динаміка складових частин культурно освітнього комплексу і комплексу охорони здоров’я

1. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Відділення Історико-географічне
Секція Географічне краєзнавство
ДИНАМІКА СКЛАДОВИХ ЧАСТИН культурно-освітнього
комплексу і комплексу охорони здоров’я
КОМІНТЕРНІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ХАРКОВА
З 2000 ПО 2010 РІК
Виконала:
Юрченко Юлія Дмитрівна
учениця 10-А класу
Харківської загальноосвітньої
школи I-III ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Науковий керівник:
Синяєва Оксана Анатоліївна,
спеціаліст вищої категорії,
вчитель географії
Харківської загальноосвітньої
школи I-III ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Харків – 2011

2. Зміст
Вступ Розділ 1……………………………………………………...………..3
1.1 Соціальна інфраструктура України-загальна характеристика……….4
1.2 Соціальна інфраструктура міста Харкова……………………………..5
Розділ 2
Динаміка розвитку складових частин культурно-освітнього комплексу і
комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району міста Харкова з 2000 по
2010 рік.
2.1 Адміністративно-територіальна одиниця – Комінтернівський район міста
Харкова……………………………………………………………………..18
2.2Динаміка розвитку культурно-освітнього комплексу Комінтернівського
району міста Харкова………………………………………………………………19
2.2.1Динаміка розвитку закладів освіти Комінтернівського району міста Харкова
з 2000 до 2010 року………………………………………………………….19
2.2.2 Динаміка розвитку закладів охорони здоровя Комінтернівського району
міста Харкова з 2000 до 2010 року………………………………………..28
2.2.3. Динаміка розвитку закладів культури Комінтернівського району міста
Харкова з 2000 до 2010 року………………………………………………30
Висновки……………………………………………………………………33
Список використаної літератури………………………………………….35
Додатки……………………………………………………………………..36

3. Вступ
Актуальність роботи полягає в тому,що територіальній організації соціальної
інфраструктури властиві різні ступені галузевої і геопросторової концентрації .
Установи і заклади цієї сфери розміщені майже у всіх населених пунктах і тісно
пов’язані з системами розселення, виробничими дільницями та іншими місцями
постійного чи тимчасового перебування людей.
Мета моєї роботи: дослідити динаміку складових частин культурно-освітнього
комплексу і комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м. Харкова з
2000 до 2010 року.
Під час виконання роботи будуть виконані наступні дії:
1) Робота в обласному управлінні статистики і обробка необхідних
статистичних даних.
2) Запит до департаменту охорони здоров`я м. Харкова з
послідовною
обробкою наданих статистичних матеріалів.
3)Запит до районного управління освіти з подальшою обробкою
статистичних матеріалів.
4)Побудова таблиць і гістограм складових частин культурно-освітнього
комплексу і комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м.
Харкова з2000 по 2010 рік.
5) Аналізування побудованих таблиць і гістограм щодо динаміки і
розвитку культурно-освітнього комплексу і комплексу охорони здоров’я
Комінтернівського району м. Харкова.

4. 1.1Соціальна інфраструктура України-загальна характеристика
Соціальна інфраструктура - це особливий комплекс галузей народного
господарства - таких, як освіта, охорона здоров’я, культура, мистецтво, житлове
і комунальне господарство, торгівля тощо. Функціональна спільність цих
галузей полягає в тому, що праця в них спрямована безпосередньо на людину і
суспільство в цілому. Соціальна інфраструктура все більше впливає на
ефективність суспільного виробництва через головну продуктивну силу
суспільства - людей.
Вплив соціальної інфраструктури на підвищення продуктивності праці
виявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людей до праці через
піднесення освітнього і культурно-технічного рівня працівників, скорочуються
втрати часу внаслідок скорочення захворюваності людей, створюються
сприятливі соціально-побутові і житлові умови. Великою є роль соціальної
інфраструктури й у виконанні таких соціальних завдань, як зближення за рівнем
добробуту міського і сільського населення, згладжування регіональних
відмінностей у рівні життя людей, посилення єдності у способі життя різних
соціальних груп та прошарків населення. Активно впливає соціальна
інфраструктура на формування прогресивної структури споживання і
раціонального використання вільного часу працівників матеріального
виробництва.
В теперішній час розвиток галузей соціальної інфраструктури ще відстає від
реальних потреб народу. Основною причиною цього відставання є успадкована
Україною економічна система, яка виробляла продукцію здебільшого для

