Наша місія - забезпечення гідного життя людини!

1. 14 (004) bS“…,* %Kл=“…%_ г!%м=д, bе!е“е…ь 2011 !.
q2%!.2[ q2%!.3[ q2%!.4[
cpnl`dq|jP
npc`mPg`0PЇ
opnonmr~Š| m`d`Šh
Їl op`bn bhqrb`mm“
j`mdhd`ŠPb r deorŠ`Šh
rjp`Їmq|j`
m`0Pnm`k|m`
Pde“: qrŠmPqŠ|
Š` nqnakhbnqŠP
bŠPkemm“
de xrj`Šh
qop`bfmPu
jng`jPb?...
`…%…“
15 жовтня 2011 р.
об 11 годині за адресою:
смт. Ворзель,
вул. К. Лібкнехта, 26,
санаторій «Україна»
до Дня Покрови Пресвятої
Богородиці відбудеться
третій семінар-практикум у
форматі круглого столу
«УКРАЇНСЬКА
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ:
КОНЦЕПТУАЛЬНІ
ВИМІРИ»
Питання для висвітлення:
• Українська національ-
на ідея – інтегративний
потенціал цілеорієнту-
ючого розвитку.
• Українська національ-
на ідея – минуле, сучас-
не та майбутнє.
Запрошуємо до участі
Оргкомітет:
Ігор Найда,
Спілка об’єднань грома-
дян «Демократична Київ-
щина» – модератор круг-
лого столу
Микола Недюха,
Громадська організація
«АН «Трипільська цивілі-
зація» – модератор круг-
лого столу
Юрій Мельничук,
Науково-методична рада
Інституту козацтва при
Інституті історії НАНУ
Григорій Косенко,
Київський обласний ко-
мітет Всеукраїнського
громадського об’єднання
захисту конституційних
прав і свобод громадян
України «Правозахист»
- Яка ідеологія і ціль Вашої Спілкя-
ку роль вона відіграє в політичному
житті столиці?
-НашаСпілказаснованав2000році.
Головна мета діяльності – форму-
вання громадянського суспільства
на підґрунті знаходження точок
дотику між представниками різних
політичних поглядів і вірувань. Ми
діємо переважно на теренах Київ-
ської області. Разом з тим, я палкий
прихильник розвитку Cтоличного
регіону як єдиного соціокультур-
ного, соціально-економічного про-
стору, тому з нами співпрацюють
кияни. Ми розробили концепцію
розвитку сстоличного регіону, але
говорити про її втілення можна
тільки за умови тісної співпраці
органів місцевого самоврядування
столиці та Київщини по горизонта-
лі. Тому і цей проект залишається
проектом, адже стосунки Києва та
області практично весь час були на-
пружені. Навіть сьогодні вони по-
требують значного вдосконалення.
Цілі на сьогодні – організувати як-
найбільше однодумців у царині ба-
чення розвитку людини, країни та
держави як соціально відповідаль-
них та демократичних.
Місія наша, як і моя місія, – забез-
печення гідного життя людини,
можливостей пізнати і реалізувати
себе. Тому вся наша робота спрямо-
вана на те, щоб розкрити в кожному
українцеві його потенціал і розбуду-
вати Лідерську Україну.
- За вами стоїть хтось із серйозних
політиків?
- Сьогодні на цій веб-конференції
я виступаю як Голова громадської
організації «Демократична Київ-
щина». Разом з тим, відповідаючи
на питання партійної належності,
буду відвертим. Мені пощастило
бути одним із трьох співзасновни-
ків «Третьої сили». За нами ніхто не
стояв і не стоїть, окрім українського
народу. Так, ми поки що не при вла-
ді, тому що сповідуємо принципи
моральності у політиці. Час людей
гідності і шанобливого ставлен-
ня, насамперед до себе, поки ще не
прийшов. Тому ми з колегами-одно-
думцями прагнемо утверджувати
громадянське суспільство.
- До якого політичного спектру ви
себе зараховуєте: лівого чи право-
го?
- Ми себе відносимо до центристів,
до громадських активістів, які спо-
відують соціал-ліберальні погляди
без крайнощів і перегинів. В основі
– інтереси людини, які може забез-
печити розвинене громадянське сус-
пільство і могутня держава.
- Які реальні досягнення та резуль-
тати «Демократичної Київщини»?
- Не буду говорити про минулі 7-8
років. Зупинюсь коротко на тому,
що ми зробили і робимо у 2011 році.
Нами проведено декілька акцій,
спрямованих на підтримку обдаро-
ваної молоді. На даний час ми здій-
снюємо два основних проекти:
1. «Школа лідерства, менеджмен-
ту, самоврядування. Європейський
вимір».
2. «Школа патріотизму».
На сьогодні вони охоплюють Ірпін-
ський регіон, однак у планах – роз-
ширення. Крім цього,залучаємо
кошти благодійників і допомага-
ємо, по можливості, лікувальним
закладам. Видаємо часопис «Демо-
кратична Київщина», на шпальтах
якого ми звертаємось до громадян
з питань необхідності підвищення
власної участі у житті громади кра-
їни. Ми провели низку круглих сто-
лів за участю науковців, практиків
та представників громадськості з
питань конституціоналізму та на-
ціональної ідеї. Наразі близько 15
громадських утворень всеукраїн-
ського, регіонального (Київ та об-
ласть) рівнів дали згоду співпрацю-
вати заради утвердження реальних
прав людини та формування дієвого
місцевого самоврядування. В основі
співпраці – рівність та практична
діяльність.
