Розробка уроків. 5 клас. Повторення

Тема «Повторення вивченого в початкових класах» – це перша
тема, яку учні опрацьовують у 5 класі.
№ Тема уроку
1 Частини мови. Основні способи їх розпізнавання
2 Іменник
3 Прикметник
4 Числівник
5 Займенник
6 Дієслово. Не з дієсловом. Правопис -шся, -ться в кінці дієслів
7 Прислівник
8
Прийменник. Написання прийменників з іншими частинами
мови. Сполучник. Уживання сполучників
9
Контрольна робота з мовної теми «Повторення вивченого в
початкових класах»
10
Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками.
Зв’язне мовлення. Навчальне читання мовчки
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень повинен :
1. Розпізнавати вивчені в початкових класах частини мови, визначати їх
істотні ознаки.
2. Розрізняти нормативну та ненормативну лексику.
3. Правильно писати слова з вивченими орфограмами.
4. Пояснювати вивчені орфограми та пунктограми.
5. Вміти користуватися орфографічним та тлумачним словниками.
6. Будувати речення з вивченими частинами мови, використовуючи їх у
прямому, переносному значенні, як синоніми та антоніми.
7. Оцінювати випадки вдалого та невдалого їх використання.
8. Складати усні й письмові висловлювання на певну соціокультурну
тему з використанням власного життєвого досвіду відповідно до
визначеної комунікативної мети.

УРОК № 1
Урок – казка
Тема. Частини мови. Основні способи їх розпізнавання
Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про частини мови, їх
класифікацію, основні способи розпізнавання. Розвивати логічне
мислення, пам’ять, творчу уяву, зв’язне мовлення, комунікативну та
мовленнєву компетентності. Виховувати любов та пошану до рідної
мови.
Тип уроку. Повторення вивченого матеріалу
Обладнання: малюнок королеви Морфології, малюнки хлопчиків-слів,
таблиці «Частини мови», «Основні ознаки поділу слів на частини
мови»,завдання для груп, підручник, ребуси.
Методи та прийоми: евристична бесіда, проблемне запитання,
передбачення, гра, творча робота, робота з підручником.
Хід уроку
Слухай, слухай першу казку,
Всі слова її хватай...
На землі, під самим небом,
Розіславсь таємний край.
О.Олесь
I. Мотивація навчальної діяльності
1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми та мети уроку
– Сьогодні ми з вами завітаємо в одне казкове
королівство, де мешкає королева Морфологія зі своїми
підданими. ( Малюнок королеви Морфології)
3. Слухання казки.
У чарівній країні Мовознавства було дуже багато
королівств. Найбільшим за кількістю мешканців було
володіння королеви Морфології. Хто не потрапляв до

її палацу, завжди дивувалися, який там панує порядок та лад. Королева
була дуже вимоглива, але водночас добра й справедлива. Та інакше й бути
не могло! Спробуй-но услідкувати за тисячами підданих: куди хто пішов,
чим займається, як живе, з ким товаришує...
Одного разу королева наказала підданим об’єднатися за певними
ознаками й розселитися у різні кімнати палацу. Так у багатоповерховій
частині палацу оселилися шість груп підданих у 6 великих залах, а у
меншій будівлі – три групи підданих, яких було значно менше. Одна ж
група підданих не знала куди подітися, бо її ніхто не приймав до своїх
помешкань, тому що була дуже галаслива й увесь час щось вигукувала, не
мовчала ні хвилини... Королева запропонувала цим жителям королівства
окреме помешкання у високій вежі, і вони з радістю погодилися там
оселитися. Скільки було галасу!..
4. Передбачення
– А зараз, перш ніж почати подорож
володіннями, королева запрошує вас в один
куточок її королівства. Тут ви бачите дерево,
кущик та травичку. У вас є листочки з
вашими іменами. Прикріпіть їх на тому рівну,
якого заслуговують ваші знання з морфології
на сьогоднішній день.
II. Актуалізація опорних знань
1.Евристична бесіда
– Хто ж є підданими королеви Морфології? (Частини мови)
– Пригадайте, як називаються ці частини мови? (Відповіді учнів)
– Скільки підданих у королеви Морфології? (10)
2. Проблемне запитання
–Усі слова королева Морфологія розподілила на групи, дала назви. За
якими ознаками вона згрупувала слова ?
( Робота за таблицею «Основні ознаки поділу слів на частини мови»)

1. Що слово означає
2. На яке питання відповідає
3. Які граматичні ознаки має
4. Яким членом речення виступає
2. Гра «Розмісти слова»
– Отже, королева Морфо-
логія дуже полюбляє лад, і тому в її королівстві
все завжди відбувається за певними правилами.
Поглянь-
те на їхній будинок. Давайте
разом розмістимо підданих
королеви до їхніх помешкань.
(Діти розміщають
малюнки дітей-слів по кімнатах палацу)
Дитина, працювати, весело, радісний, ми, шість, не, і, на, ура..
III. Сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу
1.Слово вчителя
– Тож ми сьогодні – гості й водночас помічники королеви Морфології,
а тому повинні допомогти підтримували лад у її королівстві.

– У володіння королеви зараз володарює пора року ... Яка?
Виснуть хмари низько-низько,
Опустили пасма-коси.
Всюди мокро, всюди слизько
Ходить краєм нашим ...(осінь).
– До якої частини мови належить відгадка? (Іменник)
– Чому? Доведіть, користуючись таблицею.
(Робота за таблицею «Частини мови»)
Назва частин мови Що означає На які питання відповідає
Іменник предмет хто? що?
Прикметник ознаку предмета який? яка? яке? які?
Займенник вказує на особу та
предмет
хто? що?
Числівник кількість,порядок
предметів при лічбі
скільки? котрий? котра? котре?
котрі?
Дієслово дію предмета що робити? що зробити?
Прислівник ознаку дії як? де? куди? звідки? коли?
– Скільки осінніх місяців? Пригадайте їхні назви. (Вересень,
жовтень, листопад)
– До якої частини мови належать ці назви? (Іменник)
– Чому? Доведіть.
3. Розгадування ребусів (назви осінніх місяців)
– Королева пропонує розгадати ребуси.
е
ресень
4. Робота в парах.
– Доберіть слова-характеристики, запишіть. Вкажіть, до якої частини
мови вони належать. Доведіть свою думку.
Осінь (яка?)...(золота, різнобарвна, кольорова, жовта, багряна,
чарівна, тепла, холодна, дощова...)
Осінь (що зробила?) ...(завітала, прийшла, настала...)
Восени (як?) ...(холодно, похмуро, сумно, морозно, вітряно...)