5. виробництва чи мілітарних потреб, а на соціальну інфраструктуру виділяли
кошти за залишковим принципом. У сучасних умовах соціальна інфраструктура
являє собою необхідну ланку розвинутої системи суспільного розподілу праці.
Як і в матеріальному виробництві, у соціальній інфраструктурі мають місце
економічні відносини.
Економічні відносини в соціальній інфраструктурі за своєю економічною
суттю є відносинами споживчого, нематеріального виробництва і виявляють
себе, по-перше, як економічні відносини доведення матеріальних благ до
споживання в соціальній інфраструктурі, по-друге, як економічні відносини
створення в соціальній інфраструктурі послуг. Економічні відносини з приводу
доведення матеріальних благ до споживання являють собою відносини обміну,
розподілу і споживання матеріальних благ. Специфіка економічних відносин з
приводу створення послуг визначається тим, що процес створення послуг у
соціальній інфраструктурі є одночасно процесом споживання матеріальних благ.
А тому відносини з приводу створення послуг у соціальній інфраструктурі є
одночасно відносинами суспільно організованого споживання продукції,
створеної в матеріальному виробництві. Слід зазначити, що послуги є
предметами споживання. В Україні певним категоріям населення деякі види
послуг надають безкоштовно, іншим - на пільгових умовах, ще іншим - у
платній формі. Безкоштовні послуги - це послуги соціально-культурних галузей
соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я і певних видів культурного
обслуговування). Розвиток цих послуг забезпечують за рахунок суспільних
фондів споживання.
Платні послуги - це послуги підприємств і установ житлово-комунального
господарства, побутового обслуговування, зв’язку, пасажирського транспорту,
правових служб та ін. Платні послуги, як і товари народного споживання,
задовольняють платоспроможний попит населення на споживчі блага. Розвиток

6. платних послуг забезпечують завдяки залученню коштів населення, а також
ресурсів підприємств і організацій усіх галузей незалежно від їхньої
спеціалізації.
До соціальної сфери належать такі галузі соціальної інфраструктури та види
діяльності:
* діяльність із забезпечення ефективної зайнятості населення;
* діяльність з формування доходів членів суспільства;
* діяльність із соціального забезпечення і захисту громадян;
* діяльність, що забезпечує споживання, форми і способи їх задоволення;
* охорона здоров’я;
* народна освіта;
* торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування;
* житлово-комунальне господарство;
* діяльність з екологічного захисту громадян;
* культура і мистецтво.
Соціальна сфера - це мережа служб,що спрямовані на забезпечення життєвих
потреб населення, на відтворення головної продуктивної сили суспільства -
людини.
Роль соціальної сфери у суспільному розвитку визначається двома

7. головними функціями:
-перша полягає в тому, що завдяки її функціонуванню створюється комплекс
життєвих благ, необхідних для розширеного відтворення робочої сили;
-друга полягає в тому , що її заклади забезпечують поліпшення рівня життя
членів суспільства.
Напрямки розвитку соціальної сфери підпорядковані потребам розвитку всіх
галузей народного господарства. Вона не тільки бере участь у відтворенні
головної продуктивної сили суспільства - людини і тим самим активно впливає
на створення сукупного продукту, а й визначає темпи соціально-економічного
розвитку країни.
Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення у освіті, охороні здоров'я,
комунальному обслуговуванні, сприяє створенню необхідних умов для
підвищення рівня зайнятості населення у суспільному виробництві та
раціонального використання трудових ресурсів, удосконалення структури
вільного часу працюючих, ліквідації культурно-побутових розбіжностей між
містом і селом, між соціальними групами населення.
Соціальна сфера складається із таких підкомплексів:
-соціально-культурного;
-оздоровчого;
-матеріально-побутового.
До соціально-культурного комплексу входять освіта, культура і мистецтво.
До оздоровчого підкомплексу входять: охорона здоров'я, фізкультура і спорт,
туризм і відпочинок.
Побутовий підкомплекс представлений житлово-комунальним
господарством, службою побуту, торгівлею і громадським харчуванням.
Освіта України

8. Забезпечує підвищення загального рівня знань і культури населення та всі
галузі народного господарства кваліфікованими кадрами, а тому виступає
важливим елементом відтворення робочої сили.
Першою освітянською ланкою є дошкільні заклади. Наприкінці 2004 р. в
Україні налічувалось понад 14914 постійних дошкільних закладів, у яких
перебувало близько 996.5 тис. дітей. Значна частина дітей дошкільного віку не
відвідує ці заклади. Вищий рівень забезпеченості дітей дошкільними закладами
спостерігається у південних та східних областях України, нижчий - у західних
регіонах.
На початок 2004/2005 навчального року в Україні функціонувало 21.7 тис. шкіл,
у яких навчалося понад 5731 тис. учнів. Більше половини учнів денних шкіл
(77%) навчається українською мовою, решта - вивчає українську мову як
предмет. 22% учнів денних шкіл навчаються російською мовою, є також школи
чи класи з молдавською (6.1 тис.), угорською (20 тис.), румунською (26.4 тис.),
польською (1.4 тис.), словацькою (0.03 тис.), англійською (0.3 тис.), болгарською
(0.1 тис.) та кримсько-татарською мовами навчання (5.8 тис.).
Останнім часом активно розвиваються нові види навчальних закладів - гімназії,
ліцеї та колегіуми, де поряд із загальноосвітніми поглиблено вивчаються
технічні та гуманітарні предмети. У 2004 р. в Україні функціонувало 511
гімназії, 411 ліцеїв, у тому числі 41 колегіумів, де навчалось понад 467.768 тис.
учнів .
Вища освіта України представлена 619 навчальними закладами І-II рівнів
акредитації, в яких навчається близько 548.5 тис. студентів, з них на денному
відділенні - близько 397.6 тис.
Крім того, в Україні функціонує 347 вищих навчальних закладів III-IV рівнів
акредитації, в яких навчається більш ніж 2026.6 тис. студентів, з них 1155.5 тис.