- Хто вас фінансує?
Хороші люди, які усвідомлюють
важливість формування реально-
го громадянського суспільства,
становлення лідерів, менеджерів,
професіоналів заради добробуту
українців та розбудови могутньої
української держави. Я їм щиро
вдячний. Ніяких зобов’язань перед
ними я не маю, окрім одного – бути
таким, яким я є сьогодні. Вони мені
довіряють, а це понад усе.
- Назвіть п’ять кроків, які на вашу
думку, підняли б економіку Украї-
ни.
Політичною партією «Третя сила»
розроблено детальну, комплексну
програму соціально-економічного
розвитку України, що містить
Сім національних програм:
1. Детінізація і антикорупція.
2. Енергоефективність.
3. Підтримка підприємництва.
4. Інвестиційна привабливість.
5. Інноваційність.
6. Освіта і розвиток (у т.ч. вихован-
ня) людини.
7. Довголіття.
Ці кроки необхідно здійснити для
того, щоб реалізувати національ-
ну ідею – побудувати Лідерську
Україну, життєздатність якої ба-
зується на триєдиній основі: «за-
можний українець-моральне
суспільство-могутня держава».
Програми мають фінансове викла-
дення залежно від імовірного розви-
тку подій: оптимістичного чи песи-
містичного сценарію.
Pг%! m`id`: &m=ш= мS“S $
ƒ=KеƒCече…… гSд…%г% ›,22 люд,…,![
Голова Спілки об’єднань
громадян «Демократич-
на Київщина» Ігор Найда
днями взяв участь у веб-
конференції на сайті Ін-
формаційного агентства
«RegioNews» та відповів
на всі без винятку питан-
ня, що цікавили відвідува-
чів даного порталу щодо
мети, цілей, конкретних
досягнень і планів гро-
мадської організації. Про-
понуємо ознайомитися
з деякими відповідями
на запитання учасників
Інтернет-розмови.
Усі свої зусилля Ігор Найда спрямовує на те, щоб розбудувати лідерську Україну

2. № 4(004) Вересень 2011
ІНІЦІАТИВИ2
Семінар відкрився виступом
артистів – п’ятикласника-барда
Ворзельської ЗОШ №5 Вла-
дислава Богдана та заслуже-
ного артиста Литовської РСР,
соліста двічі Червонопрапорно-
го ансамблю пісні Балтійського
флоту Радія Пархоменка
у супроводі акомпаніатора
Андрія Бєлко (баян). Вони ви-
конали пісні військової темати-
ки.
Після вітального слова заступ-
ника Ворзельського селищно-
го голови Карандюка Г. М. та
виступу і молитви за героїв,
що загинули за Батьківщину,
священика о. Василія, розпоча-
лася робота семінару. Він скла-
дався з трьох блоків. Перший
– доповіді про практичну ро-
боту з патріотичного вихован-
ня: «Передумови виникнення
народного антифашистського
руху опору на Київщині» –
Мельничук Ю. Л; «Виникнен-
ня та діяльність Ворзельської
підпільноїорганізації», «Досвід
проведення у Ворзельському
музеї історії та культури «Ува-
ровський дім» уроків мужності
на тему: «Хто такий захисник
Вітчизни?» Соколенко О. Г.,
зберігач фондів Ворзельського
музею історії та культури «Ува-
ровський дім» (згадані уроки,
що проводяться за участі Мель-
ничука Ю. Л. та Найди І. В.,
за минулий навчальний рік
відвідали понад 1500 учнів та
студентів із освітніх закладів
Приірпіння та Києва); «Роль
і значення пошукової робо-
ти у патріотичному вихованні
учнівської і студентської
молоді» – В. Коротя
(тільки за 2009 рік
пошуковці підняли
із землі близько 300
останків солдатів, яких
із почестями пере-
поховали у братські
могили, пошуковці
також є активними
учасниками формуван-
ня експозиції музею
«Уваровський дім»);
«Про видання книги
з історії Київського
укріпрайону» – А. Кай-
наран; «Роль і значення
бібліотеки у вихованні учнів»
– Євтищенко Н. І., завідувач
Ворзельської бібліотеки ім. Д.
І. Бедзика.
Другий блок складався з висту-
пу режисера-документаліста
Соколенко С. В., автора стрічок
«Ми тремтіли за цю землю» (про
12-річну партизанку з Ворзеля
В. Філіповську), «Переможці»
(3-серійний фільм з
відеоспогадами20-тиворзельсь-
ких ветеранів) та перегляду її
нового фільму «Останній ге-
рой», знятого за підтримки се-
кретаря Ворзельської селищної
ради Ковальчук А. В., у якому
розповідається про діяльність
Ворзельської підпільної
організації, порушуються
нагальні питання про сучас-
ний стан патріотичного вихо-
вання молоді. Слід зауважити,
що фільм не залишив нікого
із присутніх байдужими до
піднятих тем, усі були сильно
зворушені побаченим на екрані.
Третій блок складався із обгово-
рення піднятих тем та виступів
учасників семінару – науковців
та практиків, серед яких можна
відзначити доповіді Зубалія М.
Д. про те, як у роки перебудови
довелося рятувати картотеку з
прізвищами солдатів, що заги-
нули на теренах України, Збо-
ровського А. І. про передумови
початку Великої Вітчизняної
війни, Косенка Г. М., Найди І.