– Чи знаєте походження назви місяців?
6. Робота за підручником. Тренувальна вправа 11.
– Спишіть, визначте частини мови.
IV. Закріплення навчального матеріалу
1. Робота в групах
Кожна група розповідає про одну частину мови, наводить слова-
приклади з вправи 13.
V. Підсумок уроку
1. Слово вчителя
– Королева Морфологія дуже вдячна вам за активну роботу на уроці та
допомогу в підтриманні ладу в королівстві. Дайте відповіді на запитання,
які вам приготувала її величність.
2. Підсумкова бесіда
– Яка наука вивчає частини мови?
– Скільки частин мови є?
– На які групи поділяються частини мови?
– За якими ознаками слова поділяються на частини мови?
VI. Оцінювання
VII. Домашнє завдання
Скласти повідомлення про частини мови.

УРОК № 2
Тема. Іменник
Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про іменник як частину
мови, його значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль у реченні.
Навчити розпізнавати іменники, розрізняти назви істот та неістот,
власні та загальні назви. Виробляти вміння визначати рід, число,
відмінок іменників. Розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу
уяву, зв’язне мовлення, комунікативну та мовленнєву
компетентності. Виховувати любов та пошану до родини, матері.
Тип уроку. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
Обладнання: таблиця «Іменник», картки, ілюстрація, ребуси, підручник.
Методи та прийоми: мозкова атака, проблемне запитання, фронтальна
бесіда, речення з відкритим кінцем, пізнавальна гра, розподільний
диктант, робота на картках, самостійна робота, дискусія, робота з
підручником.
Хід уроку
За все, що маю, дякую тобі,
За все що маю і що буду мати...
М.Луків
1.Організаційний момент
– Ми продовжуємо мандрівку володіннями королеви Морфології.
II.Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання. Повідомлення про частини мови
(3-5 учнів)
1. Пізнавальна гра «Угадай слово»
(Учитель загадав частину мови. Діти за допомогою запитань, які
ставлять учителеві, намагаються знайти відповідь.)

– Це самостійна частина мови? (Так)
– Вона означає дію предмета? (Ні)
– Вона означає назву предмета? (Так)
– Вона відповідає на питання хто?що? (Так)
– Це іменник? (Так)
2. Речення з відкритим кінцем
Іменник – це самостійна частина мови, яка означає ...
Вона так називається тому, що ...
Іменник відповідає на питання ...
Іменник змінюється за ..., а має ...
3. Робота за таблицею «Іменник»
ІМЕННИК
самостійна частина мови
означає предмет граматичні ознаки
назви рід число відмінок
істот неістот власні загальні
Мама, тато... Це найрідніші слова для кожної людини. Бо батьки –
найдорожчі люди на землі. Вони завжди зрозуміють, підтримають,
допоможуть, пробачать... Мамині й татові очі дивляться на нас з любов’ю,
потім – з гордістю, а далі – з надією. Тож не засмучуйте ніколи своїх
батьків, даруйте їм лише радість.
– До якої частини мови належать найрідніші слова? (Іменник)
6. Гра «Ланцюжок»
– Утворіть і запишіть пестливі форми від слова мама (мамочка,
матуся, матусенька, матінка, мамуся, неня, ненечка) і тато (татусь,
таточко, татусенько).

Записані слова – це назви ...(істот). Вони відповідають на питання ...
(хто).
8. Розподільний диктант
істоти неістоти
дитина сім’я
дідусь життя
бабуся родина
хлопчик символ
малюк любов
дівчинка святість
син земля
донька народ
9. Самостійна робота. Вправа 17.
– Спишіть, підкресліть іменники, визначте назви істот і неістот.
10. Фронтальна бесіда
– Які іменники називають загальними, власними назвами?
– Записані слова розподільного диктанту – загальні чи власні назви?
– У кожної людини є прізвище, ім’я, по батькові. Це які назви? Чому?
– Запишіть імена членів вашої родини.
11. Робота на картках. Редагування тексту.
– Усі ви в дитинстві читали казки. Що це за
казка? (Ілюстрація)
–У запропонованому уривку казки,
допущено помилки. Виправте їх, перекреслюючи
неправильно записану букву і надписуючи над
нею правильну.
– Як пишуться власні назви?
– Коли їх беремо в лапки?

Був собі дід андрушка, в нього баба марушка, а в баби
донечка мінка, а в донечки собачка фінка, а в собачки
подружка киця варварка, а в киці вихованка мишка
сіроманка.
Цю стару казку по-новому розповів іван франко і
назвав її «ріпка».
12. Взаємоперевірка карток
13. Фізхвилинка
– За допомогою міміки та жестів передайте свої почуття та емоції в
таких ситуаціях: – мама збудила вас вранці;
– ви сумуєте за мамою;
– ви повернулися зі школи й вас зустрічає мама;
– ви дякуєте мамі за щось.
14. Мозкова атака
– За чим змінюються іменники?
– Як визначити рід? відмінок? число?
15. Робота в парах.
(Повторення відмінків іменника)
16. Робота за підручником
Колективне виконання вправи 16
– Спишіть, визначте рід, число, відмінок іменників.
1. Дискусія за текстом вправи 20.
– Хто виявився справжнім сином?
– Чому так вважаєте?
– Невже інші дочки не любили маму?
– Чи можна лише словами висловити свою любов до матусі?
– Як довести мамі свою любов?
– Як ви ставитесь до мами, чим допомагаєте їй?
2. Творча робота. Речення з відкритим кінцем
– Побудуйте речення й запишіть.