9. - на денному відділенні.
Серед галузевих груп найбільше студентів і учнів вчиться в закладах, що
готують спеціалістів для промисловості та будівництва, освіти, сільського
господарства, охорони здоров'я, економіки та права, транспорту та зв'язку.
Педагогічні та медичні освітні заклади розміщені більш-менш рівномірно по
території країни в більшості міст-обласного підпорядкування та обласних
центрів. Профіль підготовки спеціалістів для інших галузей в основному від-
повідає регіональній спеціалізації господарства України.Найбільше закладів
вищої і середньої спеціальної освіти у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропетровську,
Донецьку.
Головним завданням комплексу є виховання морально і фізично, здорового
покоління, створення умов для здобуття освіти на рівні державних стандартів;
розвиток природних позитивних нахилів, здібностей, обдарованості, творчого
мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися,формування громадянської
позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за
свої дії. Діяльність цього закладу будується на принципах гуманізму,
демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних об'єднань,
взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичного виховання.
Культура України
Термін “культура” - латинського походження і у перекладі означає обробку,
вирощування. Поняття вживається також в інших значеннях: виховання,
навчання, повага, шанування, пошана, розвиток. У соціологічному вжитку
означає спосіб організації і розвитку суто людської життєдіяльності. Культура
втілюється у продуктах матеріальної і духовної праці, системі соціальних норм і
цінностей, закладах і установах по їх втіленню, сукупності відносин людини до

10. природи, а також людей між собою і до самих себе.
Це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів
управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження і організацію
споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До
цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та
інформаційного призначення, самі об'єкти культури і мистецтва, установи і
організації засобів масової інформації. Широко розгалужена мережа закладів
культури та мистецтва - характерний показник розвитку культури будь-якої
держави.
Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки, кількість яких у 2004
становила 20 тис. з книжковим фондом 333 млн. примірників книжок і
журналів. У сільській місцевості діяло понад 15 тис. бібліотек з книжковим
фондом 148 млн. примірників. Однак кількість бібліотек не дає повної картини
про рівень бібліотечного обслуговування населення, який залежить перш за все
від ступеня розвитку мережі бібліотечних установ і їх територіальної
доступності, від наявності книжкових фондів та їх співвідношення з
чисельністю населення. Рівень задоволення попиту читачів значною мірою
залежить від концентрації у бібліотеках книжок та співвідношення суспільно-
політичної, технічної, сільськогосподарської, художньої, дитячої та інших видів
літератури. Більш різноманітну літературу мають, як правило, бібліотеки із
значним книжковим фондом (понад 10 тис. примірників). Активність населення
у користуванні послугами бібліотек характеризується часткою читачів у
загальній чисельності населення та числом книговидачі у розрахунку на одного
жителя.
Своєрідними центрами культурного відпочинку населення є клубні установи,
яких на кінець 2004 р. налічувалось понад 19 тис., у тому числі у сільській
місцевості - понад 17 тис.

11. Кінообслуговування в Україні представлено 3.6 тис. кіноустановок з платним
показом, а кількість відвідувань кіносеансів за рік 10 млн. У міських поселеннях
працюють постійні кінотеатри. Найвищий показник кіновідвідувань у містах,
великих містах, курортних центрах. Проте і в цих поселеннях в останні роки
намітилася тенденція до різкого скорочення середнього рівня відвідування
кінотеатрів.
Велику роль у культурному житті населення відіграє музейна справа. В Україні
налічується близько 422 музеїв (включаючи філіали), у тому числі: історичні,
меморіальні, краєзнавчі, природничонаукові, мистецтвознавчі, галузеві та інші.
Охорона здоров'я України
Включає лікувальні, лікувально-профілактичні, санітарно-протиепідемічні
та інші медичні установи, різні види соціального забезпечення, відпочинку і
фізичної культури. Матеріальні умови функціонування комплексу забезпечують
медична промисловість, матеріально-технічне постачання і збут. Охорона
здоров'я включає також освітянські заклади (медучилища, коледжі,
медінститути, медуніверситети, курси перепідготовки кадрів), комплексні і
галузеві наукові інститути й організації, а також систему управління ними.
В Україні налічується 2.9 тис. лікарняних закладів на 451 тис. ліжок та 7,7
тис. лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, ємність яких становить 987
тис. відвідувань за зміну. Деяке загальне зменшення кількості лікарень за
останні роки пояснюється перш за все їх реорганізацією і укрупненням. Мережа
об'єктів стаціонарної медичної допомоги розвивається у трьох напрямах:
багатопрофільному, спеціалізованому і диспансерному. В Україні працює 223
тис. лікарів, більше половини яких становлять терапевти, хірурги, стоматологи,
педіатри, жінки-лікарі серед них становлять майже дві третини.

