2. Публій Овідій Назон
( 43 р. до н.е. – бл. 18 р. н.е. )
Буду в людей на устах,
і якщо таки можна
покластись
На прозорливість
співця –
возвеличений ,
житиму вічно.
Овідій. “ Метаморфози ”
3. Публій Овідій Назон
(народився 20 березня 43 до
н. е., Сульмон, Апенніни —
помер бл. 18 р. н.е.),
останній з поетів «золотої
доби» римської літератури,
твори якого мали суттєвий
вплив на пізнішу
європейську літературу з
Середніх віків по наш час.
4. Життя
Згідно автобіографічного твору «Скорботні
елегії» народився в забезпеченій
провінційній сім’ї вершницького стану. Із
братом Луцієм, який був на рік старший,
навчався спочатку у граматичній школі в
Римі, а потім отримав звичайну для того
часу риторичну освіту. Виявивши
непересічні здібності до риторики, займався
політикою: був одним з нижчих міських
урядників у колеґії тріумвірів, — а опісля
членом судової колеґії децимвірів.
5. Життя
Проте потяг до віршування узяв верх:
став членом гуртка Марка Валерія
Мессали, мав нагоду зустрітися з
Вергілієм на декламуванні Горацієм
його віршів, підтримував дружні
зв'язки з Проперцієм й Тибуллом.
Освіту завершив у Афінах, після чого
здійснив подорож східним
Середземномор’ям з поетом Емілієм
Макром, а потім, до повернення до
Риму, побував у Сицилії.
6. Причинами для вигнання були «образа та
помилка»: «образою» стала поема
«Мистецтво кохання», яка з’явилась
вісьмома роками раніше, що сам поет
підкреслював неодноразово — вихід
поеми випадково збігся зі скандалом,
пов’язаним з подружньою невірністю
дочки імператора Юлії.
У грудні 8 н. е.
імператор Октавіан
Авґуст несподівано
заслав поета в Томи —
у грецьку колонію біля
гирла Дунаю (нині м.
Констанца в Румунії).
7. Проте натяк Овідія, в чому полягала «помилка»,
залишився нерозгаданим. Був якийсь безпосередній
привід, щось «ненароком побачене», можливо, якийсь
факт, що компрометував Августа або його сім’ю.
Дослідники вважають, що Овідій був довіреною
особою в любовному зв’язку Юлії, інші, що він був
утаємничений в династичні інтриги, з метою позбавити
Тиберія, сина імператриці Лівії від попереднього
шлюбу, прав наслідника.
8. Коли це сталося, Овідій перебував
на острові Ельба. Невідомо, чи
відбувався якийсь суд, можливо,
таємний. Майно поета не було
конфісковане, і його третя
дружина, Фабія, рідня імператора,
залишилась в Римі, щоб
домогтися помилування. Перед
від’їздом вигнанець спалює
«Метаморфози», хоча саме цей
твір поет вважав запорукою свого
безсмертя, своїм пам’ятником; на
щастя, друзі зберегли копії твору.
9. Овідій береться до здійснення справді величезного задуму:
розпочинає поему "Фасти", де, йдучи за календарем, від
свята до свята, хоче описати сотні міфів та історичних подій,
пов’язаних з історією Риму. Цей твір набував державної ваги,
тому що імператор Октавіан Авґуст дбав про відновлення
храмів та релігійних свят, відчуваючи себе послідовником
Юлія Цезаря.
На засланні лише віра в відданість дружини та сподівання на
милість імператора слугували Овідію єдиною втіхою. Після
смерті Авґуста у 14 н. е., з’явилась надія на швидке
звільнення, проте у Тиберія, до якого поет звертався через
його племінника Германіка, розуміння не знайшов. Під кінець
життя Овідій, вочевидь, змирився з долею.
10. Метаморфози" Овідія
Овідій виступає в ролі охоронця державної ідеології. Одночасно з
"Фастами", що мали включати дванадцять книг поет створює ще
обширніший епічний твір - поему "Метаморфози", в якій у
вигляді зв’язної поеми на матеріалі міфів про різноманітні
перевтілення автор задумав пояснити все, що відбувається в
мінливому світі природи.
В цьому творі Овідій розгортає
понад двісті сказань про чудесні
метаморфози, починаючи від
створення світу як першого
"перетворення" хаоса на космос і
закінчуючи офіційним міфом про
перетворення Юлія Цезаря на
зірку.
