SlideShare a Scribd company logo
1 of 43
Трансляція, або що
закодовано в
мРНК
Старший науковий співробітник,
к.б.н. Древицька Т.І.
Центральна догма молекулярної біології –
канонічний напрямок
Звідки береться така кількість білків
при обмеженій кількості генів?
Генів – 22800,
а білків – декілька
мільонів!!
Дані RNASeq показали,
що 94% генів людини
піддаються
альтернативному
сплайсінгу
Механізми
- пропуск екзона або екзонних касети
- взаємовиключні екзони
- використання альтернативного донорного сайту
- використання альтернативного акцепторного
сайту
- утримання інтрона
- множинні промотори
- множинні сайти поліаденілювання
Регуляция
РНК-белковые взаимодействия
РНК-РНК взаимодействия (при взаимоисключающих экзонах),
взаимодействие пре-мРНК с некодирующими РНК, в том числе малыми ядрышковыми
РНК
Регуляторные последовательности в самой пре-мРНК:
 энхансеры сплайсинга экзонов (exonic splicing enhancers, ESEs)
 сайленсеры сплайсинга экзонов (exonic splicing silencers, ESSs)
 энхансеры сплайсинга интронов (intronic splicing enhancers, ISEs)
 сайленсеры сплайсинга интронов (intronic splicing silencers, ISSs)
Основные белки, помогающие распознать сайт сплайсинга SR – белки.
Фактори альтернативного сплайсінгу
SR- білки:
Серин (S) або аргінін (R) збагачені білкі,
що забезпечують
альтернативний та конститутивний
сплайсінг, експорт РНК,
регуляцію трансляції
Calcium/calmodulin–dependent protein kinase II delta
Як вони працюють на прикладі CaMKIIδ
9
Calcitonin Gene-Related Peptide (CGRP)
Як виглядає трансляція?
Дієві особи трансляції
 мРНК
 Амінокислоти
 тРНК
 Аміноацил-тРНК-синтетази
 Рибосоми
 Фактори ініціації
 Фактори елонгації
 Фактори термінації
 Енергія, багато енергії !!!!
Що таке амінокислоти?
Протеїногенні
α-амінокислоти
Типи α-амінокислот
Нейтральні (одна NH2 – група та одна СООН-група)
Кислі (одна NH2 – група та дві СООН-групи)
• Аспарагінова кислота
• Глутамінова кислота
Основні (дві NH2 – групи та одна СООН-група)
• Гістидин
• Лізін
• Аргінін
Формування пептидного зв'язку
Як амінокислоти записані в мРНК?
18
тРНК, що це?
- 74-95 (частіше 76) нуклеотидів,
- містить неканонічні нуклеотиди:
тімідін, інозин, дігідроурідин,
псевдоурідин тощо,
- є 41 тРНК, серед яких є
ізоакцепторні
- Це менше ніж кодонів, тому
одна тРНК може впізнавати
синонімічні кодони в РНК
Аміноацил-тРНК-синтетази
Рибосома еукаріот
Архітектура 40 S субодиниці
Просторова укладка рибосомальних білків
малої 40S-субодиниці
Активні сайти рибосом
Р-сайт
А-сайт
Е-сайт
Фактори ініціації
- eIF4 (eIF4F)
- eIF1 & eIF3
- eIF2
- eIF5 & eIF5B
- eIF6
Фактори елонгації
- eEF-1α,
- eEF-1βγ
- eEF-2
Фактори термінації
- eRF
І так, трансляція!
Етапи
26
- активація амінокислот
- ініціація
- елонгація
- термінація
- пострансляційна модифікація
1 етап. Активація амінокислот
1. Карбоксильна група амінокислоти приєднується до а-фосфату АТФ.
Цей нестабильный аміноацил-аденілат стабілізується звязуючись з ферментом
2. Перенос аміноацильної групи аміноацил-аденілата на 2’ или 3’-OH-групу кінцевої рибози тРНК
2 етап. Ініціація трансляції
Починається з того, що до 5'-кінця мРНК приєднується мала
субодиниця рибосоми (40S), в Р-ділянку якої заходить
метіонінова т-РНК.
40S субодиниця рибосоми з'єднується з фактором ініціації eIF3,
який перешкоджає її зв'язування з 60S субодиницею, але
стимулює об'єднання з комплексом, що включає Мет-тРНКi, eIF-
2 та ГТФ.
Потім цей комплекс зв'язується з 5'-кінцем мРНК за участю
декількох elF. Один з факторів ініціації (eIF-4F) впізнає та
приєднується до ділянки "кеп" на молекулі мРНК, тому він
отримав назву кеп – зв'язуючого білка
Після прикріплення до мРНК, 40S
субодиниця починає ковзати по
некодируючій частини мРНК до тих пір,
поки не досягне ініціюючого кодону AUG.
Ковзання 40S субодиниці по мРНК
супроводжується гідролізом АТФ, енергія
якого витрачається на подолання ділянок
спирализации в нетрансльованій частини
мРНК.
Як тільки в Р-ділянку скануючого комплексу потрапляє кодон АУГ, відбувається
приєднання великої субодиниці рибосоми.
В А-ділянку рибосоми надходить друга тРНК, чий антикодон комплементарно
з'єднується з кодоном тРНК, що знаходиться в А-ділянці.
3 етап. Елонгація
Пептидилтрансферазний центр великої субодиниці каталізує утворення
пептидного зв'язку між метионином і другою амінокислотою. Окремого
ферменту, що каталізує утворення пептидних зв'язків, не існує.
Елонгація
Після утворення пептидного зв'язку, рибосома пересувається на наступний
триплет, метіонінова тРНК від'єднується від метіоніну і виштовхується в
цитоплазму.
Елонгація
Елонгаціоний цикл
Пептидил-тРНК несе поліпептидний ланцюг, яки росте
Аа-тРНК: одну амінокислоту
Швидкість пересування рибосоми по мРНК - 5-6 триплетів в секунду
Коли в А-ділянку потрапляє кодон-термінатор
(УАА, УАГ або УГА), з ним зв'язується RF-1 і RF-2, рекрутують
ГТФазу RF-3 * GTP, відбувається гідроліз пептидного зв'язку, перенесення на
молекулу води та вивільнення поліпептиду.
4 етап. Терминація
Многие белки имеют лидерную
последовательность – 15-25
аминокислотных остатков, «паспорт»
белка, определяющий его
локализацию в клетке – в
митохондрию, в ядро, на экспорт. В
дальнейшем ЛП удаляется.
Полісома
37Посттранскріпційна регуляція
Альтернативний сплайсінг
РНК-редагування
РНК-інтерференція
Деградація мРНК
Всем правильного
редактирования)
40РНК интерференция
Происходит с использованием маленьких молекул
РНК
микроРНК – связываются с мРНК, негативно
регулируют трансляцию
Малые интерферирующие РНК приводят к
деградации мРНК
42Деградация мРНК
ccr4|/NOT –
комплекс мРНК
аденилаз
Pan2/Pan3
Другие пути деградации мРНК
 Ядерная деградация пре-мРНК, которые не завершили процессинг
 Деградация мРНК с ранними стоп-кодонами (анти-смысловая
деградация путем 3′-5′ экзонуклеазного лизиса)
 мРНК с ответствующими стоп-кодонами (нон-стоп деградация с
помощью цитоплазматических экзосом)

