1. Формування екологічної компетентності
молодших школярів
на уроках та в позакласній роботі
Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частина.
Б. Лепкий
Вступ. Ми маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну
й неповторну красу природи. Гармонійні стосунки людини і природи є
запорукою життєздатності і здоров’я, людської цивілізації. Нині нікого не
доводиться переконувати в тому, що людство впритул зіткнулося з
глобальною екологічною кризою, а проблема ця потребує всесвітнього
вирішення. Захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське
болото, молоду вербичку і могутній дуб, чисте повітря, воду, землю – все це
буде надійною гарантією збереження самого життя на планеті в усій його
красі і гармонії. Без сьогоднішніх колективних зусиль надія на виживання
людської цивілізації стає проблематичною.
Аналізуючи сучасний стан освіти та екологічну ситуацію, можна
зробити висновок, що формування в школярів екологічної компетентності,
рівень їхньої екологічної культури залишається досить низьким, незважаючи
на те, що на необхідності формування в молодого покоління нового природо-
центристського світогляду, екологічної культури, екологічно доцільного
ставлення до природи багато уваги акцентується у педагогічних джерелах,
законодавчих документах. Справа у тому, що значна частина учнів не
усвідомлює особистої причетності до виникнення та розв'язання екологічних
проблем, вони не пов'язують ці проблемизі своєю життєдіяльністю.
Це і спонукало мене до вибору проблеми «Формування екологічної
компетентностімолодших школярів на уроках та в позакласній роботі»
2. Я вважаю, починаючи з раннього дитинства, варто закладати міцний
фундамент дитячої любові до навколишнього середовища, розвивати
естетичне відчуття світу природи, формувати навички культурної
природодоцільної поведінки у довкіллі. Родинне та суспільне виховання буде
вважатися ефективним тоді, коли екологічний розвиток молодшого школяра
характеризуватиметься його здатністю реагувати на красу природи, бережно
ставитися до неї, диференціювати флору і фауну різних регіонів,
характеризувати основні ознаки і компоненти природи, розрізняти її стан,
поводитися екологічно доцільно, відчувати свою відповідальність за неї,
бажати та мати дієву готовність її поліпшити. Видатний педагог
В. О. Сухомлинський стверджував, що природа лежить в основі дитячого
мислення та творчості.
Актуальність теми. Життя людини тісно пов’язане з природою, яка завжди
була для неї джерелом матеріальних і духовних сил. Останнім часом багато
говорять про охорону природи. Ми так забруднили моря і річки, ліси і степи,
що стало страшно за майбутні покоління. Зараз багато людей у всьому світі
занепокоєні проблемами екології. Жак Кусто відзначав, що «раніше природа
лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи».
Вивченням проблем екологічного виховання займалися видатні педагоги
минулого: О.Духнович, Я. Коменський, К.Ушинський, В.Сухомлинський,
С.Русова. І в наш час багато науковців та педагогів-практиків присвятили
свої дослідження даній проблемі, серед них: Н.Лисенко, Н.Яришева,
Н.Глухова, В.Скребець, В.Фокіна, С.Ніколаєва, З.Плохій, Н.Кондратьєва,
В.Сухар тощо.
Вагомий внесок у філософське осмислення єдності природи і людини
належить В. Вернадському, О. Галєєвій, Е. Гірусову, М. Голубцю,
О. Дорошко, М. Кисельову, В.Крисаченку, М. Мойсеєву, В. Нестеренку,
Г. Платонову, І. Сафонову та ін. Психолого-педагогічний аспект проблеми
взаємодії особистості і природи представлений в дослідженнях А. Ананьєва,
І. Беха, Л. Божович, Л. Виготського, С. Дерябо, О. Запорожця, О. Киричука,
3. В. Ясвіна. Теоретико-методичні засади початкової екологічної освіти,
досліджено у працях Т. Байбари, Н. Бібік, В. Ільченко, Л. Нарочної,
Г. Пустовіта, Н. Пустовіт, Г. Тарасенко та ін.
Однак, незважаючи на багаточисленні дослідження щодо формування
екологічної компетентності молодших школярів питання висвітлено не
повноюмірою і залишається актуальним і на даний час.
За останні десятиліття на Землі трапилося багато катастроф, основним
чинником яких стала діяльність людини. Вибухи атомних станцій, аварії
нафтових танкерів в океанах, вирубка лісів, знищення рослин та тварин,
забруднення повітря та води викидами заводів та вихлопами автомобілів
тощо. Страшно уявити, що за короткий проміжок часу людина накоїла
стільки лиха на планеті.
