ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ В РАМКАХ РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Міністерство охорони здоров'я України
ДУ «Центральний методичний кабінет
з вищої медичної освіти» МОЗУкраїни
Державний вищий навчальний заклад
«Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ Украі·ню>
МЛТЕРІЛJІИ
« KPYJ:JI()Г() СТОЛУ»
<ДІЯ.JІІ.ІІІС'ТІ. ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ
ІІІ:;Л І ТІІІ11 - СІМІ!: ЙІІОГО ЛІКАРЯ
В Р М І ' ' Х РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО
( 'Л М< )НРЯД У НАННЯ»
flfJ l•'l'/'''t'mІ 20 І І JIO"Y
І/ /~'fІІ/ІІІ/ЇІІо
І СJІІІОІІІ 11.
I J(~I1
ІІV І!}М lhlllll /1))
11 І І

2. Міністерство охорони здоров'я України
ДУ «Центральний методичний кабінет
з вищої медичної освіти» МОЗ України
Державний вищий навчальний заклад
«Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ України»
МАТЕРІАЛИ
«КРУГЛОГО СТОЛУ»
«ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ
ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
В РАМКАХ РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ»
09 вересня 2014року
м. Тернопіль
Тернопіль
ТДМУ
«Укрмедкнига>>
2014

3. УДКб4.254.3:352.001.73
ББК51 :67.9
Д509
Відnовідал ьний за виnуск: nроф. Н. І. Ярема
<<діяльніСТhлікаря загальної nрактики -сімейноголікаря в рамках реформи
місцевого самоврядуванню> : матеріали «Kpyrлoro столу» (Тернопіль,
09 верес. 2014 р.) І Терноn. держ. мед. ун-т ім . І . Я. Горбачевськоrо. ­
Тернопіль :ТДМУ,2014. - 48с.
ІJІІІ' ІІ, І ІІІІ'Ю>, 204
Л. Я Ковальчук
ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОБОТИ
ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
ЯК ПІДПРИЄМЦЯ-ФОНДОТРИМАЧА
ДВНЗ « Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ України»
Наявні проблеми системи охорони здоров 'я в Україні мають багато­
аспекrний комплексний харакrер, що зумовmоє необхідність докорінного
оновлення політики охорони здоров'я, розроблення та реалізації нових стра­
тегій і проrрам.
- Вирішення проблем rромадського здоров'я потребує поліпшення визна­
чальних його детермінант, впровадження сучасних організаційних моделей
надання медичної допомощ зменшення поширеності чниників ризику, за­
стосування сучасних стратегій профілакrики і лікування захворювань.
Очевидно, що головною проблемою неприйняття реформ у системі охо­
рони здоров'я виявилось їх адміністративне нав'язування як медичній rро­
маді, так і пацієнтам. При високому рівні недовіри до влади це мало вирішаль­
не значення. Важливою проблемою виявилось і те, що розробники реформи
пракrично заморожув1ти «status quo» кадрового потенціалу медицини, не
визначаюш найближчої та віддаленої перспекrив умов праці, нерідко обме­
жуючись «голимю> і, очевидно, незмістовнимн деклараціями, які не мали
жодного логічного та економічного обrруmування.
Європейський досвід свідчить, що найкраще діють організаційні моделі,
які логічно конструюють схему дій і на основі економічної доцільності вибу­
довують організаційні методи надання медичної допомоги. Такою моделто
в європейських і не тільки європейських країнах є страхова медицина. Якнай­
швидше впровадження страхової медицини в Україні зумовить проrрес
української меДІЩИНИ і швидке поліпшення якості медичної допомоги. Пе­
редбачаю заперечення скептиків, мовляв, ми не готові, бо дуже бідні. Ці запе­
речення безпідставні: бідні, але змушені платити за медикаменти і давати ха­
барі (лікарі також переважно бідні, але цього можна уникнути при введенні
страхової медицини). Саме тому і потрібно вводити страхову медицину, в
якій держава страхує rромадян перш за все на надання гарантованого рівня
первшmої, невідкладної та екстреної медичної допомоги.
Прикладом може бути Грузія. Саме в цій країні на фоні пракrично повно­
го зубожіння охорони здоров'я й при бідності більшої частини населення
держава впровадила страхову медицину. Держава застрахувала всіх rрома-
з

4. дян, і тих, хто працюють, і тих, хто не працюють на гаранІ ІІІ ІІ ІІ ІІІ !)І ІІІ:ІІІ. надан­
ня медичної допом оги при невідкладних та екстре них ІНІ І ІІІJІІ" ' ' І t..: складає
близько 25% всієї медичної допомоги. Хто ж бажає б іЛІ>ІІІОІ о. І ІОІІІІІІІ: ІІ ку пи­
ти додатковий страховий поліс. Спілкуючись з медиками і гром:щнІ ІНМІІІ 'рузії,
м 11 звернул и увагу на високий рівень задоволення таким новоовщtІ: ІІ ШІМ .
Ол.нак це тема для окремої дискусії, а швидше - розробки КОІІІСІІІtії. ІЗже
~ t.ІН'<ЩІ І і можна впроваджувати організаційні моделі, які органічно омонту­
ІІІ І І·~·~~ 11 с І рахоІJу медицину. Заради справедл ивості слід сказати, що таки м 11
щ ,н~·шt ~ІІІ ~· 1 а;нІ не нтри первинної медико-санітарної допомоги та екстреної
'Іt ІІ І' ІІ ІІІІ нн щмоІ 11, хо•1а ІJО ІІи бул и створені на адм іністративно-правовій
І ІІ ІНІІІІ ~ Ін ,, ІІ' І~·~н І tанрnІ юнуІJати модел ь поліпшення умов роботи ме­
ІІІ'ІІІІІ "" ІрІ ІІ ІІ І'JІ І ІІ ІІІІІ ІІі JІІ ІІІІ н , що 11ри13сдс до покра щення надання первин­
ІІІ•І МІ І ІІІ ІІ І ІІІІІІ оІJІІІІ ІІ ІІІІІІШІІІ І І ІІІЩі(' ІІ'ГаМ .
,1ІІ ІЩ' ' І І ІІІ ІІІ ІІ.І~~')І ~' ІІІІІІ І:ф.'1 І ІІ ІІІ ЮІО ІІС рІІІІІІІ ІОІО медИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
1 "' ''І, rІ ІІІн щ НІ ІІJtІІІ ІШІ ~І р~:фор~І . І Ін СІ•ОІ'ОJtІІі нсрв ІІнІІа мсдико-санітарнадо­
ІІОІІОІ а у ІІС І>ОМУ світі С I'OJIOIJIIIIM іІІ С І'РУМІ:ІІТОМ ІJІІЛ ИІJУ на ПОЛ іпшення СТану
·щоров'я І І аселеІІІ ІЯ, профілакти ку зах ворюва нь, підвищення якості надання
медичн ої допом оги. Н а nервинну ла нку охорони здоров ' я припадає nонад
80 % перв инних звернень пацієнтів, які починають і закінчують лікування
без посередньо за м ісцем nрож ивання .
Існуюче законодавство дозволяє використовувати різні організаційні
форми надання м едично·! допомоги, зокрема адміністративно-nравову, при­
ватну nрапику с імейного л ікаря-фондотримача, форму кому нальних неко­
мерційних неприбуткових nідnриємств.
На сьогодні відбувається розробка та впровадження моделі управління
медичним обслуговування м за nринциnом надання медичної допом оги на
договірних (контрапн их) умовах з оnтимізацією механізму дифереюtійооа­
ного розподілу коштів на "11 надання з пріоритетним забезпеченням ІІСрІІІІІІІІОЇ
медико-санітарної допомоги на засадах загальної nрапию1 сім..: ІІІ ЮЇ МІ.;Ю І­
цини.
Оскільки фінансування nервинної ланки меди'І ІЮ'і JtОІІІІ~ІІІІ ІІ 1І І ІІІ:ІІІО<-І'Ь­
ся за подушним nринцип ом , то сума коштів, я к і ІІІІJІІ Н ІІІІІІІ.І ІІ 1111 о І~ J І У І ову ­
вання дільниці сімейного л ікаря, безпоссрСJtІІ І.О ІІІІІІ'ІІ 11 11. 111 11І ІІ•І щ 1і насе­
лення, яке він обслуговує. Це ДОЗВОЛЯС ІІ[ ІІ.'J)ІІ ІІ ІІІІ ІІІ ІІІІІІ ІІ ІІІ рім ІІІІМ іІІістра­
ТИВНО-nраВОВИХ форм діЯЛЬНОСТі "З3КJІІІІІіІІ 1І ІІ•І І'111 І ІІІІ 11 І 11ІІІІІІІІІ, I:I:J1Щt ЯКИХ
найраціонал ьнішою, на нашу думІ, . 1 форм11 1 1 І• ІІІІІІІ '' ІІ І •ІІ'ІІ І І рІІватно_го
ПідПрИЄМЦЯ, фОНД0Трима•І:1 . 11 ІІІІ0JІІІІ І ІІІ ІІІ ІІ І lt!l !ІІІ ІІ ІІІІІІtІІІІІ І Іо МОТИВаЦ~
м едИ Ч НИХ nраціВІ-ІН К іА )(() ІІ і JІ ІІІ І І І ІІ ІІІІ ІІ '1111111І І! І ІІ І 111'1111 ІІОСJІу г, а керІВ­
Н ИКіВ медИЧНИХ "З::ІКJІ:І}ІІ ІІ ІІ І 1ІІ 11111 ІІІІ ІІ ф І І ІІІ ІІ І ІІ ІоІ І111~ІІ І'іВ медИЧНИХ
послу г.
4
Згідно з нормативними документами МОЗ України, які регламеmують
надаШІЯ первинної медико-санітарної допомоги, Гі забезпечеШІЯ покладаєrь­
ся на центри первинної медm<О-санітарної допомоги, які формують мережу
амбулаторій загальної пракrики- сімейної медицини. Штатний розписам­
булаторії загальної пракrики - сімейної медицини, в тому числі кількість
лікарів, буде залежати від териrоріально-адміністративної одиниці, на якій
розташоМпа амбулаторія. Удільющю сімейного лікаря може входитидекіль­
ка мtЩИЧНИХ пуюсrів, фельдшерських або фельдшерсьІ<О-акушерських nymcriв.
Важливим є забезпечення організації ефективної діяльності центрів та
закладів первинної медико-санітарної допомоги, їх достатнє матеріальне за­
безпечення, оснащення телекомунікаці.ЙШІМ зв'ЯЗІ<ОМ з можливістю прове­
деІ;ІЮІ аудіо-, відеоконсультацій через систему «Skype», передачі інформації
(ЕКГ, рентгенограм, І<Омn'ютерних, магнітно-резонансних томограм, резуль­
тагів УЗД аналізів крові та інших) каналами телеІ<Омунікаційного зв'язку, ство­
реШІЯ систем самозапису і запису пацієнтів на прийом до лікаря та на обсте­
ження через мережу «Інгернет», створеШІЯ бази даних пацієнтів та електрон­
ного документообігу. Заклади первюmої меДИІ<О-санітарної допомоги повинні
бути розташовані у кожному мікрорайоні міста та у І<Ожному селі.
Сільські заклади первинної медичної допомоги пoвmnri буrи добре відре­
монтовані, забезпечені комфортабельним житлом для працівників, які пра­
цюють на постійній основі, центральним опаленням, холодною та гарячою
водою, необхідними сШrітарно-побутовими умовами, а таІФж оснащені не­
·обхідним обладнанням, інструментарієм, медикаментами для надання ме­
дичної допомоги. У такому закладі має бути стоматологічна установка, де
буде працювати лікар-стоматолог, ЯІ<ИЙ за графіком приїжджагиме з райцент­
ру. Саме таких 5 закладів (як зразки) ми створшm коштами ТернопільсьІ<Ого
державного медичного університету у відцалених селах ТернопільсьІ<Ої об­
ласті, і вони ефекrивно працюють ось уже понад три роки.
Одним з найаюуальніших mrraнь є кадрове забезпечеЮІЯ первюmої лан­
ки охорони :щоров'я, а ocoбmmo в сільській місцевості, де кожен фельдшерсь­
ко-акушерський або медичний пункг повинен увійти до скла.ду лікарсьІ<Ої
ділЬІпщі (дільниця лікаря загальної практики - сімейвого лікаря). Якщо ми
будемо вважати, що створивши необхідні умови для роботи та проживання
лікаря у відцаленому селі і давши йому добру зарплатmо, ми мотивуємо
лікарів до праці в таких селах - то це є іmозія. Лікар, маючи сім'ю, хоче щоб
його діти ходнJПІ в хорошу середmо школу, відвідували музичну школу, різні
спортивНі секції тощо. Тому потрібно шукати ефективні шляхи мотивації
лікарів до роботи в первинній ланці охорони здоров'я і ця проблема є акху­
альною як в селі, так і в місті. Одним із можтmих варіантів може буrи насrуп­
ний- лікар, ЯІ<ИЙ обслуговує дільющю в сільській місцевості з двох-трьох сіл,
5