More Related Content

Similar to Gene expression: translation or that is encoded in mRNA

тема биосинтез
тема биосинтезтема биосинтез
тема биосинтезltasenko
 
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриНагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриAlinaPokhilko
 
нуклеїнові кислоти. днк
нуклеїнові кислоти. днкнуклеїнові кислоти. днк
нуклеїнові кислоти. днкJulia-1976
 
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиЛекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиAndrii Cherninskyi
 
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектAndrii Cherninskyi
 
Рибосома
РибосомаРибосома
РибосомаUliyana23
 
Молекулярна фізіологія печінки
Молекулярна фізіологія печінкиМолекулярна фізіологія печінки
Молекулярна фізіологія печінкиVictor Dosenko
 
протеасомний протеоліз-та-пастки-смерті
протеасомний протеоліз-та-пастки-смертіпротеасомний протеоліз-та-пастки-смерті
протеасомний протеоліз-та-пастки-смертіBIPH
 

Similar to Gene expression: translation or that is encoded in mRNA (15)

тема биосинтез
тема биосинтезтема биосинтез
тема биосинтез
 
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіриНагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
Нагібін В.С. - Немеланомні пухлини шкіри
 
Molecular physiology of Nervous system
Molecular physiology of Nervous systemMolecular physiology of Nervous system
Molecular physiology of Nervous system
 
нуклеїнові кислоти. днк
нуклеїнові кислоти. днкнуклеїнові кислоти. днк
нуклеїнові кислоти. днк
 
Synapses for genetics: short lecture
Synapses for genetics: short lectureSynapses for genetics: short lecture
Synapses for genetics: short lecture
 
Gene and genome organization
Gene and genome organizationGene and genome organization
Gene and genome organization
 
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процесиЛекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
Лекція 2: Основні внутрішньоклітинні процеси
 
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
 
Рибосома
РибосомаРибосома
Рибосома
 
Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення якості навчання на уро...
Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення якості навчання на уро...Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення якості навчання на уро...
Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення якості навчання на уро...
 
