МОНІТОРИНГ якості знань з української мови та літератури

1. 2022-2023 н.р.
МОНІТОРИНГ 1.1
якості знань
з української мови
та літератури
Заступник Марія Псюк

2. 2022-2023 н.р.
Очікувані результати
моніторингу
якості освіти
з української мови та літератури
1. Визначення рівня теоретичних умінь і практичних навичок учнів
з предметів мовно-літературного напряму.
2. Аналіз професійної компетентності педагогів.
3. Підвищення рівня інтеграції навчальних предметів.
4. Удосконалення системного підходу надання освітніх послуг із
предметів мовно-літературного напряму.
5. Вироблення практичних навичок педагогів щодо кореляції
змістових ліній НУШ та ключових компетентностей нового
Державного стандарту освіти.

3. 2022-2023 н.р.
Схема
моніторингу №1.1.
якості освіти
з української мови та літератури
Підготовчий етап
 визначення мети, очікуваних результатів,
 складання схеми моніторингу,
 обговорення даного питання на засіданні методичної ради,
 визначення відповідальних за методичний супровід,
 наказ ліцею про організацію проведення моніторингу,
 визначення змісту дослідження предметів,
 вибір інструментарію для проведення моніторингу.
Практичний етап
 написання моніторингових письмових робіт з української мови та
літератури,
 перевірка ведення учнями робочих зошитів,
 оформлення протоколів проведення моніторингу (вчителі),
 пропозиції вчителів до Рекомендацій моніторингу (на основі
результатів письмових робіт),
 відвідування уроків,
 методичні діалоги з учителями, що викладають предмети,

4.  аналіз ведення вчителями документації (календарне та поурочне
планування, облік успішності учнів у електронних та друкованих
журналах класу, вчасність та об’єктивність виставлення оцінок),
 самоаналіз методичного забезпечення викладання предметів
(педагогічні технології та методи), (заповнення таблиць).
Аналітичний етап
 систематизація даних протоколів моніторингових письмових
робіт,
 аналіз результативності з предметів (формування узагальнених
даних у презентації),
 узагальнення протоколів перевірки робочих зошитів,
 висновок моніторингу,
 довідка про якість викладання предметів на основі узагальнених
висновків,
 підготовка Рекомендацій моніторингу (відповідальний за
предмети),
 Засідання педагогічної ради 17.01.2023
І частина: Довідка про підсумки моніторингу. Аналіз
адміністрацією закладу.
ІІ частина: Самопрезентація учителів-словесників якості освіти
з предметів. Літературні промови та методичні доповіді
філологинь.
Затвердження Рекомендацій моніторингу.

5. Довідка
за підсумками
моніторингу якості знань
з української мови та літератури
в І семестрі 2022-2023 н.р.
Псюк Марія
Тема перевірки:
Рівень сформованості мовно-літературних компетентностей здобувачів
освіти.
Рівень методичної вправності вчителів-філологів.
Мета перевірки: визначити рівень сформованості основних знань, умінь
з української мови та літератури, їх відповідність вимогам Державного стандарту
освіти;
відстежити якість викладання даних предметів учителями - словесниками.
Напрями:
- виконання навчальних планів і програм, виконання рекомендацій попередньої
педради із викладання української мови та літ.;
- формування в учнів умінь і навичок зв’язного мовлення;
- збагачення словникового запасу учнів;
- засвоєння норм української літературної мови;
- реалізація методичної проблеми, над якою працює колектив ліцею;
- науково-теоретичний рівень викладання;
- планування навчального матеріалу, підбір тестових, індивідуальних,
диференційованих завдань, наочності;
- дотримання вимог єдиного орфографічного режиму;
- ефективність використання інтегрованих предметних зв’язків;
- методика перевірки рівня знань учнів;
- упровадження активних форм і методів навчання;
- рівень компетентнісно-діяльнісного підходу:
- методика повторення вивченого матеріалу;
- раціональне використання робочого часу;
- результати навчання, якість знань, умінь і навичок учнів;
- виконання вимог щодо ведення документації;
- форми позакласної роботи.
Методи контролю:
 відвідування уроків;
 проведення моніторингу (письмових робіт за завданням адміністрації);
 ознайомлення з базою матеріально-методичного забезпечення процесу
викладання;
 методичні діалоги з учителями;
 анкетування на предмет методичного самоузагальнення методичної системи
професійної діяльності;

