Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
30.2
1. 1
Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді
«Моя Батьківщина Україна»
Напрям «Географія рідного краю»
ВОДОЙМИ ШУЛЬГИНСЬКОЇ ОТГ:
СУЧАСНИЙ СТАН,
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
2. 2
Пошуково-дослідницька група вихованців гуртка «Юні туристи-
краєзнавці»
ПІП Рік
народж.
клас
1.
2.
3.
4.
5.
6.
2006
2006
2006
2007
2007
2008
9
9
9
8
8
7
Керівник: керівник гуртка «Юні
туристи -краєзнавці»
ЗМІСТ
3. 3
ВСТУП………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 5
1.1. Фізико-географічні та кліматичні характеристики території
дослідження…………………………………………………… 5
1.2 Розробката опис маршруту.. …………………………………. 6
1.3 Особливостіпроведених досліджень………………………….. 7
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГО-ГІДРОЛОГІЧНІОСОБЛИВОСТІВОДОЙМ
ШУЛЬГИНСЬКОЇ……………………………………………………. 10
2.1. Характеристика досліджень р. Айдар………………………….. 10
2.2 Характеристика дослідження р. Шульгинка …………………… 12
2.3 Характеристика дослідження озера Лиман с. Байдівка……... 13
2.4 Характеристика досліджень штучних водойм громади ………. 15
РОЗДІЛ № 3 ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ
ВОДОЙМ НАШОЇ МІСЦЕВОСТІ…………………………………... 16
ВИСНОВКИ ……………………………………………………............ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………... 19
ДОДАТКИ…………………………………………………………….. 20
ВСТУП
4. 4
Ми пізнаємо цінність водилише, коли колодязь пересихає.
Бенджамін Франклін
В Україні міліють та зникають ставки, озера й річки, залишаючись
лише в пам’яті. За останні роки Луганщина все більше потерпає від нестачі
води, знизився рівень річок і ґрунтовихвод. Ця проблема дуже гостро стоїть і
нашій громаді. Останні 3 роки ми практично не спостерігаємо весняних
розливів річок. Вчені-екологи дуже стурбовані цим. Саме тому наша
пошукова група вирішила звернути увагу на стан водойм нашої місцевості.
Мета:
Ознайомитись з водоймами Шульгинської ОТГ, дослідити їх сучасний
стан, виявити проблеми та запропонувати шляхи оптимізації їх стану.
Завдання:
- розробити екологічниймаршрут (картосхеми) водойм Шульгинської ОТГ;
- охарактеризувати фізико-географічні та кліматичні особливостей території
дослідження;
- провести дослідження хімічного складу води, перевірити її якість;
- з’ясувати екологічні наслідки, до яких приводить зміна рівня води та
розробити шляхи їх вирішення;
- зробити посильний внесок у справу охорони та покрашення стану водойм
громади.
Об’єкт:
Водойми Шульгинської сільської об’єднаної територіальної громади
Старобільського району Луганської області
Предмет:
Сучасний еколого-гідрологічний стан річок, озер та ставків Шульгинської
ОТГ.
Методи дослідження:
Дослідження, спостереження, екскурсії, порівняльно-описовий,
статистичний, картографічний, польовий.
5. 5
Стратегія дослідницької роботи:
- робота з літературними та архівними джерелами;
- краєзнавчі експедиції з польовими дослідженнями;
- дослідження якості та хімічного складу води;
- опитування місцевих жителів про особливості та стан водойм
- розробка екологічного маршруту водоймами громади.
Теоретичне та практичне значення: робота може бути використана
для привернення уваги щодо особливостей еколого-гідрологічного стану
водойм та шляхів його поліпшення не лише в Шульгинській ОТГ, а й
України в цілому.
РОЗДІЛ 1. УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Фізико-географічні та кліматичні характеристики території
дослідження
Фізико-географічнеположення Шульгинської ОТГ виходить з того, що
регіон розташований в Луганській області на сході України (Додаток А).
Її територія знаходиться повністю в межахСхідноєвропейської рівнини в
північно-західній частині континенту Євразія.
