зміст

1. Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3
Костянтинівської міської ради
Донецької області
Всеукраїнський конкурс
Номінація
Тема досвіду:
«Краю мій я весь навіки твій…»(краєзнавча
робота шкільної бібліотеки: «Традиції та
інновації»)
Фесенко Галина Михайлівна – завідувач бібліотеки
2016
1

2. Зміст
Вступ
Розділ І. Особливості функціонування шкільної бібліотеки в
умовах упровадження нових освітніх стандартів
Розділ ІІ. Робота шкільної бібліотеки як центру
інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в
школі з краєзнавства
2.1. Іформаційно –бібліографічна робота бібліотеки з
краєзнавства
2.2. Виховання краєзнавчої культури сучасного
користувача.
2.3. Інтернет – ресурси як чинник підвищення
ефективності інформаційної роботи бібліотеки по напрямку
«краєзнавство»
Розділ ІІІ. Інноваційні технології при роботі в шкільній
бібліотеці
Розділ IV . Співпраця бібліотеки з педагогічним колективом
школи
Розділ V.Участь в міських методичних об’єднаннях як фактор
підвищення професійної компетентності бібліотекаря
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
2

3. Анкета учасника
Фесенко Галина Михайлівна
(прізвище, ім’я, по батькові)
І. Загальні відомості про учасника:
1.1. Посада провідний бібліотекар
1.2. Місце роботи Костянтинівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступеів № 3
Костянтинівської міської ради
1.3. Освіта вища
1.4. Спеціальність за освітою «Бібілотекар- Бібліограф»
1.5. Контактний телефон 099-020-98-68
1.6. Електронна пошта g.fesenko2014@yandex.ru
1.7. Web-сторінка школи/бібліотеки
ІІ. Відомості про трудову діяльність:
2.1. Стаж роботи на займаній посаді – 40 років
2.2. Бібліотечний стаж – 40 років
2.3. Кваліфікаційна категорія – провідний бібліотекар
2.4. Нагороди, відзнаки (за наявності)- грамота управління освіти міської ради
м.Костянтинівка 2014р., 2016р.,
ІІІ. Методичні розробки (за наявності)-----
ІV. Проблема, над якою працює учасник(за наявності) “Виховання
інформаційної культури школярів та поваги до книги”
V. Перелік публікацій (за наявності) – « Краю мій – я весь навіки твій»
(краєзнавча робота шкільної бібліотеки: традиції та інновації)
VІ. Участь у семінарах, конференціях тощо – міські методичні комісії
3

4. Паспорт
бібліотеки Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
Костянтинівської міської ради
(повне найменування навчального закладу)
Шубіна Вікторія Вікторівна
(прізвище, ім’я, по батькові керівника навчального закладу)
І. Загальні відомості
1.1. Завідувач бібліотеки Фесенко Галина Михайлівна
(прізвище, ім’я, по батькові)
1.2. Місце знаходження бібліотеки вул. Ціолковського 13
1.3. Контактний телефон 2-92-62
1.4. Електронна пошта бібліотеки_____________________________________
1.5. Web - сторінка бібліотеки -
ІІ. Матеріально-технічні умови діяльності бібліотеки:
2.1. Загальна площа бібліотеки 50 кв. м
2.2. Абонемент - є
2.3. Читальний зал – є (7 місць)
2.4. Наявність книгосховища - є (30 кв.м)
2.5. Оргтехніка - 2
2.6. Вихід в Інтернет - є
ІІІ. Основні показники діяльності бібліотеки:
3.1. Основний бібліотечний фонд (без урахування підручників)- 20002
3.1.1. Книги та брошури - 32
3.1.2. Періодичні видання(всього)- 8
3.1.3. Для учнів - 18744
3.1.4. Для вчителів - 1258
3.1.5. Для бібліотечних працівників - 20
3.2. Фонд підручників-12754
3.2.1. Для учнів 1-4 класів - 3973
3.2.2. Для учнів 5-9 класів-7011
3.2.3. Для учнів 10-11 класів - 1770
IV. Робота з користувачами:
4.1. Загальна кількість користувачів (станом на 01.09.2016)- 758
4.1.1. Учні - 699
4.1.2. Вчителі - 52
4.1.3. Батьки - 7
4.1.4. Представники місцевих громад, інші-------
4.2. Загальна кількість відвідувань - 62030
4.3. Кількість книговидач - 12565
V. Інформаційна робота:
4

5. 5.1. Заходи з формування інформаційної, бібліотечно-бібліографічної,
читацької культури учнів: (додаток 1)
5.2. Інші заходи: еко-лото «Дивосвіт рідної природ», години екологічних
роздумів «Доля рідної природи – у моїх руках»
5.3. Виставкова діяльність: «Є право – є надія», «О мова моя,душа голосна
Україно», «З історії України», «Немеркнучі перлини», «На бібліотечній орбіті»,
«Кодекс читача», «Бібліотечний калейдоскоп», «Улюблених дитячих книг
творці», «Найвищі спалахи натхнення» (Додаток 2)
Керівник установи /навчального закладу ______________
(підпис)
5

