*

1. Харків
Видавнича група «Основа»
2013
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008 року
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

2. ISBN 978-617-00-1764-2
Володарська М. О.
В67 Українська мова. 2 клас. II семестр (за підручником
М. С. Вашуленка, Г. С. Дубовик) / М. О. Володарська,
Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. :
Вид. група «Основа», 2013. — 117, [3] с. — (Серія «Почат-
кова школа. Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-1764-2.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків української мови в 2 класі (II семестр), складені відповідно до вимог
нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл
з українською мовою навчання за підручником М. С. Вашуленка, С. Г. Ду-
бовик (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012).
Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись
запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти
уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
© Володарська М. О., Ковальчук Н. О.,
Настенко А. І., Пілаєва О. М., 2013
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013
УДК 37.016
ББК 74.263
В67

3. ЗМІСТ
Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Речення (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 65. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками
та запитаннями «День народження у Катрусі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 66. Закріплення знань про розповідне та питальне речення. Складання розповіді
за малюнком і запитаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 67. Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень.
Форми спонукання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Урок 68. Закріплення знань про розповідне, питальне, спонукальне речення . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 69. Головні слова в реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 70. Визначення головних слів у реченні. Навчальне аудіювання «Буруля» . . . . . . . . . . . 17
Урок 71. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання записок, адресованих батькам,
однокласникам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо . . . . . . . . 19
Урок 72. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 73. Поширення речень за питаннями. Узагальнення знань за темою «Речення» . . . . . . . . 23
Слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 74. Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 75. Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень . . . . . . . . . . . . 27
Урок 76. Групування предметів за родовими та видовими ознаками. Змінювання іменників
за зразком «один — багато». Складання речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 77. Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення тексту із часто
повторюваними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Урок 78. Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Урок 79. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей.
Складання усної розповіді за серією малюнків на тему «Друзі птахів» . . . . . . . . . . . . 35
Урок 80. Велика буква у кличках тварин. Опис тварини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 81. Уживання великої букви в іменах людей та кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 82. Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 83. Урок розвитку зв’язного мовлення. Редагування текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Урок 84. Перевірна робота. Мовна тема «Іменник» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 85. Слова, які називають ознаки предметів. Роль прикметників у мовленні . . . . . . . . . . . 47
Урок 86. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 87. Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком
та запитаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Урок 88. Спостереження за роллю прикметників у загадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 89. Урок розвитку зв’язного мовлення. Доопрацювання,
вдосконалення написаного тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 90. Прикметники, близькі і протилежні за значенням. Уживання прикметників
у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Урок 91. Слова, які називають дії предметів. Складання речень за малюнками . . . . . . . . . . . . 59
Урок 92. Роль дієслів у мовленні. Робота над прислів’ями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Урок 93. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок 94. Аналіз перевірної роботи. Спостереження за роллю дієслів у мовленні.
Змінювання дієслів за питаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Урок 95. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання діалогу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
3

4. Урок 96. Спостереження за роллю дієслів у мовленні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Урок 97. Розповідання казки. Складання розповіді за поданим початком . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 98. Узагальнення знань учнів за темою «Слова, які називають дії предметів».
Фразеологізми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Урок 99. Контрольна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Урок 100. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота з деформованим текстом:
перестановка окремих речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Урок 101. Службові слова, їх роль у реченні. Навчальний діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 102. Уживання службових слів для зв’язку слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Урок 103. Практичне ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні . . . . . . . . . . . . . . 83
Урок 104. Корінь слова. Спільнокореневі слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок 105. Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 106. Перевірна робота. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Урок 107. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над деформованим текстом . . . . . . . . . . 89
Урок 108. Аналіз перевірної роботи. Добирання спільнокореневих слів, що належать
до різних частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Урок 109. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням . . . . . . . . . . . . . 93
Урок 110. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно
з наголошеними. Перевірка написання ненаголошеного голосного
за допомогою зміни слова чи добору спільнокореневих слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 111. Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів.
Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 112. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Урок 113. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання
за серією малюнків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Повторення вивченого за рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Урок 114. Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про текст . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Урок 115. Перевірна робота. Мовна тема «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф» . . . . . . 105
Урок 116. Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про слово . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Урок 117. Повторення вивченого про речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Урок 118. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання
за ілюстрацією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Урок 119. Підсумковий урок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
4

5. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
№
з/п
Тема уроку Дата
Речення (продовження)
65 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками та запитан-
нями «День народження у Катрусі»
66 Закріплення знань про розповідне та питальне речення. Складання розповіді за малюнком
і запитаннями
67 Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень. Форми спонукання
68 Закріплення знань про розповідне, питальне, спонукальне речення
69 Головні слова в реченні
70 Визначення головних слів у реченні. Навчальне аудіювання «Буруля»
71 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання записок, адресованих батькам, одноклас-
никам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо
72 Зв’язок слів у реченні
73 Поширення речень за питаннями. Узагальнення знань за темою «Речення»
Слово
74 Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники)
75 Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень
76 Групування предметів за родовими та видовими ознаками. Змінювання іменників за
зразком «один — багато». Складання речень
77 Урок розвитку зв’язного мовлення. Удосконалення тексту із часто повторюваними сло-
вами
78 Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей
79 Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Складання усної роз-
повіді за серією малюнків на тему «Друзі птахів»
80 Велика буква у кличках тварин. Опис тварини
81 Уживання великої букви в іменах людей та кличках тварин
82 Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок
83 Урок розвитку зв’язного мовлення. Редагування текстів
84 Перевірна робота. Мовна тема «Іменник»
85 Слова, які називають ознаки предметів. Роль прикметників у мовленні
86 Зв’язок прикметників з іменниками в реченні
87 Закріплення знань про прикметники. Письмовий переказ тексту за малюнком та запитан-
нями
88 Спостереження за роллю прикметників у загадках
89 Урок розвитку зв’язного мовлення. Доопрацювання, вдосконалення написаного тексту
90 Прикметники, близькі і протилежні за значенням. Уживання прикметників у перенос-
ному значенні
91 Слова, які називають дії предметів. Складання речень за малюнками
92 Роль дієслів у мовленні. Робота над прислів’ями
93 Перевірна робота. Диктант
94 Аналіз перевірної роботи. Спостереження за роллю дієслів у мовленні. Змінювання дієслів
за питаннями
95 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання діалогу
5