5. я ка нараховує близько 1500-2000 осіб, може nрожІ ІНа 111 11 р,І ІНІІІІ ЮМУ центрі,
в одному з «кущових» сіл або в селищі міського ти11у 1н Щ)'t'"'ІІ >І•ІІІІІ щодня на
свою дільницю для nрийому пацієнтів і надання невідкМЩІІОЇ ~ІІЩІІ'ІІ ІОЇ Jtоnо­
моги . Доїзд в радіусі 15-20 км не створить особл ивих nробж:м 'ttt умоои до­
статн ього забезпечення л ікаря необхідними ресурсами. Н а І ІОС І'і !!ІІі nОСІІові
в НІІ Х селах у медичних офісах (фельдшерсько-акушерські, мени•111 і ІІуІІ кти)
~южутІ, перебувати його nоміч ники - фельдшери чи медсестри, підrотооле11і
І ~І і<:щ;ВІІХ ЖІІТеЛ і О.
v~ 1ІІр:щі ІІІІ ІІКІІ амбулаторій та nідпорядкованих їм nідрозділів належать
11t 11tрІІ ІІІ'ІІІІІЇ ІІІІІІІІІ щі не11тру перви нної медико-санітар~ої доnом~г~ і о:­
рІІМ 141 11, І.ІfІІІІІІІ ІІ} ІІJІіІІ у н і;н ювідІІО до встановлених КабІне:ом МІНІСТрІв
1р.ІІІ ІІІ 11ІfНІфІІІ І І Іщ,ІІНІІІ ІІ 01JІ:tдів. І tiоклади не є високими І не забезпечу~
ІІІ І Іо ІІІ ІІІІІІІ І 11111 ~1ІІІІІІоІІІІІІІІр:щіІІІІІІ ІіІІІІІ.:рОІІІ ІІ ІОЇ Ла НКИ ДО ПОКращеННЯ ЯКОСТІ
ІІоІ ІоІІІ ІІІІ М~' 111'11111 ІІЩ..ІІуІ . JJ ~; ІІt:ІЖІІІ01 ІІІ ІІtІ 1<1 ІІр0ЩЩЖеІІІІЯ диференціюВаННЯ
J1111М ifl) IIIJIH І ІІ ІІ JХЩІ М.:)(11'11111:0. ІІf)<ЩіІІ ІІІІКіО 'JaJteЖІ IO Від ріВНЯ ЇХ квал іфікації,
о >t:нt·i u, н кості. сюtадt юсті , ефективності та умов виконуваної роботи, а також
безперервності стажу роботи, цільового фінансування надбавок до заробіт­
ної nлати за ненормований та наnружений робочий графік медичних ліку­
вал ьно-профілактичних закладів у сільській місцевості, останні не забезпечу­
ють належного р івня мотивації медичних nрацівників і часто не мають пос­
ті йного застосування. Тому ми запропонували іншу форму взаємовідносин
сімейного лікаря та центру nервинн ої медико-санітарної доnомоги, за якої
сімейний лікар в истуnатиме я к nриватний nідnриємець, що отримав ліцен­
зію на медичну nрактику із загал ьної практики - сімейної медицини і уклав з
центром угоду на обслуговування тієї чи іншої дільниці.
Запроnонована схема не передбачає додаткового фінансуванн я та розра­
хована з врахуванням існуючого в Україні й в Терноnільській області ·юкре­
ма, ф інан сування медицини з розрахунку на одного жите~нt. За ре·3уJt~,татам ІІ
фінансування охорони здоров'я в Терноnільськ ій облас1 1 у 20 І 1 JЮІ І JtJІ)І 'Іа­
безnечення надання медичної доnомоги на псрвІІнt юму і 111 ЩН ІІІІ НІму р ів нях
та екстреної медич ної допомоги nри па;ще 650 1р11 11.1ІІІІІІІІІ І >ІІ ІІІ І.:JІН . І І ри­
блюно таку ж суму виділяють і на однОІ'() ЖІІ ІІ.'JІН ~ 1'''' ІоІtІІ І І І t~·нщ; І і . Згідно
з існуючими директивами МОЗ Укр:ІЇІІІ І , 11.1Щ'JНІІІІІ І І 11 '1111ІІ ~ 1111і 1t1p11y до­
помогу ВИдіЛЯ ЮТЬ бЛИЗЬ КО JQ 0 11 ІІЇ)І І (І І І ~ІІ І І ІІІ ІІ ІІ fІІ l flll І ІІ р і Іі 11<1 ОДІ-ІОГО
Ж ИТеЛЯ ДЛЯ надаНІІЯ І ІСJ')ІІІ ІІІІ І11 МІ: ІІІІ ІІ І ІІІІІ ІІІ'ІІІІІ ІІІ111 ІІІІ ІІ V 11.:ЖаХ еКСПе­
рименту до ціJl ЬІІО ві;І і! ІІІ ІІІJІ І ІІtр Ш 11111 І '1111 І ІІІ ІІІІІНІІЩІЮ.І'О С і~еЙНОГО
л ікаря н а с іJІІ,с І,кііі JІ І ІІІ · ІІІІ ІІІ 1.1 І ІНІ 111 н ІІІІІІ 1 !І• 11 ІІІ ЮJІ І. ІІ ІЩ І , осюльки на
біЛІ>ІІЮС І і існ 111'111 11 11 ІІІІІІІ оІ І І ІІІ~ І 11 !t ІІІ І І Of) ІІІ 1000 ЖИТеЛіВ.
РІНІ JІІІ ІІІ'~ІtІЩІІІІ 11 1 11 11 ІІІІІІ І . 1t 1111 ІІІ ••ІІІІ І І<;І.І,оІ·о району Терно-
111 " '' 1.мtІІІІ• 111 11 111 1ІІІ)! 1 1111 1 І І І ІІІ 1111 ,ІІ ІІ ІІ.ІІ.І сума коштів, виділе-
lt
них на дільющю з І<ількіспо 1314 жителів, складе 256 230 rрн на рік, які можна
поділити за схемою, поданою в таблиці 1. Для цього лікар (лікар загальної
пракrики- сімейний ліІ<ар) повинен висrупати як підприємець - фізична особа
та мати ліцензію на право здійснення медичної практики.
На прикладі с. Ілавче Теребовлянського району Тернопільської області
розглянемо іюпий вШІадок. Тут сільська дільющя нараховує 2300 жителів,
загальна сума виділених кошrів складе 448 500 грн, які можна поділити за
схемою, поданою в таблиці 2. При цьому, як в першому, так і в друrому
ВШІад;ках 9,42 %від виділених кошrів скеровують на утримання цеmру пер­
вюmої меДИІ<О-санітарної допомоги.
Зауважимо, що запропоновані розрахунки не є рекомендаційними, а на­
ведені як приклад.
· Існуюча правова база дозволяє реалізацію такої діяльності. Окрім тоrо,
mn<азом МОЗ УкраїинN2 l3l від 23.02.2012 р. <<Про заrвердження Примірноrо
положення про цеmр первинної медичної (меДИІ<О-санітарної) допомоги та
примірних положень про йоrо підроздіЛИ>>, в затвердженому додатку «При­
мірне положення про цеmр медичної (меДИІ<О-санітарної) допомоги» п. 2.2.3
і в додатку «Порядок організації медичного обслуговування та направлення
пацієшів до закладів охороин здоров'я, що надають вторинну (спеціалізова­
ну) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу» п. 4.8, передба­
чено цивільно-правові відносини центру первюmої медико-санітарної допо­
могита лікаря загальноfпрактики - сімейної медицини, що провадигь госпо­
дарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець.
Лікар укладає цивільно-правову угоду з ценrром первинної меднко-са­
нітарної допомоги для надання відповідної медичної допомоги на певній
дільющі й працює за друrою групою згідно з подагковим кодексом. Він спла­
чує єдиний податок- 20 %від мінімальної заробітної ІUІати; єдиний соціаль­
ний податок від заробітної ІUІаги: 34,7% за себе, а за кожноrо найманого
працівника- 36,83 %(відповідно до ризику). Окрім тоrо, від зарплатні кожно­
rо працівника перераховують 3,6% у Пенсійний фонд і 15 %-як податок на
доходи фізичних осіб.
Доцільно, щоб в уrоді з лікарем-підприємцем було передбачено затвер­
дження річних кошrорисів цеmром первюmої меДИІ<О-санітарної допомоги.
Це дасть можливість уникнути неправомірноrо використання кошrів, а при
необхідності вносиrи корективидля оптимізації їх розподілу.
За поданими актами виконаних робіт, які одночасно є звітами про об'єм
виконаної роботи, цеmри щомісячно перераховують підприємцю кошrи, а
він використовує їх за схемою, поданою в табтщях 1 і 2. Робту лікаря юнтро­
mоють відповідні працівники центру первюmої медико-санітарної допомоги.
При відхилеинях підприємця від об'єму та якості надання медичної допомоги
7

6. оо
'-0
~
.
Таблици 1. Розрахушш витрат на дільницю с. Увнсла ГусяпttІсь"'ОГО р2ИонуТерноnі.1ьської області
1ількість ж•пслів - 1314 осіб
Сума на 1 ЖІІТСЛ!І - 195 грн
ЗаганьІІ а сума коштів наамбун аторію - 195·1314 = 256230 грн
Відрахування на офіс 9,42 % = 24136,8 грн
Су.,Іа, 11ка заJнtшаєТІ,СІІ вамбун аторії - 232093,2 грн
l-f a l) :tX' 0311ШI
34,7 %л іксІ/J П одатю• П рндбаtшя
36,83% (2 груІІа М СДІІt.:амСІІТЇ D
1:ilbt-ЇC'Tb З a poб iтtt fl всі imui 20 о/о мi tt. Tfl М СД ІІ 1
1ІІ ОГО
а·р а uівшt~ів rша т:t прtщіттки З ГІ ) ЇІІО СІІТ3J>І0
І
Вtпрnтн ш1 П отреба
О р СІІІ.І.)' f.ом~......,аі Внтратн Внтрnт•• tш коштів
ПІ) ІІ М ЇЩСІІІ ІSІ ПО<..J1"8 на rt:Utt.tte аnто мобі л~.о в сьо го
ZC•35~.- l
~----= 11
грн варu;
І 5000 1735 н.tr.n
3000 Г(JІІ
1000 грн нз
5лна
Wc. 11
І І 2000 736,6
дСІІЬ за п~шстtІІІІІ
~·
рІІ:Н3
-=- і 243,6 грн
І грн на рі•
е.1е~"1JШЧН)'
І ІІ =-:=> 2000 736 6 на місяць ~нq>nю
u l 135 грн міс.
~
І
639 235,3437
t
на те.1ефон
І 55 л на
І 000 rp11
·І
та І1пернет.
місяuь
обслугову-
113 рі• вання
-~
·І a:<:s і :__..:.5 І 12,14735 1620 rрн
1101~ І !.'~ І .....3~ 3555 69 243 6 1025 о 0,08 1 9 1~ .89 2325 333 з 19341.10
І
LРІ h' І І 11"1:1 ~2668,29j 2923,2j 12300 І І н978,7 І І 279оо І 4000 232093.20
Кошпt, онділеш tta. ч~.::к~ DЗU!ЕІІИіО~'ТІС внкорttстані повністю - це підтверджусться чекамн на їх nрндбшшя і відtlОuідt-ІІІМІІ зn.nнса.'ІІІ в
амбулаторнttх а.:арта.
Кошти, внділені tta ІЮМ}На.1ьні no..:~~ПL об-;:;:~тоаува.шя автомобіля, nальне, зарплату для технічного персоналу, лікар-нідnрнємсць nрн екоtюмії може
uнкорнстатн на власшtй розсу.1. в то,tу ч1t.:..11 R3 .:оnовнення своєї заролати та іншнх nрацівннкіо.
Таблиця 2. Розрахунки в1прат надільшщю с. Ілавче Теребовлянського Рі'Йону Тернопільськоїобласrі
Кількість жителів - 2300 осіб
Сума на 1 ЖІІТСЛЯ- 195 rрн
Заrальна сума кошrів на амбулаторію- 195·2300 = 448500 rрн
Відрахування ІІа офіс 9,42 % =42248,7 rрн
Сума, яка залишається в амбулаторїі - 406251,3 rрн
На_Е;ІХІВЗІІІІЯ
~
34, 7%лікар Податки ПрІІДб3 ІІІ ІЯ
36,83% (2 груnа МСДІІК1МСІІТіІІ
Юлькість За робітІІа всі Інші 20%міІІ. та МСДІІЧІІО ГО
nрацівшtкіо Ішата 11f1Giji8HШ<Il ЗП) іІшевтарю
Сім. лікар 1 1000000 347000
Мед.
сестра 1 2500 92075
Мед.
сестра 1 2500 920,75 243,6
Мед.
rрнва
сестра 1 2500 920,75 ~tісяць
Са1rітарка 0,5 639 235,34
Двіршrк 025 304 5 11215
МІ СЯЦЬ 4,75 18443 5 6579 7 243,6 20000
РІК 221322,0 78956,9 2923,2 24000,0
ВJtтратн шt Потреба
ОJ)СІІду КомуІІ:tльві ВІІТр.1ТІІ В11Трат11 на коштіо
nрІІ МЇ ЩеІІІІЯ nос.rІуГІІ ІІа nаль не автомобіль всього
36148,21 грн
ва газ
186 л на 3500 грн на
місяць ЗЗПЧ3СТІ (НJІ
2800 грн на
електричну
1 грн на рік енергію
135 rрн/міс.
6 лна
1500 rрнна
телефон та
де ІІ І>
обслуго-
і>П"СрІіСТ, ву вання
на рік
1620_11)11
0,1 3380 7 27900 416 7 33854,3
1,0 40568,2 33480,0 5000,0 406251,3
Кош111, в1щілсІІі ІІа медню.меи111, nовшші бутн в•rкорнстані nовІІіспо - це підтверд;~.-усться чекамнІІа їх nрІщбаюІJІ і відnовідюІшt заm1самн в
амбулаторшLх картах.
Кошти, в1щілеІІі на комунапь~u nослуги, обслуговування автомобіЛJІ, nальне, зарnлату дЛJІ техJrічного nерсоналу, лікар-піДІlрнємець nри економії
може вІrкорнстmtна власшІі1 розсуд, в то>~у •шелі ІШ доповнення свосї зарплатн та інших nрацівІоrків.