6.  аналіз результативності урочної, виховної роботи; участі у олімпіадах,
конкурсах, ЗНО чи МПТ.
Мовно – літературна освіта в Україні покликана формувати особистість,
яка б почувала себе частиною нації, виявляла причетність до її історії, традицій,
культури, духовного життя.
До важливих завдань навчання української мови словесники відносять:
1) розвиток пізнавального інтересу до української мови;
2) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному
розвитку кожного громадянина;
3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів;
4) вироблення цілісного світогляду як важливої умови удосконалення власної
мовленнєвої здатності;
5) потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної
передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у
разі назрівання; розвиток уміння вести діалог, висловлювати власні думки і
переконливо аргументувати їх;
6) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей.
Метою шкільного курсу української. літератури. є :
- формування в учнів національної самосвідомості;
- досягнення високої ефективності процесу вивчення літератури;
- виховання в кожному з них активної суспільної особистості, свідомого
громадянина України;
- розвиток розумових сил школярів – їхньої багатої мови, логічного мислення,
міцної довільної пам’яті, зосередженої уваги, образного мислення;
- формування засобами витонченої словесності майбутньої високоморальної
української родини;
- плекання сучасного кваліфікованого читача з аналітичним підходом до
літературного твору й самобутнім поціновуванням його змісту й форми;
- стимулювання емоційної сфери учнів, високої культури їхніх почуттів.
Моніторинг якості знань української мови та літератури проведено
дирекцією протягом жовтня-грудня 2022-2023 н.р. згідно з річним планом
роботи ліцею.
У закладі працюють 6 педагогів. Перевіркою встановлено, що викладання
української мови та літератури усі вчителі проводять кваліфіковано, на
належному рівні забезпечують процес гуманітарної освіти. Навчання та
виховання школярів словесники проводять згідно з вимогами діючих програм з
української мови та літератури (6-11 класи) чи власне створених на основі
модельних програм для 5-их класів НУШ, з урахуванням того, що підходи до
засвоєння шкільного курсу української мови і літератури зазнали суттєвих змін,
які продиктовані зміненими пріоритетами сучасної молоді, акцент зроблено на
практичну спрямованість отриманих у навчальному закладі знань, на
формування життєво необхідних компетентностей, які максимально можна
використати у майбутньому для особистісного розвитку.

7. Поурочне планування ведеться друковано чи електронно.
У 2022-2023 н.р. у ліцеї функціонує 1 кабінет, завідувач Дейнека
Олександра. Обладнання в основному відповідає вимогам забезпечення
програмовою літературою, роздавальним матеріалом творчо-розвивального
змісту і диференційованого характеру. Усі матеріали систематизовано. Постійно
поновлюються матеріали для проведення різнорівневого тематичного
оцінювання. Кабінет обладнано технічними засобами навчання. Педагог
виробив системний підхід з виготовлення ситуативних навчально-наочних
таблиць, схем, куточків слів-винятків.
Стеблинська Марія є директором ліцейного Етнографічного музею
вишивки і побуту Прикарпаття, якому, завдяки новаторським ідеям педагога,
присвоєно звання «Зразковий музей». У приміщенні вчителі закладу
систематично проводять філологічні, народознавчі свята, які насичені глибоким
патріотично-виховним змістом.
Усі педагоги щорічно проходять курсову підготовку при обласному
інституті післядипломної педагогічної освіти чи власно вибраних освітніх
онлайн-платформах.
У роботі словесниць чітко прослідковується робота з формування багатої
мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно
доцільно користуватися засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої
діяльності.
Для належної підготовки учнів до складання ДПА, ЗНО чи МПТ у освітній
програмі ліцею виділено додаткові години у інваріантній складовій та години
для групових занять у варіативній складовій.
Аналіз стану ведення учнівських зошитів свідчить, що існує певна система
письмових робіт (домашніх та класних). Зміст робіт, їх складність відповідають
вимогам навчальних програм. Обсяг і характер домашніх завдань за рівнем
складності відповідає змісту вивченого матеріал. Основними видами класних та
домашніх робіт з української мови є вправи, навчальні диктанти, самостійні
роботи, словникові диктанти, тестові завдання (як відкритої, так і закритої
форми), складання таблиць, схем, робота із словниками та інші види робіт,
передбачені чинними програмами, з української та зарубіжної літератури –
конспекти, плани, хронологічні таблиці, цитатні характеристики персонажів,
ідейно-художній аналіз творів.
У зошитах учнів прослідковується диференціація класних завдань,
записано види роботи, тема уроку, є письмові зауваження для учнів. У 5-их
класах виконуються вимоги формувального оцінювання. Учителями
приділяється увага зовнішньому вигляду зошитів, дотриманню норм єдиного
орфографічного режиму. Зошити перевіряються згідно з порядком перевірки.
Оцінки за ведення зошитів вчителі виставляють в журналах, хоча дана оцінка не
враховується при виставленні підсумкового тематичного балу. До уваги взято
такі критерії: наявність класних та домашніх робіт, грамотність (якість
виконання робіт), охайність, уміння правильно оформляти роботи (дотримання
вимог орфографічного режиму). Учителі звертають увагу на систематичність і
якість виконання домашніх завдань, оцінюють окремі завдання. У цілому стан
перевірки зошитів — задовільний .

