4. ЦЦіілліі ттаа ззааввддаанннняя
ввппрроовваадджжеенннняя
ііннддииввііддууааллііззааццііїї ппііззннааввааллььннооггоо
ппррооццеессуу ннаа ууррооккаахх ООЗЗ
• 1. Сприяти формуванню в учнів стійкого бажання
бути здоровими
• 2. Створювати позитивний емоційний стан в
учнівському колективі
• 3. Дати шанс кожному учневі здобути знання та
набути уміння вести здоровий спосіб життя та
дотримуватись такої поведінки впродовж усього
життя.
5. • Індивідуалізація це технологія, що поєднує
комплекс методів та конкретних методичних прийомів
і враховуючи навчальні можливості учнів,
створюються педагогічні умови для повноцінного
навчання, розвитку та виховання учнів - це
інструментарій реалізації державного замовлення
освіті
• Гончаренко С.У. Розглядає індивідуалізацію
навчання як систему заході що організують
індивідуальний темп засвоєння навчального матеріалу
за спільною програмою для певного контингенту
учнів.
• Індивідуалізоване навчання в український школі
здійснюється в у мовах колективного навчання.
• Свої дослідження проблемам індивідуалізації
пізнавальної діяльності присвятили:
• 1 Інге Унт естонська дослідниця розглядає
індивідуалізацію у широкому ракурсі, тобто на усіх
етапах навчання.
• Кирсанов А.А. Враховує систему виховних і
дидактичних заходів відповідно до цілей діяльності та
реальних потенційних можливостей.
6. • Під час упровадження індивідуалізації у
навчально-виховний процес зі шкільного
предмету основ здоров’я враховують два
напрями:
• Інтраіндивідуальний – врахування
індивідуальних вікових особливостей
учнів;
• Інтеріндивідуальний – врахування
соціометричного статусу учня в системі
соціуму класного колективу
7. н Рівні індивідуалізації нааввччааллььннооггоо ппррооццеессуу ззіі
шшккііллььннооггоо ппррееддммееттуу ООссннооввии ззддоорроовв’’яя ::
Державний
Програми
підручники
посібники
8. • ІІ РІВЕНЬ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ
Регіональний
Врахування
традицій
Звичаїв,
традицій мови
9. ІІІ ттаа ІІУУ ррііввнніі ііннддииввііддууааллііззааццііїї
ШКІЛЬНИЙ
Класи з поглибленим
Вивченням предметів До профільним
навчанням Профільне навчання
10. Внутрішньокласна
індивідуалізація
диференціація
діагностика
Мотивація,
навчальні здібності,
сформованість прийомів
логічного мислення,
Загально навчальні уміння
вибір стилю та
темпу навчання,
11. Підготовку вчителя до індивідуалізованого навчання
основ здоров’я бажано здійснювати за такими напрямками:
А) створення моделі організації індивідуального режиму
навчально-пізнавальної діяльності учнів;
Б) діагностика навчальних можливостей учнів;
В) поєднання індивідуалізації режиму та змісту навчальної
діяльності з груповим, колективним стилем навчання;
Г) диференціація завдань для груп , окремих учнів (відповідно
до навчальних можливостей);
Д) посилення процесуальної сторони навчання відповідно
до загальних цілей навчання у школі, з конкретизацією їх
до виучуваної теми.
12. • Реалізація проблеми індивідуалізації
навчально-виховного процесу на уроках
Основ здоров’я ми вбачаємо у впровадженні
досконалих методичних прийомів, які
зміцнюють шкільну систему навчання, а не
суперечать дидактичним принципам і не
розхитують її.
• Готовність вчителя поєднувати сучасні
технології навчання такі як:
• Інтерактивні (інтер – діалог, актив – дія) з
дидахографічними (книжними) й особистісно
орієнтовними, сугестопедичними,
мультимедийними
13. • Отже, індивідуалізоване навчання
передбачає не монологічне
надання інформації з основ
здоров’я, а діалог або полілог з
учнями, врахування вже здобутих
життєвих навичок, у результаті
чого відбувається формування в
учнів критичного мислення, уміння
приймати доцільні рішення щодо
виходу із негативних життєвих
ситуацій.