7. пацієнтам н а дільниці , регламентованих угодою, зr·ідrю 'І І(ІІ ІО 11< уr·одою по­
ви нна бути передбачена можливість Ті розриву з пiдrrprr('M І(i.:M ·щ і н іціативи
це нтру в одно сторонньому порядку. .
Лікарі загальної практики - сімейні лікарі, які працюють я к rr ідrrриємщ
rra основі цивіль но-правових угод з центрам и первинної меди ко-сан ітар ної
доІ юмоги в умовах л ікарських ам булаторій, можуть кооперувати ся '3 метою
raм i rr rr один одного на період в ідпустк и або відсутності на роботі з і нших
rrрІІ' І ІІІІ, а також з метою ви користання більшого досвіду свого колеги у тому
•111 ІІІІІІому 11а11рям ку м едичної діял ьності. Така кооперація є звичним мето­
нrм рі!ІІІ І і І'ІІІЮІІі.:іісІ,КІІХ і американських сімейних лікарів (рис. 1). Коопе-
Р' 11,ІІІІІІІ rr І..rpщ ~НІ'"~ (іу 111 кoprrcrrим і в плані зменшення чисел ьності молод­
ІІІІІІr І МІ'JІІІ' ІІІіІ І 11 Щ'jН:ІІ ІІШІ у, )l()ІІі.:ДС ІІІІЯ ЙОГО КіЛ ЬКОСТі ДО ОПТИМалЬНОЇ.
1111 І ІІІІІІ JІ) ~ІІІ) , ІІІІ ІІІJІ І ІІЩ ні;tі ііТІІ від жорсткої регламе нтації штатного роз­
ІІІ! ) 111 1 111рм,ІІ " ""' ш ОJІІІОІ о л ікар>І до і мс;tссстри. Доцільно користуватися
р~.:.ІJІІ. ІІІ Ш ІІ 1101р~.: >а~ІІІ, що Jtac·,,, можл ивість 11стіл ьки зекономити кошти, але
ї1 У ІІ ІІ КІІУТІІ opr·<нr iзн rtiй rrнx 11сдолік і в, пов ' язаних з наказом NQ 33, я кий в про­
rrонованій схемі діяти не буде. Правова ос нова організації роботи в межах
цивіл ьно-п равових у год між л і карем-підприєм цем і центром первинної ме­
дико-санітарної допомоги допускає таку можл ивість.
Рис. 1. Схема кооп сраrtііі ІІІІ ІІІ '1111І ІІ tlt Іtр Ін, щн щ•рtІІуuшоть у цивіль­
но-правових відrЮСІІІШ 111''''1""'"''1'"'"'''"' 11 ""' " І'ІІІІі r<t рrюїдопомоги в
умовах лікарсr,кої a~r(iy '"' t ІІjtІ
10
Як видно з табmщі 1, при обслуrовуванні за такою схемою 1314осіб лікар
буде оrримуваrи заробітну платню 5000 грн, медсестра- 2000 гри, санітарка,
яка працюваrиме иа 0,5 посадового окладу,- 639,0 грн, двірник, який працю­
ваrиме иа 0,25 посадовоrо окладу,- 304,5 грн. Окрім тоrо, лікар буде отриму­
вати 1025 грн (па місяць) для закупівлі медичних засобів, 1914,89грн на місяць
для oпmrrи комунальШІХ послуг, 333,3 грн на місяць для обслуrовувшmя: авго­
мобіля та 2325 грн в місяць на бензин (з розрахунку 5 л на день).
При обслуrовуванні 2300 осіб (табл. 2) лікар буде отримувати заробітну
платню 10 ООО грн, медсестра - 2500 грн, санітарка, яка працюватиме на 0,5
посадовоrо окладу, - 639,0 грн, двірник, який працюватиме на 0,25 посадово­
го окладу, - 304,5 грн. Окрім тоrо, в розпорядженні лікаря буде 2000 грн на
місяць для закупівлі медичних засобів, З380,7 грн для оплати комунальШІХ
послуг, 416,7 грн для обслуrовувшmя: автомобіля, 2790 грн для закупівлі бен­
З!fНУ (з розрахунку 6 л на день).
Переваm запропонованої моделі полягають в наступному:
- система самореrутоється і сума коштів, які виділяють сімейному ліка­
рю на надання первинної медичної допомощ залежкrь від кількосrі жкrелів
дільющі, яку обслуговує сімейний лікар;
-з коЖШІМ роком збільшується кількість коштів, які виділяють на одноrо
жкrеля, відповідно, збільшується і кількість коштів, які виділяються лікарю
загальної практики - сімейному лікарю;
- оскільки оплата роботи сімейноrо лікаря здійснюється за акrами вико­
НаЮІХ робіт, ТО ЦеЙ МОМеНТ Є КЛЮЧОВИМ В поліпшенні ефеКТИВНОСТі Надання
медичної допомоги.
Можна вважащ що при здійсненні цих заходів у лікарів та іЮІІого медич­
ного персоналу з'являється мотивація працювати в первинній ланці охорони
здоров'я. Запропонована модель легко інтегрується в страхову медицину.
Різниця буде тпп у тому, що лікар загальної практики - сімейної медицини
укладатиме уrоду зі страховою компанією, яка і буде проводити необхідну
оплату.
11

8. ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРВИННОЇ
ЛАНКИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШ ЕІ ШЯ
А. Г. Шульгай
ДВНЗ « Тернопільський дер;жавний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ Українш>
Питання розвитку вітчизняної сфери охорони здоров' я є одними із клю­
•ювІІХ су•1ас ної державної політики. Прі оритетним напрям ком проведення
р:форм у с11стсм і охорони здоров'я України у 201 0-2014 рр. було визначено
ІІ:РІІІІ ІІІ ІУ JІанку МСJlИ 'І І ЮЇ допомоги. Однією з важливих складових якісного
щ(k ІІІ:'1:ІІ І ІН робОТІ І закладі в перви нної медичної допомоги є наявність
нідІОІОН.JІСІ ІОІ"О кадровОІ"О ІІОТСІщіалу, від якого значною м ірою залежить
J(iiiJІ ЬН іСТЬ МСДІІ 'І ІІОЇ уСТН І 001 1 .
Основн ими проблемам и кадрових ресурсі в охорони здоров'я в Україні є:
- кадровий дефі цит медичних працівників, особливо у сільській місцевості;
-дисбаланс л і карських кадрів (село - місто);
-дисбаланс між спеціалістами первІffіноїланки (лікарі загальної практики -
сімейні л ікарі) та «вузькими спеціалістамИ>>;
- н изьки й соціал ьний захист медичних працівників;
- некерована м і грація медичних nрацівників з України до інших країн.
Правильно організована кадрова nолітика спроможна забезпечити ефек­
тивну діяльність медич ної галузі, особливо на nервинному рівні медичної
допомоги. Це п ідтверджують і міжнародні експерти, які зазначають, що для
усунення ризиків на шляху досягнення національних і глобальних цілей у сфері
охорони здоров'я необхідно створити контингент кваліфікованих, цілеспря­
мованих і авторитетних nрацівників охорони здоров'я. Ефективна кадрова
політика має бути сnрямована на покращення результативності діял ьності як
окремого медич ного працівн ика, так і системи охорони здоров ' я в цілому, а
стратегія вироблен ня кадрової пол ітики повинна rру нтуватися на рсал t, них
потребах медичної галузі. Забезпеченість кадрами закладі в nсрвн н І ЮІ"О рівня
медичної допомоги на сьогодні в Україні є досить низt,кою.
Укомплектованість посадлікарями зі сnеціальності «ЗаІ а.JІ ІоІІlІ ІІрактика ­
с імейна медицина» складає 72,1 %. На да ний 'ІіlС 11 УІчщ'Ін і нр:щюс 12 065
сімейн их лі карів. Показник забезпеченості л ію.ІрІшІІ ІІІІ щІІ.ної І Ірактики ­
сімейним и л ікарями становить 2,66 на І О()()() ш~~·~•~· tІІ ІІІ І а"антн им и зали­
шаються близм;о 4928 посад сімей 11нх JІіJо.Щ)ІІІ t '11'Н ІХ'І ІtІІ ІІІІ ІІ:Обхідно відміти­
ти, що найвищий рівень забсзнс•І снщ 11 ~ІМ ІІІІІІМІІ 'І ШІІНІМІІ у Чернівецькій
області -4,90,Тернопільські І! •1,11 ІІ ІІІНІІІ ІІ.І ІІІ І (,> ІІІІще загальнодержав­
ного показни ка сп іовіНІІОІЩ'ІІІРІ 1~11 ІІІІІІ ІІІІІрІІІ но І О ООО населення у
12
Дніпропечювській, Закарпатській, Жиrомирській, Львівській, Одеській, Пол­
тавській областях. У багатьох регіонах кадрове забе;шечеІПІЯ спеціалістами
закладів первинного рівня медичної допомоги є досить низьким. Так, у Лу­
ганській області на 10 тис. населеІПІЯ є тільки 1,16 сімейних лікарів, у Хер­
сонській-1,43, ум. Києві - 1,36, уКіровоrрадськійобласті - 1,75.
У більшості регіонів вИІ<Онано основні програмні завдаІПІЯ МОЗ України,
створено центри первинної медико-санітарної допомоги як відокремлені
юридичні одиниці, а також мережу амбулаторій загальної практики - сімей­
ної меДІЩИНИ, яким підпорядковані фельдшерські та фельдшерсьІ<О-аку­
шерські пункти. Всього на даний час у всіх регіонах України створено 584
центри первинної медико-санітарної допомоги. Загалом, після заверmеННJІ
формуваІПІЯ мережі первинної ланки медичної допомоги в Україні повинно
бУти створено близьІ<О 800 таких закладів.
УТернопільській області рішеІПІЯМ районних радта місьІ<Ої ради ум. Тер­
нополі створено 18 центрів первmmої медико-санітарної допомоги, тобто у
всіх районах та в обласному центрі. На даний час зареєстровано як окремі
юридичні особи лише 7 таких центрів. Всього в області 625 штатних посад
лікарів загальної практики - сімейних лікарів, серед яких зайнятими є 532
посади, що становить 85,2%.
В цілому по Україні за останні роки кількість сімейних лікарів збільпmла­
ся як за рахунок молодих спеціалістів, підrоговлеЮІХ вюцими медичними на­
вчальними закладаМJІ, так і за рахунок відповідного перепрофіmоваІПІЯ
. - ~ . . .
ДІЛЬНИЧНИХ терапевnв та ДІЛЬНИЧНИХ пеДІатрІВ.
Ситуація із кадровим забезпеченням молодшими медичними спеціалі­
стами закладів первинної медико-санітарної допомоги краща порівняно із
забезпеченням лікарями. Показник уІ<Омплектованості посад молодших ме­
дичних спеціалістів в Україні становить 94,5 %. Найвищим він є у західних
регіонах України. Низький рівень кадрового забезпечеІПІЯ медичними сест­
рами у закладах первинного рівня медичної допомоги у Донецькій, Лу­
ганській, харківській, Дніпропечювській та Київській областях.
СпіввідноmеІПІЯ лікар - медсестра становить у більшості підрозділів
первинної ланки 1:2,15. Незважаючи на це, ще у багатьох регіонах є фельд­
шерсько-акушерські пункти, що залишились без молодших медичних спе­
ціалістів з медичною освітою. Найбільша кількість таких фельдшерсько-аку­
терських пунктів знаходиться у Чернігівській, Луганській, Полrавській, Хер­
сонській, Одеській, Донецькій, Миколаївській областях.
Кадровою проблемою первинної ланки медичної допомоги є також ви­
сокий рівень серед усіх працюючих лікарів та середнього медичного персо­
налу осіб nенсійного віку. Якщо ШП"Ома вага осіб пенсійного віку серед ліІ<арів,
які працюють на первинній ланці медичної допомоги, складає 28,4 %, то ще
серед усіх працюючих близьІ<О 16,2 % - це особи передпенсійного віку.
13