Шульгинськаоб’єднанатериторіальна громада Старобільського району
Луганської області була утворена 30 червня 2019 році.
Площа громади становить 336.1 км 2, до її складу входить 12 населених
пунктів: с. Шульгинка, с. Байдівка, с.Лозовівка, с. Хворостянівка, с. Кам’янка,
с. Малохатка, с. Федчине,с. Орлівка, с.Лозуватка, с. Омелькове, с. Валуйки та
Новоастраханське (Додаток Б). Станом на 01.07.2019 населення – 4678 осіб
[1].
Основою формування природних комплексів будь-якого регіону є
особливості її тектонічної та геологічної будови. Луганська область
розташована в межах тектонічних структур Східноєвропейської платформи.
Географічно ШульгинськаОТГвходитьдо складуСтаробільського району, що
6. 6
лежить в межах південногосхилудокембрійськогоВоронезькогокристалічного
масиву, або антиклізи, який представлений Старобільською монокліналлю.
Старобільськийрайонрозташований на Старобільському геологічному
горбисто-рівнинному плато в більш північній частині Луганської області. Це
плато характеризується загальним нахилом поверхні в бік
долини Сіверського Дінця, тобто з півночі на південь. Воно глибоко
розмежоване річковою та яружно-балковою мережею [2].
Клімат району — помірно-континентальний з жарким сухим
літом і малосніжною з відлигами зимою. Термальний режим січня
вирізняється переважанням температур в -6°С...-7°С, в липні середня
температура становить +21°С...+22°С [3].
Луганська область характеризується дефіцитом обсягу атмосферних
опадів. Коефіцієнт зволоженості області становить 0,6-0,65. У середньому
надходження атмосферних опадів у Луганській області на рік становить 450-
500 мм. Найменші показники опадів відмічаються в центрально-північній
частині області – Старобільському районі, до складу якого входить
Шульгинська ОТГ, і становлять 400-425 мм.
Поверхневі води громади представлені річками, озером та штучними
водоймами.ВсіповерхневіводиШульгинськоїОТГ належать доЧорноморсько-
Азовського басейну Атлантичного океану, а саме відносяться до басейну
Азовського моря.
ОсновноюрічкоюОТГ є Айдар, ліва притока р. Сіверський Донець та її
притокою р. Шульгинка. Озеро Лиман знаходиться на території с. Байдівка.
Серед штучнихводоймбагато ставків на території сіл Шульгинка, Омелькове,
Кам’янка, Федчине, Лозуватка.
1.2 Розробка та опис маршруту
Опрацювавши літературу, наявні джерела інформації з даного питання
та вивчивши особливості фізико-географічних та кліматичних умов ми
розпочали розробку нашого екологічного маршруту.
7. 7
Наш маршрут ми розділили на 3 експедиції (Додаток В).
Експедиція № 1: Байдівський ЗЗСО І- ІІ ст. – озеро Лиман с. Байдівка –
русло р. Айдар на території с. Байдівка.
Протяжність маршруту в одну сторону приблизно 3 км. Спосіб
пересування пішохідний.
Експедиція № 2: Байдівський ЗЗСО І-ІІ ст. – ставок с. Шульгинка (А)-
ставок с. Шульгинка (Б) – витік річки Шульгинка (Шульга)- русло р. Шульга
– місце впадіння (гирло) р. Шульга до р. Айдар – р. Айдар с Шульгинка
(міст).
Протяжність маршруту приблизно 15 км. Спосіб пересування на
велосипедах.
Експедиція № 3: с. Байдівка – ставок с. Федчино – ставок с. Кам'янка –
с. Байдівка.
Протяжність маршруту в одну сторону приблизно 19 км. Спосіб
пересування на маршрутці та пішохідний. З с. Байдівка о 10.25 на маршрутці
«Северодонецьк-Орлівка» доїхали до с. Федчино, де було проведено
дослідження ставу. Потім пішки з с. Федчино дійшли до с. Кам'янка,
(протяжність приблизно 8 км), де дослідили ставок. І о 14.20 на маршрутці
«Орлівка-Северодонецьк» повернулись до с. Байдівка.
