ЦІННІСНО-ЦІЛЬОВИЙ та КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХОДИ - УМОВИ УСПІШНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. ЦІННІСНО-ЦІЛЬОВИЙ ТА
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХОДИ –
УМОВИ УСПІШНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ІГОР НАЙДА,
Лідер платформи «Сходи в Майбутнє»,
помічник-консультант народного депутата
О. МУСІЯ
КИЇВ, КОНГРЕС
СФУЛТ, 22.08. 2016

2. Зміст
1. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я – СФЕРА ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
2. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
3. МЕТОДОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ
4. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ (МОДЕЛЬ ДІЛОВОЇ
ДОСКОНАЛОСТІ EFQM) – ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
5. ЦІННІСНО-ЦІЛЬОВИЙ і КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХОДИ –
НЕОБХІДНІ СКЛАДОВІ УСПІШНИХ ЗМІН СИСТЕМИ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
6. КОМПЕТЕНЦІЇ ПРОВІДНИКІВ ЗМІН
7. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я –
СФЕРА
ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА перестає бути державною, як такою, і набуває ознак
публічності у тому розмінні, що держава визнається актором, котрий вибудовує
свою політику та здійснює управління в публічній сфері –
спільній практичній діяльності, що спрямована на досягнення цілей, які
поділяються суспільством
ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА (PUBLIC POLICY) – діяльність органів публічного управління,
заснована на механізмах публічного узгодження інтересів заінтересованих сторін і
яка спрямована на досягнення суспільнозначущих цілей та вирішення
суспільноважливих задач
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я – система відносин, що
виникають у суспільстві й закріплюються
інституційно для реального забезпечення прав
людини на охорону здоров'я, здоровий спосіб
життя та якісне надання медичної допомоги

4. «УПРАВЛІННЯ – це особливий
вид діяльності, який
перетворює неорганізований
натовп в ефективну,
цілеспрямовану і продуктивну
групу» ( П. Друкер)
КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Основний продукт УПРАВЛІННЯ
як науково-практичної організації
діяльності –
РЕЗУЛЬТАТИВНЕ РІШЕННЯ!!!

5. I.ІДЕОЛОГІЯ СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ.
II.ПОЛІТИЧНИЙ КУРС ПРАВЛЯЧОГО СУБ’ЄКТА.
III.КОНЦЕПЦІЇ та ПОЛІТИЧНІ УСТАНОВКИ.
IV.ПРИНЦИПИ та ЦІННОСТІ УПРАВЛІННЯ.
V.НОРМАТИВНА БАЗА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ.
VI.СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ та ІНТЕРЕСИ.
VII.СЕРЕДОВИЩЕ, В ЯКОМУ ПЕРЕБУВАЄ СУСПІЛЬСТВО та ПОЛІТИЧНЕ
СПІВТОВАРИСТВО.
ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ КРИТЕРІЇВ
ЕФЕКТИВНОСТІ

6. I. ЦІННІСНО-РАЦІОНАЛЬНІ
За ознакою відповідності результатів рішень та їх наслідків визнаних суспільством
і державою принципам та цінностям.
II. ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНІ
За відповідністю результатів виконання рішень поставленим цілям та задачам, що
знаходять своє відображення у програмах та планах.
III. ПРАГМАТИЧНІ
За допомогою моделі «видатки – результат», «видатки – випуск».
До видатків відноситься також час, використаний для роботи над тим чи іншим
питанням, тією чи іншою задачею.
IV. ФУНКЦІОНАЛЬНІ (ПРОЦЕСНІ)
Оцінка ефективності базується на показниках якості виконання
основних функцій (бізнес-процесів) управління
та наявності умов для їх здійснення
ГРУПИ КРИТЕРІЇВ (як варіант)
та їх ХАРАКТЕРИСТИКА

7. МЕТОДОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ
1. ВИЗНАЧИТИ НАЦІОНАЛЬНЕ БАЧЕННЯ (ВІЗІЮ) МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ та БАЧЕННЯ
МАЙБУТНЬОГО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.
NB! Національне Бачення та Бачення основних сфер політики –
це насамперед зобов’язання перших осіб Держави!
2. РОЗМЕЖУВАТИ СЕНСИ двох термінів «POLITICS» та «POLICY»
На сьогодні зазвичай українською вони перекладаються як «політика».
NB! Пропонується розуміти їх в сенсі визначень,
прийнятих міжнародною спільнотою.
3. Забезпечити формування КОМЛЕКСНОГО БАЧЕННЯ і СИСТЕМНІСТЬ РІШЕНЬ ПОЛІТИК ТА
СТРАТЕГІЙ, у тому числі в Охороні Здоров’я.
NB! Політика охорони здоров’я – невід’ємна складова
Збалансованого (sustainable) розвитку України
і це не тільки надання медичної допомоги
ПИТАННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ (за Т. Бебешко)

8. МЕТОДОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ
“POLICY” – є усвідомленою системою принципів, що скеровують рішення в
досягненні раціональних результатів. Інакшими словами:
1) “хто ви” – суб’єкти та об’єкти системи;
2) “якими принципами ви керуєтесь, коли дієте” – засадничі природні закони, що
не можуть бути порушені
Натомість “POLITICS” – означає:
1) “що ви робите” – дизайн політики, який включає поєднання технологій та/або
практик досягнення конкретної цілі, тобто ДІЇ;
2) “як ви це робите” – меню механізмів для імплементації політики і конкретних
дій.
СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ «POLICY» та «POLITICS»

9. МЕТОДОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ
I.ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ
II.ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ (ОЧІКУВАНИХ) СТОСУНКІВ МІЖ ЦИМИ СУБ’ЄКТАМИ
III.ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАКИХ СТОСУНКІВ.
IV.ВИЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУЦІЙ (ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПРАВОВИХ НОРМ), ЩО БУДУТЬ
СТВОРЮВАТИ ТА ПІДТРИМУВАТИ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ БАЖАНИХ СТОСУНКІВ МІЖ
СУБ’ЄКТАМИ.
V. РОЗРОБЛЕННЯ ВІДПОВІДНИХ СТРАТЕГІЙ та ТАКТИК ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙ
ЯК СПОСОБІВ ДОСЯГНЕННЯ БАЧЕННЯ У ВИГЛЯДІ МЕГАЦІЛІ.
ЕТАПИ ВИРОБЛЕННЯ POLICY ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Ці перші чотири етапи дозволяють сформувати опис бажаного
(очікуваного) Бачення Майбутнього як системи поглядів на те, яким
воно має бути (Концепція, як складова Політики), а також визначити
“Мегаціль” – конкретний вимірюваний образ бажаного
(очікуваного) результату в майбутньому.

10. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ (МОДЕЛЬ ДІЛОВОЇ
ДОСКОНАЛОСТІ) – ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
А

11. ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ
1. Лідерство через БАЧЕННЯ, НАТХНЕННЯ та ЧЕСНІСТЬ
2. Адаптивне управління
3. Використання творчості та інновацій
4. Додавання цінності для споживачів
5. Досягнення успіху через таланти людей
6. Побудова сталого майбутнього
7. Розвиток організаційних можливостей
8. Стале досягнення видатних результатів
МОДЕЛЬ ДОСКОНАЛОСТІ EFQM – це…
EFQM – європейський фонд
менеджменту якості

12. Умови успішної модернізації
системи охорони здоров’я
України
1 2
А
Каскадування цілей на
усі рівні управління
сферою охорони
здоров’я, починаючи з
розроблення Місії,
Концепції та Мегацілі і
закінчуючи
формуванням цілей
кожного співробітника
Підбір, підготовка і
розвиток
керівників,
спроможних до
запровадження і
здійснення
ефективних
змін

13. 1. РОЗРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ та ВИЗНАЧЕННЯ МЕГАЦІЛІ
• Концепція (система поглядів, уявне Бачення Майбутнього)
• Мегаціль – це конкретний образ бажаного (очікуваного) результату
2. РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ
Стратегія є спосіб досягнення Мети, дорожня карта (шлях)
досягнення Мегацілі
3. РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ
• Розроблення Плану дій та його виконання
• Компетентнісний підхід у підборі і розвитку персоналу
4. УПРАВЛІННЯ ВИНАГОРОДОЮ
• Оцінка діяльності через аналіз досягнення цілей і виконання завдань
• Оцінка компетентності персоналу (виходячи з компетенцій)
Етапи реалізації ціннісно-цільового підходу