9. Особливе занепокоєння при цьому викликають К іровоградська, Мико­
лаївська та Херсонська області, де досить високий відсото к лікарів пенсійно­
го віку nоєднується з найнижчою забезпеченістю лікарями, що, відповідно,
створює вкрай незадовіл ьну перспективу.
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України « Про внесе ння змін
до основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення
надання медичної доnомоги» від 07.07.2011 р. , якими визначено, що з О 1січня
2020 р. n ервинналанка м едичної допомоги повинна надавати медичну допо­
мо гу вс ьому населенню (дорослому та дитячому), загальна потреба в сімей­
ІІІІХ л ікарях становитиме 32 978 осіб.
)J,ля забезпече ння населенню рівного доступу до якісних послуг з охоро­
ІІІ І ·щоров' я , поряд з показ никами укомплектованості штатних посад тазабез­
ІІ е•І еІюсті медичними кадрами , велике значення має рівень кваліфікаціїме­
дичних працівників.
Н езаперечним є той факт, що від якості роботи л ікарів часто залежить не
лише здоров ' я, а й життя людей. За інформацією центру медичної статистики
МОЗ України, серед л ікарів первинної ланки лише 60,5% є атестованими і
мають кваліфікаційну категорію. Серед всіх сімейних лікарів 21 %мають вищу
категорію, 26% - першу категорію та 13,5%- другу категорію. Інша категорія
осіб, що складає 39,5%, маєлише сертифікат лікаря-спеціаліста. Важливу роль
у підвищенні свого рівня кваліфікаціїдля сімейних лікарів відіграєїхня мотиво­
ваність. Адже часто у с ільській місцевості лікар, отримуючи мізерну заробіт­
ну платню, передусім шукає додаткові способи заробітку заради утримання
сім'ї і вже в другу чергу приділяє увагу підвищенню свого професійного рівня.
Також важливим аргументом низької мотивованості лікарів первинної
ланки до підвищення свого професійного рівня, особл иво в сільській місце­
вості, є низький рівень конкуренції або його відсутність.
Важливо відмітити , що для покращення кадрового забезпечення пер­
винної медико-санітарної допомоги повинна бути мотивація та зацікавленість
самих лікарів і середнього медичного персоналу в результатах власної діяль­
ності. Найвагом ішим чинником у даному випадку є рівень опл ати праці ме­
дичних працівників. На сьогодні нормативно-правова база ІІСредбачає опла­
ту праці лише на основі затверджених посадових ОКJІадів і враховує лише
відпрацьований час. Це, безперечно, зумовлює відсуТІ І іСтІ, у м едичних пра­
цівників будь-яких мотивацій до підвище ння рівІІ>І ІІКОсті. а о керівників ме­
дичних закладів - до збільшення обсягів медІРІІІІ ІХ І ЮСJІУІ~
Основною причиною кадрового дсфіІ tІІ• у ІІ(ІІІІ.:рв ІІІІ Іюму рівні медичної
ДОПОМОГИ, Крім НИЗЬКОГО ріВНЯ Заробі'ІІІ()'і ІІJІН ІІІ, ІІІJІІІІІІН("ТЬСЯ ЗНИЖеННЯ Пре­
СТИЖУ професії.
Ще одним індикатором , я кн І1о ІІІ)ІІ І І ~'І)ІІ Іуt' фі на нсування кадрових ре­
сурсів охорони здоров'я , с час ІІ,І ІІІІІ І р.ІІ ІІІІ ОІІJНІІ у н раці медичного персо-
14
налу порівняно із розміром прожиrкового мінімуму та розміром середньої
заробітної плати по економіці.
Такожне меюn важливим показником у даній категоріїчинників єй неза­
довільні умови праці лікарів. Низька заробітна плата спонукає медичних пра­
ців~в до додатковихдоходів за межамиосновної робоrи, а інтенсифікація
прац1, у свою чергу, призводить до зростання серед медичних працівників
захворюваності та інвалідності.
Для кращого кадрового забезпечення лікарями первинної ланки медич­
ної допомоги необхідно змінити підходи до розподілу випусІ<НИІ<і.в вищих
навчальних закладів, які навчалися задержавним замовленням, а такожзмінити
умови прийому на спеціалізацію у резидеwгурі (на даний час - іитернаrурі)
виnусКНИІ<ів державної та ІОнтрактної форм навчання. На сьогодні, більшість
вйпусІ<НИІ<і.в бюджетної форми навчання отримує під час державного розпо­
ділу посади сімейних лікарів у сільській місцевості, а випускники, які навча­
лися на ІОнтрактній основі, вибирають вузькі спеціальності. При цьому немає
встановлених механізмів у виборі спеціальностей. У даному випадку потрібно
встановити єдиний рейтинговий критерій оцінки знань випусІ<НИІ<і.в. У році
останнього можна вm<ористати результати складання ліцензійного інтегрова­
ного icmny «Крок-2».
Відпрацювавшипіслязакінчення інтернатуриобов'язІОві З роки, більшість
«бІQЦЖетннків» або змінює спеціальність, або змінює місце робоrи. Крім
цього, існуюче заюн!]Аавство дозволяє також змінювати визначене місце
конкретного працевлаплування під час розподілу.
ОдFПІМ із ключових rштань вдосІОналення механізмів І<ЗДр<>вого забезпе­
чення первинної ланки медию-санітарної допомоги повинно бути посилен­
ня мотиваційної складової. Для реалізаціїданого напряму кадрової політИІ<И
необхідно:
-впровадити систему підвищення заробітної плати медичним працівни­
кам на первинній ланці медичної допомоги залежно від рівня кваліфікації,
обсягів, яюсті, складності, ефективності та умов ВИІ«)нуваної робоrн;
- запровадити індикагори яюсті, процедуру анонімного анкетування спо­
живачів послуг з охорони здоров'я для визначення ступеня задоволеності
місцевої rромади рівнем кваліфікації медичних працівників;
- забезпечити оrримання службового жиrла (буДЮІок або квартира) з
правом
- набутгя права власності, при умові безперервної роботи не меюnе 15
років; або в державному бкщжеті передбачити відповідні кошrи для побудови
таюго жиrла; або забезпечиrи можливість отримання довготривалого креди­
ту під l-2 %на придбання індивідуального житла, автотранспорту для медич­
них працівників;
15

10. - у систему «місцевих стимулів» доцільно включити: оснащення робо­
чого місця відповідно до табеля оснащення; створення умов щодо доступ­
ності регулярного підвищення професійного рівня , у тому числі за рахунок
дистанційних форм навчання (для цього забезпечити достуn до Інтернету),
відеоконференц-зв'язку, телеконсультацій, безкоштовної передплати на вітчиз­
няні фахові періодичні видання, а також розвитку інфраструктури села (за­
безпечення дітей дитячими садочками, школами тощо);
-з метою вдосконалення соціальноїзахищеності медичних працівників
при здійсненні професійної діяльності необх ідно створити систему держав­
ного соціального страхування відповідальності на випадок професійної по­
милки, особливо при наявності ризику медичного втручання (на первинно­
му рівні).
Проте не завжди лікар зможе проживати у сільському населеному пункті,
де розміщена його амбулаторія. Він часто проживає в районному центрі в
радіусі до 15-20 км. Для створення мотивації лікаря до роботи в таких амбу­
латоріях органи місцевого самоврядування повинні забезпечити можливості
щоденного доїзду л ікаря в амбулаторію, виділивши йому додаткові кошти на
nридбання бензину й обслуговування власного автомобіля. При цьому, на
нашу думку, найбільш мотивованим може бути лікар, який працюватиме як
приватний nідnриємець і якого буде фінансувати центр первинної медико­
сан ітарної доnомоги , за nодушним принципом.
Таким чином, результати аналізу кадрово го забезпеqення закладів пер­
винної медико-санітарної допомоги свідчать про існуючий деф іцит лікарів
загальної nрактики- сімейних лікарів та низький рівень забезnеченості, який
становить загалом по Укра1·ні 2,66 на І О тис. населення і є знаqно нижчим, ніж
у країнах Євроnи. Для вирішення кадрових проблем nервинного рівня ме­
дичної допомоги необхідно змінити підходи до післядипломної nідготовки
сімейних лікарів, ліквідувавши різницю між випускниками навчальних зак­
ладів, які навчалися за державним замовленням, і тими, які навчал ися за
кошти фізичних і юридичних осіб, з обов'язковим введенням критеріїв відбо­
ру в резиде нтуру. Важл ивою умовою мотивації для роботи л ікаря на пер­
винній ланці медичної доnомоги в сіл ьській місцсnост і с зб іЛІ,шення рівня
заробітної плати, забезnечення його необхідним Ж ІІТЛОм, СО Іtіальною інфра­
структурою та умовами nраці.
16
..
..
ОБЛАШТУВАННЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ
ПЕРВИННОУ МЕДИКО-САНІТАРНОУ ДОПОМОГИ
Н.LЯрема
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет
імені І Я Горбачевеького МОЗ Украі"Ни», м. Тернопіль
Надання первmmої медико-санітарної допомоm (ПМСД)- одни з фунда­
менrальшvс елементів системи охорони :щоров'я І<Ожної цивілізованої країни.
У~аїна за остаmrій час зробила крок вперед на шляху реформування цієї га­
лузІ, однак говориrи про близьке завершення цього процесу передчасно. Як
прдклад варто виокремиги одну з нагальшvс проблем сільсьІ<Ої місцевості -
н~ання медичної допомоги людям похилого віку. В середиьостагистичному
сет на 500-600 жителів є 15- 20 JПQДей похилого віку, І<ОТрі не можуrь забезпе­
чити себе самостійно, а допомога poдmm обмежена або відсуrня. При цьому
І<Ожен із ШІХ часто має хронічні захворювання, ocoбmmo окреслена проблема
загострюєrься в осінньо-зимовий період. Соціальні працівникичасто не в змозі
надаваги допомогу таким людям, тому функцію медичної та соціальної опіки
над ними, як правило, брали на себе дільничні лікарні, враховуючи потребу
oc~mmoгo підх~ду. в наданні їм медичної допомоm, що повинна поЕДНJВати
якmкування, так1ф1зwrny та соціальну реабілітацію. Однакдля вИІ<Онання цьо­
го, як і веJПІЧезної кільmсті інших покладешvс на шvс завдань, заклади пмсд
потребують адекватного обладнання та технічного забезпечення.
Відповідно до наказівМОЗУкраїни N2 214 від 11.09.2000 р., N2 72 від
23.02.2011 р. «Про затвердження окремих документів з пиrань сімейної меди­
ЦИН:Ю), N2 129 від 23.02.2012 р. <<Про затвердження Приміршvс штатних норма­
тивІв цепгру первmmої медичної (меДИІ<О-санітарної) допомоm», N2 131 від
23.02.2012 р. «Про затвердження Примірного положення про цеиrр первинної
м.(ЩИЧНої (мЕЩЯІ<О-с:анітарноі) допомоm та примірних положень про його підроз­
ДІJІИ)), основним mдрозділом в наданні ПМСД населенню є цеmр первинної
медико-санітарної допомоm (ЦПМ:СД), який створюєrься для організації на­
дання населенню територіальної rромади району безоrтатної первннної меди­
І<О-санітарноїдопомоm та забезпечення організаційно-методичної роботи.
Сrруюурно ЦПМСД складаєrься з наступних складових: адміністративна
частинаІуправління, господарська частниата лікувально-профілактична служ­
ба. Остання представлена амбулагоріями, до складу яких входпь медичні пун­
Ю'И з надання долікарсьІ<Оїдопомощ зокрема фельдшерсьІ<О-акушерські пун­
І<ТИ, фельдшерські пункrи. Амбулагорії мають стаzус струюуршvс підро:щілів
а?о відокремлешvс струюуршvс підрозділів ЦПМСД Амбулаторії зі статусом
вщокремлешvс струюуршvс підрозділів мають свій штамп і печатку.
17