Тому екологічна освіта школярів потребує особливої уваги, оскільки
збалансованість є результатом узгодження економічно-соціального розвитку
суспільства та збереженням довкілля. Формування екологічної
компетентності громадян України є одним з найголовніших пріоритетів
розвитку освіти, що проголошено деклараціями ООН і врегульовано низкою
інших законодавчих документів нашої держави: Конституція України:
“кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі”.[6;ст.66] ; Державна
національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” йдеться про те, що
необхідно ”формувати екологічну культуру людини в гармонії її відносин з
природою”.[4]»
Одним із завдань навчання природознавства в початкових класах
відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти є виховання
соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних
елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до
природи, людей і самого себе; забезпечення єдності інтелектуального та
емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною
діяльністю. Саме тому воно відіграє важливе значення у формуванні
4. відповідальності за збереження навколишнього середовища і, як висновок, –
у формуванні екологічної компетентностімолодших школярів.
Опис досвіду.
В останні десятиріччя вплив людини на природу набагато збільшився і,
що головне, став практично не контрольованим і майже не прогнозованим.
Крім того, виявилося, що вирішити екологічні проблеми тільки на основі
законодавчої бази або за допомогою економічних підходів не вдається.
Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в
екологічному відношенні люди.
Маю переконання, що саме через систему підготовки громадян з
високим рівнем екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв
оцінки взаємовідносин людства й природи можна знайти вихід з глобальних
екологічних проблем, адже від рівня сформованості у них екологічної
компетентності в найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля.
І головна роль у процесі набуття учнями екологічної компетентності
належить саме школі, адже саме в цей віковий період відбувається
становлення основ екологічної компетентності й екологічної культури,
цілісного світогляду, що є складовими інтелектуальної сфери підлітка. У цей
віковий період у школярів формується система переконань, що здійснюють
вплив на потреби і прагнення людини. Діти набувають уміння аргументувати
свої судження, доводити істинність чи помилковість окремих положень,
робитивисновкий узагальнення, розвиваєтьсякритичність мислення.
Оскільки, екологічна компетентність є елементом життєвої
компетентності, то процес її формування є багатогранним і включає
взаємодію закладів освіти, сім'ї та суспільства. Формування екологічної
компетентності є пріоритетним в процесі навчання та виховання учнів.
Екологічна компетентність полягає в обізнаності з екологічним станом
планети, держави, регіону; розумінні причин і наслідків екологічної кризи та
умов виходу з неї, знанні екологічних законів; раціональному використанні
природнихресурсів, охороніі збереженні довкілля.
5. Успіх в екологічній освіті та вихованні молодших школярів багато в
чому залежить від того, яким методом вчитель зацікавлює дітей до прагнення
глибше пізнати навколишній світ і вдосконалюватися у всіх видах
екологічної діяльності. Тому навчально-виховний процес базую на
стимулюванні і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, з метою
формування пізнавального інтересу в учнів використовую прийоми, які
викликають позитивні емоції, — це образність, цікавість, здивування,
моральні переживання; застосовую пізнавальні, рольові ігри; аналізую
життєві ситуації; створюю ситуацію успіху в навчанні; використовую
місцевий природознавчийікраєзнавчий матеріал.
Для емоційно-естетичного сприйняття природи впроваджую такі
форми роботи:
спостереження за довкіллям;
уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу
з місця події;
святкування Дня Землі, Дня Довкілля, прильоту птахів;
власні дослідження;
екологічні акції;
трудові справи;
уроки милування природою;
природоохоронні інтелектуальні аукціони, конкурси, вікторини;
екологічні проекти;
випуск екологічних стіннівок тощо.
Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на
емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи залучаю
молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із
застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-
комунікаційних засобів. Найбільш поширеними є перегляд (створення)
електронної презентації, пошук (аналіз) відеопрезентації того чи іншого
6. природного явища, процесу, закономірності та моделювання власних гіпотез
та ідей (побудова схем, малюнків тощо).
