Sergii Melnichenko: Лідерство в Agile командах: ТОП-5 основних психологічних ...
павло тичина
1. Презентація на тему :Презентація на тему :
««Павло ТичинаПавло Тичина»»
ПідготувалиПідготували
Учениці 11 класуУчениці 11 класу
Севостьянова Анастасія, Манькова ДаріяСевостьянова Анастасія, Манькова Дарія,, ЛопатюкЛопатюк
БогданаБогдана
2. БіографіяБіографія
► Павло́ Григо́рович Тичи́на -Павло́ Григо́рович Тичи́на -
український поет, перекладач, публіцист, гро український поет, перекладач, публіцист, гро
мадський діяч.мадський діяч.
Новатор поетичної форми.Новатор поетичної форми.
Директор Інституту літератури АН УРСР.Директор Інституту літератури АН УРСР.
Голова Верховної Ради УРСР двох скликань.Голова Верховної Ради УРСР двох скликань.
Міністр освіти УРСР. Академік АН УРСР.Міністр освіти УРСР. Академік АН УРСР.
Член-кореспондент Болгарської академіїЧлен-кореспондент Болгарської академії
наук. Лауреат Сталінської премії.наук. Лауреат Сталінської премії.
Лауреат Шевченківської премії.Лауреат Шевченківської премії.
3. ► Мати Марія Василівна ТичинаМати Марія Василівна Тичина
(уроджена Савицька (1861–(уроджена Савицька (1861–
1915).1915).
► Павло Тичина мав 12 сестер іПавло Тичина мав 12 сестер і
братів. Найвідомішим із братівбратів. Найвідомішим із братів
у суспільному та науковомуу суспільному та науковому
житті був житті був Євген ТичинаЄвген Тичина, який, який
працював працював педагогомпедагогом у у ХарковіХаркові..
4.
5. ► «У нашій хаті в першій кімнаті із«У нашій хаті в першій кімнаті із
земляною долівкою (а була ще й другаземляною долівкою (а була ще й друга
кімната, з дерев'яною підлогою) стояликімната, з дерев'яною підлогою) стояли
дві довгі парти. На кожній парті сиділодві довгі парти. На кожній парті сиділо
душ по 10 або ж по 12 учнів. Не знаю,душ по 10 або ж по 12 учнів. Не знаю,
скільки мені тоді вийшло років, коли яскільки мені тоді вийшло років, коли я
однієї зими вже підсідав то до одного, тооднієї зими вже підсідав то до одного, то
до іншого учня і якось швидко, непомітнодо іншого учня і якось швидко, непомітно
для себе вивчився читати».для себе вивчився читати».
6. ► Значний вплив на формування Тичини-Значний вплив на формування Тичини-
поета мало його знайомство зпоета мало його знайомство зМихайломМихайлом
КоцюбинськимКоцюбинським, літературні «суботи» якого, літературні «суботи» якого
він відвідував з він відвідував з 19111911року. Цьомуроку. Цьому
знайомству посприяв М. М. Жук.знайомству посприяв М. М. Жук.
► 1912 року в № 1 журналу 1912 року в № 1 журналу
«Літературно-науковий вісник»«Літературно-науковий вісник» з подачі з подачі
М. С. Грушевського уперше надрукованоМ. С. Грушевського уперше надруковано
твір Тичини. Це був вірш «Ви знаєте, яктвір Тичини. Це був вірш «Ви знаєте, як
липа шелестить». Зошит з віршами Павлалипа шелестить». Зошит з віршами Павла
Тичини Михайлові Грушевському передавТичини Михайлові Грушевському передав
Михайло Коцюбинський.Михайло Коцюбинський.
► 1913 року Тичина опублікував три 1913 року Тичина опублікував три
оповіданоповіданняня — «Спокуса» (в газеті — «Спокуса» (в газеті«Рада»«Рада»
від 17 жовтня), «Богословіє» (в газеті від 17 жовтня), «Богословіє» (в газеті
«Рада» від 6 листопада) та «На ріках«Рада» від 6 листопада) та «На ріках
вавілонських» (в № 3 журналу вавілонських» (в № 3 журналу «Світло»«Світло»),),
які й стали його своєрідним прощанням зякі й стали його своєрідним прощанням з
бурсацькою та семінарською юністю бурсацькою та семінарською юністю
8. ► Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина вПочавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина в
атмосфері Києва першого року державного відродження України закінчиватмосфері Києва першого року державного відродження України закінчив
першу свою книгу поезій першу свою книгу поезій ««СонячніСонячні кларнетикларнети»» ( (19181918, фактично вийшла в , фактично вийшла в
19191919), в якій він дав своєрідну українську версію ), в якій він дав своєрідну українську версію символізмусимволізму, створив, створив
власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм».власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм».
