СИНТАКСИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

2. Синтаксичні норми – це правила побудови так званих
синтаксичних конструкцій – словосполучень і речень.
Синтаксис ділового спілкування :
 Прямий порядок слів
 Непряма мова й інфінітивні конструкції у реченнях
резолютивного характеру
 Нанизування форм родового й орудного відмінків
 Уживання однорідних членів речення
 Використання складних речень з підрядними
означальними,обставинами
 Використання відокремлених означень і обставин
способу дії.

3. Порядком слів називається властиве конкретній
мові розташування членів речення у визначені
послідовності. Для української мови
характерний так званий вільний порядок слів,
тобто усі члени речення можуть міняти своє
місце.

4.  Синтаксична
 Стилістична
 Семантична
 Прямий
 Зворотній

5.  Підмет передує присудкові
 Додаток стоїть після слова, якого стосується
 Узгодження означення стоїть перед означуваним
словом.
 Обставини в залежності від значення і способів
вираження можуть стояти перед словом.

6. Керування – це такий тип підрядного зв'язку, при
якому головне слово вимагає від залежного
певної відмінкової форми із прийменником чи
без нього.

7. У мовленні правників досить часто виникає
потреба в описі фактів або явищ із переліком
їхніх особливостей чи обставин. Характеристика
особи чи предмета, побудована на якійсь одній
підставі, дає можливість деталізувати опис,
конкретизувати дії. Такі слова у реченні
виступають у функції однорідних членів.

8.  Перелік ознак, явищ чи фактів повинен бути
здійснений на якійсь одній підставі.
 Члени з ряду однорідних повинні включати один
одного.
 Обов'язково підпорядкування однорідних
узагальню вальному слову.
 Якщо ряд однорідних членів логічно
вичерпаний, то кінці ряду перед останнім словом
повинен стояти сполучник.

9.  Сполучники повторюються між собою
однорідними членами речення тоді, коли треба
підкреслити вагомість кожного з них.
 Якщо сполучник “і” може бути використаний
перед кожним членом речення то сполучником “та”
не слід надужувати.
 Двочленні сполуки як.. так і, не тільки… але й,
наскільки…настільки, не так … як повинні
поєднувати однорідні поняття.
 Двочленний сполучник як…так і підкреслює
двосторонність відношень.