Історичні передумови прийняття Основного Закону України, шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України та Конституційний процес в незалежній Україні
1. до Дня Конституції України
Підгот. Оксана Содомора,
головний бібліотекар відділу читального
залу ТОУНБ
Тернопіль 2023
2.
3.
4. ПРАВОВОЮ ОСНОВОЮ ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ Є
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ, ЦЕЙ ЗАКОН ТА УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ
В УКРАЇНІ АБО В ОКРЕМИХ ЇЇ МІСЦЕВОСТЯХ,
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ. НА ДУМКУ
ПРАВООХОРОНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ КОНСТИТУЦІЯ НЕ
МОЖЕ БУТИ ЗМІНЕНА, ОСНОВНОГО ЗАКОНУ ТРЕБА
ДОТРИМУВАТИСЯ
6. 28 червня 1996 року, о 9 годині 18 хвилин, після майже доби
безперервної роботи, Верховна Рада прийняла і ввела в
дію Конституцію України. Цій доленосній події передували 6
років наполегливої і важкої праці, консультацій, криз і
домовленостей
7. Біля витоків Конституції України
Перша відома кодифікація українського
права «Руська правда», «Литовські статути»,
які увібрали в себе правові традиції Київської
Русі та середньовічної Європи, акти періоду
Гетьманщини - конституційні акти, що
ставили Україну в один ряд з іншими
європейськими країнами
8.
9.
10. Результатом революції під проводом
Богдана Хмельницького стало
відродження української
державності. Устрій Гетьманщини
визначався як правило в
міжнародних угодах, і першою з них
був Зборівський договір козаків з
польським королем Яном
Казимиром. Березневі статті
Богдана Хмельницького
регламентували політичне, правове,
фінансове і військове становище
України після Переяславської ради.
Гадяцький трактат передбачав
створення Великого Князівства
Руського у складі Речі Посполитої
Акти козацької державності
11. Конституція Пилипа Орлика
Особливе місце у цьому історичному
переліку займає Конституція Пилипа
Орлика під назвою «Пакти і Конституція
прав і вольностей Війська Запорозького».
Вона була підписана 5 квітня 1710 року
гетьманом Пилипом Орликом і стала
символом козацької державності та
демократії. Це був один з перших у Європі
правових актів, який закладав основи
республіканської форми правління. Ідеї та
системи стримувань та противаг між
гілками влади, передбачені документом,
стали основою для багатьох європейських
демократій, зокрема й демократичного
устрою сучасної України.
В основі документу - угода між Гетьманатом та Військом Запорозьким, яка
закріплювала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; гарантувала права і
свободи в Козацькій державі. Наскрізною в Конституції була ідея державної
незалежності. Закладені в цій Конституції ідеї відіграли свою позитивну роль в
історичному розвитку України, становленні її як суверенної і незалежної держави
12. Проекти Конституції кирило-мефодіївців
У 1846–1847 рр. Георгій Андрузький, член
Кирило-Мефодіївського братства, студент
юридичного факультету Київського
університету, представив «Начерки
Конституції Республіки», де
передбачалося, що Україна – суверенне
державне утворення у федерації
слов'янських народів. У 1884 р.
український вчений та політичний діяч
Михайло Драгоманов представив
фундаментальну роботу «Вольный Союз –
Вільна Спілка», де пропонував
реорганізувати царську Росію у
федеративну республіку, в якій
громадянам були б забезпечені особисті і
політичні права
13. Програмні засади українського політичного руху
початку ХХ ст. – 1900.
У маніфесті «Самостійна Україна»
Миколи Міхновського, яку він написав
для Революційної української партії,
вперше в українській політичній думці
була висунута ідея боротьби «за єдину,
неподільну, вільну і самостійну Україну».
Невдовзі Міхновський підготував проект
основного закону Самостійної України.
Згідно цього документа, Україна мала
стати спілкою вільних і самоправних
земель, утворених на підставі своїх
природних особливостей та
окремішностей і заселених українцями
14. Конституції Української революції – 1918-1921.