Кларнетизм — це світоглядна естетична концепція П. Тичини, унікальноКларнетизм — це світоглядна естетична концепція П. Тичини, унікально
виражена за допомогою поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети,виражена за допомогою поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети,
метафори). Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина написавметафори). Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина написав
книгу. Тому, що він стояв тоді понад партійними ідеологіями, йому вдалосякнигу. Тому, що він стояв тоді понад партійними ідеологіями, йому вдалося
дати в «Сонячних кларнетах» автентичний естетичний відбитокдати в «Сонячних кларнетах» автентичний естетичний відбиток
відродження своєї країнивідродження своєї країни ..
► «В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт«В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт
письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився підписьменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під
українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків.українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків.
Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихимиПетлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихими
юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович,юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович,
добровольцями-кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-добровольцями-кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-
річний Юрій Яновський, держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остапрічний Юрій Яновський, держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап
Вишня), Вишня), Павло ТичинаПавло Тичина , Юрій Смолич… Частина з них на початку 1920, Юрій Смолич… Частина з них на початку 1920
року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли дороку опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до
більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними,більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними,
Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в нихЮрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них
залишилася назавжди.» Я. Тинченкозалишилася назавжди.» Я. Тинченко
9. Український радянський поетУкраїнський радянський поет
► Перемога Перемога ЖовтневоїЖовтневої революціїреволюції й окупація України позначилася комуністичним терором, й окупація України позначилася комуністичним терором,
руїною, голодом і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих обставин Тичинаруїною, голодом і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих обставин Тичина
далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» (далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» (
19201920), «В космічному оркестрі» (), «В космічному оркестрі» (19211921). Тоді ж він починає твір — поему-симфонію (чи). Тоді ж він починає твір — поему-симфонію (чи
віршовану трагедію) «Сковорода» (вперше — «Шляхи Мистецтва», віршовану трагедію) «Сковорода» (вперше — «Шляхи Мистецтва», 19231923, ч. 5)., ч. 5).
► Того ж Того ж 19231923 року Тичина створює поему «Прометей», де одним із перших у світовій літературі року Тичина створює поему «Прометей», де одним із перших у світовій літературі
розкрив тему тоталітарного суспільства. Уміння бачити далі від інших дала поетові змогурозкрив тему тоталітарного суспільства. Уміння бачити далі від інших дала поетові змогу
створити перший твір-антиутопію і показати суть тоталітарного суспільства.створити перший твір-антиутопію і показати суть тоталітарного суспільства.
► У першій половині 20-х років Україна стає конституційно суверенним членом У першій половині 20-х років Україна стає конституційно суверенним членом СРСРСРСР ( (де-юреде-юре), а), а
Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (19201920), яка принесла йому), яка принесла йому
славу «співця нового дня», і з присвятоюславу «співця нового дня», і з присвятоюМиколіМиколі ХвильовомуХвильовому «Вітер з України» ( «Вітер з України» (19241924). Тоді ж). Тоді ж
працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературноюпрацює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною
частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був О. ДовженкоО. Довженко..
► 1923 року він переїздить до 1923 року він переїздить до ХарковаХаркова, входить до літературної організації «Гарт», а в , входить до літературної організації «Гарт», а в 19271927 — —
до до ВАПЛІТЕВАПЛІТЕ, що під проводом , що під проводом М.М. ХвильовогоХвильового намагалась протистояти великодержавному намагалась протистояти великодержавному
шовінізмові ЦК ВКП(б). За приналежність до цієї організації і твір «Чистила мати картоплю»шовінізмові ЦК ВКП(б). За приналежність до цієї організації і твір «Чистила мати картоплю»
Тичину гостро критикували, обвинувачуючи його в «буржуазному націоналізмі». Відкинувши ціТичину гостро критикували, обвинувачуючи його в «буржуазному націоналізмі». Відкинувши ці
обвинувачення, він на деякий час замовк, а на ворожі чутки про його «кінець» відповідав: «…обвинувачення, він на деякий час замовк, а на ворожі чутки про його «кінець» відповідав: «…
для них кінець, а для мене тільки початок. Я стільки нового зараз знаю (не вичитаного, ні!), що,для них кінець, а для мене тільки початок. Я стільки нового зараз знаю (не вичитаного, ні!), що,
може вчетверо окріп» (з листа до М. Могилянського).може вчетверо окріп» (з листа до М. Могилянського).