8. Учителі свою роботу спрямовують на те, щоб мова і література стали
міцним знаряддям саморозвитку учнів та підготовки майбутнього
інтелектуального потенціалу країни, була важливою у підвищенні рівня
загальної культури та моралі в сучасному суспільстві. З цією метою
практикують такі форми і методи роботи: заучування напам’ять прозових і
віршованих текстів, прослуховування у записах майстрів художнього слова,
конкурси, під час яких переважають завдання творчого характеру,
використовують урізноманітнені види писемного мовлення, користування
словниками, посібниками із стилістики, навчають школярів виробляти навички
мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу.
Уроки-презентації, поетичні години відіграли значну роль у вихованні
любові та шани до української мови, у формуванні національної свідомості та
гідності учнів.
На основі самоаналізу педагогинь методичного забезпечення викладання
предметів зроблено узагальнення освітньої діяльності. Визначено, що
домінуючими у роботі всіх є особистісна орієнтація навчання, технологія
розвитку критичного мислення, інтегрованого навчання, творчо-розвивальна
технологія, які передбачають забезпечення оптимальних умов для різнобічного
мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних
особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до
самостійності у вивченні мови, самопізнання і саморозвитку. У практичній
роботі вчителі активно використовують традиційні та нетрадиційні типи уроків,
враховують особливості вікової психології.
Філологині обізнані з пояснювальними записками програм,
нормативними, інструктивно-методичними документами, критеріями
оцінювання навчальних досягнень учнів з різних видів мовленнєвої діяльності,
володіють належними теоретичними і методологічними основами, принципами
навчання і виховання, формами, методами, прийомами роботи на уроках.
Кожен має свій особистий стиль викладання, творчо підходить до пошуку
й освоєння освітніх форм. Використовують на очних і дистанційних уроках
результативні інноваційні технології, словесники забезпечують позитивну
мотивацію учнів до здобуття знань, дають відчуття потреби в самоосвіті. Значна
увага приділяється розвитку творчих здібностей дітей шляхом модернізації
змісту, форм, методів і засобів навчання. Результатом є участь у творчих
предметних конкурсах.
Однією з ефективних форм підвищення науково–методичного рівня
вчителів є активна участь в роботі методоб’єднання (голова з 2019 — Рабарська
Надія). На засіданнях обговорюються проблеми новітніх підходів викладання
предметів, відбувається обмін досвідом роботи, обговорення змісту модельних
програм для НУШ.
Належна увага надається позакласній роботі з предметів. Щорічно
педагогині проводять заходи до Дня української писемності, Шевченкіани,
Міжнародного дня рідної мови, днів народження укр. письменників, свята
народознавчого змісту. Звіти про виконану роботу подано у методичних
вісниках та на сайті закладу. Учителі-словесники беруть активну участь у