Для мене мама ...
Я люблю маму, тому ...
– Яку частину мови повторювали?
– Дайте визначення іменника.
– Які бувають іменники?
Зі словника власних імен дізнайтеся, що позначають імена мами й
тата, провідміняйте їх.
Складіть твір-мініатюру «Як я люблю свою маму».

УРОК № 3
Тема. Прикметник
Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про прикметник як частину
мови, його значення, семантико-граматичні властивості, синтаксичну
роль у реченні. Навчити розпізнавати прикметники. Виробляти
вміння визначати граматичні категорії прикметника. Збагачувати
словниковий запас учнів. Розвивати пам’ять, творчу уяву, зв’язне
мовлення, комунікативну та мовленнєву компетентності. Виховувати
любов та пошану до народнопоетичної символіки України.
Обладнання: таблиця «Прикметник», картки з тестовими завданнями,
калина, вишитий рушник, запис пісні, підручник.
Методи та прийоми: мозкова атака, мікрофон, проблемне запитання,
фронтальна бесіда, коментоване письмо, самостійна робота, творча
робота, робота з підручником.
Хід уроку
Без верби та калини нема України
1. Перевірка домашнього завдання. Твір-мініатюру «Як я люблю свою
маму».
2. Самостійна робота. Виконання тестового завдання з теми «Іменник»
1. Визначте іменник:
а) Україна;
б) український;
в) по-українськи.
2. Іменник означає:
а) ознаку предмета;
б) предмет;

в) дію предмета.
3. Іменник відповідає на питання:
а) хто? що?
б) який?
в) де? як?
4. Іменники змінюються за:
а) родами, числами, відмінками;
б) числами і відмінками;
в) числами.
5. Визначте іменник – власну назву:
а) (К,к)раїна;
б) (Р,р)ідня;
в) Б,б)батьківщина.
6. Визначте іменник – загальну назву:
а) (К,к)раїна;
б) (С,с)ім’я;
в) (У,у)країна.
7. Визначте іменник – назву істоти:
а) рід;
б) родич;
в) родина.
8. Визначте іменник – назву неістоти:
а) мова;
б) людина;
в) батько.
9. Скільки відмінків іменників в українській мові:
а) шість;
б) сім;
в)чотири.
10. Який відмінок вживається при звертанні:
а) називний;
б) кличний;
в) місцевий.
11. Вкажіть, де неправильно визначено відмінок іменника:
а) співає про калину (Р.в.);
б) стоїть під калиною (О.в.);
в) червоніє калина (Н.в.).
12. Встановіть відповідність між іменником і родом:

а) калина 1) чоловічий
б) життя 2) жіночий
в) рід 3) середній
– Сьогодні ми будемо говорити про частину мови, яка найбільше
товаришує з іменником, завжди з ним поруч. Як називається ця частина
мови? (Прикметник)
2. Робота за таблицею «Прикметник»
ПРИКМЕТНИК
самостійна частина мови
означає ознаку
предмета
граматичні ознаки
рід число відмінок
3.Мозкова атака
– На які ознаки вказує прикметник? (Відповіді учнів)
– Вам допоможе пригадати всі ознаки вірш «Прикметник»
Що прикметник означає?
Він прикмети називає –
всі ознаки визначає.
Розуміється на всьому:
На великому й малому,
Який смак в кого буває,
І за кольором впізнає,
і за розміром, і віком,
яким стане чоловіком,
почуття він розпізнає,
про характер думку має,
про красу і ще про вроду,
про навколишню природу,
і про місяць, і про сонце,

ще й загляне у віконце.
Всі ознаки добре знає,
Слово точно добирає –
Їх багато дуже має.
Коли хтось про щось спитає,
Тут же він відповідає:
– Яка мама? – Добра, щира,
і привітна, й співчутлива...
– Який тато? – Сильний, мужній,
гарний, чуйний та ще й дужий.
Всіх ознак не перелічиш.
Перевір, якщо лиш хочеш...
5. Мікрофон
– Для чого використовують прикметники?
– Яким вони роблять наше мовлення?
– Який можете зробити висновок?
6.Робота з підручником. Вправа 25.
– Випишіть прикметники з вірша Л.Лужецької «Прикметник»
7. Повідомлення учня
За кількістю слів, вживаних у нашому мовленні, прикметник займає
четверте місце (після іменника, займенника, дієслова). Прикметники
характеризують предмет, не називаючи його. Цю властивість прикметників
здавна помітив народ і зазвичай використовує їх у загадках. Використання
прикметників робить мовлення образним, емоційним, експресивним.
Наша земля красива й щедра. Росте на ній безліч квітів, дерев. Але
особливою любов та пошану в українців викликає калина. Вона –
народнопоетичний символ нашої країни. З нею пов’язано багато обрядів
нашого народу, її оспівано у віршах, піснях.
Погляньте на ці кетяги калини. Які рядки поетичних творів вам
пригадуються? (Відповіді учнів)
9. Коментоване письмо

Тече вода з-під явора
яром на долину,
пишається над водою
червона калина.
– Кому належать ці рядки? (Т.Г.Шевченку)
10. Релаксація. Музична хвилинка
Українська народна пісня «Ой є в лузі калина» (запис)
11. Творче завдання
– Доберіть прикметники до слова калина. (Червона, гарна, пишна,
корисна, цінна, цілюща, запашна ..)
– Побудуйте речення, вживаючи прикметники, у яких би оспівувалася
краса цього символу України.
(Калина восени запалала яскравими гронами. Сяє красою червоний
кущ калини. Як червоні корали, виблискують достиглі ягоди калини.
Калина, ніби гарна дівчина, прибралася в квітучий вінок.)
– З якою частиною мови пов’язаний прикметник?
– Як визначити рід, число, відмінок прикметника?
13. Практичне застосування висновків.
Робота зі словосполученням червона калина.
14. Робота за підручником. Вправа 26.
– Спишіть, замість крапок поставте прикметники у потрібному роді,
числі та відмінку.
15. Робота в парах. Вправа 27
– Спишіть, над кожним словом визначте частину мови.
16. Взаємоперевірка
1. Творча робота в групах. Побудова зв’язних висловлювань
– Складіть усний твір-мініатюру «Без верби та калини нема України».

