Урок з теми: "Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний"

1. Урок № 5
Тема: Українське козацтво в першій чверті XVII ст. П.Сагайдачний
Мета: Схарактеризувати становище українського козацтва в першій чверті XVII ст.
Порівняти становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства;
низових запорізьких та реєстрових козаків. Дати оцінку діяльності гетьмана
П.Сагайдачного. Розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення (вміння знаходити причинно-
наслідкові зв’язки, характеризувати наслідки подій), давати власну оцінку подіям
вітчизняної історії. Формувати і вдосконалювати вміння учнів працювати з історичною
картою, картосхемою, документами, текстом підручника, аналізувати почуте і прочитане,
робити правильні висновки, виховувати повагу до борців за незалежність України.
Обладнання: підручник, карти атласів, контурні карти, таблиці.
Тип: урок практичного застосування вмінь і навичок
Хід уроку:
I. Організаційний момент
II. Повторення вивченого.
1) Робота з контурною картою (позначити напрямки перших козацьких
повстань)
III. Мотивація вивчення теми: Особа гетьмана Сагайдачного в історії України
має чи не найбільше значення і в чомусь навіть переважає особу Б.Хмельницького. Але
про Б.Хмельницького знає чи не кожен, про Сагайдачного – ні. З’ясувати цей
історичний феномен спробуємо на уроці.
IV. Актуалізація опорних знань учнів. Причини козацьких повстань
V. Вивчення теми:
1) «Доба героїчних походів». Самостійне заповнення хронології походів козаків.
«Епоха героїчних походів» — це перші два десятиліття XVII ст., період найбільш
успішних (морських і сухопутних) походів запорожців проти турків.
Причини походів:
 постійні вторгнення турків і татар в Україну (не було року, щоб не відбувалися такі
вторгнення);
 нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних володінь від цієї
агресії.
Дата походу Результати і наслідки походів
1600 р. (морсь-
кий похід)
Напад на порт Варна: козаки взяли 10 турецьких галер із усіма
припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих.
1602 р.
(морський похід)
Похід на Килію: козаки на ЗО чайках і відбитих у турків галерах
розбили турецьку ескадру.
1608 р.
(сухопутний
похід)
Похід на Кримське ханство: узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609 р.
(морський похід)
Похід на Ізмаїл, Килію, Білгород: на 16 чайках ввійшовши
в гирло Дунаю, спалили ці фортеці.
1614 р.
(морський похід)
Походи на Трапезунд і Синоп: двічі перепливали Чорне море
і штурмували прибережні фортеці.
1615 р. (морсь-
кий похід)
Напад на Константинополь: козаки на 80 чайках напали на околиці
турецької столиці, спалили гавані Мизевані та Архіоки. Коли ж
турецький флот наздогнав козаків в гирлі Дунаю, вони, оволодівши
турецькими кораблями, спалили їх поблизу Очакова. За наказом
султана татарська орда напала на Волинь і Поділля, щоб помститися

2. запорожцям. Помста не вдалася.
1616 р. (один
з найбільш
значних морських
походів)
Похід на Кафу (невільничий ринок у Криму): козаки знищили
14 тисяч турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили
багато полонених. У цих боях особливо прославився запорозький
ватажок Петро Сагайдачний.
1620 р. (морсь-
кий похід)
Похід на Царгород (Стамбул) - Константинополь на 200 човнах:
спустошили околиці столиці, потім узяли і спалили Вар
ну. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій.
1621 р. (участь у
Хотинській війні)
Битва під Хотином: 40 тис. козаків на чолі з гетьманом П.
Сагайдачним підійшли до міста-фортеці Хотин, щоб допомогти
польському війську Кароля Ходкевича у війні з турками. Турки
програли. Вирішальну роль у перемозі зіграли українські козаки,
очолювані П.Сагайдачним. Його величезна роль визнавалася навіть
польськими хроністами та істориками. У боях гетьман Сагайдачний
одержав численні поранення; 22 квітня 1622 р. помер у Києві, куди
був доставлений для лікування.
Значення «Епохи героїчних походів»:
 Значно послабили військову міць супротивника.
 В результаті походів було звільнено багато полонених.
 Походи сприяли підйому авторитету козаків у європейському світі, про що
свідчили сучасники.
2) П.Конашевич-Сагайдачний
Аналізувати текст. Виконувати завдання по тексту. Робити висновок. Тренувальна вправа.
3) Виконання роботи.
4) Підведення підсумків.
VI. Домашнє завдання