6. №
з/п
Тема уроку Дата
96 Спостереження за роллю дієслів у мовленні
97 Розповідання казки. Складання розповіді за поданим початком
98 Узагальнення знань учнів за темою «Слова, які називають дії предметів». Фразеологізми
99 Контрольна робота. Аудіювання
100 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота з деформованим текстом: перестановка
окремих речень
101 Службові слова, їх роль у реченні. Навчальний діалог
102 Уживання службових слів для зв’язку слів у реченні
103 Практичне ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні
104 Корінь слова. Спільнокореневі слова
105 Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів
106 Перевірна робота. Списування
107 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над деформованим текстом
108 Аналіз перевірної роботи. Добирання спільнокореневих слів, що належать до різних
частин мови
109 Розрізнення спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням
110 Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними.
Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою зміни слова чи добирання
спільнокореневих слів
111 Узагальнення знань учнів про написання ненаголошених е, и в коренях слів. Звуко-
буквений аналіз слів
112 Перевірна робота. Диктант
113 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за серією ма-
люнків
Повторення вивченого за рік
114 Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про текст
115 Перевірна робота. Мовна тема «Звуки і букви. Приголосні звуки. Апостроф»
116 Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про слово
117 Повторення вивченого про речення
118 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання зв’язного висловлювання за ілюстрацією
119 Підсумковий урок
6

7. Дата _______________________
Клас _______________________
РЕЧЕННЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Урок 65. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ
УСНОЇ РОЗПОВІДІ ЗА МАЛЮНКАМИ ТА ЗАПИТАННЯМИ
«ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ У КАТРУСІ»
Мета: навчати учнів складати усну розповідь за запитаннями та малюнками; розвивати
вміння будувати зв’язні висловлювання, уживати у мовленні слова ввічливості; ви-
ховувати почуття поваги одне до одного, дружнє ставлення до друзів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Бесіда
— У колі рідної сім’ї, у колі друзів ми святкуємо різні свята. Які саме?
— Найкраще свято — це день народження.
— Пригадайте дату свого дня народження.
— Хто з вас народився влітку; восени; взимку; навесні?
2. Розповіді учнів про те, як вони святкують свої дні народження
— Розкажіть, як ваші рідні відзначають ваш день народження.
— Що готує для вас мама?
— Які подарунки вам дарують?
— Чи запрошуєте ви на свято своїх друзів?
— Чи є серед них ваші однокласники?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Складання розповіді за малюнками
— Розгляньте малюнки у підручнику на с. 98.
— Кого ви бачите на малюнках?
— Про що йтиметься на уроці?
— Придумайте заголовок до нашої розповіді. (День народження Катрусі.)
— Хто прийшов привітати Катрусю?
— Дайте дітям імена.
— Що діти подарували дівчинці?
— Як одягнена Катруся і діти?
— Хто накриває святковий стіл?
— Як ви гадаєте, що приготувала мама?
2. Усне складання розповіді за поданим початком
Сьогодні у Катрусі день народження. У гості до неї прийдуть її друзі. Разом
з мамою Катруся накрила святковий стіл. Застелила його...
— Що розставила дівчинка на столі?
— Що приготувала мама?
— Хто прийшов привітати Катрусю?
— Що подарував Катрусі брат Сергій?
— А який подарунок принесла Оля?
— Як проходило свято?
— Чи весело було дітям?
7

8. — Як ви гадаєте, Катруся була задоволена святом?
— Як ви гадаєте, скільки років виповнилося Катрусі?
3. Фізкультхвилинка
4. Читання оповідання В. Сухомлинського «Іменинний обід»
— Що ви можете сказати про Ніну?
— Чи правильно вчинила Ніна?
— А як би ви вчинили в такій ситуації?
5. Заучування вірша напам’ять
ПРО ДРУЗІВ
Навчала нас матуся,
Як в радості рости.
За все миліші друзі —
Їх треба берегти.
Як вишеньки у цвіті,
Щасливі ми в гурті.
Ми добрі, працьовиті,
Мов бджілки золоті.
Із дому вирушаєм —
Нам сонечко сія.
До друзів поспішаєм
І ми, і ти, і я!
А без друзів жодна справа
Нецікава, нецікава,
І цукерка несмачна,
Навіть пісенька сумна.
Н. Кир’ян
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчилися на уроці?
— Чи сподобалося вам складати розповідь?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 99, вправа 257.
— Прочитайте вітальну листівку. За зразком цієї листівки складіть ві-
тання своїм друзям.
8

9. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 66. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО РОЗПОВІДНЕ
ТА ПИТАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ.
СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ ЗА МАЛЮНКОМ І ЗАПИТАННЯМИ
Мета: навчати учнів складати текст за малюнком та поданими запитаннями, вміння да-
вати повну відповідь на запитання; узагальнювати знання про розповідні і питальні
речення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати усне мовлення школярів;
виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.99,вправа257)
Діти читають листівки, які вони склали для друзів.
— Які розділові знаки ви найчастіше використовували в кінці речень?
Чому?
2. Робота над деформованим текстом
— Відновіть речення.
До нас на урок прибіг Незнайко. Він потребує вашої допомоги. Знайко по-
прохав його скласти речення. Подивіться, що у нього вийшло.
пташок Багато залишається зимувати у нас.
знаєш Чи цих ти пташок?
як допомагаєш А узимку ти їм?
пташки За цю віддячать допомогу навесні.
— Чи правильно Незнайко склав речення?
— Виправте його помилки. Розставте слова так, щоб вийшли правильні
речення.
— Прочитайте речення, в яких ви поставили крапку.
— Прочитайте речення, в яких ви поставили знак питання.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми закріпимо знання і вміння, пов’язані з розповід-
ними і питальними реченнями. Будемо вчитися складати текст за малюнками
і запитаннями.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Каліграфічна хвилинка
З з им онь зимонька
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова зимонька.
— Чому в слові зимонька букв більше, ніж звуків?
2. Складання розповіді за малюнком і запитаннями (с.94,вправа243)
— Яка пора року зображена на малюнку? (Зима.)
— Куди прийшли діти на прогулянку? (Діти прийшли до парку.)
— Що роблять хлопчики? (Іванко та Петрик спускаються з гірки на сан-
чатах.)
— Що робить дівчинка? (Оленка катається на лижах.)
— Доберіть заголовок до розповіді.
— Запишіть розповідь у зошит.
— Прочитайте записану розповідь.
— Хто з вас був на прогулянці в зимовому лісі, парку?
9

