Man 2014

1. 1
Міністерство освіти і науки України
Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації
Харківське територіальне відділення МАН України
Відділення Історико-географічне
Секція :Метеорологія і кліматології
Вплив агрометеорологічних факторів на підвищення
продуктивності вирощування технічних культур
( на прикладі Золочівського району Харківської області).
Роботувиконала:
Нестеренко Марія Андріївна,
учениця10-А класу
Харківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Науковий керівник:
Синяєва Оксана Анатоліївна,
вчитель географії
Харківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області,
кваліфікаційна категорія
«Спеціаліст вищої категорії»,
«Учитель методист»
Харків - 2014

2. 2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНАЧАСТИНА……………………………………….5
1.1. Соняшник – біологічні особливості………………………………………...5
1.2. Народно – господарськезначення вирощування соняшнику на території
України………………………………………………………………………….....6
1.3. Стан виробництва соняшнику в Харківській області……………………...7
1.4 Стан виробництвасоняшникуна території Золочівського району
Харківської області……………………………………………………………….9
1.5 Характеристика типів ґрунтів Харківської
області………………………................................................................................10
1.6. Грунтово – географічне районування Харківської області………………11
РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Агрометеорологічніфактори,які
впливають на вирощування соняшнику……………………………………….12
2.1. Вимоги до температури повітря…………………………………………...12
2.2. Вимоги до вологи…………………………………………………………...12
2.3. Вимоги до світла…………………………………………………………….13
2.4. Вимоги до температури ґрунту. …………………………………………...13
2.5. Сортиі гібриди……………………………………………………………...13
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………...15
3.1 Побудоваграфіків і діаграм на основіагрометеорологічнихпоказників.
3.1.1. Побудоваграфіків температури повітря на основіданих Золочівської
метеостанції 2009-2012 рр……………………………………………………...15
3.1.2. Побудовадіаграми опадів на основіданих Золочівськоїметеостанції
2009-2012 рр…………………………………………………………………….19
3.1.3. Побудоваграфіків температури ґрунтів на глибині 10 см на основі
даних Золочівської метеостанції 2009-2012 рр. ……………………………..25
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..32

3. 3
ВСТУП
Мета роботи:з’ясувати вплив агрометеорологічних показників: температури
повітря, температуру ґрунтів на глибині 0,1 м, кількість опадів, тип грунтів
на продуктивність вирощування соняшнику у Золочівському районі
Харківської області; побудувати відповідні графіки і діаграми
агрометеорологічних показників за даними метеостанції с.м.т. Золочів
Харківської області і їх проаналізувати.
Актуальність дослідження:
Соняшник - провідна олійна культура в Україні, яка порівняно з
іншими дає найбільше олії з одиниці площі.
Україна є не лише одним із лідерів виробництва товарного насіння
соняшнику, а й займає провідне місце серед експортерів олії цієї культури.
Для нормального росту і розвитку соняшник потребує відповідного
температурного режиму і вологозабезпеченості, тому визначення впливу
агрометеорологічних показників на підвищення продуктивності соняшнику
являється актуальним для нашого сьогодення.
Завдання дослідження:
1. Опрацювати бібліографічні джерела;
2. Проаналізувати стан виробництвасоняшнику на території України,
Харківської області.
3. У Харківському Гідрометцентрі взяти дані температури повітря, кількість
опадів в мм, які спостерігались на метеостанції Золочів за 2009 – 2012 рр.
4. Визначити якісний склад ґрунту на території Харківської області.
5. Скласти таблиці даних агрометеорологічнихпоказників за допомогою
програми Excel.
6. Накреслити графіки температури повітря за даними спостережень
метеостанції с. Золочів - 2009-2012рр. за допомогою програми Excel.
7. Накреслити діаграми розподілу опадів за даними метеостанції с Золочів за
2009-2012рр. за допомогоюпрограми Excel.

4. 4
8. Визначити температуру ґрунту на глибині 0,1 за допомогою метода
екстраполяції.
9. Накреслити графіки температури ґрунтів (на глибині -0,1 м) за даними
метеостанції с Золочів за 2009-2012рр. за допомогою програми Excel.
10.Визначити динаміку змін агрометеорологічнихфакторів, які здійснюють
максимальний вплив на продуктивність вирощування соняшнику.

