2. “…національне виховання
значить те саме, що творення
нації.” “…
“…національне виховання – це не стільки
засвоєння знань скільки участь дитини в
духовному, культурному та
господарському розвитку свого народу,
в творенні культурних цінностей
(вартостей). “Перший український
педагогічний конгрес”, 1938, с.234).
Зміст і характер методів випливають з
історичних умов і потреб нашого народу
3. Основні завдання освіти на шляху до розбудови
національної школи й виховання свідомого
молодого покоління – патріотів своєї держави.
«Функція виховника є у своїй
суті духовною. Він має
творити нових людей, він
формує через своїх
вихованців родину, місто,
громадянство, цілу
націю…» О.Вишневський.
«Функція виховника є у своїй
суті духовною. Він має
творити нових людей, він
формує через своїх
вихованців родину, місто,
громадянство, цілу
націю…» О.Вишневський.
4. «…виховання коли воно не
хоче бути безсилим,повинно
бути українським» К.Ушинський
Національне виховання -
випливає з основ держав-
ності і відповідає
процесам
державотворення.
Стосується усіх громадян
України
Національно-етнічне ви-
ховання спрямоване на
відродження природо-
відповідного національ-
ного самоусвідомлення
української дитини.
(Етнічні особливості родинного
виховання.)
Національне виховання сприяє
становленню у дитини
державницького світогляду
і громадянського
виховання.
5. Націю творить, спільність походження(крові),
території, мови, культури, традицій.(Г.Ващенко)
Націю творить, спільність походження(крові),
території, мови, культури, традицій.(Г.Ващенко)
• Фізичні,психічні, здібності та
нахили,вдача,призначення на землі;
• Духовна спільність,що витворилась на
основі історичної долі та спільного
прагнення людей до самореалізації;
• Нація розвивається в просторі і часі;
• Цементуюча сила нації-національний дух.
6. Нація функціонує у двох іпостасях –
духовній та матеріальній.
“Народ може від сильних утисків змінити
зверхні ознаки своєї національності, але
ніколи не змінить ознак внутрішніх, духов-
них”. (В.Антонович)
Матеріальним втіленням духу нації є сам на-
род, його культура, мова, ідеологія, побут,
звичаї тощо.
7. Національні ідеали
Ідеал України – українська національна ідея –
ідея державності та соборності.
Зовнішній вияв ідеалу – Гімн, Герб, Прапор.
“Мета існування нації у створенні інституту
незалежної держави,яка має забезпечити
людині природовідповідний шлях власного
саморозвитку, можливість виявити себе,
відтворити у собі образ і подобу Божу”.
О.Вишневський.
Ідеал України – українська національна ідея –
ідея державності та соборності.
Зовнішній вияв ідеалу – Гімн, Герб, Прапор.
“Мета існування нації у створенні інституту
незалежної держави,яка має забезпечити
людині природовідповідний шлях власного
саморозвитку, можливість виявити себе,
відтворити у собі образ і подобу Божу”.
О.Вишневський.
8. “ Дух нації – це основа самосвідомості
людини і національного виховання. Він
повинен бути присутнім у всьому, що
оточує дитину, та перебувати в єдності із
зовнішньою національною атрибутикою.
Будь-яка спроба, чи намагання, підмінити
національний дух формальними
предметами є політичним лукавством і
фальшуванням сутності національного
виховання”.
О.Вишневський.
9. Вартості національного вихованняВартості національного виховання
• Національна ідея;
• Патріотизм і готовність до самопожертви;
• Історична пам’ять;
• Національна самопошана та гідність;
• Державотворення;
• Рідна мова;
• Культура;
11. Етнічний патріотизм
• Етнічний патріотизм –
грунтується на почутті
власної причетності до
свого народу, на любові
до рідної культури, до
власної історії тощо.
Започатковується
природою як відчуття
родовидових ознак
народу, що є вродженим.
Розвивається :
у національно свідомій і
національно-орієнтованій
сім’ї, системі дошкільної
освіти, українській школі.
(вивчення рідної
мови,власної історії,
літератури,
українознавства,
українського мистецтва,
рідних звичаїв,обрядів
тощо).
12. Процес становлення національного
самоусвідомлення.
Етап раннього етнічно -
територаального
самоусвідомлення –
першооснова патріотизму.
