22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912). Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості. Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.). Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.

1. Українська
казка
в музиці
До 180-річчя від дня народження
Миколи Віталійовича Лисенка
(1842-1912)
– українського композитора, піаніста,
громадського діяча

2. Про композитора…
Микола Віталійович Лисенко - найвидатніший український композитор другої
половини XIX-початку XX ст. Він став основоположником української класичної
музики, увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент,
вдумливий педагог, вчений-фольклорист і визначний музично-громадський
діяч.
Народився композитор 22 березня
1842 року в селі Гриньки
Кременчуцького повіту Полтавської
області. Батько, Віталій Романович
Лисенко, був людиною освіченою, з
передовими поглядами на розвиток
суспільства, глибоко знав і любив
літературу, народну творчість. Мати,
Ольга Єреміївна, походила з
полтавського поміщицького роду
Луценків. Батьки композитора

3. Про композитора…
• У 1852 році хлопця відвезли до Києва в пансіон
Вейля, звідки він, провчившись усього декілька
місяців, переходить до іншого - пансіону
француза Гедуена. У цьому закладі музика
займала не останнє місце у вихованні та
навчанні. Одинадцятирічний хлопчина показав
себе майже одразу як у здібностях, так і в
старанності. Після закінчення пансіону Миколу
віддають до 2-ої Харківської гімназії.
• У 1859 році Микола Віталійович вступає на
природничий факультет Харківського
університету. Провчившись у ньому всього один
рік, він разом з батьками перебирається до Києва.
Навчання в університеті, який він успішно
закінчив у 1865 році, Микола Лисенко вдало
поєднував з заняттями музикою, яка все більше і
більше захоплювала його.
Лисенко-гімназист

4. Про композитора…
• Музика не тільки вабила Миколу Лисенка, а й
поступово заповнювала все його життя. Йому
праглося більших і грунтовніших знань,
хотілося вдосконалювати виконавську
майстерність. З 1867 по 1869 рік він
навчається у Лейпцігській консерваторії, а з
1874 по 1876 рік — у Петербурзі, у класі
майстра оркестру М. Римського-Корсакова.
• Повернувшись до Києва, Микола Віталійович,
з властивими йому енергією і запалом,
поринає у творчість, не забуваючи при тому
педагогічну, виконавську та музично-
громадську діяльність. З 1869 року композитор
невтомно виступав у концертних програмах.
М.Лисенко.1869 рік.

5. Про композитора…
• У 1904 році Микола Лисенко
відкриває першу в Україні
національну музично-драматичну
школу, яка працювала у
програмному режимі вищих
мистецьких навчальних закладів.
• Разом з О.Кошицем організував у
1905 році музично-хорове
товариство «Київський Боян»,
головою якого був до кінця життя.
Також композитор був
засновником і головою ради
правління «Українського клубу»
(1908-1911рр.)
Микола Лисенко з помічниками по
хоровій справі.

6. Про композитора…
• Смерть Миколи Лисенка настала 6 листопада
1912 року і стала непоправною втратою для
української музичної культури. Композитор
помер від інфаркту. Микола Віталійович
збирався на заняття до своєї школи. Відчув
себе погано. Повернувся, приліг на ліжко, і
через 20 хвилин його не стало.
• Коли ховали композитора, з ним прийшли
попрощатися тисячі людей, які прибули з усіх
регіонів України. Лисенка відспівували у
Володимирському соборі, тільки хор, який ішов
попереду траурної процесії, складався з 1200
чоловік. Коли вони співали, то було чути в
центрі Києва. Труну до Байкового кладовища
пронесли на руках.
Надгробок на могилі
композитора

7. Про музичну спадщину композитора…
Творча спадщина Миколи Лисенка вражає. Він є автором:
• 10 опер на українські теми (найвідоміші – «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка
Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда»),
• 120 камерно-вокальних творів (більшість на тексти Тараса Шевченка – 88),
• 40 хорових творів, серед них чотири кантати для солістів, хору та симфонічного
оркестру,
• симфонічні твори (симфонія, фантазія, увертюра),
• камерно-інструментальні, з них – 60 фортепіанних.
За життя Микола
Віталійович записав понад
1500 українських народних
пісень та виконав понад 500
опрацювань пісень – або
для голосу з фортепіано,
або для хору.
«Група мала» з
першої постановки
опери Миколи
Лисенка «Різдвяна
ніч»

8. Про музичну спадщину композитора…
• Микола Лисенко написав три дитячі
опери – «Коза-дереза» (1888), «Пан
Коцький» (1891), «Зима і весна, або
Снігова Краля» (1892) на лібрето
Дніпрової Чайки (Людмили Олексіївни
Василевської-Березіної). Таким чином
він створив перші зразки жанру дитячої
опери, у яких було закладено основи і
визначено шляхи формування музично-
театрального мистецтва для дітей.
• Композитор добре розумів, що дітей
приваблює сценічне видовище і
казковість, саме тому і створив цикл
невеликих дитячих опер на основі
українських народних казок та обрядів.

