1. ТЕОРІЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ

2. ТЕМА 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ОРГАНІЗАЦІЇ
1. Організація як універсальна категорія: основні підходи
2. Властивості організації
3.
4.
Принципи організації
Система законів організації

3. 11.. ТТееооррііяя ооррггааннііззааццііїї яякк ннааууккаа ттаа їїїї ммііссццее
вв ссииссттеемміі ннааууккооввиихх ззннаанньь
Термін “організація”
використовується
в декількох значеннях
діяльності,
результат Діяльність, діяльності
сфера Деяке соціально-економічне
Утворення, орієнтоване на
Досягнення певної господарської,
Комерційної або некомерційної
цілі

4. “Організація”
Внутрішня
впорядкованість,
узгодженість, взаємодія
більш-менш диферен-
ційованих та
автономних частин
цілого, обумовлена її
будовою
Сукупність процесів
або дій, що приводять
до утворення і
вдосконалення
взаємозв'язку між
частинами цілого
Об'єднання людей,
що спільно
реалізовують
деяку програму або
мету та діють
на основі певних
процедур і правил

5. Організація
ДДииннааммііккаа
Процес
упорядкування
У природі У суспільстві
Організація
ССттааттииккаа
Упорядкований
стан цілого
Рис. Структурне уявлення про поняття “організація”

6. Підходи до визначення організації
1) організація як система — це внутрішня
впорядкованість, узгодженість та взаємодія
частин цілого, що обумовлена його
побудовою та цілями;
2) організація як процес — це сукупність
цілеспрямованих дій, що зумовлюють
утворення необхідних зв'язків.
Встановлення кількісних і якісних
просторово-часових зв'язків є сутністю
організації як процесу.

7. 2. Властивості ооррггааннііззааццііїї
Цілеспрямованість
Комбінаторність
Дискретність
Циклічність
Реверсивність
Оперативність
Ритмічність
Гнучкість
Ротаційність
Корпоративність
Комунікаційність
Композиційність
Перманентність
Селективність
Рис. Класифікація властивостей організації

8. Цілеспрямованість
Орієнтація
організації на
постановку та
досягнення
бажаного,
можливого й
необхідного стану.

9. Перманентність
Властивість
організації, яка
характеризує
безперервне,
постійне,
здійснення
чогось, що
продовжується

10. Дискретність
Відображає
поелементний,
поетапний підхід до
проектування
організації,
формування,
функціонування,
сприйняття та
представлення.

11. Циклічність
Періодичне
повторення
об'єктивно сталої
або
цілеспрямовано
сформованої
послідовності
перетворень

12. Реверсивність
Повернення до
попередніх дій,
необхідність
оптимізації й
повторення
пройденого на основі
цілеспрямованого або
випадкового
повернення до
попереднього

13. Оперативність
Необхідність
своєчасного та
адекватного
врахування
організаційних
змін

14. Ритмічність
Адаптація,
відповідність,
синхронізація ритмів,
темпів, швидкості
здійснення процесу
організації
динамічним
характеристикам
розвитку ситуації

15. Гнучкість
Здатність
організації до
адаптації,
модернізації,
реформації

16. Ротаційність
Можливість
взаємної
перестановки,
заміни складових
процесу в ході
його здійснення

17. Корпоративність
Схильність до
групової асоціації та
кооперації.
Відображає
соціальну природу і
характер відповідних
організацій
цивілізації

18. Комунікаційність
Відображає структурно-
процедурну основу
організації, ресурс
побудови та розвитку
необхідних
можливостей
реалізації певних схем,
процедур, моделей
конфігурації, її
орієнтацію на
встановлення
взаємозв'язку

19. Композиційність
Можливість
побудови
адекватної
організації
шляхом
цілеспрямованого
складання її з
елементів

20. Комбінаторність
Відображає потенційні
можливості
застосування різних
варіантів побудови та
здійснення процесів і
систем організації з
уже відомих і
використовуваних
модулів

21. Селективність
Здатність
організації до
вдосконалення
шляхом відбору,
закріплення і
розвитку
необхідних
якостей
1 + 1 = 3

22. 3. ППррииннццииппии ооррггааннііззааццііїї
Принципи організації є відображенням
об'єктивних закономірностей практики
управління.
Вони визначають вимоги до конкретної
системи, структури та організації.
Відповідно до цих вимог утворюються
органи управління, встановлюються
взаємини між його рівнями, організаціями і
державою, застосовуються певні методи
управління.

23. Структурні принципи
Забезпечують чітку взаємодію між загальними
цілями та завданнями, з одного боку, і їх
розподіл на більш часткові та дрібні — з
іншого, сприяючи правильному підбору та
призначенню керівників підрозділів,
закріпленню за ними відповідних
повноважень і відповідальності, а також
об'єднанню підрозділів ланцюгом цільових
команд.
(Розподіл праці, єдність мети та управління,
співвідношення централізації та
децентралізації, влада і відповідальність)

24. Принципи процесу
Визначають характер та зміст діяльності
керівників, їх взаємини з підлеглими.
(Справедливість, дисципліна, нагорода
персоналу, корпоративний дух,
єдність команд, підпорядкування
головному інтересу)

25. Принципи кінцевого
результату
Розкривають оптимальні
характеристики організації.
(Порядок, стабільність, ініціатива )

26. 4. Система ззааккоонніівв ооррггааннііззааццііїї
Закони організації утворюють
теоретичний фундамент теорії
організації, сприяють переходу від
емпіричного методу пізнання до
професійного, дають змогу правильно
Закони організації утворюють
теоретичний фундамент теорії
організації, сприяють переходу від
емпіричного методу пізнання до
професійного, дають змогу правильно
оцінити ситуацію, що виникає,
оцінити ситуацію, що виникає,
допомагають об'єктивно аналізувати
допомагають об'єктивно аналізувати
накопичений досвід, сприяють
накопичений досвід, сприяють
підвищенню управлінської культури в
підвищенню управлінської культури в
організаціях.
організаціях.

27. Загальні закони є універсальними, тобто вони не залежать
від країни, географічного розташування. Діють у всіх
матеріальних системах
Закони організації
Часткові закони діють в конкретних ситуаціях і певних
видах діяльності
Особливі закони відображають специфіку організації.
Вони базуються на ефективному використанні законів
у сфері функціонування організації і людей