12. Середній медичний персонал (медсестри, фельдшери та акушери) становить 522
тис. Для надання послуг середнім медичним персоналом - 110.9 чол. на 10 тис.
жителів. До цього комплексу також належать заклади фізичної культури та
соціального захисту населення.
Найвищий рівень забезпеченості населення лікарями має місце в Києві,
Автономній Республіці Крим, в Одеській, Львівській і Харківській областях.
Щодо забезпеченості середнім медичним персоналом, то найвищі показники
відзначаються у м. Києві, Автономній Республіці Крим, Кіровоградській,
Волинській, Донецькій та Херсонській областях.
Наявність значної кількості сіл, у тому числі малих, викликало необхідність
мати фельдшерсько-акушерські пункти, кожен з яких обслуговує, як правило,
один, два і більше населених пунктів. Тут надається перша медична допомога,
здійснюється комплекс заходів санітарно-гігієнічного і протиепідемічного
характеру. Виправдали себе міжсільські дільничні лікарні на 10-50 ліжок, де
можлива організація спеціалізованих кабінетів і відділень.

13. 1.2Соціальна інфраструктура міста Харкова
Харків — адміністративний центр Харківської області, друге за кількістю
населення місто України, великий науковий, культурний, промисловий і
транспортний центр.
Мiсто займає площу 305,6 кв. км. та подiлене на 9 адмiнiстративних районiв.
Чисельнiсть його населення перевищує 1,5 млн. чол., а міські райони за
кiлькiстю мешканців (вiд 100 до 300 тисяч) рівняються населенню середніх мiст.
Освіта міста Харкова
У м. Харкові 439 заклади освіти всіх типів і форм власності, в яких навчається і
виховується 140724 дітей (406 навчальних закладів - комунальної форми
власності, 33 - недержавної).
Дошкільна освіта
Функціонують 195 дошкільних навчальних закладів та 20 дошкільних
підрозділів навчально-виховних комплексів різних типів і форм власності, в
яких виховується майже 38 тисяч дітей.
Охоплення дошкільною освітою дітей віком від 1-го року до 6-ти складає 69,4%.
Охоплення дітей п'ятирічного віку всіма формами дошкільної освіти – 98,3%.
Дефіцит місць у дошкільних навчальних закладах з'явився вже в 2000 році, але
разом з тим дитячі садки продовжували закриватися і в 2004 році (останніми
стали дитячі садки №27 і 251). І лише з 2006 року почалося планове відкриття
раніше закритих дошкільних закладів і відновлення нефункціонуючих груп у
діючих дитячих садках.
Всього з 01.09.2006 по 01.09.2010 відкрито 8 нових дитячих садків і 213 груп в
діючих садках (для майже 4,5 тис. дітей), що еквівалентно 18 новим дитячим
садкам.

14. З 01.09.2010 відкрито 33 групи для 520 дітей, в тому числі 12 груп
короткотривалого перебування. Всього по місту по дошкільних закладах різних
типів і форм власності функціонують 55 груп короткотривалого перебування.
Усі дитячі садки забезпечені комп'ютерною технікою, мають доступ до мережі
Інтернет, запроваджено управлінський програмний комплекс «Міська освітня
мережа».
Середня освіта
Першочергова задача - створення умов для збереження фізичного здоров'я дітей,
забезпечення їх інтелектуального і психічного розвитку.
Планомірно триває зменшення кількості шкіл, у яких ведуться заняття у ІІ зміну.
З 2006 року їх кількість зменшилася вдвічі, зараз таких шкіл 10.
Здоров'я дітей. Вже два роки поспіль проводяться поглиблені медичні огляди
всіх школярів міста.
У більшості шкіл (70,5%) введено третій урок фізичної культури.
Гуртками, спортивними секціями, клубами за інтересами охоплено 81 тис.
школярів (77%).
Спортивні школи системи освіти у 2009 році підготували 5 Майстрів спорту
міжнародного класу, 18 майстрів спорту України, 113 кандидатів у Майстри
спорту України.
Вже третій рік поспіль за підтримки Національного Олімпійського комітету
України проводяться Малі Олімпійські ігри серед учнів 3-8-х класів – це більше
50 тисяч дітей щорічно.

