Презентація до української мови

1. Життєвий та творчий шляхЖиттєвий та творчий шлях
–Богдана –Богдана ІгоряІгоря
АнтоничаАнтонича
(1909-1937)(1909-1937)
Мої пісні - над рікою часу калиновий
міст,
Я - закоханий в життя прочанин.

2. .Богдан Ігор Антонич народився у с Новиця
,Горлицького повіту у .родині священика
;Справжнє прізвище батька було Кіт родина
.змінила прізвище перед народженням Ігоря
Початкову освіту здобував Антонич в
,інтернаті під наглядом приватної вчительки
.а гімназію закінчив у містечку Сяноку
–Писати вірші Антонич почав рано у
.польській гімназії польською мовою
« »Навернення до української поезії
відбулося по вступові у Львівський
університет 1928 .року Уперше Антонич дав
1931до друку свою поезію аж у році в
« ».пластовий журнал Вогні Того ж року
«побачила світ перша книжка Привітання
».життя

3. Перші свої українські вірші він читав у коліПерші свої українські вірші він читав у колі
студентів-українців. Антонич пристрасно включивсястудентів-українців. Антонич пристрасно включився
в літературне та громадське життя столиців літературне та громадське життя столиці
Західної України й наполегливо почав вивчати нюансиЗахідної України й наполегливо почав вивчати нюанси
української мови, учитуючись не тільки в словникиукраїнської мови, учитуючись не тільки в словники
та граматично-лінгвістичні підручники, але такожта граматично-лінгвістичні підручники, але також
у твори поетів Радянської України. Перший свій віршу твори поетів Радянської України. Перший свій вірш
поет опублікував 1931 року у пластовому журналіпоет опублікував 1931 року у пластовому журналі
«Вогні».«Вогні».

4. Також він пробував свої сили у прозі таТакож він пробував свої сили у прозі та
драматургії. Залишилася незакінчена новела «Тридраматургії. Залишилася незакінчена новела «Три
мандоліни» та великий фрагмент повісті, що маламандоліни» та великий фрагмент повісті, що мала
називатися «На другому березі». Він склав лібретоназиватися «На другому березі». Він склав лібрето
ддоо опери «Довбуш», що її мав написати Антінопери «Довбуш», що її мав написати Антін
Рудницький. Треба згадати й редакторськуРудницький. Треба згадати й редакторську
діяльність Антонича: він деякий час редагувавдіяльність Антонича: він деякий час редагував
журнал «Дажбог» і також із Володимиромжурнал «Дажбог» і також із Володимиром
Гаврилюком журнал «Карби». Антонич малював,Гаврилюком журнал «Карби». Антонич малював,
грав на скрипці й складав музику, навіть мріявграв на скрипці й складав музику, навіть мріяв
бути композитором. Ці галузі мистецтва,бути композитором. Ці галузі мистецтва,
особливо малярство, мали вплив на його лірику.особливо малярство, мали вплив на його лірику.

5. Антонич сповідував ідею неподільної таАнтонич сповідував ідею неподільної та
гармонійної єдності людини й природи,гармонійної єдності людини й природи,
людини й космосу, прагнув пізнати талюдини й космосу, прагнув пізнати та
відтворити рух незнищенної матерії ввідтворити рух незнищенної матерії в
безконечній змінності її форм і виявів,безконечній змінності її форм і виявів,
жадібно всотував усі барви, тони та звукижадібно всотував усі барви, тони та звуки
довколишнього світу. Але не тільки взаєминидовколишнього світу. Але не тільки взаємини
людини й природи приваблювали цьоголюдини й природи приваблювали цього
творця фольклорних метаморфоз ітворця фольклорних метаморфоз і
поетичних міфів. Антонич чутливо реагувавпоетичних міфів. Антонич чутливо реагував
на соціальну дійсність, на фантастичні, зна соціальну дійсність, на фантастичні, з
елементами сюрреалізму образи-символиелементами сюрреалізму образи-символи
капіталістичного міста-спрута. Особливокапіталістичного міста-спрута. Особливо
вражаючі урбаністичні картини звражаючі урбаністичні картини з
майстерним відтворенням морально-майстерним відтворенням морально-
психологічної атмосфери міської ночі йпсихологічної атмосфери міської ночі й
затхлих закапелків дрібних душ постають узатхлих закапелків дрібних душ постають у
збірці «Ротації».збірці «Ротації».