1.Фронтальна бесіда
– Що таке прикметник?
– За чим змінюються прикметники?
Складіть розповідь про лікувальні властивості калини,
використовуючи прикметники, визначте їх рід, число, відмінок.
Доберіть загадки про калину (5 учнів)

УРОК № 4
Урок-гра
Тема. Числівник
Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про числівник як частину
мови, про особливості відмінювання та вживання з іменниками.
Удосконалювати орфографічні навички. Учити розпізнавати
числівники й спільнокореневі слова інших частин мови (іменники,
прикметники, прислівники, дієслово). Збагачувати словниковий
запас учнів, учити точності слововживання. Розвивати логічне
мислення, зв’язне мовлення, комунікативну та мовленнєву
компетентності. Виховувати інтерес до мови, усної народної
творчості.
Обладнання: ребуси, годинник, цифри, підручник.
Методи та прийоми: експрес-опитування, вибірковий диктант, проблемне
запитання, дидактичні ігри, фронтальна бесіда, творча робота,
робота з підручником.
Хід уроку
1. Експрес-опитування
– Яка наука вивчає частини мови?
– Як класифікуються частини мови?
– За якими ознаками слова поділяються на частини мови?
– Які частини мови ми повторили?
– Яка частина мови називається іменником? прикметником?

2. Перевірка домашнього завдання. Розповідь про лікувальні властивості
калини, визначення роду, числа, відмінка прикметників.
3. Відгадування загадок про калину.
4. Вибірковий диктант
– Випишіть прикметники з легенди про калину.
Це було в старі часи, коли на нашу рідну землю нападали турки й
татари. Налітали вони чорною хмарою на українські села, грабували та
палили їх. Старих людей вбивали, а молодих хлопців та дівчат забирали в
полон.
Одна дівчина на ім’я Калина втекла. Та наздогнали її люті вороги й
убили. Упали краплини крові на землю. Загинула юна красуня. А на тому
місці, де це трапилось, виріс чудовий кущ, який навесні квітував білим
цвітом, а восени пломенів червоними ягодами, які були схожі на
краплинки крові. Назвали люди цей кущ на честь дівчини калиною.
– Погляньте на дошку. Що ви бачите? (Різні числа)
– Сьогодні ми будемо повторювати частину мови, яка вивчає
кількість та порядок предметів при лічбі. Що це за частина мови?
2.Робота за підручником. Вправа 29.
– Прочитайте вірш Л. Лужецької про числівник. Випишіть числівники.
3. Робота в парах. Повторення правила про числівник
4. Гра «Чи уважний ти учень?»
– Дайте письмові відповіді на запитання.
1. Скільки учнів у твоєму класі?
2. Скільки з них дівчаток, а скільки хлопчиків?
3. По скільки учнів сидить за партою?

4. Скільки хвилин триває урок?
5. Скільки хвилин триває мала перерва? А скільки велика?
– Випишіть лише числівники.
Один, одиниця, перший, вперше, двійка, двоє, двоповерховий,
другий, вдвоє, подвоїти, два, п’ять, п’ятеро, п’ятиденка, п’ятий, п’ятдесят,
п’ятірка.
6. Гра «Назви літературний твір»
– Пригадайте казки, оповідання, у назвах яких є числівники
(Казка «Троє поросят», «Вовк та семеро козенят», «Дванадцять
місяців», О. Дюма «Три мушкетери», М.Коцюбинський «Десять
робітників», «Про двох цапків», «Дві кізочки», Г.Х.Андерсен «П’ятеро з
одного стручка», К.Ушинський «Чотири бажання»)
7. Відмінювання числівників 1, 3, 5, 7, 10.
Раз, два – всі пірнають.
Три, чотири – виринають.
П’ять, шість – на воді
Кріпнуть крильця молоді.
Сім, вісім – що є сили
Всі до берега поплили.
Дев’ять, десять – розгорнулись,
обсушились, потягнулись
і за парти тихо сіли.
9. Творча робота в групах
Наш народ широко використовує числівники в своїй творчості.
Пригадайте прислів’я, приказки, у яких є числівники:
1 гр. – числівник один (Одному не страшно, а двом веселіше. Краще
один раз побачити, ніж тричі почути.)

2 гр. – числівник два (За двома зайцями не женись, бо й одного не
піймаєш. Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.)
3 гр. – числівник п’ять (Знати, як свої п’ять пальців. Знає п’яте через
десяте.)
4 гр. – числівник сім (Сім п’ятниць на тиждень. Семеро одного не
ждуть. Сім раз відмір, а один – відріж.)
10. Відгадування ребусів з числівниками
11. Гра «Юний філолог»
– Як правильно треба відповідати на питання: О
котрій годині? Котра година? (Учитель на годиннику
демонструє час, а учні правильно будують відповідь
на питання й записують у таблицю.)
Зразок заповнення таблиці
Час О котрій годині? Котра година?
7.30 О пів на восьму Пів на п’яту
8.00 О восьмій годині Восьма година
1. Розвиток мовлення. Робота в парах.
– Складіть діалог, правильно вживаючи числівники, на тему «Мій
день»
– Яка частина мови називається числівником?

Вправа 33, повторити правило про числівник. Дібрати загадки з
числівниками.