14. ККааррттккаа
ДДииннааммііккии ррооссттуу ннааввччааллььнниихх ддооссяяггннеенньь ууччнняя
ППррііззввиищщее ккллаасс
Прийоми логічного
мислення
Початок
навчального
року
Кінець навчального року
1. Швидкість читання
…………………………………(5 б)
………………… …………………
2. Рівень сформованості
прийомів логічного мислення:
аналіз …………………………..
(5 б)
порівняння ……………………
(5б)
вміння надавати
характеристику
……………………………(5 б)
…………………
…………………
…………………
…………………
…………………
…………………
3. Рівень сформованості понять
……………………………(5 б)
………………… ……………….…
4. Уміння робити узагальнення:
умовиводи…..(5 б)
-висновки 5 б)
…………………
…………………
…………………
…………………
15. •
Прізвище,
ім’я учня
Володін
ня загал
Навчал
вмінням
Сфор
мован
ість
мотив
аційн
ої
сфери
Рівень сформованості критичного
мислення
тЕ
мМпНАВЧАнння
Прийоми логічного мислення
порівн
яння,
аналог
ія
над
анн
я
хар
акт
ери
сти
ки
Встановле
ння
причинно
-
наслідков
их
зв’язків
виявлення
ознак
адаптації
до
життєвих
ситуацій
вміння
робити
умовиво
ди
здатності до
само
освіти
Та
самоконтролю
Технологічна картка
сформованості індивідуальних пізнавальних можливостей з основ здоров’я
учнів _____ класу ЗСШ № _____ міста _________________ району
навчальному році _____________
16. Впровадження індивідуалізації пізнавальної діяльності на
уроках “Основ здоров'я“ суттєво відрізняється від інших
предметів. Його відмінність визначається, в першу чергу,
головними завданнями вчителя є вміння вплинути
конкретними методичними прийомами на самосвідомість і
поведінку учнів, відштовхуючись від уже здобутих життєвих
навичок, створюючи сприятливі педагогічні умови для їх
здоров’я, безпеки й розвитку.
Знаний вчений педагог, психолог К.Д. Ушинський провідну
роль в організації навчально-виховного процесу відводив
учителю. Він писав: “У справах навчання та виховання, у
всіх шкільних справах нічого не можна покращити,
минаючи голову вчителя”
17. Впровадження індивідуалізації пізнавальної діяльності на
уроках “Основ здоров'я“ суттєво відрізняється від інших
предметів. Його відмінність визначається, в першу чергу,
головними завданнями вчителя є вміння вплинути
конкретними методичними прийомами на самосвідомість і
поведінку учнів, відштовхуючись від уже здобутих життєвих
навичок, створюючи сприятливі педагогічні умови для їх
здоров’я, безпеки й розвитку.
Знаний вчений педагог, психолог К.Д. Ушинський провідну
роль в організації навчально-виховного процесу відводив
учителю. Він писав: “У справах навчання та виховання, у всіх
шкільних справах нічого не можна покращити, минаючи
голову вчителя”
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27. • Завдання оновлення шкільної освіти в Україні
визначають необхідність докорінних змін у
підготовці сучасного вчителя до формування у
школярів, насамперед здорового способу життя.
Ці зміни торкаються всіх сторін навчання –
змісту, методів, взаємодії учителя й учнів – і
вимагають від педагога не тільки глибокого
засвоєння системи знань, уже узагальнених
педагогічною, дидактичною та методичною
науками, а й і пошуку самостійних підходів у
формуванні системи методичних знань,
визначених рівнем власної майстерності,
матеріальною базою, засобами навчання. Тож
сучасна парадигма освіти зорієнтована на
функціонування в ній учителя нового типу – носія
високого професіоналізму, здатного до
нетрадиційних рішень.
28. • Сучасного педагога характеризує вміння
відшукувати шляхи формування у школярів
культури сприйняття інформації, виховання
критичного ставлення до її джерел, свідомої
орієнтації в інформаційному просторі, вміння
кваліфіковано систематизувати та обробляти
інформаційні дані. Актуальним сьогодні є
готовність учителя з основ здоров’я
проаналізувати якість власної педагогічної
діяльності, вміння проаналізувати навчальні
джерела, що пропонуються учням, здійснювати
самоконтроль і самоосвіту.