В. та ін.
Завдяки такій побудові роботи
семінару вдалося досягти ос-
новну мету заходу – всебічне
обговорення та розгляд про-
блем патріотичного виховання
студентів та учнівської молоді
на сучасному етапі.
У семінарі взяли участь
близько 30 учасників. З-поміж
учасників заходу: завідувач
відділу патріотичного вихован-
ня Українського державного
центру туризму і краєзнавства
учнівської молоді Міністерства
освіти,молодітаспортуУкраїни
Мельничук Ю. Л; заступник
голови благодійного фонду по-
шуку «Пам’ять», командир по-
шукового загону ім. отамана
Орлика В. Коротя; керівника
пошукової ГО «КІУР»
А. Кайнаран; канд. пед.
наук, Інститут проблем ви-
ховання Національної
академії педагогічних наук
України Зубалій М. Д.; го-
лова Київського обласного
комітету Всеукраїнського гро-
мадського об’єднання захисту
конституційних прав і свобод
громадян України «Правоза-
хист» Косенко Г. М.; режисер-
документаліст Соколенко С.
В.; заступник Верховного от-
амана Міжнародної організації
«Об’єднана рада українського
та зарубіжного козацтва» Зем-
ляний В. А., головний отаман
селянського козацтва України
по Львівській обл. Путас Ю.
В., голова СОГ «Демократична
Київщина» Найда І. В.; дирек-
тор Ірпінського краєзнавчого
музею Зборовський А. І.,
заст. голови Вишгородсь-
кого районного об’єднання
«Просвіта» Прокопенко С.
В.; викладач Ірпінського
економічного коледжу, канд.
сільськогосподарських наук
Поцелуйко М. Л.,; вчитель
вищої категорії образотворчо-
го мистецтва Ірпінської СЗОШ
№1 художнього профілю ім.
А. С. Макаренка Сморчков С.
О.; студенти Молодої Січі
Ірпінського економічного ко-
леджу; студенти професійно-
педагогічного коледжу ім.
А. С. Макаренка; голова
Ворзельської ради ветеранів
Заруба М. Х., настоятель Вор-
зельського храму Петра і Павла
о. Василій Чичак та ін. Серед
почесних гостей семінару були
Терехов В. Й., ветеран Великої
Вітчизняної війни, останній
із учасників Ворзельского
підпілля та онуки й правнуки
Марії та Ніни Білостоцьких –
ворзельських підпільниць, які
були по-звірячому закатовані
фашистами у 1943 році.
Насамкінецьучасникисемінару
висловили побажання, щоб
даний семінар надалі став
щорічним, аби дати можливість
науковцям та практикам опри-
люднити наукові та практичні
здобутки щодо патріотичного
виховання молоді перед широ-
ким загалом.
Зберігач фондів музею
історії та культури «Ува-
ровський дім»
Соколенко О. Г.
Ñïåö³àëüíî äëÿ
«Äåìîêðàòè÷íî¿ Êè¿âùèíè»
Уроки мужності, проведені
останнім часом в рамках проекту
«Школа патріотизму».
1. 13.09.2011. У музеї історії та
культури «Уваровський дім».
За участі: Соколенко О.Г. Діти-
відпочиваючі з сан. «Україна».
Присутні 30 дітей.
2. 20.09.2011. У музеї історії та
культури «Уваровський дім».
За участі: Соколенко О.Г. Діти-
відпочиваючі з сан. «Україна».
Присутні 30 дітей.
3. 20.09.2011. У музеї історії та
культури «Уваровський дім». За
участі: Соколенко О.Г., Соколен-
ко С.В. Діти-відпочиваючі з сан.
«Україна».
Присутні 30 дітей.
4. 21.09.2011. У Бучанській
спеціалізованій ЗОШ-інтернат
І-ІІІ ст. з поглибленим виченяям
іноземних мов. За участі: Мельни-
чук Ю.Л., Найда І., В., Яцельсь-
ка М.Ф. (Ірпінська МО УНП).
Присутні 35-40 учнів та учителів.
5. 22.09.2011. В Ірпінському
економічному коледжі. За участі:
Мельничук Ю.Л.,Лямічев В.В.,
Соколенко О.Г., Соколенко С.В.
Присутні 350 студентів з виклада-
чами.
У МУЗЕЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ «УВАРОВСЬКИЙ ДІМ» ВІДБУВСЯ СЕМІНАР З
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ
j!=Gƒ…="чS ƒ=.%д, …=3*%"%г% “C! м3"=…… $ 2!=д,цSL…S " &r"=!%"“ь*%м3 д%мS[
Професори, доктори наук Ми-
кола Недюха і Петро Масляк,
настоятель Ірпінського храму
Різдва Пресвятої Богородиці
Української греко-католицької
церкви о. Мирослав Латинник,
заступник директора Літератур-
ного музею Григорія Кочура в
Ірпені Марія Кочур, бакалавр
теології Юрій Баценко та інші
поділилися своїми міркування-
ми про українську національну
ідею та особливості її реалізації.
Деякі виступи були дивними.