9. Дитячі опери Миколи Лисенка
• Спочатку ці опери були задумані як музичний
дарунок своїм чотирьом дітям, яких митець дуже
любив і приділяв їх вихованню багато уваги. Як
згадує син композитора Остап Лисенко, одного
весняного ранку батько звернувся до них із такими
словами: «Я казку для вас написав, музичну казку.
Хочу, щоб ви наші казки і пісні полюбили,
полюбили наш народ».
• Ці «оперки» для дітей, як називав їх сам Лисенко,
створені у трьох жанрових різновидах. Доступні й
цікаві для дитячого сприйняття, вони за своєю
виконавською складністю та обсягом являють
собою ніби три етапи в опануванні оперним
жанром: кожна з них призначена для виконання
дітьми різного віку та різного рівня музичної
підготовки.
Микола Лисенко з другою
дружиною Ольгою Липською,
дочками Катериною, Мар’яною і
Галиною та сином Остапом. 1892.

10. Дитяча опера «Коза-дереза»
Прикладом комічної опери є
найпростіша з них – одноактна
«Коза-дереза», яку можуть
виконувати дошкільнята або молодші
школярі.

11. Дитяча опера «Коза-дереза»
• Ще за життя Миколи Лисенка його опери для дітей почали виконувати
самодіяльні дитячі колективи. Найбільш репертуарною стала саме «КОЗА-
ДЕРЕЗА».
• Ця опера навіть була у
репертуарі «Молодого
театру», створеного у
Києві видатним режисером
та актором Лесем
Курбасом.

12. Дитяча опера «Коза-дереза»
• У середині ХХ століття дитяча опера
Миколи Лисенка отримала сценічне
життя на великій професійній сцені –
спочатку у Харкові, а потім у Києві.
• У 1955 році «КОЗА-ДЕРЕЗА» була
поставлена на сцені Харківського
державного академічного театру
опери та балету імені М. Лисенка.
Нове лібрето для постановки написав
Максим Рильський.

13. Дитяча опера «Коза-дереза»
• Вперше ж оперу було поставлено у Києві за участю дітей Миколи Лисенка,
Михайла Старицького (троюрідний брат композитора) та їхніх маленьких
друзів.
• Костюми й танці для першої постановки допомагала створювати Леся
Українка, яка була одночасно режисером, балетмейстером і костюмером
дитячих вистав Миколи Лисенка.

14. Дитяча опера «Пан Коцький»
Опера у чотирьох картинах «Пан
Коцький» адресована старшим учням.
Композитор характеризував її як комічну,
але за своїм ідейно-образним змістом
вона більше наближається до сатиричної.

15. • Дітям цікаво було грати ролі у цих операх.
Їх героїв вони знали змалку з народних
казок, які їм розповідали мами і бабусі. Та
й самі, мабуть, не раз перечитували "Козу-
дерезу" і "Пана Коцького".
• В народних казках звірі наділялись рисами
характеру людини. Герої опер-казок
Миколи Віталійовича теж мають власний
характер.
• Лисичка з опери "Коза-дереза" - чесна,
працьовита і приходить на допомогу, тому
всі звірі її люблять. А Лисичка в опері "Пан
Коцький" - хитра, лінива, весь час обдурює
звірів, тому в лісі її ніхто не любить.

16. Дитяча опера «Зима і весна,
або Снігова Краля»
Найбільш складною з опер та великою
за обсягом є фантастична опера на дві
дії «Зима і весна», яка може бути
поставлена лише добре
підготовленими виконавцями або
професійними артистами.

17. Написані багато років тому, дитячі опери
Миколи Лисенка не втрачають своєї
актуальності й сьогодні. Це
підтверджується їх щаслива сценічна
доля, про яку свого часу мріяв
композитор.
Звернені до дітей та юнацтва, ці чудові
веселі твори надають можливість
долучити їх до музичного й театрального
мистецтва, готувати до розуміння
оперних вистав та естетично виховувати
нові покоління на найкращих зразках
українського фольклору.