Свою роботу організовую на інтеграції природничих знань на уроках
природознавства, літературного читання, математики, мови, основ
здоров’я, трудового навчання, образотворчого і музичного мистецтв та під
час виховних заходів. Для успішного здійснення екологічного виховання
молодших школярів визначаю екологічний потенціал кожного навчального
предмета. Основна ж роль тут належить природознавству, при вивченні якого
закладаю наукову основуприродоохоронноїдіяльностідітей.
Міжпредметні зв’язки допомагають з раннього віку сформулювати у
школярів здатність бачити красу у звичайному, розвивати творче
мислення, художній смак, прищеплювати любов до природи, сприяють
усвідомленню того, що наші ліси і степи, річки та озера, тварини і
птахи потребують справжніх друзів – охоронців.
Намагаюся підвести дітей до думки, що людина – невід’ємна
складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи
свої потреби, впливає на навколишнє середовище, причому цей вплив
може бути як позитивним так і негативним.
Зміст чинної програми дає змогу сформувати в учнів елементарні
природничі і природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі
природоохоронні уміння й навички, розкрити взаємозв’язки між природою і
людиною.
На уроках математики прищеплюю навички раціонального
використання природних ресурсів, розкриваю роль математики у пізнанні
найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створюю базу для
формування наукового світогляду. На уроках використовую матеріал
екологічного змісту. Дітям цікаво розв’язувати задачі, в яких представлено
матеріал про пристосування живих організмів до навколишнього
середовища, про взаємозв’язки, що існують у довкіллі. В свою чергу такі
задачі роблять знання про природубільш переконливими.
7. З метою формування екологічних знань на уроках математики формую
систему задач, яка розкриває питання:
- споживання води;
- використання водив Україні;
- значення рослину житті людини;
- скорочення лісових ресурсів та його наслідки;
- значення тварин у природіта в житті людини.
При цьому, добираючи екологічний матеріал, враховую:
- матеріал має бути достовірним і науковим;
- його слід привестиу відповідність з навчальними програмами;
- він має відповідати рівню загального розвитку, інтересам та віку
учнів;
- у ньому має бути закладена участь школярів у збереженні
природи.
Екологічне виховання учнів на уроках математики здійснюю в таких
напрямках:
- розкриття математичних закономірностей через вступні бесіди
відповідно до теми уроку;
- з’ясування роліматематики в розв’язуванніекологічних проблем;
- складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності
результатів впливу людської діяльностіна природу;
- аналізу прикладів економного та ефективного використання природних
ресурсів;
- розкриття математичних закономірностейпевних явищ природи.
На уроках математики також підводжу дітей до думки, що людина –
невід’ємна складова частина природи, що вона розвиваючись та
задовольняючисвої потреби, впливає на навколишнє середовище.
Цікавими для дітей є уроки математики на природі з використанням
задач екологічного змісту (2-4 класи), а шестилітки виконують приклади,
записуючи їх паличкою на піску, або ж грають в математичні ігри з
8. екологічним змістом, наприклад гра «Співаю як зозуля», прошу учнів
сказати, як саме співає зозуля (ку-ку), далі учні повинні знайти якнайбільше
слів природничого змісту, у якому є склад «ку» (куниця, кущі, окунь і т.д.);
гра «Додай необхідну літеру до назви дерева» – на дошці записані слова, але
в них загубилася одна літера і всі інші перемішалися, учні повинні
розставити літери по місцям та сказати назву дерева. Цікаве завдання
«Віднови пейзаж». Учням необхідно розв'язати приклади, записані на одному
боці геометричної фігури. Правильно розв’язавши приклади, отримують
певний фрагмент картини. Клас можна об’єднати в команди, у кожній з яких
лише частина пейзажу. Коли всі приклади розв’язані, школярі складають з
окремих фігур цілісний пейзаж. Наприклад, «Кицькин дім». Школярі
об’єднуються в команди і задають по черзі одне одному питання на тему
«Що найбільше шкодить екології?», визначають переможця. Далі згадують
казку «Кицькин дім», завдання – швидко врятувати звірів, визначити, які
помилки вони зробили при поводженні з вогнем, написати правила
поводження з вогнем на природіта ін.
Велику користь мають математичні лічилки, віршовані задачі, які
розвивають на лише вміння рахувати, а й уяву, логічне мислення.
1. Бджоливлітку час не гають –
Цілий день медокзбирають,
У комірках воскових
Є чимало меду в них:
28 – мед гречаний,
10 – липовий духмяний,
6 – із польових квіточок…
Порахуйте весь медок.
2. Світанкової пори
Садять гай усі бобри.