9. підготовці та проведенні педагогічних рад, психолого-педагогічних консиліумів
з адаптації.
ДЕЙНЕКА ОЛЕКСАНДРА– спеціаліст вищої категорії, звання «старший
вчитель», пед. стаж: 40 років.
Уроки педагогині спрямовані на те, щоб підготувати грамотну особистість з
високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань
про мову та вимову. Щодо уроків української літератури, то вони спрямовані на
розвиток умінь усвідомлювати прочитаний художній твір, розуміти його
ідейність; на розширення культурно-пізнавальних інтересів, сприяння
всебічному розвиткові, духовному збагаченню, виховання національно
свідомого громадянина України.
Активно реалізує принципи наочності, системності, наступності.
Словесниця цілеспрямовано формує у здобувачів освіти уміння і навички
раціональної організації навчальної праці, використовує спеціальні прийоми
роботи з розвитку в учнів інтересу до предмету через власноруч виготовлені
ситуативні схеми і таблиці, структурні моделі мови для розуміння чи порівняння
понять.
Більшість уроків будуються на педагогіці співробітництва, окрім того
поєднуються парні, групові, форми роботи, у яких учні є не об'єктами, а
суб'єктами навчальної діяльності.
СТЕБЛИНСЬКА МАРІЯ – спеціаліст вищої категорії, звання «вчитель-
методист»; пед. стаж: 25 років.
Системно і доступно викладає матеріал, використовуючи для активізації
пізнавальної діяльності учнів проблемні запитання і завдання. Повною мірою
реалізовує принцип емоційності навчання. Виявляє високий професійний рівень
викладання. Володіє глибокими теоретичними знаннями, досконалими
методами та прийомами навчання учнів і формами закріплення навчального
матеріалу. Вміло використовує на практиці знання методики викладання
української мови. Досконало використовує інноваційні технології, зокрема ІКТ,
на різних етапах уроку.
Активно реалізує принципи індивідуального та особистісно орієнтованого
підходу у процесі навчання, стимулює учнів до самостійної роботи.
Вивчення української літератури здійснює через елементи науково-
художнього аналізу та дискусії, інтерпретацію виучуваних творів. Заохочує
ліцеїстів до роботи у творчій майстерні, де залучає їх до редагування поезій,
складання та виразного читання віршів.
Постійний член журі олімпіади, Міжнародних конкурсів ім. П. Яцика і
Т.Шевченка, конкурсів учнівської творчості, МАН.
РАБАРСЬКА НАДІЯ — спеціаліст вищої категорії; пед. стаж: 23 роки.
У роботі педагогиня звертає увагу на відповідність навчального матеріалу з
української мови та літератури вимогам оптимальності, на реалізацію
комплексної мети уроку; на врахування вікових особливостей учнів; на
інтегрованість, на всебічний мовленнєвий розвиток учнів.