5. 5
РОЗДІЛ І. Теоретична частина. Стан виробництва технічних (олійних)
культур.
1.1. Соняшник – біологічні особливості.
Соняшник (Heliantus annus L) належить до родини кошикоцвітих. Це
однорічна рослина висотою 2-4 м з добре розвиненими стрижневим і
бічними коренями, що проникають у ґрунт на глибину 2-3 м. Соняшник –
типова перехреснозапильна рослина. Запилення відбувається за допомогою
комах і вітру. Кращими температурами для соняшника є +20-30°, він починає
проростатизатемператури +5-8°, хоч сходидобрепереносять приморозки -5-
6°. Батьківщиною соняшнику вважають південно-західну частину Північної
Америки. У Європу культуру завезли іспанці в 1510 р. У Росію і Україну
культура потрапила у XVIII столітті із Голландії.
Довго його вирощували як декоративну рослину, лише зрідка - для
одержання насіння. Перші спроби добування олії з соняшнику провів у 1835
р. житель с. Олексіївки Воронезької губернії селянин Данило Бокарев, з
цього часу і почалось широке його вирощування і використання для
добування олії. Соняшникова олія містить ряд важливих для людини
компонентів: фосфатидів, вітамінів -А, Д, Е, К.
З серцевини соняшникових стебел виробляють папір і штучний шовк.
Соняшник використовується як лікарська рослина. Він є медоносною
рослиною, з 1 га одержують 35-40 кг меду.
Соняшник вирощують також як кормову культуру, згодовуючи зелену
масу тваринам у свіжому або засилосованому вигляді. Стебла соняшнику
містять багато калію і фосфору. При збиранні врожаю їх подрібнюють, а
потім приорюють. Кошики використовують на корм худобі.

6. 6
1.2. Народно – господарське значення вирощування соняшнику на
території України.
Соняшник є основною олійною культурою в Україні, яка порівняно з
іншими дає найбільше олії з одиниці площі. Насіння районованих сортів і
гібридів містять понад 48-50% жиру, 16-19% білку, а вихід олії при
заводській переробці становить майже 47%. Олія широко використовується
для виготовлення маргарину, консервів, хлібних і кондитерських виробів, а
також застосовується у миловарній, лакофарбовій та інших галузях
промисловості. При переробці насіння, крім олії, одержують макуху і шрот,
які є цінним кормом у тваринництві. Вирощена продукція залежно від
критеріїв якості розподіляється на вищий, перший або другий сорти.
.Питома вага технічних культур у структурі посівних площ
України, % Таблиця 1
Рік Соняшник Ріпак Соя Технічні
культури
Загальна
посівна площа
1990 5,00 0,00 0,30 11,60 100
2000 10,83 0,79 0,24 15,41 100
2001 8,96 0,43 0,29 13,53 100
2002 10,29 0,29 0,39 14,79 100
2003 15,95 0,28 0,83 21,36 100
2004 13,16 0,44 1,02 18,58 100
2005 14,37 0,79 1,68 20,20 100
2006 15,29 1.60 2,90 23,55 100
2007 13,83 3.22 2,57 22,72 100
2008 15,87 5,20 2,06 24,98 100
2009 15,68 3,93 2,39 24,25 100
2010 16,96 3,37 3,99 27,07 100
2011 17,57 100

7. 7
На підставі підвищення попиту на олійні культури у світі та збільшення
площ олійних культур в Україні можна очікувати збільшення виробництва
соняшнику в Україні і в подальшому.
1.3. Стан виробництва соняшникув Харківській області.
Харківська область посідає одне з провідних місць за виробництвом
соняшнику серед регіонів України. У 2012 році валовий збір соняшнику в
усіх категоріях господарств області склав 878,8 тис. т., серед регіонів країни
це 4-й показник, після Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської
областей. Досить важливим фактором є те, що агрокліматичні умови в
регіоні менш сприятливі, ніж у областей, які входять до трійки лідерів за
цими показниками. На Харківщині активно проводиться робота над
збільшенням виробництва соняшнику, що демонструє наступна гістограма.
Рис 1. Виробництво соняшнику , тис. т. (1990-2012) рр.
2012 100
2013 100

8. 8
Частка виробництва соняшникуу Харківській області збільшилася разом зі
збільшенням врожайностіданої культури.
Рис 2. Частка виробництваосновних сільськогосподарськихкультур
господарстваминаселення.
Рис. 3. Динаміка урожайностісоняшникана території Харківської області за
період 2000-2012 років ,ц/га.