УРОК № 5
Тема. Займенник
Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про займенник як частину
мови, про особливості відмінювання. Виробляти вміння розпізнавати
займенники, правильно вживати в мовленні. Збагачувати
словниковий запас учнів, учити точності слововживання. Розвивати
логічне мислення, зв’язне мовлення, комунікативну та мовленнєву
компетентності. Виховувати інтерес до мови, усної народної
творчості.
Тип уроку. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
Обладнання: таблиця «Особові займенники», малюнок казкової мишки,
ілюстрації до казок, завдання для гри, підручник.
Методи та прийоми: мозкова атака, лінгвістичний двобій, проблемне
запитання, гра, фронтальна бесіда, творче списування, робота з
підручником.
Хід уроку
Які щасливі очі у казок!
Л.Костенко
1. Лінгвістичний двобій
Двоє учнів по черзі ставлять один одному 8 запитань з теми. За
кожне правильне запитання – 0,5 бала, за правильну відповідь – 1 бал.
Двоє учнів-експертів підраховують бали.
2. Перевірка домашнього завдання. Відгадування загадок з числівниками.
– Яка частина мови називається займенником?

– Чому займенники називаються особовими?
– Назвіть займенники за особами.
2. Робота за підручником. Таблиця «Особові займенники»
Особа Однина Множина
1-ша я ми
2-га ти ви
3-тя він
вона
воно
вони
3. Повідомлення учня
Наше мовлення було б нудним і некрасивим, якби не було
займенників. Адже вони замінюють іменники, прикметники, числівники.
Це видно навіть із назви «займенник» – замість імені, тобто іменних
частин мови.
За частотою вживання займенники посідають третє місце (після
іменника та дієслова). До займенників належить не так багато слів, але з-
поміж них найчастіше в повсякденному мовленні вживаються я, ми, ти,ви,
він, вона,вони, той, це, цей.
4. Робота в парах. Повторення особових займенників.
5. Письмове відмінювання особових займенників.
6. Творче списування
– Замість крапок поставте потрібних відмінках особові займенники.
Я Мама купила ... нову книгу.
Тато часто читає разом зі ... .
МИ Усім ... подобається читати різні книжки.
Та найбільше ... захоплюють казки.
ВИ А ... подобаються казки?
Що ... захоплює у цих творах?
ВОНИ У ... добро перемагає зло.
7. Бесіда
– Чи любите казки?

Миша
У норі принишкла миша.
У норі у миші – тиша.
Може, миша в тиші пише?
Може, миша там читає?
Може, миша кашоварить,
Мишенятам кашу варить?
– Які бувають казки?
– Хто є героями казок про тварин?
8. Відгадування загадки
Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця
стягне. (Мишка)
– Ця маленька героїня присутня в багатьох
казках. Пригадайте їхні назви. («Колосок», «Рукавичка», «Ріпка»).
10. Пальчикова гімнастика
(Середній та безіменний пальці впираються у великий. Вказівний і
мізинець зігнуті в дуги і притиснуті до середнього з безіменним.)
11.Робота за підручником. Вправа 36.
– Прочитайте текст. Виділені слова замініть займенниками. Запишіть
змінений текст.
– Про кого йдеться у вправі? (Про мишку)
12. Мовна розминка
Який займенник складається з двох звуків і однієї букви? (Я)
Які займенники починаються однаковим звуком? (Вона, воно, вони)
Які два займенника вкупі руйнують дорогу? (Я-ми)
До якого займенника слід додати одну букву, щоб він перетворився на
провалля? (Я-р)
1. Гра «Юні лінгвісти»
– Скільки різних займенників записано на аркуші?

мене
мною
я
на мені
(Записані не різні займенники, а форми особового займенника я).
– Яка частина мови називається займенником?
– Назвіть особові займенники.
Вправа 37, повторити відмінювання особових займенників.
Дібрати прислів’я із займенниками.

УРОК № 6
Тема. Дієслово. Не з дієсловом. Правопис -шся, -ться в кінці
дієслів.
Мета:систематизувати знання учнів про дієслово як частину мови.
Формувати навички визначення граматичних ознак дієслова,
поглибити знання про особливості правопису дієслів.
Удосконалювати орфографічні навички. Збагачувати словниковий
запас учнів. Розвивати логічне мислення, пам’ять, ключові
компетентності. Виховувати працьовитість, старанність.
Тип уроку. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
Обладнання: таблиця «Вимовляй правильно», малюнок дівчинки-частки
та хлопчика-дієслова, магнітна дошка, картки для гри «Розмісти
дієслова», підручник.
Методи та прийоми: експрес-опитування, проблемне запитання,
дидактична гра, евристична, фронтальна бесіди, вибіркове
списування, вибірковий диктант, робота з підручником.
Хід уроку
– Що означає дієслово?
– На яке питання відповідає?
– Наведіть приклади дієслів.
– Що таке неозначена форма дієслова?
– Яку особливість має неозначена форма дієслова?
– Назвіть часи дієслів?
2. Вибіркове списування
– Випишіть дієслова з вірша, утворіть неозначену форму дієслова.

Дієслово – слово діє:
ходить, робить, носить, сіє.
Слово плаче і радіє,
усміхається і мріє.
вірить, любить і жаліє,
не злословить, не лукавить,
серця ближнього не ранить.
Народилось і зоріє,
розвивається і квітне,
слово любе, слово рідне.
Л.Лужецька
1. Гра «Додай дієслово»
– До іменників доберіть відповідні дієслова.
Вірш (вивчити), оповідання (прочитати), задачу (розв’язати),
малюнок (намалювати), квадрат (накреслити), вправу (написати),
завдання (виконати), серветку (зв’язати), їжу (приготувати), кімнату
(прибрати).
2. Евристична бесіда
– А ось три брати-часи. Як їхні імена? (Минулий, теперішній,
майбутній)
– Як змінюються дієслова минулого часу? (За родами та числами)
– Як змінюються дієслова теперішнього й майбутнього? (За особами
та числами)
3. Творчий диктант
– Запишіть дієслова в: 1 ряд – минулому часі, 2 ряд – теперішньому
часі, 3 ряд – майбутньому часі.
Сидіти, говорити, писати, розповідати, слухати, мовчати,
майструвати, декламувати, співати, складати.
4. Робота в групах. Творче завдання

