2. 1. Молодіжний сленг як мовне явище
2. Визначення сленгу
3. Історія сленгу
4. Класифікація сленгу
5. Висновок
6. Використана література
3. 1. Розповісти про сленг як про мовне
явище
2. Розповісти про його історію
3. Показати види сленгу
4. Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої,
мови містить велику кількість сленгових
утворень, що відповідають певним
соціальним та професійним групам людей.
Упродовж часу, коли наша мова перебувала
під впливом тоталітарної системи, визнавався
єдиний стандарт літературної мови. Проте
існування різноманітних діалектизмів,
сленгізмів тощо доводить, що мова
залишається динамічною системою, яка
постійно живе і розвивається.
5. Сленг (з англ.) – жаргонні слова або вирази, характерні для
людей певних професій або соціальних прошарків
З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що
Єдиного посідає і всеосяжного місце, антитетичне визначення занадто сленгу формальній,
немає і дотепер.
Неодноразові офіційній спроби мові. Сленг розмежувати перебуває сленг в самому і загальновживану
кінці
лексику можливих або сленг засобів і нецензурну мовного мову спілкування не дали і результатів.
включає різні
Дефініції форми сленгу, мови, які за намагаються допомогою яких нашвидкуруч люди можуть
скомпонувати у
ході наукових ототожнювати дебатів, себе часто з певними виявляються соціяльними
помилковими.
Таким угрупованнями, чином, у різних починаючи словниках з і посібниках дітей, молодих
ми можемо
зустріти бізнесменів безліч визначень і хакерів і для закінчуючи сленгу, таких злочинцями,
як: «нецензурна
мова»алкоголіками , «мова неписьменних та наркоманами.
і безпутних людей», «поезія
простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною
грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному
мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти
суспільства».
6. На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув (увінчавшись
зокрема «Механічним апельсином» Берджеса), тоді як до України хвиля
інтересу до субмов докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових
колах почасти Загалом домінує межа між розуміння живою, розмовною молодіжного мовою соціодіялекту та сленгом як «була мовного
і є
хуліганствадуже »рухливою, . Дослідженням перехідною. цього питання Часто статус займаються слова змінюється, нині лише окремі
і
мовознавці, те, що, хоча скажімо, сама у тема 60-х, надзвичайно 70-х, 80-х роках багатогранна.
ХХ століття вважалося
Сленг сленгом, доволі поширене тепер стало явище, частиною він є засобом повсякденного спілкування словника у
людей.
найрізноманітніших Мова дуже чутлива прошарках до змін населення у політиці, і сягає ідеології, своїм науці, корінням духовній
у сиву
давнину. культурі, Адже і тому століття й сленг, тому як різні один соціяльні із її складників, групи мали надзвичайно
свій стиль
мовлення, швидко притаманний зазнає змін. саме Так, цій сленг групі. молоді Крім того, 50-60-розповсюдженим х рр. фактично не
видом
сленгу зрозумілий є сленг професійний, сучасному що молодому побутує поколінню.
у мовленні людей певного фаху чи
роду заняття. Сленг У кожної ХVІІІ-історичної ХІХ ст. на Полтавщині, епохи відображав де кобзарювання риси часу. Сленг було досить
60-
поширеним х був явищем, наслідком сліпі підвищеного бандуристи інтересу мали свій до наркотиків, власний сленг, популярної
який
називався музики, «лебійською постійної мовоюейфорії. » і Сленг був незрозумілий 70-х містив велику навколишнім, кількість
але при
уважнішому епітетів, розгляді що стосувалися бачимо, що невдах: його легко «wallyбуло », «nurdвивчити, » тощо. оскільки У сленгу
він
ґрунтувався 80-х переважали на певних закономірностях слова, що стосувалися перекручування грошей та слів, роботи.
хоча були й
окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у
сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад,
поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від
мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» –
сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу
«клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить
саме до даної соціяльної групи й ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у
значенні «добре»).
7. Важливим чинником у творенні сленгових лексем є
спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього
ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці
молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:
1. У середовищі людей, що мають справу з
комп'ютером
2. У середовищі людей, які цікавляться автомобілями
3. У середовищі підлітків
4. У середовищі книголюбів, газетярів
5. У середовищі спортсменів
8. У даному колі найчастіше використовуються
жаргонні слова англомовного походження. Це
викликано насамперед тим, що англійська є мовою
комп’ютерних технологій. У процесі роботи з
комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до
української розмовної лексики. Так, у даній сфері
можна почути слова: апгрейд (поліпшення,
модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай
(крайній ступінь невдоволення),
сидюк (дисковод та диски
CD-ROM), юзер (користувач).
9. Найпоширенішими лексемами цієї групи є
назви різноманітних автомобільних
деталей та иншого обладнання: бублик,
баранка (кермо), тачка (автомобіль),
резина, скати (шини) тощо;
10. У середовищі підлітків, які захоплюються музикою,
часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач),
савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм),
синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю
пісень), солянка (збірний концерт).
11. Власний сленг мають книголюби, газетярі,
спортсмени та ин. До того ж у кожній з названих груп
можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний
сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів,
плавців та ин.
12. Отож можна зробити висновок, що практично кожна
група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має
свій особливий тип мовлення, який реалізується у
сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій
групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є
цілісною системою і включає в себе
загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову
певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони.
Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до
спілкування. Кожне з таких середовищ має свої
відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому
оточенні.
13. • 1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура
української мови: Навч. посібник. – Львів: Світ, -
432с.
• Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів,
1990. – 231с.
• Ганич Д. Олійник І. Словник лінгвістичних термінів.
– К., 1985. – 360с.
• Довідник з культури мови: [Посібник] / За ред.
С.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – С.3-16.
• Капська А.Й. Виразне читання. Практичні заняття:
Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1990. – 175.
• Мацько Л.І. Стилістика української мови: Підручник.
– К.: Вища школа, 2003. – 462с.