“Людина живучи довго
серед
певного оточення, так зжи-
вається з ним, що воно стає
ніби частиною її”. Г.Ващенко
Сім’я:материнська мова,ко-
лискова пісня,бабусина каз-
ка,участь дитини народних,
звичаях і обрядах.Формуєть-
ся культ рідного дому,сім’ї,
рідного міста,села,предків,
ознайомлення з національ-
ональними та етнічними
символами (козацька атри-
бутика,верба,калина).
13. Територіальний патріотизм
• Територіальний
патріотизм– грунтується
на любові до рідного
місця на землі, до
місцевості, ланшафту,
клімату тощо, місця де
людина народилася.
Розвивається
• З раннього дитинства разом
із розвитком свідомості,
заснований на перших
дитячих переживаннях,
захопленнях.
• Провідна роль належить
родині, дошкільним та
позашкільним закладам, а
також школі, де головним
чинником К.Ушинський
вважав мову,географію,
історію.
14. Етап національно-політично-
го самоусвідомлення.
(Підліткрвий вік)
• Усвідомлення власного“Я”
як частини суспільного ор -
ганізму,що має націонльно-
політичний характер відбува-
ється громадська активізація,
включення у роботу,органі-
зацій,об’єднань,клубів,прий-
няття громадянства,усвідом-
лення політичної ситуації.
15. Державницький патріотизм
Державницький патріотизм
передбачає
розвиток у дітей держав-
ницького світогляду і дер-
жавницького почуття ви –
щого патріотизму, який
грунтується на державній
ідеології й пов’язується з
поняттям громадянськості.
Розвивається
• На основі етнічного та
територіаьного патріо-
тизму, має властивість
зглажувати природні між-
етнічні протиріччя та тер-
тя, пов’язані з майновим
станом.Має об’єднувальну
силу.
16. Система цінностей патріотичного
виховання.
українська ідея;
державна незалежність;
конструктивна участь у державотворчих процесах;
почуття гордості за свою державу і відповідальність
за неї;
відчуття національної гідності;
історична пам'ять;
пошана до національних символів, до Конституції,
до національної культури, мови, звичаїв;
протидія антиукраїнській ідеології тощо.
17. Український виховний ідеал.
Основним орієнтиром у системі виховання
будь-якого народу є вироблений ним
виховний ідеал – особливе уявлення про те,
якою повинна бути людина;
це синтез вселюдського і національного.
“У педагогічному сенсі виховний ідеал – це
людина, яка служить Богові й Україні”
(К.Ушинський,Г.Ващенко).
20. • “…Як не можна жити за стандартами інших
народів, так і не можна виховувати за
чужою педагогічною системою, якою б
стрункою і продуманою вона не
видавалася. Кожен народ щодо цього по-
винен випробувати власні сили, бо в душі
людини риса національності корениться
глибше за усі інші”
К.Ушинський.
21. Національне як чинник виховання.
• Почуття національного є вродженим, воно
вічне і властиве кожній людині і К.Ушинський
радить виховнику взяти його за основу
виховання.
• “Тільки людина, особливо зацікавлена долею
Вітчизни, по-справжньому розкривається як
особистість, по-справжньому дорожить своєю
честю, гордістю, гідністю сім’ї, свого роду,
імені”. (В.Сухомлинський).
.
22. • Наказ Міністерства освіти і науки України від
07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій
щодо порядку використання державної символіки в
навчальних закладах України";
• Лист Міністерства освіти і науки України від
13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків
мужності";
• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 09.08.2012 № 1/9-557"Про методичні
рекомендації з громадянської освіти та виховання у
навчальних закладах у 2012/2013 навчальному
році";
• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 27.07.12 № 1/9-530"Щодо виховання
сучасного громадянина в полікультурному
середовищі засобами позакласної роботи".
23. Модель кейсу методиста з питань
патріотичного виховання
• Вважати основним напрямом діяльності науково-методичний супровід національно-патріотичного
виховання ;
• Вивчення та аналіз сучасного стану виховного середовища, визначення проблем.
• Розробка науково-методичного супроводу діяльності педагогічних кадрів на 2015-2016 н.р.
