3. Мешканці 1500
світів, що купують
інтелект-продукт у
землян
Мешканці Землі,
що забезпечують її
життєдіяльність та
роботу системи
«Другий ешелон» -
опікуни творців
(Хейлі Омейні,
Зекері Антонеллі,
Ладислав Інженеску)
Схильні до
творчості як
Джордж
Модель цивілізації, описаної в творі
4. Питання
• Мета поділу
людства на групи:
• Принципи
існування
системи:
• Прагматичність
системи
Не можна, щоб всі люди вважали себе
невдахами. Вони прагнуть здобути фах, і тим
чи іншим способом здобувають. Кожен може
додати до свого імені «дипломований такий-
то». Кожен посідає своє місце в суспільстві.
Це необхідно.
Швидка підготовка за єдиними стандартами
Дає змогу економити ресурси, колонізувати
Всесвіт, зберігаючи єдність усіх 1500 світів.
«Ми не можемо дозволити собі загубити
бодай одного з них (геніїв) або ж витратити
наші зусилля на того, хто не виправдає
наших сподівань»
5. Бесіда
1. Яку роль в житті людини відіграє вибір
фаху? Чому Айзек Азімов вважає
важливою тему фахової підготовки
людини? Поясніть назву твору.
2. Яким постає світ майбутнього в
оповіданні «Фах»? Яку роль відіграють
наука і техніка?
3. Яке місце відведено людині в
суспільстві майбутнього?
4. Що в майбутньому вам сподобалось а
що ні?
6. Світ, що зображує Айзек Азімов у повісті «Фах» на перший погляд, є
розумним і раціонально влаштованим. Тут панує дисципліна, порядок,
культ освіти. Однак яка ж то освіта? Тут діти не здобувають освіту
самотужки, не вчаться самостійно мислити й шукати інформацію, а за
допомогою спеціальних технічних приладів отримують готові знання.
Здається, це швидше й надійніше, однак це спотворює людську
природу, позбавляє її можливості бути собою, здатності творити й
мислити. Люди в державі майбутнього, яке змальовує письменник,
ніхто, вони схожі на роботів, які мають виконувати лише те, що їм
призначено владою. А тих, хто не вписується в «пронумеровану»
більшість, хто виявляє хоч найменшу схильність до самостійного
мислення, відокремлюють від суспільства в спеціальних інтернатах.
Інтернати створені для того, щоб виявляти справжні таланти, які
можуть створювати нові машини й тим самим визначати науково-
технічний прогрес. Виходить, що не прогрес служить людині, а людина
служить прогресу. Айзек Азімов змушує читачів замислитися над
сутністю не тільки освіти майбутнього, а й усієї земної цивілізації. Він
закликає не забувати про інтереси людини, поставити освіту й науку на
службу людині, а не навпаки.
7. У повісті «Фах» Айзек Азімов створив образ раціонально
влаштованого суспільства, де кожна людина посідає
чітко визначене місце, виконує призначені їй функції.
Людей ніхто не вчив самостійно мислити, і вони
поступово перетворювалися на запрограмованих істот,
хоча й живих, але бездумних і безвольних. Мета такої
суспільної системи, якій була підпорядкована освіта, —
забезпечити швидкий науково-технічний прогрес.
Однак чого вартий такий прогрес, якщо людина
перестає бути людиною? Особистість у такому
суспільстві позбавлена волі, бо навіть вибір професії від
неї не залежить, не кажучи вже про щось інше. Вона
більше схожа на робота, який лише чітко виконує
накази,але не вміє ані мислити, ані творити.
8. Цінність людини визначається
тим, що вона дає, а не тим, чого
вона здатна добитись.
Намагайтеся стати не
успішною, а цінною людиною.
Якщо подивитись на всесвітньо
відомих людей, то можна
побачити, що кожен з них щось
дав цьому світу. Коли вашою
метою стане збільшення
цінностей у світі, ви підніметеся
на наступний рівень життя.
Альберт Енштейн
9. Вступ
У своєму творі письменник стверджує, що прогрес має
значення лише тоді, коли розвиваються не тільки
машини, а й людина та її мораль. Суспільство має бути не
лише зовні прекрасним і технічно досконалим, а й
гуманним. Воно має служити людині, сприяти розвитку її
здібностей, створювати умови для творчої реалізації.
Від того, як зможе виявити себе особистість у цій
ситуації, залежить не лише її доля, а й майбутня доля
людства.
Проблеми освіти та виховання людини не випадково
постають у центрі уваги письменника-фантаста. Він добре
усвідомлював, що від освіти залежить майбутнє людства.
Однак майбутнє залежить також від того, якою є сама
людина, від її якостей — не лише інтелектуальних, а й
моральних.
11. Образ Джорджа Плейтена
• Чим Джордж відрізняється від однолітків?
• Яким ми бачимо Джорджа на початку твору?
Зачитайте його портрет.
• Як ви розумієте метафору «в його синіх очах
горів колишній невгамовний вогонь»?
• Чому автор порівнює героя з зацькованим
звіром?
• Як розмова з лікарем Антонеллі вплинула на
його долю?
• Чи змирився Джордж з висновком комісії?
• Який момент в житті героя був
кульмінаційним?
• Яке значення для розкриття характеру
Плейтена має розмова з новіанином?
• Чи досяг в результаті герой того, чого хотів?
• Випробовування, які він пройшов
випробовували інтелект чи й особисті риси?
12. Порівняльна характеристика
Джордж Плейтен
• Ким були батьки героїв?
• Якою бачили долю своїх дітей?
• Ким мріяли стати герої? Як вони пояснювали свій
вибір професії?
• Які цілі ставлять перед собою у житті?
• Який шлях реалізації мрії обирають?
• Якими є знання героїв?
• Як вони сприймають невдачі?
• Основні риси характеру.
• Чого досягають у житті?
Арманд Тревіліян
13. Образ Джорджа Плейтена яскраво виявляється в
зіставленні з іншим персонажем — Тревіліяном. Джордж
Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили
на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих
розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне
місце в «диференційованому» суспільстві майбутнього.
Батько Джорджа був простим трубоукладачем, а
Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли
він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус
за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька,
вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів
наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти
вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути
програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього
не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок,
як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб
потрапити на іншу планету — Новію.
14. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, який отримав знання
за допомогою старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і
гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати,
удосконалитися, то цілком зрозуміло, що він ніколи не досягне своєї
мети. На відміну від нього, Джордж,котрого відправили в «інтернат
для недоумків», не змирився зі своєю долею. Він ще більше
переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина
має навчитися сама добувати знання, самостійно мислити: лише так
можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного
прогресу, а не залежати від них.
Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, але і
їхні моральні якості. Джордж Плейтен був людяним, морально
стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він
мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи,
цілеспрямованість. Тревіліян із дитинства звик, щоб за нього все
вирішували інші. Він обрав найлегший шлях у житті, дбаючи лише
про матеріальні блага та свій соціальний статус. Його воля повністю
підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього
товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
15. В. Коен. Людина майбутнього
Кому з героїв
міг би належати
цей портрет?
16. Винятковість Дж. Плейтена
• Має високі інтелектуальні здібності,
допитливий, здатний самостійно
мислити, робити висновки і приймати
рішення, а також вольові якості – не
здається, не зупиняється на
досягнутому, уміє обстоювати власну
позицію.