6. Вступ
В сучасних умовах формується особистість нового типу з високим рівнем
інформаційних потреб і запитів. Це зумовлено змінами в системі освіти.
Сьогодні пріоритетом розвитку освіти в Україніє застосування сучасних
інформаційних, комунікаційних технологій, що забезпечують подальше
удосконалення навчально – виховного процесу, підготовці молоді до
життєдіяльності в інформаційному суспільстві. В даний час складається нова
національна інформаційна інфраструктура і шкільна бібліотека є невід’ємним її
складником.
Шкільна бібліотека нині покликана стати центром загальнодоступної
інформації, яка використовується як для навчання, так і для особистісного
духовного, творчого розвитку, самовдосконалення користувачів.
Розвиток загальноосвітнього навчального закладу сьогодні неможливий
без інноваційного розвитку шкільної бібліотеки. Тому об’єктом дослідження
даної роботи є шкільна бібліотека як структурний підрозділ школи. Предметом
є умови, створені в шкільній бібліотеці для якісного забезпечення
інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів.
Мета роботи – розглянути шкільну бібліотеку як інформаційний центр
навчального закладу.
Спираючись на поставлену мету, ми можемо висунути перед собою
наступні завдання:
 Визначати особливості функціонування шкільної бібліотеки в умовах
виховного процесу в школі;
 Стимулювати читання, формувати в учнів навички критичного мислення;
 Розкрити діяльність шкільних бібліотекарів з питання формування
інформаційної культури користувачів бібліотеки.
6

7. Розділ І. Особливості функціонування шкільної бібліотеки в умовах
упровадження нових освітніх стандартів
Ніщо так не визначає майбутнє нації як освіта. Національна стратегія
розвитку освіти в Україні на період 2021 року схвалена Указом Президента
України від 25 червня 2013 року вказує на те, що «ключовим завданням
освіти у ХХІ столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє», а
також «забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її
індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя».
Змістовим ядром є її стандарт, який містить у собі матеріал, необхідний і
достатній для забезпечення освітніх завдань.
У статті 15 Закону України «Про освіту» записано: «Державні стандарти
освіти встановлюють вимоги до зміст, обсягу і рівня освітньої та фахової
підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-
кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти».
Із 1 вересня 2012 року в освітніх навчальних закладах України був
впроваджений новий Державний стандарт початкової загальної освіти, а з 1
вересня 2013 року – Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
Державні стандарти визначають не лише вимоги до якості підготовки
учня, а й вимоги до кадрових умов реалізації освітніх програм. Тому нині на
порядок денний виходить підготовка та розвиток суасного педагога, наділеного
таким професійними компетентностями, які забезпечують високий рівень та
результативність своєї діяльності. Отже, вчитель залишається вчителем до тих
пір, поки вчиться сам. Та й особистість може бути сформована тільки
особистістю. Тому для впровадження нових стандартів у життя
загальноосвітнім навчальним закладам необхідні якісно нові умови і однією з
найважливіших з них є – якісно нова, сучасна шкільна бібліотека.
7

8. Розділ ІІ. Робота шкільної бібліотеки як центру інформаційної підтримки
навчально-виховного процесу в школі з краєзнавства
Початок ХХІ століття відкрив нові можливості й перспективи у розвитку
українського краєзнавства й підвищенні його ролі у розбудові національної
освіти, науки і культури.
Бібліотечне краєзнавство – складова частина загального краєзнавства,
особливості якого обумовлено специфікою бібліотечної справи. Його мета –
виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов’язані за змістом з
певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити
бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації
краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі.
Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек, і це –
характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну
увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Не
випадково, ще в 2002 році в Україні була затверджена «Програма розвитку
краєзнавства на період до 2010 року». Мета Програми – популяризація
краєзнавчих досліджень, залучення широких мас громадськості до національної
культурної спадщини, сприяння формуванню у громадян свідомості про свою
відповідальність за збереження духовних багатств.
Термін «краєзнавство» містить у собі два значення: «край» та «знаю».
Отже, воно вивчає певні віхи історичного, культурного, економічного,
літературного життя й розвитку рідного краю.
Зміст краєзнавчої роботи шкільних бібліотек визначається такими
основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення
довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань та наявність
краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.
Краєзнавча робота шкільної бібліотеки розпочинається з формування
краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих
видань. Слід пам’ятати, що необхідною умовою успішного формування
краєзнавчих фондів є:
 всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення
рівня та якості задоволення читацьких запитів учнів, педагогічного
колективу, батьків;
 вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим,
щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам;
 вироблення стратегії реалізації цієї моделі.
Я активно використовую ресурси онлайн, електронні каталоги різних
бібліотек, електронні бібліотеки та підручники краєзнавчої тематики. Звичайно,
ця тематика відображена слабо, особливо, що стосується історії нашого міста.
Часто користуюсь сайтами нашої Костянтинівської ЦМПБ ім. М. Горького,
міської ради, міських газет.
Використання краєзнавчого фонду лише тоді матиме інтенсивний та
різнобічний характер, коли він знайде адекватне відображення в краєзнавчому
довідково-бібліографічному апараті. Це:
8

9.  краєзнавча картотека(Додаток 3);
 фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру ;
 тематичні теки (папки), досьє, альбоми газетних вирізок. Та можна
зазначити, що хоча краєзнавчі матеріали не мають сроку давності, часто
їх нічим замінити, поповнити, а інформація настільки швидко змінюється,
все частіше ми використовуємо ресурси інтернету. Інтернет дає нам
змогу швидко, оперативно, якісно обслуговувати своїх читачів.
Краєзнавча картотека шкільної бібліотеки відображає як книги в цілому,
окремі розділи, статті із книг, так і публікації в періодичних виданнях,
присвячені краю, що призначені учням та вчителям.
Краєзнавча картотека складається з трьох основних частин:
 систематичної;
 персоналій – документи про видатних осіб(місцевих діячів, письменників,
митців), чиє життя та діяльність пов’язані з краєм, згруповані за
алфавітом прізвищ;
 топографічної – документи про окремі населені пункти, географічні
території, об’єкти, розташовані в алфавітному порядку їх назв.
Систематична частина має розділи:
 Край в цілому;
 Природа і природні ресурси краю;
 Екологія краю;
 Історія краю;
 Етнографія краю;
 Економічний розвиток краю;
 Сільське господарство;
 Освіта;
 Дитячі організації в краї, дитячі рухи, акції;
 Діти – переможці конкурсів, олімпіад, лауреати та дипломанти
фестивалів (про них);
 Фізична культура і спорт;
 Суспільно-політичне життя краю;
 Культурне життя краю;
 Мистецтво; край у творах мистецтва;
 Літературне життя краю; край в художній літературі;
 Місцеві письменники, їх твори і література про них;
 -Дитяча література краю.
Окремих краєзнавчих книг видається мало, а тому виявляти інформацію
про край доводиться шляхом суцільного перегляду всіх надходжень до
бібліотеки і вивчення різноманітних бібліографічних джерел. Це дає змогу
знайти відомості про район чи село в окремих розділах книг, збірників, на
сторінках періодичних видань. При цьому заголовки книг і статей, які не дають
уявлення про їх краєзнавчий характер, доповнюються у бібліографічному
записі короткими поясненнями у вигляді продовження назви (у квадратних
9