– Утворіть від дієслів неозначеної форми дієслова минулого,
теперішнього, майбутнього часів. Складіть із ними речення.
1група – радіти
2 група – вивчати
3 група – відповідати
4 група – працювати
5. Смішинка – веселинка «Який час»
– Я миюся, ти миєшся... Який це час, Федоте?
– Ну раз ми з вами миємось – виходить, що субота.
– Чи правильну відповідь дав Федот? Доведіть.
Встаньте, діти, посміхніться,
землі нашій поклоніться
вправо, вліво подивіться
і до сонця потягніться.
Вліво, вправо нахиліться,
веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
і за парти тихо сядьте.
– А ось до нас завітала дівчинка-частка НЕ. Погляньте, а ось і
хлопчик-дієслово не забарився...
– Як пишеться не з дієсловами? (Не з дієсловами пишеться окремо)
– Чи завжди окремо? (Ні)
– Наведіть приклади дієслів, які без не не вживаються. (Ненавидіти,
неволити, нестямитися, нехтувати, непокоїти)
– Ви вже 5 років навчаєтесь у школі, а тому добре знаєте, як
правильно себе поводити, що добре, а що погано. Зараз кожен із вас має

змогу перевірити, чи вихована ви людина. І водночас закріпите правила
написання не з дієсловами.
10. Робота за підручником. Вправа 40
– Запишіть правила вихованої людини, розкрийте дужки.
11. Тест «Чи вихована ви людина»
– Виберіть із записаних правил твердження, які ви завжди виконуєте.
Порахуйте кількість цих тверджень. За допомогою таблиці оцініть
результати й зробіть висновки.
Більше 10 Ви – вихована людина і вмієте культурно поводитися
6 – 10 Ви не завжди поводитесь культурно. Поміркуйте, що вам
треба виправити
Менше 6 Вам варто замислитися над своєю поведінкою і спробувати
її змінити
Закони письма і вимови вивчай:
Написано -ться, а ти [ц΄:а]вимовляй.
Хто рано прокидається, зарядкою займається,
Роботи не боїться,
Той завжди добре вчиться.
Закони письма і вимови вивчай:
Написано -шся, а ти [с΄:а]вимовляй.
Швиденько одягаєшся,
В дорозі не спиняєшся.
Так, друже мій, ніколи
Не спізнишся до школи.
Л.Лужецька
– Випишіть із вірша дієслова. Поясніть їх написання.
(Робота за таблицею «Вимовляй правильно»)
-ться – [ц΄:а]
-шся – [с΄:а]

1. Гра «Розмісти дієслова»
особа однина множина
1
2
3
– Розмістіть дієслова у свої домівки. (На картках записані дієслова,
змінені за особами. Діти на магнітній дошці прикріпляють картку зі
словом у відповідну клітинку)
Навчаюся, навчаємось, навчаєшся, навчаєтесь, навчається,
навчаються.
Лінуюся, лінуєшся, лінуємось, лінуєтесь, лінується, лінуються.
– Яка частина мови називається дієсловом?
– Які є часи у дієслова?
– Як пишеться не з дієсловами?
– Як правильно вимовляти і писати дієслова на -ться, -шся?
Вправа 42, повторити правила про правопис дієслів.
Повідомлення про дієслово як частину мови.

УРОК № 7
Тема. Прислівник
Мета: повторити й узагальнити знання учнів про прислівник як частину
мови, його синтаксичну роль у реченні. Поглибити знання про
особливості правопису прислівників. Формувати навички
правильного вживання прислівників у мовленні. Розвивати пам’ять,
творчу уяву, зв’язне мовлення, комунікативну та мовленнєву
компетентності. Виховувати інтерес до вивчення мови.
Обладнання: індивідуальні картки, слова на картках, завдання для груп,
підручник.
Методи та прийоми: проблемне запитання, сенкан, словниковий,
вибірковий і творчий диктанти, творча робота, робота з підручником.
Хід уроку
1. Перевірка домашнього завдання. Повідомлення про дієслово як
частину мови.
2. Робота за картками
Запишіть правильно дієслова.
вимовляю [ц΄:а] – __________________
відмовляє[с΄:а] – __________________
відмовляє[ц΄:а] – __________________
вітає[ц΄:а] – __________________
вітає[ц΄:а] – __________________
посміхає[ц΄:а] – __________________
3.Словниковий диктант
Прокидається, посміхаєшся, сміється, здається, захоплюєшся,
цікавиться, користуєшся, одягаєшся, милуються, бавляться, прикрашають,
зустрічають.

1. Пізнавальна гра «Угадай слово»
(Учитель загадав частину мови. Діти за допомогою запитань, які
ставлять учителеві, намагаються знайти відповідь.)
– Це самостійна частина мови? (Так)
– Вона означає дію предмета? (Ні)
– Вона означає ознаку предмета? (Ні)
– Вона означає ознаку дії? (Так)
– Це змінна частина мови? (Ні)
– Вона відповідає на питання як? (Так)
– Вона відповідає на питання де? коли? (Так)
– Це прислівник? (Так)
Ознаку дії називає,
а також місце, час, причину.
цієї дії визначає,
і кожен цю частину знає.
Бо це прислівник – всім відомий.
Незмінна ця частина мови
і на питання як?коли?
готова всім відповісти.
Сміється сонце як? – ласкаво,
мандрує небом величаво,
а небо голубіє дивно,
пливуть хмарини тихо, мирно.
Прислівників багато в мові,
усі яскраві, всі чудові.
Щоб здобути знань основи,
вивчім цю частину мови.
Л.Лужецька
3. Робота в парах. Повторення правила про прислівник