Молекулярна фізіологія печінки
Молекулярна фізіологія печінкиМолекулярна фізіологія печінки
Молекулярна фізіологія печінки
 
протеасомний протеоліз-та-пастки-смерті
протеасомний протеоліз-та-пастки-смертіпротеасомний протеоліз-та-пастки-смерті
протеасомний протеоліз-та-пастки-смерті
 
А.Г.Безусько. Вакуолярна система клітини ("Звідки клітина знає...")
А.Г.Безусько. Вакуолярна система клітини ("Звідки клітина знає...")А.Г.Безусько. Вакуолярна система клітини ("Звідки клітина знає...")
А.Г.Безусько. Вакуолярна система клітини ("Звідки клітина знає...")
 
Genes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parentsGenes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parents
 
Entry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiologyEntry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiology
 

More from Татьяна Древицкая (13)

Heart physiology
Heart physiologyHeart physiology
Heart physiology
 
Blood
BloodBlood
Blood
 
Blood function
Blood functionBlood function
Blood function
 
Proteins: structure, packaging, transport and degradation
Proteins: structure, packaging, transport and degradationProteins: structure, packaging, transport and degradation
Proteins: structure, packaging, transport and degradation
 
Gene expression and regulation
Gene expression and regulationGene expression and regulation
Gene expression and regulation
 
Heart adaptation at physical loading
Heart adaptation at physical loadingHeart adaptation at physical loading
Heart adaptation at physical loading
 
Molecular mechanisms of muscle constraction
Molecular mechanisms of muscle constractionMolecular mechanisms of muscle constraction
Molecular mechanisms of muscle constraction
 
Taste sensitivity
Taste sensitivityTaste sensitivity
Taste sensitivity
 
Mitochondria and oxidative stress
Mitochondria and oxidative stressMitochondria and oxidative stress
Mitochondria and oxidative stress
 
Primary active transport and its regulation
Primary active transport and its regulationPrimary active transport and its regulation
Primary active transport and its regulation
 
Entry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissuesEntry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissues
 
Why are physical activities useful?
 Why are physical activities useful? Why are physical activities useful?
Why are physical activities useful?
 
Molecular physiology of Digestive system
Molecular physiology of Digestive systemMolecular physiology of Digestive system
Molecular physiology of Digestive system
 

