319

1. Розробка уроку з історії України
Для учнів 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів
На тему:
«Праці М. Грушевського як джерело з вивченняісторії України-Русі»

2. Пояснювальна записка
Даний урок займає важливе місце в курсі середньовічної історії України.
Урок дозволяє учням ближче познайомитися з особистістю М. С.
Грушевського, його концепцією історії України-Русі, що є важливим для
вивчення цієї теми в 7-му класі. Учні матимуть можливість ознайомитися з
біографією М.С. Грушевського, сформувати власне уявлення про Київську
Русь, отримати навички самостійної роботи, вміння опрацьовувати історичні
джерела, навички роботи в групах.
На уроці акцентовано увагу на фактах з біографії М. Грушевського, на
поглядиісторика на походження назви «Русь», на теорії походження Київської
Русі, на діяльність перших князів.
На уроці використовуєтьсямультимедійна дошка з метою показу портрету
М. Грушевського, відеофільму про його біографію та внесок в історію України.
Використання наочності дозволяє краще засвоювати матеріал та виховує в
учнях вміння слухати та якісно сприймати інформацію.
Обрана тема і структура уроку дозволяє розвивати в учнів навички
працювати в колективах, малих групах, вміння висловлювати власну думку,
працювати з історичними джерелами, шукати в них відповіді на запитання.
Даний урок дозволяє виховувати у дітей почуття патріотизму, дбайливого і
шанобливого ставлення до своєї історії, до визначних діячів в історії України.
Це допомагає сформувати аксіологічну і громадянську компетентності.
Використовувалися картки з завданнями, на яких містилися уривки з праці
М. Грушевського та питання до них. Це дозволяє учням ознайомитися з
безпосереднім джерелом, розвивативміння пошукової роботи, роботи в групах.
З метою наочності використовувався відео фрагмент біографії історика, його
портрет, а також картки для проведення рефлексії.
Для підготовки було використано в електронному вигляді матеріали
періодичних видань: Український Історичний журнал, журнал «Українська
державність: історія і сучасність», журнал Архіви України, праці М.
Грушевського «Історія України-Руси», «Ілюстрована історія України»,
методичні рекомендації для проведення уроків історії.

3. Урок історії України для учнів 7-го класу
Тема уроку: Михайло Грушевський як історик Київської Русі.
Дидактичні задачі уроку:
Освітні: ознайомити учнів з біографією М.С. Грушевського; сформувати в
учнів уявлення про Київську Русь, познайомити учнів з поглядами М.
Грушевського на історію Київської Русі
Розвиваючі: Розвиватиу школярів інтерес до вивчення історії своєї країни,
розвивати навички роботи з історичними джерелами з історії Київської Русі,
сприяти розвитку вміння порівнювати погляди різних істориків.
Виховні: виховувати в учнів патріотів України, сприяти вихованню
шанобливого ставлення до видатних державних діячів в історії України.
Очікувані результати уроку: після цього уроку учні зможуть називати
основніфакти біографії М. Грушевського, визначатипогляди історика на витоки
Київської Русі, на походження назви Русь, отримають навички роботи в групах,
навчаться аналізувати відомості з історичних джерел.
Тип уроку: комбінований, з елементами роботи в групах.
Форма уроку: колективна, індивідуальна
Обладнання: підручник, портрет М. Грушевського, історичні джерела,
мультимедійна дошка.
Структура уроку:
1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.
Відводиться 3 хв. Проводиться методом «Мозковий штурм».
2. Мотивація вивчення нової теми.
Мотивація навчальної діяльностіпроводитьсяметодом «Мікрофон».(4 хв.)
3. Вивчення нового матеріалу.
Для викладення нового матеріалу вчитель використовує випереджаюче
завдання, форму роботи в групах за допомогою методу роботи в малих групах
та методу «Прес». (26 хв.) + фізхвилинка
4. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
Використовується методом «Відкритого мікрофона». (6 хв.)
5. Висновки й підсумки роботи на уроці.(3 хв.)
6. Домашнє завдання.(2 хв.)
План уроку:
1. Основні факти біографії М.С. Грушевського
2. Погляди Грушевського на походження назви «Русь»
3. Погляди історика на витоки Київської Русі
4. Діяльність перших князів в працях М. Грушевського
Хід уроку:

