1. 5ШБІЦ № 4/2013
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться
давно. Хто є їх ініціатором? Ті ж таки шкільні бібліотекарі. А ще методисти,
що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що
не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних
освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки —
трудолюбивої простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі,
не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи.
Єдиною втіхою залишається світ її мрій…
Пропоновані роздуми — результат підготовки тематичного
випуску журналу, присвяченого впровадженню медіаосвіти в си-
стему загальної середньої освіти, занурення в проблематику ста-
тей, що порушують питання формування медійної та інформа-
ційної грамотності юних громадян. Актуальність окреслених пи-
тань важко переоцінити. В упровадженні медіаосвіти в шкільну
практику цілком логічно «<….> важливу роль мають відігравати
шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких
концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів <….>»1
.
Так зазначено в Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Та
чи готова сьогодні пересічна шкільна бібліотека до своєї нової
ролі? Спробуємо з’ясувати це через призму її нагальних проблем
у контексті інноваційних освітніх змін.
Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних ін-
формаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удо-
сконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефек-
тивність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяль-
ності в інформаційному суспільстві. До ключових напрямів дер-
жавної освітньої політики віднесено інформатизацію освіти,
удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забез-
печення освіти і науки.2
Мрії Попелюшки, або
Новий функціонал шкільної бібліотеки
Лідія ПОПЕРЕЧНА,
головний редактор журналу
РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ
1
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної
та політичної психології. — Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. — Назва
з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).
2
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. [Електронний ресурс] //
Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/
news/12/05/4455.pdf. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).
Див.
додаток 2 до
ст. О. Волошенюк,
с. 21–26

2. 6 ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
Процеси інформатизації зумовлюють необхідність створен-
ня нових умов для повноцінного задоволення інформаційних по-
треб учасників навчально-виховного процесу. Шкільна бібліоте-
ка в сучасному інформаційно-освітньому середовищі має виходи-
ти на ключові позиції. Якою вона є сьогодні? Якою має бути? Які
вимоги до неї висуває сучасна школа?
Падчерка в шкільному сімействі
У країнах із розвинутою інформаційною інфраструктурою
шкільні бібліотеки вже півстоліття є центрами інформації, їх зна-
чення усвідомлено суспільством, їх розвиток підтримується на
науковому, законодавчому та фінансовому рівнях. Провідна роль
шкільної бібліотеки офіційно закріплена в новому поколінні фе-
деральних державних освітніх стандартів Російської Федерації3
.
Українські ж шкільні бібліотеки про таке поки лише мріють.
Обов’язковий структурний підрозділ загальноосвітнього на-
вчального закладу (ЗНЗ) із ключовою функцією інформаційного
супроводу його освітньої діяльності сьогодні залишається поза
увагою держави, профільного міністерства, і, як наслідок, опиня-
ється на узбіччі школи.
Увага до проблем шкільних бібліотек із боку державних ор-
ганів обмежується забезпеченням навчальних закладів підруч-
никами та навчальними посібниками. Заради справедливості зга-
даємо ще й організацію всеукраїнського конкурсу «Шкільна біб-
ліотека», трансформованого з огляду-конкурсу «Живи, книго!»,
спрямованого за збереження навчальної книги. Водночас паспор-
тизація бібліотек ЗНЗ, проведена за ініціативою ДНПБ України
ім. В.О. Сухомлинського, НАПН України та за підтримки Міністер-
ства освіти і науки України у 2010 році4
, виявила їх жалюгідне
становище, недосконалість нормативно-правового, фінансового,
матеріально-технічного, інформаційно-комунікаційного й кадро-
вого забезпечення, що суперечить міжнародним стандартам та
рекомендаціям ІФЛА5
щодо шкільних бібліотек.
