Микола Васильович Закревський – український історик, етнограф, художник, мовознавець і письменник. Все життя присвятив дослідженню історії міста Києва, його архітектури, пам’яток, збиранню українського фольклору. Закревський М. В. автор першого наукового історико-географічного опису Києва, яке дотепер використовують у своїх дослідження краєзнавці та науковці.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького
району
Бібліотека ім. Миколи Руденка
Серія «Маловідомі. Яскраві. Талановиті»
Історія справжнього киянина
Бібліографічна пам’ятка
до 220-річчя від дня народження
Миколи Васильовича Закревського
Київ, 2025

2. 2
016 : 929 (477.411)
І 90
Історія справжнього киянина : бібліографічна
пам’ятка до 220-річчя від дня народження Миколи
Васильовича Закревського / уклад. Т. Вітенчук ;
бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. –
Київ, 2025. – 13 с. – (Маловідомі. Яскраві. Талановиті).
Микола Васильович Закревський – український
історик, етнограф, художник, мовознавець і письменник.
Все життя присвятив дослідженню історії міста Києва,
його архітектури, пам’яток, збиранню українського
фольклору.
Закревський М. В. автор першого наукового
історико-географічного опису Києва, яке дотепер
використовують у своїх дослідження краєзнавці та
науковці.
Бібліографічна пам’ятка адресована широкому колу
читачів, для всіх, хто цікавиться історією міста Київ та
життям і творчістю видатної людини – Миколи
Васильовича Закревського.
Укладач : Вітенчук Т.

3. 3
Народився Микола Васильович Закревський 21
червня 1805 року на київському Подолі. Його батько –
київський міщанин Василь Іванович – із давнього
козацько-старшинського роду Закревських. Мати –
Варвара Олександрівна Лебединська – із заможної
інтелігентної родини киян.
Дитинство Миколи минуло у
невеликому родинному маєтку
Закревських – Березовій Рудці нині
Пирятинський район Полтавської
області.
Київська садиба родини Закревських знаходилась
по вулиці Чорний бруд на нинішній території
Флорівського монастиря, була придбана невдовзі після
одруження подружжя на гроші, отримані від продажу
спадщини дружини.
Шестирічним хлопчиком, Микола став свідком
пожежі 9 липня 1811 року, що знищила більшу частину
Подолу. Не обійшла біда і родину Закревських. На очах
маленького Миколки згоріла їхня садиба, а майно, що
залишилося було розграбоване. Родина Закревських
мусила зимувати в уцілілому кам’яному льоху. Потім
вони збудували на згарищі маленьку хатинку, але й вона
за новим планом Подолу відійшла до монастиря.
Закревський писав, що його батько продавав останні речі

4. 4
за безцінь, щоб якось облаштуватись, але «не вмів
перенести свого нещастя та помер від смутку». Батька не
стало в липні 1813, у віці 49 років.
Хоч було важко, мати у 1820 році віддала Миколку
до Першої гімназії на Подолі. В гімназії він знайомиться
з вчителем Максимом Берлінським, який обожнював
Київ, збирав історичні факти про місто, змальовував
пам’ятки. Справа вчителя захопила учня. У гімназії
навчали ще і малюванню, що допомогло Миколі у його
подальшій діяльності.
Мати, Варвара Олександрівна, незабаром вдруге
вийшла заміж і стала Кропивниковою. Щоб не жебрати у
вітчима Закревський працював репетитором,
переписувачем паперів. Не довчившись півроку, він
покинув гімназію. В листопаді 1824 року поїхав до
Житомира, вступив на посаду помічника губернського
архітектора, де працював до травня 1825 року, після чого
відправився в Петербург у пошуках роботи. У
Петербурзі, Микола провів близько трьох років, даючи
приватні уроки і займаючись листуванням паперів у
присутніх місцях, але і тут заробітки мав лише випадкові.
У лютому 1828 року Закревський повернувся до
Києва, продовжив навчання в Першій Київській гімназії,
яку закінчив у 1829 році. У том же році він вступив на