4. 1. Організаційний момент. Повідомлення теми та мети уроку.
Вчитель на мультимедійній дошці показує портрет М. Грушевського.
-Діти, чи знаєте ви, кого зображено на цій ілюстрації?
Учні відповідають, що це М. Грушевський. Вчитель повідомляє тему та
мету уроку.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
-За допомогою методу «Мозковий штурм» вчитель ставить учням
проблемне запитання:
-Як ви вважаєте, навіщо нам треба вивчати погляди М. Грушевського на
Київську Русь? Що нам потрібно для цього?
Учні по черзі висловлюють власну думку щодо необхідності вивчення
даної теми. Орієнтовані відповіді учнів: щоб знати, як сформувалась українська
народність, держава; дізнатися, як виник термін «Русь»; знати, як М.
Грушевський аналізує діяльність перших київських князів. Для цього потрібно
ознайомитися з біографією М. Грушевського, з його працями, вивчити
історичні джерела.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель ставить запитання: - Що ми знаємо про історію Київської Русі?
Учні за допомогою методу «Мікрофон» відповідають на запитання,
передаючи мікрофон один одному.
Орієнтовані відповіді учнів: це держава давніх слов'ян, легенду про
заснування Києва, теорії походження назви Русь, теорії заснування держави
Київська Русь, перші князі – Дір, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
Наступне запитання: - Що ви знаєте про М. Грушевського?
Орієнтовані відповіді учнів: це український історик, вважають батьком
української історії, народився в XIX ст., написав працю «Історія України -
Руси», дослідив історію України з найдавніших часів до середини ХХ ст.
- Історія нашої держави сягає у далеке минуле, в часи, коли жили наші
предки – давні слов'яни, коли утворилася перша українська держава – Київська
Русь. Сьогодні на уроці ми поринемо у минуле, до витоків української
народності. А допоможе нам в цьому видатний український історик М.
Грушевський.
4. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель демонструє учням відео про біографію М.С.Грушевського та
записує на дошці запитання, на які учні повинні будуть дати відповідь після
перегляду відеофрагменту.
Запитання:
-Ким був М.С. Грушевський?
-Коли і де народився історик?

5. -Де навчався М. Грушевський?
-Назвіть основні наукові праці
-Визначте внесок М. Грушевського в історію України.
Вчитель поділяє учнів на 3 групи та роздає картки з завданнями. Картки
містять уривки з праць М. Грушевського та стосуються питань витоків
української державності та діяльності перших київських князів.
Група 1. Походження Київської Русі в «Історії України-Руси» М.
Грушевського
Група 2. Найдавніші князі і князь Олег
Група 3. Ігор і Ольга в праці М. Грушевського «Історія України – Руси»
По закінченні самостійної роботи в групах учитель разом з учнями за
допомогою методу «Прес» обмінюються інформацією, відповідаючи на
запитання. План відповіді учнів:
1. Позиція – учні висловлюють свою точку зору, починаючитак: «
Я вважаю, що ....» (М. Грушевський дотримувався компромісної теорії
виникнення КиївськоїРусі)
2. Обґрунтування – учні обґрунтовують причинувиникнення
думки, починаючитак: «Томущо ...».
3. Приклад - наводять факти, приклади, зачитують фрагменти
документу, починаючитак: «Наприклад...».
4. Висновок – учні узагальнюють свою думку, роблять висновок
висновки, починаючитак: «Отже, я вважаю...».
4. Узагальненняй закріпленнявивченогона уроці.
Вчитель за допомогою методу «Відкритий мікрофон» ставить учням
запитання.
1. Яка роль М. Грушевського у вивченні історії Київської Русі?
2. Які аспекти минулого нашої держави вивчав М. Грушевський?
3. Якої теорії виникнення Київської Русі дотримувався історик?
4. Які джерела використовував М. Грушевський для висвітлення історії
Руси-України ?
5. Яких князів описує історик у своїй праці?
6. Як він оцінює діяльність цих князів?
7. Чи вважає М. Грушевський «Повість Минулих літ» достовірним
джерелом з історії Київської Русі? Чому?
Учні за бажанням роблять висновок щодо поглядів М. Грушевського на
історію Київської Русі та внеску вченого в історичну науку.
Орієнтований висновок учнів:
М. Грушевський є визначним істориком України, якого по праву можна
вважати батьком української історії. Він дослідив історію України з

6. найдавніших часів до першої третини ХХ ст. Багато уваги приділив історик
вивченню історії Київської Русі, витокам української державності. У своїх
поглядах М. Грушевський дотримувався компромісної теорії виникнення
Київської Русі, описав діяльність перших київських князів.
5. Рефлексія
Вчитель роздає учням аркуші, на яких вони зазначають, про що вони
дізналися на уроці, що їм найбільше сподобалося і про що хотіли б дізнатися
надалі.
6. Домашнє завдання
1. Прочитати параграф у підручнику
2. Написати твір обсягом 1 стр. на тему: «Внесок М. Грушевського у
вивчення історії Київської Русі»
Джерела до уроку:
1. М. С. Грушевський Історія України-Руси. - [Електронний ресурс] –