11. • Через заслання "Метаморфози" залишились
невідшліфованими остаточно, а "Фасти"
були завершені тільки наполовину. Сумна
метаморфоза спіткала самого поета, на
зкасланні творчість носила переважно
ліричний характер. П’ять книг твору
"Скорботні елегії" та чотири книги
"Послань з Понту" містять переважно
нарікання на долю вигнанця; "Ібіс" - гнівна
відповідь проти якогось недоброзичливця;
дидактична поема "Наука рибальства", що
залишилась незавершеною.
12. Популярність Овідія в античності та в середні віки
була величезною. "Метаморфози" сприймалися як
язичницька Біблія, що підлягла алегоричному
тлумаченню. Для світської поезії Овідій був вчителем
любові, а навколо життя складалися легенди. Епоха
Відродження принесла з собою численні новелістичні
переробки овідієвих міфів, а в XVII-XVIII ст. ці міфи
слугували невичерпним джерелом оперних та
балетних тем. Цитуваннями з Овідія підкріплювали
свої настанови автори поетик, читаних в Києво-
Могилянській академії. В цьому середовищі
(свідоцтва Б. Коннора, Шерера) вважалося, що
могила Овідія знаходиться десь на території України,
і це переконання дожило до доби Просвітництва.
Овідія наслідував Г. Сковорода ("Похвала
астрономії")
В XIX ст. образ
поета-
вигнанця
звертав увагу
О. Пушкіна,
захоплено
відгукувався
про нього Т.
Шевченко,
називаючи
"найдосконалі
шим творінням
всемогутнього
творця
вселенної".
14. “ Метаморфози ” “ Сумні елегії ”
Вчено-розповідна поема
Овідія складається з 15
книг, що містять 250
малих поем, кожна з
яких закінчується
перевтіленням.
Складаються з 5 книг.
Елегії Овідія різко
відрізняються від його
попередніх творів глибоким
душевним болем, почуттям
безвихідного становища і
катастрофи.
Класифікація Овідієм людського роду
І покоління
“ золоте ”
ІІ покоління
“ срібна пора ”
ІІІ покоління
“ мідяна ”
IV покоління
“ залізна ”
“ Шанували
Правоту та
Чесність ”,
жили мирно,
збирали плоди,
“ вічна стояла
весна ”, всього
було доволі.
З приходом
Юпітера
змінився
клімат.
З'явились пори
року. Людям
довелося
будувати
будинки.
Люди стали
войовничими,
“ суворої
вдачі ”, але ще
не злочинці.
З'явилися
“ Кривда, Брехня
і Підступність,
зрада і
насильство,
Війнв, ”.
“ Землю
покинула
Справедливість”.
15. Афоризми ОвідіяАфоризми Овідія
• Сказано – зроблено.Сказано – зроблено.
• Навчатися дозволено й у ворога.Навчатися дозволено й у ворога.
• Заборонений плід солодкий.Заборонений плід солодкий.
• Мистецтво полягає в тому, щоб уМистецтво полягає в тому, щоб у
творі мистецтва його не було помітно.творі мистецтва його не було помітно.
• Ми захоплюємося старовиною, алеМи захоплюємося старовиною, але
живемо сучасністю.живемо сучасністю.
• Ніщо так не приваблює жінок, якНіщо так не приваблює жінок, як
обіцянки.обіцянки.
16. ТестиТести
У якому році народився поет?У якому році народився поет?
а) 43р. н.е.а) 43р. н.е.
б) 45р. до н.е.б) 45р. до н.е.
в) 43р.до н.е.в) 43р.до н.е.
Який твір поета набуває державної ваги?Який твір поета набуває державної ваги?
а) ”ФАСТИ”а) ”ФАСТИ”
б) ”МЕТАМОРФОЗИ”б) ”МЕТАМОРФОЗИ”
в) “ Мистецтво кохання”в) “ Мистецтво кохання”
17. Куди імператор заслав поета?Куди імператор заслав поета?
а) В Томиа) В Томи
б) У Кримб) У Крим
в) В´язницю у Римів) В´язницю у Римі
З чим пов´язують смерть поета, і у якомуЗ чим пов´язують смерть поета, і у якому
році помер поет?році помер поет?
______________________________________
18. Підсумки уроку
1. Про які факти життя Овідія ви дізналися на уроці?
2. Назвіть твори поета.
3. Якою була тематика його поезій?
4. Які проблеми порушує поет у творі “ Метаморфози ”?
5. Якими настроями пронизана елегія “ Зима на чужині ” ( “ Сумні
елегії ” )?
Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання.