• Формування методичної культури педагога це
багатоаспектний, довготривалий процес.
Враховуючи вихідні теоретичні й прикладні
положення організації навчально-виховного
процесу з ОЗ, можна виділити такі
першочергові компоненти:
29. • 1. Готовність учителя ОЗ до педагогічного керування
пізнавальною діяльністю учнів у процесі навчання основ
здоров’я (залучення раніше здобутих педагогічних знань,
оволодіння прийомами регулювання діяльністю учнів,
вибір організаційних форм, спостереження, діагностика,
планування пізнавальної діяльності, врахування вже
набутого життєвого досвіді учнів).
• 2. Готовність учителів ОЗ до організації пізнавальної
діяльності вимагає вмінь інтерпретувати текст підручника,
впроваджувати сучасні педагогічні технології,
орієнтуватися у перспективному досвіді учителів-
новаторів, уміти надавати доцільну допомогу у процесі
навчання ОЗ).
• 3. Готовність учителів Основ здоров’я до застосування
конкретних методичних прийомів щодо формування в
учнів мотиваційної сфери :
30. • а) формування стійкого бажання бути здоровими;
б) спонукання до інтелектуальної праці; в) спонукання до
послідовного опанування навичками здорового способу життя;
• г) навчання учнів переносити знання, уміння, навички в інші
навчальні ситуації, у життєву практику; д) стимулювання до
самовиховання особистісних якостей (наполегливості, самоконтролю,
самовдосконалення).
• 4. Готовність учителя ОЗ до сприймання методичних рекомендацій,
спрямованих на цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності
учнів у процесі навчання ОЗ:
а) формування в учнів уміння формулювати цілі відповідно до теми
параграфа, що вивчається; б) формулювати умовиводів відповідно до
поставленої мети; в) передбачати значущість отриманих знань на
уроках ОЗ; д) вміти оцінювати власні навчальні досягнення; г)
здійснювати самоосвіту.
• 5. Готовність учителів ОЗ до максимального використовувати
методичний потенціал підручника у поєднанні з іншими засобами і
методами навчання, які не тільки формували б в учнів читацькі
навички, а й суттєво впливали на формування та розвиток прийомів
логічного мислення.
• 6. Розуміння механізму дотримання дидактичних принципів під час
організації навчально-пізнавальної діяльності зоснов здоров’я.
31. • 7. Готовність учителів ОЗ до впровадження
індивідуалізованої організації навчально-
пізнавльної діяльності учнів на уроках ОЗ
відповідно до навчальних можливостей класу,
групи, окремих учнів: а) діагностування
навчальних можливостей учнів; б) підготовка
дидактичних карток із завданнями різної
складності; в) написання інструкцій, пам’яток,
порад щодо навчання способів самостійної
роботи.
• Від типу діяльності учителя, від стилю
організації роботи учнів з підручником залежить,
чи є сприятливою для учня навчальна ситуація
сьогодні, яким буде кінцевий результат у
випускному класі.
32. • Уміння вчителем основ здоров’я організувати роботу
школярів із джерелами знань є показником його
методичної культури. Усвідомлене поєднання
педагогічних технологій в організації пізнавальної
діяльності учнів полягає: а) у методичному та
технологічному управлінні змістом процесу навчання ОЗ
в середній школі; б) доцільному його проектуванні,
конструюванні та своєчасному впровадженні в
організацію пізнавальної діяльності учнів.
Діагностичне анкетування молодих учителів –
випускників вищих педагогічних навчальних закладів
показує, що у частини з них в реальній професійно-
педагогічній та методичній діяльності відчуваються
суттєві утруднення щодо розв’язання шкільних проблем
під час навчання учнів ОЗ в школі.
33. • В слові прихована величезна
• енергія, відома на Землі –
• енергія людського духу.
• Федір Абрамов
Класифікаційні параметри методики організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання
Основ здоров’я.
• За рівнем застосування: конкретно-дисциплінарна +
загальнопедагогічна.
• За філософською основою: природовідповідна,
антропософська.
• За основним фактором розвитку: психо-соціо-генна
• За концепцією засвоєння: асоціативно-рефлекторна.