Прослідкувати маршрут можна на Google Maps за посиланням
https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1xYLFXVvWIP1HNpPvhgDc6GMUdj
_GcDIl&usp=sharing
1.3 Особливості проведених досліджень
Під час нашого роботи було проведено ряд досліджень з аналізу якості
води, а саме: визначення вмісту іонів водню у воді, дослідження
каламутності.
У ході дослідження ми керувались такими правилами:
- для отримання максимально достовірного результату брали три проби
води, а результат розраховували за середнім значенням;
8. 8
- максимально зменшили час між забором води та її аналізом для більш
точного результату.
Нижче викладено методику проведення дослідів:
1. Визначення вмісту іонів водню у воді
Для даного дослідження нам знадобився універсальний індикаторний папір;
кольорова шкала рН. За шкалою рН та кольорам індикаторного паперу
визначали середовище.
2. Дослідження каламутності.
Каламутність води - міра вмісту в ній зважених часток, різних за
походженням. Це можуть бути частинки глини, мулу , планктонні організми .
Для цього досліду нам потрібні ваги лабораторні; паперовий фільтр.
На вагах потрібно визначити масу паперового фільтру, потім через нього
відфільтрувати 1 літр води. Використаний фільтр потрібно висушити і
зважити. Вирахувати різницю маси фільтра до і після фільтрування Різниця
в масі і є величина мутності в мг/л ( допустимакаламутність питної води2 мг
/ л).
Також в польових умовах був проведений хімічний аналіз води з водойм
ОТГ, а саме: визначення кольору, запаху та прозорості води, визначення
швидкості течії для річок.
1. Визначення кольору води (Додаток Г.1)
Обладнання і реактиви: пробиводи, дистильована вода, дві однакові склянки
із безбарвного скла.
Хід роботи
1) Заповнити склянки водою: одну - дистильованою, іншу -
досліджуваною.
2) На тлі аркуша білого паперу порівняли колір води в обох склянках.
2. Визначення запаху води (Додаток Г.2)
9. 9
Для визначення запаху води було використано наступну методику.
Заповнили пляшку досліджуваною водою на 3/4, щільно закрили, сильно
перемішали і одразу відкрили та понюхали.
Розрізняють: ароматичний, болотний, гнильний, деревний, землистий,
пліснявий, рибний, сірководневий, трав'янистий, невизначений запахи.
Інтенсивність визначають у балах: 0 - не відчувається, 1 - дуже слабкий, 2 -
слабкий, 3 - помітний, 4 - виразний, 5 - дуже сильний.
3. Визначення швидкості течії річки.
Обладнання: секундомір, пляшка з невеликою кількістю води та мотузкою,
рулетка.
Хід роботи
1) Спочатку виміряли відстань довжиною 100 метрів.
2) Потім наповнили пляшку невеликою кількістю води.
3) Кинувши пляшку в річку, ввімкнути секундомір.
4) Коли пляшка пропливла 100 метрів, зупинили час, витягли пляшку.
5) За формулою знаходження швидкості, обчислили швидкість течії річки
4. Визначення прозорості води.
Прозорість досліджуваної води оцінюється по одній з трьох
характеристик: прозора, малопрозора, забруднена.
Також наша група дослідила мікробіологічний склад води водойм:
досліди проводились за допомогою шкільного мікроскопу (Додаток Д.1).
Ще одним аспектом наших досліджень було ведення щоденника
спостережень за кожною водоймою (Додаток Д.2). Протягом декількох
місяців були проведені спостереження і зроблений опис: наземної,
прибережно-водної флори; тварин, які живуть у воді та на березі; грунту на
дні; джерел забруднень водного об’єкту; характеристики водогосподарського
використання водойм.
Отже, під час наших експедицій ми провели досліди стану водойм, які
ми виклали у наступному розділі.
