407,23.docx

1. Дослідницький проєкт « Поема Т.Г. Шевченка « Гайдамаки».
Складність історичної долі українського народу,
невідворотність його боротьби за визволення.»
(Слайд 1)
Мета проєкту:
- сформувати знання про джерела, історичну основу поеми, про
використання сюжету «Гайдамаків» у мистецтві;
- дослідити особливості сюжетно-композиційної структури, головні
проблеми, підняті Шевченком у поемі.
Ресурс: розвивати загальнонавчальні вміння (рефлексійні, пошукові,
комунікативні, презентаційні), пізнавальні інтереси. (Слайд 2)
Завдання проєкту:
- залучити учнів до дослідницької роботи;
- формувати вміння самостійно здобувати знання, уміти використовувати їх
для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;
сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок , здатності працювати
у групах, виконуючи різні соціальні ролі;
- формувати вміння визначати особливості сюжетно-композиційної
структури, головні проблеми, коментувати зміст поеми, умотивовувати
вчинки героїв твору; розвивати усне мовлення. (Слайд 3)
Навчальні предмети, з якими пов'язаний проєкт: українська література,
історія, образотворче мистецтво, музика. (Слайд 4)
Очікувані результати: учасники проєкту знають джерела, історичну основу
поеми, визначають особливості поеми як ліро-епічного жанру, складники

2. сюжету, головні проблеми, коментують зміст поеми, умотивовуючи вчинки
героїв твору, розвивають усне мовлення.
Кожен учень одержує досвід індивідуальної діяльності та діяльності у групі,
має можливість розкрити свій творчий потенціал. (Слайд 5)
Проведена робота:
-заздалегідь сформовані творчі групи: «Дослідники», «Літературознавці»,
«Мистецтвознавці», «Історики», «Критики»;
- перед учнями поставлено проєктне завдання;
- організована діяльність з пошуку інформації;
- здійснювався контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх
з метою;
- надавалася допомога у підготовці наочно-графічного матеріалу, презентації,
доповіді. (Слайд 6)
Хід уроку
Посіяли гайдамаки
В Україні жито,
Та не вони його жали.
Т.Шевченко (сл.7)
1.Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Ми живемо в час, коли народи світу усвідомлюють свою
національну самобутність, гідність і прагнуть свободи й незалежності,
відроджуючи занедбані духовні джерела. Будьмо гідними нащадками
козацького роду. І завжди пам’ятаймо слова Максима Рильського: « Хто не
знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Тож сьогодні на
уроці ми долучимося до славного минулого нашого народу , працюючи над
поемою Т. Шевченка «Гайдамаки». Ми розглянемо ідейний зміст поеми, її
композицію, почуємо думки сучасників Шевченка про поему та спробуємо

3. поглянути на події далекого минулого очима людини XXI століття і
відповісти на запитання: що ж таке Коліївщина – «велетенське кладовище»
чи визвольна боротьба проти національного гноблення.
Сьогодні у нас урок – підсумок проєкту, до якого ми готувалися.
Вправа «Наші очікування» (Слайд 8)
- Запишіть свої очікування від уроку і прикріпіть на дошку. А чи
справдилися вони, дізнаємося наприкінці уроку.
II. Вивчення нового матеріалу
Бесіда. «Мікрофон»
- Звідки ми можемо почерпнути знання про минуле наших предків?
(Відповідь учнів)
1. Усна народна творчість.
2. Пам’ятки давнини (архітектурні та писемні) – літописи, хронічки,
наукові праці.
3. Художня література. (Слайд 9)
Учитель. Історична тематика посідає особливе місце у ранній творчості
Шевченка. Тут по-особливому звучить заклик до пробудження
національної самосвідомості. Шевченку як поету-громадянину не байдужа
доля України, він хотів би, щоб народ знову набирався снаги і почав
виборювати свою волю.
-Які поетичні твори Шевченка на історичну тематику раннього періоду
творчості ви знаєте?
-Які відомі історичні постаті згадує поет у цих творах?
Сьогодні на уроці ми вивчатимемо ще один історичний твір Шевченка -
поему «Гайдамаки».
( Записуємо тему і план уроку)