► Там же в Там же в ХарковіХаркові в цей час він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише, вивчає в цей час він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише, вивчає
вірменськувірменську, починає оволодівати , починає оволодівати грузинськоюгрузинською і тюркськими мовами, стає діячем заснованої в і тюркськими мовами, стає діячем заснованої в
тодішній українській столиці Асоціації сходознавства.тодішній українській столиці Асоціації сходознавства.
► На твори, писані Тичиною на замовлення партії, в 1928 відгукнувся На твори, писані Тичиною на замовлення партії, в 1928 відгукнувся ОлександрОлександр ОлесьОлесь віршем- віршем-
докором докором «І«І тити продавсяпродався їмїм,, ТичиноТичино…»…»..
► 1934 року П. Тичина переїжджає з Харкова до нової столиці України — Києва й поселяється в1934 року П. Тичина переїжджає з Харкова до нової столиці України — Києва й поселяється в
будинку письменниківбудинку письменниківРолітРоліт..
10. Творча спадщина та місце в українськійТворча спадщина та місце в українській
літературілітературі
► Ю.Ю. ЛавріненкоЛавріненко писав, що Тичину називали "то писав, що Тичину називали "то символістомсимволістом, то , то
імпресіоністомімпресіоністом, то , то романтикомромантиком чи зводять характер його поезії до чи зводять характер його поезії до
справді притаманної йому панмузичности, та проте він несправді притаманної йому панмузичности, та проте він не
вкладається в рами жодного «ізму» . Історик вітчизняної літератури вкладається в рами жодного «ізму» . Історик вітчизняної літератури
СергійСергій ЄфремовЄфремов так казав про поета: так казав про поета:
«Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть«Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть
школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду віншколи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він
самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данинусамотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину
поетичну всім їм – од реалізму до футуризму (“червоно-си–зелепоетичну всім їм – од реалізму до футуризму (“червоно-си–зеле
дугасто”), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілейдугасто”), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей
небагатьох – такий широкий мати діапазон... Поет, мабуть, світовогонебагатьох – такий широкий мати діапазон... Поет, мабуть, світового
масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїймасштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй
творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Вінтворчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він
наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великимначе випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим
смаком і майстерністю... Дивний мрійник з очима дитини і розумомсмаком і майстерністю... Дивний мрійник з очима дитини і розумом
філософа». філософа».
► «Дивовижна ерудиція Тичини — свій духовний світ він оформив у«Дивовижна ерудиція Тичини — свій духовний світ він оформив у
постійній самоосвітній культурній експансії», — писали про нього впостійній самоосвітній культурній експансії», — писали про нього в
книзі поетичної антології 2005 року.книзі поетичної антології 2005 року.
11. ► У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок —У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок —
близько п'ятнадцяти великих поем. Найбільші з них лишилисьблизько п'ятнадцяти великих поем. Найбільші з них лишились
недовершеними, але кожна — по-своєму. З поеми «Шаблянедовершеними, але кожна — по-своєму. З поеми «Шабля
Котовського» в різний час були надруковані чотири великихКотовського» в різний час були надруковані чотири великих
розділи, за якими важко скласти уявлення про зміст цілого твору. Зрозділи, за якими важко скласти уявлення про зміст цілого твору. З
драматичної поеми «Шевченко і Чернишевський» відомадраматичної поеми «Шевченко і Чернишевський» відома
самостійна за сюжетом перша частина з пізніше дописаноюсамостійна за сюжетом перша частина з пізніше дописаною
фінальною сценою, що замінила другу частину поеми, рукопис якоїфінальною сценою, що замінила другу частину поеми, рукопис якої
загинув у часи війни. Велика за обсягом поема-симфоніязагинув у часи війни. Велика за обсягом поема-симфонія
«Сковорода», над якою автор працював щонайменше двадцять«Сковорода», над якою автор працював щонайменше двадцять
років, — твір теж недописаний (виданий він був уже після смертіроків, — твір теж недописаний (виданий він був уже після смерті
автора). В «Сковороді», поемі «Похорон друга» (1942), окремихавтора). В «Сковороді», поемі «Похорон друга» (1942), окремих
фрагментах з посмертної збірки «В серці у моїм» (1970) Тичина, нефрагментах з посмертної збірки «В серці у моїм» (1970) Тичина, не
зважаючи на загальну пропагандистську нудотність переважноїзважаючи на загальну пропагандистську нудотність переважної
частини свого післявоєнного поетичного здобутку, засвідчивчастини свого післявоєнного поетичного здобутку, засвідчив
живучість свого поетичного таланту.живучість свого поетичного таланту.