9. 9
Збільшення посівних площ, а також збільшення врожайності
соняшника на території Харківської області призвели до поступового
збільшення валового збору сільськогосподарської культури. Отже,
вирощування соняшнику на території Харківської області є досить
прибутковою та перспективною справою.
1.4 Виробництво соняшникуна території Золочівськогорайону
Харківськоїобласті.
Золочівськийрайонрозташованийна північному заході Харківської області.
На сході і півдні межує з Дергачівським районом, на заході—
з Богодухівським, на північному заході — з Великописарівським
районом Сумської області, на півночі —
з Грайворонським та Борисовським районами Бєлгородської
області РосійськоїФедерації. Площа району 968,6 км², що становить 3,1 %
території області. Протяжність державного кордону26,4 км.
Територією району протікає кілька річок, серед них найбільшими
є: Уда, Мерла, Рогозянката Грайворонка, Лопань, Лозова. Крім того, у
районі розташованеРогозянськеводосховище та багато невеликих ставків.
Район розташованийу лісостеповій зоні. Клімат — помірно-
континентальний. Середньорічнітемператури: літня +20 °C С, зимова−8 °C.
Середня кількість опадів — 492 мм.
Виробництво соняшникув господарствахусіх організаційно-правових форм
складало 16,9 тис. тонн,( 2010 рік). Середня урожайність насіння соняшнику
становила 17,3 ц/га. Найкращі показникипо урожайності коливались від 20,7
ц/га до 30,4 ц/га.

10. 10
1.5. Характеристика типів ґрунтів Харківськоїобласті.
В ґрунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%),
звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%)
Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи
звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних
умов мають меншу родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів області
в сільськогосподарському виробництві використовуються лучно-чорноземні
та лучні переважно солонцювато-солончакуватіґрунти (23 тис.га), чорноземи
на пісках (7,7 тис. га) тощо. Лучно-болотні та болотні ґрунти (0,07 тис.га)
практично не використовуються.
Характерними для території області є реградовані ґрунти. До них
відносяться переважно темно-сірі опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи,
що пройшли складний шлях розвитку. Значні площі реградованих ґрунтів
розташованів межиріччях Уди, Лопань та Харків, а також у басейні верхньої
течії річки Мерла.
В окремих місцях області зустрічаються малогумусні чорноземи із
слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно меншій
площі під впливом гігроморфних умов сформувались солонцюваті та лучні
чорноземи. Вони розташовані біля річкових терас. У місцях поширення
солонцюватих чорноземів зустрічаються і плями солонців – найменш
родючих ґрунтів. Серед орних земель області нараховується 152,2 тис.га
кислих і 58,5 тис.га солонцевих ґрунтів, які потребують постійної хімічної
меліорації. Загальна облікова площа зрошуваних земель 90,7 тис.га, які є
значним резервом збільшення валових зборів с/г продукції. Про те їх
грунтово-меліоративний стан не відповідає науковим і технологічним
умовам.
Рівень родючості ґрунтів Харківської області наближається до
природного.

11. 11
З економічної точки зору, земельні ресурси найбільше інтенсивно
використовуються у двох профілюючих галузях - промисловості й
землеробстві.
1.6. Ґрунтово – географічнерайонуванняХарківськоїобласті.
На території Харківської області виділяють чотири ґрунтово – географічні
райони:
 Північно – західний лісостеповий з чорноземами типовими потужними
опідзоленими, вилугованими і сірими лісовими ґрунтами, до яких
відносяться Краснокутський, Богодухівський, Золочівський,
Дергачівський, Нововодолазький, Коломакський, Валківський,
Харківський, Зміївський райони;
 Північний лісостеповий з перехідними лісостеповими чорноземами
типовими потужними, які займають територію Вовчанського,
Великобурлуцького, Чугуївського, Печенізького та Шевченківського
районів;
 Південний степовий, характерний наявністю чорноземів звичайних
потужних – Красноградський, Зачепилівський, Кегичівський,
Сахновщинський, Первомайський, Лозівський, Близнюківський
райони;
 Східний степовий з чорноземамитиповими потужними й чорноземами
звичайними, куди входять Дворічанський, Куп’янський, Борівський,
Балаклійський, Ізюмський, Барвінківський райони.