15. У місті впроваджується зважена і толерантна мовна політика:
- українська мова навчання - 91 (51%) закладів освіти;
- російська мова навчання - 53 (29%) закладів освіти;
- двомовних навчальних закладів - 36 (20% ) закладів освіти.
Реалізуються прийняті міською радою Програма розвитку і функціонування
російської мови і культури в м. Харкові на 2008-2012 роки та Програма розвитку
і функціонування української мови в м. Харкові на 2008-2012 роки.
Кращі учні отримують 250 стипендій Харківської міської ради та 100 стипендій
Харківського міського голови (50 учнів і 50 студентів).
Всього 562 обдаровані дитини Харкова отримують стипендії різних рівнів.
Фінансовані поїздки 217 школярів на Всеукраїнські турніри, спортивні
змагання, зльоти, фестивалі (136,8 тис. грн.).
На сьогодні практично відсутні вакансії вчителів у школах міста.
Поліпшення кадрового забезпечення ми пов'язуємо в першу чергу із:
- зростанням престижу професії педагога в суспільстві;
- поліпшенням соціально-економічного становища вчителів, морального і
матеріального стимулювання їх професійної діяльності;
- зменшенням плинності кадрів.
У закладах освіти працюють 23015 працівників, з них педагогічних - 13600.
Потужний науково-технiчний потенцiал міста посилюється широко
розгалуженою мережею вищих, середнiх, спецiальних та загальноосвiтнiх
учбових закладiв. Пiдготовку понад 180 тисяч майбутнiх фахiвцiв у рiзних

16. галузях знань здiйснюють 69 вищих навчальних закладiв усiх рiвнiв акредитацiї,
серед яких 7 академiй, 14 унiверситетiв i 14 iнститутiв.
Культура Харкова
Ретельно дбають харків’яни не лише про інтелект, а й про красу, духовність: свої
скарби місцевим мешканцям і гостям міста адресують, зокрема, картинна
галерея, 5 музеїв, 6 театрів, понад 80 бібліотек.
Харків - театральне місто. Тут працюють 6 театрів: академічний театр опери і
балету ім. М.В.Лисенко, на сцені якого виступали видатні майстри опери
М.І.Литвиненко -Вольгемут, З.М.Гайдай, І.С,Козловський, Б.Р.Гмиря;
академічною драматичний театр ім. Т. Р. Шевченка, засновником і художнім
керівником якого був відомий режисер і актор Лесь Курбас і на сцені якого
виступали М.М.Крушельницкий, Н.М.Ужвій, Д.С.Антонович; академічний
драматичний театр ім. О.С.Пушкіна, з ім'ям якого пов'язана творча діяльність
Н.Н.Сінельникова і А.Г.Крамова; театр музичної комедії, театр для дітей і
юнацтва, ляльковий театр.
Велику роботу по організації концертів і пропаганді музичного мистецтва
проводить філармонія.
Харківський цирк - один з найбільших в Україні. У Харкові починали свій
творчий шлях приборкувач хижаків Ірина Бугрімова, ілюзіоніст Еміль Кіо,
"сонячний клоун" Олег Попов, творець "Ведмедячого цирку" Валентин Філатов
і багато інших артистів цирку.
Великою популярністю серед жителів і гостей міста користуються музеї.
Експозиція історичного музею розповідає про історію краї з глибокої старовини
до наших днів. Харківський художній музей, фонди якого налічують близько 17
тисяч творів вітчизняних і зарубіжних авторів, - один з найбільших на Україні. З

17. цікавістю відвідують екскурсанти і музей природи Харківського університету.
У місті є планетарій, декілька концертних залів, 41 клубна установа, 93 масових
бібліотеки.
Обдаровані діти і молодь мають можливість розвивати свої творчі здібності в
21 школі естетичного виховання, музичному училищі і училищі культури,
Академії культури і Інституті мистецтв ім. И.Котляревського. У Харкові
постійно діють 30 різноманітних міжнародних, всеукраїнських, обласних і
міських творчих фестивалів і конкурсів. Серед них далеко за межами України
відомі музичний фестиваль класичної музики "Харківські асамблеї", міжнародні
конкурси піаністів ім. В.Которовича і В.Крайнева, конкурс виконавців на
народних інструментах ім. Гната Хоткевіча, дитячий фестиваль народного
танцю "Зелен світ" і ін.
2.1 Адміністративно-територіальна одиниця –
Комінтернівський район міста Харкова
Площа району - 24, 3 км2, чисельність населення - 146 850 чоловік. Район
утворений 8 березня 1940 року. Площа становить 7,9% загальної території м.

18. Харкова. Межує з Червонозаводським,Московським,Фрунзенським та
Орджонікідзевським районами.
Промислові території та залізниця займають близько 15% території району,
житлові мікрорайони - 30%, інше дороги, ринки, лісонасадження, ігрові
площадки, відводи тощо. Довжина району з півдня на північ — 8,7 км і зі сходу
на захід - 3,75 км. Значна частина озеленена парками та скверами, найбільший
із них парк ім. Артема площею близько 100 га.
По межам району проходять дві міські магістралі: проспекти Московський і
Гагаріна, а всередині району - проспекти 50-річчя СРСР та Героїв Сталінграду.
Загальна довжина доріг -966 тис. кв. м.
За кількістю населення район займає п'яте місце в міському рейтингу, після
Московського, Дзержинського, Київського і Орджонікідзевського районів.
2.2Динаміка розвитку культурно-освітнього комплексу
Комінтернівського району міста Харкова
У цьому комплексі об’єднані області прикладання суспільної праці,пов’язані з
відтворенням людини,відновленням її працездатності і зміцненням здоров’я, а
також забезпечення інтелектуального,духовного і фізичного розвитку. Для цього
комплексу характерне переважання безплатних послуг над платними,їх загальну
доступність творчу спрямованість. Галузі цього комплексу найбільш насичені
високо кваліфікованими кадрами і є важливим фактором підвищення