З появою кожного наступного документа, що визначає стра-
тегічні напрями розвитку загальноосвітньої школи, шкільний бі-
бліотекар, озброївшись олівцем, вчитується в кожен рядок, шука-
ючи те, що стосується шкільної бібліотеки. Таких документів за
роки незалежності було доволі. Уже вкотре змінено освітні стан-
дарти, оновлено зміст освіти, упроваджуються нові програми,
підручники, визначено концептуальні засади середньої освіти:
інформатизація, інклюзивна освіта, профілізація старшої школи,
медіаосвіта. Школа, хоча й повільно, усе ж розвивається. А от біб-
ліотека як її структурний підрозділ, що покликаний забезпечува-
ти всі напрями навчально-виховного процесу конкретного закла-
3
Федеральный государственный образовательный стандарт основного общего образования
[Електронний ресурс] : утвержд. приказом Министерства образования и науки Российской
Федерации от 17 декабря 2010 года № 1897. — Режим доступу: http://standart.edu.ru/catalog.
aspx?CatalogId=2588. — Назва з екрана. — (Дата перегляду 19.03.2013).
4
Результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України державної
та комунальної форми власності // Шкільна бібліотека плюс. — 2011. — № 15. — С. 2–23 .
5
Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation
of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє
інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

3. 7ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
ду в засвоєнні як програмових, так і позапрограмових вимог,
у самоосвіті, залишається незмінною.
Чому ж тоді десятки національних та галузевих цільових про-
грам, спрямованих на підготовку молодого покоління до життя
в інформаційному суспільстві, інформатизацію школи, оновлення
навчального процесу, не враховують потреби навчальних закладів
у частині вдосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення,
перетворення шкільних бібліотек на сучасні інформаційні центри?
Чи достатньо для освіти, що декларує відкритість, доступність та
якість освітніх послуг, лише насичення навчальних закладів
комп’ютерною технікою та доступом до інтернету?
Ці майже риторичні
запитання адресуємо ке-
рівникам управління
освітою різних рівнів: від
директора школи до ке-
рівника відомства.
Шкільним бібліоте-
кам України сьогодні вкрай необхідна стратегічна державна під-
тримка. Ігнорування інтересів шкільних бібліотек може призвес-
ти до втрати їх потенціалу як важливої соціальної інституції, ба-
зового ядра інформаційного середовища навчального закладу.
У кожній Попелюшці криється принцеса
Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна біль-
шість шкільних бібліотек? Здебільшого другорядну: шкільна бібліо-
тека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів під-
ручниками (меншою мірою — літературою додатковою), у мінімаль-
ному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліо-
графічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться
ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні
проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити сво-
їм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліо-
тека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.
Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна
практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інфор-
маційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освіт-
нім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освіт-
нього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних по-
слуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити
питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його
усунення або ослаблення.
Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних
бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати
формування моделі медіабібліотечного простору як осередку ме-
діаосвіти зі спеціальними засобами та методами.
Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:
 забезпечення доступу до інформації учасникам освітньо-
го процесу через використання бібліотечно-інформаційних ре-
сурсів на різних носіях;
Шкільним бібліотекам України сьогодні вкрай необхідна
стратегічна державна підтримка. Ігнорування інтересів
шкільних бібліотек може призвести до втрати їх потенціалу
як важливої соціальної інституції, базового ядра
інформаційного середовища навчального закладу
Нова роль шкільної
бібліотеки

4. 8 ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
 сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, роз-
витку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей
учнів із використанням бібліотечного ресурсу;
 забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом
бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування
учнів, педагогічних працівників;
 надання інформаційної підтримки педагогічним праців-
никам у підвищенні методичної культури та педагогічної май-
стерності;
 виховання медійної та інформаційної культури учнів, про-
сування знань і вмінь із інформаційного самозабезпечення на-
вчальної та творчої діяльності;
 удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотеч-
них технологій.
І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.
Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає
кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модерні-
зації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння
керівниками ЗНЗ того,
що всі інформаційні тех-
нології, які використову-
ються в школі, різнома-
нітні цифрові та друко-
вані засоби інформації
тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря
покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх
тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно
їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамот-
ність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне вико-
ристання технологій у самонавчанні й самопідготовці.
Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчаль-
них закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотеч-
но-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, ма-
ють вихід в інтернет.6
Ще більша кількість таких закладів розпо-
чинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.
На компакт-диску наведено презентацію Людмили Петрівни
Замч, завідувача бібліотеки Запорізького колегіуму № 98 «Медіа-
тека — бібліотека майбутнього»
Величезний потенціал, закладений у модернізації інформа-
ційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освіт-
нього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації.
А позитивна віддача не змусить себе чекати.
На бал у старому вбранні не ходять
Хто зі шкільних бібліотекарів не мріє про повноцінне комп-
лектування шкільних бібліотек? Адже в їх розпорядженні бібліо-
За умови впровадження моделі освітнього процесу
з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може
стати важливим потужним чинником успішної реалізації
освітніх стандартів нового покоління
Модернізована
бібліотека —
це реально!
Див. додаток 1
6
Досвід трансформації бібліотеки Мелітопольського НВК № 16 «Дитячий садок-школа-ВНЗ»
висвітлено у статті: Соловйова, О. Бібліотечно-інформаційний центр як інноваційна модель
шкільної бібліотеки / Олена Соловйова // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 9. — С. 6–13.
Основа книжкових
фондів — спадщина
радянського
книговидання

5. 9ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
течні фонди, сформовані здебільшого за радянських часів. У то-
дішній школі бібліотека мала статус, за визначенням Д. Лихачова,
«кабінету № 1». Цілеспрямоване книгопостачання, видання вели-
чезними тиражами програмових творів, науково-пізнавальної лі-
тератури, усіх необхідних словників, довідників і енциклопедій
забезпечували їх доступність кожному учневі. Учитель так само
мав змогу користуватися всіма необхідними методичними, ди-
дактичними й фаховими періодичними виданнями. Основи
книжкової культури школярів закладалися в молодшій школі: на
уроках читання кожен учень працював зі своєю книжкою (для
цього в бібліотеці було достатньо книжок-колективок).
Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності сис-
тема формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а на-
явні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема,
яку нині доводиться долати бібліотекарям, — дисонанс між мож-
ливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників
освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати
роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на но-
вий рівень розвитку, з іншого.
Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних
потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчаль-
но-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних пред-
метів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має
бути укомплектований додатковою літературою, включаючи
вітчизняну й зарубіжну,
класичну та сучасну ху-
дожню літературу; нау-
ково-популярну та нау-
ково-технічну літерату-
ру; видання з образо-
творчого мистецтва,
музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної
поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні
видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу
на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначен-
ню учнів.
Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність проце-
су формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє
укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами не ли-
ше на паперових носіях (книжки, періодичні видання), а й елек-
тронними навчально-методичними матеріалами та забезпечува-
ти постійне їх оновлення.
Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до
впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм ко-
ристувачам, у яких вони могли б не тільки активно використову-
вати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками ін-
формації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеомате-
ріали, інтелектуальні, географічні карти та ін), і цим самим попо-
внювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.
В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інфор-
маційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліо-
Яких інформаційних
ресурсів потребує
школа?
Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах
створення загальноосвітнього середовища має посідати
вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу
на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях,
комунікації та бібліотечні технології

6. 10 ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
теки. Усі наявні ресурси
школи мають бути скон-
центровані в єдиному ре-
сурсному фонді, з єдиним
пошуковим апаратом, єди-
ною формою управління.
Позитивним є досвід окре-
мих навчальних закладів,
де педагогічне керівни-
цтво таким структурним утворенням здійснює заступник дирек-
тора з інформаційно-бібліотечної роботи.
