General characteristics of the blood system. Blood as a means of transport and the internal environment of the body. Erythrocyte physiology.

1. Кров
К.б.н. Древицька Т.І.

2. Тема:
Загальна характеристика системи крові.
Кров як засіб транспорту і внутрішнє
середовище організму.
Фізіологія еритроцитів.

3. Рідкі середовища
організму для
людини вагою
70 кг

4. Функції крові
Транспортна - здійснюється як плазмою, так і форменими
елементами, виділяють ряд підфункцій:
• дихальна - перенесення кисню від легенів до тканин і
вуглекислого газу від тканин до легень;
• поживна - доставляє поживні речовини до клітин тканин;
• екскреторна (видільна) - транспорт продуктів обміну до легень і
нирок для їх екскреції (виведення) з організму;
• терморегуляторна - регулює температуру тіла, розподіляючи
тепло;
• регуляторна (гуморальна) – пов’язує між собою різні органи і
системи, виступаючи переносником сигнальних речовин
(гормонів), що в них утворюються.

5. • Захисна - забезпечення клітинного та
гуморального захисту від чужорідних агентів.
Лейкоцити: специфічний (імунітет) і
неспецифічний (фагоцитоз та нетоз) захист
організму.
Система комплементу плазми: специфічний і
неспецифічний захист.
Система гемостазу: підтримка об'єму
циркулюючої крові при порушенні цілісності судин
(за рахунок тромбоцитів та білки згортання, які
містяться у плазмі) та збереження циркулюючої
крові в рідкому стані

6. • Гомеостатична - збереження сталості внутрішнього середовища
організму (підтримання гомеостазу):
водно-електролітного балансу,
температури тіла,
кислотно-лужної рівноваги,
контроль за інтенсивністю обмінних процесів,
регуляція гемопоезу,
всмоктування та депонування заліза, кальцію, магнію тощо.
Підтримка рідкого агрегатного стану крові та руйнування тромбів.

7. Кров як система – термін Фріца Ланга (1939
рік)
1. Переферична кров, яка знаходиться у судинах (кров депонована та
циркулююча)
2. Регулюючий апарат – нейрогуморальний
3. Органи кровотворення (червоний кістковий мозок, лімфатичні вузли,
селезінка), у ембріона - жовточний мішок, у плода – печінка 4. Органи
кроворуйнування (печінка, селезінка)
2(ДВА!)РЕЗУЛЬТАТИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ СИСТЕМА КРОВІ :
1. Забезпечення оптимальної кількості складових частин крові як
одиниць транспорту в одиниці об’єму крові.
2. Участь у підтриманні гомеостазу.

8. Об’єм та розподілення крові
• У новонароджених кров становить 15-20 %, немовлят - 13 % від маси тіла. З
семирічного віку кількість крові становить 6-8 %, як і в дорослих. Приблизно 6 літрів.
• Коли людина перебуває в стані спокою, лише 40-50 % її крові тече по кровоносних
судинах, решта міститься у кров’яному депо, в судинах з низькою лінійною
швидкістю.
• Депо: печінка – 20 %, селезінка – до 16 %, підшкірна клітковина – 10 %. Після
великих втрат крові, при м’язовій роботі, підвищенні температурі тіла кров з депо
надходить до загального кров’яного русла. Кров’яні депо забезпечують
підтримання постійної кількості крові в організмі.
загального обєму крові називають гіперволемією,
- гіповолемією

9. Депо крові
1.синуси
селезінки (16%)
2.печінка (20%)
3.судини шкіри
(10%),ШКТ,
легень…
1.Нервові: забезпечують
швидку зміну складу крові
за рахунок перерозподілу
її елементів (між депо і
активною циркуляцією).
2.Гуморальні: спрямовані
на стимуляцію гемопоезу й
викликають повільні, але
надійні зміни складу крові.
Механізми регуляції

10. Склад крові (венозної, циркулюючої)

12. Біохімічний аналіз
крові

13. Формені елементи
Три групи
1. Червонокрівці  еритроцити
2. Білі кров'яні клітини  лейкоцити
3. Тромбоцити

14. Гематокрит -
• % формених елементів крові у
загальному об'ємі
• Визначається шляхом
центрифугування у спеціальному
капілярі з діленнями.
У чоловіків Ht = 0,40–0,48
у жінок — 0,36–0,42
45%
55%