19. продуктивності праці у всіх сферах господарського і культурного життя.
2.2.1Динаміка розвитку закладів освіти Комінтернівського району міста
Харкова з 2000 до 2010 року
Розглянемо динаміку розвитку закладів освіти Комінтернівського району міста
Харкова з 2000 до 2010 року.
Дошкільні заклади
У мережі дошкільних закладів відбулися наступні зміни.
При аналізі кількості дошкільних закладів Комінтернівського району міста
Харкова я з'ясувала,що найменша кількість дошкільних закладів спостерігалась
у 2001 році.
Це пов'язано з малим рівнем народжуваності у Комінтернівському районі в
1995-2000 роках.
Найбільша кількість дошкільних закладів Комінтернівського району міста
Харкова спостерігалась у 2007 році - 19 дошкільних закладів.
Це пов'язано з підвищенням рівня народжуваності,а також заходами,які приймав
уряд у 2004-2006 роках(збільшення виплати допомоги при народженні дитини).
Таблиця № 1
Роки Дошкільні заклади
2000 17
2001 16
2002 17
2003 17
2004 17
2005 17
2006 18

20. 2007 19
2008 18
2009 18
2010 18
Роки Кількість дошкільних закладів
2001 16
2007 19
Мінімальний і максимальний рівень забезпеченості дошкільними закладами
Комінтернівського району міста Харкова.
Таблиця №
2
Гістограма динаміки дошкільних закладів Комінтернівського
району міста Харкова з 2000 до 2010 року.

21. Загальноосвітні навчальні заклади
Середні загальноосвітні навчально-виховні заклади покликані задовольняти
потреби громадян, суспільства і держави у загальній середній освіті. Головним
завданням комплексу є виховання морально і фізично здорового покоління;
створення умов для здобуття освіти на рівні державних стандартів;розвиток
природних позитивних нахилів,здібностей,обдарованості,творчого мислення,
потреби і вміння самовдосконалюватися; формування громадянської
позиції,власної гідності,готовності до трудової діяльності,відповідальності за
свої дії. Діяльність цього закладу будується на принципах
гуманізму,демократизму, незалежності від політичних,громадських і релігійних
об’єднань,взаємозв’язку розумового,морального,фізичного і естетичного
виховання,диференціації змісту і форм освіти,науковості,розвиваючого
характеру навчання.

22. Роки Загальноосвітні
школи
2000 15
2001 15
2002 15
2003 14
2004 13
2005 11
2006 11
2007 11
2008 11
2009 11
2010 11
Динаміка зміни кількості загальноосвітніх шкіл з 2000 до 2010
року
Таблиця № 3

23. Потрібно зазначити, що мережа загальноосвітніх навчальних закладів
Комінтернівського району міста Харкова з 2000 по 2010 рік не змінювалась і
складала 19 ЗНЗ,але за ці роки відбувались зміни у статусах загальноосвітніх
шкіл,деякі ЗОШ стали НВК,ліцеями і гімназіями.
Загальноосвітні школи Комінтернівського району міста Харкова

24. Динаміка зміни кількості спеціалізованих
шкіл,НВК,гімназій,ліцеїв,приватних НВК,позашкільних закладів
Роки Спеціалізовані
школи
НВК Гімназії Ліцеї Приватні
НВК
Позашкільн
і заклади
2000 0 3 0 1 5 3
2001 0 3 0 1 7 3
2002 0 3 0 1 5 3
2003 1 3 0 1 5 4
2004 1 1 3 1 5 4
2005 2 1 4 1 5 4
2006 2 1 4 1 5 4

25. 2007 2 1 4 1 5 4
2008 2 1 4 1 4 4
2009 2 1 4 1 4 4
2010 2 1 4 1 3 4
Таблиця №
4
Графіки зміни кількості спеціалізованих і позашкільних навчальних
закладів
Комінтернівського району міста Харкова