11. Основні функції nідрозділів ПМСД: надання невідкладної медичної допо­
моги населенню; проведе ння дисnансеризації населення; здійснення профі­
лактики захворювань, в тому числі й імунопрофілактики ; проведення сані­
тарно-просвітнииької роботи; забезnечення виконання лікарських призначень.
У населених nунктах з чисельністю населення до 300 осіб створюються
медичні nункти, а з чисельністю населення від 300 до 800 осіб- фельдшерські
або фельдшерсько-акушерські пункти. Медичні пункти, фельдшерські та фель­
дшерсько-акушерські пункти nовинні бути переведені в nідлорядкування
лікарських амбулаторій. При цьому фельдшерські, фельдшерсько-акушерські
та медичні nункти необхідно розглядати як проміжний етаn реформування
nервинної медико-санітарної доnомоги. В кінцевому варіанті структурної
організації nервинної медико-сан ітарної доnомоги в медичних пунктах по­
винні nрацювати помічники сімейних лікарів, а на базі фельдшерсько-аку­
шерських пунктів, які обслуговують 1200 і більше населення, будуть створені
амбулаторії загальної практики - сімейної медицини.
Вдосконалюючи медичне обслуговування населення в рамках програми
економічних реформ 2010- 2014 рр. «Заможне сусnільство, конкурентноспро­
можна економіка, ефективна держава» з метою забезnечення формування
мережі закладів охорони здоров 'я, що надають nервинну медичну (медико­
санітарну) доnомогу і враховуючи міжнародний досвід сімейної медицини,
наказом МОЗN2 1150 від 27.12.2013 р. затверджений новий примірнийтабель
матеріально-технічного оснащення центру nервинної медичної (медико-сані­
тарної) допомоги та його nідрозділів. Згідно з зазначеним табелем, необхідне
обладнання та інструментарій класифікується, зокрема, за профілем викорис­
тання: для надання невідкладної допомоги, для загального огляду, для ЛОР-огля­
ду та процедур, для офтальмологічного огляду і процедур, для гінекологічного
огляду, хірургічний інструментарій, діагностичне обладнання, обладнання та
інвентар для лабораторноїдіагностики та забору біоматеріалів, інший інвентар,
а також транспортні засоби- автомобіль сnеціалізований, трансnортний засіб
категорії А (мотоци кл, квадроцикл, моторолер) або велосиnед, сnеціалізова­
ний автомобіль з ношамн для транспортування хворих.
На Терноnільщині функціонують 18 ЦПМСД у районах області там. Тер­
нопол і. Слід зазначити, що у трьох районах - Терноnільському, Збаразькому
та Монастириському- центри все ще не створс1 1 і як окрем і юридичні особи
nубл ічного nрава. Розгорнуто 179 амбулаторіІ заr;uн,, юї nрактики- сімейної
медицини, утому числі - 172 у сільсІ,кіі~ міщсвості , 735 ФАП і ФП. За перше
nівріччя 20 14 року реорганізова нІІіі о амбутнорі ю ФАП с. Бодаки Збаразь­
кого району, у Бучацькому раНоІІі стнор.: ні ам бу;•аторії на базі центральної
районної та районн ої л і карсН І>, 11 '1:рс(іо ІІJІ ЯН С І>КОму районі Струсівська
дільнична лікарня рсоргані·юва на 11 :шuуJНІ І Орію 'Jагальної nрактики, ус. Ко-
18
цюбинчики Чортківського району амбулаторія загальної практики - сімей­
ної меДІЩmm реорганізована в фельдшерсько-акушерський пункт. Однак
mппе 79 амбулаторій і 311 ФАП (що складає, відповідно, 44 %і 42 % від їх
заrальної кількості) укомплекrовані відповідно до табеля оснащення. Розгор­
нуто 1677 ліжок денного стаціонару, в т. ч. у закладах сільської місцевості-
961.
За ініціативи ректора Тернопільського державного медичного університе­
'ІУ імені І. Я Горбачевеького та за акrивної організаційної підгримки адмініст­
рації та викладачів уні:верситеtу на базі амбулаторій загальної пракrики- сімей­
ної медицини створено 5 навчально-практичних центрів первинної медико­
санітарноїдопомоги (НІЩПМСД). НІЩПМСДвШ<Онуюrь наеtуnні функції:
-надання кваліфікованої медичної допомоги населенню, яке проживає в
районі обслуговування, безпосередньо в НГПД1МСДта вдома;
_ -організаціята проведення комплексЮІХ профілактичних заходів серед на­
селення, спрямоБаЮІХ на зниження захворюваності, інвалідності та смертності;
- участь в організації та забезпеченні диспансеризації населення, здоро­
вих та хворих підлітків, осіб із підвищеІПІМ ризиком онкологічних, серцево­
судинннх та інших захворювань;
-організація та проведеЮІЯ заходів щодо санітарно-гігієнічного навчан­
ня населення, пропаганди здорового способу життя, у тому числі раціональ­
ного харчування, боротьби із курінням та іншими шкідтmими звичками.
Навчально-пракгичні центри ПМСД організовані в селах Зарубинці (Зба­
разький район), Гнилиіlі (Підволочиський район), Беликий Говилів (Теребов­
лянський район), Увисла та Кокопппщі (Гусятинський район). Вони ефекгивно
працюютьуже близько 4років. Tyrеtудентиталікарі-інтерничерrуюгь праrяrом
певного часу (як правило, тижцень), що дає змоrу познайомитись з реаліями
медицини та набуги пракrичних навичок надання м~ої допомоги mодям
різного віку, залучити майбугніх спеціалістів до роботи в сільс~кій міс~евості.
Враховуючи глобальні тендеFЩії до формування постtндустрІального
інформатизонаного суспільства, навчально-практичні центри Тернопільсь­
кого медичного університеtу оснащені телекомунікаційним зв'язком з мoж­
mmicno проведения аудіо- та відеозв'язку, передачі інформації (ЕКГ, рентге­
ноrрам, результатів УЗД клініко-лабораторЮІХ аналізів тощо) через Інт~рн~.
Надзвичайно важливим є створеЮІЯ системи самозапису і запису пацtєнтtв
до лікарята на обстеження в он-лайн режимі, формування бази даних пацієнтів
та електронного документообігу.
До переліку типового обладнаІПІЯ і оснащення усіх навчально-практич­
JШХ центрів ПМСД нашого універснтеtу, окрім табельного оснащення відпо­
відно до наказу МОЗУкраїни від 27.12.2013 р. N2 1150 «Про затвердження
Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної ме-
19

12. дичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділ ів», входять:
- сумка сімейного л ікаря з набором медикаментів та медичних інстру­
ментів;
-електрокардіограф «Юкард-1 00» з можливістю дистанцій ної передачі
електрокардіограми в університетську лікарню та отримання консультатив­
ного висновку по мережі « Інтернет»;
- небулайзер «Омрон»;
- сучасна стоматологічна установка «Сатва»;
- персональний комп ' ютер з і нстальованою програмою «Медична реє-
стратура» , котра є інтерактивною базою даних про анкетні дані та стан здоро­
в ' я всіх жителів села, а також м істить інформацію про діагностичні й ліку­
вальн і процедури, надані пацієнтам.
Мобільний зв 'язок, підключення до мережі « Інтернет» та наявність про­
грами Skype дозволяє студенту або лікарю-інтерну отримати консультацію у
відеорежимі з провідними спеціалістами університетської лікарні. Спеціаль­
н ий програм ний модуль забезпечує передачу даних з НПЦПМСД на цент­
рал ьни й сервер, таким чином забезпечується збереження та резервне копію­
вання меди чної інформації (ри с. І ) . В перспективі, із розширенням пропуск­
ної здатності канал ів зв' язку, планується можливість пересилання з НПЦІТh1СД
у лі кувальні заклади вищого рівня і в зворотному напрямку всіх необхідних
відомостей, включаючи результати аналізів, рентгенограми, томограми, ре­
зультати УЗД тощо.
Як конкретний прикладуспішноїдіяльності НІП.ЩМСД варто згадати село
Заключешш on-line або
через еле~о.--rронну
Університетська
лікарня
upдiollor }
Рис. І. Схема використання інтернст-тех•юлогій для взаємозв'язку:нпцrпvt.СД
з Університетськоюлікарнею та іншими ІІіJtрозділами університету.
20
КоІ<Опоmці Гусятинськоrо району - невеликий населений пymcr, де прожи­
ває бJШЗЬІ<О lOO жнгелів. Тут давно немає лікаря, тож відкриття центру -
справжній поряrунок для селян. Щотижня прІіllІщжаюrь вНЮІадачі універси­
теrу, я:кі не JПШІе контротоють роботу своїх вихованців, а й ведуть профіль­
ний прийом пацієнтів, графік ЯІ<Оrо вивішують заздалегідь. Під час подвірних
обходів пракrикаити складають списки тих, І<Ому необхідна І<Онсультація кар­
діолога, уролога чи ендокринолога, щоб потім запросити їх на прийом. Навіть
зовні приміщення НПЦПМСД привертає уваrу - ошатний двоповерховий
будинок, в якому на першому поверсі є кабінет лікаря з відповідним осна­
щенням, стоматологічний кабінет з сучасною стоматологічною установІ<Ою
і необхідинм інструментарієм та вкгратними матеріалами, на другому по­
версі- дві житлові кімнати, хол з каміном, кухня, санвузол з душовою кабі­
Н0Ю. Постійно є холодна й гаряча вода, працює автономне опалення. Не див­
но, що студенти, я:кі проходили тут пракrm<у, хочуть сюди повернутися знову.
Аналогічне оснащення лікарсьІ<Ого і стоматологічноrо кабінетів, а таmжІ<Ом­
фортні житлово-побутові умови мають всі створені навчально-практичні
цепгри ТернопільсьІ<Оrо меднчноrо універснтеrу.
Досвід, набутий за час функціонування навчально-практичних центрів
ПМСД, можна вважати ці.лІ<Ом успішним та реІ<Омендувати для подальшоrо
mиpoi<Oro впровадження. Ад:же нова форма підготовки лікарів, що :щійсmоєть­
ся на базах навчально-практнчних центрів ПМСДу сільській місцевості, доз­
воляє водночас перевірити та реалізувати набуті теоретичні знання й прак­
тичні навичкн та безffосередньо ознайомитись зі специфіІ<Ою роботи сімей­
ноrо лікаря в первинній ланці охоршm здоров'я.
Чергування в НПЦПМСД де є усе необхідне для праці та створені І<Ом­
фортні умови для проживання і відпочинку, дозволяє студентам та інтернам
подолати страх перед роботою в сільській місцевості, зламати поширений
стереотшr про те, що робота лікаря загальної практики - сімейної медицини
вселі - це найгірший варіант працевлаштування, ЯІ<Ого майбутні випускники
прагнуть уникнути будь-якими засобами, в тому числі і неправомірними. З
iнmoro боку, студенти, І<Отрі побува.JШ в НПЦП:МСД, тепер знають, як пови­
нен виглядати сучасний сільський медичний центр, і в майбутньому, потра­
пивши на місце постійної роботи, можуть у співпраці з місцевою адміністра­
цією запроваджувати набутий досвід не тільки в нашій області, але й в інших
регіонах УкраїІШ.
Тернопільський медИчний університет не збирається зупинятися на до­
сягнутому в справі реформування сімейної медицини. Найближчим часом
планується відкригrя ще трьох ІШЦПМСД у селах області :
- у с. Нове Село ПідволочисьІ<Оrо району;
-у с. Борсуки ЛановецьІ<Ого району;
21

13. -у с. lлавче Теребовлянського району.
Слід наголосити, що в с. Ілавче, окрім вже звичного «типового»
НПЦПМСД будуть також функціонувати навчально-практичні центри реабілі­
тації та догляду за людьми похилого віку і екстреної медичноїдопомоги. Крім
цього, також планується відкритrя навчально-практичних центрів ПМСД у
м. Тернополі на базах амбулаторій загальної практики - сімейної медицини.
Необхідно активно впроваджувати телемедицину: більшість консультацій
мають проводитись в он-лайн режимі з фахівцями лікувально-профілактич­
них закладів вторинного та третинного рівнів; застосування дерматоскопів
дозволить економити час і кошти при лікуванні захворювань шкіри.
Для забезпечення притоку молодих спеціалістів у первинну ланку медич­
ної допомоги, а особливо в сільську місцевість, необхідно розв ' язати цілий
комплекс проблем не лише медичного і організаці йного, але й соціального,
економ ічного, фінансового характеру. Перший крок у цьому напрямку- ство­
рення комфортних умов праці і відпочинку для медичного персоналу. Сільські
заклади ПМСД повинні бути не лише добре відремонтовані, мати комунальні
зручності, доступ до мережі «ІнтернеТ>>, телефонний і телекомунікаційний зв'я­
зок, а й бути оснащеними необхідним обладнанням, інструментами, медика­
ментами для надання медичної допомоги. Обов'язково створюється робоче
м ісце лікаря-стоматолога із сучасною стоматологічною установкою. Зрозумі­
ло, що неможливо, та й не потрібно, забезпечити кожне село лікарем-стомато­
логом, однак він може за графіком приїжджати з райцентру.
Первинна медико-сан ітарна допомога є тим фундаментом, на якому
можна збудувати міцну і високоефективну систему охорони здоров'я, тому
заходам щодо обладнання та технічного забезпечення закладів ПМСД пови­
нен бути наданий най вищий ступінь пріоритетності .
77
ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ -
СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ЯК ПІДПРИЄМЦЯ
В. П. Марценюк
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ України», м. Тернопіль
Техвічне забезпечення лікаря ЗПСЛ визначаєгься табелем стандартного
оснащення відповідно до наказу МОЗ УкраїннNQ 308 від 22.05.2006 р. Водно­
час прогрес в інформаційній галузі надає новітні програмні та апаратні засо­
би. Таке інформаційно-техвічне обладнашrя:, бу.цучн вартісно недорогим, доз­
воляє підняти надання первШІНої медичної допомоги на ЯІ<існо новий рівень,
а саме: забезпечитизв'язок з вузькими спеціалістами з метою телеконсульту­
вання; дистанційну передачу цитологічних та гістологічних зображень при
проведенні обстеження; дистанційне передавання та розшифрування елек­
трокардіограм; створення електронної реєстратури пацієнтів, дистанційний
запис паціЄІПів на консультації до вузьких спеціалістів тощо.
У Тернопільському державному м~омууніверситеті імені І. Я. Горба­
чевсьmго створено зразки навчально-пракrичних центрів первинної медиm-са­
нітарної допомощ у яких відпрацьована модель технічного забезпечення, при
якій, крім стандартного оснащення первинного рівня надання медичної допомо­
щ акгивно вИІ<Ористовуєгься високоефекгивне mмп'юrерно-інформаційне об­
ладнання. Ця модель бУла ініційована та затверджена рекrором університеtу
членом-mреспоцдеитомНАМНУкраїни, проф. Л Я Ковальчуmму наказіNQ 180/
114 від 02.03.2011 р. («Табель оснащення та інструментарію для ефекгивного
функціонування Навчально-пракrичного центру первШІНої медико-санітарної
допомогю>).Завдякисвоїйуніверсальності така модель інформаційно-технічно­
го забезпечення вдало може бути трансформована на роботу лікаря ЗПСЛ -
підприємця, що й буде представлено в данійдоповіді.
ІнформаmзапіпаавrомаmзаціяробоmліJ<аряЗПСЛ-підnриЕМЦЯ:щій:нюєп.­
сяшляхом ВИІ<Ористаннясучасннх інформаційнихтехнооогій, баздщmх, сmоренвя
інформаційноїсистемитаавгома:mзаціїр<Юочогомісця працівника (рис. І). Інфор­
маційнасистема лікаряЗПСЛ- підприємця (ІСЛЗПСЛ) об'єднуєгься з інформа­
пійною системою університетсьІ<Ої лікарні (ІСУЛ) такафедрами клініко-лабора­
торноїдіаmостикні паrологічноїанатомії з секпійним J<УРСОМтасудової м(ЩІЩИНИ
університеtу. Кожназ ШІХмаєсвою ієрархію збереження інформаціїтабазищnmх.
Комп'І<JrеІХеРвее розміщуєгьсяу відzJjлі проrрамноrо таапаратногозабезпечен­
ня університеtу. Иого призначення - розподіл поrоків інформації та управління
нею. Тутже :щійснюєrься обліккільІ<Ості користувачів, зоІ<ремау ліJ<аряЗПСЛ бази
щших:пQ!І.іленінабазищших:пацієитівтабазищших:послуr.
23