7. http://litopys.org.ua/hrushrus/iur1.htm
2. Винар Л. Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років, як
джерело до вивчення його життя і творчости / «Український історик», 1974, №
1-3
3. https://www.youtube.com/watch?v=s3LtSvyypNQ
4. Козловський С. Історіософські погляди М. С. Грушевського на період
княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської
історичної школи / Сергій Козловський // Українська державність: історія і
сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної
конференції молодих вчених. — Маріуполь: Вид. МДУ, 2009. — Ч. І — С. 68-
70.
5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України:. Репринт. відтворення
вид. І9ІЗ р.-К.: ІСЕ-Україна; журн. Радуга.-І990.-524 с.
6. Пиріг Р.Я. Михайло Грушевський: сторінки біографії (1924-1934 рр.) //
Архіви України.-І99І.-№2.-С.44-51.
7. Ричка В.М. Про еволюцію назви "Русь" в етнографічній історії України:
(Про от. М.С.Грушевського "Велика, Мала і Біла Русь) // Укр. іст. журн.-І99І.-
№2.-С.86-88. - [Електронний ресурс] -
http://history.org.ua/JournALL/journal/1991/2/11.pdf
8. http://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiji-schodo-
vyvchennya-istoriji-u-2014-2015-n-r/
Додатки

8. Додаток 1. Портрет М. Грушевського
Додаток 2 Картки з завданнями
Картка 1. Походження Київської Русі в «Історії України-Руси» М.
Грушевського
В звістках чужоземців, які маємо з ІХ і Х віку, наші князі й їх військо, все
зветься Русю, руськими. У нас же Русю звала ся Київщина. Здогад нашого
старого літописця, що імя Руси було принесене з Швеції, варяжською
дружиною, не справджується: в Швеції такого народа не знати, і Шведів
ніколи у нас сим іменем не звали. Звідки се імя взялося в Київщині, ми не знаємо
й не будемо вгадувати. Але нам важно, що се імя так тісно звязане з Київом, і
з того міркуємо, що звістки про Русь і руську дружину, які маємо у
чужоземних джерелах ІХ і Х вв., належать до Київської держави: до тих
князів і. дружин, котрих столицею був Київ.
Сусіди знали сю Русь — київську дружину, як вояків і купців:вона нападала
на сусідні землі, забираючи здобич і людей, і торгувала сим товаром. І Київ,
столиця руського купецтва, був заразом столицею сеї воєнної Руси. Сі київські
дружини в ЇХ і Хв. складалися з місцевих людей і з захожих Варягів. В першій
половині Х віку сере?, вищого київського боярства: намісників київського князя і
начальників дружини бачимо таку масу Варягів, що за ними зовеїм на другий

9. полян відійшли місцеві люде. Маємо імена послів київського князя і його
намісників в трактатах з Візантією 907, 911 і 944 рр., і серед них більше
скандинавських імен, як словянських. До першої половини XI в. (до смерти
Ярослава) раз у раз стрічаємо у наших князів в службі варязькі дружини.
Тому що так багато було тих скандинавських вояків між київською
„руською" дружиною, часто і саму Русь названо скандинавським, або інакше
„норманським " народом (Норманами, або північними людьми звали тоді
скандинавських вояків в західних сторонах, куди вони теж з часта навідували
ся по здобич, — так як у нас звали Варягами). А київський літописець
виміркував собі, як ми бачили, що й саме ім'я руське прийшло мабуть з
Варягами з Швеції.
Запитання до документа:
-Якої теорії виникнення назви «Русь» та витоків української
державності дотримується М. Грушевський?
Картка 2. Найдавніші князі і князь Олег
Певне Аскольд і Дир не були братами, ані княжили разом. Тому що на
Аскольдовій могилі поставлено церкву, можна справді думати, що то він був
київським князем тоді, як грецький владика їздив з послами на Русь і „хрестив
богатьох". Дира згадує пізніший арабський письменник Масуді, а жив він
мабуть по Аскольдї, та про нього нїчого не памятали за часів Ярослава, як
писала ся лїтопись. Тільки князь Олег, що княжив у Київі на печатках Х віку,
запавглибоко в память народну. Вона оповила імя його дивними оповіданнями,
казками й піснями, перенісши на нього всяку всячину, що памятала з давнїйших
часів.
В літописних звістках про Олега зісталися також сліди різних оповідань
та вигадок про нього як про віщого князя, знавця всяких хитрих мудрощів. На
щастє маємо одначе й документ з його князювання, зовеїм певний,
дорогоцінний,який посвідчує нам, що маємо дїло не з казками, а з справжнім
таки, дійсним київським князем, що княжив на початку Х віку. Се умова Олега
з Візантією, списана в р. 911. Маємо в лїтописи ще иньшу його умову,
надписану 907 роком, але та тільки в уривках, а умова 911 року записана в
лїтописи цїла, і з неї можено знати напевно, що Олег тоді справді був князем у
Київі. Літописець каже, що сї умови були списані після вдатного походу Олега
на Царгород: що він 907 р. ходив з усїм війском, з полками всїх підвластних
племен на Константинополь; Греки, щоб не допустити його до міста,
ланцюхами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм
воякам поставити човни, в котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у
вітрила, човни поїхали на колесах під сам город. Греки так налякали ся, що
стали просити ся у Олега, аби взяв яку схоче дань, аби тільки міста не чіпав, і