26. При аналізі зміни кількості спеціалізованих
шкіл,НВК,гімназій,ліцеїв,приватних НВК,позашкільних закладів, я з’ясувала ,
що кількість спеціалізованих шкіл збільшилась на дві одиниці, кількість НВК
зменшилась на дві одиниці,статус гімназії отримали ЗОШ №82 і ЗОШ №83,а
також НВК №46 і НВК №178,таким чином їх кількість складає чотири
одиниці .З 2000 по 2010 рік кількість ліцеїв не змінювалась і складає одну
територіальну одиницю. Серед приватних НВК відбувались наступні зміни:
2008 рік-із мережі вибув приватний НВК «Ступені»; 2010 рік-із мережі вибув
НВК «Муа Суан». На 2010 рік у районі працює 3 приватних НВК: «Шаалівім»,
«Екосоц», «Харківський колегіум». Кількість позашкільних закладів
Комінтернівського району складає 4 територіальні одиниці: ЦДЮТ №4,СЮТ
№3,ДЮСШ №6,Дитяча школа мистецтв №5.
Вищі навчальні заклади
Таблиця № 5
Роки Вищі навчальні заклади
2000 3
2001 3
2002 5
2003 6
2004 6
2005 6

27. 2006 6
2007 6
2008 6
2009 6
2010 6
На 2010 рік у Комінтернівському районі міста Харкова знаходилось шість
ВНЗ.До вищих навчальних закладів згідно даних облуправління статистики
Харківської області відносяться технікуми,коледжи,інститути,університети та
академії.
На території Комінтернівського району знаходяться наступні вищи навчальні

28. заклади: механічний технікум імені О.О.Морозова, медичний коледж №2,
машинобудівний коледж, інститут екології і соціального захисту, інститут
інформаційних технологій, національний університет внутрішніх справ.
Гістограма динаміки вищих навчальних закладів
Комінтернівського району міста Харкова з 2000 до 2010 року.
При аналізі зміни кількості ВНЗ з 2000 по 2010 рік я з`ясувала,що кількість ВНЗ
збільшилась з 3 до 6 територіальних одиниць.
2.2.2 Динаміка розвитку закладів охорони здоровя Комінтернівського
району міста Харкова з 2000 до 2010 року

29. Заклади охорони здоров'я
Станом на 2010 рік у Комінтернівському районі міста Харкова спостерігаються
шість лікувально-профілактичних закладів: «Харківська міська клінічна лікарня
№ 13», «Харківська міська дитяча поліклініка № 1», «Харківська міська
поліклініка № 19», «Харківська міська поліклініка № 21», «Харківський міський
шкірно-венерологічний диспансер № 4», «Харківська міська стоматологічна
поліклініка № 2».За 2000-2010 рік кількість лікувально-профілактичних закладів
Комінтернівського району міста Харкова не змінювалась.
Таблиця № 6
Роки Лікарняні заклади
2000 6
2001 6
2002 6
2003 6
2004 6
2005 6
2006 6
2007 6
2008 6
2009 6

30. Гістограма динаміки розвитку лікувально-профілактичних
закладів Комінтернівського району міста Харкова з 2000 по 2010
рік

31. 2.2.3. Динаміка розвитку закладів культури Комінтернівського району
міста Харкова з 2000 до 2010 року
Заклади культури
Комплекс культури - це сукупність закладів,установ,підприємств,організацій і
органів управління,що здійснюють виробництво,розподіл,збереження і
організацію споживання товарів і послуг культурного і інформаційного
призначення. До цього комплексу входять підприємства,що виробляють товари
культурного та інформаційного призначення, самі об’єкти культури і мистецтва,
установи і організації засобів масової інформації. Широко розгалужена мережа
закладів культури та мистецтва – характерний показник розвитку культури.
У 2010 році у Комінтернівському районі міста Харкова було 3 заклади
культури клубного типу.
При аналізі кількості закладів культури клубного типу Комінтернівського
району міста Харкова з 2000 до 2010 року,я з'ясувала,що найбільша кількість
цих закладів спостерігалась у 2000,2001,2002 роках -дев'ять,а найменша
кількість закладів культури клубного типу Комінтернівського району міста
Харкова спостерігалась у 2009 і 2010 роках.
Таким чином , можна зробити висновок ,що з 2000 до 2010 року кількість
закладів культури клубного типу Комінтернівського району міста Харкова
зменшилась у три рази .

32. На території Комінтернівського району міста Харкова на жаль відсутні музеї і
театри .Це призводить до того,що в Комінтернівському районі виникають
осередки соціального неблагополуччя. Воно перебуває у складній залежності й
опосередкованому зв’язку з різними економічними,соціальними,політичними,
культурними,духовними процесами,що відбуваються в суспільстві і сім’ї.
Таблиця № 7
Роки Заклади культури клубного типу
2000 9
2001 9
2002 9
2003 6
2004 5
2005 5
2006 5
2007 4
2008 4
2009 3
2010 3

33. Гістограма динаміки розвитку закладів культури клубного типу
Комінтернівського району міста Харкова з 2000 по 2010 рік