15. Гематокрит залежить від
1. Інтенсивності
плазмоутворення
2. Інтенсивності еритропоезу
3. Інтенсивності гемолізу
(руйнування) еритроцитів

16. Клінічна задача: у жінки 30 років гематокритний
показник (в гемоцитограмі HCT) становить 30%.
Що може бути причиною (фізіологічно
обгрунтовані пояснення)?
1. Крововтрата
2. Пригнічення еритропоезу
3. Посилення плазмоутворення
4. Все наведене

17. Клінічні причини
Підвищення:
- Еритроцитоз
- Зменшення ОЦК
- Дегідратація
- Лейкози
Зниження:
- Анемії
- Збільшення ОЦК
- Гіпергідратація

18. Параметри фізико-хімічного гомеостазу
•В’язкість 4,5 – 5,0 Обумовлена наявністю белків та
еритроцитів. В’язкість цільної крові дорівнює 5,0
(В’язкість воды принята за 1), плазми - 1,7-2,2.
В'я́зкість або внутрішнє тертя — явище переносу,
властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір
переміщенню однієї їх частини відносно іншої.

19. •Відносна щільність (визначається вмістом
розчинених речовин та формених елементів) - 1,050-
1,060 г/см3
•Осмотичний тиск: 7,6 атм. (1 атм.– 760 мм рт.ст.) -
тиск розчинника на напівпроникну мембрану
•Онкотичний тиск: 25-30 мм рт.ст
•Активна реакція крові (рН): 7,35-7,4
•Ізоіонія (ммоль/л): Na+ 142, К+ 5, Cl- 104

20. Осмотичний тиск крові (Росм)
це сила, що забезпечує рух розчинника крізь напівпроникну мембрану з
менш концентрованого розчина у більш концентрований. Сприяє
розподіленню води між тканинами, клітинами та кров'ю.

21. Осмолярність рідин організму (у мосм)

22. Що таке мосм?
Дорівнює молекулярній масі речовини в грамах, поділеній на
кількість частинок
Електроліти дають йони (NaCl, наприклад, 2)
Неелектроліти – кількість частинок.
Задача: Розрахувати, який % внеску натрію хлоріду у осмотичний
тиск плазми, якщо відомо, що її осмолярність становить 300
мосм/л, а вміст натрію хлоріду в плазмі дорівнює 7,5 г/л.

23. Розчини з осмотичним тиском,
який дорівнює тиску плазми (300
мосм) називають ізотонічними
(наприклад, 0,9% NaCl),
з більшим – гіпертонічними,
з меншим – гіпотонічними.
Росм – важливий гомеостатичний
показник системи крові

24. Загальний Росм. впливає на обмін води між внутрішньо-клітинним та
позаклітинним середовищем
Підвищення Росм. може бути наслідком:
- втрати води без втрати еквівалентної кількості солей;
- введення в організм надлишку солей

25. Осмотична резистентність еритроцитів

26. Основні білки плазми та їх роль

29. Швидкість осідання еритроцитів - ШОЕ
Норма ШОЕ : чол.1-10 жін. 2-15 мм/год)
ШОЕ при:
1. співвідношення
Альбумін/Глобуліни+фібриноген
(норма 1,2-2)
2. Значному гематокритного
показника

31. Онкотичний тиск (25-30 мм рт.ст.) - частина
осмотичного тиску, створена білками
Рс – гідростатичний тиск в
капілярі.
πс – онкотичний тиск в
капілярі
Рi – гідростатичний тиск в
інтерстиції.
πi – онкотичний тиск в
інтерстиції

32. pH та буферні системи крові
рН – від’ємний десятковий логарифм концентрації йонів водню (Н+).
В артеріальній крові його величина складає 7,4, у венозній – 7,35.
Сталість рН необхідна для нормального протікання процесів обміну
речовин в клітинах (ферменти змінюють свою активність при зміні рН).

33. Буферні системи крові
- Карбонатна
- Фосфатна
- Гемоглобінова
- Білкова (білки плазми)

34. Карбонатна буферна система

38. Алгоритм аналізу кислотно-лужного балансу в задачах

40. Показники кислотно-основного стану:
•рН – 7,4 в артеріальній крові, 7,36 - у венозній.
•рСО2. Для артер. крові 40 мм рт.ст. , для венозної – 46 мм
рт.ст.
•ВЕ (ВD) – надлишок або дефіцит основ. Норма ±2,3 ммоль/л.
Прямо і кількісно вказує на надлишок (дефіцит) кислот або
основ.
•SB – стандартний бікарбонат – відображає вміст НСО3– у
плазмі при рСО2 40 мм рт.ст., 38 ºС, повному насиченні крові
О2. У нормі 24-27 ммоль/л.
•АВ – істинний бікарбонат – вказує на наявність НСО3– у крові
за даних рН і рСО2. Норма – 19-25 ммоль/л.
•ВВ – сума всіх буферних основ крові. Норма – 40-60 ммоль/л.