10. дужках) або анотації. Особливістю складання бібліографічного опису для
краєзнавчої картотеки шкільної бібліотеки є зазначення на картці не лише
індексу ББК, авторського знаку (для книг), а ще й вікового призначення
матеріалу (відповідні умовні позначки додаються до індексу).
2.1. Інформаційно - бібліографічна робота з краєзнавства
Важливою підмогою в обслуговуванні користувачів-дітей є
рекомендаційні списки краєзнавчої тематики; закладки; пам’ятки «Знай і люби
свій рідний край!», для учнів 5 кл; індивідуальні рекомендаційні списки,
складені за потребами певних користувачів (на поглиблення шкільної
програми, на допомогу пошуковій роботі школярів, за особистісними
інтересами дітей та для роботи в МАН «Вивчай Географію!» та збережені
бібліотекою як важлива складова її бібліографічного краєзнавчого ресурсу.
Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат, як частина всього ДБА для
читачів-дітей, є базою для розбудови системи бібліографічного забезпечення
популяризації краєзнавчого фонду, інформаційно-бібліографічного та
довідково-бібліографічного обслуговування
В своїй бібліотеці ми створили папки-досьє, до яких включаються вирізки
газетних і журнальних статей краєзнавчої тематики, спогади місцевих жителів,
літописи рідної землі, альбоми про рідний край тощо.
Про нові надходження читачів інформую за допомогою списків, шляхом
експонування на виставках-презентаціях, виставках-анонсах (“Увага! Нова
краєзнавча книга”).
Важливим напрямком краєзнавчої діяльності бібліотек є бібліографічне
інформування, споживачами якого можуть є органи місцевої влади, учителі,
батьки. Особливо допомагають в інформуванні статті на сайтах школи, органів
місцевої влади, інших бібліотек міста.
Також пишемо статті в місцеві газети, з метою розповсюдження
краєзнавчих матеріалівта інформування про прведені заходи. Свою роботу ми
проводимо разом з краєзнавчим музеєм, будинками культури, істориками-
краєзнавцями, з комітетом у справах молоді, спорту та туризму, громадськими
організаціями. В бібліотеці оформлена постійно діюча книжкова виставка «О
мова моя, душа голосна Україна»(Додаток 4), тут експонуються: карта
міста,області та інші фактографічні й ілюстративні матеріали; краєзнавча
картотека; альбоми, папки, теки з газетними вирізками; довідкові та
бібліографічні видання. Варто підкреслити, що система краєзнавчої роботи з
дітьми повинна бути надзвичайно мобільною, гнучкою, здатною до модифікації
– йти за зміною читацьких потреб, прогнозуючи й випереджаючи їх.
Специфіці краєзнавства найбільш повно відповідають комплексні форми
пропаганди літератури. До них відносяться: книжкові виставки на яких
представлені література про історичне минуле, буремні роки громадянської і
Великої Вітчизняної воєн, знаменні і пам’ятні дати Донеччини, тематичні
папки-досьє, в яких зібрано газетний матеріал з історії міста, краю, тематичні
картотеки. Назви різноманітні “Донеччина, мій материнський краю! Мій
кореню і джерело моє”, “Мій край - найкраще місце на землі ”.
10

11. Перше враження про фонди бібліотеки читач отримує, як правило, з
оформлених у ній книжкових виставок. Максимально розкрити краєзнавчий
фонд, наочно представити широке і різноманітне коло наявних у бібліотеці
краєзнавчих матеріалів допомагає цикл книжково-ілюстративних виставок:
• виставка-подорож “Стежками рідного краю”;
• виставка-вікторина “Відкрий для себе рідне місто”;
• фото-виставка “Квітни, мій краю”;
• виставка-реклама “Нові матеріали про рідний край”;
• виставка-спогад “Мій край - моя історія жива”
На виставці “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”,
представили видання, що висвітлюють історичний шлях рідного краю,
етнографію, природу, екологічні проблеми, дані про розвиток економіки і
культури, суспільно-політичне життя, новинки художньої літератури.
Добре сприймаються читачами-дітьми книжкові виставки з еврістичними
елементами – виставки-вікторини, -ребуси, - загадки, виставки-кросворди,
виставки-ігри тощо; виставки, оформлені з використанням предметної
атрибутики (творів ужиткового мистецтва - вишиванки, гончарні вироби, різьба
по дереву; дитячих поробок, що імітують історичні побутові речі, малюнків
дітей). До таких належать, наприклад, виставка-подорож “Мандрівка
дідусевими стежками”(1-4 кл.), “Експедиція допитливих” (5-6 кл.), “У похід по
рідному краю”(7-9 кл.); прес-панорама “Донеччина: горизонти поступу”;
виставка-вікторина “Десять “чому?” про наше місто” (1-4 кл.), “Про
батьківський край запитаю у книги”(5-9 кл.); виставка-вернісаж “Наш край:
щоденний ритм буття“ (у її оформленні - пейзажі місцевих художників,
пейзажні малюнки дітей-читачів бібліотеки); “Розповідає старе фото” (виставка
старих світлин, до кожної з яких, за тематико-хронологічною ознакою,
добирається публікація). Книжкова краєзнавча екскурсія “Чумацький шлях веде
донецьким краєм” дозволяє розбудувати широку панораму минулого та
сучасного рідного краю.
Виставка однієї книги (з нових надходжень), тематичні виставки
краєзнавчої тематики, виставки до знаменних дат краю – все це традиційні
виставки, мета яких - звернути увагу читачів-дітей на краєзнавчу літературу
бібліотеки. Бібліотечна практика багата на нові види виставок – виставки-
діалоги, виставки-конкурси. Особливий інтерес викликають віртуальні
книжкові виставки, які міститься на веб-сайтах.
Кожна віртуальна виставка має свою специфіку. Одні складаються з
кількох розділів, інші присвячуються декільком окремим виданням. Може бути
віртуальна виставка, присвячена певній особі, чиє життя чи творчість пов`язані
з краєм. Ефективність подібних виставок - у можливості використання
мультимедійних технологій – звуку, відео, а також технологій «сторінки, що
гортаються». Особливим попитом корисуються електронні книжкові виставки,
поки що на практиці використовую чужі, взяті з Інтернету, але учням цікаво їх
переглядати, дуже цікаві є на сайті Львівської обласної бібліотеки для дітей.
11