• За орієнтацією: мотиваційно, особистіно орієнтована,
індивідулізована.
• За характером змісту: розвівальна, загально педо центрична.
• За типом управління пізнавальною діяльністю: з елементами
самоврядування.
• .
34. • За підходом до учнів: учень → учитель → батьки –
суб’єкти творчої співпраці
• За провідним методом: поєднання традиційного
навчання з сучасними інтерактивними методичними
прийомами, формування та розвиток навчальної культури
учнів
• За напрямком модернізації: природовідповідність,
звернення до кращих традицій педагогіки.
• За категорією навчання: масове
• Цільове орієнтування
• Формування особистості здатної до самоосвіти;
• виховання читача, здатного орієнтуватися у сучасному
інформаційному просторі;
• створення психо - інтелектуальної бази для широкого
застосування у подальшому навчанні глибинних процесів
образоутворення, інтуіції, інсайта;
• розвиток критичного мислення– здатність логічно
мислити під час ;
• досягнення максимальної продуктивності у процесі різних
форм і способів навчання;
35. • За провідним методом: поєднання традиційного навчання
з сучасними інтерактивними методичними прийомами,
формування та розвиток навчальної культури учнів
• За напрямком модернізації: природовідповідність,
звернення до кращих традицій педагогіки.
• За категорією навчання: масове
• Цільове орієнтування:
• Формування особистості здатної до самоосвіти;
• виховання читача, здатного орієнтуватися у сучасному
інформаційному просторі;
• створення психо - інтелектуальної бази для широкого
застосування у подальшому навчанні глибинних процесів
образоутворення, інтуїції, інсайта;
• розвиток критичного мислення – здатність логічно
мислити під час пізнавальної діяльності;
• досягнення максимальної продуктивності у процесі різних
форм і способів навчання;
36. • За провідним методом: поєднання традиційного навчання
з сучасними інтерактивними методичними прийомами,
формування та розвиток навчальної культури учнів
• За напрямком модернізації: природовідповідність,
звернення до кращих традицій педагогіки.
• За категорією навчання: масове
• Цільове орієнтування
• Формування особистості здатної до самоосвіти;
• виховання читача, здатного орієнтуватися у сучасному
інформаційному просторі;
• створення психо - інтелектуальної бази для широкого
застосування у подальшому навчанні глибинних процесів
образоутворення, інтуіції, інсайта;
• розвиток критичного мислення– здатність логічно
мислити під час ;
• досягнення максимальної продуктивності у процесі різних
форм і способів навчання
37. Розглянемо концепцію методики викладання
предмету основи здоров’я, що базується на наступних
принципах:
• Розумінні того, що тривалість і благополуччя життя людини, її
здоров’я, безпека життєдіяльності, найбільше залежать від стійкого
бажання бути здоровим упродовж усього життя. Усвідомлене
ставлення до власної поведінки, способу життя. Під час навчання
учнів “Основ здоров’я” учитель розуміє: що навчити учня бути
здоровим може такий учитель , який сам успішний, здоровий.
• Усвідомленні необхідності спрямування учителем навчально-
пізнавальної діяльності учнів на уроках і заходах цілеспрямовано на
формування в них системи цінностей, ставлень, умінь і навичок,
сприятливих для здоров’я. 3. Розумінні необхідності застосування
інноваційних технологій навчання інтерактивних, коли основної
формою роботи є діалог, полілог з класом, окремим учнем;
особистісно орієнтованої технологій навчання, коли навчально-
виховна робота спрямована на формування особистісних якостей
учнів (милосердя, толерантності, запобігання кофліктних ситуацій,
уміння прийняття самостійне рішення, прагнення допомогти хворому,
подолання дискримінації тобто цілями навчання залишаються
постійні: навчання, виховання, розвиток.
38. • Подолання ризиків у реальному житті є базовою
потребою людини, що пов’язується з дією
зовнішніх і особистих (поведінкових) факторів,
які загрожують життю, бути готовим до виходу із
критичних життєвих ситуацій є головним у
механізмі захисту.