Gene expression: translation or that is encoded in mRNA

  • 1. Трансляція, або що закодовано в мРНК Старший науковий співробітник, к.б.н. Древицька Т.І.
  • 2. Центральна догма молекулярної біології – канонічний напрямок
  • 3. Звідки береться така кількість білків при обмеженій кількості генів? Генів – 22800, а білків – декілька мільонів!! Дані RNASeq показали, що 94% генів людини піддаються альтернативному сплайсінгу
  • 4. Механізми - пропуск екзона або екзонних касети - взаємовиключні екзони - використання альтернативного донорного сайту - використання альтернативного акцепторного сайту - утримання інтрона - множинні промотори - множинні сайти поліаденілювання
  • 5. Регуляция РНК-белковые взаимодействия РНК-РНК взаимодействия (при взаимоисключающих экзонах), взаимодействие пре-мРНК с некодирующими РНК, в том числе малыми ядрышковыми РНК Регуляторные последовательности в самой пре-мРНК:  энхансеры сплайсинга экзонов (exonic splicing enhancers, ESEs)  сайленсеры сплайсинга экзонов (exonic splicing silencers, ESSs)  энхансеры сплайсинга интронов (intronic splicing enhancers, ISEs)  сайленсеры сплайсинга интронов (intronic splicing silencers, ISSs) Основные белки, помогающие распознать сайт сплайсинга SR – белки.
  • 6. Фактори альтернативного сплайсінгу SR- білки: Серин (S) або аргінін (R) збагачені білкі, що забезпечують альтернативний та конститутивний сплайсінг, експорт РНК, регуляцію трансляції
  • 8. Як вони працюють на прикладі CaMKIIδ
  • 10.
  • 12. Дієві особи трансляції  мРНК  Амінокислоти  тРНК  Аміноацил-тРНК-синтетази  Рибосоми  Фактори ініціації  Фактори елонгації  Фактори термінації  Енергія, багато енергії !!!!
  • 13.
  • 16. Типи α-амінокислот Нейтральні (одна NH2 – група та одна СООН-група) Кислі (одна NH2 – група та дві СООН-групи) • Аспарагінова кислота • Глутамінова кислота Основні (дві NH2 – групи та одна СООН-група) • Гістидин • Лізін • Аргінін
  • 19. тРНК, що це? - 74-95 (частіше 76) нуклеотидів, - містить неканонічні нуклеотиди: тімідін, інозин, дігідроурідин, псевдоурідин тощо, - є 41 тРНК, серед яких є ізоакцепторні - Це менше ніж кодонів, тому одна тРНК може впізнавати синонімічні кодони в РНК
  • 22. Архітектура 40 S субодиниці
  • 23. Просторова укладка рибосомальних білків малої 40S-субодиниці
  • 25. Фактори ініціації - eIF4 (eIF4F) - eIF1 & eIF3 - eIF2 - eIF5 & eIF5B - eIF6 Фактори елонгації - eEF-1α, - eEF-1βγ - eEF-2 Фактори термінації - eRF
  • 26. І так, трансляція! Етапи 26 - активація амінокислот - ініціація - елонгація - термінація - пострансляційна модифікація
  • 27. 1 етап. Активація амінокислот 1. Карбоксильна група амінокислоти приєднується до а-фосфату АТФ. Цей нестабильный аміноацил-аденілат стабілізується звязуючись з ферментом 2. Перенос аміноацильної групи аміноацил-аденілата на 2’ или 3’-OH-групу кінцевої рибози тРНК
  • 28. 2 етап. Ініціація трансляції Починається з того, що до 5'-кінця мРНК приєднується мала субодиниця рибосоми (40S), в Р-ділянку якої заходить метіонінова т-РНК. 40S субодиниця рибосоми з'єднується з фактором ініціації eIF3, який перешкоджає її зв'язування з 60S субодиницею, але стимулює об'єднання з комплексом, що включає Мет-тРНКi, eIF- 2 та ГТФ. Потім цей комплекс зв'язується з 5'-кінцем мРНК за участю декількох elF. Один з факторів ініціації (eIF-4F) впізнає та приєднується до ділянки "кеп" на молекулі мРНК, тому він отримав назву кеп – зв'язуючого білка
  • 29. Після прикріплення до мРНК, 40S субодиниця починає ковзати по некодируючій частини мРНК до тих пір, поки не досягне ініціюючого кодону AUG. Ковзання 40S субодиниці по мРНК супроводжується гідролізом АТФ, енергія якого витрачається на подолання ділянок спирализации в нетрансльованій частини мРНК.
  • 30. Як тільки в Р-ділянку скануючого комплексу потрапляє кодон АУГ, відбувається приєднання великої субодиниці рибосоми. В А-ділянку рибосоми надходить друга тРНК, чий антикодон комплементарно з'єднується з кодоном тРНК, що знаходиться в А-ділянці. 3 етап. Елонгація
  • 31. Пептидилтрансферазний центр великої субодиниці каталізує утворення пептидного зв'язку між метионином і другою амінокислотою. Окремого ферменту, що каталізує утворення пептидних зв'язків, не існує. Елонгація
  • 32. Після утворення пептидного зв'язку, рибосома пересувається на наступний триплет, метіонінова тРНК від'єднується від метіоніну і виштовхується в цитоплазму. Елонгація
  • 33. Елонгаціоний цикл Пептидил-тРНК несе поліпептидний ланцюг, яки росте Аа-тРНК: одну амінокислоту Швидкість пересування рибосоми по мРНК - 5-6 триплетів в секунду
  • 34. Коли в А-ділянку потрапляє кодон-термінатор (УАА, УАГ або УГА), з ним зв'язується RF-1 і RF-2, рекрутують ГТФазу RF-3 * GTP, відбувається гідроліз пептидного зв'язку, перенесення на молекулу води та вивільнення поліпептиду. 4 етап. Терминація
  • 35. Многие белки имеют лидерную последовательность – 15-25 аминокислотных остатков, «паспорт» белка, определяющий его локализацию в клетке – в митохондрию, в ядро, на экспорт. В дальнейшем ЛП удаляется.
  • 38.
  • 40. 40РНК интерференция Происходит с использованием маленьких молекул РНК микроРНК – связываются с мРНК, негативно регулируют трансляцию Малые интерферирующие РНК приводят к деградации мРНК
  • 41.
  • 43. Другие пути деградации мРНК  Ядерная деградация пре-мРНК, которые не завершили процессинг  Деградация мРНК с ранними стоп-кодонами (анти-смысловая деградация путем 3′-5′ экзонуклеазного лизиса)  мРНК с ответствующими стоп-кодонами (нон-стоп деградация с помощью цитоплазматических экзосом)