2. Дух пориває мене: про нові починаю співати
В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,-
Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився,
Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню.
Овідій « ”Метаморфози
3. Історія створення
• Задум міфологічної поеми
“Метаморфози” про чудесні
перевтілення богів, другорядних
божеств і людей на тварин, рослин,
камені й зірки виник в Овідія під
впливом творів як грецьких, так і
римських письменників — Гомера,
Гесіода, ліриків Нікандра,
Парфенія, Вергілія, Цінни, Емілія
Макра та ін. Поет працював над
твором паралельно з написанням
«Фастів». У «Метаморфозах» він
скористався вже випробуваним
розміром — гекзаметром. Поема
складається з 15 книг (11 988
рядків) і становить величезний
поетичний твір, що за обсягом з тих
античних творів, які дійшли до нас,
поступається лише епічним поемам
Гомера.
« » .Метаморфози Овідія
Фрагмент давньоримського рукопису
4. • «Метаморфози» є
своєрідною міфологічною
енциклопедією, що
об'єднує понад 250 міфів,
викладених у зв'язній
послідовності. Всі вони
містять мотив перевтілення
і у сукупності покликані
створити картину світу як
постійного руху та змін
форм, живих і неживих. У
своєму творі автор створив
міфологічну картину
аничного світу.
.Гіацінт
« » .Ілюстрації до Метаморфоз Овідія
. .Й В Баур
5. • З невичерпної скарбниці греко-
римської міфології поет вибрав і
обробив сюжети, пов'язані зі
всілякими перевтіленнями героїв.
• Так серед численних поетичних
оповідань Овідія особливу увагу
привертають легенди про
Фаетона; про самозакоханого
Нарциса, що перетворився в
квітку; про політ Дедала та Ікара;
новели про Пігмаліона і Галатею;
Тісба; ідилія про Філемона і
Бавкіду, сказання про Орфея і
Еврідіку.
• Переказуючи без будь-яких
істотних змін зміст давніх міфів,
Овідій нерідко надає їм нове
філософське звучання,
підкреслюючи сміливі дерзання
людини, що прагне відстояти своє
щастя в нерівній боротьбі з
богами або ж навіть уподібнитися
їм.
.Орфей і Еврідіка
« » .Ілюстрації до Метаморфоз Овідія
Антоніо Темпеста
6. Ідеї твору
- Вічність матерії;
- вічна зміна матерії;
- перетворення одних
речей в інші;
- перенесення душ із
одних тіл в інші..Венера і Адоніс
« » .Ілюстрації до Метаморфоз Овідія
. .Й В Баур
7. • Кожен міф перетворюється
у поета на витончену
поетичну новелу, наповнену
глибоким сенсом і
неповторними яскравими
характерами, піднесеними,
хвилюючими почуттями і
життєвим драматизмом. Тут
ми бачимо страждання
матері, яка втратила своїх
дітей (Ніоба); любов
художника, яка дає життя
своєму творінню (Пігмаліон
і Галатея); силу мистецтва,
що перемагає смерть
(Орфей і Еврідіка); трагічну
загибель закоханих (Тісба).
Міф про дітей
Ніоби.
Малюнок на амфорі
8. • В І книзі відображено
першопочаткові і найдавніші
перетворення.
• Книги III і IV — занурюють нас
в атмосферу іншого, дуже
давнього періоду античної
міфології.
• Книги V-VII – міфи часів
аргонавтів.
• Книги VIII-IX — міфи часів
Геркулеса.
• Книги ХІІ-XIII — троянська
міфологія.
• Книги XIII—XV присвячені
міфологічній історії Риму.Ілюстрація до «Метаморфоз»
Овідія. Офорт. П. Пікассо.
1930 р.
Структура поеми
9. • У пісні першій поеми Овідій згадує
легенду про чотири віки та чотири
покоління людей: золоте, срібне,
мідне,залізне. Поет наголошує, що
перше покоління було золотим, тобто
гармонійним, а останнє – залізне –
губить себе жадобою до золота і
втрачає гармонію із світом. Сучасні
люди, на думку автора, мають іншу
природу. Вони з’явились після
потопу, що змив скверну залізного
віку, і походять з каміння, яке
жбурляли позад себе Девкаліон та
Пірра (єдині врятувалися під час
потопу). Поет вважає, що сучасне
покоління може повернутись до
“золотої доби”.
.Орфей
« » .люстрації до Метаморфоз Овідія
. .Й В Баур
10. • Останні частини поеми
присвячені міфологічній історії
Риму, яка виводиться з часів
Троянської війни і до появи в
Італії перших поселенців.
Закінчується твір похвалою на
адресу Юлія Цезаря та
Октавіана Августа , які
обожнюються й оголошуються
покровителями Риму.
Ілюстрація до «Метаморфоз»
Овідія. Графіка. П. Пікассо.
1930 р.
11. Значення поеми
• Поема Овідія “Метаморфози” стала невичерпним
джерелом сюжетів і мотивів для письменників,
художників і музикантів. Серед них Леся Українка
(поема “Ніобея”), П. Пікассо (ілюстрації до поеми
“Метаморфози”), П. Рубенс (“Пейзаж з Філемоном
і Бавкідою”), Ш. Гуно (опера “Філемон і Бавкіда”).
• Українською мовою “Метаморфози” перекладали
І. Стешенко, Олена Пчілка, М. Зеров, А. Содомора.