14. ПІРАМІДА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
ПРИНЦИПИ
ЦІННОСТІ
БАЧЕННЯ
СТРАТЕГІЯ
ЦІЛІ
ПЛАН
ДІЇ, ПОВЕДІНКА
РЕЗУЛЬТАТ
МІСІЯ
Бачення, Стратегія,
Цілі, Дії, спрямовані
на реалізацію
довгострокових
планів, отримані
Результати, в
інтегрованому
вигляді знаходять
своє відображення в
ПРИНЦИПАХ,
ЦІННОСТЯХ
та МІСІЇ

15. Компетентнісний підхід
Компетентність – доведена
спроможність застосовувати знання,
уміння, навички, визначені
компетенціями
Компетенція – описані вимоги до
особистих, професійних та інших
якостей співробітника, які необхідні
для виконання певного виду
діяльності
КОМПЕТЕНТНІСТЬ – доведена
спроможність застосовувати знання та
вміння (ISO 9000:2000)

16. Компетентнісний підхід
ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШ ЗАТРЕБУВАНИХ
КОМПЕТЕНЦІЙ УПРАВЛІНЦЯ В 2020-2025 РОКАХ
1. Рішення комплексних завдань
2. Критичне мислення
3. Творчі здібності
4. Управлінські таланти
5. Координація з іншими
6. Емоційний інтелект та коефіцієнт
спритності (Agility Quotient)
7. Здатність міркувати і приймати рішення
8. Орієнтація на обслуговування
9. Навички ведення переговорів
10. Когнітивна гнучкість

18. МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРОВІДНИКА ЗМІН

19. МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРОВІДНИКА ЗМІН

20. МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРОВІДНИКА ЗМІН

21. МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРОВІДНИКА ЗМІН

22. МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНЦІЙ
МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Підготовлено командою Ігоря Найди –
Робочою групою МОЗ (2014 рік, квітень)
nayda_i@ukr.net
КОМПЕТЕНЦІЯ - здатність, що
відображає необхідні стандарти
поведінки. Це описані вимоги до
особистих, професійних та інших
якостей особи, які необхідні для
виконання певного виду
діяльності.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ - здатність,
необхідна для вирішення робочих завдань
і для отримання необхідних результатів
роботи (доведена спроможність
застосовувати знання, уміння навички,
визначені компетенціями).
Компетентність (висока, стандартна
чи низька) визначається рівнем володіння
тією чи іншою компетенцією.
• Порядність та Відповідальність
• Саморозвиток та Самовдосконалення
• Цілеспрямованість та Орієнтація на результат
I ОСОБИСТІСТЬ
• Командне лідерство
• Управління змінами
• Впровадження удосконалення та інновацій
II ЛІДЕРСТВО
• Патріотизм
• Принциповість
• Державництво
III ДЕРЖАВНІСТЬ
• Ідентифікація з МОЗом та галуззю
• Комунікативність
• Залученість
IV КОРПОРАТИВНІСТЬ
• Забезпечення стійкого розвитку
• Аналіз інформації
• Робота в команді
• Оптимізація ресурсів
• Стратегічне планування
• Планування, організація та виконання роботи
• Прийняття управлінських рішень
• Моніторинг та критичний аналіз надання послуг
V ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

23. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
та ОПЛАТА ПРАЦІ
ПОХІДНИМИ від EFQM, ЦІННІСНО-ЦІЛЬОВОГО та КОМПЕТЕНТНІСНОГО
підходів є системи оцінювання досягнутих результатів публічної
служби (управління) та оплата праці:
1. CAF (Common Assesment Framework) – Загальна схема оцінки, як
складова TQM на базі EFQM. Модель CAF дозволяє виконати оцінку
якості менеджменту в органах влади шляхом самооцінки та/або за
допомогою зовнішніх асесорів.
2. BSC (Balanced ScoreСard ) – Збалансована система показників:
фінанси, клієнти, процеси, розвиток персоналу.
3. KPI’s ( Key Performance Indicators) – Система ключових показників
ефективності (на основі BSC).
4. АТЕСТАЦІЯ з використанням компетенцій, зокрема компетенції
«РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ».
РЕЗУЛЬТАТИВНИМ і ЕФЕКТИВНИМ Є
УПРАВЛІННЯ, СФОКУСОВАНЕ НА
РЕЗУЛЬТАТАХ!!!

24. «Ми самі повинні стати тими
змінами, які хочемо бачити в світі»
Махатма Ганді
Дякую за увагу!
БАЖАЮ УСПІХУ!