12. 2.2. Виховання краєзнавчої культури сучасного користувача.
Більшої ефективності роботі краєзнавчої спрямованості нададуть вечори
запитань та відповідей, ділових зустрічей з представниками міської ради,
фахівцями-краєзнавцями, працівниками музеїв, під час яких читачі отримують
“живу” інформацію про суспільно-політичний та економічний стан у регіоні.
Знайомству з історією рідного краю, його культурою допоможуть зустрічі-
діалоги зі знатними земляками, краєзнавцями, літературознавцями,
письменниками. Організовуємо диспути, уроки історичної пам’яті «Пам’ятаймо
нашу історію», “Хто ми, звідки родом?”, історичну подорож “Мій край, мій
народ, його минуле”. В бібліотеці є багатий арсенал форм і методів роботи, як
от: зустрічі з ветеранами, вечори вшанування, вечори пам’яті, уроки мужності,
історико-патріотичні альманахи, години безсмертя на теми: “Привітаймо
визволителів нашого краю”, “Збережемо пам’ять про подвиг земляків”.
Комплексний характер самого поняття “краєзнавство” спонукає бібліотеки
і в популяризації літератури про край надавати перевагу комплексним формам.
До них належать і ті, що давно прижились в шкільних бібліотеках (уроки
народознавства, тижні(Додаток 5, 6) та місячники популяризації краєзнавчої
книги, краєзнавчі лекторії, уроки пам’яті, краєзнавчі та історико-краєзнавчі
читання, зустрічі зі знатними людьми, дослідниками історії та культури краю,
літературознавцями, письменниками, літературні краєзнавчі експедиції), і ті,
що їх бібліотеки ще тільки впроваджують.
Наприклад, творчий краєзнавчий конкурс “Вулиці нашого міста” – діти
збирають літературний та фактографічний матеріал про походження назви своєї
вулиці, про яскраві епізоди в її історії, про цікавих людей, що на цій вулиці
проживали у різні часи тощо; пишуть вірші та прозові твори, присвячені своїй
вулиці; роблять пейзажні замальовки чи фотоколажі і т. п.
Генеалогічне дослідження “Дерево мого роду” - конкурс, на який діти подають
роботи, створені за спогадами їх родичів – представників старшого покоління,
за документами із родинних архівів.
В популяризаторській краєзнавчій роботі бібліотек умовно можна
виокремити три основні тематичні комплекси:
 природознавче, екологічне краєзнавство;
 історичне краєзнавство;
 літературно-мистецьке краєзнавство.
Краєзнавча робота у сьогоднішній бібліотеці нерозривно переплетена з
екологічним вихованням юних читачів.
Це може бути екологічна казка “Пригоди в Еко-царстві, Донецьому
державстві”. Діти вигадуватимуть її сюжет самі в процесі гри, спираючись на
відомості, почерпнуті з книг, із розповідей учителя природознавства,
бібліотекаря, на їхні “підказки”. У казці “діятимуть” тварини, рослини, образи з
народних казок, а розповідатиметься про екологічні проблеми вашої місцевості.
12