4. План уроку
( учні записують в зошити)
1.Історія написання та видання поеми, її джерела.
2. Історична основа твору.
3. Тема, ідея, жанр, особливості сюжетно-композиційної структури
твору.
4. « Гайдамаки» Шевченка в оцінці сучасників автора
5. Відгомін поеми «Гайдамаки» в мистецтві. (Слайд 10)
Учитель. Чого ж Шевченко звертається до теми Коліївщина? Що спонукало
його написати поему і які завдання ставив перед собою автор? Цю проблему
вивчали «дослідники».
( Доповідь групи « Дослідники»)
Задум створити велику поему про гайдамаччину виник у Шевченка ще у 1838
– 1839 роках, ідея не давала юнакові спокою. Відривала навіть від улюбленої
справи - малювання, відволікала. Отож, споглядаючи шедеври Карла
Брюллова, зізнався поет у своєму «Щоденнику», він «замислювався і плекав
у своєму серці свого сліпця кобзаря і своїх кровожерних гайдамаків».
Наша група виявила кілька чинників, які спонукали поета до створення
поеми.
1. Перший із них – це незабутні спогади дитинства. Саме його рідна
Звенигородщина перебувала в епіцентрі бурхливих подій Коліївщини.
У війську Залізняка І Гонти воювало чимало селян із Кирилівки. Отож
малий Тарас слухав спогади колишніх гайдамаків. Особливо вражали
хлопця спогади діда Івана – очевидця, а, може, й учасника Коліївщини.
Ще малим Тарас з сестрою Катериною ходив до Мотронинського
монастиря, де гайдамаки святили ножі. На цвинтарі поряд з
монастирем читав написи на гайдамацьких могилах. А ще
закарбувалася у вразливому дитячому серці сила-силенна народних
легенд, переказів, пісень про Коліївщину. Одна з гайдамацьких пісень –

5. «Ой поїжджає по Україні козаченько Швачка» - стала Шевченковою
улюбленою піснею. Отже, дитячі роки поета пройшли в атмосфері
благоговійної пам’яті про них. Доказом цього є слова із епілогу до
поеми «Гайдамаки».
(Демонструється портрет зарисовка діда Івана, зроблена Шевченком,
звучить уривок з поеми) (Слайд 10, 11)
Бувало, в неділю, закривши мінею,
Батько діда просить, , щоб той розказав
Про Коліївщину, як колись бувало,
Залізняк, Гонта ляхів покарав.
Столітнії очі, як зорі, сіяли,
А слово за словом сміялось, лилось:
Як ляхи конали, як Сміла горіла.
Сусіди од страху, од жалю німіли.
………………………………………………………
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав.
У «Передмові» поет писав: « Про те, що діялось на Україні 1768 року,
розказую так, як чув од старих людей».
2.Безумовно, що, готуючись до втілення ідеї, поет відчував
відповідальність перед нацією, намагався прочитати все, що стосувалося
Коліївщини. Цілком ймовірно, що Шевченко читав у рукописі «Сказание
о Колиивщине» Максимовича, «История Новой Сечи или последнего
Коша Запорожского» Скальковського, « Історія Малої Росії» Д. Бантиш-
Каменського, « Історія Русів» невідомого автора, « Історія королівства
польського». В окремих творах, особливо у повісті М. Чайковського «
Вернигора», гайдамаків зображено як примітивних озвірілих розбійників і

6. злодюг. Отож поет береться за перо з метою спростувати наклепи на
Коліївщину і повернути гайдамакам заслужену славу героїв.
3.Можна також припустити, що одним із чинників, які сприяли написанню
«Гайдамаків», було становлення поета як громадянина та глибоке
осмислення ним своєї національної приналежності. Тому й хвилюють
Шевченка пошуки відповіді на одвічні запитання: що є гріх? Що народжує
зло і як з ним боротися? А освітлення трагічної і повчальної історії
гайдамацького повстання допомогло поетові певною мірою відповісти на ці
запитання. (Слайд 12,13)
( До своїх зошитів учні записують)
Джерела поеми
1.Розповіді діда Івана про Коліївщину.
2. Перекази про гайдамаччину, почуті в дитинстві від старожилів.
3. Історичні джерела. (Слайд 14)
Учитель
- Наступне питання «Історична основа твору». Це питання
розкриває група «Історики». (Слайд 15,16,17)
(На дошці записані роки 1648 -1654, 1686, 1764, 1768.)
- Про що говорять ці дати?
1.Це визвольна війна українського народу проти панської Польщі.
2.«Вічний мир» між Росією і Польщею,за яким було установлено остаточні
кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна
Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а
вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.
3. Ліквідація гетьманства на території Лівобережної України.