Президент Міжнародної акаде-
мії козацтва Михайло Ямненко
повідомив, що 30 липня цього
року в Севастополі відбувся 1
з’їзд „козацького народу Укра-
їни”. Дивно, що пан Ямнен-
ко – генерал СБУ, а в козацтві
генерал армії. Невже в СБУ не
розуміють, що, наприклад, ру-
синський народ на Закарпатті
творять спецслужби іноземних
держав з метою розколу Украї-
ни. Чомусь гуцули не оголошу-
ють себе окремим народом. Це
етнографічна група української
нації. Так само й козаки. Ство-
рення так званого „козацького
народу України” – це спроба роз-
колоти український народ, віді-
рвати від нього й протиставити
йому його ж військовий стан –
козацтво. Дехто з виступаючих
взагалі розпочинав свою допо-
відь зі створення світу.
Учасники круглого столу
констатували, що сутність на-
ціональної ідеї не може бути ви-
черпана проголошенням Укра-
їнської Держави 24 серпня 1991
року. Завданням українського
народу є творення демократич-
ної, правової держави, грома-
дянського суспільства, вільної,
заможної країни.
Підсумковий документ міс-
тить і конкретні пропозиції. Тут
зазначено доцільність надання
права висування кандидатів у
депутати і права законодавчої
ініціативи громадським орга-
нізаціям. Також пропонується
запровадити на виборах до сіль-
ських, селищних і районних рад
мажоритарну систему. Вказано
на потребу створення однакових
можливостей для учасників ви-
борчих перегонів.
Модератор круглого столу Ігор
Найда підкреслив: «Наші семіна-
ри-практикуминабуваютьвсебіль-
шої ваги. На них ми маємо можли-
вість почути різноманітні думки. І
це чудово. Разом з тим, очевидним
є факт, що переважна більшість
учасниківкруглогостолунесприй-
маютьідеїтадії,спрямованінароз-
колукраїнства,хочутьслужитина-
роду,аневладі.Вониготовібачити
себе лише рівноправними партне-
рамивлади,аУкраїнурівноюсеред
рівних.Ідляцьогоєвсіпідстави.У
нас добрі наміри, за нами конкрет-
ні справи. Більше того, ми робимо
реальні кроки на шляху до єднан-
ня зусиль громадських утворень,
що діють на теренах Столичного
регіону, з метою ефективної реа-
лізації наших програмових засад.
Саме в цьому запорука реальності
формування національної ідеї та її
реалізації на практиці, як би тяж-
конамнебуло».
Анатолій Зборовський
Ñïåö³àëüíî äëÿ
«Äåìîêðàòè÷íî¿ Êè¿âùèíè»
cpnl`dq|jP npc`mPg`0PЇ opnonmr~Š| m`d`Šh Їl op`bn bhqrb`mm“ j`mdhd`ŠPb r deorŠ`Šh
У Ворзелі говорили про особливості реалізації української національної ідеї
Семінар-практикум у форматі круглого столу
20 серпня до 20-ї річниці Незалеж-
ностіУкраїниусмт.Ворзельусана-
торії „Перемога” Спілка об’єднань
громадян „Демократична Київ-
щина”, Громадська організація
„Академіянаук„Трипільськациві-
лізація” і Міжнародна громадська
організація„Міжнароднаакадемія
козацтва” влаштували семінар-
практикум у форматі круглого сто-
лузтеми«Українськанаціональна
ідея: сутність та особливості реалі-
зації». Модератором заходу був го-
ловаСпілкигромадськихоб,єднань
„Демократична Київщина” Ігор
Найда.
Співає Владислав Богдан
Передача В. Коротею експонату
Уварівському дому
Мельничук Ю. Л.
Передача С. Соколенко фільму
родині Білостоцьких
Одним із цікавих і важливих
напрямків наукової діяльності
музею історії та культури «Ува-
ровський дім», що у смт. Ворзель,
є науково-практичні семінари. 24
вересня 2011 року тут відбувся
науково-практичний семінар
на тему: «Патріотичне вихован-
ня учнівської та студентської
молоді на героїчних традиціях
українського народу», приуроче-
ний 70-й річниці партизанського
руху в Україні під час Великої
Вітчизняної війни. У заході взяли
участь близько 30 учасників.
школа патріотизму

3. № 4(004) Вересень 2011
СОЦІУМ 3
Є підстави розглядати факт
здобуття українським народом
своєї незалежності як безпосе-
реднє втілення сутності укра-
їнської національної ідеї (далі
– УНІ), адже народи України
упродовж багатьох століть геро-
їчно боролися за свою держав-
ність. Принаймні, історія буття
українського народу репрезен-
тує п’ять історичних подій, які
ідентифікуються як українська
державність: 1) держава Київ-
ської Русі (УІІІ – ХІІІ ст.), яка
еволюціонувала, як відомо, від
одноосібної монархії до феде-
рації та конфедерації, чим про-
демонструвала у ті далекі часи
зразки державного управління,
які сьогодні вважаються циві-
лізаційними; 2) Галицько-Во-
линська держава; 3) Козацька
держава; 4) Західно-Українська
народна республіка і 5) Україн-
ська народна республіка (7 лис-
топада 1917 – листопад 1920).
Зазначене дозволяє ствер-
джувати, що український народ
упродовж віків мав потужний
державотворчий потенціал,
який закономірно знайшов вті-
лення в Акті проголошення не-
залежності України 24 серпня
1991 р. У цьому контексті вба-
чається, що цей день доречні-
ше було б йменувати, скажімо,
Днем національного відроджен-
ня чи, як варіант, Днем Дер-
жави, оскільки незалежність є
лише однією з складових цього
надзвичайного здобутку укра-
їнського народу. Незалежність
не завжди має своїм наслідком
утворення власної держави. З
іншого боку, зазначений факт,
історичний за своїм значен-
ням, дозволяє стверджувати,
що Україна як суверенна і не-
залежна, демократична і соці-
альна держава постала законо-
мірним явищем, а не окремим
неочікуваним випадком, як це
інколи стверджується.