Замість гарбуза дещо сучасніше
Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвіт-
ніх навчальних закладів України,7
чітко окресливши зміст терміна
«інформатизація», визначила цілі, основні напрями та принципи,
зміст і структуру процесів інформатизації мережі бібліотек за-
гальноосвітніх навчальних закладів, завдання на шляху реаліза-
ції Концепції. Поява такого документа, схвалення його Націо-
нальною академією педагогічних наук України для бібліотечної
спільноти виявилася знаковою подією. Згодом було розроблено
примірне Положення про шкільний бібліотечно-інформаційний
центр загальноосвітнього навчального закладу та примірна По-
садова інструкція бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального за-
кладу. Шкільна бібліотека відчула себе Попелюшкою, що збира-
ється на бал. Час сплив…
Що ж маємо наразі? Створення в окремих навчальних закла-
дах повноцінних бібліотечно-інформаційних центрів відбуваєть-
ся переважно стихійно, координація їх діяльності на державному
рівні відсутня. Потреби шкільних бібліотек у новітніх інформа-
ційно-комунікаційних технологіях не враховані в чинних націо-
нальних і галузевих програмах. За даними паспортизації бібліо-
тек ЗНЗ 2010 року, лише 21% бібліотек має комп’ютерну техніку
й лише 9% із них підключено до інтернету. Це — реальність.
Водночас гідне технічне оснащення, функціональні примі-
щення й меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, —
це не забаганка, сьогодні це необхідність. Іншими словами,
у шкільній бібліотеці, як і в навчальних кабінетах, мають бути
створені всі умови для роботи всіх користувачів із інформацією:
достатня кількість комп’ютерів, швидкісний інтернет через ло-
кальну мережу або через wi-fi, пристрої для сканування, тиражу-
вання, запису й оброблення інформації різними способами. Бібліо-
текарі повинні впроваджувати програми щодо автоматизації
бібліотечних процесів і обслуговування користувачів.
Коли Падчерка стає повноправним членом родини
Нова система освіти переорієнтована із засвоєння учнями уні-
версальних знань, умінь і навичок на розвиток особистості школя-
На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається
«<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, прог-
рамного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек,
фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»
(Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)
Мовою документа
Див. додаток 2
Див. додаток 3
Освітні цілі
та завдання
7
Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України : затв.
постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26 січня 2006 року № 1/6-7.

7. 11ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
ра, здатного творчо застосовувати отримані знання в практичній
діяльності. Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей
людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в ін-
формаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати
інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко
не кожна доросла людина, учити цьому необхідно не тільки дітей,
але і педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зо-
крема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не дово-
диться.
Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім
традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:
 формування та вдосконалення медійної та інформацій-
ної культури особистості кожного користувача;
 сприяння подоланню світоглядного протиріччя між
книжковою культурою вчителя та інформаційно-теле-
візійною культурою дітей;
 зміцнення соціального партнерства школи в оновлюва-
ному соціокультурному середовищі.
Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотека-
ря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все
більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового
статусу.
За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар
здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної взаємодії
учасників навчально-виховного процесу. Його роль в інформацій-
но насиченому середовищі школи значно зростає. Це фактично
педагог інформаційної культури, який діє по-новому в ситуації
зростання потреб учасників педагогічного процесу в консульта-
ціях і допомоги в роботі
з комп’ютером і з елек-
тронними ресурсами,
у тому числі в інтернеті.
Підлітки, маючи, зазви-
чай, високий рівень комп’ютерної грамотності, виявляються без-
порадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти
та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліо-
текаря школи систематично консультувати «покоління Google»
щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої ін-
формації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар
здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середо-
вищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допо-
могу щодо технологічного й безпечного соціального користу-
вання нею.
Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотека-
ря в справі формування інформаційної культури підростаючого
покоління визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наяв-
ністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною го-
товністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної
культури учнів.
Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та
підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учите-
Бібліотекар —
педагог
інформаційної
культури
За умови зміни статусу бібліотеки шкільний бібліотекар
здатний стати лідером інформаційно-комунікаційної
взаємодії учасників навчально-виховного процесу

8. 12 ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
лів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформа-
ційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, ко-
ординатором дистанційного навчання і т. п. Саме такий фахівець
потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового
ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи
підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їх
мотивації до змін.
Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу
освіту, опанувавши інформаційно-комунікаційні технології, гото-
вий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, він
не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усві-
домлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд
і разом із учителями.
В арсеналі форм і методів роботи шкільних бібліотек, спря-
мованої на підвищення рівня інформаційної культури учнів, ши-
рокий розвиток одержали бібліотечно-бібліографічні заняття,
практичні заняття з використання традиційних та електронних
інформаційних ресурсів, включаючи інтернет і т. ін., використан-
ня ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад із ін-
формаційної культури8
, інформаційних конкурсів типу «Інформі-
ни» тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні мають змогу на прак-
тиці простежити зв’язок інформаційної теорії з практикою, на-
очно представити результати ефективного вирішення різних
типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовлено-
го користувача в процесі роботи з реальними масивами інформа-
ції, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності. До
традиційних бібліотечно-бібліографічних занять бібліотекарі
вводять і медіаосвітній контент.
На компакт-диску наведено додатки, що ілюструють діяль-
ність шкільних бібліотекарів із формування інформаційної куль-
тури учнів.
Засоби
педагогічного
впливу
6
З технологією проведення олімпіади з інформаційної культури редакція ознайомить
користувачів у липневому номері журналу поточного року.
Див. додатки 4–12
№ додатка Назва додатка
4 Розробка бібліотечного заняття для 2-го класу з теми «Періодичні видання для
дітей молодшого шкільного віку». Автори: Т.М. Шапошник, бібліотекар
Климівської ЗОШ І–ІІІ ст.; Н.В. Бабенко, методист з бібліотечних фондів
Карлівського РМК, Полтавська обл.
5 Розробка бібліотечного заняття для 6-го класу з теми «Періодичні видання
для дітей середнього шкільного віку». Автори: І.В. Величко, бібліотекар
Лип’янської ЗОШ І–ІІІ ст.; Н.В. Бабенко, методист з бібліотечних фондів
Карлівського РМК, Полтавська обл.
6 Розробка бібліотечного заняття для 11-го класу з теми «Книга і комп’ютер
в інформаційному суспільстві: сучасне і минуле». Автори:
Н.О. Назаренко,бібліотекар Карлівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 3; Н.В. Бабенко,
методист з бібліотечних фондів Карлівського РМК, Полтавська обл.
7 Періодичні видання — джерело оперативної інформації. Опорний
конспект з курсу «Основи інформаційної культури» для учнів І курсу
(8-го класу) ліцею. Автор — Л.А. Колосай, викладач курсу «Основи
інформаційної культури»

9. 13ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
Водночас значна частина бібліотекарів-новаторів зорієнту-
валася в умовах нового підходу та розширює межі бібліотечно-
бібліографічної освіти, наповнює її новим змістом.
Саме пошуку шляхів розв’язання цієї непростої проблеми була
присвячена дискусія за круглим столом із теми «Сучасний інформа-
ційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини». Захід
організований Славутицькою асоціацією шкільних бібліотекарів
(САШБ) (http://sasl.at.ua) та Славутицьким міським методичним
центром (Київська обл.).
Матеріали дискусії за круглим столом «Сучасний інформацій-
ний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини» (м. Сла-
вутич, 2008 р.) наведено на компакт-диску
Усвідомлення
проблем — шлях
до їх подолання
№ додатка Назва додатка
8 Періодичні видання для дітей старшого шкільного віку. Мультимедійний
супровід бібліотечного заняття. Автор — Л.Г. Паціонова, завідувач бібліотеки,
Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 12 Бердичівської міської ради Житомирської
області
9 Навчальний проект «Сам собі журналіст» з курсу «Основи інформаційної
культури» для учнів І курсу (8-го класу) ліцею з теми «Періодичні видання —
джерело оперативної інформації». Автор — Л.А. Колосай, викладач курсу
10 Правила користування інтернетом у читальній залі бібліотеки. Автор —
Н. Михайленко, завідувач бібліотеки Першої української гімназії імені
Миколи Аркаса (м. Миколаїв)
11 Правила інтернет-безпеки та інтернет-етики. Автор — Н. Михайленко,
завідувач бібліотеки Першої української гімназії імені Миколи Аркаса
12 Інформаційна безпека школяра. Рекомендаційний список літератури.