10. — Що цікавого ви бачили?
— Як слід поводитися серед природи?
3. Фізкультхвилинка
4. Робота в парах (с.94–95,вправа244)
— Прочитайте виразно вірш-жарт за особами.
— Чому дітям саме цей обід здався найсмачнішим?
— Знайдіть у вірші розповідні речення. Прочитайте їх.
— Поясніть розділові знаки в кінці розповідних речень.
— Знайдіть і зачитайте питальні речення.
— Чим питальне речення відрізняється від розповідного?
— Спишіть речення, які відповідають схемам.
5. Творче завдання. Робота над прислів’ями
Учитель роздає індивідуальні картки.
— Прочитайте прислів’я, поясніть їх зміст.
— Поставте питання до виділених слів.
— Запишіть питальні речення за зразком.
Зразок. Під лежачий камінь вода не тече. Під що вода не тече?
Без учителя навмання важко здобувати знання.
Маленька праця краща за велике безділля.
Без здоров’я нема щастя.
6. Виконання вправи 245 (с.95)
— Поміркуйте, про яку людину так кажуть.
Свою відповідь починайте словами: «Я гадаю, що так кажуть про..., тому
що...».
7. Інтонування речень
— Поясніть розділові знаки в кінці речень.
— Хто до столу хоче сісти?
— Я!
— Хто варення хоче їсти?
— Я!
— А хто посуд мити буде?
— Ну, вже ти підказуй, Людо,
а то: я та я!
Д. Павличко
— Прочитайте виразно речення, у якому є звертання.
8. Гра «Перестав букву»
Кіт (тік), тіло (літо), банка (кабан), лісок (сокіл), ручка (курча), сир (рис).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які речення називаються розповідними?
— Які речення називаються питальними?
— Наведіть зразок питального; розповідного речення.
— Якщо вам було все зрозуміло, підніміть сигнальну картку, на якій нама-
льована крапка.
— Якщо вам потрібна допомога, не все зрозуміло, підніміть сигнальну
картку, на якій намальований знак питання.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 95, вправа 246.
— Прочитайте прислів’я.
— Поясніть, як ви їх розумієте.
— Запишіть питальні речення за зразком.
10

11. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 67. СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В КІНЦІ
СПОНУКАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ. ФОРМИ СПОНУКАННЯ
Мета: розширити знання учнів про речення; дати уявлення про спонукальне речення,
форми спонукання; розвивати вміння інтонувати спонукальні речення; виховувати
культуру поведінки під час переходу проїжджої частини.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.95,вправа246)
— Про що записані прислів’я?
— Яке питання ви поставили до кожного прислів’я?
— Як ви розумієте зміст кожного прислів’я?
2. Робота за малюнком
Учитель демонструє малюнок лисиці.
— Складіть відповіді на запитання, використовуючи опорні слова. Запи-
шіть.
Хто це? Це...
Яка вона? Вона... та...
Який у неї хвіст? У неї хвіст...
(Хитра, спритна, пухнастий)
3. Письмо з коментуванням
На дошці вчитель вивішує картку — підказку.
(Початок речення пишу з великої букви. У кінці речення ставлю..., тому
що це речення..., за інтонацією це речення...)
Настав вечір...
Хіба вже вечір...
Який чудовий вечір...
4. Каліграфічна хвилинка
К к кн кни книга
— Запишіть каліграфічно:
Книга вчить, як на світі жить.
— Як ви розумієте цей вислів?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним видом речень. Будемо вчитися
правильно інтонувати їх. А також розглянемо, які розділові знаки ставляться
в кінці таких речень.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Знайди“зайве”речення»
Кожна тваринка ховається від своїх ворогів. Білка на дереві легко втече від
ворога. Зайцю допоможуть швидкі ноги. Діти читали цікаву книгу. У їжака
свій захист — колючки.
— Яке речення «зайве»? (Діти читали цікаву книгу.)
— Запишіть його.
— Про що в ньому розповідається? (Про книгу.)
11

12. — Яке це речення за метою висловлювання? (Розповідне)
— Перебудуйте речення так, щоб воно стало питальним. (Що читали
діти?)
— Запишіть це речення. Який розділовий знак поставили в кінці речення?
2. Ознайомлення зі спонукальним реченням
— Прочитайте «зайве» речення так, щоб у ньому звучала порада школярам
читати книжки. (Діти, читайте цікаві книжки!)
— А де можна читати книги? (У бібліотеці.)
— Запросіть дітей до бібліотеки. (Дорогі друзі, приходьте, будь ласка, до бі-
бліотеки.)
— Як треба поводитися з книгою? Спробуйте скласти речення, щоб у ньому
прозвучав заклик. (Будь обережним з книгами! Не рви їх!)
Висновок. У нашому мовленні ми вживаємо різні речення, з різною метою,
з різною інтонацією. Ми часто користуємося реченнями, у яких висловлю-
ються різні спонукання до дії: прохання, наказ, заклик, порада, застереження,
вимога. Такі речення називаються спонукальними.
— Який же знак може стояти в кінці спонукального речення?
yy Що за знак — стрункий, мов спис,
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику,
Хто ж бо він?.. (Знак оклику.)
Д. Білоус
3. Виконання вправи 247 (с.95–96)
— Прочитайте речення. Які спонукання висловлені в кожному з них?
— Спишіть речення, у якому звучить заклик.
— Як називається речення, в якому висловлено спонукання?
4. Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (див. Додаток на с. 46)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
Гра «Мікрофон»
— Речення, в якому висловлюється спонукання називаються...
— В кінці спонукального речення може стояти...
— Знак оклику ставиться тоді...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 96–97, вправа 250; вивчити правила (с. 96)
12

13. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 68. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО РОЗПОВІДНЕ,
ПИТАЛЬНЕ, СПОНУКАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про види речень за метою висловлю-
вання; закріпити навички правильного інтонування речень; розвивати вміння уза-
гальнювати; виховувати почуття доброти.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.96–97,вправа250)
— Прочитайте перше речення.
— Які слова ви вставили у другому, третьому реченнях.
— Яке речення в тексті є спонукальним?
— Як ви його розпізнали?
— Яким словом виражено спонукання?
2. «Мовна розминка». Словниковий диктант
— Запишіть слова. Вставте пропущену букву.
В_дмідь, л_стопад, ч_рвоний, за_ць, _атьківщина, дят_л.
— Складіть звукову модель слів:
1 варіант — ведмідь; 2 варіант — заєць.
3. Творче завдання «Я міркую»
— Прочитайте. Поміркуйте, чи всі групи слів є реченнями.
— Випишіть тільки речення. Доведіть, що це речення.
Колобок стрибнув з підвіконня. Котиться доріжкою. Зустрів Колобок вед-
медя. Голосно пісеньку.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми будемо закріплювати знання про види речень за метою ви-
словлювання.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. «Асоціативний кущ»
Учитель на дошці вивішує картку зі словом
Речення
— Що ви уявляєте, коли чуєте це слово?
Діти дають відповіді, а вчитель записує на дошці.
питальне Речення розповідне
спонукальне окличне неокличне
2. Гра «Збери речення»
Барліг, готує, ведмідь, зимівлі, для.
Вулицю, переходь, дозволених, в, місцях.
Садку, у, малина, вашому, росте, чи.
— Запишіть правильно речення. Поясніть написання розділових знаків
у кінці речення.
13