13. Виставка-кросворд для наймолодших читачів може бути виготовлена у
вигляді чарівного книжкового дерева, на “гілках” якого розміщені (як його
листочки) книги, що повертаються до дітей яскравими обкладинками, якщо
діти дають правильні відповіді на запитання еко-кросворду.
Динамічність є важливою характеристикою заходів, адресованих дитячій
аудиторії. Зробити їх такими вдається, якщо в роботі з екологічного
краєзнавства буде перевага активним формам спілкування з читацькою
аудиторією. Наприклад, еко-лото “Дивосвіт рідної природи”, екологічну бесіду-
кросворд “Незвичайні пригоди чарівниці природи” (1-4 кл.), дискусію “Що ми
охороняємо – природу чи власне життя?”, еко-бумеранг “Що буде, якщо?…”(7-
9 кл.), літературні конкурси “Еко-журналіст”(7-9 кл.) (на кращий твір
екологічної тематики – есе, замальовку, нарис, репортаж), “ Робінзонада” (5-6
кл.), природничу вікторину «Хто тут мешкає?», ерудит –шоу «Запрошуємо в
гості кмітливість» (9-10 кл., Додаток 6)
Краєзнавчі аспекти знайдуть розкриття під час таких заходів, як години
екологічних роздумів “Нам з цією землею жити разом судилось”, “Доля рідної
природи – у моїх руках”, інсценований огляд літератури “Лісова аптека” – про
лікарські рослини рідного краю.
Допоможуть дітям відкрити красу навколишнього світу бібліотечні
замальовки “Поезія рідної природи”, “Дивосвіт домашнього довкілля” (цикл
ілюстрованих бібліографічних оглядів), екологічна головоломка “Екос +
Логос”.
Звичайно, зміщення акцентів на ігрові, змагальні форми роботи не
виключає широкого використання інформаційних. Можна запропонувати юним
читачам інформбюро для небайдужих “Екологічні дзвони сьогодення”, еко-
репортаж “Природа отчого краю: Невидима загроза”, експрес-бюлетень
“Екологічний барометр Донеччини”.
Велику увагу слід приділити популяризації історико-краєзнавчої
літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор, як
найважливіший засіб естетичного і патріотичного виховання молоді. І цьому
сприятимуть такі масові заходи, як:
 історико-етнографічна гра “Дивосвіт рідних оберегів”;
 родинне свято “Родинні скарби нашого міста”;
 день народознавця “Невичерпність народних традицій Донеччини”;
 краєзнавчий вечір-діалог “Про Донеччину з любов’ю”;
 краєзнавчі уроки “Чарівний, серцю милий край”;
 історична мандрівка “Тобі розкаже сива давнина, як край мій жив,
боровся й розвивався”;
 історико-краєзнавчий калейдоскоп “Доецька моя сторона”, де
представлено огляд яскравих подій як історичних, так і економічних,
політичних;
 літературні вікторини “Вивчай і знай свій рідний край”;
 усний історико-краєзнавчий журнал;
13

14.  краєзнавча вікторина “Краю мій, тут я живу”; - відтворення історичних
подій, фактів, імен визначних людей краю, збирання легенд, переказів,
спогадів старожилів;
 пошук старовинних книг, періодичних видань, фотографій, речей побуту,
вишивок,
 популяризація літератури, залучення читачів до участі в масових заходах,
систематичного читання краєзнавчої книги.
Етнографічне краєзнавство - один з визначних аспектів вивчення історії
та культури краю, що повинен посісти поважне місце у діяльності бібліотек.
Цей напрям передбачає широкий спектр студій вивчення народної матеріальної
і духовної культури (фіксація відомостей про традиційне народне житло, одяг,
їжу, промисли і ремесла, звичаї, вірування, обряди, народні знання, менталітет
народу).
Традиції рідного краю – це пам’ять про своїх предків, природна потреба
триматися невмирущих традицій народних ремесел та художніх промислів у
спадок наступним поколінням.
Можна оформити в бібліотеці “Фольклорний календар”, де представити
літературу про свята українського народу з урахуванням місцевих
особливостей, розмістити різну атрибутику – писанки, крашанки, вишивки та
ін.
Етнографічна краєзнавча діяльність бібліотек сприяє відродженню
народних промислів та ремесел.
Для користувачів книгозбірень можна провести конкурси серед умільців,
виставки продукції, виготовленої в домашніх умовах, обирання Міс та Містер
“Золоті руки”, екзамен на звання господаря і господарки, тематичні засідання
“Домашня всезнайка”, “Мистецтво домашніх чарівників”, урок народних
ремесел, урок домашнього майстра “Чарівне веретено”, урок домашнього
умільця, етнографічний екскурс “Ти з дитинства наймиліша, наша рідна
сторона”.
Багаті традиції має барвиста, розмаїта народно-поетична творчість
нашого краю. В пісенному й казковому фольклорі, історичних переказах, в
обрядах і повір’ях розкривається і втілюється душа народу, що сприяє
вихованню у молоді дбайливого ставлення до культурної спадщини свого
народу.
Літературно-краєзнавча робота бібліотек - це велика патріотична справа,
важливий засіб успішної пропаганди і вивчення всього багатства письменства
краю. За допомогою різноманітних форм масової роботи бібліотеки мають
представити найбільш виразних письменників різних поколінь, різних стилів на
літературній ниві Донеччини.
Серед різноманітних шляхів популяризації творчості місцевих
письменників особливе місце посідають вечори-зустрічі з письменниками, що
створюють умови для безпосереднього спілкування з читачами. Цікавими для
молоді є “поетичні хвилини”, літературні вікторини літературно-музичні
вітальні, поетичні дискусії, вечори-портрети, презентації нових поетичних
14

15. збірок та багато інших заходів, які висвітлюють життєвий і творчий шлях
письменників-земляків(Додаток 7, 8):
 літературно-поетична година “Наш край легендами і славою овіяний”;
 конкурс віршів про рідний край “Я виріс тут, і край мені цей дорогий”;
 вечори-зустрічі з талановитими людьми району: письменниками,
художниками, композиторами, героями праці, співаками “Нам є ким
пишатися”;
 мистецький колаж “Магія живопису”;
Узагальнюючи, слід підкреслити, що формування світогляду молоді
неможливе без любові до своєї “малої батьківщини” - до домівки, в якій
народився, де пройшло дитинство. Відновити історію сім’ї, повернутися
обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел,
навчити дбайливо ставитись до природи, ресурсів, пам’яток історії і культури
краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості - ось основне завдання
краєзнавчої роботи, над чим повинні працювати бібліотечні працівники.
Важливим із засобів краєзнавчого виховання є вивчення мистецтва рідного
краю, або художнє краєзнавство, до якого відноситься популяризація
літератури про пам’ятники культури, образотворче, музичне мистецтво.
До краєзнавчо-пошукової роботи шкільна бібліотека може залучити
вчителя історії, літератури, біології тощо. І спільними зусиллями створити
«Абетку мого міста» або «Енциклопедію мого міста», де розміщені перші,
найпростіші (абеткові) відомості про рідний край. Створення таких власних
видань активізує пошукову роботу бібліотеки по вивченню рідного краю.
В нашій школі є мультимедійний проектор, то читачі разом з
бібліотекарем стали учасниками слайд-шоу «Рідне місто пізнаю». Адже
впровадження комп’ютерних технологій в практику роботи бібліотек, дозволяє
не лише використовувати ресурси світової мережі, але й доповнювати їх
власною краєзнавчою інформацією.
Пошук нових форм представлення краєзнавчої інформації народив в
бібліотеках таку форму роботи, як виставки картин місцевих художників. А як
бажаний елемент - участь самого митця, розповідь про дивний світ художньої
творчості земляків.
Вважаю перспективним аспектом краєзнавчої діяльності бібліотеки
складання малих форм бібліографії для дітей. Це можуть бути пам’ятки
«Почесні громадяни міста», «Дитячі письменники краю», довідники «Моє
місто», «Заповідні місця мого краю», путівник «В пам’ятниках – історія та
долі» тощо.
Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства дає можливість
усвідомити всім, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму,
відповідальності за її долю, формуються з дитинства. Саме це зумовлює
визнання краєзнавчої функції як однієї з пріоритетних в діяльності бібліотек.
Одним із напрямків громадянського виховання читачів – учнів є формування
національної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної
єдності поколінь і спільної культурної спадщини; виховання почуття
патріотизму.
15