6. Поет багато спілкувався зПоет багато спілкувався з
художниками, скульпторами,художниками, скульпторами,
музикантами, шукав разом із членамимузикантами, шукав разом із членами
АНУМ — Асоціації НезалежнихАНУМ — Асоціації Незалежних
Українських Митців — нових засобівУкраїнських Митців — нових засобів
художнього вираження, був уважний дохудожнього вираження, був уважний до
новаторських експериментів у галузіноваторських експериментів у галузі
форми кубістів і сюрреалістів. Тому,форми кубістів і сюрреалістів. Тому,
одержуючи за свою другу книжку поезійодержуючи за свою другу книжку поезій
«Три перстені» літературну нагороду«Три перстені» літературну нагороду
львівського Товариства письменників ільвівського Товариства письменників і
журналістів, він у своєму привітанніжурналістів, він у своєму привітанні
31 січня 1935 року відмежовується від31 січня 1935 року відмежовується від
політично-спекулятивних зазіхань наполітично-спекулятивних зазіхань на
його свободу самовираження з бокуйого свободу самовираження з боку
націоналістично-агресивних кіл. Поетнаціоналістично-агресивних кіл. Поет
належить правді, якій служили чесно,належить правді, якій служили чесно,
з прометеївським подвижництвомз прометеївським подвижництвом
Т. Шевченко та І. Франко.Т. Шевченко та І. Франко.

7. Для нього І. Франко — «учитель і поет, виховник-будівничий», якийДля нього І. Франко — «учитель і поет, виховник-будівничий», який
умів «шляхи майбутнього в мету спрямовувати сміло», аумів «шляхи майбутнього в мету спрямовувати сміло», а
Т. Шевченко — «не пишний монумент із мармуру», а слово, якеТ. Шевченко — «не пишний монумент із мармуру», а слово, яке
тривкіше за бронзу. Перші поетичні спроби Богдана Антонича нетривкіше за бронзу. Перші поетичні спроби Богдана Антонича не
відзначаються досконалістю версифікації. Але молодий поетвідзначаються досконалістю версифікації. Але молодий поет
наполегливо шукає індивідуальні ходи до пізнання таїнинаполегливо шукає індивідуальні ходи до пізнання таїни
семантичного «коду» слова та образності. А з якою музичноюсемантичного «коду» слова та образності. А з якою музичною
енергією він творить експресію строф, яка виразна образнаенергією він творить експресію строф, яка виразна образна
структура «Поеми про вітрини»! Богдан-Ігор Антонич — яскрава,структура «Поеми про вітрини»! Богдан-Ігор Антонич — яскрава,
оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-
новатор, чия творча доля переконливо засвідчує: великий талант,новатор, чия творча доля переконливо засвідчує: великий талант,
за словами Дмитра Павличка, «обов'язково пробивається крізьза словами Дмитра Павличка, «обов'язково пробивається крізь
тернові хащі ідейних манівців і хитань на шлях передових думоктернові хащі ідейних манівців і хитань на шлях передових думок
свого часу, шлях, поєднуючий серце художника й серце його народу».свого часу, шлях, поєднуючий серце художника й серце його народу».
Він себе називав малим хрущем на дереві нашої національної поезії,Він себе називав малим хрущем на дереві нашої національної поезії,
яке вросло глибоко в шевченківську традицію.яке вросло глибоко в шевченківську традицію.
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з Євангелії, де світанки,Де вечори з Євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п'янко,цвітуть натхненні вишні кучеряво й п'янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем. («Вишні») Жулинськийяк за Шевченка, знову поять пісню хмелем. («Вишні») Жулинський
М. Г. Із книги «Із забуття — в безсмертя”М. Г. Із книги «Із забуття — в безсмертя”

8. Помер Антонич на двадцять восьмомуПомер Антонич на двадцять восьмому
році життя. Перевтомлене довгоюроці життя. Перевтомлене довгою
гарячкою серце не витримало…гарячкою серце не витримало…

9. • Вишні
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.

10. Про поезію “Вишні”
Свідомість автора поезії “Вишні” сягає глибин часових шарів,
доходить до коренів вірувань і появи міфів. Естетично митець
орієнтується на психологічне перевтілення, уособлення,
уподібнення ліричного героя явищам природи. Тоді світ людини
і світ природи зливаються, міф пояснює сьогодення.
Певне утруднення викликають колоритні метафори вірша “Вишні”:
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
На вишнях тих, що оспівував Шевченко.
Поет виявився прихильником літературної традиції, але забутої,
занедбаної, вилученої зі свідомості не лише широкого
читацького загалу, а й митців. Мовиться про вживання імені чи
прізвища певного автора в написаному ним творі. Поет
керувався іншими постановами. Він уважав себе рівновеликим
будь-якій істоті чи рослині, був позбавлений амбітних уявлень
про людину як “царя природи”.
Віршований розмір: шестистопний ямб із допоміжною стопою
пірихієм.
Вірш написано 16 квітня 1935 р