7. 4.Повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».
Походження назви повстання від слова «колій» - той, що коле; інша назва
гайдамаччина від гайдамака, гайде, тур., - гнати, переслідувати. Цей термін
вперше зустрічається в документах 1717 року. Гайдамацький рух
розгорнувся на Україні у XVIII ст. Це була боротьба проти соціального,
національного і релігійного гніту на Правобережжі. Однією з причин
повстання було те, що в 1768 році комісія польського сейму уклала трактат з
Росією, за яким православна шляхта прирівнювалася у правах з католиками.
Проти цього трактату виступила фанатично настроєна шляхта на чолі з
Пулавським і Красинським, яка створила на Україні Барську конфедерацію,
(Бар – місто на Вінниччині), що діяла з 1768 по 1772 рік. Вона виступала
проти сеймової ухвали і короля. Барська конфедерація опиралася на
підтримку Франції, Туреччини, Австрії. Конфедерати (від лат. confoederatio –
спілка, об’єднання ; в Польщі в XVI – XVIII ст..це тимчасові військово-
політичні союзи шляхти, що створювалися для збереження привілеїв шляхти,
захисту прав католицької церкви) розпочали жорстоку розправу над
українським населенням Правобережної України: грабували та катували
людей, руйнували православні церкви, переслідували українську культуру,
примушували українців приймати католицьку віру, ополячуватися.
Робота над змістом твору
Вправа «Еврестична бесіда» (Слайд 18)
Учитель: Автор доносить до читачів істину, що криваву бійню розпочали
саме поляки, а повстання селян було відповіддю на безчинства. Знайдіть
підтвердження цієї тези в поемі.
Учень:У розділі «Інтродукція» автор так описує масові звірства
конфедератів:
Розбрелись конфедерати
По Польщі, Волині,

8. По Литві, по Молдаванах
І по Україні…
Руйнували, мордували,
Церквами топили,
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили.
Учень: Яскравим прикладом свавілля конфедератів було спалення титаря,
яке описав Шевченко у розділі «Титар».
…конфедерати
Кричать до титаря: «Хоч жить, скажи, де гроші?»
Той мовчить.
Налигачем скрутили руки,
Об землю вдарили - нема,
Нема ні слова….
Учитель: Зрозуміло, що такі жорсткої розправи над українцями будили в
серцях повсталих справедливий гнів і жадобу помсти. Отже, гайдамаччина
була відповіддю українського народу на нелюдські звірства конфедератів.
- У якому розділі автор описує початок повстання?
Учень: Початок повстання змальовано у розділі «Свято в Чигирині».
Шевченко з перших рядків підкреслює, що боротьба буде всенародною.
«Пожари Україну нагріють, освітять.» «У темному гаю зібралися;старий,
малий, убогий, багатий поєднались.» Об’єднує цих людей навіть не
соціальний стан, а православна віра й українство.
Учитель: У цьому розділі виведено народного співця Волоха. Кобзар серед
повсталих, і його місія – увічнити у пісні і думі події, учасником яких він є.
Благословляють повстання священики, отже гайдамаки піднялися на
справедливу боротьбу, вони виконують шляхетну місію – визволення народу