16. ...Нема в людині місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі на
якій зросла, неба, під яким змужніла.
Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати. У
зв’язку з цим одним із пріоритетних напрямків роботи шкільної бібліотеки є
робота з краєзнавства.
Працюючи в цьому напрямі, наша шкільна бібліотека і вчителі
популяризують твори письменників, чия творчість пов’язана з Донецьком
Наприклад: - „Поетичні свічки та літературні вітальні”, „Красо моя, поезія”;
„Душі прекрасні поривання”.
- вікторини та конкурси знавців донеччини „Літературна Донеччина”
„Черпаю сили з рідної землі”, „Наші славні земляки” тощо;
- урок-казка „Казки рідного краю”.
Значну допомогу в популяризації краєзнавчої літератури надають
тематичні папки - добірки матеріалів.
Бібліотечний урок з краєзнавства можна побудувати за таким планом:
1) огляд краєзнавчої літератури, яка є в шкільній бібліотеці;
2) знайомство з краєзнавчою картотекою, її розділами;
3) проведення вікторин на краєзнавчу тематику;
4) огляд фотоальбомів,тощо.
Любов до рідного краю викликає гаряче бажання пізнати його краще.
Форми й методи пропаганди краєзнавчої літератури різноманітні:
зустрічі з цікавими людьми Донеччини; екскурсії та заочні екскурсії по місту,
екскурсії до центральної бібліотеки, де учні знайомляться з роботою відділів. І
школа, і бібліотека вирішують одне завдання – виховують у дітей любов до
рідного краю, розкривають перед ним його красу і багатство. Більше взнати про
минуле, осмислити сучасне, допитливо заглянути в майбутнє рідного міста,
району – це значить ще більше полюбити його.
Пропагуючи краєзнавчу літературу, наголос робиться на виховання не
споглядально, а дієвої любові до Батьківщини, почуття господаря, який
турботливо зберігає природу краю, його ресурси, пам’ятки культури, традиції,
інтенсивно примножує своєю працею його багатства, займає активну життєву
позицію.
Комп’ютерні і телекомунікаційні засоби впливають на всі напрями
краєзнавчої роботи шкільних бібліотек.
 удосконаленні складу краєзнавчих ресурсів;
 покращенні обміну краєзнавчою інформацією;
 підвищенні доступності краєзнавчих ресурсів;
 покращенні зберігання краєзнавчої документованої інформації та
ін
2.3. Інтернет – ресурси як чинник підвищення ефективності
інформаційної роботи бібліотеки по напрямку «краєзнавство»
16

17. Удосконалення складу краєзнавчих ресурсів бібліотек відбувається через:
а) залучення до краєзнавчого фонду електронних довідкових,
енциклопедичних, рідкісних краєзнавчих та місцевих періодичних видань,
представлених в Інтернет бібліотечними, книговидавничими,
книготорговельними установами; б) поповнення бібліотек традиційними
(неелектронними) й електронними (офлайн на CD-R та онлайн) ліцензованими
документами; в) створення електронних краєзнавчих бібліотек і колекцій; г)
селекцію та фондоорганізацію краєз-навчих (в т.ч. авторських) Інтернет-
ресурсів; д) автоматизацію процесів формування і використання (моделювання,
комплектування, облік, розстановка, розміщення, зберігання) фондів
краєзнавчих і місцевих документів; є) формування єдиного розподіленого
краєзнавчого фонду (ЄРКФ) бібліотек регіону на базі інтеграції ресурсів та ін.
ЄРКФ – це система розподілених та інтегрованих краєзнавчих фондів бібліотек
регіону, побудована на принципах відповідності, координації і кооперації
формування та взаємовикористання у локальному й інтегративному режимах.
Створення такого фонду можна розпочати з формування повнотекстової БД
місцевих періодичних та рідкісних краєзнавчих видань тощо.
Другим важливим напрямом удосконалення складу краєзнавчих ресурсів
бібліотек є створення нових, оригінальних електронних краєзнавчих продуктів,
безпосередньо призначених для розміщення в мережі Інтернет або публікації на
CD-R. Зараз з’являються інтегральні документи, що поєднують у собі
бібліографію, тексти, прізвища укладачів, оригінальні матеріали,
образотворчий ряд і різні мультимедійні «добавки». Це має особливе значення
для краєзнавства, оскільки бібліотеки зазнавали великих труднощів із
представленням образотворчих, картографічних, музичних та інших матеріалів.
Існує перспектива створення тематичної, бібліографічної, персональної
мультимедійної продукції краєзнавчого змісту: картографічні видання про
край, його екологію, історію місцевих бібліотек, музеїв, архівів, про видатних
діячів краю та ін.
Третя можливість удосконалення складу краєзнавчих ресурсів – це
створення вторинних електронних документів краєзнавчої тематики:
дайджестів, системи оглядово-аналітичних документів, віртуальних путівників,
веб-сайтів, бібліографічних, реферативних, фактографічних, адресно-
довідкових, персональних, концептографічних посібників і БД, що є
результатом інтелектуальної діяльності бібліотечних фахівців, складовою
краєзнавчих фондів, до яких надається вільний доступ користувачам через
локальні і глобальні мережі.
Покращення обміну краєзнавчою інформацією в умовах електронного
середовища актуалізує ефективне вирішення принаймні двох взаємопов’язаних
проблем: а) налагодження обміну електронними краєзнавчими
повнотекстовими, довідковими, фактографічними, концеп-тографічними,
персональними та іншими БД і колекціями; б) надання бібліографічної
інформацї про наявність і місцезнаходження краєзнавчих і місцевих
17