14. 3. Виконання вправи 251 (с.97)
— Прочитайте текст.
— З яких частин він складається?
— Прочитайте зачин, зверніть увагу на всі речення у цій частині.
— Які це речення? (Питальні)
— Перекажіть зміст основної частини.
— Які речення використовує автор у цій частині? (Розповідні)
— Прочитайте кінцівку тексту.
— Яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)
— Як ви розумієте вислів: «Учіться добра!»? (Бути добрими, не ображати
один одного, жити в злагоді з оточуючими людьми, нікому не робити зле.)
— З основної частини тексту випишіть одне речення (на вибір).
4. Фізкультхвилинка
5. Робота над прислів’ями (с.97,вправа252)
— Прочитайте і запам’ятайте прислів’я.
— Спишіть спонукальне речення.
— Які прислів’я про добро знаєте?
— Вимовте звуки і букви у виділених словах.
6. Колективна гра (с.97–98,вправа253)
— Поясніть, у якому рядку подані речення. Які це речення?
— Подайте команди відповідно до слів учителя.
7. Самостійна робота (с.98,вправа254)
— Складіть і запишіть речення.
— Прочитайте складені вами речення.
— Поясніть розділові знаки в кінці речень.
— Від чого застерігають вас ці речення? (Треба бути обережними на воді
і з вогнем.)
8. Гра «Збери слово»
— Складіть слово, взявши з першого слова першу букву, з другого — другу,
третього — третю і т. п.
Рак, день, піч, море, насіння, питання, подвір’я. (Речення)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
Гра «Виправ помилки»
— Слова, зв’язані за змістом, називаються текстом? (Реченням)
— Речення виражає незакінчену думку. (Закінчену)
— Речення, в якому про щось розповідається називається питальним. (Роз-
повідним)
— Речення, в якому про щось запитується називається спонукальним. (Пи-
тальним)
— Речення, в якому висловлюється спонукання називається розповідним.
(Спонукальним)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 98, вправа 255.
— Прочитайте речення.
— Про кого розповідається в кожному з них?
— Змініть розповідні речення на спонукальні за зразком.
14

15. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 69. ГОЛОВНІ СЛОВА В РЕЧЕННІ
Мета: дати учням уявлення про головні слова в реченні, вчити знаходити їх у реченнях;
розвивати мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати любов до
художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.98,вправа255)
— Про кого ідеться в розповідних реченнях?
— Прочитайте спонукальні речення.
— Які «чарівні слова» ви вживали?
— Назвіть слова-звертання.
2. Самостійна робота
— Запишіть речення. Слова в дужках замініть так, щоб вони відповідали
змісту.
(Журавлі) курличе і летить, і летить. (Грак) полетіли, (поле) опустіли. Пра-
цьовиті (рука) гори вернуть.
— Зі скількох речень складається текст?
— Які це речення? (Розповідні)
— Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.
— Які ще бувають речення?
— Наведіть приклади.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— З чого складається наше мовлення? (З речень.)
— З чого складаються речення? (Зі слів.)
— Як пишуться слова в реченні?
— Як ви гадаєте, чи є серед них такі, що виконують роль головних?
— Сьогодні на уроці ми поговоримо саме про такі слова.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
На дошці записані речення.
Гріє сонечко.
Тихий вітер повіває.
Пташечка співає у лузі.
— Про що йдеться в першому реченні? (Про сонечко.)
— Яке питання ставимо до слова сонечко? (Що?)
— Що говориться про сонечко? (Що воно гріє.)
— Яке питання поставимо до слова гріє? (Що робить?)
— Прочитайте друге речення.
— Про що в ньому йдеться? (Про вітер.)
— Яке питання ставимо до слова вітер? (Що?)
— Що говориться про вітер? (Що він повіває.)
— Яке питання поставимо до слова повіває? (Що робить?)
— Прочитайте третє речення.
— Про кого в ньому йдеться? (Про пташечку.)
— Яке питання ставимо до слова пташечка? (Хто?)
— Що говориться про пташечку? (Що вона співає.)
15

16. — Яке питання поставимо до слова співає? (Що робить?)
— На яке питання відповідає перше головне слово?
— На яке питання відповідає друге головне слово?
Висновок. У реченні серед усіх слів є головні слова. Ці слова відповідають
на питання:
а) хто? що? та підкреслюються однією рискою;
б) що робить? та підкреслюються двома рисками.
2. Виконання вправи 258 (с.99)
— Прочитайте вірш.
— Спишіть перше речення.
— Про що в ньому говориться? (Про голубів.)
— Підкресліть це слово однією рискою. Поставте до нього питання.
— Що говориться про голубів?
— Підкресліть це слово двома рисками. Поставте до нього питання.
3. Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тренувальна вправа (с.100,вправа259)
— Прочитайте перше речення.
— Про кого в ньому йдеться? Поставте до цього слова питання.
— Що говориться про півня? Поставте до цього слова питання.
— Запишіть головні слова. (Півень стоїть.)
— Підкресліть ці слова відповідно до попередньої вправи.
— Знайдіть і випишіть головні слова з другого речення.
2. Самостійна робота (с.100,вправа260)
— Прочитайте і спишіть речення.
— У кожному реченні знайдіть і підкресліть головні слова.
Перевірка виконаної роботи.
— Усно поставте до кожного головного слова питання.
— З якої казки ці слова?
— Пригадайте, що було далі.
— Які українські казки ви ще знаєте?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Про що дізналися на уроці?
— Як знайти головні слова в реченні?
— На які питання вони відповідають?
— Чому їх так назвали?
— Чи може бути речення без головних слів?
Гра «Упіймай головні слова»
Стоїть гора високая.
Зелений гай шумить.
Пташки співають голосно,
І річечка блищить.
Л. Глібов
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 100, вправа 262.
— Прочитайте словосполучення у лівому стовпчику.
— Доберіть головне слово з правого стовпчика так, щоб утворилося ре-
чення.
— Запишіть утворені речення. Підкресліть головні слова.
16

17. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 70. ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ СЛІВ У РЕЧЕННІ.
НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ «БУРУЛЯ»
Мета: узагальнити знання учнів про головні слова в реченні, вміння знаходити їх у ре-
ченнях; розвивати мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас; вчити сприй-
мати на слух незнайомий текст; виховувати інтерес до вивчення мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с. 100, вправа 262)
— Прочитайте записані речення.
— Про кого говориться в першому реченні? (Про тракториста.)
— Що говориться про тракториста? (Він оре.)
— Назвіть головні слова в другому реченні.
— На які питання вони відповідають?
— Чому вчителя називають учителем?
III. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ
БУРУЛЯ
Висить на даху буруля, холодна та сумна.
— Чому ти сумуєш? — питає її сніг.
— Як же мені не сумувати? День довшає, прокидається раніше сонце, теп-
ліше стає...
А сонце й справді як зійде, зразу за роботу: землю гріє, від зимового сну бу-
дить.
— Розтавай,— каже бурулі.— Нехай весна швидше настає.
А буруля сердиться:
— Котись, котись за обрій, щоб нічний морозець швидше вдарив!
Ну, сонце нічого на те. Тільки ласкаво всміхається. Під його промінцями
сніги сходять, ручаї дзюрчать, пташки пісень співають. У полі озимина з-під
снігу визирає. Всі сонцю раді.
Тільки буруля жде не діждеться, поки споночіє. Що вона розтане за день,
то протягом ночі й відросте.
Уже й лани зорано, й рілля духмяно парує, А буруля висить — хоч би що.
Тут уже сонце занепокоїлось. Та промінцями її, промінцями!
Застрибали по бурулі сонячні зайчики, засяяли мерехтливі вогники. За-
світилась вона яскравим світлом, обернулась на легку хмаринку та й злетіла
в небо. Тут уже справжня весна прийшла.
В. Коваленко
Тестування
1. Що висіло на даху?
а) Буруля;
б) повітряний змій.
2. Чому буруля сумувала?
а) Тому, що боялася розтанути;
б) боялася, що мороз її заморозить.
3. На що обернулася буруля із приходом весни?
а) На легку хмаринку;
б) на сонячного зайчика.
17

18. 4. Куди злетіла буруля?
а) На високу гору;
б) у небо.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Каліграфічна хвилинка
Зз Зз Зз Зи За Зе Зр Зл зв зи за аз зя
Зимонька завила, зразу загула,
Закружила. захазяйнувала,
Завітрила, засніжила, замела,
Землю заметілями заткала.
— Про що йдеться у вірші?
— Назвіть дії, які виконала зима.
— Як називаються такі слова?
— Поділіть слово зимонька на склади для переносу.
2. Виконання вправи 263 (с.101)
— Прочитайте текст.
— Знайдіть у тексті рядки, якими можна описати красу зимового лісу.
— Спишіть виділене речення.
— Підкресліть головні слова.
3. Словникова робота
— Прочитайте друге речення (вправа 263).
— З ким автор порівнює дуби? (Наче витязі у дозорі.)
— Що носили воїни витязі? (Шоломи)
— Поясніть, як ви розумієте значення цього слова. (Учні читають пояс-
нення з підручника на с. 101.)
— У яких шоломах стоять кремезні дуби?
— Що одягли сосни? ялини?
4. Фізкультхвилинка
5. Самостійна робота (с.101,вправа264)
— Прочитайте віршовані рядки.
— Що спільного у цих двох віршованих рядках?
1 варіант. Записати перші віршовані рядки. Підкреслити в них головні
слова.
2 варіант. Записати другі віршовані рядки. Підкреслити в них головні
слова.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Про що дізналися на уроці?
— Як називаються слова в реченні, над якими ми сьогодні працювали?
— На яке питання відповідає слово, яке означає, про кого або про що гово-
риться в реченні?
— Як підкреслюють його в реченні?
— На яке питання відповідає слово, яке означає, що саме говориться в ре-
ченні?
— Як підкреслюємо це слово?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 102, вправа 265.
18

19. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 71. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
СКЛАДАННЯ ЗАПИСОК, АДРЕСОВАНИХ БАТЬКАМ,
ОДНОКЛАСНИКАМ, УЧИТЕЛЮ, ЩО ВМІЩУЮТЬ
ЯКУСЬ ІНФОРМАЦІЮ, ПРОХАННЯ ТОЩО
Мета: вчити складати текст з метою письмового спілкування з батьками, вчителем, од-
нокласниками; вчити добирати і правильно вживати у мовленні формули звер-
тання, подяки; розвивати і збагачувати мовлення учнів; формувати практичне
вміння писати записки; виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
— Послухайте тексти. Визначте, який з текстів лист, який — записка,
а який — оголошення.
1) Шановні організатори конкурсу! Надсилаємо на конкурс «Податки очима
дітей» роботи учнів нашого класу.
З повагою, батьківський комітет класу
2) 15 вересня 2012 року в актовій залі школи відбудеться прослуховування
учасників концерту до Дня вчителя.
3) Сашко, зустрінемось на перерві на нашому місці. Я намалював для тебе
коня. Петрик
— Прочитайте вголос записку.
(Записка складається зі звертання, повідомлення або прохання, підпису
автора записки.)
— Назвіть у тексті записки звертання і підпис.
— Визначте, це записка-прохання чи повідомлення?
— Назвіть текст повідомлення.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пригадайте, коли ми звертаємось до написання записки? (Коли треба
терміново про щось повідомити чи попросити, а можливості зробити це
вголос немає; коли відсутній той, кому адресується прохання чи повідом-
лення.)
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати записку.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Бесіда
— З чого починається записка? З чого складається? Для чого по-
трібна? Кому може адресуватися?
— Які сучасні технічні засоби допомагають нам надсилати записки з пові-
домленням чи проханням?
— Як називаються записки, передані по мобільному телефону?
Пам’ятайте! Звертання може складатися з одного або декількох слів.
Звертання виділяється на письмі комами або знаком оклику.
2. Гра «Упіймай звертання»
— Прочитайте, розставте розділові знаки. Підкресліть звертання.
yy Що ти нам весно принесла?
yy Зимонько-снігуронько наша білогрудонько,
Не верти хвостом...
Л. Глібов
19

20. yy Небо небонько мерщій посилай до нас дощі!
yy Рідна земле Волошковий стане
Як же не любити нам тебе?!
Д. Білоус
3. Робота в парах
— Прочитайте одне одному звертання із попереднього завдання. Поясніть,
які розділові знаки виділяють звертання.
4. Робота в групах
— Перебудуйте подані речення так, щоб перше слово було у формі звер-
тання. (Учитель роздає учням кожної групи картки).
1-ша група. Оленка поливає квіти.
2-га група. Сашко допомагає Петрикові розв’язати задачу.
3-тя група. Ластівка несе весну на крилах.
4-та група. Василь допомагає сестричці одягнутися.
5-та група. Півник пісню співає, день новий вітає.
6-та група. Бджілка збирає солодкий нектар.
5. Аналіз роботи в групах
Заслуховування перебудованих речень. Учні кожної групи читають пере-
будовані речення, називають звертання, пояснюють, як звертання виділяється
на письмі.
6. Фізкультхвилинка
7. Робота в парах
— Складіть усні записки зі звертаннями вчителеві, однокласникам.
Пам’ятайте про слова ввічливості.
8. Гра «Добери звертання»
— Назвіть різні варіанти звертання до мами, тата, бабусі, дідуся, брата,
сестри.
9. Самостійна робота
Складання записки-прохання татові або мамі (письмово).
10. Перевірка роботи
Враховується зміст і граматична правильність побудови речень.
Двоє-троє учнів зачитують свої записки. Решта аналізують складені за-
писки за будовою, пояснюють, чи правильно вжите звертання, чи використані
слова ввічливості.
11. Робота в парах. Гра «Коректор»
Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради одне одному.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які види записок ви вчилися писати?
— З чого складається записка?
— Для чого потрібна записка?
— Кому можна писати записки?
— Як часто ви пишете записки своїм батькам?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Складіть і запишіть записку-повідомлення батькам (другові).
20

21. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 72. ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ
Мета: навчати учнів встановлювати зв’язок слів у реченні за допомогою питань; за-
кріплювати знання про головні члени речення; розвивати вміння добирати влучні
слова для побудови висловлювань; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.102,вправа265)
— Прочитайте записані речення.
— Поясніть, чому саме ці слова ви вставили замість крапок.
2. Творче завдання
— Спишіть речення, розкриваючи дужки.
— Знайдіть головні слова. Усно поставте до них питання.
Білочка виглядає з (дупло).
Дятел шукав комаху в (кора).
Мишка сховалась у (нірка).
3. Каліграфічна хвилинка
Тт Тт Тт Ти Тв Тя Тх ат ст ят ти ть те
— Запишіть каліграфічно.
Тихесенький вечір заходить до хати.
Засвічує в вікнах веселі вогні.
Нас кличе до столу вечеряти мати,
І гріють теплом її очі ясні.
— Назвіть у першому реченні головні слова, поставте до них питання.
((Що?) Вечір (що робить?) заходить.)
— Поставте питання від слова вечір до слова заходить.
(Вечір (що робить?) заходить.)
— Поставте питання від слова заходить до слова до хати.
(Заходить (куди?) до хати.)
— Поставте питання від слова вечір до слова тихесенький.
(Вечір (який?) тихесенький.)
— Чи можете ви зробити певний висновок?
(У реченні слова зв’язані між собою. Установити між ними зв’язок допома-
гають поставлені питання.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми з’ясуємо, як зв’язуються слова в реченні. Будемо вчитися
встановлювати ці зв’язки.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективна пошукова діяльність (с.102,вправа266)
— Прочитайте і спишіть речення.
— Підкресліть головні слова в реченні.
— Назвіть цю пару слів. (Морози (що зробили?) скували.)
— Що сказано в реченні про морози? (Морози міцні.)
— На яке питання відповідає слово міцні? (Які?)
— Назвіть пару слів. (Морози (які?) міцні.)
— Чи сказано в реченні, що скували морози? (Землю)
21

22. — Від якого слова ставимо питання до слова землю? (Скували)
— Яке питання ставимо? (Що?)
— Назвіть цю пару слів. (Скували (що?) землю.)
— Запишіть парами слова, зв’язані між собою.
2. Гра «Знайди“зайве”слово» (с.102,вправа267)
— У кожному рядку знайдіть «зайве» слово. (Книжка, серветка, чаю)
— Поясніть свій вибір.
— Поставте питання від слова до слова.
— Усно складіть спонукальне речення зі словосполученням відчинити
двері.
3. Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над загадкою
Речення записане на дошці.
yy Біла морква зимою росте. (Буруля)
— Яке слово є відгадкою?
— Назвіть кількість букв і звуків у цьому слові.
— Чим цікава буква я?
— Знайдіть головні слова в цьому реченні.
— Установіть зв’язок слів у ньому.
Морква (що робить?) росте;
росте (коли?) зимою;
морква (яка?) біла.
2. Робота над віршем-нісенітницею (с.102,вправа268)
— Прочитайте вірш.
— Чому цей вірш називається нісенітницею?
Нісенітниця — це дурниця, щось нерозумне.
— До слів копати, косити, будувати доберіть з вірша слова, які б
пов’язувалися із ними за змістом.
3. Самостійна робота
— Запишіть речення.
— Знайдіть головні слова в цьому реченні.
— Установіть зв’язок слів у ньому.
1 варіант
Марійка гарно танцює.
Марійка (що робить?) ...
танцює (як?) ...
2 варіант
Зимове сонечко блищить.
Сонечко (що робить?) ...
сонечко (яке?) ...
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового навчилися робити на уроці?
— За допомогою чого ми встановлюємо зв’язок слів у реченні?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 103, вправа 269.
22

23. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 73. ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ ЗА ПИТАННЯМИ.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМОЮ «РЕЧЕННЯ»
Мета: навчати учнів поширювати речення за допомогою питань; продовжувати форму-
вати вміння інтонувати речення; удосконалювати навички читання за особами; ви-
ховувати інтерес до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.103,вправа269)
— Прочитайте записаний вами текст.
— Скільки речень у вас вийшло?
— Про кого говориться в другому і четвертому реченнях?
— Назвіть головні слова в цих реченнях.
— Зачитайте, як ви встановили зв’язок між словами у третьому реченні.
(Білка (що робила?) сиділа; сиділа (де?) на сосні.)
2. Робота над деформованим текстом (с.103,вправа270)
— Прочитайте слова.
— Поміркуйте, скільки речень з них можна скласти.
— Складіть і запишіть речення.
— Визначте головні слова в реченні.
— Усно встановіть зв’язок між словами в реченнях.
— Вивчаючи тему «Речення», ми навчалися складати речення зі слів, ви-
значати головні слова в реченні, встановлювати зв’язки між словами в ре-
ченні.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми будемо вчитися поширювати речення за питаннями,
а також повторимо все, що ми вивчили про речення.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над мовним матеріалом
yy Випав сніг. Укрились поля. Височіють замети. Ліс завмер.
yy Випав пухнастий сніг. Білою скатертиною вкрились поля. Височіють ве-
ликі замети. Ліс завмер до весни.
— З якого тексту дізнаємося більше?
Висновок. З речень, поширених іншими словами, можна дізнатися більше,
ніж з речень, складених тільки з головних слів.
2. Виконання вправи 271 (с.103)
— Прочитайте речення.
— Якими ще словами можна поширити речення?
(Другокласник Дмитрик читає цікавий дитячий журнал.)
— Запишіть поширене речення самостійно.
3. Письмо з коментуванням (с.103,вправа272)
— Прочитайте речення в лівому стовпчику.
— Доповніть їх словами з правого стовпчика.
— Запишіть поширені речення.
4. Фізкультхвилинка
23