41. Еритроцити
• у чоловіків 4,5 - 5,0 • 1012 /л,
• у жінок 4,0 - 4,5 • 1012 /л;
• Зниження - еритропенія
• Підвищення – еритроцитоз
Бувають відності, абсолютні, фізіологічні,
патофізіологічні
• Безядерні двояковігнуті диски, наповнені
гемоглобіном
• Основна функція – участь у газообміні,
Підтримка сталості парціальних тисків кисню та
вуглекислого газу.
41

43. Утворення еритроцитів - еритропоез
Відбувається у червоному
кістковому мозку, в
пласких кістках та
метафізах трубчатих
кісток.
Костний мозок дитини та
дорослої людини
Тривалість життя у кровяному руслі
до 120 діб.
43

44. Нобелівська премія з фізіології та медицини 2019 рік
В фізіологічних умовах:
↑ еритропоез при гіпоксії
44

45. Виділяють декілька механізмів утворення
еритропоетину
прямий - при гіпоксії - нирки
реагують на недостатність кисню
синтезом виликої кількості
еритропоетинів
О2 в крові
еритропоетин
червоний
кістковий
мозок
О2 в крові

46. ІНТЕРСТИЦІАЛЬНІ КЛІТИНИ НИРОК – ОСНОВНИЙ ПРОДУЦЕНТ
ЕРИТРОПОЕТИНУ

47. Опосередкований еритропоез:
при стресі активуется гіпоталамо-гіпофізарно-
наднирникова система - ↑ виділення гормонів
неспецифічної адаптації - глюкокортикойди,
катехоламини, АКТГ, які посилюють синтез
еритропоетину.
•Т3, Т4 ↑ еритропоез.
•Андрогени ↑ еритропоез, естрогени - гальмують.
47

48. Основні етапи еритропоезу

49. HIF – hypoxia-inducible factor
Контролює експресію біля 1000 генів, що
забезпечують відповідь клітин організму на
гіпоксію
Роль фактору, що індукується гіпоксією
Кисневий сенсор

51. ЕРИТРОПОЕТИН – ГЛІКОПРОТЕЇН, ЩО СТИМУЛЮЄ
ЕРИТРОПОЕЗ

52. Гемоглобін
• Кількість гемоглобину:
• у чоловіків 130-160 г/л,
• у жінок 120-140 г/л.
КЕК – киснева ємність крові
1 г гемоглобіну транспортує
1,34 мл кисню
52

53. Форми Hb
Фізіологічні
• Оксигемоглобін – HbO2
• Карбгемоглобін – HbCO2
Патологічні
• Метгемоглобін – MetHb – має окислі атоми заліза Fe3+, це
унеможливлює віддачу кисню
• Карбоксигемоглобін – HbCO (СО – чадний газ - має спорідненість до
Hb у 240 разів вище, ніж О2) блокує приєднання О2
53

54. Причини залізодефіциту
Порушення дієти
Порушення всмоктування
Порушення транспорту
Підвищені витрати
ХРОНІЧНІ ПРИХОВАНІ КРОВОТЕЧІ

56. ВСМОКТУВАННЯ ЗАЛІЗА У КИШКІВНИКУ

59. Гемоліз - процес руйнування оболонки еритроцитів,
результаті якого відбувається вихід гемоглобину в плазму
крові
Види гемолизу
• Осмотичний
• Хімічний
• Мехачніний
• Термічний
• Біологічний

62. Колірний показник (КП) - ступінь
насиченості еритроцитів
гемоглобіном (відносний вміст
гемоглобіну в ер.)
Hb (г/л)х 3) КП
= перші 3 цифри
кількості Er
За величиною КП еритроцити бувають:
1.гіпохромні (КП менший за 0,85) – при дефіциті заліза
2.нормохромні (КП 0,85—1,15)
3.гіперхромні (КП понад 1,15) – при дефіциті вітаміну В12 чи
фолієвої к-ти.