18. документів. Поки що на бібліотечних сайтах України слабо представлені самі
ресурси, частіше лише інформація про них.
Поява повнотекстових електронних краєзнавчих документів та Інтернет
призвела до формування інших можливостей у наданні доступу широкому
загалу до краєзнавчих ресурсів, до використання в інтерактивному режимі не
лише власних, а й «запозичених» краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг, до
очевидної ліквідації часового розриву між віднаходженням інформації про
документ і його отриманням. Оптимальним є варіант, коли бібліотека
одночасно забезпечує доступ до власних і віртуальних краєзнавчих ресурсів не
лише своїм користувачам, а й «чужим» – віртуальним читачам. Основними
засобами доступу можна вважати широке використання веб-сайтів бібліотек
для представлення краєзнавчих ресурсів та розвиток електронної доставки
документів.
З’явилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем’єра книги,
краєзнавчі аукціони та турніри, “звукові” виставки.
В своїй практиці я використовую таку нову форму, як створення власних
електронних презентацій. Це – з однієї сторони допомагає мені в проведенні
масових заходів, а з другої – учні та вчителі одержують цікавий, змістовний і
добре ілюстрований матеріал. До презентації можна прикріпити і аудіо і відео
матеріали. Наприклад: «Моє місто – моя гордість», «Місто, яким пишаюсь!».
Часто використовую відео, взяте з Ютубу, вмію редагувати та створювати свої
відео.
Краєзнавчий аспект присутній і у національно-патріотичному вихованні
учнів. Великого значення набувають зустрічі з відомими людьми нашого міста.
Їх життєвий і професійний досвід западає у душі дітей і залишається на все
життя. В індивідуальній роботі по краєзнавству важливі рекомендаційні
бесіди, в яких бібліотекар звертає увагу вчителів , учнів на нові надходження
краєзнавчої літератури. Таким чином була презентована нова книга місцевої
поетеси Турчиної С. Ф. «Несвоевременные стихи». Книгу з задоволенням
почали читати вчителі. Кожне нове надходження творів місцевих поетів,
письменників знаходить своє місце на книжковій виставці.
18

19. Розділ ІІІ. Інноваційні технології при роботі в шкільній бібліотеці
Останнім часом набули популярності інноваційні технології навчання
(робота в малих групах, карусель, акваріум); технології колективно-групового
навчання (мікрофон, броунівський рух, мозаїка); технології ситуативного
моделювання (рольові та імітаційні ігри); технологія відпрацьовування
дискусійних питань ( займи позицію, дебати, шоу) тощо.
Такі заходи ми проводимо з учителями географії , біології, шкільним
психологом.Краєзнавство переживає процес пошуку нових форм, постановки
першорядних задач. Воно набуває яскраво вираженого соціально-політичного
характеру, особливо у зв'язку із збільшеним інтересом до минулого окремих
територій, а також - зважаючи на загострення національних, економічних,
екологічних проблем.
Такими формами є і створення є і буктрейлерів краєзнавчої тематики -
це форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який
включає в себе найяскравіші моменти книги, або в тому чи іншому вигляді
візуалізує її зміст; проведення вебінарів - способ організації зустрічей онлайн,
формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою
Інтернету; віртуальних екскурсій - завдяки активному впровадженню
бібліотеками комп’ютерних технологій, комплектуванню фондів документами
на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати
захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками
світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних
форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій
бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах
дитячих бібліотек України .
19

20. Розділ IV . Співпраця бібліотеки з педагогічним колективом школи
Вся робота шкільної бібліотеки проводиться у тісному контакті з
педагогічним колективом школи. Бібліотека надає інформаційно – методичну
допомогу педагогам в організації навчально – виховного процесу в школі:
 підготовці до уроків;
 інформування вчителів про нову методичну літературу, фахові періодичні
видання, підручники. З цією метою систематично оформляться тематична
виставка « Нові надходження», складаються рекомендаційно –
бібліографічні списки літератури «Для вас, вчителі»;
 виступи на педрадах, метооб’єднань;
 надання допомоги класним керівникам та класоводам у підготовці та
проведенні масових заходів: родинних свят, годин спілкування,
предметних тижнів, Дні знань, вікторин, конкурсів і т.інше;
 співпраця з класоводами, класними керівниками в проведенні щорічної
акції «Живи, книго!»
Отже, шкільна бібліотека є інформаційно – методичним центром для всього
педагогічного колективу школи.
20

