхування з усіх
боків, відсутність навкруги будь-яких предметів, щоб запобігти
травмам при раптовій втраті рівноваги).
Оцінювання тесту: 16 сек. – задовільно, 20 сек. – добре, 35 сек. – відмінно,
добре треновані спортсмени витримують до 90 сек.
Скласти таблицю особистих показників:
№
п/п
Показник Одиниці
виміру
Значення
фактичні
Межі
норми
Відхилення
від норми
абсолютне
Відхилення
від норми
відносне
1 крокуючий
тест
градуси,
см
45
градусів
100 см
2 відхилення
при ходьбі
ліве-
праве,
см
15
3 проба
Яроцького
секунди,
оцінка
16-35
4 статична
рівновага
ліве-
праве,
см
3
Відповісти на питання:
а) Структура, функції ВА
б) Механізм дії ВА
в) Що таке ністагм?
г) Подразники вестибулярного апарату
д) Наслідки порушення функції ВА
Аналіз, висновки, результати.