Перша конституція Української народної
республіки під назвою Статут про
державний устрій, права та вільності УНР
була ухвалена Центральною Радою 29
квітня 1918 року. Цей документ не набув
чинності через державний переворот
гетьмана Скоропадського. 13 листопада
того ж року було ухвалено Тимчасовий
основний закон про державну
самостійність українських земель
колишньої Австро-Угорської монархії,
який слугував конституцією
Західноукраїнської Народної Республіки
15. Проекти українських конституцій
розроблялися навіть тоді, коли
шанси відстояти незалежність
виглядали примарними. Вже у 1920-
х роках з’явилося кілька ґрунтовних
розробок, зокрема представлених
Урядовою комісією УНР із
вироблення Конституції Української
Держави. Конституційні проекти
Української Революції заклали
основи державницької традиції УНР,
яка отримала продовження в
сучасній Україні після передачі
мандату останнім президентом УНР
у вигнанні Миколою Плав’юком
Президенту незалежної України
Леоніду Кравчуку в 1992 році
16. Конституційні акти незалежної Карпатської України – 1939.
15 березня 1939 року сейм Карпатської України
ухвалив конституційні закони – «Закон число 1» і
«Закон число 2», що визначали окремі основи
державного ладу проголошеної на території
Закарпаття (колишнього Підкарпаторуського краю
Чехословаччини) незалежної держави. «Закон
число 1» містив статті, в яких проголошувалися та
визначалися, відповідно: незалежність держави;
назва держави; форма правління – республіка на
чолі з президентом, обраним сеймом; статус
української мови як державної; барви державного
прапора – синя (горішня) та жовта (долішня);
державний герб; державний гімн – «Ще не вмерла
Україна». «Закон число 2»передбачав надання
уряду повноваження видавати за згодою
президента тимчасові розпорядження з силою
закону.
Обидва закони лише окреслили головні атрибути державності та не містили
конституційних норм про правовий статус особи й громадянина, організацію
центральних (крім вищих) і місцевих органів влади, здійснення правосуддя тощо
17. Конституції радянської доби – 1919-1978.
У Радянській Україні в різний час було
ухвалено чотири конституції. Вони хоч і
проголошували Україну суверенною
державою, але насправді були лише
ідеологічним прикриттям підвладного
становища УРСР та пануючого в ній
тоталітарного режиму. В конституції
1978 року монополія компартії на владу
була закріплена офіційно шостою
статтею. Відтак, це стало прикладом
того, як основний документ країни стає
цілковитою формальністю.
18. Конституція незалежної України – 1996.
Незалежна Україна тривалий час жила
за радянською Конституцією 1978 року
в якості основного закону. Протягом
1991-1995 рр. до неї було внесено 18
змін та доповнень. З’явилася посада
Президента, а документа, який
регулював би взаємодію між гілками
влади не було. Постійна боротьба
президентської та парламентської гілок
влади змусила Л.Кучму та В.Мороза
підписати конституційну угоду.
Зрештою 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила
основний закон незалежної держави – Конституцію України.
Ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні
прав людини і громадянина та сприяло подальшому підвищенню
міжнародного авторитету України на світовій арені
19. День Конституції України — єдине державне свято, закріплене в
самій Конституції:
«Стаття 161. День прийняття Конституції України є
державним святом — Днем Конституції України».
20.
21. 342(477)
К65
Конституція України : станом на 5 жовт.2017 року :
відповідає офіційному тексту. — Харків : Право, 2017.
— 76 с.
Текст цього видання відповідає офіційному
тексту сайта Верховної Ради України, а
також тексту, який опублікований в
офіційних друкованих виданнях станом на
5 жовтня 2017 року
22. 342(477)
К65
Конституція та державні символи України : зб.
нормативних документів. — Київ : КМ-БУКС, 2018. —
112 с.
До збірки ввійшли текст Конституції
України (зі змінами станом на 1 березня
2018 року), а також інші нормативні
документи нашої держави
23. 34(477)
К65
Конституція України : коментар основних положень
: відповідає офіційному тексту / упоряд. М. І. Хавронюк.
— Київ : Літера, 2008. — 112 с. — (Права людини).
Книжка містить текст Конституції України
(станом на 1 липня 2006 р.), коментар її
основних положень, що стосуються захисту
прав та свобод людини і громадянина, а
також зразки деяких документів, що можуть
подаватися громадянами з метою захисту
своїх конституційних прав і свобод
24. 67
Г 44
Гетьман, Вадим. Як приймалась Конституція
України : нотатки учасника розробки основного
Закону України / В. П. Гетьман. — Київ : [б.в.], 1996.