9. від колоніального гніту. Тільки страшні реалії 18 ст. не дають зробити цю
боротьбу менш кровопролитною і жорстокою.
А диякон:
« Нехай ворог гине!
Беріть ножі, освятили!»
Учитель: Хто очолив повстання?
(Виступ групи «Історики») (Слайд 19)
На чолі повстанських загонів стає Максим Залізняк. Походив він із села
Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував. Другий керівник
повстання Іван Гонта родом із села Розсішок, що належало, як і Умань,
польським магнатам Потоцьким. Гонта був надвірним козаком, а потім
сотником надвірних козаків - озброєних воїнів, що служили в маєтках
польської шляхти. Повстання розпочалося 29 травня 1768 року на Зелені
свята (Трійцю) у районі Мотронинського монастиря в Холоднім Яру
(урочище недалеко від Чигирина) і швидко поширилося по всій території
Правобережжя. На бік повстанців перейшов загін надвірних козаків на чолі з
Гонтою, який був посланий для їх придушення. Гайдамаки захопили Умань,
потім майже всю Київщину, Поділля , Волинь, Галичину, Прикарпаття.
Учитель: У яких розділах Шевченко змальовує поширення повстання?
Доведіть, що боротьба була всенародною. (Слайд 19)
Учень: «Треті півні», «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Бенкет у
Лисянці». (На карті учні відмічають червоними прапорцями місця повстання)
У розділі «Червоний бенкет» про це так пише Шевченко:
Задзвонили у всі дзвони
По всій Україні
Закричали гайдамаки:
Гине шляхта, гине!..»

10. Горить Сміла, Смілянщина
Кров’ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси;
Чорним шляхом запалало
І кров полилася
Аж у Волинь.
По Поліссі
Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині
Домаху гартує…
Учень: У розділі «Гупалівщина» поет пише поет:
Осталися
Діти та собаки,-
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
Учень:У розділі «Гонта в Умані» :
А Україна , знай, горить;
По селах голі плачуть діти –
Батьків немає.
Гайдамаки
Гуляють, карають;
Де проїдуть - земля горить,
Кров’ю підпливає.
Учитель: Кульмінацією розвитку подій є розділ «Гонта в Умані». Особливо
вражаючим є епізод вбивства Гонтою своїх дітей. Відомо, що Гонта
насправді не вбивав своїх синів. Навіщо Шевченко змальовує у творі таку
моторошну картину?

11. Учень:Це яскравий приклад того, що в момент найбільшої відповідальності
за долю народу особисте треба відсунути на другий план.
Учитель: Як закінчилося повстання?
(Повідомлення істориків) (Слайд 20)
Поразкою гайдамаків. Під впливом Коліївщини у 1769 році спалахнуло
повстання в Польщі в районі Любліна та в інших місцях. Повстання
загрожувало охопити майже всю територію України. Великий його розмах
викликав занепокоєння в Туреччині, Угорщині, Прусії.
Панівні кола Польщі, які самі не могли дати раду повстанцям , звернулись до
Росії з проханням допомогти їм. Під час зустрічі з командуванням царських
військ Залізняк і Гонта були по-зрадницькому схоплені, а їхні загони
роззброєні. Залізняка, що був російським підданим, покарано батогами і
заслано на каторгу в Нерчинськ. По дорозі він утік. Але втікача спіймали і
знову відправили в Нерчинськ. Не дійшовши до місця заслання, він знову
втік. Та й на цей раз його упіймали та кинули до в’язниці в Москві, звідки
відправили на заслання. Припускають, що Залізняк і звідти втік, брав участь
у селянській війні , яку очолив Омелян Пугачов.
Гонту як польського підданого передали польській шляхті. Його люто
катували, а потім в селі Сербах ( нині Гонтівка ), на Поділлі, стратили.
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (Слайд 21)
Визначте головну думку поеми, підтвердіть її текстуально.
1.Звеличення подвигу гайдамаків у боротьбі з ворогами.
1.«Ото гайдамаки. На ґвалт України
Орли налетіли…»
2.Заклик до єднання всіх слов’янських народів.
2.«А за віщо?