Можна стверджувати, що
сутністю УНІ є державотвор-
чий потенціал українського
народу, який репрезентується
героїчною багатовіковою бо-
ротьбою і матеріалізується у
загальновідомих п’яти історич-
них формах української держа-
ви, на яких я уже наголосив.
Однак при цьому потрібно роз-
різняти, характеризуючи УНІ,
її носія – український народ
– як суб’єкта державотворен-
ня, який, прагнучи до власної
державності, змінювався у часі
і просторі, пройшов шлях від
племені до нації і зупинився пе-
ред політичною нацією, постав-
ши при цьому державотворчим
народом.
Здобувши державність,
український народ постав носі-
єм суверенітету, єдиним джере-
лом влади, що і зафіксовано ст.
5 Основного Закону.
Звідси доречно, характери-
зуючи змістовну частину УНІ,
розрізняти її сутність, яка змі-
нювалась з плином часу: до ві-
домих подій 1991 р. її зміст обу-
мовлювався державотворчим
потенціалом.
З проголошенням незалеж-
ності України зміст УНІ змі-
нився відповідно до чинного
статусу українського народу
як суверенного: нині на по-
рядку денному завдання, які
пов’язуються з відповіддю на
запитання: „Як нам облашту-
вати Україну як демократичну
країну?” відповідно до євро-
пейських і світових стандартів
рівня та якості життя, прав і
свобод людини. Звідси сутність
УНІ, що нескладно передбачи-
ти, полягає в реалізації можли-
востей українського народу як
країнотворчого, де Україна має
постати демократичною краї-
ною з визначеними правовими
нормами взаємодії держави і
суспільства як її складових від-
повідно до ментальних, соціо-
культурних, геополітичних, ге-
ографічних особливостей буття
українського народу.
Відповідно до сутності УНІ
на етапі після проголошення
незалежності та здобуття влас-
ної держави однією з „слабких
ланок” є відсутність належного
діалогу держави і суспільства,
громадян країни і влади, слабка
роль у цьому процесі політич-
них партій, громадських орга-
нізацій, несформованість полі-
тичних ідеологій та, зокрема,
відсутність правової ідеології
як складової правової системи
та засобу формування правової
свідомості.
Зазначене позначається не
лише на делегуванні суспіль-
ством своїх найбільш підготов-
лених представників до „гілок
влади”, а на визначенні цілей,
механізмів, перспективи роз-
витку, формуванні політичної
нації і, як наслідок, впливу
останньої, суспільства в цілому
на процеси делегування повно-
важень, визначенні геополітич-
них пріоритетів, забезпеченні
демократичного контролю за
діяльністю влади тощо.
Не випадково попри чинну
конституційну норму згідно з
якою народ є єдиним джерелом
влади в Україні (ст.5), біль-
шість населення ідентифікують
себе, за результатами соціоло-
гічних досліджень, з Україною
як країною.
Зазначені питання можна
віднести до своєрідних „слаб-
ких ланок” в історії сучасного
українського державотворен-
ня, так само як і визначення
конституційних повноважень
українського суспільства в єд-
ності його базових структур
– самодостатньої особистості
та правової держави. Характе-
ризуючи кожну із зазначених
структур, необхідно наголосити
на пріоритеті особистісного на-
чала, адже бідна за сучасними
стандартами людина завжди
залишиться рабом. Соціальні
стандарти життя є відправни-
ми і визначальними водночас
щодо утвердження якщо не все-
бічності, то, принаймні, комп-
лексності розвитку людини як
особистості, громадянина і пра-
цівника, формуванні буттєвої
єдності цих базових якостей в
життєдіяльності кожної окремо
взятої людини.
З бідним народом нікому ще
не вдавалося побудувати успіш-
ну країну чи, скажімо, сфор-
мувати політичну націю, яка б
мала повноту народовладдя як
засобу виявлення та реалізації
волі й інтересів громадян кра-
їни. Не випадково німецький
канцлер Отто Бісмарк любив
повторювати: „Кожен народ за-
слуговує на такий уряд, на який
заслуговує!” А ми, керуючись
вимогами УНІ в її модерному
значенні – українського на-
роду як європейського, маємо
наголосити на його цивіліза-
ційній місії: підпорядкувати
потенціал держави завданням
утвердження України як демо-
кратичної країни. Цього можна
досягти лише розвиваючи сус-
пільство як систему в частині
його базових функцій – ціледо-
сягання, адаптації, інтеграції,
відтворення структури та знят-
тя напруги, а також власне лю-
дини.
Саме процесом формування
людини як особистості, грома-
дянина і працівника, стандартів
рівня й якості життя в частині
їх обумовленості діяльністю дер-
жави полягають основні пробле-
ми взаємодії держави і суспіль-
ства, громадянина і держави,
проблеми, які до того ж посилю-
ються конституційною невизна-
ченістю механізмів правової вза-
ємодії – у Конституції України
відсутні терміни „суспільство”
та „країна”.