3. Кожний текст має: зачин - називає тему; основну частину -
розкриває зміст; кінцівку - завершує текст, підводить до висновку. Як
аналізувати текст історичного джерела
Прочитайте текст.
 Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.
 Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладена
головна ідея, головний зміст?
 Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі
йде мова?
 Визначте в тексті історичного джерела:
1. що важливо?
2. що потрібно запам'ятати?
3. про що довідалися вперше?
4. що було незвичайним, несподіваним?
 Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи їх
словами «чому», «з якою метою», «як».
 Чи дають відповіді на ці питання можливість краще зрозуміти
суть, причини, значення історичної події чи явища?
Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього
можна використовувати такі слова:
 Це вірно, тому що ...
 Я упевнений(а) у тому, що ...
 Я добре знаю, що ...
 Я думаю інакше, тому що ...
 Я переконаний(а) у цьому, тому що ...
 Я сумніваюся у цьому, тому що ...
 Я не згодний(а) з цим, тому що ...
Характеристика історичної особи:
1. Згадайте.
 Коли і в якій країні жив?
 В яких умовах формувалися його погляди?
 Інтереси якої соціальної групи виражав; які прагнення цієї
людини?
2. Зазначте коротко.
 Які цілі і чому він висував?
 Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?

5. Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1577 - 1622 рр.)
У 1610-х - 1622 роках був гетьманом Війська Запорозького. Походив з
родини галицьких шляхтичів, вісім років навчався в Острозькому колегіумі.
На його час припадає небувалий раніше підйом сили та. авторитету
Запорожжя.
П. Сагайдачний був не тільки видатним воєначальником., але й мудрим
державним діячем (політиком):
Петро Конашевич-Сагайдачний багато сил приклав до пошуків
надійного союзника України. Вів переговори з Росією, виношував ідею
союзу з Туреччиною, але в 1618 р. став учасником антитурецької ліги
(об'єднання), що виникла в Європі. Завдяки цьому авторитет Війська
Запорозького на міжнародній арені зріс. Турки постійно нападали на
Польщу, щоб поквитатися з нею за всі збитки від козаків. Польща за часів
Сагайдачного була цілком виснажена боротьбою із султанською
Туреччиною.
П. Сагайдачний - людина надзвичайної освіченості. Мало хто з наших
гетьманів (можливо, тільки Іван Мазепа) стільки зробив для освіти і культури
рідного краю. Жертвував значні кошти для монастирів і шкіл. З його ім'ям
пов'язане народження Київської колегії, що згодом стала називатися Києво-
Могилянською академією. Був захисником православ'я. З усім. Кошем
Запорозьким записався до Київського братства, виділивши для нього значні
кошти. Київ став справжнім центром культурного життя України. У
монастирях друкувалися книги, розквітали науки, медицина, ремесла. Власне
майно він заповідав поділити на три частини - дружині і двом братським
школам (Київській і Львівській). Похований у Богоявленській церкві
Братського монастиря.

6. Розв'яжіть історичну плутанину.
Слава грізного й безстрашного козацького ватажка прийшла
до Сагайдачного після участі у знаменитих морських та сухопутних
походах на володіння султанської Туреччини та Кримське ханство.
Так, влітку 1609 р. козаки здійснили напад на Кафу, Синоп,
Перекоп. Восени 1606 р. здобули козаки добре укріплений
Білгород, а в 1608 р. здійснили нові рейди на турецькі володіння:
особливо великий відгомін у Європі про лицарську звитягу
українських козаків пішов після здобуття ними у 1614 р. добре
укріпленої фортеці Варни, а також величезного невільничого ринку
у Криму — м. Кілію. Останній похід під проводом П.
Сагайдачного відбувся 1616 р.

7. Розв'яжіть історичну плутанину.
Слава грізного й безстрашного козацького ватажка прийшла
до Сагайдачного після участі у знаменитих морських та сухопутних
походах на володіння султанської Туреччини та Кримське ханство.
Так, влітку 1609 р. козаки здійснили напад на Кафу, Синоп,
Перекоп. Восени 1606 р. здобули козаки добре укріплений
Білгород, а в 1608 р. здійснили нові рейди на турецькі володіння:
особливо великий відгомін у Європі про лицарську звитягу
українських козаків пішов після здобуття ними у 1614 р. добре
укріпленої фортеці Варни, а також величезного невільничого ринку
у Криму — м. Кілію. Останній похід під проводом П.
Сагайдачного відбувся 1616 р.