Етика ділового спілкування

2. Культура мовлення під час дискусії
Вступай тільки
тоді,коли є що
сказати
предметно
Нне повторюй
того,що хтось уже
розповів
Слухай про що
говорять інші
Враховуй сказане
іншими не
проголошуй
монолог
Правила
дискусій

3. Відвертість
Конструктивність
Тактовність
Коректність висловлювань
Розкутість
Ввічливість
Взаєморозуміння з аудиторією
Манери триматись перед аудиторією
Доброзичливість повага до слухачів
Уникнення штучності та надмірної офіційності
Природність
Стриманість у жестикуляції
Почуття міри в міміці
Відсутність страху перед аудиторією
Впевненість у собі
Охайний зовнішній вигляд

4. Мовленнєва культура – це основний критерій професійної
майстерності фахівця.
Мовленнєвий етикет – це національно специфічні правила
мовленнєвої поведінки, як реалізуеться в системі стійких
формул і висловів у різних ситуаціях
побутового,виробничого і ділового життя.

5. Любити рідну мову, з повагою ставитися до мови співрозмовника
Поважати і шанувати людей, з якими спілкуєшся
Читати твори різних стилів
Володіти навичками правильного читання з осмисленням і осмисленням тексту
Вивчити кілька мов,оволодіти нормами кожної з них, осмислювати їхню
специфіку
Володіти нормами літературної мови, стежити за змінами в мові і мовленні
Частіше заглядати в словник, розвивати інтелект,бо мовлення і мислення
невіддільні
Критично ставитися до написаного і промовленого слова
Не йти за модними течіями, завжди дотримуватися культури мовлення мови
Удосконалювати знання з лексикогії,граматики,орфоепії,стилістики мови
Володіти навичками етики
Вслухуватися в живе мовлення,вивчати зразки мовлення майстрів слова
Розвивати своє мовлення, усне і письмове, постійно редагувати,
удосконалювати написане і сказане

6. За умовами та змістом спілкування в системі українського мовленнєвого
етикету розрізняють15 видів стійких мовних висловів:
Звертання
Добродію(дії)!
Громадянине!
Друзі (же)!
Колеги!
Вітання
Доброго ранку!
Добрий день!
Здраствуйте!
Привіт!
Прощання
До побачення!
Прощай!
На все добре!
Добраніч!
Прохання
Будь ласка.
Прошу…
Не відмовте…
Будьте ласкаві…
Зауваження, докір
Я змушений зробити тобі зауваження…
Тобі(вам)так робити не можна
Це було не добре
Знайомство
Будьмо знайомі.
Познайомтесь це…
Я хочу з вами познайомитися.
Заперечення, відмова
Ні,це не так.
Я не згодний….
Це не можливо…
Висловлення власного погляду
На мою думку…
На моє переконання…
Я вважаю так.

7. Побажання
Щасливих вам свят!
Віншую Вас…
Хай збудуться всі ваші мрії
Висловлення сумніву
Невже?
Хіба?
Вельми сумніваюсь.
Висловлення співчуття
Я поділяю Ваш смуток.
Не гнівіть Бога
Не впадайте у відчай.
Комплімент
У вас такий чудовий вигляд.
Ви чудовий фахівець.
Ти маєш тонке почуття гумору.
Подяка
Дякую.
Спасибі.
Щиро вам дякую.
Згода
Так.
Авжеж.
Звичайно.
Вибачення
Вибачте
Пробачте
Мені дуже шкода

8. Телефонна розмова — один із різновидів усного мовлення, що
характеризується специфічними ознаками, зумовленими
екстрамовними причинами:
 співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися
невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за
допомогою міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима
тощо (відсутність візуального контакту між співрозмовниками);
 обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою);
 наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана
чутність).

9. • Чіткість, чистота артикуляції,правильність дикції
• Середній за силою голос мовлення
• Лаконізм висловлення
• Темп мовлення - середній
• Тон мовлення – спокійний

10.  Встановлення зв`язку (момент
налагодження контакту)
 Виклад справи(повідомлення мети
дзвінка)
 Закінчення розмови

11.  насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а
також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова
телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє
прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;
 якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати
прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Можете також
повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити;
 якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого
співрозмовника достатньо часу для бесіди;
 попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і
тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди:
 не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто
телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся,
нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого
співрозмовника;
 у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть
підтвердження листом або факсовим повідомленням.

12.  спробуйте якомога швидше зняти слухавку й
назвіть організацію, яку ви представляєте;
 у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та
контактний телефон співрозмовника;
 розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте
розуміння сутності проблем того, хто
телефонує;
 не кладіть несподівано трубку, навіть якщо
розмова є нецікавою, нудною та надто
тривалою для вас.

13.  Будьте доброзичливими, у жодному разі не виказуйте свого
незадоволення чимось
 Ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них
 Намагайтесь залишатися тактовим і стриманим
 Симпатія до вас зросте,якщо ви кілька разів упродовж
бесіди назвете співрозмовника на ім`я та по батькові.
 Намагайтесь якомога ширше використовувати лексичні
можливості літературної
 Розмовляйте середнім за силою голосом