14. СерверТДМУ
Пацієнти
-,
~""Сервер ТУЛ
4 пконсульту вання
Комn 'ютер-кл ієнт
е ~ лікаря ЗПСЛ-
в
nідnриємця
~
Обстеження
~ :-·-~3
Рис. 1. Загальна схема інформаційного забезпечення роботи лікаря ЗПСЛ:
1-пацієнти з можливістю самозапису на консультацію до фахівців уні-
верситетської лікарні;
2 - амбулаторний прийом;
3 - обстеження з фіксацією результатів у базі програми "Реєстраrура";
4 - телемедичне консульrування лікарями університетської лікарні;
5 - комп'ютер-клієнт лікаря ЗПСЛ;
6 - сервер ТДМУ ;
7- сервер ТУЛ.
Збереження та облік інформації здійснюється за допомогою програми
« Реєстратура» (рис. 2).
Ця програма дає можливість працювати з такими анкетними даними
пацієнтів (рис. 3): прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата народження, адреса,
телефон, м ісце роботи, дата реєстрації та, за необхідності, інформація щодо
пред'явленого документа.
Під час амбулагорних прийомів лікарвносить всі данісуб'єктивногота об'єкrив­
ного обстеження, включно зі скаргами, результаrами фізикального, лабораторного
та інструментального обстежень (рис. 4). Цедає можливість динамічного спостере­
ження захворими, порівняння результатів обстеження, корекціїлікування.
Вноситься також інформація про всі в иконані діагностичні і лікувальні
процедури (рис. 5). При цьому є можл ивість вносити найменування наданої
послуги, даrу і час, інформац і ю п ро в и ко навця , а також коментар щодо ре-
24
1
Рис. 2. Головне вікно програми «Реєстраrура>> з інформацією щодо звер­
нень пацієнта та встановлених йому діагнозів.
"""""' ' с;р;·,..~
--~оо--- - ..".r.::::--r"._ -(.те~~ ] vfWt8tC1'..-~.Пel'l:o
~·МІРОА-І~Z.О6.1980 JfiJ
L-:.1
,.,......:42-6-25
l'lr»PI6m ~· ~ t.e ~
~ OJtyтcn'(ef v-[ J- - :'[ ]
- r-.JІ к ~
..._
'·'""""'
~ 18-.: І
Рис. 3. Паспортні дані пацієнта.
-
!
І
До,о.
15.02.11.
c"aJ)rи на nrде>'~щення АТ,
гоnовний 15it'Lio, ГОІ'І080ІtРУЖін~.
ШУІ'І у вухах,)агалІ>на аtабІость.
Об..f.Іо: Загальний с:1ан бnюьснй до 1ад
шкІрнІ ПОІ(Р..,іІ1 юnідо-сожевt, чнсп,
ДlяІ1ІоНІСТD серця РІ1ТІ'ІіЧНЗ, ТОНІ1 0С11.ЗІ5Лt
АТ 190/lООнrц>Т .СТ ., nynь~ 72уд/І<в.
8 Л&ГеftЯ>І BS1111CYMPH8 АІ'ІХоіІ-ІН.ІІ. ·-·
f)#?..~........ ..~ ..... .,.,;, .............................. ·~~..,
Рис. 4. Інформація щодо результатів
суб'єктивного та об'єктивного обсте­
жень пацієнта.
25

15. зультатів, вапрИЮІад: «19011ОО мм pr. ст.», «ЧСС -65/хв. Елеюрична вісь серця:
17 градусів, горизонтальне положення, сниусовий ригм» (рис. 6). Передбаче­
но таІ<Ождодавашш інформації щодо ліку:ваІОІЯ жнrелів села з інших лікуваль­
ШІХ закладів, вклкюю із результатамн лабораrорШІХ та інструмеигальШІХ об­
стежень. Елеюропна карготека зручна в корнСІуванні для населення та забез­
печує стандаргнзацію інформаційного обміну. Для більш глибокого аналізу
показників обстеження та з метою прогнозування перебіrу захворювання
впроваджено і нейромережевий підхід з внкористаНЮІМ надбудови NeuroXL
Classifierдля програми Мicrosoft Excel.
При побудові інформаційної системи використано прИНЦШІ програмної
сумісності та можливість працювати з вільним програмним забезпечеНЮІМ.
Вона має блокову структуру за рівнем медичних закладів. Така побудова дає
можливість ро:щілення і нарощуваНЮІ з паралельною роботою в межах кожно­
го блоку. Інформаційна система забезпечує оперативну передачу інформації,
проведення конференцій, нарад, :щійсненнятелемедичного консульrуваНЮІ.
Для проведення телемедичного консульrування всі заклади забезпечені
мобільним телефоюmм: зв'язком, інтернетом, аудіо-відеозв'язком. Кожний
пункг обладнано базовими робочими станціями (БРС) із мультимедійним
персональним комп'ютером, принтером, а також комплекгом спеціалізова-
-~ .-- .......... ,.,._,....__. ..._ а:І· " "~' ш
: ~ t8 <::; Q.. ~<10> - -
є........_.,,,_ .,_ ....._
;;;_ §=_ -~-___..,... - -~ __.,. --.._-іі ":І ~ 6
Рис. 5. Вікно програми «Реєстраrура>> з анкетними даними та інформа­
цією про надані пацієиrу послуги.
26
ВНА 011114ТН:
Послуг~:
КІnьІdсть:
Г1Асуна(:
gl Зберегти
Рис. 6. Вікно з інформацією щодо найменування послуги, часу виконан­
ня та результатами проведеного обстеження.
них пристроїв: електрокардіографом Юкард- 1 ОО та мікроскопом із відеона­
садкою. Для роботи із вищевказаним обладнанням наявне також стандартне,
додаткове та спеціальне програмне забезпечення (драйвери принтерів та спе­
ціалізованих пристроїв, марфометричні програми). Здійснюється передача
алфавітна-цифрової, кольоровоїта динамічної візуально-графічної інформації.
За допомогою засобів телемедичного консультування є можливість консуль­
тацій хворих, які звертаються у начально-практичні центри первинної меди­
ко-санітарної допомоги, провідними спеціалістами Тернопільської універси­
тетської лікарні в режимі on-line (рис. 7).
З метою ранньої діагностики серцевої патології та визначення доціль­
ності госпіталізації електрокардіограми засобами GSM- та інтернет-зв'язку
передаються у центр обробки та аналізу, який знаходиться на території уні­
верситетської лікарні і обладнаний базовим мультимедійним персональним
комп'ютером. Електронна база електрокардіаграм допомагає у діагностиці
серцевої патології при порівнянні результатів обстежень тих же пацієнтів у
різні періоди. Перегляд та аналіз електрокардіаграм здійснюється за допомо­
гою програми «UNET» (рис. 8).
За допомогою даної програми є такоЖ можливість проведення аналізу
результатів електрокардіографії в динаміці (рис. 9) та дослідження амплітуд­
но-часових характеристик у цифровому вигляді (рис. 1О).
Цитологічна експрес-діагностика забезпечується за допомогою мікро­
скопів із цифровими відеокамерами та програмним аналізом зображення
(рис. 11).

16. І НТtІ>ІІtт· 'h
"NJteфшotttfl'ta1
•·,.,.".
Jfit..-:tJ....,"1ж(~·_,.,,,.,.нr
)'llilltp(lfТ'rt(I.J.70f .1"iJ.7~1111i
Рис. 7. Схема проведення сеансу віддаленого консульrування у лікаря
ЗПСЛ- приватного підприємця.
n >1- ..., ~~~ ~ ~ с- .
~ ..:І У .. - 's_;" t. V
Рис. 8. Головне вікно програми «UNET» із моЖJШВістю аналізу резуль­
татів елеюрокардіоrрафіїу всіх відведеннях.
28
Рис. 9. Вікно програми «UNET» із результатами двох електрокардіогра­
фічних обстежень.
Рис. 10. Вікно програми f«<UNET» із цифровою інформацією щодо амп­
літудно-часових характеристик.
29

17. Рис. 11. Телеметричний mмплекс лабораторної експрес-діагностики.
За допомогою аудіо-відеозв'язку та передачі зображень гінеmлогічних
мазків здійснюсrься mнсультування спеціалістами-цитологами кафедр пато­
логічної анаrомії та клініm-лабораторної діагностики університету із можли­
вістю морфометричноrо аналізу (рис. 12). У mнсультаrивному гістологічно­
му висновку вказусrься прізвище, ім'я, по батьmві пацієша, вік, стать, номер
гістологічного (цитологічного) препараrу, текст гістологічного заключення
або mнсультатнвний гістологічний висновок, дата та інформація про лікаря­
mнсультанта. Слід зазначиrи, що засоби телемедичного mнсультування ви­
mристовуються працівниками кафедри патологічної анатомії і для експрес­
діагностики під час оперативних втручань в університетській лікарні, оскіль­
ки гістологічна лабораторія даного лікувального закладу таmж обладнана
телеметричним mмплексом лабораторної експрес-діагностики.
Для проведення марфометричної обробки зображень є можливість ви­
mристання оmИІ<О-візуальних засобів та програмного засобу в середовищі
програмуванняDеlрhі 7.0. (АвrандиловГ. Г., 2002; БерезькнйО. М., 2008). Для
отримання зображення з відеодіагностичної апаратури ВИІ<Ористовуються
mмпонентн з набору DSPack. DSPack - це сучасний набір mмпонентів та
класів для роботи з мультимедіЙШІМи даними, що вИІ<Ористовує у своїй ро­
боті новітні технології MS Direct Show та Direct Х. Ця база mмпонентів роз­
роблена для вИІ<Ористання в системах на базі операційних систем сімейства
Windows і забезпечує відмінну mвИДІ<Одію та результати обробки даних. Це
дає можливість раннього виявлення не JШШе онкопатології, а й фонових та
передраmвих процесів шийки матки.
зо
Рис. 12. Схема консультацій лікаря ЗПСЛ- приватного підприємця спеці­
алістами-цитологами університету.
Підсумовуючи результати анал ізу щодо інформаційного та технічного
забезпечення лікаря ЗПСЛ як підприємця можна зробити такі висновки:
- інформатизація та автоматизація роботи лікаря ЗПСЛ як підприємця
повинна здійснюватись з метою покращення якості надання медичної допо­
моги на nервинному рівні шляхом використання сучасних інформаційних
технологій, баз даних, створення інформаційної системи та автоматизації ро­
бочих місць працівників;
- інформаційна системалікаря ЗПСЛ має блокову структуру з можливі­
стю розділення і нарощування та паралельною роботою в межах кожного
блоку;
- ІСЛЗПСЛ об'єднана з інформаційною системою університетської
лікарні (ІСУЛ) та кафедрами клі ніко-лабораторної діагностики і патологіч­
ної анатомії з секційним курсом та судової медицини університету, що за­
безnечує оnеративну передачу інформації та здійсненні телемедичного
консультування;
-збереження і облік інформації щодо пасnортних даних, діагностичних
та_лікувальних процедур, а також стандартизація інформаційного обміну
здІйснюється за допомогою програми «Реєстратура», у якій передбачено
додавання інформації щодо лікування пацієнтів з інших лікувальних закладів,
включно із результатами лабораторних та інструментальних обстежень;
ЗІ