Зацихумовособливарольмає
покладатись на політичні партії,
принаймні за двома ознаками: 1)
детально виписаними політич-
ними ідеологіями відповідно до
специфіки свого місця в систе-
мі національного політичного
спектру – лівого, правого чи цен-
тристського (політичний плюра-
лізм) і 2) формування механіз-
мів політичної відповідальності
шляхом запровадження різних
виборчих систем, зокрема, про-
порційної виборчої системи з
відкритими списками як такої,
що найбільше наближена до
адекватного врахування та зако-
нодавчої реалізації інтересів різ-
них груп українського суспіль-
ства, а значить і народу в цілому.
Важливі завдання при цьому
мають бути покладені також на
правову ідеологію як моністич-
ну, тобто таку, що обумовлена
принципами верховенства пра-
ва, законності і правопорядку,
що дозволяє не лише сформува-
ти несуперечливе законодавче
поле, а й керуватись нормою за-
кону як засобом правової оцінки
будь-яких дій, подій чи фактів в
їх сприянні становленню Украї-
ни як демократичної країни.
І, нарешті, вимоги УНІ в еко-
номічній сфері спрямовані на
уникнення монополізації еко-
номіки окремими фінансовими
групами, утвердження ринко-
вих методів господарювання
– конкуренції, добровільного
ціноутворенням, невтручання
держави, у тому числі і шля-
хом ручного управління еконо-
мікою, відсутність державного
протекціонізму тощо, тобто за-
провадження всього того, що
дозволяє розвести владу і бізнес.
Йдеться, таким чином, про со-
ціально-ліберальну модель роз-
витку українського суспільства
як таку, що цілком відповідає
менталітету народу, конститу-
ційним принципам, соціальним
умовам та цілям розвитку.
Соціал-ліберальнамодельроз-
витку України дозволяє, на мій
погляд, поєднати самоорганіза-
ційний потенціал українського
народу з пріоритетними, визна-
ченими Конституцією України,
можливостями держави, пере-
дусім в частині накопичення та
соціально справедливого, скажі-
мо, в дусі західної соціал-демо-
кратії, розподілу благ, а також
наближення до цивілізованих
стандартів рівня й якості життя
на засадах самоорганізації під-
приємницької активності насе-
лення.
Для цього в Україні наявні,
за А.Смітом, необхідні умови: 1)
соціальний мир і спокій, що від-
повідає ментальним характерис-
тикам українця з його традицій-
ним дистанціюванням від влади
та зосередженням на власній
трудовій діяльності; 2) можли-
вість кожному зайнятись своєю
легітимною справою, передусім
малим та середнім підприємни-
цтвом; 3) порівняно невисокі
податки, хоча в цій частині си-
туація останнім часом дещо по-
гіршилась.
Самоорганізаційні механіз-
ми дозволяють диференціювати
українське суспільство, структу-
рувати його за ознакою характе-
ру трудової діяльності, активіза-
ції підприємницької активності,
легітимного трудового доходу,
ведення господарства за типом
поселення тощо, чим посприяти
активізації соціальних зв’язків,
процесам вертикальної і гори-
зонтальної мобільності, підви-
щення стандартів рівня життя
тощо. Суспільство має функціо-
нувати як живий організм, а не
бути „тінню” держави.
Відповідно, цивілізаційна
спрямованість національної ідеї,
якщо звернутися до канонів со-
ціологічної науки, полягає у по-
будові демократичної країни,
яка ідентифікується за такими
ознаками, які визначають єв-
ропейський вибір: 1) наявність
античної доби; 2) поділ влади на
світську та духовну; 3) полікон-
фесійність (католицизм, протес-
тантство чи християнство); 4)
панування закону; 5) соціальний
та політичний плюралізм; 6) ді-
євість представницьких органів,
які уособлюють суверенність ви-
бору народу та верховенство пра-
ва; 7) індивідуалізм, самодостат-
ність [Хантингтон С. Столкно-
вение цивилизаций. – М.: 2005.
– С.97 - 101].
Проросійський цивілізацій-
ний вибір має не лише іншу про-
сторову орієнтацію, а й є іншим
за змістом, передбачаючи, зо-
крема, такі ідентифікатори: а)
гетерогенна основа єдиного на-
роду; б) поліконфесійність; в)
визначальна роль держави; г)
пріоритетність суспільних інтер-
есів, суспільства над індивідом;
д) спільні географічні фактори
(спільна історія, кордони, ро-
динні зв’язки, близькість мов
тощо) [Мчедлов М.П. Предис-
ловие // Российская цивилиза-
ция: Этнокультурные и духовне
аспекты: Энциклопедический
словарь. – М.: 2001. – С.8].
Так що тут є предмет вибору
за багатьма ознаками: часови-
ми, просторовими, ціннісними,
цивілізаційними, особистісними
тощо.
Наші аргументи «узасадни-
чуються», як уже наголошува-
лось, багатовіковою історією та
ґенезою українського народу як
державотворчого. Відповідно,
і нинішні завдання щодо фор-
мування демократичної краї-
ни обумовлюються діяльністю
визначального суб’єкта цього
трансформаційного процесу,
яким є український етнос як ти-
тульний, який дав назву країні,
його воля, традиції, інтереси,
менталітет, уподобання, тобто
все те, що ми називаємо потен-
ціалом і ресурсом розвитку. Од-
нак ця спроможність, будучи
непереборною, потребує унорму-
вання, адаптації та інтеграції у
межах єдиного цілого, яким є де-
мократична країна. Саме на цьо-
му напрямі сконцентровані не
лише перспективи та завдання,
а й виклики, ризики та небезпе-
ки щодо облаштування нашого
спільного Дому, яким є Україна.
Якому бути цьому Дому – зале-
жить виключно від нас.
Недюха М.П.,
доктор філос. наук, проф.,
Заслужений діяч науки і
техніки України
Ñïåö³àëüíî äëÿ
«Äåìîêðàòè÷íî¿ Êè¿âùèíè»
rjp`Їmq|j` m`0Pnm`k|m` Pde“:
qrŠmPqŠ| Š` nqnakhbnqŠP bŠPkemm“
Микола Недюха, доктор філос. наук, проф., Заслужений діяч науки і техніки України

4. № 4(004) Вересень 2011ФІЗИЧНЕ ТА ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ4
Газета «Демократична Київщина»
Мета видання: захист інтересів громади
Київщини, всебічне висвітлення проблем
жителів регіону.
Свідоцтво Серія КІ № 1240, видане Київським
обласним управлінням юстиції (спеціальний
випуск газети «Рідна Київщина»).
Наклад: 30 000 примірників.
Газета виходить раз на місяць. Редакція
листується з читачами тільки на сторінках
газети. Газета публікує також ті матеріали, в
яких думки авторів не збігаються з позицією
редакції.
Рукописи не рецензуються і не повертаються. За
зміст матеріалів відповідальність несе винятково
їх автор. Редакція не несе відповідальності за
зміст авторських матеріалів на сторінках газети.
Газета розповсюджується серед жителів
Київськоїобласті,центральнихтамісцевихорганів
державної влади, громадських організацій та
культурно-просвітницьких установ.
З питань розміщення оголошень звертатися
за тел. (044) 278 80 26 або на e-mail:
info@mediabrand.com.ua
Комп’ютерна верстка, кольороподіл,
підготовка до друку та друк: ТОВ «Media
Brand»
Спектр суспільно небезпечних
впливів таких організацій до-
волі широкий – від пропаган-
ди алкоголізму серед молоді до
підготовки диверсій та публіч-
них закликів до насильницько-
го повалення конституційного
ладу. Враховуючи вищенаве-
дені чинники, а також неадек-
ватне трактування феномену
козацтва у навчальній та на-
уковій літературі, спричинене
«постсовковим» синдромом
вітчизняної історичної науки,
імідж сучасного українського
козацтва навіть при велико-
му бажанні не можна назвати
цілком позитивним. Але серед
усього розмаїття козацьких і
«псевдокозацьких» організа-
цій можна виділити одну, чле-
ни якої ніколи не обвішуються
брязкальцями-«орденами»,
вдягаючи «генеральський»
мундир (з безліччю зірок тако-
го розміру, що ніде помістити
на погонах), не відпускають
собі такого пуза, що можна ко-
титися, заощаджуючи на тран-
спорті, не пропагують релігій-
ний, національний чи політич-
ний екстремізм і не жлуктять
при будь-якій нагоді горілку
літрами з ідіотським у цій си-
туації «будьмо-гей!».
Ці «дивні» люди ведуть здо-
ровий, тверезий (!) спосіб жит-
тя, регулярно тренуються, здо-
бувають добру освіту, вивчають
іноземні мови та гру на народ-
них музичних інструментах.
Крім того, їм відомі поняття
обов’язку, відповідальності,
честі, гідності, любові до рідної
землі й до свого народу. Бо ж
вони вважають, що Козак – це
Лицар, той, що невпинно пря-
мує до вершин досконалості
заради служіння Батьківщині,
людству і Богові.
МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА-
ЦІЯ БОЙОВОГО ГОПАКА – до-
бровільна позапартійна, поза-
конфесійна неприбуткова гро-
мадська організація, основною
метою діяльності якої є розви-
ток козацького бойового мис-
тецтва – бойового гопака, від-
родження та поширення укра-
їнської культури, пропаганда
здорового способу життя та па-
тріотичне виховання молоді.
Організація була заснована у
1985 році як Експерименталь-
на Школа Бойового Гопака у м.
Львові майстром бойових мис-
тецтв Володимиром Степанови-
чем Пилатом.
11 грудня 2001 року Мініс-
терством юстиції України була
зареєстрована Міжнародна фе-
дерація Бойового Гопака.
На даний момент осередки
МФБГ діють у більшості облас-
тей України та багатьох інших
країнах: Канаді, США, Порту-
галії, Великобританії, Польщі.
Крім тренувань з Бойового
Гопака за чотирма основни-
ми напрямами – оздоровчим,
фольклорно-мистецьким, спор-
тивним і бойовим, організація
проводить різноманітні масові
заходи, спрямовані на відро-
дження та поширення укра-
їнських бойових мистецтв,
співпрацює з метою реалізації
статутних завдань з органами
державної влади та місцевого
самоврядування України й ін-
ших країн, з навчальними та
культурними закладами, ви-
конує функції координації ко-
зацьких організацій України
та української діаспори.
Сприйняття Бойового Го-
пака виключно як бойового
мистецтва або виду спорту є
неповним. Бойовий Гопак – це
комплексна система гармоній-
ного розвитку особистості та
широкий громадський моло-
діжний рух. Як уже зазнача-
лося, формами роботи Школи
Бойового Гопака є організація
та проведення:
- тренувань з українського
козацького бойового мистецтва
– Бойового Гопака;
- масових заходів фоль-
клорної, культурно-мистець-
кої, козацько-лицарської або
спортивної тематики;
- лекцій та обговорень на
теми, пов’язані зі здоровим
способом життя, культурою,
фізичним та духовним розви-
тком та ін.;
- подорожей та мандрівок
місцями козацької слави, а та-
кож мальовничими куточками
України;
- дитячих та юнацьких
оздоровчих та спортивних та-
борів;
- регіональних, всеукраїн-
ських та міжнародних семіна-
рів різноманітної тематики –
від вивчення козацького бойо-
вого мистецтва чи виживання
в екстремальних умовах до гри
на народних музичних інстру-
ментах, співу та хореографії.
Також показові команди
МФБГ беруть активну участь
у видовищних заходах по
всьому світу. Так у 2001 році
збірна команда Центральної
школи Бойового Гопака серед
більш ніж 40 команд з 27 кра-
їн посіла почесне друге місце у
конкурсі на найкращу показо-
ву програму на Всесвітньому
фестивалі бойових мистецтв у
м. Чунджу (Південна Корея).
Гопаківці є бажаними гостя-
ми на фольклорно-мистецьких
фестивалях Польщі та інших
європейських країн. Крім того,
вони беруть активну участь у
міжстильових спортивних зма-
ганнях, де проводять успішні
двобої з вихованцями інших
шкіл бойових мистецтв – як
східних, так і західних.
Варто відзначити особли-
вість Школи Бойового Гопа-
ка, яка полягає у формуванні
активної життєвої позиції та
цілісного світогляду, в якому
збалансовані індивідуальне та
суспільне, а також немає місця
виправданню саморуйнуван-
ня через вживання алкоголю,
тютюну чи нелегальних нар-
котиків. Найдієвішим спосо-
бом формування такого світо-
гляду є створення здорового
середовища, в якому дитина не
почуватиметься «білою воро-
ною» через те, що не п’є пива
і не курить «траву», а отже
не є однією з запланованих
170 000 «жертв статистики» на
..-надцятий рік (саме стільки
людей за даними Держстату
щороку передчасно помирає
в Україні від хвороб, напря-
му пов’язаних із палінням
– 120 000, вживанням алко-
голю – 40 000 та нелегаль-
них наркотиків – 10 000). Ми
певні, що саме формування
здорового, освіченого та ак-
тивного молодіжного серед-
овища є шляхом порятунку
України від системної кризи.
Становлення Школи у Ки-
ївській області пов’язане з
іменем Олександра Марчука,
який у 1997 році першим по-
чав викладати Бойовий Гопак.
Зараз у Києві тренування для
дітей і до-
рослих про-
ходять у
б а г а т ь о х
залах у
різних ра-
йонах міс-
та. Також
Київським
осередком
МФБГ ре-
г у л я р н о
проводять-
ся іспити,
змагання,
культурно-
мистецькі
та інші за-
ходи, серед
яких варто
відзначи-
ти Між-
н а р о д н и й
фестиваль
«Козацькі
забави» у
музеї «Пирогово», презентацію
книги «Бойовий Гопак» Воло-
димира Пилата у Руському
клубі «КультРа», святкуван-
ня Масляної та Івана Купала
в Ірпіні (за участю наших рів-
ненських побратимів – Школи
Бойового Гопака «Джура», ке-
рівник – Петро Велінець).
Останній виступ показової
команди Київського осередку
МФБГ на святкуванні Дня
міста в Ірпіні пройшов за осо-
бистого сприяння Ігора Най-
ди – лідера Спілки об’єднань
громадян «Демократична
Київщина», за що висловлює-
мо йому щиру вдячність.
Школа Бойового Гопака за-
вжди відкрита для конструк-
тивної співпраці. Будемо щиро
раді бачити Вас у нашому
справжньому козацькому това-
ристві.
Уповноважений з
розвитку Бойового Гопака
у Київській області,
Валерій Романенко
de xrj`Šh
qop`bfmPu jng`jPb?...
Станом на березень 2010
року в Україні налічува-
лося більше 700 козаць-
ких організацій, з яких
близько сорока – всеукра-
їнські та міжнародні. На-
жаль, поки що можна смі-
ливо констатувати прак-
тичну відсутність держав-
ної політики, яка би спри-
яла розвитку козацтва та
поширенню козацької ідеї
як одного з основних кон-
солідуючих факторів дер-
жавотворення. Внаслідок
цього значна частина ко-
зацьких організацій не
лише не відіграє жодної
конструктивної ролі в сус-
пільстві, але й часто вті-
лює загрозу національній
безпеці України.
Козацька забава – боротьба «На поясах», Волинь, 2006 рік.
Показова команда БОЙОВОГО
ГОПАКА на Всесвітньому фестивалі
бойових мистецтв
м. Чунджу, Південна Корея,
2001 рік.
Засновник стилю «Бойовий Гопак»,
Президент МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРА-
ЦІЇ БОЙОВОГО ГОПАКА
Володимир Степанович ПИЛАТ
Уповноважений з розвитку БОЙОВОГО ГОПАКА у
Київській області Валерій Романенко (ліворуч) та керівник
осередку МФБГ у Більську Подляському (Польща)
Ілля Сдорук (праворуч), м. Хмельницький, 2011 рік.