• Вивчення та аналіз стану національно-патріотичного виховання у навчальних закладах районів(міст);
• Ключовими питаннями у підвищенні педагогічної майстерності й розвитку творчого потенціалу
ЗДВР,педагогів-організаторів,класних керівників є питання національно-патріотичного виховання;
• Запровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес;
• Запровадження технології педагогічного проектування для підвищення професійної компетентності
педагогів;
• Вивчення та опис кращого досвіду роботи з національного-патріотичного виховання, створення банку
інноваційного досвіду;
• Включення педагогів у систему самоосвіти;
• Занурення у педагогічну спадщину видатних педагогів з питань національно-патріотичного виховання;
• Особливу увагу надати питанням педагогічного супроводу учнівського самоврядування та організації роботи
дитячих шкільних обєднань;
• Розробити методичні рекомендації з вищезазначеної проблеми та методичні матеріали опису кращого
досвіду.
• Створення методичного інформаційного середовища.
• Удосконалення змісту, форм і методів підвищення компетентності педагоів у міжкурсовий період.
• Використання онлайн ресурсів , створення електронного банку даних .
24. • потреба оздоровлення національної
педагогічної традиції, пошуків власного
«педагогічного коріння». За цих обставин
помітною стала увага до спадщини
Володимира Мономаха, Козацької
педагогіки, до К. Ушинського, І. Франка, С.
Русової, О. Стешенка, С. Сірополка, Я.
Чепіги, галицьких педагогів міжвоєнного
часу, а відтак, особливо, до творчості
Григорія Ващенка.
25. Модель кейсу методиста з питань
патріотичного виховання
1. Комплект нормативно-правових документів, міжнародні, державні
програми, проекти з питань виховання, методичні рекомендації МОН
України з організації патріотичного виховання дітей та учнівської
молоді .
2. Комплект матеріалів науково-методичного супроводу діяльності
класного керівника:
• структурно-змістова модель діяльності класного керівника;
• проект створення та запровадження сервісних послуг для розвитку
професійної майстерності класних керівників;
• презентація передового педагогічного досвіду роботи;
3.Дидактичний комплект:
• модель професійної діяльності класного керівника;
• модерування,
• план проведення майстер-класу з питань патріотичного виховання з
елементами інтеракцій;
26. Передовий педагогічний досвід їх
знають у них вчаться
• Педагогічний колектив Баранівської ЗОШ І-III ступенів №2
ім. Ольги Сябрук;
• Педагогічний колектив Маркушівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Бердичівського району;
• Сімайкіна Тетяна Юріївна, вихователь-методист, Стеценко
Любов Борисівна, Панчук Надія Петрівна, вихователі
Житомирського ДНЗ №57;
• Гамська Олена Леонідівна, заступник директора з виховної
роботи Володарсько-Волинської гімназії;
• Пєгов Сергій Ігорович, вчитель біології та географії,
Лисицький В'ячеслав Валентинович, вчитель фізичного
виховання та «Захисту Вітчизни» Вільської ЗОШ І-Ш
ступенів Черняхівського району;
27. Передовий педагогічний досвід їх
знають у них вчаться
• Цимбалюк Алла Яківна, вчитель історії Коростишівського
НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ліцей
інформаційних технологій» ім. Л.Х. Дарбіняна;
• Шинкарук Лариса Федорівна, вчитель світової літератури,
історії та правознавства Крилівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Андрушівського району;
• Клименчук Ольга Володимирівна, заступник директора з
виховної роботи ЗОШ I-III ступенів №26 м. Житомира;
28. "Є лише одна загальна для всіх природжена
схильність, на яку завжди може розраховувати
виховання: це те, що ми звемо народністю.
Як немає людини без самолюбства, так немає
людини без любові до батьківщини, і ця любов дає
вихованню надійний ключ до серця людини і
могутню опору для боротьби з її поганими
природними, особистими, сімейними і родовими
нахилами. Звертаючись до народності, виховання
завжди знайде відповідь і допомогу в живому і
сильному почутті людини, яке впливає багато
сильніше за переконання, сприйняте тільки
розумом, або за звичку, вкорінену страхом
покарань"
К.Ушинський
29. "Тільки людина, особливо
зацікавлена долею Вітчизни по-
справжньому розкривається як
особистість, по-справжньому
дорожить своєю честю, гордістю,
гідністю сім'ї, свого роду, імені"
(Сухомлинський В., 1976, т. 2, с. 228
—229).