11. ОСІНЬОСІНЬ
Дозрівають довгі дні, як ярі яблука,Дозрівають довгі дні, як ярі яблука,
лине листя з лип,лине листя з лип,
плине воза скрип,плине воза скрип,
коло лісу колом ллється вигук зяблика.коло лісу колом ллється вигук зяблика.
Палиться під захід сонця неба палуба,Палиться під захід сонця неба палуба,
от отара в отаві,от отара в отаві,
сизі мряки сиваві,сизі мряки сиваві,
в яслах яру ясний ястер ятрить яструба.в яслах яру ясний ястер ятрить яструба.
П’яне піано на піаніні травП’яне піано на піаніні трав
вітер заграв.вітер заграв.
Спіють дні все менші, нерівні,Спіють дні все менші, нерівні,
піють по півночі півніпіють по півночі півні
іі
ості, осокори,ості, осокори,
рій осрій ос
і осьі ось
вже осіньвже осінь
іі
оо
осіньосінь
іньінь
нь.нь.

12. ПЕРШИЙ СНІГПЕРШИЙ СНІГ
Осінь переїхала по полі возом золотим.Осінь переїхала по полі возом золотим.
Понад кучугури кучерява мряка — срібнийПонад кучугури кучерява мряка — срібний
дим.дим.
Сонце з батогом проміння вогняний погонич.Сонце з батогом проміння вогняний погонич.
Навпростець по небі білі хмари в перегони.Навпростець по небі білі хмари в перегони.
На куделі верховіття сиве павутиння.На куделі верховіття сиве павутиння.
Підпирається гори рукою далеч синя.Підпирається гори рукою далеч синя.
Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом,Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом,
в гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом.в гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом.
Білі квіти впали — заповідь майбутніх січнів;Білі квіти впали — заповідь майбутніх січнів;
перший раз тоді поцілувала землю вічність.перший раз тоді поцілувала землю вічність.

13. ПІД ДАХОМ ЛІСУПІД ДАХОМ ЛІСУ
Ой піду я до бору, до бору,Ой піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь тінь.подивлюся на сонце крізь тінь.
Піднесуться дерева угору, угору,Піднесуться дерева угору, угору,
і на землю впаде далечінь.і на землю впаде далечінь.
Ой піду я до бору, до бору,Ой піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь сон.подивлюся на сонце крізь сон.
Попливуть мої думи угору, угору,Попливуть мої думи угору, угору,
ліс і сон зашумлять в унісон.ліс і сон зашумлять в унісон.
Ой піду я до бору, до бору,Ой піду я до бору, до бору,
подивлюсь на смереки крізь смерк.подивлюсь на смереки крізь смерк.
Піднесеться вже вечір зі звору, зі звору,Піднесеться вже вечір зі звору, зі звору,
щоб лиш день, наче пень, геть померк.щоб лиш день, наче пень, геть померк.
Ой піду я до бору, до бору,Ой піду я до бору, до бору,
подивлюся на вітер крізь віти,подивлюся на вітер крізь віти,
як пливе він у ліса комору, комору.як пливе він у ліса комору, комору.
Буде в лісі сон, в сні ліс шуміти.Буде в лісі сон, в сні ліс шуміти.

14. АВТОБІОГРАФІЯАВТОБІОГРАФІЯ
, ,В горах де ближче сонця перший раз, ,В горах де ближче сонця перший раз
,приглянувся небу,приглянувся небу
тоді щось дивне й незнане пробудилосятоді щось дивне й незнане пробудилося
,у мені,у мені
,і піднеслася голова й слова прийшли до,і піднеслася голова й слова прийшли до
.уст зелені.уст зелені
— - ,Тепер де б я не був і коли небудь— - ,Тепер де б я не був і коли небудь
— ’ .я все п яний дітвак із сонцем у кишені— ’ .я все п яний дітвак із сонцем у кишені
,А як зійшов із гір до гамірливих міст,А як зійшов із гір до гамірливих міст
у злиднях і невдачах не кляв ніколи доліу злиднях і невдачах не кляв ніколи долі
,та не ганив,та не ганив
глядів спокійно на хвиль противнихглядів спокійно на хвиль противних
.гурагани.гурагани
—Мої пісні над рікою часу калиновий—Мої пісні над рікою часу калиновий
,міст,міст