Восени ночі сумні. Надворі темно, аж чорно. Та ось згори тихо
полилося біле світло. Низько в небі з’явився блідолиций місяць. Він
повільно плив уночі серед неба, немов човен по ріці. Мерехтливі зірки враз
усипали небо, ніби їх хтось невидимий щедро розсипав навколо.
5. Творчий диктант
– Утворіть від прикметників прислівники.
Хмарний, сонячний, близький, теплий, безвітряний, чарівний,
сильний, веселий, радісний, швидкий.
Руки вгору, руки так,
руки в боки, як вітряк.
Ще раз вгору, ще раз так,
ще раз в боки, як вітряк.
7. Робота в парах. Творче завдання
– Доберіть синоніми до поданих прислівників.
Чудово – прекрасно, чудесно, блискуче.
Ясно – світло, сонячно.
Ніжно – лагідно, ласкаво, люб’язно.
Швидко – стрімко, хутко, прудко.
8. Робота в групах. Творче завдання
– До поданих дієслів доберіть прислівники, які б відповідали на
поставлене запитання.
1 група
Працювати (як?) ... (добре, сумлінно, добросовісно, залюбки).
Працювати (коли?) ... (вранці, вдень, сьогодні,завтра).
2 група
Читати (як?) ... (швидко, повільно, тихо, голосно, виразно).
Прочитати (скільки?) ... (багато, мало, трохи).
3 група
Говорити (як?) ... (щиро, натхненно, тихо, голосно, переконливо).
Дивитись (куди?) ... (вперед, назад, вгору, вниз, вліво, вправо).

4 група
Іти (як?) ... (швидко, повільно, навмання, навпростець).
Іти (куди?) ... ( назустріч, праворуч, додому, вперед).
– Як пишуться прислівники?
10.Гра «Юний філолог»
– Замініть фразеологізми одним прислівником.
Жити на широку ногу – ... (розкішно).
Спати без задніх ніг - ... (міцно).
Як кіт наплакав – ... (мало).
Кури не клюють – ... (багато).
Знати, як свої п’ять пальців – ... (добре).
11. Розбір прислівників за будовою
1. Розгадування шаради
– Складіть слово.
Корінь як у слові слівце, префікс як у слові приєднати, суфікс як у
слові керівник.
1.Сенкан. Робота в групах
Прислівники
Цікаві, складні в написанні.
Уточнюють, характеризують, дають оцінку.
Ми вчимося правильно й доречно використовувати прислівники в
мовленні.
Прислівник – незмінна самостійна частина мови.
Вправа 45, повторити правило про прислівник.
Виписати народні прикмети про осінні місяці з прислівниками.

УРОК № 8
Тема. Прийменник. Написання прийменників з іншими частинами
мови. Сполучник. Уживання сполучників
Мета: повторити й узагальнити вивчене в початкових класах про службові
частини мови. Поглибити знання про особливості вживання
прийменників та сполучників. Удосконалювати орфографічні
навички. Розвивати пам’ять, мислення, зв’язне мовлення, ключові
компетентності. Виховувати інтерес до вивчення мови.
Обладнання: малюнок королеви морфології, хлопчика-прийменника і
хлопчика-сполучника, діаграма Вена, підручник.
Методи та прийоми: проблемне запитання, діаграма Вена, словниковий
диктант, творча робота, робота з підручником.
Хід уроку
1. Лінгвістичний двобій
Двоє учнів по черзі ставлять один одному 8 запитань з теми. За
кожне правильне запитання – 0,5 бала, за правильну відповідь – 1 бал.
Двоє учнів-експертів підраховують бали.
2. Перевірка домашнього завдання. Народні прикмети про осінні місяці з
прислівниками.
1. Слухання казки про службові частини мови
(Робота за підручником. Вправа 47)
– Які слова прийшли на допомогу?
– Що вони зробили?

– Сьогодні ми завітаємо в гості до мешканців маленького будиночку
палацу королеви Морфології. Хто ж тут живе? Ось до нас вийшов
прийменник, а ось і сполучник поспішає...
Прийменник – це службова частина мови, яка ...(зв’язує слова в
реченні)
5. Лінгвістичний експеримент
Ми йдемо школа.
–Це речення? (Ні)
– Чому? (Слова не пов’язані між собою граматично)
– Побудуйте речення
Ми йдемо до школи.
– Кого ми покликали на допомогу? (Прийменник)
– Чи можна замінити прийменник у цьому реченні? (Так)
– Складіть речення.
Ми йдемо зі школи.
– Що відбулося? (Змінився зміст речення)
– Зробіть висновок. (Прийменник змінює зміст речення, впливає на
його значення)
6. Робота в парах
– Наведіть приклад речення з прийменником. Запишіть.
– Як пишуться прийменники з іншими частинами мови?
Сполучник – це службова частина мови, яка ...
Я знаю такі сполучники ...
8. Самостійна робота
– Складіть речення зі сполучниками і, а.
10. Діаграма Вена

– Що спільного у прийменника й
сполучника?
– Які ознаки притаманні тільки
прийменнику? сполучнику?
11. Пояснювальний диктант
– Визначте частини мови.
В парках і садочках Осінь, осінь...Лист жовтіє,
на доріжки й трави З неба часом дощик сіє.
падають листочки Червонясте, золотисте
буро-золотаві. Опадає з кленів листя.
К.Перелісна І.Блажкевич
Висне небо синє,
Синє, та не те.
Світить, та не гріє
Сонце золоте.
Я.Щоголів
12. Робота за підручником. Вправа 48,50.
– Запишіть, вставляючи пропущені прийменники, сполучники..
1. Гра «Так чи ні»
І, у, ти – прийменники. (Ні)
А, але, що – сполучники. (Так)
До школи, у книзі, на парті – це прикметники з прийменниками. (Ні)
Перед а, але завжди ставиться кома. (Так)
Прийменники з іншими частинами мови пишуться разом. (Ні)
Зошити та книги, олівці й ручки – сполучник і з’єднує однорідні члени
речення. (Так)
сполучни
к
приймен
ник

– Наша подорож володіннями королеви Морфології закінчується. Ви
пригадали вивчені в початкових класах частини мови, навчилися їх
розпізнавати, правильно писати.
– Пригадайте ось цей куточок королівства, у який ми завітали на
першому уроці. Королева вам пропонувала прикріпити листочок на дерево,
кущик чи траву, залежно від того, як добре ви знаєте її королівство.
Сьогодні вам треба знову оцінити свої знання вже після наших уроків.
– Чи змінилося положення вашого листочка? (Так. Всі листочки
прикріплені на дереві)
Повторити правила про частини мови на с.10.
Скласти казку про сполучник.

