3. Прочитати. Пояснити, яким чином подані речення пов’язані із Біблійною
Притчею про сіяча та формуванням духовності народу засобами рідної мови.
Як ратай зерна сіє у ріллю, кладу слова у душу найповніші:
“братерство”, “материнство”, “мир”, “люблю”… Від слів таких стає
мені ясніше (В.Женченко). Сійте в головах думи вольнії, в серцях жадобу
братолюбія, в грудях сміливість до великого бою за добро, щастя й
волю всіх! Сійте! На пухку, на живу ріллю впадуть сімена думки вашої!
(І.Франко). Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю
сіє, що зневажає чорні суховії і щедра, як напровесні ріка! (М.Стельмах).
Словник. Ратай – заст. плугатар, орач, сіяч.
О.П.Глазова. Матеріали до уроків
4. Прочитати. Пояснити, яким чином подані речення пов’язані із Біблійною
Притчею про сіяча та формуванням духовності народу засобами рідної мови.
Як ратай зерна сіє у ріллю, кладу слова у душу найповніші:
“братерство”, “материнство”, “мир”, “люблю”… Від слів таких стає
мені ясніше (В.Женченко). Сійте в головах думи вольнії, в серцях жадобу
братолюбія, в грудях сміливість до великого бою за добро, щастя й
волю всіх! Сійте! На пухку, на живу ріллю впадуть сімена думки вашої!
(І.Франко). Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю
сіє, що зневажає чорні суховії і щедра, як напровесні ріка! (М.Стельмах).
Словник. Ратай – заст. плугатар, орач, сіяч.
О.П.Глазова. Матеріали до уроків
5. Прочитати речення. Пояснити лексичне значення виділених слів. Чи є ці слова
спільнокореневими? У кожному із споріднених слів виділити корінь.
Мова народу – кращий, що ніколи не в’яне і вічно розпускається, цвіт
усього його духовного життя… У мові одухотворюється весь народ і
вся його батьківщина (К.Ушинський).
Найбільше і найдорожче добро в кожного
народу – це його мова, ота жива схованка
його духу… (Панас Мирний). Краса і сила
рідної мови – у здатності впливати на почуття
людини, будити в ній благородні почуття, змушувати
бриніти найтонші струни людської душі (Б.Антоненко-Давидович).
6. ДУША, і, ж. – 1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями,
переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями – безсмертна
нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, відрізняє її від
тварини.
ДУХОВНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з
внутрішнім психічним життям людини,
її моральним світом. // Пов’язаний зі
спільністю ідей, поглядів, прагнень і т.ін. //
Нематеріальний, нетілесний. Стос. до
релігії, церкви, належний їм, протилежне:
світський. // Який є служителем релігійного
культу.
Із тлумачного словника.
7. ДУХОВНІСТЬ - специфічно людська якість, що характеризує
поведінку особистості, є недосяжною як для тварини, так і для
машини. За своїм походженням слова “дух”, “душа”
пов’язані з “диханням” – ознакою, що
безпосередньо відрізняє життя від смерті.
Богословська думка зробила “дух”, “душу”
своїми головними категоріями. У християнстві
Духовність пов’язана з внутрішньою чистотою,
скромністю тощо. Моральність древні розглядали
як “діяльність душі”, а діяльність розуму пов’язували
передовсім з наукою. Протягом останнього часу слово
“Духовність” стало одним з найбільш уживаних у суспільній лексиці, воно
означає певну спрямованість світогляду, визначальну позицію в житті.
Зі словника етики.
8. Змоделювати поетичні рядки про мову В. Федоренка. Записати так, щоб вийшли
акровірші. Розставити потрібні розділові знаки.
9. Продовжити
вислови
1) Доля нашої мови, як і
всієї України, залежить…
2) Сила української мови полягає в…
3) Українська мова - це мова…
4) Мова берегла й береже…
5) Запорука піднесення нашого слова - це …
10. Узнаю твоє світле обличчя:
Краплі сонця, життя колоси,
Радісні стежки сторіччя,
А за ними небес голоси.
Їх нестримна доля казкова,
Неозорі долини – раї…
О, яка ж ти, Вкраїно, чудова!
Тебе люблять діти твої! Т.В.Нікішина
11. Домашнє завдання
Скласти акровірш про мову.
Повторити блоки «Іменник»,
«Прикметник», «Числівник»,
«Займенник», «Дієслово»