Може, гай, а може, ліс,
9 кленів, 7 беріз,
9. А вербичок25.
Скільки всіх їх, хочу знать.
3. По дорозібіг їжак,
ніс 4 яблука на плечах.
1 впало, покотилось.
Скільки яблук залишилось?
4. У вовка 43 зуби, у ведмедя стільки ж,
А в їжачка– на 6 менше, ніж у лисички.
Скільки зубів у їжачка,
Якщо у лисички – стільки ж їх, як у ведмедя?
Особливе місце у становленні екологічної культури школярів належить
ігровій діяльності, проводжу вікторини-головоломки, аукціони, ігри:
«Відгадай за голосом», «Лікарські рослини», «Упізнай за пером» тощо. Ігри
формують прийняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних
норм і правил поведінки в природі, сприяють створенню зв’язку між
навчанням і застосуванням знань.
З учнями ми займаємося і пошуковою діяльністю. Вони готують різні
цікавинки з життя рослин і тварин, добирають вірші, оповідання, казки
екологічного змісту, відгадують загадки, ребуси, кросворди. Складають
правила поведінки біля водоймищ, у парках, на лузі, у лісі. Створюють
проекти.
Великі можливості для розвитку і формування екологічної
компетентності молодших школярів мають навчальні проекти. Метод
проектів заснований на взаємодії педагога і вихованців між собою і
навколишнім середовищем. Він сприяє соціальній адаптації дітей,
формуванню їхньої життєвої компетентності, дає змогу набути певних знань ,
умінь і навичок. Під час роботи над проектами створюю умови для
формування власного життєвого досвіду дитини, актуалізації знань, умінь та
навичок, їхнього практичного застосування у взаємодії з навколишнім
світом.
10. Екологічні знання сприяють формуванню свідомого ставлення до
навколишнього світу, природита закладають основи екологічної свідомості.
Дієвими засобамиекологічного виховання учнів є:
Тренінгові вправи, яскравим прикладом яких є екологічні казки.
Учням пропоную згадати в своєму житті якісь факти або події, пов’язані з
природою (асоціації можуть бути як позитивні, так і негативні), які вразили
їх настільки, що залишились у пам’яті. Приблизно через 10 хв роздумів
починаю слухати «екологічні казки». Для допомоги учням пропоную папір,
олівці або фломастери.
Заняття-тренінги, які проводжу на відкритому повітрі. Це дає
можливість учням глибше відчути свій зв’язок з живою природою. Крім того,
вправи та режими, передбачені тренінговою формою роботи, найвдаліше
реалізуються саме в природі. Особливого значення при проведенні таких
занять набуває робота з відчуттями, коли учні після відповідного завдання
обмінюються своїм почуттєвим досвідом перебування в природі.
Творча «терапія» – відображення людиною довкілля та почуттів,
викликаних засобами мистецтва. Широко використовую засоби
образотворчого мистецтва, ліплення (глина, пластилін), моделювання
природнимиматеріалами, музику.
Імітаційне моделювання – прогнозування та демонстрація природних
процесів і фрагментів екологічної реальності шляхом відбиття створеної
моделі через особистіснувключеність у неї.
Неабиякого значення надаю урокам милування природою. Проводжу їх
на лоні природи, поєдную музику та образотворче мистецтво, трудове
навчання та ознайомлення з навколишнім, читання та природознавство. Такі
уроки сприяють розвитку у дітей образного мислення, уяви, уваги, почуттів,
мовлення і, звичайно, творчих здібностей. В системі цих уроків здійснюється
екологічне виховання.
Під час екскурсій:
– проводимоспостереження ізанотовуємо їх;
11. – малюємо пейзажі, передаючипочуття в кольорах;
– складаємо букети з природнихматеріалів (сухих гілок, шишок тощо);
– декламуємо вірші, розповідаємо казки;
– проводимо словникову роботу (підбір гарних слів, римування,
пояснення незрозумілих слів);
– виготовляємо картиниз природногоматеріалу.
Продовжуємо заняття в класі:
– вивчаємо твори відомих поетів та письменників;
– слухаємо музику та «малюємо» словеснімалюнки;
– читаємо вірші під музичнийсупровід;
– підбираємо музику за настроєм;
– розучуємо і виконуємо пісні про природута порироку.
