Боброва Віра Іванівна д.мед. наук, гастроентеролог вищої категорії кафедра педіатрії №1 НМУ імені О.О.Богомольця

1. Сучасний перебіг хронічного
гастриту у дітей
Боброва Віра Іванівна
д.мед. наук, гастроентеролог вищої категорії
кафедра педіатрії №1 НМУ
імені О.О.Богомольця

2. Актуальність проблеми:
 Хронічний гастрит є амбулаторною патологією:
кожен четвертий пацієнт на прийомі у педіатра
скаржиться на болі в животі
 Діагностика: консультація гастроентеролога –
21,5%, ФГДС проводиться у 23,8% пацієнтів,
дослідження на Н.рylori не проводиться в 45,2% (ІФА
– у 31%)
 Лікування: пробіотики, спазмолітики, антациди,
холеретики
 Протирецидивне лікування проводиться лише у
35,7% дітей і частіше застосовується фітотерапія
(61,9%) та дієта (33,3%)

3. Передумови формування хронічного гастриту
(власні спостереження)
Порушення в режимі харчування - 74,3%
Нутрієнтна недостатність раціону – 62,4%
(білків, рослинних жирів, овочів, фруктів)
Харчова алергія - 42,9% (ранні симптоми
гастроінтестинальної алергії були діагностовані
у 63,4% дітей на першому півріччі життя)
Паління - 38,9%
Вживання алкогольних напоїв - 33,3%
Обтяжена спадковість у 50,9% пацієнтів

4. Клінічні особливості перебігу хронічного гастриту
(власні спостереження)
 омолодження патології: початок захворювання у
дітей з 6 років
 біль у лівому підребер´ї, ниючого характеру без
зв'язку з прийомом їжі та актом дефекації
 диспепсичні симптоми: нудота, метеоризм, закреп
 ендоскопічні зміни: еритематозні зміни СОШ, вміст
жовчі в шлунку
 дані рН-метрії: нормальний або понижений рівень
базальної секреції шлунка При збільшенні
тривалості захворювання вищим був показник
гіпоацидності над гіперацидністю

5. Діагностичне значення кислотності на перебіг
хронічного гастриту (власні спостереження)
Біоптат СОШ, антральний відділ.
Ерозія Х200.
Біоптат СОШ, антральний відділ.
Гіпотрофія залоз Х 20.
Біоптат СОШ, фундальний відділ,
дистрофічні зміни пілоричних залоз Х
200
Біоптат СО ДПК гіперплазія брунерових
залоз Х 100

6. Стан захисного бар’єру слизової оболонки шлунка
(власні спостереження)
Забарвлення реактивом ШІК
на нейтральні мукополісахариди
Забарвлення альціановим синім на
кислі мукополісахариди. Х200
Експресія з поліклональними
антитілами до ПГЕ2 Х100
Експресія з поліклональними
антитілами до колагену IV типу Х 200

7. Інфікованність Н. pylori складала
23,7-27,5% Заселення СОШ УПМ відмічали
у 78,4% хворих
Характеристика мікробіоценозу шлунка при
хронічному гастриті (власні спостереження)
Мікрофото біоптата СО антрального
відділу шлунка. H.рylori в слизу на
поверхні епітеліоцитів
32.30% 10.80%
41.50%
40.00%
18.40%
20.00%
28.90%
32.30%
36.80%
Candida Sarcina
Staphylococus aureus Streptococus viridans
Streptococus faecalis E.coli
Streptocoсcus agalactiae Actinomyces
Lactobacillus

8. Особливості сучасного перебігу хронічного
гастриту (власні спостереження)
Біоптат СОШ. Ерозія, крововиливи,
мікротромбози Х200
Біоптат СОШ. Вогнищева
гіпотрофія власної пластинки залоз Х200
Біоптат СОШ. Фіброз строми тіла шлунка
х200
Біоптат СОШ. Проліферація фібробластів і
коллагенових волокон в базальні відділи
власної пластинки х200

9. Лікування хронічного гастриту
(Наказ МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59)
 антигелікобактерна терапія
 після проведення ерадикаційної антиНР-
терапії: при гіперацидному гастриті призначають
антисекреторні препарати, при гіпоацидності -
стимулятори шлункової секреції
 при моторних порушеннях - прокінетики
«При необхідності, призначаються
цитопротектори і репаранти терміном на
2-3 тижні»

10. “Ребёнок - это не взрослый в миниатюре, а
педиатрия – это вся медицина, приспособленная
к детскому возрасту.” (Г.Н. Сперанский)
Хронічне запалення СО шлунка у дітей має свої особливості:
 збільшення кількості пацієнтів з нормальним рівнем
базальної секреції шлунка, що вимагає обгрунтованого
призначення антисекреторних препаратів в дитячому віці
при ХГ
 низький відсоток інфікування гелікобактерною інфекцією
 виражені порушення захисного бар´єру СОШ, що потребує
тривалого прийому цитогастропротекторів при лікуванні
та профілактиці гастриту

11. Лікувально-профілактичні напрямки терапі
хронічного гастриту
 піримідину метилурацил (таблетки) курс терапії до 6
тижнів
 екстракт алое (ампули, підшкірно) - до 4 тижнів
 диоктаедричний смектит (Смекта) - до 7 днів
 вісмута субцитрат, вентер, сукральфат - до 4 тижнів
 клітковина (відвар,олія) льону - 4 тижні
 обліпіхова олія, тиквеол, спіруліна, препарати
прополісу – до 4 тижнів
 препарати з кореня солодцю, супліддів вільхи – 2-4
тижні
 вітаміни групи А, Е, С, В - до 4 тижнів
Покращення трофіки і процесів регенерації СОШ:

12. “Наука существует не для того, чтобы
усложнять, а чтобы облегчать работу
практического врача”
В.Х. Василенко