21. Розділ V. Участь в міських методичних об’єднаннях як фактор підвищення
професійної компетентності бібліотекаря
Однією з форм підвищення професійного рівня навчання у нас є активна
діяльність міського об’єднання шкільних бібліотекарів, в якому ми приймаємо
безпередню участь. На базі нашого міського інформаційно – методичного
центру кожного року відбуваються семінари шкільних бібліотекарів. Теми
засідань самі різноманітні: «Інформаційний простір шкільної бібліотеки»,
«Використання Інтернет – ресурсів в інформаційно – бібліографічній роботі
шкільної бібліотеки», «Шкільна бібліотека – центр естетичного виховання»,
«Книга і читання – важливі чинники формування духовної особистості», «Роль
бібліотеки у вихованні екологічної культури школярів» та інші.
Ми впевнені, що тільки завдяки і через професійне спілкування, обмін
інноваційним досвідом, знайомству з певними практичними напрацюваннями
здійсненнями яскраве розкриття професійного потенціалу кожного з нас, дає
змогу більш зацікавлено, а отже, успішно використовувати свої творчості
можливості. Саме через стимулювання творчої діяльності здійснюється пошук
найкращих рішень цілої низки життєво важливих завдань, які ведуть нас до
вершини нашого професіоналізму.
Процес підвищення професійного рівня сприяє нашому вмінню:
1. Грамотно працювати з інформаційними ресурсами, знаходити та
представляти інформацію в тому вигляді, в якому вона необхідна
користувачу.
2. Створювати комфортне бібліотечне середовище, яке впливає не тільки на
рівень знань відвідувачів, а й на стан душі.
3. Застосовувати інноваційні, нетрадиційний продукт
4. Створювати власний інформаційний продукт (друкована продукція
шкільної бібліотеки).
5. Активно рухати бібліотеку в середовище інформаційних організацій,
встановлювати партнерські контакти з іншими бібліотеками.
6. Всебічно сприяти підвищенню фахової майстерності педагогів, озброєння
їх знаннями сутності сучасних освітніх технологій.
Щоб зацікавити і «повести» за собою наших читачів, ми постійно
розвиаємося, перебуваємо у щоденному пошуку самовдосконалення як з
професійної точки зору так і духовної. Адже, ще В.О. Сухомлинський
закликав: « Будьте самі шукачами, дослідникам. Якщо не буде вогника у вас,
вам ніколи не запалити його в інших…»
21

22. Висновки
Сформувати покоління всебічного розвинутих, свідомих громадян –
почесне завдання освіти. Шляхи його розв’язування та необхідного для цього
реформування освітньої галузі визначені Національні стратегією розвитку
освіти в Україні на період 2021 року.
Вирішальну роль в її реалізації покликана відігравати більш ніж
двомільйонна громада освітян України, в тому числі і шкільна бібліотеки.
Нам вдалося створити нову модель бібліотеки, наповнити її новим
змістом роботи, впровадити в практику своєї діяльності новітні комп’ютерні
інформаційні технології, які дозволили значно підвищити інформаційний
статус бібліотеки. І важливим в цій справі є підхід, мається на увазі підхід і
керівництва школи, і бібліотекарів, і вчителів, і учнів та їх батьків, що впливає
на сьогоднішній стан бібліотеки в школі, її роль і місце. У нас в бібліотеці
гостинна атмосфера, це місце, де учням та вчителям приємно працювати.
Бібліотека виконує свої найбільш очевидні функції: інформаційне
забезпечення навчально – виховного процесу в школі, залучення учнів до
активного читання, прищеплення їм навичок читацької індивідуальності,
розвиток у них грамотності, допомога в пошуку і оцінці особистих і суспільних
цінностей зафіксованих у книгах.
У даній роботі ми вирішили такі завдання: визначили особливості
функціонування шкільної бібліотеки в умовах упровадження нових освітніх
стандартів, розглянути стан забезпечення інформаційної підтримки навчално –
виховного процесу в школі, проаналізувати технології роботи бібліотеки та
інше. Вирішивши поставлені завдання, ми реалізували мету нашої роботи –
розглянути шкільну бібліотеку як інформаційний центр навчального закладу.
Виходячи з реалізованої мети, хочеться зробити наступний висновок – наша
бібліотека стала центром впровадження нових інформаційно – комунікаційних
технологій.
22

23. Список використаних джерел:
1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
Схвалений Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344.
2. Закон України «Про освіту». – К.: Генеза, 1996. – 36с.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти. Затверджено
Постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462// Офіційний вісник
України. – 2011. - № 33. – С.13, 78.
4. Державний стандарт базової і повної освіти затверджено Постановою
КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392. – Режим
доступу:htth://zakon.nau.ua
5. Бібліотечне краєзнавство як складова частина виховання національної
самосвідомості учнів // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 5. – С. 61.
6. Кушнаренко, Н. Н. Краеведческий конспект эпохи / И. Н. Кушнаренко //
Библиотекарь. – 1990. – № 12. – С. 22– 25.
7. Мартюшова, О. Нетрадиційні форми краєзнавчої роботи публічних
бібліотек / О. Мартюшова // Бібліотечний форум. - 2011. - № 1. - С.31-35.
8. Опарієнко, І. А. Наш край – багатий і красивий / І. А. Опарієнко //
Шкільна бібліотека. – 2007. - №7. – С. 87-89.
9. Трубина, Е.И. Краеведческие ресурсы на сайтах библиотек /
Е.И.Трубина // Библиография. – 2004. – № 1. – С. 3–11.
10.Чорновол, О. Краєзнавча робота шкільної бібліотеки / О. Чорновол //
Шкільна бібліотека. – 2003. – № 8. – С. 38-39.
11.Ковальова, Т. Г. Оптимальні форми та методи роботи шкільної бібліотеки
[Електрон. ресурс] //
http://osvita.ua/school/lessons_summary/administration/38253/. – 2014. – 20
вересня.
12.Попова, Н. Ф Бібліотечне краєзнавство в роботі з дітьми [Електрон.
ресурс] //http://lib.kherson.ua/kr_rob-3.htm.. – 2014.- 20 вересня.
23

24. 24