• Поняття здоров'я ототожнюється з загальним
благополуччям людини і розглядається цілісно
(холістично). Воно визначається вимірами
благополуччя: фізичне (вправи, харчування
гігієна, відпочинок), емоційне (почуття - як
людина реагує на події), інтелектуальне
(здатність вчитися і застосовувати знання),
духовне (цінності, ідеали, мета і сенс життя),
соціальне (взаємодія з іншими).
39. Тобто траєкторія навчання відповідно до
цілей залишається постійною: навчання,
виховання, розвиток.
Характеризуючи володіння вчителем
технологією творчого підходу до навчання ОЗ, у
наших методичних рекомендаціях ми
передбачаємо опанування вчителем різними
прийомами до організацій навчально-
пізнавальною діяльністю на уроках ОЗ, але
постійними є: діалог, полілог, індивідуалізація
навчання, творча співпраця учителя з учнями.
40. • Від типу діяльності учителя, від стилю
організації роботи учнів з підручником
залежить, чи є сприятливою для учня
навчальна ситуація сьогодні, яким буде
кінцевий результат у випускному класі.
• Уміння вчителем основ здоров’я
організувати роботу школярів за
джерелами знань є показником його
методичної культури. Усвідомлене
поєднання педагогічних технологій в
організації пізнавальної діяльності учнів
полягає: а) у методичному та
технологічному управлінні змістом
процесу навчання ОЗ в середній школі;
41. • б) доцільному його проектуванні,
конструюванні та своєчасному впровадженні в
організацію пізнавальної діяльності учнів.
Діагностичне анкетування молодих
учителів – випускників вищих
педагогічних навчальних закладів
показує, що у частини з них в реальній
професійно-педагогічній та методичній
діяльності відчуваються суттєві
утруднення у розв’язанні шкільних
проблем під час навчання учнів ОЗ в
школі.
42. • 4. Усвідомлення учителем того, що
здоров’я, та безпека, благополуччя у
рівно важливі для загального для
людини, її гармонійного розвитку,
іміджу успіху і самореалізації.
43. • Картка учня
• Прізвище ________________________ Клас _____ Дата _____________
• Прийоми логічного мисленняПочаток навчального рокуКінець навчального року1.
Швидкість читання……………………………………(5 б)……………………………………2. Ступінь
сформованості пізнавальних умінь:аналіз …………………………..(2 б)порівняння ……………………
(3 б)вміння надавати характеристику……………………………………(5 б)
………………………………………………………………………………………………………………3. Ступінь
сформованості понять…………………………………(5 б)………………………………….…4. Уміння робити
умовиводи:узагальнення …………………..(5 б)висновки …………………….…(5 б)
…………………………………………………………………………Кожний пункт педагогічного дослідження
оцінюється у 10 балів. Розподіляти бали на кожен підпункт учитель може на свій погляд.
Загальна кількість балів – 40 – це достатній рівень сформованості прийомів логічного
мислення.
•
• Технологічна картка
сформованості індивідуальних пізнавальних можливостей з біології
учнів _____ класу ЗСШ № _____ міста _________________ району
у навчальному році _____________
• Прізвище, ім’я учняРівень сформованостіТемп індивідуального навчанняНавчальної
мотиваціїВолодіння загальнонавчальними вміннямиприйомів логічного мисленняздатності
до самоосвітиздатності до самоконтролю аналізпорівняння, аналогіянадання
характеристикиВстановлення причинно-наслідкових зв’язківвиявлення ознак
пристосування до умов існуваннявміння робити
умовиводиДНДНДНДНДНДНДНДНДНДНПУД – достатній рівень сформованості, Н –
недостатній рівень сформованості, П – прискорений, У – уповільнений
• Прізвище, ім’я учняРівень сформованостіТемп індивідуального навчанняНавчальної
мотиваціїволодіння загальнонавчальними вміннямиПрийомів логічного мисленняздатності
до самоосвітиздатності до самоконтролюаналізпорівняння , аналогіяНадання
характеристикиВстановлення причинно-наслідкових зв’язківвиявлення ознак
пристосування до умов існуваннявміння робити
умовиводиДНДНДНДНДНДНДНДНДНДНПУД – достатній рівень сформованості, Н –
недостатній рівень сформованості, П – прискорений, У – уповільнений