Автор — Н. Михайленко, завідувач бібліотеки Першої української гімназії
імені Миколи Аркаса
Див. додатки 13–20
№ додатка Назва додатка
13 Матеріали дискусії за круглим столом «Сучасний інформаційний простір:
вплив на внутрішній світ і поведінку дитини» (програма, рекомендації, список
літератури)
14 Вплив засобів масової інформації на молодь (презентація). Автор —
Ю.Ф. Акименко, канд. психол. наук
15 Результати дослідження Соціально-психологічного центру «Пріоритети
у виборі джерел інформації молоддю м. Славутича» (презентація)
16 Пріоритети у виборі джерел інформації молоддю міста Славутича
(презентація за результатами соціологічного дослідження)
17 Позитивне телебачення та його негативний вплив (презентація). Автор —
Я.Є. Іванова, завідувач бібліотеки Славутицького ліцею (2008 р.)
18 Интернет: зависимость и независимость (презентація). Автор — Т.Е. Ярова,
завідувач бібліотеки Славутицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 (2008 р.)
19 Комп’ютерні ігри — добро чи зло? (презентація). Автор — Н.М. Примаченко,
завідувач бібліотеки Славутицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 3
20 І нехай весь світ зачекає… Діти в полоні реклами (презентація). Автор —
Н.П. Дмитренко, завідувач бібліотеки Славутицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 4
Однак, як показує аналіз досвіду роботи, організація інфор-
маційного просвітництва на базі шкільних бібліотек пов’язана
з низкою недоліків: ініціативним (необов’язковим, факультатив-
ним) характером роботи; переважанням монодисциплінарного

10. 14 ШБІЦ № 4/2013
Бібліотечна робота Реформування шкільної бібліотеки
підходу (навчання або основ бібліотечно-бібліографічних знань,
або комп’ютерної грамотності, або оволодіння раціональними
прийомами роботи з книгою і т. п.), що шкодить цілісному форму-
ванню інформаційної культури учнів. Самостійними, але дотич-
ними проблемами є відсутність необхідного навчально-методич-
ного забезпечення (програми, навчальні посібники, методичні
матеріали) та належної психолого-педагогічної підготовки біб-
ліотекарів, що перешкоджає вибору раціональних форм і методів
роботи в проведенні інформаційного всеобучу. Поряд із цим
принципово важливе значення має глибоке усвідомлення шкіль-
ним бібліотекарем необхідності організації інформаційної підго-
товки учнів, виходячи з принципів системності та послідовності,
диференційованого підходу, що враховує вікові особливості ді-
тей, підлітків, юнацтва.
Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення ква-
ліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.
Щоб мрії збувалися
Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно
вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?
На мій погляд, таке:
 Організація всеукраїнського дослідження реального
стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства
освіти і науки України. Прозора процедура оброблення
та оприлюднення його результатів.
 Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закла-
дів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформацій-
них центрів.
 Розроблення та поступове запровадження моделі орга-
нізації навчально-виховного процесу з провідною рол-
лю шкільної бібліотеки.
 Формування модельного стандарту інформаційного ре-
сурсу навчального закладу. Приведення реального ста-
ну функціонування шкільних бібліотек до вимог стан-
дарту.
Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою спри-
ятиме опрацювання та активне використання рекомендацій
ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо фор-
мування медійної та інформаційної грамотності.
Необхідні документи наведено в додатках на компакт-диску.
 Руководство ИФЛА/ЮНЕСКО для школьных библиотек
 Хесус Лау. Руководство по информационной грамотнос-
ти для образования на протяжении всей жизни. Доку-
мент ИФЛА
 Рекомендации ИФЛА по медийной и информационной
грамотности
Див. додатки 21–23