Формування екологічної культури молодших школярів здійснюю під час
екскурсій, прогулянок, подорожей. Учні на уроках ознайомлюються з
правилами поводження в лісі, біля річки, тощо, а також вчать правила
збирання рослин (лікарських до букету), ягід, грибів, плодів, насіння дерев.
Прогулянки для молодших школярів організовую екологічними стежками до
пам’ятників природи, пов’язую з історією рідного краю, із звичаями
пращурів.
Пропоную доступні види практично-природоохоронної діяльності:
догляд за кімнатними рослинами, шкільними квітниками; участь в озелененні
школи, вулиці, де живе учень; прибирання та догляд за певною територією
школи; збирання насіння квітів, насіння плодів дерев і кущів; підгодівля
птахів узимку; розвішування годівниць; догляд за кімнатними птахами,
домашніми тваринами. Простір для екологічного виховання забезпечують й
інші види діяльності: проведення фенологічних спостережень, читання
тематичних віршів, казок, творів, проведення конкурсів тощо.
Для повноцінного розвитку дитини потрібні живе спілкування з
природою і творчість як дитини, так і самого вчителя. Тому більшість уроків
з дітьми проводжуна свіжому повітрі.
12. Уроки навчання грамоти (читання) з використанням ігор мають свої
переваги:
– по-перше, такі уроки проводяться безпосередньо на природі,
на свіжому повітрі, тому є можливість милуватися природою, помічати
зміни в природі, відчувати органічну єдність з навколишнім, залучати до
словесного оцінювання об’єкти природи;
– по-друге, діти не втомлюються і не сприймають процес читання як
щось важке, нецікаве, примусове.
Захоплюючою і корисною для учнів була робота над екологічними
проектами «Земля наш спільний дім», «Вода – найкращий природний
розчинник», «Ріки нашого краю», «Посади дерево». У рамках цих проектів
учні провели екологічні рейди біля озера. Працюючи над проектами, учні
вчаться працювати з інструкціями, з довідковою літературою; розвивають
навички дослідження, спостереження, уміння отримувати інформацію з
різних джерел, аналізувати її;формують критичне мислення.
Великі можливості для формування екологічної компетентності на
уроках читання закладені у художніх творах, віршах. Активізації
екологічного виховання та навчання на таких уроках допомагають різні
види розповіді, бесід, вікторини, словесне малювання, елементи
інсценізації, передбачення змісту, продовження розповіді, робота з
виставкою книг, опрацювання матеріалів журналів, газет, застосування
різних методів інтерактивного навчання.
Не менш тісний зв’язок природознавства з навчальними дисциплінами
естетичного циклу. Образи отримані під час спостережень в природі, широко
використовуються учнями в образотворчій діяльності, а викликані природою
емоційні хвилювання допомагають розумінню музики. В свою чергу
образотворче мистецтво й музика підсилюють емоційне сприйняття природи,
роблять отримані в ході спостережень уявлення більш повними й яскравими,
і в результаті позитивно випливають на якість і результативність
спостережень.
13. Відчуття краси природи допомагає по новому сприймати мистецтво. Не
випадкову в програмах з музики пропонується використання музичних творів
з природничої тематики. А програма з образотворчого мистецтва для 1-4
класів орієнтується на формування естетичного ставлення до довкілля,
насамперед, до живої і неживої природи.
Діти на уроках зображують мешканців лісу – диких тварин та птахів. Під
час опрацювання теми уроку з образотворчого мистецтва «Їжачок-хитрячок»
дітям демонструю уривок із відеофільму, у якому розповідається про життя і
користь їжачка.
На уроках трудового навчання, після відповідної домашньої підготовки
(збір інформації про життя черепахи), діти мають змогу власноруч
виготовити аплікацію на тему «Весела черепашка». Усі роботи дітей
виставляються на класному стенді.
Екологічну компетентність формую не лише на уроках, а й в
позаурочний час. Виховні заходи екологічного змісту «Природа просить
допомоги», «Чарівний світ природи» «Охороняйте первоцвіти», «Зустріч
птахів», «Розмова дерев», «Зелена аптека», «В гостях у мудрого лісовичка»
допомагають розкрити естетичне, пізнавальне, оздоровче, практичне
значення природи в житті людини, сформувати та розвинути знання про
екологічні зв’язки про взаємозв’язки людини з природою. Новим заходом в
екологічному вихованні була проведена акція збору використаних батарейок
«Збережемо довкілля». Традиційним заходом є виготовлення годівничок під
акцією «Врятуємо зимуючих птахів»
Елементи екологічного виховання в сучасній школі проходять червоною
ниткою через весь виховний процес. Щоб прищепити любов до природи і
оберігати її, на уроках даю багато цікавої і пізнавальної інформації на
природничу тематику, проводимо з учнями різноманітні позаурочні
екологічні виховні заходи: вікторини, КВК, усні журнали, бесіди, конкурси,
організовуємо виставки квіткових композицій, малюнків, дитячих робіт з
природного матеріалу.