12. За що люде гинуть.
Того ж батька , такі ж діти,-
Жити б та брататься.»
2.«Нехай житом-пшеницею, як золотом,
Покрита, не розмежована останеться
Навіки од моря і до моря - слов’янська земля».
3.Заклик згадати минулу славу козаків.
3.«Згадайте праведних гетьманів…
Згадайте Богдана..»
4.Утвердження невідворотності боротьби, коли народ терпить
потрійний гніт ( економічний, національний та релігійний).
4.«За кров і пожари
Пеклом гайдамаки ляхам оддадуть.»
Учитель. « Літературознавці» ознайомлять нас із жанровою специфікою
твору, темою, ідеєю, особливостями сюжетно-композиційної структури.
Основні сюжетні вузли Історична лінія Лінія кохання Яреми і
Оксани
Експозиція Політична ситуація у
Польській державі,
розгул конфедератів
«На ґвалт України орли
налетіли»
Ярема наймитує у
Лейби; побачення
Яреми з Оксаною
Зав’язка Повстанці збираються
під Чигирином;
освячення ножів біля
Ярема прощається з
Оксаною і йде у
гайдамаки;

13. (Виступ групи «Літературознавці») (Слайд 22)
1.За жанром «Гайдамаки» - героїко-історична романтична ліро-епічна поема.
Новаторство твору полягає в тому, що тут епос (розповідь про повстання)
поєднується із лірикою (ліричні відступи, пісенні фрагменти), а також із
елементами драми, бо часто в поемі зустрічаються діалоги. Крім того поезія
тут часто чергується з прозою, наприклад у розділі «Свято в Чигирині».
2.Тема поеми: зображення боротьби українського народу проти панського
панування, зокрема повстання під назвою Коліївщина.
Мотронинського
монастиря;
початок повстання
дівчину викрадають
конфедерати
Розвиток дії Поширення повстання Оксана у полоні в
конфедератів
Кульмінація Гайдамаки захоплюють
Умань;
Гонта вбиває і ховає
своїх синів
Ярема рятує Оксану і
одружується з нею
Епілог Спад повстання;
Повідомлення про
страту Гонти, смерть
Залізняка на каторзі;
Остаточне приборкання
України

14. 3.Поема досить складна за будовою. У творі два прологи (лірико-
філософський та історичний «Інтродукція»), десять розділів, епілог,
«Передмова» (у кінці твору), звернення до передплатників книги «Панове
субскриденти» і «Приписи» (примітки автора). Ми простежили дві сюжетні
лінії, які тісно переплітаються: історична (освітлює хід повстання) і
романтична за характером лінія кохання Яреми і Оксани. Ці дві лінії ми
описали у таблиці, яку просимо розглянути.
Особливістю композиції поеми є значна кількість ліричних відступів і
вставних пісень, а також відсутність розв’язки.
4.Із завдань, які спонукали Шевченка написати поему , випливає ідея твору,
а,можливо, їх декілька. Ми схиляємося до думки, що в поемі переплітаються
дві ідеї: перша – заперечення принципу зло - помста. Шевченко вважав,
що якщо відповідаєш на зло помстою, то лише примножуєш зло. За трагедію,
що сталася, поет засуджує і поляків, і українців. Поляків за те, що « уб’єм
брата! Спалим хату!» - «сказали і сталось…», і українців – за сліпу помсту:
«Замучені руки розв’язались і кров за кров, і муки за муки!» Ця взаємна
ненависть погубила і тих, і тих, призвела до перемоги над обома спільного
ворога – Російську імперію. В «Епілозі» Шевченко гірко підсумовує:
«Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали», іншими словами,
наслідками цієї боротьби скористалися інші. Шевченко був впевнений, що
«Єдиний вихід із ситуації - це відповісти любов’ю на ненависть, прощенням
на лють». «Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що
батьки їхні помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами». Друга
провідна ідея – звеличення подвигу предків, які повстали і загинули за
Україну, довівши, що вони гідні сини Вітчизни. І хоч гайдамаки відповіли
жорстокістю на жорстокість, але Шевченко зовсім не відкидає величі їхнього
подвигу. (Слайд 23 -26)