18. - для проведення телемедичноrо :консуль'І)'ВЗІПІЯ лікар ЗПСЛ- підприє­
мець повинен буrи забезпечеІШЙ необхідними обладнанням та стандартним,
додат:ковим і спеціальним програмним забезпеченням;
-за допомоrою засобів телемедичноrо юнсуль'І)'ваІПІЯ здійсmоєrься пе­
редача алфавітно-цнфрової, :кольорової та динамічної візуально-графічної
інформації;
-повинна буrи забезпечена моЖJПІВісrь передаваІПІЯ елеЮJЮкардіограм
засобами GSM- та інтернет-зв'язку у центр обробки та аналізу, який знахо­
диrься на терmорії університетсь:кої лікарні;
- перегляд елеІсrрокардіограм здійстоється за допомоrою програми
«UNET», яка надає можmmість проведения аналізу результатів елекrрокардіо­
rрафії в динаміці та дослідження амплі'І)'дно-часових хараІсrернстику цифро­
вому вигляді;
- циrологічна та гістологічна експрес-діагностика забезпечуєrься за до­
помоrою мікрос:копів із цифровими відеокамерамн і програмним аналізом
зображення.
Висновок. Забезпечення лікаря ЗПСЛ, крім стандартного табеля осна­
щення, недорогим та висоюефеІсrивним інформаційно-юмп'ютерпим об­
ладнанням якісно піднімає рівень надання первинної медичної допомоги- у
першу чергу завдяки аІсrивному ви:користанmо засобів комунікації з про­
відними спеціалістами та лабораторіями. Це веде до мінімізації ймовірності
діагностичних та лікувальних похибок, а та:кож сприяє ранній діагностиці та
профілаІсrиці основних соматичних захворювань.
Про це свідчать також результати роботи навчально-праІсrичних центрів
первинної меди:ко-санітарної допомоги Тернопільськоrо державноrо медич­
ного універснте'І)', де реалізовано усі запропоновані в даній роботі компо­
ненти інформаційного забезпечення, що вплинуло як на ширину охоплення
мешканців дільmщь лікувально-профілаІсrичними заходами, так і на якість
надання медичних послуг.
32
О. Б. Члек
ФІНАНСОВІ РОЗРАХУНКИ ВИДАТКІВ ДІЯЛЬНОСТІ
ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
ЯК ПІДПРИЄМЦЯ
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевеького МОЗ України», м. Тернопіль
Планування витрат діяльності лікаря - nідnриємця необхідно здійснюва­
ти, враховуючи фінансування, що виділяється на охорону здоров'я. Заnроnо­
нована схема роботи лікаря - nідприємця не nотребує виділення додаткового
фінансування, а лише спрямована на ефективне використання коштів, що
вже виділяються на охорону здоров'я населення.
Формування витрат амбулаторій проводиться в межах того фінансу ван­
ня, яке вони отримують.
Для визначення обсягів фінансування амбулаторій загальної праІсrики­
сімейної медицини використовується подушний принцип, згідно якоrо наам­
булаторію виділяються кошти, шо складають ЗО % від загальної суми фінансу­
вання на одного жителя. Фінансування здійснюють центри первинної медико­
санітарної допомоги, що розташовані в районних центрах. Так, у 2013 році у
Тернопільській області середня сума фінансування складала 650 грн. на одного
жителя, з яких 195 грн виділяється на первинну медико-санітарну допомогу.
Оскільки усі розрахунки щодо розnоділу обсягів видатків необхідно nро­
водити окремо по кожному закладу, розглянемо nриклад розподілу видатків
лікарем загальної практики - сімейної медицини (лікаря nідприємця) на nри­
кладі с. Увисла Гусятинського району та с. Ілавче Теребовлянського району,
що знаходяться в Тернопільській області.
Відповідно до кількості жителів кожного з населених nунктів проводиться
розрахунок фінансування кожної дільниці.
Так, ус. Увисла проживає 1314 чоловік, відповідно на рік буде виділено
256 230 грн (195 грн на І людину). Ус. Ілавче проживає2300 чоловік, нарік
виділяється 448 500 грн.
Частина коштів, що припадають на річний бюджет амбулаторій, зали­
шається в Центрі nервинної медико-санітарної доnомоги. У нашому випадку
розраховано суми 24 136,8 грн ус. Увисла та 42 248,7 грн у с. Ілавче, що
становить 9,42% від загального обсягу річного фінансування. Дан і кошти
використовуються Центром ПМСД для забезnечення виконання своїх основ­
них функцій щодо організації та надання nервинної медико-санітарної доnо­
моги населенню.
33

19. З виділеної суми І<Оmтів лікар-підприємець зобов'язаний погасиrи всі
виграти щодо утримання амбулаторії, а саме: придбати медикаменти опла­
тити за отримані І<Омуиальиі послуги та енергоносії, оплатити вит~ати на
утримання та експлуатацію автомобіля, його технічне обслуговуваЮІЯ, спла­
тити податки, виплатити зарплату персоналу амбулаторії.
В межах суми, що є в розпорядженні лікаря на оплату праці, він має
право залучати найманих працівників відповідно до потреб амбулаторії.
В амбулаторію с. Увисла після розподілу І<Оmтів Цеиrром ПМСД виділя­
ються І<ОШТИ в сумі 232 093,2 грн на поточні витрати з надання медичних по­
слуг насе~ешпо. В розрахунку на місяць це буде становиrи 19 341,1грн. Ви­
трати на дtльmщю пропонується розподілиги згідно з рисунІ<Ом 1.
8 333,3 грн
81914,89 грн
1::1 Заробітна плата
8 Нарахування на
заробітну плату
О Податки
ОПридбання
о 1025 грн
0243,6 грн
9943,5 грн медикаментів
Рис. 1. Розрахуноквитратнадільmщюс. Увисла
8 Комунальні послуги
D Вмтрати на пальне
8Вмтрати на
автомобіль
Враховуючи кількість споживання енергоносіїв та інших І<Омунальних
послуг, встановлено, що в місяць на ці витрати по даному закладу необхідно
1914,89 грн, що складе 9,9%від загальних затрат.
Виrратн, пов'язані з утриманням авrотранспорту, вюnочають в себе прцц­
бання паливно-мастильних матеріалів, витрати на автозапчастинита технічне
обслуговування автомобіля. Витрати на паливно-мастильні матеріали ста­
новлять 2325 грн в місяць, або 12,02 %, витрати на автозапчастини татехнічне
обслуговуваЮІЯ 333,3 грн в місяць, це становить 1,72%.
На придбаиня медикаменгів виділяється 1025 грн щомісяця, що станови­
тиме5,3%.
Як і кожен підприємець лікар буде зобов'язаний щомісячно сплачувати
податок згідно другої групи Єдиного податку, що становить 20% від мінімаль-
34
ної зарплати у розрахунку на календарний місяць. Це становитиме 249,б грн
в місяць, або І ,26% від загального обсягу витрат.
Найбільшу питому вагу затрат, а саме 51 ,4 %, становитимуть витрати на
заробітну плату лікаря та його найманих працівників, що в сумі складе
9943,5 грн на місяць. Ус. Увисла згідно з розрахунком пропонується виділити
кошти на заробітну rmaтy лікаря-підnриємця 5000 грн, дві медсестри отриму­
ватимуть по 2000 грн кожна. На заробітну плату санітарки, що прашоватиме
на 0,5 ставки, необхідно 639 грн. Заробітна плата двірника, шо працюватиме
на 0,25 ставки, 304,5 грн в місяць.
Відповідно від розміру заробітної nлати необхідно врахувати витрати на
нарахування, що становитимуть 34,7% на заробітну плату лікаря та 36,83%
на заробітну nлату інших працівників. В місяць це складає 3555,69 грн або
І8,38%.
_ Далі розглянемо примірний розподіл витрат на амбулаторію с. Ілавче.
Після розподілу коштів Центром ШvfСД на дільнишо поступить 406 25І,З грн,
що становить 33 854,3 грн в місяць. Пропонується розподіл витрат згідно з
рисунком 2.
8416,7 грн
D 18443,5 грн
Рис. 2. Розрахунок витрат на дільницю с. Ілавче.
О За робітна плата
• Нарахування на
заробітну плату
О Податки
ОПридбання
медикаментів
• Комунальні
послуги
ОВитрати на
пальне
•витрати на
автомобіль
Згідно з витратами енергоносіїв та комунальних послуг ус. Ілавче, для
покриття даних витрат на місяць необхідні кошти в сумі 3380,7 грн, що стано­
вить І О% від загального обсягу витрат.
Витрати на паливо-мастильні матеріали становлять 2790 грн або 8,2 %
всіх витрат. На ремонт автомобіля, технічне обслуговування та автозапчасти­
ни виділено 4Іб,7 грн в місяць, або І,2 %.
35

20. На придбання медm<аМекrів в місяць необхідно витрачати 2000 rрн, це
становІПЬ 5,9%.
На сплаtу податку згідно з другою групою Єдиного податку виділяється
243,6 rрн щомісяця, це становІПЬ 0,7%.
На витрати на оплаtу праці розподілено 54,5 %всіх коштів. В місяць це
складає18443,5 rрн. Заробітна плата лікаря-підприємця на даній дільющі пла­
нується в розмірі 1О ООО rрн в місяць. Заплановано З ставки медичних сестер,
що будуть одержувати заробітну плаtу в розмірі 2500 rрн кожна, а також
0,5 ставки санітарки, на оплаrу праці якої необхідно 639 rрн. Також пропо­
нується посада двірника на 0,25 ставки, витрати на оплаtу праці якого скла­
дуть 304,5 rрн.
Витрати на нарахування на заробітну плаtу становитимуть 6579,7 rрн в
місяць, що становитиме 19,4 % від затальної суми.
На сьогодні керівники в своїй роботі зобов'язані дотримуватись затверд­
жених вищими організаціями кошrорисів витрат. Що, в свою черrу, не дозво­
ляє оперативно реаrувати на чинники, що впливаюrь на формування витрат,
такі, як зміна цін, тарифів на комунальні послуги та енергоносії.
Натомість запропонована модель розподілу та використання бюджетних
І<Dшrів дозвоЛІПЬ здійснювати розподіл витрат самостійно з врахуванням кон­
кретних погреб лікувального закладу.
36
М. О. Люшненко
ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ
ПРАКТИКИ- СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ЯК ПІДПРИЄМЦЯ
ДВНЗ « Тернопільський державний медичний університет
імені !.Я Горбачевеького МОЗ Украіни»
В умовах майбутнього розвитку інституту сімей.ної медицини та запровад­
ження приватної медичної практики з цих питань актуальною є проблема пра­
вового реrулювання діяльності лікаря загальної практики - сімейного лікаря.
Згідно зі статтею 74 Основ законодавства України про охорону здоров ' я,
медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спец­
іальну освіtу і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам . Такі вимоги
всТановлені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.97.NQ
359 «Про подальше вдосконалення атестації лікарів», (зі змінами та доповнен­
нями), та в переліку вищих навчальних закладів першого- четвертого рівнів
акредитації, що затверджується Міністерством охорони здоров'я України.
Єдині кваліфікаційні вимогидо осіб, які займаються певними видами медич­
ноїта фармацевтичноїдіяльності, встановлюються центральним органом вико­
навчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
здоров'я. Відповідальність задотримання зазначених кваліфікаційних вимог не­
суть керівники закладів охорони здоров'я й ті органи, яким надано право видава­
ти ліцензію на провадження господарської діяльності у сфері охорони здоров'я.
Починаючи з 2010 р., завдяки дерегуляції підприємницької діяльності,
nроцес отримання ліцензії для суб'єктів господарювання спрощено. Введено
декларативний принцип подачі заяв на отримання ліцензії на медичну прак­
тику, як і в інших сферах діяльності. Тобто суб'єкт господарювання подає
відомості про те, що в нього є для провадження медичної практики: яка мате­
ріальна база, якими методами він має володіти, які нормативні документи
має знати, яка в нього кваліфікація. При uьому немає необхідності підкріплю­
вати копіями кваліфікаційних документів. Кредит довіри держави до
підприємців практично безмежний.
Після введення в дію удосконалених Ліцензійних умов провадження госпо­
дарської діяльності з медичної практики, що набули чинності з січня 20ІЗ р. ,
виявлено низку проблем. З 'ясувалося, що ліцензіати не мають навичок пра­
вильного заповнення документів. Така ситуація виникла внаслідок того, що
більшість охочих отримати ліцензію на здійснення медичної практики користу­
валися послугами посередників і не брали участі у заповненні документів.
37

21. Водночас нова редакція llіцензіЙІПІХ умов опосередковано вимагає при
подашrі заяви на отримання ліцензії особистого заповнення керівником ме­
дичного закла.цу або фізичною особою -підприємцем відомостей про стан
матеріально-технічної бази, про нормативно-правове забезпечення та про
кваліфікацію персоналу. Це, в першу чергу, зумовлено особmmостями гос­
подарської діяльності з медичної пракrшщ що є діяльністю з високим С1)'ІІе­
нем ризику та має безпосередній впmm на здоров'я та жmтя громадян, а,
відтак, вимагає максимально відповідального ставлення майбутнього ліценз­
іата до роботи, якою він прагне займагися.
Головна мета нововведень- відnовідність заявленого у документах ре­
альним можливостям медичного закла.цу та/чи фізичної особи - підприємця
вимогам чинного законодавства у сфері охорони здоров'я.
Особливо важливим у плані забезпечення якості та безпеки пацієнтів є те,
що вперше за довгі роки передбачено обмеження права для фізичних осіб­
підприємців наймати працівників із іншою, ніж у фізичної особи- підприєм­
ця, спеціальністю. Тобто раніше лікар-стоматолог мав право найняти на ро­
боту лікаря-акушера-гінеколога чи лікаря ортопеда-травматолога, при цьо­
му маючи ліцензію, яка видана на відповідну кваліфікацію. Сьогодні лікар,
зареєстрований як фізична особа - підприємець, маючи ліцензію МОЗ Ук­
раїни на медичну пракrику, дійсно, може найняти до 10 осіб за трудовим
договором, але якщо це лікарі, то вони мають бути тільки відповідної спец­
іальності, на яку видана ліцензія, і лише за умови, якщо лікар, який отримав
ліцензію, має вищу кваліфікаційну категорію, тобто може відповідним чи­
ном організувати роботу іюпих і контролюваги діяльність свого колекгиву.
Друге, у нових тцензійних умовах встановлено, що хірургічні втручання
можуrь здійсmоватися лише в закладах охорони здоров'я.
Третє, змінено форми документів, які подають для отримання ліцензії.
На жаль, раніше підготовку документів для отримання ліцензії на медичну
пракrику протягом баrатьох років переважно виконували посередющькі струк­
тури, які нав'язmmо пропонуваJШ свої послуги всіма можливими неюрект­
ними способами, не передбаченими заІ<Оном.
Документи необхідно гооуваги відповіднодоЗаюну України «Про ліцен­
зування певних видів господарсьюї діяльності», а, відrак, особисто головним
лікарем або тим меднчиим працівником, який має поставити власний підпис
та якому ми маємо надати право лікувати пацієнтів. Суб'єкr, який має намір
отримати ліцензію, повинен задекларувати, який саме вид медичної допомо­
ги надаватиме, так, як це передбачено заюнодавством. Він має одразу вказа­
щ які методи використовуватиме у своїй пракnщі.: профілакrшщ діагности­
ки, хірургічних втручань або методів знеболення тощо. Тобто, ЮJШ ми бачи-
38
мо, що лікар, який за своєю кваліфікацією не може використовувати, наприк­
лад, методи знеболення або методи хірургічних втручань, але вказує, що він
буде їх застосовувати, то йому у ліцензії відмовляється.
Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Дер­
жавні соціальні нормативи у сфер і охорони здоров'я встановлюються згідно
з Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні
гарантії» .
Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є:
-стандарт медичної допомоги (медич ний стандарт)- сукупність норм,
правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної
доnомоги відповідного виду, які розробляються з ураху ванням сучасного
рівня розвитку медичної науки і практики;
-клінічний протокол -уніфікований документ, який визначає вимоги до
діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів на­
дання медичної допомоги та їх послідовність;
- табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає
м інімальний nерелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для ос­
нащення конкретного типу закладу охорони здоров ' я, його підрозділу, а та­
кож для забезпечення діяльності фізичних осіб- підприємців, що провадять
господарську діяльність із медичної практики за певною спеціальністю (спеці­
альностями);
-лікарський формуляр- перелік зареєстрованих в Украіні лікарських
засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем без­
пеки, застосування яких є економічно прийнятним.
Галузеві стандарти у сфері охорони здоров'я, а також і нші норми, правила
та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони
здоров 'я, розробляє і затверджуює центральний орган виконавчої влади у сфері
охорони здоров'я. Додержання стандартів медичноїдопомоги (медичних стан­
дартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обо­
в'язковим для всіх закладів охорони здоров'я, а також для фізичних осіб ­
підприємців, що провадять госnодарську діяльність з медичної практики.
Враховуючи вимоги сьогодення та європейські стандарти медичної діяль­
ності Законами України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич­
них осіб - підприємців» від 15 травня 2003 р. та «Про ліцензування певних
видів господарської діяльності» від 1червня 2000 року передбачено, що при­
ватний підприємець повинен знати, що дата одержання ним Свідоцтва є по­
чатком відліку термінів і нших видів реєстрацій, передбачених законодавством.
Так, після одержання Свідоцтва приватний підприємець повинен зареє­
струватися:
39