34. Висновки:
Соціальний розвиток – особлива сторона суспільного процесу,що
безпосередньо взаємодіє з економічною,політичною і духовною сферами.
Кожна адміністративно-територіальна одиниця володіє певною єдністю умов
проживання. У цій єдності неминуче виникають зв'язки в процесі використання
матеріальних і природних ресурсів,організації культурно-побутового
обслуговування,відпочинку,розвитку систем освіти. У населених пунктах –
центрах зосередження закладів соціальної сфери – схрещуються зв'язки різного
характеру: трудові та ділові,соціально-культурні та побутові,родинні й
адміністративні,галузеві та міжгалузеві,зовнішні і внутрішні.
Вплив соціальної інфраструктури на підвищення продуктивності праці
виявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людей до праці через
піднесення освітнього і культурно-технічного рівня працівників,скорочуються
втрати часу внаслідок скорочення захворюваності людей,створюються
сприятливі соціально-побутові і житлові умови. Великою є роль соціальної
інфраструктури і у виконанні таких соціальних завдань,як зближення за рівнем
добробуту міського і сільського населення,згладжування регіональних
відмінностей у рівні життя людей,посилення єдності у способі життя різних
соціальних груп та прошарків населення. Активно впливає соціальна
інфраструктура на формування прогресивної структури споживання і
раціонального використання вільного часу працівників матеріального
виробництва.
У ході своєї роботи:
1) В обласному управлінні статистики взяла дані зміни кількості об’єктів
культурно-освітнього комплексу на території Комінтернівського району
м. Харкова.

35. 2) У департаменті охорони здоров’я м. Харкова мені було надано дані про
наявність лікарняних закладів з 2000 по 2010 рік на території
Комінтернівського району м. Харкова.
3) У районному відділі освіти взяла дані ,як змінювалась мережа
загальноосвітніх навчальних закладів Комінтернівського району м.
Харкова з 2000 по 2010 рік.
4) Проаналізувала статистичні дані, побудувала таблиці змін закладів
культурно-освітнього комплексу і закладів охорони здоров’я
Комінтернівського району м. Харкова з 2000 по 2010 рік.
5) Побудувала гістограми зміни складових частин культурно-освітнього
комплексу і комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м.
Харкова з 2000 по 2010 рік.
На основі аналізу складових частин культурно-освітнього комплексу і
комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м. Харкова з 2000 до
2010 рік я з’ясувала:
1)В системі закладів освіти істотних змін не відбулося, збережена
мережа дошкільних закладів і загальноосвітніх навчальних закладів
Комінтернівського району м. Харкова.
2)У системі закладів охорони здоров’я змін не відбулося, за десять
років у Комінтернівському районі не було закрито жодного лікарняного
закладу.
3)У системі закладів культури відбувались наступні зміни:
А) зменшилась у три рази кількість закладів культури клубного типу на
території Комінтернівського району м. Харкова з 2000 до 2010 року.
Б) на території Комінтернівського району м. Харкова відсутні музеї і
театри і це не сприяє всебічному розвитку мешканців
Комінтернівського району м. Харкова.

37. Тези до роботи
Тема роботи: «Динаміка складових частин культурно-освітнього комплексу і
комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м. Харкова 2000- 2010
роки.»
Актуальність роботи полягає в тому, що соціальна інфраструктура – одна з
складових соціально - економічної географії і її центральним об’єктом є людина,
людський соціум, суспільні групи, територіальні та інші спільності людей.
Мета роботи:дослідити динаміку культурно-освітнього комплексу і комплексу
охорони здоров’я Комінтернівського району м. Харкова з 2000 до 2010 року.
У ході своєї роботи:
1) В обласному управлінні статистики взяла дані зміни кількості об’єктів
культурно-освітнього комплексу на території Комінтернівського району
м. Харкова.
2) У департаменті охорони здоров’я м. Харкова мені було надано дані про
наявність лікарняних закладів з 2000 по 2010 рік на території
Комінтернівського району м. Харкова
3) У районному відділі освіти взяла дані ,як змінювалась мережа
загальноосвітніх навчальних закладів Комінтернівського району м.
Харкова з 2000 по 2010 рік.
4) Проаналізувала статистичні дані, побудувала таблиці змін закладів
культурно-освітнього комплексу і закладів охорони здоров’я
Комінтернівського району м. Харкова з 2000 по 2010 рік.
5) Побудувала гістограми зміни складових частин культурно-освітнього
комплексу і комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м.
Харкова з 2000 по 2010 рік.
На основі аналізу складових частин культурно-освітнього комплексу і
комплексу охорони здоров’я Комінтернівського району м. Харкова з 2000 до
2010 рік я з’ясувала:

38. 1)В системі закладів освіти істотних змін не відбулося, збережена
мережа дошкільних закладів і загальноосвітніх навчальних закладів
Комінтернівського району м. Харкова.
2)У системі закладів охорони здоров’я змін не відбулося, за десять
років у Комінтернівському районі не було закрито жодного лікарняного
закладу.
3)У системі закладів культури відбувались наступні зміни:
А) зменшилась у три рази кількість закладів культури клубного типу на
території Комінтернівського району м. Харкова з 2000 до 2010 року.
Б) на території Комінтернівського району м. Харкова відсутні музеї і
театри і це не сприяє всебічному розвитку мешканців
Комінтернівського району м. Харкова.