10. 10
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГО-ГІДРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОДОЙМ
ШУЛЬГИНСЬКОЇ ОТГ
2.1. Характеристика досліджень р. Айдар
Річка Айдар є лівою притокою Сіверського Дінця та бере початок на
південних схилах Середньо-Руської височини Ровенського району
Бєлгородської області. Протікає територією Новопсковського,
Старобільського, Новоайдарського, Станично-Луганського районів
Луганської області [3].
Походження назви річки остаточно не встановлено. Вперше назва
Айдар згадується в документах від 1503 року.
Довжина р. Айдар становить 256 км, а площа водозбірного басейну
7370 км² [4]. Похил річки 0,34 м/км. Долина завширшки у верхів'ї 2—5 км., у
пониззі — до 6 км. Схили долини розчленовані ярами та балками.
Довжина річки на території Шульгинської ОТГ становить приблизно 10
км. Річка Айдар тече в добрерозробленій долині з вираженою заплавою. Для
долини річки Айдар характерна класична асиметрія: правий берег крутий,
лівий пологийтерасований. Ширина русла в середньомузнаходиться в межах
від 4 до 8 м, середня ширина – 6 м (Додаток Е). Глибина природного русла
незначна 1,5-6 м. Дно земляне – вкрите шаром мулу місцями потужністю до
1 м.
Прогресує тенденція до замулення річки, зменшення швидкості течії,
активно відбувається заростання русла річки. Річний хід рівнів води
характеризується підвищеним весняним водопіллям, слабо вираженими
дощовимипаводками і низькою літньо-осінньою та зимовою меженню. Річка
має переважно снігове живлення, але помітну роль відіграють також ґрунтові
води та дощові води літньо-осіннього періоду. Середні дати початку
льодоставу на річці – груднень. У 2019 р. льодові явища почали
спостерігатися на річці на початку грудня, але постійний льодостав був
відсутній, що пов’язано з високими температурами зимових місяців.
11. 11
За результатами проведених досліджень з якості та хімічного складу
води в річці Айдар маємо такі результати:
1. При визначені вмісту іонів водню індикаторний папір став
безбарвним, за шкалою відповідає рН = 7,0 (середовище нейтральне).
2. Каламутність питної води з річки Айдар, дорівнює 3 мг/л, що
перевищує норму.
3. Колір води: жовто-блакитна.
4. Запах: помітно трав’янистий. Інтенсивність запаху - 3 бала.
5. Прозорість: прозора
6. Швидкість течії: 4,8 м/хв
При дослідженні на мікробіологічні показники, які проводились у
вересні ми виявили в пробах води одноклітинні зелені водорості: хлорелу та
хламідомонаду; найпростіші тваринні організми: інфузорію туфельку,
евглену зелену і амебу протея.
У ґрунтовому покриві домінують чорноземи та лесові відкладення.
Рослинний світ представлений вербами, тополями, кленами, ясенами,
терном, шипшиною, хмелем. Біля води ростуть очерет, рогіз, півники, гірчак,
рябчик. У річці зустрічається біла лілея, водорості; кубишка сальвінія
плаваюча, ряска.
Тваринний світ: бобер, норка, ондатра, водомірка, жук плавунець,
вертячка жук, жаби, вужі, водяні пацюки, черепахи; водоплавні птахи: качки,
гуси, лебеді, сірі чаплі, рибалочка, водяна курочка; молюски : ставковик,
котушка
Різноманітний рибний світ в річці водяться головень, підуст, піскар,
жерех, щука, окунь, плотва, язь, короп, лящ, сом, минь, йорж, карась, лин.
Останні роки спостерігається поява сонячного окуня.
На жаль ми спостерігаємо тенденцію замулення та зміління річки,
заростання очеретом та засмічення.
2.2 Характеристика дослідження р. Шульгинка
12. 12
Шульги́нка або Шульга (Додаток Є.1) — річка в Україні, ліва
притока Айдару. Довжина річки 17 км, площа водозбірного басейну 131км²,
похил 2,7 м/км [5].
Свій витік річка бере неподалік села Новоомелькове, потік тече по дні
балки Байрак, протікає неподалік села Омелькове, де на річці розташоване
водосховище, за селом до річки впадає потік з балки Поцілункової. На
східній околиці села Шульгинка на річці розташований став, а на західній
околиці села річка впадає до Айдару [6].