10. Педагогиня створює проблемні ситуації, забезпечує практичну
спрямованість уроків, раціонально використовує час на вивчення теоретичного
та закріплення практичного матеріалу. Уроки спрямовані на досягнення
головної мети навчання української мови, що полягає у формуванні національно-
свідомої, духовно-багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками
вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови. Для
мотивації навчання, підтримання зацікавленості програмовим матеріалом
словесниця сама підводить учнів до формулювання проблемних питань.
Доцільно використовує наочність, опорні схеми, структурні моделі мови при
навчанні. Для активізації пізнавальної діяльності організує фронтальну та
індивідуальну письмові роботи. Серед домашніх завдань переважають роботи
творчого характеру, написання творів-мініатюр.
Активний член журі олімпіади, конкурсів учнівської творчості.
БУЧИНСЬКА МАР’ЯНА — спеціаліст ІІ категорії; пед. стаж: 10 років.
У практиці роботи переважають методи заохочення, елементи цікавого
мовознавства, міні-конкурси, інтерактивні ігри, тестові завдання,
випереджувальне навчання, асоціативні вправи, відеоролики, кросворди,
діалоги. У навчальній діяльності домінує прогностичний метод. Детально
продумує практичне спрямування усіх завдань. що виконуються на уроці.
Виконання домашніх завдань учителька перевіряє шляхом фронтального
опитування, бліц – опитування. Основна ознака діяльності: глибина розуміння
учнями мовного матеріалу. Під час вивчення нового матеріалу робить акцент на
самостійну роботу учнів: трактування правил і наведення прикладів, виконання
вправ мовно-логічного змісту, самообгрунтування і аналіз виконаних завдань.
Значну увагу приділяє вивченню термінології. Реалізовує комунікативно-
діяльнісний принцип навчання.
Постійно шукає нові підходи у викладанні української мови та літератури,
її робота спрямована на активну пошукову діяльність учнів, уміння творчо
працювати. Співдружність та співрозуміння учителя та учнів — характерна
риса її уроків.
Є членом журі олімпіади, Міжнародного конкурсу ім. П. Яцика.
БОКАТОВА ОЛЬГА спеціаліст І категорії; пед. стаж: 14 років
Вагоме значення філологиня приділяє мотивації учнів, навчає опиратися на
попередні знання. Практикує використання дидактичного матеріалу,
лінгвістичних завдань у формі моделювання, усних вправ, ситуативних завдань.
Дотримується принципів науковості та послідовності.
Використовує словесні методи навчання, дієвими є евристичні бесіди,
практичні завдання, елементи нестандартних уроків. У процесі навчання реалізує
принцип емоційності та комунікативності. Вчителька навчає учнів логічно
викладати думки, добирати доцільні мовні засоби. Створює атмосферу, що
сприяє зацікавленості кожного учня, формує позитивне психологічне
налаштування. Дотримуються санітарно-гігієнічних норм організації освітнього
процесу.
Є членом журі олімпіади, Міжнародного конкурсу ім. П. Яцика.

11. У презентації подано результативність роботи вчителів за 2018-2022 роки
(Участь у олімпіаді, творчих конкурсах Результати ЗНО, МПТ. Стан ведення
зошитів. Моніторинг навчальних досягнень учнів у І семестрі 2022-2023 н. р.)
Недоліки:
Рішення попереднього слухання стану викладання предметів виконано,
окрім організації залучення учнів до участі в конкурсі-захисті учнів-членів
МАН.
Недостатня увага приділяється творчим завданням.
Зміст домашніх та класних завдань не завжди мають індивідуально-
диференційований характер.
Невисокий показник результативності участі в олімпіаді з української мови
та літератури.

12. Рішення
1. Вважати достатнім рівень якості мовно-літературної освіти у закладі.
2. Затвердити рекомендації моніторингу.
2.1. Учителям поєднувати в практиці роботи традиційні та нестандартні
форми проведення уроків з метою активізації творчої мисленнєвої діяльності
учнів.
2.2. Підвищити рівень індивідуалізації змісту домашніх завдань.
2.3. Доповнити у робочому портфоліо розділ «Творчі завдання».
2.4. Під час вивчення об’ємних за змістом літературних творів акцентувати
увагу на прочитанні фрагментів про особливі факти з життя героїв або окремих
епізодах твору, що є цікавими з позиції стилістики, літературознавства.
3. Керівнику методичного об’єднання скласти базу даних здобувачів освіти із
філологічними здібностями та педагогів, які готують вказаних обдарованих
учнів до олімпіади чи певного творчого конкурсу (до лютого 2023р.).

13. .
Рекомендації моніторингу №1.1
якості знань
з української мови та літератури
в І семестрі 2022-2023 н.р.
1. Учителям поєднувати в практиці роботи традиційні та
нестандартні форми проведення уроків з метою
активізації творчої мисленнєвої діяльності учнів.
2. Підвищити рівень індивідуалізації змісту домашніх
завдань.
3. Доповнити у робочому портфоліо розділ «Творчі
завдання».
4. Під час вивчення об’ємних за змістом літературних
творів акцентувати увагу на прочитанні фрагментів про
особливі факти з життя героїв або окремих епізодах
твору, що є цікавими з позиції стилістики,
літературознавства.