15. АВТОПОРТРЕТАВТОПОРТРЕТ
““Я все — п’яний дітвак із сонцем уЯ все — п’яний дітвак із сонцем у
кишені”.кишені”.
“Я — закоханий в житті поганин”.“Я — закоханий в житті поганин”.
““Привітання життя”. З першої книжкиПривітання життя”. З першої книжки
“Привітання життя”“Привітання життя”
Червоні клени й клени срібні,Червоні клени й клени срібні,
над кленами весна і вітер.над кленами весна і вітер.
Дочасності красо незглибна,Дочасності красо незглибна,
невже ж тобою не п’яніти?невже ж тобою не п’яніти?
Я, сонцеві життя продавшиЯ, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.поет весняного похмілля.

16. РІЗДВОРІЗДВО
Народився бог на саняхНародився бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисаняхПрийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завіїНіч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.крутиться довкола стріх.
У долоні у МаріїУ долоні у Марії
місяць — золотий горіх.місяць — золотий горіх.

17. Теорія літератури
Міфологізм — спосіб поетичної реалізації міфу у творах
оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не
тотожне його семантиці в першозразку й залежить від культури
епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід міфічного образу
в поетичний пов'язаний з усвідомленням відмінності
між суб'єктивністю процесу пізнання та об'єктивністю дійсності.
Один і той же міфологічний мотив, опрацьований протягом багатьох
віків, набуває в кожній епосі нових значень, служить способом
втілення нової проблематики й може з часом повністю втратити
архаїчний елемент або ж здобути його нове, символічне вираження.

18. Теорія літератури
Асоціативність – певна сукупність , можливо ,
навіть паралельність існуючих у цій суміжності
явищ і предметів , здатних утворити зв`язок між
собою. У своїй генетичній основі зародження
художній образ утворюється саме за законом
асоціативності. Певний асоціативний ряд
утворює цілісну систему знаків, здатних нести в
собі узагальнюючі властивості.

19. Теорія літератури
Фігурний вірш – вірш, у якому синтезовано
властивості звукових та візуальних мистецтв,
утіленні у винахідливій, переважно графічній,
формі.

20. Творча спадщина митця:
1931 р.-- перша збірка " Привітання життя ".
1934 р.--- збірка " Три перстені ".
1936 р.--- збірка " Книга Лева ".
1938 р.--- посмертні книги "Зелена Євангелія " і " Ротації "
Прозові твори:
"На другому березі "(незакінчений роман ) .
"Політик" ( сатиричний гротеск ).
"Три мандоліни" (новела ).
Літературно -- критичні статті:
" Національне мистецтво "
" Між змістом і формою ".
" Становище поета ".
" Як розуміти поезію ".
" Сто червінців божевілля ".

21. АФОРИСТИКААФОРИСТИКА
АНТОНИЧА:АНТОНИЧА:
Тиша – це мова, якою говорить до людини БогТиша – це мова, якою говорить до людини Бог
Кожний із нас життю є брат.Кожний із нас життю є брат.
Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія,Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія,
любов.любов.
Душа – це битий шлях на невідомих дійсностіДуша – це битий шлях на невідомих дійсності
полях.полях.
Велика простота – найвища досконалість.Велика простота – найвища досконалість.
Небо – людська ціль остання.Небо – людська ціль остання.
Небо – вічний знак питання.Небо – вічний знак питання.
За смерть сильніше лиш кохання.За смерть сильніше лиш кохання.
Хто падає, за ним не тужать...Хто падає, за ним не тужать...
Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто вНаші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в
дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Ступенем до перемоги стає нам кожний, хочСтупенем до перемоги стає нам кожний, хоч
невдалий, зрив.невдалий, зрив.
Коли слова на порох стерті,Коли слова на порох стерті,
Сповідатись зорям зайво.Сповідатись зорям зайво.

22. Твори автора:Твори автора:
• АвтобіографіяАвтобіографія
• Зелена Євангелія. Львів, 1938;Зелена Євангелія. Львів, 1938;
• Книга Лева. Львів, 1936;Книга Лева. Львів, 1936;
• На другому березі (незакінченийНа другому березі (незакінчений
роман)роман)
• Привітання життя. Львів, 1931;Привітання життя. Львів, 1931;
• Пісня про незнищенність матеріїПісня про незнищенність матерії
• Ротації. Львів, 1938.Ротації. Львів, 1938.
• Три перстені. Львів, 1934;Три перстені. Львів, 1934;
• статтістатті
• переклади з Р. М. Рількепереклади з Р. М. Рільке