Під час нашого дослідження ми дійшли висновку, що взв’язку з
падінням рівня підземних вод верхня частина річки пересохла і на даний
період місце витоку р. Шульга є став с. Шульгинка. Протяжність річки за
нашими підрахунками приблизно 5 км.
Ширина русла в середньомузнаходиться в межах 1,5 м. Глибина природного
русла незначна, місцями до 1 м.
Річка має переважно ґрунтове живлення, але помітну роль відіграють також
дощові води літньо-осіннього періоду. Середні дати початку льодоставу на
річці листопад. У 2019 р. льодові явища почали спостерігатися на річці на
наприкінці листопада, але постійний льодостав був відсутній, що пов’язано з
високими температурами зимових місяців.
За результатами проведених досліджень з якості та хімічного складу
води в річці Шульга маємо такі результати:
При визначенні вмісту іонів водню індикаторний папір став
безбарвним, за шкалою відповідає рН = 7,0 (середовище нейтральне).
Каламутність питної води з річки Шульга дорівнює 0,7 мг/л, що не
перевищує норму.
Колір води: блакитно-зеленуватий.
Запах: трав’янистий. Інтенсивність запаху- 1 бала.
Прозорість: прозора
Швидкість течії: 2,5 м/хв
13. 13
При дослідженні на мікробіологічні показники ми дійшли висновку, що
склад мікроорганізмів не відрізняється від вод р. Айдар, і в ньому
зустрічаються одноклітинні зелені водорості: хлорела та хламідомонада;
найпростіші тварині організми: інфузорія туфелька, евглена зелена і амеба
протея.
У ґрунтовому покриві домінують чорноземи та лесові відкладення.
Рослинний світ представлений вербами, тополями, кленами, ясенами,
терном, шипшиною, хмелем. Біля води ростуть очерет, рогіз, півники, гірчак,
рябчик, в річці зустрічається водорості, ряска.
Тваринний світ: ондатра, водомірка, жук плавунець, вертячка жук,
жаби, вужі, водяні пацюки, черепахи, сичі; водоплавні птахи: качки, гуси,
сірі чаплі, рибалочка; молюски : ставковик, котушка
У річці можно зустріти окуня, плотву, карася.
Під час прокладання нашого маршруту ми з’ясували, що витік та
гирло річки дуже замулені та заросли очеретом, що пов’язано з
сільськогосподарською діяльністю людини (Додаток Є.2). Поспілкувавшись
з місцевими жителями нами було з’ясовано, що гирло річки було змінено
людьми для регулювання стоку води та зменшення рівня повеней.
2.3 Характеристика дослідження озера Лиман с. Байдівка
Озеро «Лиман» знаходиться на східній околиці в центрі с. Байдівка.
Площа озера близько 38 га, ширина приблизно 800 м (Додаток Ж). Глибина
місцями до 0,5 м. Озеро безстічне. За походження заплавне, оскільки
знаходиться в долині річки Айдар. Живлення підземне, снігове та дощове.
За історичними даними, раніше через Бахмут чумаки возили сіль і їх
дорога проходила недалеко від нашої місцевості. Тут вони зупинялись і
напевно саме чумаки дали назву нашому озеру Лиман, бо в Криму дуже
багато озер мають такі назви. Також говорять, що запорізький козак Андрій
Байда заснував поселення саме поблизу Лиману.
14. 14
У 40-50 х роках ХХ ст. озеро розливалось, аж до пам’ятника загиблим
воїнам (бл. 300 м), у ньомукупались діти, жінки прали білизну. Городипоруч
поливали з озера. Славилось воно і своєю рибою.
Наповнювався Лиман водою навесні. Старожили говорять, що на дні є
джерела та вони частково замулились, бо за останні 40-50 років весняна вода
приносить із розорених полів багато мулу і всі ті добрива та інші хімікати,
які вносяться на полях.
За результатами проведених досліджень з якості та хімічного складу
води в озері Лиман маємо такі результати:
1. При визначенні вмісту іонів водню індикаторний папір став
безбарвним (середовище нейтральне).