5. 5
юридичний факультет Дерптського університету у місті
Тарту (Естонія).
В університетській бібліотеці Дерпа Микола почав
збирати відомості про Київ, бо ще з юнацьких років мріяв
про написання історії міста Києва, після того як він
прочитав «Описание Киева» свого вчителя Максима
Берлинського, яке йому здалося дуже коротким.
Однак через фінансові складнощі
покинув навчання в університеті. Був
змушений шукати якесь місце для заробітку
й у літку 1831 року оселився в містечку
Пайде, де викладав у повітовому училищі.
У 1834-1847 роках Закревський жив у Ревелі,
будучи молодшим учителем російської мови, історії та
географії Михайло Васильович прагнув написати
якомога повнішу історію Києва, матеріали до якої збирав
з університетських років. У Ревелі 1836-го року видав
першу працю «Нарис історії міста
Києва» — у вигляді брошури
обсягом 68 сторінок з п’ятьма
погано виконаними таблицями. У
той час вихід брошури залишився
непоміченим і сам автор писав про
це: «Я намагався описати Київ якнайдокладніше, але не
мав грошей, не міг видати свій твір повністю». Після

6. 6
цього він з новими силами взявся за роботу,
продовжуючи удосконалювати улюблену тему. Постійно
звіряв наявні джерела, збирав і систематизував нові дані,
на якийсь час заїжджав до Петербургу для огляду в
Публічній бібліотеці цінного «Остромирове Євангелія» і
копіювання Києво-Софійської мозаїки, з подорожі
Бороздіна та Іванова. У 1840 році підготував рукопис
«Літопис та опис міста Києва», доповнений власними
акварельними малюнками. Через відсутність коштів,
надій на її видання не було. Тому у 1846 році Закревський
подарував її оригінал Імператорській публічній
бібліотеці в Санкт-Петербурзі. У листі-дарчій автор
писав: «Понад десять років займався я складанням історії
міста Києва, моєї батьківщини; по силах своїх дав їй
необхідну повноту, прикрасив малюнками своєї роботи,
а останнім часом доповнив і виправив її за
найважливішими джерелами. Шкода, якщо мої праці та
розшуки зникли б у приватних руках, не принісши
жодної користі моїм співвітчизникам. Прийняття цього
малого посильного вкладу буде винагородою за мою
багаторічну та сумлінну працю».
Копію цієї праці залишив у себе для продовження
роботи над темою, роки після виходу першої його праці
були роками напружених досліджень.

7. 7
Після шістнадцяти років викладацької діяльності
Микола Васильович за власним бажання подав у
відставку в чині надвірного радника з виплатою пенсії в
розмірі третини його заробітку. 5 листопада 1847 року
Закревський із дружиною переїхав до Москви, щоб
знайти постійну роботу. Але півроку пошуків не
увінчалися успіхом. Тільки в квітні 1849 року одержав
посаду доглядача в рязанському пансіоні, роботу важку і
не цікаву.
У 1848 році Михайло Васильович передає у
редакцію журналу «Читання в Імператорському
Товаристві історії та старожитностей російських» новий
варіант підготовленого до друку «Описи Києва», але
журнал несподівано закрився та відновив роботу лише в
1857 році, рукопис пролежала десять років. І лише
завдяки участі секретаря Товариства історії
та старожитностей професора О. М.
Бодянського у друкарні Московського
університету у 1858 році вийшла окремою
книгою «Літопис та опис міста Києва» у
двох частинах, з додатком на 15 аркушах
планів Києва, таблиць і малюнків.
Хоча вона ще кілька разів перероблялася, ця книжка
вважається першим путівником з історії міста Києва.

8. 8
За неї Михайло Закревський у 1959 році був
відзначений званням дійсного члена Товариства історії
та старожитностей російських.
У 1859 році, після смерті дружини, з якою він
прожив 23 роки, Микола Васильович Закревський
остаточно оселився в Москві, влаштувався на посаду
коректора при друкарні московського університету , а у
травні 1863 року перейшов на посаду помічника
бібліотекаря в московський публічний Музей, що
дозволило йому активно користуватися дуже багатою
бібліотекою. У тому ж році його прийняли до складу
членів-засновників Товариства давньоруського
мистецтва.
До кінця життя М. Закревський продовжував
збирати фольклорні матеріали та матеріали з історії
Києва, більшість з них, однак, не була опублікована.
У 1860–1861 роках опублікував збірку
«Старосвітського бандуриста». Це було одне з перших
українських фольклорних видань. У
ньому вміщено 190 українських пісень і
дум, 3878 прислів'їв, приказок, загадок, а
також словник українських ідіом – 11 127
слів. У вступі автор виступив захисником
права свого народу на розвиток рідної
мови та літератури. Це унікальна