14. Виходячи з цього, намагаюся працювати так, щоб кожен учень
відчував себе дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу
зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину. Під час уроків і
виховних заходів формую у дітей уявлення про природу та її
компоненти, прищеплюю навички розумного природокористувача,
виховую любов до рідної природи та дбайливе ставлення до неї. У
процесі залучення дітей до природи вчу їх бачити і розуміти красу
навколишнього світу, формую потребу не лише споглядати, а й
бережливо ставитись до природи і збагачувати її. Таким чином,
екологічна свідомість формується не раптово, а тільки шляхом
тривалого й поступового пізнання природи, процес якого закладається
ще в дитинстві.
Висновок. Проблема екологічної освіти в Україні є надзвичайно актуальною
і має велике значення для сьогодення та майбутнього. Екологічна освіта і
виховання – одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи її вирішення слід
шукати негайно. Настав час, коли природа потребує термінової охорони.
Людина повинна стати її захисником. Аналіз літератури переконав нас у
тому, що проблема екологічного виховання не є новою в історії людства. Її
коріння можна простежити на будь-якому етапі людської цивілізації. Ця
проблема турбує людство уже протягом багатьох віків. Я вважаю, що
найголовніше завдання учителя – дати змогу учням належним чином оцінити
важливість знань екології в житті людини , навчити їх любити цей світ. Потік
екологічної інформації повинен не лякати учня, а спонукати до дії.
Беручи до уваги вище написане, хочу наголосити, що екологічну освіту,
виховання треба здійснювати безперервно, протягом усіх років навчання в
школі. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об’єкти і явища
природи, ми закладаємо основу для їх екологічного виховання. Адже
захищати і любити можна те, що добрезнаєш.
Основна мета моїх уроків – донести до свідомості школярів уміння
бачити навколишню красу, відкривати для себе нове в навколишньому світі,
15. радіти відкриттям. Головне завдання – навчити дітей помічати й
захоплюватися красоюта неповторністю природи.
Нашим девізом є: «Нехай земля квітує всюди – природу збережімо,
люди! Не зламай – якщо можна, не рубай – якщо можна, пожалій – ти це
можеш».
16. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бех І.Д. Виховання особистості:у 2 кн. Кн. 2: Особистісно
орієнтований підхід: науково-практичнізасади / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. –
344 с.
2. Бриль Г.К. Еколого-естетичневиховання моло- дших школярів у
процесіігрової діяльності/ Бриль Г.К., СавлучинськаЛ.Г., Лебідь І.М. //
Наука і освіта. – 2011. – №2. – С. 121-123.
3. Державний стандарт початкової загальноїосві-ти, затверджений
постановоюКабінету Міністрів Українивід 20. 04. 2011 №462.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач
Н.П. Наволокова. – Х. : Ос- нова, 2009. – 176 с.
5. Навчальні програми1 – 4 класи, 2016
6. Радченко Т., Кудлай С. Екологічне навчання і виховання молодших
школярів // Початкова школа. – 1997. – №3. – С. 14–15.
7. Рева Ю. Розвитокособистостідитини через екологічний фактор // Рідна
школа. – 1999. – №2. – С. 44–46.
8. Різник Л. Народнітрадиції ставлення до природиякметод
екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – №7. – С. 23–24.
9. Різник Л. Проблемиекологічного виховання молодших школярів //
Школа першого ступеня: теорія та практика. – Переяслав-Хмельницький,
2002. – Вип. 1. – С. 112–123.
10. Руденко Л. Народнітрадиції в екологічному вихованні учнів // Рідна
школа. – 2001. – №2. – С. 38–40.
11. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення
до живої природи// Шлях освіти. – 1999. – №4. – С. 12–14.
12. Тарасенко Г. Вчимося шанувати життя у природі// Початкова школа. –
2001. – №6. – С. 27–30.