15. Учитель. Отже, поема написана, вона пішла у люди, на Україну, виконувати
призначену їй справу – будити національну свідомість українців. Як же
зустріли цей твір? Це питання досліджували «критики», їм слово.
(Виступ групи «Критики»). (Слайд 27)
Коли нам запропонували цю тему, ми були впевнені,що знайдемо багато
схвальних відгуків про «Гайдамаків». Але помилялись, бо не врахували
соціально-політичного стану тодішньої України. Адже більш-менш помітний
твір нашої літератури аналізувався і оцінювався на сторінках російських
видань російськими ж таки критиками. Автори більшості рецензій визнавали
неабиякий талант Шевченка, але при тому шкодували, що він пише свої
твори українською мовою, якою високу шляхетну літературу творити
неможливо. Незважаючи на це «Гайдамаки мали багато схвальних відгуків.
Позитивно оцінили поему Євген Гребінка, Петро Петрович Гулак-
Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Вагилевич, Микола
Добролюбов, негативно – Пантейлемон Куліш, Віссаріон Бєлінський.
Микола Добролюбов: «У Шевченка ми бачимо всі елементи української
народної пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки»,
напрочуд різноманітну, живу сповнену сили і цілком вірну народному
характерові малоросійських історичних дум».
Німецький критик Вільгельм Кунце: «Головним героєм «Гайдамаків» став
безсмертний і непереможний народ. В цьому й буде істотне новаторство
Шевченка».
( стор.75, книга «Вічний, як народ»).
П.Куліш: « …Драма ваша – кривава різанина, від якої мимоволі
відвертаєшся».
Інтерактивна вправа «Займи позицію». (Слайд 28)

16. - До якої групи літературних критиків, читачів ви віднесли б себе: до
тих, хто відгукнувся про поему схвально чи критично?
Так І так і ні Ні
- Свою позицію обґрунтуйте.
Презентація групи «Мистецтвознавців» - «Поема «Гайдамаки» у
мистецтві». (Слайд 29)
Відгомін поеми «Гайдамаки» у музиці.
М. Лисенко створив низку музичних творів, в основі яких мотиви
«Гайдамаків»: «Свято в Чигирині», «Гомоніла Україна», «У гаю,гаю вітру
немає», «Ой Дніпре» тощо. К.Стеценко написав музику для поеми (для хору,
солістів, симфонічного оркестру). Р.Глієру належить музичне оформлення
постановки «Гайдамаків»(1920 р.)
За мотивами поеми «Гайдамаки» композитор М.Мусоргський написав такі
твори: «Гопак», «На Дніпрі», «Утоптала стежечку», та О.Сєров «Од села до
села».
( Прослуховування кількох творів)
Відгомін поеми «Гайдамаки» в образотворчому мистецтві,
кіномистецтві.
( демонструються репродукції картин)
І. Їжакевич «Уманська різня», «Гайдамаки»; В. Касіян «Інтродукція», «Гонта
в Умані», «Коліївщина» та ін..
Мотиви використані у кінофільмах І. Кавалерідзе «Злива». «Коліївщина»,
«Прометей».
III. Підсумок уроку.
Метод «Прес» . (Слайд 31)

17. Учитель. Ознайомившись із поемою і проаналізувавши її, звернімося до
ключового питання нашого уроку: то що ж таке Коліївщина «велетенське
кладовище чи визвольна боротьба українського народу проти національного
гноблення. Якого висновку ви дійшли після почутого на уроці?
Рефлексія. (Слайд 32)
- Чи справдилися ваші очікування від уроку?
- Чи з’явилося почуття самоповаги від роботи на уроці?
- За що можна похвалити свою команду?
(Оцінювання діяльності груп учнів на уроці.)
IV. Домашнє завдання. (Слайд 33)
Уміти визначати історичну основу, ідею, сюжет; перечитавши поему,
позначити цитати для характеристики образів, характеризувати їх.
Висновки (Слайд 34)
Отже, представлений урок сприяє розвитку навичок дослідницької
діяльності, дозволяє практично застосовувати отримані знання, сприяє
розвитку мовлення, мислення, розвиває уміння учнів працювати у групі. Учні
беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання. Основна ж
стратегія вчителя полягає у виявленні індивідуальних здібностей і нахилів
учнів та створенні сприятливих умов для подальшого їх розвитку.