9. 9
хрестоматія українського фольклору, над якою автор
працював протягом трьох років.
В 1864 році Микола Васильович відвідав Київ. Тут
він зібрав матеріали для нового видання своєї головної
наукової праці: замальовував фрески та інші
старожитності, збирав мапи, креслення,
плани, знайомився з археологічними
звітами. У жовтні 1865 року, Закревський
представив Московському
археологічному товариству, остаточний
варіант нового видання «Літописі..» і
воно 11 січня 1866 року схвалило роботу, постановивши
виділити кошти на видання. Закревський писав: «Не
думаю, що легко знайшовся охочий, який, без жодної
підтримки та винагороди, пожертвував би найкращими
роками свого життя для складання такого твору, який не
обіцяє ніякої матеріальної вигоди. То справді був, якщо
завгодно, фанатизм свого роду».
Готував Михайло Васильович до друку ще
«Граматику малоросійської говірки», але закінчити не
довелося. До останніх днів свого життя Закревський
збирав матеріали з історії Києва, український фольклор.
На жаль, ці безцінні скарби так і не були оприлюднені.
Перебуваючи вдалині від рідної землі, Микола
Васильович жив із постійними думками та мріями про

10. 10
Київ: «Наближаючись до старості та наражаючись на
недуги, хотів би я знову переселитися на своє старе
згарище біля могил моїх предків. Тут я побачив світло
Боже й тут хотів би заплющити очі мої
навіки. Досить поневірявся я за своє
життя, але батьківщина завжди тягла до
себе. Незрозуміле і непереможне
почуття!» Однак у долі на кожного є
свої плани. Йому не судилося здійснити
цю мрію. 29 липня 1871 року історик-
археолог, фольклорист, етнограф, лінгвіст і письменник
М. В. Закревський помер в Москві. Він залишив
нащадкам свої цінні дослідження.
Життя і діяльність видатного українського історика
тісно пов’язані з Києвом, а його праці створили основу
для багатьох видань з історії міста. На честь Миколи
Закревського названа одна з київських вулиць.

11. 11
Бібліографія
1. Енциклопедія українознавства : словникова
частина / гол. ред В. Кубійович ; Наук. т-во ім.
Т. Г. Шевченка у Львові. – Львів : Молоде життя,
1993. – Т. 2. – С. 729.
2. Киев : энциклопедический справочник / под ред.
А. В. Кудрицкого. – Киев : УСЭ, 1985. – С. 206.
3. Мистецтво України : біографічний довідник / за
ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська
енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 253.
4. Білоус, М. Історія справжнього киянина Миколи
Закревського Києва [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :
https://spravjniistoriyi.com.ua/2023/06/20/istoriia-
spravzhnoho-kyianyna-mykoly-zakrevskoho/. –
Мова : укр. (Дата звернення 06. 2025).
5. 220 років від дня народження Миколи
Закревського: видатного історика та дослідника
Києва [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://history.rayon.in.ua/news/815861-220-rokiv-
vid-dnya-narodzhennya-mikoli-zakrevskogo-
vidatnogo-istorika-ta-doslidnika-kieva. – Мова : укр.
(Дата звернення 06. 2025).

12. 12
6. 21 червня 1805 року народився Микола
Закревський – український історик, «літописець
Києва» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://ridna.ua/2020/06/21-chervnia-1805-roku-
narodyvsia-mykola-zakrevs-kyy-ukrains-kyy-
istoryk-litopysets-kyieva/. – Мова : укр. (Дата
звернення 06. 2025).
7. Закревський Микола Васильович [Електронний
ресурс]. – Режим доступу :
http://resource.history.org.ua/cgi-
bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU
&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21
COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S2
1P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Za
krevsky_M. – Мова : укр. (Дата звернення 06.
2025).
8. Історія справжнього киянина Миколи
Закревського [Електронний ресурс]. – Режим
доступу :
https://spravjniistoriyi.com.ua/2023/06/20/istoriia-
spravzhnoho-kyianyna-mykoly-zakrevskoho/. –
Мова : укр. (Дата звернення 06. 2025).

13. 13
9. Киянин Микола Закревський [Електронний
ресурс]. – Режим доступу :
https://weekend.today/spectemy/kievskaja-
starina/kievljanin-nikolaj-zakrevskij_arhiv_art.htm. –
Мова : укр. (Дата звернення 06. 2025).
10. Перший путівник про Київ написав Микола
Закревський [Електронний ресурс]. – Режим
доступу :
https://slovopys.kubg.edu.ua/pershyi-putivnyk-pro-
kyiv-napysav-mykola-zakrevskyi/. – Мова : укр.
(Дата звернення 06. 2025).