— 128 c.
Рідкий за жанром політичної публіцистики
нарис Вадима Гетьмана — відомого
фінансиста, політичного і державного діяча,
народного депутата України — присвячений
великій події в історії незалежної України —
прийняттю 28 червня 1996 року Конституції.
Книжка цікава багатьма маловідомими
фактами й свідченнями одного з активних
учасників змальованих в ній подій. Зі сторінок
постає драматична картина напруженої
боротьби патріотичних сил українського
парламенту за створення справді
демократичного Основного Закону України
25. «Чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо не вчаться»,
— істина українських реалій, на які ми за звичкою
киваємо, але не поспішаємо змінювати. Проте саме
зі знання й розуміння своєї Конституції народом і
починається шлях до кращого життя. На сторінках
цієї книги читач знайде відповіді на безліч
суспільно-правових питань щодо становлення
конституційної демократії в Україні, реформи
судової влади, особливостей функціонування
окремих конституційних інститутів, кризових явищ
під час переходу до конституційної демократії й
перспектив України на шляху до утвердження
конституційних цінностей: захисту гідності й прав
людини, верховенства права тощо
342(477)
К18 Кампо, Володимир.
Конституція і становлення конституційної демократії в
Україні (2014-2018 роки) / В. Кампо. — Київ : Гамазин,
2019. — 172 с. — (Конституційна просвіта).
26. 67
І 90
Історія української конституції / упоряд. А. Слюсаренко,
М. Томенко. — Київ : Право, 1997. — 444 c.
У виданні зібрано та проаналізовано конституційно-
державні акти України з найдавніших часів до
сьогодення. Переконливо доводиться, що
Конституцію Пилипа Орлика (1710 р.), «Начерки
Конституції» Георгія Андрузького (1850 р.),
Основний закон «Самостійної України» (1905 р.).
Конституцію УНР (1918 р.), Конституцію Отто
Єйхельмана (1920—1921 рр.), Конституцію України
(прийняту 28 червня 1996 р.) єднає ідея
демократичної незалежної України.
Вивчення історії створення та прийняття
конституційних документів, а також розв’язання в
них проблем форми правління й устрою держави,
місця особистості, нації та суспільства в системі
етичних цінностей стане в нагоді у процесі пошуків
шляхів розбудови України як держави правової,
демократичної
27. 67
Т 56
Томенко, Микола. Україна: історія Конституції /
М. В. Томенко. — Київ : Генеза, 2015. — 144 с.
Видання, написане політиком і
громадським діячем, присвячене
висвітленню питань історії розвитку
українського конституціоналізму від
найдавніших часів до сьогодення.
Вміщено аналіз конституційних
документів, що характеризували
суспільно-політичне життя на
українських теренах, а також повні
тексти «Пактів і конституцій…» Пилипа
Орлика та Конституції незалежної
України
28. 67
К65
Конституція незалежної України : у 3 кн. Кн. 3
/ за ред. С. Головатого. — Київ : Укр.
правнича фундація, 2006. — 392 с.
До цього тому ввійшли стенограми сто
сьомого пленарного засідання (27-28 червня
1996 року), відомого як Конституційна ніч. А
також тексти Конституції України, прийнятої
Верховною Радою України 28 червня 1996
року, українською, російською та англійською
мовами та Закон України «Про прийняття
Конституції України і введення її в дію»
29. 342(477)
Я11
Я і Конституція / Л. Денисенко, О. Ільков, А. Стельмащук,
А. Шуліма ; худож. Ж. Олійник. — Львів : Вид-во Старого
Лева, 2019. — 88 с. : іл.
Чи знаємо ми, що таке Конституція України?
І як в одній книжці може поміститися все
наше життя і життя всієї країни? Адже
Конституція — це не просто набір правил
про державу, про вибори, права і обов’язки
суспільства та кожного громадянина. Це
найвищий закон, який встановлює та
визначає державний устрій, контролює
владу, нагадує про повагу і який, наче
компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці
та здійснювати усі свої мрії.