2. Каламутність питної води з озера дорівнює 4 мг/л, що перевищує
норму вдвічі.
3. Колір води: болотяно-зелений.
4. Запах: трав’янисто-болотяний. Інтенсивність запаху- 3 бали.
5. Прозорість: забруднена
При дослідженні на мікробіологічні показники, які проводились у
вересні ми виявили в пробах води одноклітинні зелені водорості: хлорелу та
хламідомонаду; найпростіші тварині організми: інфузорію туфельку та амебу
протея.
Рослинний світ представлений вербами, тополями, кленами, ясенами,
терном, шипшиною, хмелем. Біля води ростуть очерет, рогіз.
Тваринний світ: жаби, вужі, водяні пацюки, черепахи, сичі; водоплавні
птахи: качки, гуси, сірі чаплі, рибалочка; молюски : ставковик, котушка
В озері можна зустріти окуня, карася.
На вересень-жовтень 2020 року більша частина Лиману пересохла.
Озеро повільно помирає.
2.4 Характеристика досліджень штучних водойм громади
Таблиця № 1 Порівняльна характеристика штучних водойм с. Шульгинка,
с.Кам'янка та с. Федчино (Додатки З.1, З.2, З.3)
15. 15
Параметри
для
порівняння
Ставок
с. Шульгинка
Ставок
с. Камянка
Ставок
с. Федчено
Місце
розташуван
ня
східна околиця
с. Шульгинка
північно-східна
частина с.Кам'янка
західна околиця
с. Федчино
Площа 87,6 га близько 3,5 га близько 0,250 га
Ширина
Глибина
бл. 340 м
до 4 м
бл. 55 м
до 3 м
бл. 15 м
0,8 м
Визначення
вмісту іонів
нейтральне нейтральне нейтральне
Каламутніс
ть
2,6 мг/л
незначне
перевищення норми
2 мг/л
в межах норми
5 мг/л
Перевищує
норму в 2,5 рази
Кольоровіст
ь
блакитна блакитно-
зеленувата
зеленувата
Запах Травянистий
Інтенсивність запаху
- 2
Травянистий
Інтенсивність
запаху - 2
Болотний
Інтенсивність
запаху -4
Прозорість прозора прозора забруднена
Мікробіолог
ічні
показники
хлорела та
хламідомонада
інфузорія туфелька,
евглена зелена і
амеба протея
циклоп та дафнія
хлорела та
хламідомонада
інфузорія туфелька,
евглена зелена і
амеба протея
циклоп та дафнія
інфузорія
туфелька, евглена
зелена і амеба
протея
Рослинний
світ
Верба, тополя,
терен, рогіз, очерет,
шипшина, ясен
Верба, тополя,
терен, рогіз, очерет,
шипшина, ясен
Верба, тополя,
терен, рогіз,
очерет, шипшина,
ясен
Тваринний
світ
Бобер, ондатра,
черепахи, жаби,
вужі, водяні пацюки,
черепахи, качки, сірі
Жаби, вужі,
черепахи,
водоплаваючи
птахи
Жаби, вужі,
водяна криса,
качки, сичі, сови,
16. 16
чаплі
Риба Карп, карась,
толстолоб, білий
амур, щука, сом,
судак
Карась, окунь,
щука, карп
Карась,
дзеркальний
карп, сазан
Гідротехніч
ні споруди
Водозлив
Камяно-грунтова
дамба
Водозлив
Грунтово-бетонна
дамба
Ґрунтова дамба
Таким чином, ми можемо зробитивисновки, що ставок с. Федчино має
незадовільний стан та поступово висихає, що пов’язано з кліматичними
змінами та діяльністю людини .
Ставки с. Шульгинка та Кам'янка мають задовільний стан, але цього
року через посуху рівень води в них знизився.
Біля всіх водойм ми спостерігали наслідки людської діяльності -
залишки побутових відходів: пластик, скло та т.д..
РОЗДІЛ № 3 ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ
ВОДОЙМ НАШОЇ МІСЦЕВОСТІ
Дослідивши водойми нашої ОТГ, ми можемо виділити такі основні
екологічні проблеми:
- зменшення рівня підземних вод, зміління та висихання водойм;
- замулення, забруднення та заростання очеретом;
- зниження якості питної води;
- безсистемнагосподарськадіяльність з порушенням допустимих меж
освоєння територій, розорення річкової долини;
- зменшення кількості видів тварин, рослин та риб від інтенсивної
господарської діяльності;
- забруднення прибережних зон побутовими відходами: пластик,
скло та т.д..
Покращити екологічний стан водойм можна лише за розробки,
впровадження та чіткого дотримання природоохоронних заходів щодо
17. 17
оздоровлення й відновлення водної екосистеми. Саме тому, ми поставили
перед собою такі задачі:
1. Привернення уваги до проблем водних ресурсів нашої ОТГ та
України.
2. Інформування населення про стан водойм нашої місцевості.
3. Розробка рекомендацій та пропозицій щодо покращення стану
водойм.
Реалізацію цих заходів ми почали з розробкиекологічного маршруту та
фото презентації, з якими звернулись до керівництва Шульгинської сільської
об’єднаної територіальної громади.
Розпочали розповсюдження інформації в мережі інтернет. Дописи
розмістили на сайті Байдівського ЗЗСО І-ІІ ст. (посилання ) та в соціальних
мережах:
https://www.facebook.com/groups/501534757303055/permalink/79783525433966
9
Також нами були розроблені інформаційні листівки про
характеристику водойм та брошури екологічної тематики з заходами
покращення стану водойм (Додаток З.4). У листівках ми розмістили
інформацію про стан водойм, а в брошурах запропонували шляхи
розв’язання проблем водойм.Зокрема запровадитиприбирання прибережних
територій з залученням учнівської молоді та місцевого населення, як
приклад приведено учнів Байдівського ЗЗСО І-ІІ ст., які кожного року
прибирають берег озера Лиман, що знаходиться біля школи.
Запущено флешмоб «ЗБЕРЕЖЕМО ВОДОЙМИ РАЗОМ!»
ВИСНОВКИ
1. Проведено дослідження водойм та з’ясовано їх реальний стан.
18. 18
2. Розроблено екологічний маршрут водоймами Шульгинської ОТГ,
який можна використовувати під час проведення експедицій, походів, різних
краєзнавчих досліджень даної території.
3. Зібрано та систематизовано усні розповіді жителів про місцеві
водойми, інформація про які в літературі майже відсутня. З чого зроблено
висновки, що водойми міліють, а їх розміри скорочуються.
4. Проаналізовано та визначено основні екологічні проблеми водних
екосистем: обміління, заболочення та засмічення.
5. Розроблені та запропоновані шляхи щодо покращення ситуації.
6. Зроблено перші кроки в формуванні екологічного світогляду
мешканців громади для збереження водних об’єктів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
19. 19
1. Шульгинська громада. Луганська область, Старобільский район
[Електрони й ресурс] - https://shulgynka-rada.gov.ua/shulginska-
ob%E2%80%99ednana-teritorialna-gromada-11-06-20-28-08-2019/
2. Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса — Донецк: «Донбас»,
1977. – С. 44-45
3. Атлас. Луганська область. –– К.: Укргеодезкартографія, 2004 –– 32 с.
4. Айдар (річка) [Електроний ресурс] -
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80_(%
D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0)
5. Каталог річок України / Уклад. Галина Іванівна Швець, Н.І. Дрозд,
Сергій Пилипович Левченко ; Відп. ред. В.І. Мокляк . – Київ : Видавництво
АН УРСР, 1957 . – С.150
6. Шульгинка (річка) [Електроний ресурс] -
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%
D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA
%D0%B0)
7. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки:
Довідник / [В.В. Гребінь, В.К. Хільчевський, В.А. Сташук, О.В. Чунарьов,
О.Є. Ярошевич]/ За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. — К. : «Інтерпрес
ЛТД», 2014. — 164 с.
ДОДАТКИ