24. V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Самостійна робота (с.103–104,вправа273)
— Поширте речення словами з довідки.
Перевірка виконаної роботи.
— Прочитайте перше поширене речення.
— Назвіть у ньому головні слова. (Вітер повіяв.)
— Прочитайте друге поширене речення.
— Про що говориться в цьому реченні.
2. Робота в парах (с.104–105,вправа275)
— Прочитайте опис гри «Гуси» самостійно.
— Як ви будете читати слова «матері», «гусей»: голосно чи тихо? Чому?
— А чиї слова ви будете читати швидше — «матері» чи «гусей»?
Читання за особами
— Виберіть спонукальні речення із вправи.
— Які звертання використано в спонукальних реченнях?
— Поясніть уживання розділових знаків у кінці розповідних, питальних
речень.
3. Поділ тексту на речення (с.104,вправа274)
— Поділіть текст на речення, позначаючи кінець кожного речення зни-
женням голосу і паузою.
1 варіант: спишіть перше і друге речення. Підкресліть головні слова в цих
реченнях.
2 варіант: спишіть третє і четверте речення. Підкресліть головні слова
в цих реченнях.
4. Гра «Хто швидше?»
— Поширте речення за питаннями.
Дівчатка (що роблять?) ... (яку?) ... пісню.
У лісі (хто?) ... знайшли (кого?) ...
Білка (що робить?) ... на зиму (що?) ...
По морю (що робив?) ... плив (який?) ... корабель.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
Вправа «Незакінчене речення»
Речення виражає...
Речення складається...
Слова в реченні пишуться...
Перше слово в реченні треба писати...
У кінці речення можуть ставитися..., якщо...
Для відповіді діти використовують таблицю на с. 106 підручника.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 106, вправа 278.
24

25. Дата _______________________
Клас _______________________
СЛОВО
Урок 74. СЛОВА, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПИТАННЯ ХТО? ЩО?
(ІМЕННИКИ)
Мета: навчати учнів розпізнавати іменники за питаннями хто? що?; поглиблювати знан-
ня учнів про слова — назви предметів; розвивати вміння ставити питання до слів;
виховувати працелюбність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Слухання вірша
Книжка, дошка, кабінет,
Печиво, повидло, мед,
Чоботи, штани, кашкет,
Мотоцикл, велосипед —
Знайте, діти, наперед:
Кожен з них — це є предмет.
Тож хто це і що це — вже не секрет.
Ім’я своє і назву має кожен предмет.
— На які питання відповідають слова — назви предметів?
— Пограємо в гру «Слово називай — питання швидко став». Я показува-
тиму малюнок, а ви називайте його і ставте питання.
Учитель демонструє малюнки: моряк, береза, корабель, білка, автомобіль,
учитель, ведмідь, зайчик, пірамідка.
Назви людей і тварин відповідають на питання хто?.
Назви всіх інших предметів відповідають на питання що?.
2. Каліграфічна хвилинка
Лл ли ло лу ля ця лисиця
yy В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її... (лисиця).
— На яке питання відповідає слово лисиця?
— Поділіть це слово на склади, назвіть у ньому звуки.
3. Словникова робота
Предмет
— Складіть звукову схему слова, поділіть його на склади, назвіть приго-
лосні звуки в цьому слові.
Змініть слово предмет за питаннями. Запишіть.
Знайти (що?)
Немає (чого?)
Зацікавитися (чим?)
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с.108)
Вправа 279
— Розгляньте малюнки. Дайте відповіді на запитання.
— Запишіть назви людей і тварин за зразком.
25

26. Вправа 280
— Розгляньте малюнки. На які дві групи можна поділити ці предмети?
(Машини і навчальне приладдя.) Доповніть кожну з цих груп своїми словами.
Нехай вам у пригоді стануть загадки.
yy Торохтів собі поволі
І рядки накреслив в полі.
Не звичайні ці рядки,
А для овочів грядки. (Трактор)
yy Невеличка хатка,
В ній живуть малятка,
Всіх їх гостроносих
У портфелях носим. (Пенал)
— Запишіть назви предметів за зразком.
2. Фізкультхвилинка
3. Заучування правила (с.109)
4. Гра «Хто? Що?»
Дівчатка виписують слова, які відповідають на питання хто?, хлопчи-
ки — що?.
Школа, радість, тигр, книжка, зима, принцеса, спека, хлопчик, корова,
кошеня, водій, вода, мрія, білка.
5. Робота в групах
Гра «Добери слово»
1-ша група — іграшки: лялька, ...
2-га група — звірі: вовк, ...
3-тя група — дерева: тополя, ...
6. Гра «Добери за зразком»
— До слів, які відповідають на питання хто?, доберіть за зразком слова,
які відповідають на питання що?.
Хто? Що?
Скрипаль Скрипка
Моряк
Лісник
Школяр
Футболіст
7. Гра «Хто у кого?»
У качки (хто?)
У курки (хто?)
У вівці (хто?)
У кози (хто?)
У корови (хто?)
У свині (хто?)
Слова для довідки: курча, теля, ягня, порося, козеня, каченя.
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— На які питання відповідають слова, що означають назви предметів?
— Які питання ставимо до назв людей і тварин?
— На які питання відповідають слова — назви всіх інших предметів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 109, вправа 282; вивчити правило (с. 109).
26

27. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 75. РОЗПІЗНАВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ПИТАННЯМИ ХТО? ЩО?.
СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ
Мета: закріплювати знання учнів про іменник як частину мови; вчити ставити питання,
розподіляти слова на групи за значенням, розрізняти іменники, які відповідають на
питання хто? і що?; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; ви-
ховувати бережливе ставлення до хліба.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою
yy Є твердий, а є м’який,
Є важкий, а є легкий.
Ми на ньому сидимо,
І вчимося, і їмо. (Диван)
— Запишіть каліграфічно слово-відгадку. Складіть і запишіть з цим
словом речення.
2. Каліграфічна хвилинка
Ди ван диван
3. Перевірка домашнього завдання (с.109,вправа282)
— Прочитайте слова, які відповідають на питання хто?, потім — що?.
III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПРО СЛОВА — НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ
1. Робота за підручником (с.110,вправа283)
— Прочитайте і відгадайте загадку.
— Перевірте, чи правильно ви відгадали загадку. (Прочитайте перші
букви у словах кожного рядка.)
— Назвіть питання, на яке відповідає слово-відгадка.
2. Бесіда про цінність хліба
Сонечко, як завжди, прокинулось раненько!
Росою прозорою вмилося гарненько.
Промінчики срібні свої розчесало...
Добридень, колосся! — привітно сказало.
— Хто з вас був на срібному полі? Хто з вас відчув запах хоч одного коло-
сочка, що зріс на ньому? Хто тримав у маленьких долоньках золотисті гла-
денькі зернинки, які в майбутньому перетворюються на запашні булочки та
духмяний коровай?
Це незабутні відчуття! І людина, яка відчула це хоч раз у своєму житті, ні-
коли не зможе бути злою, ніколи не зможе чинити щось погане.
Чи дзвонять у теплому небі голубі дзвоники весни, чи осипає серпень хлібо-
робів дарами — свято хлібороба завжди з тими, хто вранці починає день у полі
та закінчує його ввечері. Це ті, хто першими спілкуються з весняною нивою
й останніми — з осінньою пашнею.
За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на
столі хліб. Тяжко він доставався в давнину.
Батьки ніколи не залишали в полі хліба, не викидали його, несли додому
як святиню, своїм дітям.
27

28. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на
столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб
був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжу-
валася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати
ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату —
неодмінно приходили з книшем, дорогих гостей також зустрічали хлібом —
сіллю. Без хліба наш народ не уявляв свого життя. Навіть діти шанобливо на-
зивали його «папа». Він був потрібний людині, як батько в сім’ї.
А ще хліб уподібнюють до сонця.
І дійсно, рум’яна й кругла українська паляниця чимось подібна до соняч-
ного світила.
Поруч з хлібом народ завжди ставив сіль, бо без солі він теж не уявляв
свого життя... Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважа-
лися дорогим набутком і завжди шанувалися в народі.
Хліб — це праця людська, це надія на майбутнє. Від темної, твердої,
з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, ко-
ровая — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби на-
вчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пше-
ниці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних ви-
робів — близько 800 видів.
— Розкажіть, який шлях долає хліб, перш ніж потрапити до нашого столу.
3. Фізкультхвилинка
4. Продовження роботи за підручником (с.110–111)
Вправа 284
— Розгляньте малюнки і назвіть кулінарні вироби. Поставте до слів пи-
тання.
— Прочитайте слова. Випишіть назви виробів із борошна.
— Розкажіть, які з названих виробів печуть, а які — варять.
Вправа 295
— Прочитайте текст.
— Спишіть заголовок. Яке це речення? До чого воно вас спонукає?
Пояснення вчителя. Заучування правила
Гра «Угадай предмет»
yy Цей іменник означа предмет
Для зрізання злаків і трави.
Прочитаєш ззаду наперед —
Будь-що тисни ним чи сік дави. (Серп — прес)
Д. Білоус
Вправа 286
— Прочитайте назви міст та їх мешканців. Усно поставте до слів питання
хто? що?. Спишіть.
— Утворіть назви мешканців від назв інших відомих міст.
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що найбільше запам’яталося?
— Які завдання викликали труднощі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 111, вправа 287; вивчити правило (с. 111).
28

29. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 76. ГРУПУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЗА РОДОВИМИ
ТА ВИДОВИМИ ОЗНАКАМИ. ЗМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ
ЗА ЗРАЗКОМ «ОДИН — БАГАТО». СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ
Мета: навчати учнів групувати предмети за родовими та видовими ознаками, зміню-
вати іменники за зразком «один — багато»; розвивати зв’язне мовлення; збагачу-
вати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 111, вправа 287)
— Прочитайте списаний вірш.
— Розкажіть, яку пору року описано у вірші.
— Поставте питання до виділених слів. Що означають ці слова?
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Каліграфічна хвилинка
— Відгадайте загадку.
yy У нас цю професію знають усі:
Сидить за кермом вантажівки й таксі,
Вантаж і людей він по місту розвозить
У літню спекоту й зимові морози. (Шофер)
ер шоф шофер
— Складіть і запишіть речення з цим словом.
2. Правильно вимовляй і пиши (с.111)
— Прочитайте слова. Яку загальну назву можна дібрати до слів першого
стовпчика? (Посуд)
— Другого? (Меблі)
Робота в групах
— Складіть речення зі словами: глечик, склянка, каструля, шафа, стілець,
диван.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОБОТА ЗА ПІДРУЧНИКОМ (с. 111–112)
Вправа 288
— Розгляньте малюнки. Назвіть зображені предмети.
— Запишіть назви предметів у дві групи: посуд, меблі.
— Складіть і запишіть речення з двома іменниками (на вибір).
Вправа 289
— Прочитайте текст.
Робота в парах
— Поставте одне одному кілька запитань за змістом тексту.
— Прочитайте другий абзац. Підрахуйте, скільки в ньому речень. Які
вони? До чого вони вас спонукають?
— Змініть за зразком виділені іменники. Запишіть їх.
Вправа 290
— Кожне словосполучення замініть одним словом, близьким за значенням.
Потрібне слово знайдіть у довідці.
— Запишіть дібрані з довідки слова.
29

30. Вправа 291
— Запишіть назви одного і багатьох предметів за зразком. Усно ставте пи-
тання до слів.
— Усно складіть речення з цими словами.
Це цікаво!
Портфель — це назва сумки із застібкою, в якій носять книжки, зошити,
олівці тощо. А прийшло до нас це слово з французької мови («порте» означає
«носити», «фель» — «аркуш»), тобто портфель — це те, в чому носять аркуші
паперу. «Родичами» даного слова є «портмоне» (те, в чому носять гроші),
«портсигар» (те, в чому зберігають сигарети).
Диктант — це слово колись означало «говорити для записування»,
потім — «розпоряджатися», «нагадувати». Від нього пішли слова «диктат»,
«диктатор».
Зошит. У сиву давнину (коли не було ще паперу) роль зошитів виконували
зшиті міленькі коритця, залиті воском. Писали на них паличками. У жарку
погоду такий «зошит» міг розтанути. Щодо походження самої назви, то ствер-
джують, що її зошит отримав від слова зошитий (так тоді вимовляли слово
«зшитий»), тобто це аркуші паперу, зшиті між собою.
Фізкультхвилинка
Вправа 292
— Прочитайте. Про яких птахів розповідається у тексті? Хто з птахів най-
кращі співаки? Хто літає вище від усіх? Швидше від усіх? Яких птахів ви
знаєте?
— Випишіть у стовпчик назви птахів. Змініть слова так, щоб видно було,
що птахів багато.
— Знайди у тексті вправи слова, які не можна поділити для переносу.
(У, нас, гаю, дрізд, від, усіх, орел, стриж)
Вправа 293
— Замість крапок упишіть назви чисел 1, 2, 3, щоб утворилися слова.
— Прочитайте утворені слова, поставте до них питання. (Година, підвал,
стрибок)
Вправа 294
— Чи знаєте ви, що таке ярмарок? Розкажіть.
Ярмарок (нім. Jahrmarkt — річний ринок) — періодичні торги та місця,
де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й по-
купці з’їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону.
— Прочитайте, що продавалося на ярмарку.
— Виділені слова змініть так, щоб кожне з них означало один предмет. За-
пишіть.
— Порахуйте, скільки назв предметів ужито у вірші. Кількість запишіть
словом.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 113, вправа 295.
30