22. 1.Протягомп'яти днів в органі податкової служби за місцем проживання
для взятгя на податковий облік. При цьому він повинен визна'ШТися з вибо­
ром системи оподатковування. Чинне законодавство пропонує приватному
підприємцю вибрати одну з насrупних систем оподатковування:
-загальну (зі сплатою авансових платежів податку з доходів фізичних
осіб);
-спрощену (шляхом придбання посвідчення платнm<а єдиного податку);
-зі сплатою фіксованого податку (шляхом придбання патенту) та спла-
тою ринкового збору при здійсненні підприємницької діяльності з продажу
товарів та наданні супутніх такому продажу послуг на ринках.
2. Протягом десяти диів в органах Пенсійного фонду за місцем прожи­
вання.
З. Протягом десяти днів в органах Державної служби зайнятості за місцем
проживання.
Якщо приватний підприємець використовує у своїй діяльності працю
найманих робітнюсів, він повинен також зареєструватися в:
- відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимча­
сової втрати працездатності в десятиденний термін з моменту одержання
Посвідчення;
-відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не­
щасних випадків на виробmщrві і професійних захворюваннях у десятиден­
ний термін з моменту висновку трудового договору з перпшм з найманих
робітню<ів;
- відділенні виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державно­
го соціального страхування на випадок безробіття в десятиденний термін з
моменту одержання Посвідчення чи укладення трудового договору з пер­
пшм з найманих робітників.
Слід знати, що за порушення термінів реєстрації як в органі податкової
служби, так і в соціальних фондах передбачені шrрафні санкції.
Більшість громадян- суб'єкrів підприємницької діяльності починають
свою підприємницьку діяльність без необхідних знань нормативної бази з
оподаткуваннядоходів, що приводить до помилок при сплаті податків.
Згідно зі статтею 35-1Закону України «Про внесення змін до Основ зако­
нодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання ме­
дичної допомоги» та наказу МОЗ N2 13l від 23.02.2012 р. визначено, що закла­
дами, які надають первинну медичну допомогу, є центри первинної медико­
санітарної допомоги з мережею амбулаторій загальної пракrики- сімейної
медицини та фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пункrами.
Цими ж нормативними документамн визначено, що надання первинної ме-
40
дичної допомоги можуть лікарі загальної практики - сімейні лікарі, які прова­
дять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи- nідприємці
та можуть перебувати з центрами первинної медико-сан ітарної допомоги у
цивільно-правових відносинах.
Окрім того, наказомМОЗУкраїни .N2 ІЗІ від 2З.О2.20 12 р. «Про затверд­
ження Примірного положення про центр первинної медичної (медико-сані­
тарно"!) допомоги та примірних положень про його підрозділи», в затвердже­
ному додатку «Примірне положення про центр медичної (медико-санітар­
ної) допомоги» п. 2.2.З і в додатку «Порядок організації медичного
обслуговування та направлення nацієнтів до закладів охорони здоров' я, що
надають вторинну (сnеціалізовану) та третин ну (високосnеціалізовану) ме­
дичну доnомогу» n. 4.8, nередбачено цив ільно-nравові відносини центру nер­
винної медико-санітарної доnомоги та лікаря загальної nрактики- сімейної
м.едицини, що провадить госnодарську діяльність з медичної практики як
фізична особа- підприємець.
Згідно з існуючими директивами МОЗ України, на первинну медико­
санітарну доnомогу виділяється близько ЗО %від всієї суми коштів, які на­
правлені при подушному ф інансуванні на одну особу.
Також наказом МОЗ.N2129 від23.02.2012р. затверджені примірні штатні
нормативи центру первинної медичної (медико-санітарноі) допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України .N2 756 від 04.07.200Ір. затверд­
жений перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для
окремого виду господарськоїдіяльності.
НаказомМОЗУкраїни .N2 49 «Про затвердження Ліцензійних умов nро­
вадження господарськоїдіяльності з медичної nрактики» від 02.02.2011 року в
частині 2 регламентовано nорядок надання ліценз ій, зокрема nередбачено
основні вимоги щодо підготовки та надання необхідних документів для занят­
тя приватною практикою з сімейної медицини.
Після отримання «Свідоцтва про державну реєстрацію підприємницької
діяльності» громадянину-підприємцю необхідно з'ясувати, чи не підлягає
обраний вид підприємницької діяльності ліцензуванню та nатентуванню. Для
цього слід знати, які види підприємницької діяльності nідлягають ліцензуван­
ню та патентуванню і де можна отримати ліцензію та торговий патент.
Згідно з листом Державного комітету України з питань регуляторної пол­
ітики та nідприємющrвалистом від24.12.02 .N2 4-4ЗІ-І 069/6927 стосовно ліцен­
зування медичної практики провадження господарської діяльності з медич­
ної практики відnовідно до Закону України від 01.06.2000 .N2 1775-ІІІ «Про
ліцензування певних видів господарської діяльності», із змінами та доnовнен­
нями (далі- Закон .N2 1775), підлягає ліцензуванню .
41

23. Відповідно до ЗаІ<Ону N!! 1775 суб'єкr господарюВЗІООІ - це зареєстрова­
на в установленому ЗаІ<Онодавством порядку юрнднчна особа незалежно від
їі організаційно-правової та форми власності, яка провадить господарську
діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядуван­
ня, а ТаІ<ОЖ фізична особа- суб'єкr підприємницької діяльності . Дія цього
ЗаІ<Ону поширюється на всіх суб'єктів господарюВЗІООІ.
Порядок отримання ліцензії регламентовано сталею 1О ЗаІ<Ону N!! 1775.
Перелікдокументів, які подаються до органу ліцензУВЗІООІ для отриман­
ня ліцензії, визначено постановою Кабінеrу Міністрів України від 04.07.О1N!!
756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про ви­
дачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» (далі- Постанова
N!!756).
Відповідно до пуюсrу 20 Постанови Кабінету Міністрів N!! 756, для отри­
мання ліцензії на провадження господарсьmї діяльності з медичної пракrикн
необхідно подати, зокрема, засвідчені в установленому порядку копії доку­
ментів, що підтверджують відповідність кваліфікації персоналу вимогам до
здійснення медичної пракrикн (диплом державного зразка про медичну осв­
іrу або сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним
закладом ІІІ - IV рівня акредитації, закладом післядипломної освіти); по­
свідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної кате­
горії за спеціальністю; свідодгво про проходження підвищення кваліфікації та
перепідготовки молоДІІПІХ. медичних і фармацевтичних працівників, видане
вищим медичним навчальним закладом, закладом післядиnломної освіти І ­
Ш рівня акредитації.
Згідно зі статrею 17 ЗаІ<Ону N!! 1775 ліцензіат зобов'язаний повідомляти
орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додава­
лнеядо заяви про видачу ліцензії. У разі виникненнятаких змін ліцензіат зобо­
в'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцеНЗУВЗІООІ відпо­
відне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотарі­
ально засвідченими копіями, які підтверджуюrь зазначені зміни.
Статгею 14ЗаІ<Ону N!! 1775 передбачено, що ліцензіат не може передавати
ліцензію або ії копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження
господарської діяльності.
Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спец­
іальністю, допускаюrься до медичної пракrикн після проходження стажуван­
ня відповідно до наІ<аЗу МОЗ України від 17.03.93 N!! 48 <<Про порядок направ­
лення на стажувания лікарів і їх насrупного допуску до лікарсьmї діяльності.
Фахівці, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах інозем­
них країн, допускаються до професійної діяльності в Україні після перевірки
42
їх кваліфікаціїзгідно з Порядком допуску до медичної і фармацевтичної діяль­
ності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготов­
ку в навчальних закладах іноземних країн, затвердженим наказом МОЗ Украї­
ни від 19.08.94 N!! 118-с (зі змінами та доповненнями).
Суб'єктам господарювання забороняється допускати до здійснення ме­
дичної практики осіб, які не відповідають цим квал іфікаційни м вимогам.
Виходячи з викладеного, на наш погляд, назріла необхідність розробки
та прийняття єдиного нормативно-nравового акта, який би чітко і досту п­
но врегулював питання nриватних nідnриємців в сфері сімейної медици­
ни, враховуючи специфіку цієї діял ьності . Насамnеред nовинно бути пе­
редбачено:
- хто має nраво на таку діяльн ість;
- умови й зді йснення;
- nорядок врегулювання взаємов іднос ин з органам и державної влади , з
лікувальними установами та департаментами охорони здоров' я;
- критерії оцінки якості та ефективності надання медичних nослуг nа­
щ єнтам;
- nорядок запобігання та виявлення можли вим фактам фальсифікації під
час надання медичної допомоги клієнтам та оформлення необхідної медич­
ноїдокументації;
- спростити nроцедуру виділення приміщення для заняття приватною
медичною практикою, а також отримання л іцензій;
- передбачити відповідні гарантії у тому числі соціальн і спеціалістам
у сфері приватної практики - сімейної медицини , а також не доnущення
безпідставного втручання у їх діяльність держав них та контролюючих
органів.
Звичайно, ми не nретендуємо на те, щоб вказані nропозиції були вичер­
пними , адже це погляд на проблему з точки зору правового регулювання.
Однак, незважаючи на це, не врегульовано у законодавчому порядку
питання діяльності nриватного підприєм ця л ікаря сімейної медицини на
місцевому рівні. У зв'язку з цим юридичним відділом університету, з ураху­
ванням наявної nрактики, в інших областях України розроблено проекти
нормативних документів для забезпечення діял ьності вказаних фахівців .
Зокрема, це угоди про співпрацю м іж приватним підприємцем та між
відділом охорони здоров'я райдержадміністрації, положення про порядок
надання медичної доnомоги лікарем загальної практики - с імейної меди­
цини приватним підприємцем, посадова інструкція лікаря загальної прак­
тики- сімейної медицини nриватного nідприємця, договір оренди нерухо­
мого майна, що належить до комунальної власності , договір найму облад-
43

24. нання, а також уrода цивільно-правового характеру та акr приймання вико­
наних робіт.
Таким чином, на сьогодні є достатня нормативно-правова база, ЯІ<а доз­
воляє надавати первинну м~-санітарну допомогу лікарям загальної прак­
тики- сімейним лікарям як прпватним підприємцям.
44
Зміст
Л. Я Ковальчук
ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОБОТИ mКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ
ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО mКАРЯ ЯК ШДПРИЄМЦЯ­
ФОНДОТРИМАЧА ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ ТА МОЖЛИВІ
ШJІЯ)(И ЇХ ВИРІІІІЕННЯ...............................................................3
А. Г Шульгай
ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРВИННОЇ
ЛАНКИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ ................... 12
НІ Ярема
ОБЛАШТУВАННЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ
допомоги ...................................................................................17
В. П. Марценюк
ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ mКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ -
СІМЕЙНОГО mКАРЯ ЯК ШДПРИЄМЦЯ ................................. 23
О. Б. Члек
ФІНАНСОВІ РОЗРАХУНКИ ВИДАТЮВ ДІЯЛЬНОСТІ
mКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО
mКАРЯ ЯК ШДПРИЄМЦЯ ......................................................... 33
М О. Люшненко
ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ mКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ
ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОГО mКАРЯ ЯК ШДПРИЄМЦЯ ....... 37
45

25. /
Підп. додруку08.09.2014. Формат60х84/16
Папір офсет. N!! 1. Гарнітура Times.
Ум. друк. арк. 2,79. Обл. -вид. арк. 2,5.
Тираж 200. Зам N!! 185.
Видавець і вшотівник
Тернопільський державний медичний університет
імені ІЯ. Горбачевеького
Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001, Україна.
Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єктів видавничої справи
ДК N2 2215 від 16.06.2005 р.
46
ДлязаміmоІ<: