Тема 2 . Основні наукові школи менеджменту
1.Основні періоди розвитку управлінської думки.
2.Наукові школи менеджменту.
3.Сучасні теоретичні підходи до управління
підприємствами ГРГ ..
Основні періоди розвитку
управлінської думки.
Розвиток теорії менеджменту можна поділити на фази, які
відповідають виникненню і розвитку певних наукових шкіл:
1) передфаза (приблизно до 1900р.);
2) етап «школи наукового управління підприємствами» (з
1900 до 1930 р. в США);
3) етап «адміністративно - бюрократичного підходу», або
«класичної школи» (з 1900 р. по 1930 р, особливо в
Німеччині, Франції, Англії);
4) етап школи «руху за гуманні стосунки», « школи
людських стосунків» (1930— 1950 рр. в США, Японії);
5) школа системного управління (приблизно з І940-х р.р.).
6) менеджмент на основі ІТ- технологій (приблизно з І990
р.р.).
Основні наукові школи менеджменту
Раціоналістична школа менеджменту
Засновник – Ф. Тейлор
Час створення – 1890
“Принципи наукового управління”,
“Наукова організація праці”
Послідовники: Гілберти, Гант, Барт,
Джільберт
Ф. Тейлор
«Тейлор был американским
инженером и ярким,
неуравновешенным человеком.
К моменту своей смерти в 1915
году он завоевал репутацию
главного "врага рабочих", после
того как в 1911-м его пригласили
отстоять свою систему
управления перед комитетом
Палаты представителей США.
Будучи одним из самых
критикуемых организационных
теоретиков, он оказался
также и одним из самых
влиятельных. Его принципы
научного менеджмента стали
краеугольным камнем
организации труда в первой
половине ХХ века, а во многих
ситуациях превалируют по сей
день». //Морган, Гэрет Образы
организации. М., 2008
Основні принципи:
 Раціональна організація праці
Розробка формальної структури
організації
Співробітництво підлеглих та
керівництва
Адміністративна школа менеджменту
Засновник – А. Файоль
Час створення – 1900
“Загальне та промислове
управління”
Послідовники: Емерсон,
Вебер (раціональна
бюрократія)
Адміністративна школа менеджменту
Прихильники класичної школи намагалися
знайти універсальні принципи управління,
додержуючи яких, можна досягти успіху
організації.
Розробивши раціональну структуру організації,
тобто здійснивши поділ її па підрозділи і робочі
групи, можна завдяки цьому вже досягти успіху.
Досягненням цього напряму досліджень було
виділення функцій управління, вперше здійснене
А. Файолем.
Адміністративна школа менеджменту
 1.         Розподіл праці. Продуктивність підвищується за рахунок спрощення 
задач, які вирішуються кожним робітником, що дозволяє значно збільшити 
випуск продукції. Таким чином, процес виробницг-ва повинен бути 
поділений на невеликі частини, які піддаються управлінню.
 2.         Влада і відповідальність. Влада є сила, яка примушує під-корятися. 
Влада не існує без відповідальності, тобто без санкцій - ви-нагороди чи 
кари. Всюди, де діє влада, виникає і відповідальність.
 3.         Дисципліна. Сутність дисципліни міститься у виконанні 
організаційних правил та інструкцій. Стан дисципліни в колективах в 
повній мірі залежить від ефективності дій керівників.
 4.         Єдиноначальність. Тільки один начальник може давати працюючому 
вказівки відносно якоїсь дії.
 5.         Єдність керівництва. Дії керівника і програми діяльності колективу 
повинні мати одну ціль.
 6.         Підпорядкування приватних інтересів загальним. Інте-реси 
працюючих або окремого підрозділу не повинні бути вище інте-ресів всього 
колективу.
 Розділ 2. Розвиток теорії і практики менеджменту
 7.         Винагородження. Оплата виконавців роботи повинна бути 
справедливою і по можливості задовольняти персонал організації, пі-
дприємця і найманого працівника.
 8
Адміністративна школа менеджменту
 .8        Ступінь централізації. Централізація може бути прийнята або відкинута в 
залежності від умов які склалися в державі або орга-нізації. Питання зводиться до 
знаходження ступеню централізації, яке найбільш сприятливе для підприємства.
 9.         Ієрархія керівництва. Ієрархія представляє собою ряд ке-рівних посад від 
нижчого до самого високого рівня.
 10.       Порядок. Порядок визначає визначене місце для кожної особи на своєму 
робочому місці.
 11.       Справедливість. Справедливість є результатом сполучен-ня доброзичливості 
та правосуддя.
 12.       Стабільність персоналу. Плинність кадрів є одночасно причиною і 
наслідком поганих справ в колективі. Організація повин-на прагнути до 
досягнення довгострокових угод з працюючими і ке-рівниками.
 13.       Ініціатива адміністративного персоналу це можливість створення і 
здійснення персоналом поставленої цілі, а також пропо-зиція і реалізація 
висловленої мети.
 14.       Єдність персоналу. Сумісні зусилля направлені для досяг-нення загальної 
мети. Роз’єднувати інтелектуальний потенціал орга-нізації є тяжкою помилкою.
Адміністративна школа менеджменту
Функції менеджменту по Файолю:
Планування
Організація
Мотивація
Контроль
Координація
Макс Вебер
Дата рождения:21 апреля 1864
Место рождения:Эрфурт, 
Пруссия
Дата смерти:14 июня 1920 
(56 лет)
Страна:  Германская империя
Научная сфера:
социология, история, 
экономика
Известен как:
создатель "понимающей 
социологии"
Адміністративна школа менеджменту
Концепція бюрократії була спочатку сформульована на початку 
1900-х років німецьким соціологом Максом Вебером.
Характеристики раціональної бюрократії:
1. Чіткий поділ праці, що призводить до появи 
висококваліфікованих фахівців у кожній посаді.
2. Ієрархічність рівнів управління, при якій кожен нижчий рівень 
контролюється вищим і підпорядковується йому.
3. Наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних 
правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання 
співробітниками своїх обов'язків і скоординованість різних 
завдань.
4. Дух формальної безособовості, з якими офіційні особи 
виконують свої посадові обов'язки.
5. Здійснення найму на роботу в суворій відповідності з 
технічними кваліфікаційними вимогами.
6.Защіщенность службовців від довільних звільнень. 
Школа людських відносин
Мері П. Фолліт (1868-1963 pp.), 
Професор Е. Мейо, Ф. Ротлісбергер
       В менеджменті почали надавати значно 
більшого значення психологічним мотивам 
поведінки людей у процесі виробництва, 
проблемам групових відносин і норм, конфліктам і 
співробітницгву, комунікаціям, неформальним 
групам.
Школа людських відносин
Дослідження проведені 
американським психологом 
Абрахамом Маслоу (1908-
1970 pp.) показали, що 
мотивами вчинків людей є 
не економічні чинники, як 
вважали прихильники 
наукового управ-ління, а 
різні потреби, які не 
завжди можуть бути 
заохочені грошима. 
Самореалізація
Соціальні
Потреба у безпеці
Фізіологічні потреби
Школа поведінки
( біхевіористична школа)
Дуглас Мак-Грегор (1906-1964 pp.)
 В основі його концепції лежать дві теорії «X» та «Y». Положення
теорії «X» представляє робітників за природою ледачими,
безвідповідальними, які вимагають безпосереднього контролю і
не здібні працювати без примусу. Теорія «Y», навпаки,
представляє працівників працездатними, відповідальними,
жадаючих схвалення і під-тримки.
Фактично концепція Мак-Грегора виявила природу виникнен-ня
двох стилів керівництва: автократичного і демократичного,
Емпірична школа управління (з
1940 p.).
Емпіричну школу управління репрезентують вчені, які
поєднали розробку теорії з вивченням практики
управлінської діяльності на ґрунті синтезу основних ідей
класичної школи та школи людських стосунків.
Одним з видатних теоретиків менеджменту і засновником
зазначеної школи вважається професор менеджменту Нью-
Йоркського університету Пітер Дракер (нар. в 1909 p.).
Небезпідставно Дракеру приписують першість у створенні
систематизованого вчення про управління як навчальну
дисципліну, що дало змогу вивчати її в навчальних
закладах. Найвідомішою його теоретичною засадою є
концепція "управління за цілями", яка зробила "революцію",
в світовій управлінській науці.
Емпірична школа управління
Загальна характеристика управління за цілями
зводиться до трьох найбільш істотних його
елементів:
визначення чітких стратегічних цілей;
залучення до процесу визначення цілей усіх
працівників системи;
оцінка ефективності на підставі результатів.
Ситуаційний підхід в
менеджменті
Ситуаційні теорії менеджменту (з 1980 p.). Серед
"синтетичних" учень про управління особливе
місце посідає ситуаційний, або кейсовий підхід
(від англ. case — ситуація). Це скоріше спосіб
мислення, ніж набір конкретних дій. Розроблений
у Гарвардській школі бізнесу, він допомагає
майбутнім менеджерам швидко розв'язувати
проблеми.
Ситуаційний підхід в
менеджменті
Найбільш досконалими ситуаційними теоріями с
теорія адаптації (стратегії пристосування), теорія
глобальної стратегії і теорія управління за
результатами, створена фінськими фахівцями.
Теорія організаційної культури
(з 1985 p.).
Ця теорія є ще одним новим підходом до розробки теорії і
практики сучасного менеджменту. Серед його
представників відзначимо В. Сате, Е. Шайна, І. Парсонса, Р.
Квіна, Дж. Рорбаха. У межах теорії менеджменту
організаційна культура розглядається як потужний
Інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи
організації і окремих осіб на досягнення спільних цілей,
мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати
відданість організації, поліпшувати процес комунікації,
поведінку.
Набуває все більшого поширення теорія культури
управління — теорія раціональної організації праці апарату
управління, розкриття ролі культурного елементу в ньому.
Системний підхід у менеджменті
характеризується прагненням впровадити в науку
управління методи і апарат точних наук
(кібернетика і теорія дослідження операцій).
Представниками цієї школи є Р. Акофф, С. Бір, Д.
Берталанфі, Р. Люс та ін.
Системний підхід у менеджменті
Система – це сукупність елементів та
взаємозв'язків між ними
Елемент – кінцева, неподільна частина системи
Зв'язки у системі:
енергетичні, речовинні, інформаційні
внутрішні, зовнішні
 прямі, зворотні
формальні та функціональні
Властивості систем:
Цілісність
Структурність
Взаємозв'язок із середовищем
Ієрархічність
Множинність
Динамічність
Класифікація систем
За типами елементів
За характером зв'язків
За виникненням елементів
Структура – внутрішня організація
системи
Лінійна
Деревоподібна
Матрична
Тема 2. Основні періоди розвитку управлінської думки.

Тема 2. Основні періоди розвитку управлінської думки.