УРОК № 9
Тема. Контрольна робота з мовної теми «Повторення вивченого в
початкових класах»
Мета: перевірити рівень сформованості знань, умінь і навичок учнів із
теми. Розвивати пам’ять, мислення, вміння використовувати здобуті
знання на практиці. Виховувати інтерес до вивчення мови,
самостійність у роботі, старанність.
Тип уроку. Перевірка знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, індивідуальні завдання.
Методи та прийоми: експрес-опитування, самостійна робота.
Хід уроку
–Яка наука вивчає частини мови?
– На які групи поділяються частини мови?
– Дайте визначення іменника.
– Які бувають іменники?
– Яка частина мови називається прикметником? займенником?
– Яка частина мови називається дієсловом?
– Які є часи у дієслова?
– Яка самостійна частина мови є незмінною?
– Назвіть службові частини мови.
III. Перевірка знань, умінь і навичок
1. Інструктаж учителя щодо виконання роботи
2. Виконання тестового завдання

(С.Я.Єрмоленко. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Грамота, 2005. –
С. 31, 32)
3. Виконання різнорівневих завдань
1. Доповніть речення.
Ми допомогли бабусі. Вона дякувала (кому?) ... .
Я усміхаюсь. Як радісно (кому?) ... .
Мій товариш зробив добру справу. Я пишаюсь (ким?) ... .
2. Визначте дієвідміну дієслів.
Сидіти, бігти, стрибати, грати, радіти, стояти.
3. Визначте частини мови у реченні.
Назву першого місяця осені вересень пов’язують із пахучою рослиною –
вересом.
4. До поданих дієслів доберіть прислівники, які б відповідали на
поставлене запитання. Складіть з одним словосполученням речення.
Відповідати (як?) ...
Писати (як?) ...
4. Самоперевірка
IV. Підсумок уроку

УРОК № 10
Тема. Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками.
Зв’язне мовлення. Навчальне читання мовчки
Мета: проаналізувати результати контрольної роботи, визначити типові
помилки, виконати корекційні завдання. Узагальнити знання учнів із
теми «Повторення вивченого в початкових класах». Провести
навчальне читання мовчки. Виявити вміння учнів читати з належною
швидкістю незнайомий текст, розуміти його зміст. Розвивати
мислення, пам’ять. Виховувати увагу, старанність, мовну культуру,
інтерес до вивчення рідної мови.
Тип уроку. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, корекційні завдання, текст для читання мовчки.
Методи та прийоми: фронтальна бесіда, робота в парах.
Хід уроку
II. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок
1. Аналіз контрольної роботи:
– якісний;
– кількісний.
2. Робота над типовими помилками
4. Робота в парах. Виконання корекційних завдань
III. Розвиток зв’язного мовлення
– Одним із видів мовленнєвої діяльності є читання мовчки. Перевірка
вміння читати мовчки здійснюється фронтально. Учні читають незнайомий
текс від початку до кінця. При цьому фіксується час, витрачений кожним
учнем на читання. Потім учитель пропонує 12 запитань із варіантами

відповідей. Учень повинен вибрати один правильний і занотувати поряд з
номером запитання.
2.Читання тексту мовчки
Річка Стугна
Під Києвом оселився змій. Жителі села Трипілля і Києва по черзі повинні були
давати цьому змієві дітей на з’їдання. От дійшла черга до київського князя, щоб він
віддав свою дочку. Нічого не міг князь удіяти й віддав князівну. Але змій її не з’їв, бо
була вона дуже красива і сподобалась йому.
Князівна ж дізналась, як можна знищити змія. Написала вона про це листа,
прив’язала до ніжки голуба й випустила пташку. Голуб прилетів до свого гнізда в
княжий палац. Прочитавши листа, князь наказав покликати дужих ковалів Кузьму та
Дем’на.
Ковалі викували велетенського плуга, упіймали змія, запрягли в плуг і почали
орати.
Під час оранки плуг викидав такі великі скиби землі,що утворювались вали.
Пізніше їх назвали Змієвими валами.
Ковалі доорали до самого Трипілля. Змій страшенно втомився і почав пити воду з
річки. Усю річку випив і луснув. Залишився тільки струмок, який став називатися
Стугна через те, що змій помирав стогнучи.
3. Виконання завдань за змістом тексту
1. Дітей змієві давали жителі
а) Києва і села Літок;
б) Києва і села Трипілля;
в) Києва і села Привільне.
2. Дітей змієві давали
а) на виховання;
б) на загартовування;
в) на з’їдання.
3. Змій не з’їв князівну, бо вона була
а) чемна;
б) працьовита;
в) красива.
4. Записку князівна прив’зала до ніжки
а) голуба;
б) ворона;
в) горобця.

5. Птах прилетів до свого гнізда
а) в купецькому теремі;
б) у княжому палаці;
в) у селянській хаті.
6. Князь наказав покликати
а) ковалів Кузьму та Дем’на;
б) богатирів Кузьму та Дем’на;
в) чарівників Кузьму та Дем’на.
7. змія запрягли
а) у віз;
б) у плуг;
в) у сани.
8. Викинуті скиби землі утворювали
а) гори;
б) стіни;
в) вали.
9. Ковалі зі змієм дістались до
а) Києва;
б) Трипілля;
в) Чернігова.
10. Змій почав пити воду
а) з моря;
б) з річки;
в) зі струмка.
11. Випивши всю воду, змій
а) утік;
б) розтанув;
в) луснув.
12. Передані події в легенді пояснюють
а) походження назви валів та річки;
б) походження назви річки;
в) походження села.
4. Перевірка навчального читання мовчки.
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Розгадати чайнворд, с. 30. Скласти ребус,зашифрувавши назву
частини мови.

Розробка уроків. 5 клас. Повторення

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Розробка уроків. 5 клас. Повторення

Similar to Розробка уроків. 5 клас. Повторення (20)

More from natalo4ka1975

More from natalo4ka1975 (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (7)

Розробка уроків. 5 клас. Повторення