Конституція як компас? Так! Бо у ній про те,
хто ти як особистість і хто ми як народ на
карті світу, яка наша точка відліку і який
керунок маємо обрати, щоб іти у
правильному напрямку
30. 67
А72
Антологія конституційного процесу в сучасній
Україні / авт.-уклад. В. Мусіяка ; Центр
Разумкова. — Київ : Заповіт, 2017. — 782 с.
У цій антології подані найважливіші
нормативні акти та інші джерела, що
визначають зміст і особливості
конституційного процесу в сучасній
Україні: від Конституції 1978 р. та
проектів змін до Конституції до висновків
Венеціанської комісії та Конституційного
Суду України.
З метою допомогти у сприйнятті та
розумінні змісту окремих етапів
конституційного процесу і супутніх їм
суспільно-політичних подій наведено
відповідні експертно-аналітичні
матеріали та висновки щодо них
31. 67
К 65
Конституційна реформа в Україні: у пошуках
політичного балансу / за заг. ред. : С. В. Балана,
С. Г. Конончука ; ШПА при НАУКМА, УНЦПД. —
Київ : Лікей, 2011. — 44 с.
Дане дослідження продовжує серію
аналітичних розвідок з актуальних
проблем конституцієтворення в
Україні, започаткованих проектами
неурядових аналітичних центрів —
Школи політичної аналітики,
Українського незалежного центру
політичних досліджень та Комітету
виборців України
32. 67
Я48
Якою могла бути українська конституція : проекти
громадського суспільства / ред. Н. В. Линник ;
Школа політ. аналітики при НаУКМА. — Київ :
Лікей, 2008. — 64 с.
У дослідженні зроблено спробу
представити читачеві бачення основних
напрямків та механізмів здійснення
конституційної реформи,
запропонованих експертним
середовищем і політичними партіями
протягом 1990-2008 рр., ініціювати
широку громадську дискусію навколо
нагальних питань українського
конституцієтворення
33. 67
А43
Актуальні проблеми конституційного права України :
підручник / ред. А. Ю. Олійник ; Нац. акад. внутрішніх справ. —
Київ : Центр учбової літ., 2013. — 554 с.
У виданні на підставі узагальнення діючого
законодавства та юридичної практики розглянуто
поняття та зміст теорії конституціоналізму, предмет,
методи, систему і розвиток конституції та її
реформування, конституційно-правове становище
людини і громадянина в суспільстві та державі в
умовах конституційної реформи, реформування
основ народовладдя, утворення і функціонування
органів законодавчої, виконавчої, судової влади і
контрольно-наглядових органів та органів,
посадових і службових осіб місцевого
самоврядування, територіального устрою України та
конституційний статус Автономної Республіки Крим
34. 67
С 29
Селіванов, Анатотлій. Реалії конституційного права України /
А. О. Селіванов. — Київ : Логос, 2015. — 84 с.
У монографії відомого вченого-
конституціоналіста представлена сукупність
науково-практичних питань, які концептуально
засвідчують необхідність поєднання
теоретичного осмислення актуальних проблем
конституційного права з реаліями відображення
їх у суспільних відносинах Української держави.
Цілком обґрунтовано можна стверджувати, що
ця науково-практична праця є оригінальною
для сприйняття сучасних процесів державного і
суспільного життя в Україні, оскільки
представляє інтерес у критичному розумінні
сучасних проблем конституційного права
35. У монографії зроблено порівняльний аналіз розвитку
інституту конституційної юстиції в Україні станом на
2005 та 2020 роки. Перша, україномовна частина
монографії, є дослідженням стану доктрини
конституційної юстиції в Україні станом на кінець 2005
року. Друга, англомовна частина дослідження є
підбиттям підсумків розвитку конституційної юстиції в
Україні станом на початок 2020 року. Порівнюються
сучасні моделі захисту конституції, визначаються
основні тенденції розвитку конституційної юстиції із
інститутами влади та інститутами громадянського
суспільства та в міжнародному контексті.
Розкриваються основні аспекти запровадження
конституційної скарги в України та визначаються
найбільш значущі правила обґрунтування їх положень
для належного розгляду Конституційним Судом
України та поновлення порушених конституційних
прав
342(477)
С13
Савчин, М. Конституційна юстиція та забезпечення
конституційного порядку: 2005-2020 : монографія / М. Савчин ;
Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород : РІК-У, 2020. — 380 с.