10. Олег сказав їм дати по 12 гривен, себто по 6 фунтів срібла на чоловіка, на
дружину і князів що по городах лишили ся: в Києві, Чернигові, Переяславі й по
інших городах. Велів пошити вітрила на свої човни з тих славних на цілий світ
грецьких паволок, а на знак побіди над Греками повісив з своїми боярами свої
щити на брамі царгородській.
Запитання до джерела:
-На які джерела спирається автор при висвітленні діяльності
перших князів?
-Як аналізує діяльність князя Олега М. Грушевський?
Картка 3. Ігор і Ольга в праці М. Грушевського «Історія України – Руси»
По Олегу став княжити Ігор. І знов … маємо його трактат з Візантиєю
та різні звістки чужоземні з останніх років його панування про похід на
Царгород і похід на каспійські краї. Видко, що так було звичайно: перші роки
князювання йшли на те, скріпити своє становище, приборкати непокірних
князів і намісників, неслухняні волости і племена, а приборкавши і маючи в
руках великі воєнні сили, київські князі робили походи в далекі, багаті краї,
шукаючи добичі і слави.
Ігор вибрався великим походом, морем на сам Царгород. Але кінець кінцем
не пощастило їм і тут: надтягнуло грецьке військо і кораблі, обступили Русь і
погромили. Похід був значить нещасливий, але в Києві потім оповідали про
нього навпаки:що Греки перелякалися Руси й відкупилися дорогою ціною. Новий
трактат з Візантією уложено в 944 р. і сим разом Візантия, користаючи з
своєї побіди, покоротила права руських купців, заборонила їм куповати
найдорогші паволоки, а Ігор обіцяв, що не буде нападати на грецькі володіння в
Криму.
Літопись оповідає, що Ігор воював з Уличами і Деревлянами. Уличі довго
боронилися; їх город Пересїчен тримався три роки і не піддавався Ігорю, але
той таки вистояв під ним ті три роки і здобув його.
… Деревляне, почувши, що Ігор знов іде з них дань брати, стратили
терпець і порішили йому кінець зробити. Зібрали раду з своїм князем Малом і
кажуть: „як вовк внадиться між вівцї, то і все стадо виносить, як його не
вбити,—так і з сим Ігорем, як не вбемо його, знищить нас до решти". Післали
до його, щоб спамятав ся і дав їм спокій: „чого знов ідеш до нас? адже взяв
уже всю дань!" Та він не послухав і почавзбирати дань. Тоді Деревляне з міста
Іскоростеня напали на його дружину і побили її— бо було її мало, а самого
Ігоря вхопили і замучили люто: нахиливши верхи дерева, привязали до них Ігоря,
і потім пустили—так ті дерева й роздерли Ігоря.

11. Зісталася в Києві по Ігорі його вдова Ольга з малим сином Святославом, і
першим ділом вважала за свій обовязок помститися за чоловіка та
приборкати непокірних Деревлян.
Літопись згадує, що по ріжних місцях зісталися її становища і ловища,
погости і міста, звачі її йменнєм. Але то могли бути так само й „знаменія"
Олегові.
В церковних кругах шанували Ольгу за те, що вона прийняла
християнство, тримала при собі священика і казала поховати себе по
християнському звичаю, без тризни. За се її потім признано святою.
Запитання до документа:
-Як автор характеризує діяльність Ігоря і Ольги?
Додаток 3. Посилання на відео
https://www.youtube.com/watch?v=s3LtSvyypNQ&ab_channel=RadianskaUk
raina
Додаток 4. Картки для рефлексії
Закінчити фразу
- Мене здивувало…
- Я дізнався…
- Мені більше за все вдалося
- Я отримав від уроку
- Було важко…
- Я навчився