12. ВідзнакиВідзнаки
► МеморіальнаМеморіальна дошкадошка на будинку на будинку
в Києві на Терещенківській вулиців Києві на Терещенківській вулиці
Надгробок Павла Тичини на Надгробок Павла Тичини на БайковомуБайковому
цвинтаріцвинтарі в в КиєвіКиєві ( (лабрадорлабрадор; ; скульпторскульптор
В. 3. БородайВ. 3. Бородай, , архітекторархітектор А. Ф. А. Ф. ІгнащенкоІгнащенко;;
встановлений в встановлений в 19701970 році році[23][23]))
13. Вшанування пам'яті[Вшанування пам'яті[
► Літературно-меморіальнийЛітературно-меморіальний музей-квартира П. Г.музей-квартира П. Г. ТичиниТичини відкритий у Києві по вул. відкритий у Києві по вул.
Терещенківській, 5Терещенківській, 5[24][24]
► У селі У селі ПіскиПіски Бобровицького району є музей історії села, до складу якого входить Бобровицького району є музей історії села, до складу якого входить хата-садибахата-садиба
ТичиниТичини та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. В селі також є пам'ятник та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. В селі також є пам'ятник
письменникаписьменника[25][25]..
► У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці ГетьманаГетьмана ПолуботкаПолуботка, де колись розміщалася, де колись розміщалася
Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, встановлено меморіальну дошку.Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, встановлено меморіальну дошку.
Документальне підтвердження цьому було знайдено співробітниками Київського музею-Документальне підтвердження цьому було знайдено співробітниками Київського музею-
квартири Павла Тичини в його архіві.квартири Павла Тичини в його архіві.
► В Україні на його честь названо вулиці у таких містах, як Чернігів, Київ,В Україні на його честь названо вулиці у таких містах, як Чернігів, Київ,ДніпропетровськДніпропетровськ, ,
Івано-ФранківськІвано-Франківськ, , УманьУмань та інших. та інших.
► У 1968 році Пісківській школі було присвоєне ім'я Павла Тичини.У 1968 році Пісківській школі було присвоєне ім'я Павла Тичини.
► 1973 року засновано 1973 року засновано літературнулітературну преміюпремію іменіімені ПавлаПавла ТичиниТичини всесоюзного значення. всесоюзного значення.
► 28 вересня 1977 у 28 вересня 1977 у ЄреваніЄревані одну з вулиць названо іменем П.Тичини, зачинателя українсько- одну з вулиць названо іменем П.Тичини, зачинателя українсько-
вірменських літературних зв'язків у радянські роки. Також його ім'я носить одна з вулиць міста вірменських літературних зв'язків у радянські роки. Також його ім'я носить одна з вулиць міста
ВанадзорВанадзор у Вірменії. у Вірменії.
► 16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР Бобровицькій районній бібліотеці надано16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР Бобровицькій районній бібліотеці надано
ім'я Павла Тичини.ім'я Павла Тичини.
►
3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини у Ніжинському педагогічному інституті.3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини у Ніжинському педагогічному інституті.
► 2011 року з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. Києві2011 року з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. Києві
широко (на міжнародному та державному рівні) було відзначено 120-ліття поета. До цієї датишироко (на міжнародному та державному рівні) було відзначено 120-ліття поета. До цієї дати
музей ініціював вихід 270 000 накладом конвертів з портретом П.Тичини, випуск НБУ 5000музей ініціював вихід 270 000 накладом конвертів з портретом П.Тичини, випуск НБУ 5000
накладом срібних ювілейних монет із зображенням поета, видання багатьох книг та інші вагомінакладом срібних ювілейних монет із зображенням поета, видання багатьох книг та інші вагомі
заходи.заходи.
14. Павло Тичина з першоюПавло Тичина з першою
вчителькою Серафимоювчителькою Серафимою
Морачевською, 1930 рікМорачевською, 1930 рік
15. Тичина і ФінляндіяТичина і Фінляндія
► У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСРУ листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР
відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч ізвідвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із
Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета. ЗалишивПрезидентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета. Залишив
щоденникові записи про фінську мандрівку (частини надруковано у книзіщоденникові записи про фінську мандрівку (частини надруковано у книзі
«Павло Тичина. Із щоденникових записів», Київ, 1981, С. 180—188), де«Павло Тичина. Із щоденникових записів», Київ, 1981, С. 180—188), де
містяться згадки про зустрічі з діячами фінської культури.містяться згадки про зустрічі з діячами фінської культури.
16.
17. Павло Тичина, 1901 рікПавло Тичина, 1901 рік Павло Тичина.Павло Тичина.
19201920
18. П.Г.Тичина – директор Інституту літератури ім.П.Г.Тичина – директор Інституту літератури ім.
Т.Г.Шевченка АН УРСР. 1938Т.Г.Шевченка АН УРСР. 1938