12. 12
РОЗДІЛ ІІ. Агрометеорологічні фактори, які впливають на
продуктивність вирощування соняшнику.
2.1. Вимоги до температури повітря і температури ґрунту.
Соняшник - рослина степової зони. Він має специфічні вимоги до
температури повітря і ґрунту. У першій період вегетації він мало вимогливий
до тепла. Насіння проростає при 3-50С тепла, проте такої температури
недостатньо для нормального росту і при її підвищенні проростання
прискорюється. Встановлено, що для проростання насіння оптимальна
температура повітря має бути 12-140С і температура ґрунту на глибині 10 см
8-100С. Сходисоняшника переносять короткочасніприморозкидо мінус 80С.
Дальше зниження температури повітря спричиняє загибель точки росту.
Значної шкоди у період цвітіння і плодоношення завдають підвищені
температури. Оптимальна температура у цей період 23-27 0С.Температура
понад 300С стерилізує пилок, внаслідок чого збільшується пустозерність, а
також недостатньо наливається насіння. Для швидкорослихсортів та гібридів
сума температур вища за +10°С за період їхньої вегетації становить 1850°С,
ранньостиглих - 2000°С, середньостиглих - 2150°С.
2.2. Вимоги до вологи.
Соняшникналежить до посухостійких культур, одночаснодобререагує
на достатнє забезпечення вологою. Завдяки сильно розвиненій кореневій
системі і високій всмоктувальній силі кореня, він використовує вологу з
глибини до 3 м, при цьому може майже повністю висушувати 1,5-метровий
шар ґрунту. Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає
20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з верхніх
шарів ґрунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період утворення
кошика - цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають
недорозвиненими.

13. 13
2.3. Вимоги до світла.
Соняшник - рослина короткого дня, дуже вимогливий до інтенсивного
сонячногоосвітлення. При затіненні послаблюється рістрослин, формуються
дрібні кошики, витягується стебло, зменшується врожайність. У міру
просування на північ вегетаційний період його подовжується. Тривалість
вегетації сортів і гібридів соняшнику від сівби до достигання насіння в
Україні становить від 80 до 130 днів.
2.4. Вимоги до ґрунту.
Найкраще росте соняшник на чорноземах і каштанових ґрунтах з
нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину. У лісостепових
районах його розміщують на сірих і темно-сірих ґрунтах. Непридатні для
нього важкі, безструктурні ґрунти, а також легкі піщані та дуже кислі ґрунти.
Для підвищення врожайності соняшнику велике значення мають вчасне
лущення стерні і рання глибока зяблева оранка.
В усіх районах вирощування соняшнику глибока зяблева оранка більш
ефективна, ніж звичайна. Урожайність після оранки на глибину 28 см
становила 31,4, а після оранки на 33 см – 32,5 ц/га.
Соняшник вибагливий до поживних речовин. При врожаї насіння 21 ц/га
соняшник на 1 га споживає: азоту - 120, фосфору - 45, калію - 235 кг.
2.5. Сорти і гібриди.
Нині соняшник висівають переважно насінням гібридів,
продуктивність яких значно вища, ніж у сортів.
В Україні зареєстровано понад 90 сортів і гібридів. До районованих
гібридів соняшнику поширених у Степу і Лісостепу України належать:
скоростиглі (вегетаційний період 80 – 100 днів) – Одеський 149, Харківський
49, Кій, Красень, Еней, Титанік та інші; ранньостиглі (вегетаційний період
100 - 120 днів) – Одеський 122, Одеський 249, Світоч, Запорізький,

14. 14
Кондитерськийта інші; середньостиглі (вегетаційний період 100 – 140 днів) –
Краснодарський 885, Хортиця, Ортега, Оксана, Єврофлор та інші;
середньоранні (вегетаційний період 110 – 130 днів) – Казіо, Одеський 123,
Днепр, Згода та інші. Перспективні сорти: Аурасол, Вранац, Відок, Дарій,
Макао, Мілютін, Старобільський.

15. 15
Розділ ІІІ. Практична частина.
3.1 Побудова графіків і діаграм на основі агрометеорологічних
показників.
3.1.1. Побудова графіків температури повітря на основі даних
Золочівської метеостанції 2009-2012 рр.
На основі даних метеорологічних спостережень метеостанції с.м.т.
Золочів я побудувала графіки температури повітря за 2009-2012 рр.для
подальшого аналізу впливу температури повітря на продуктивність
вирощування соняшнику.
Температура повітря на станції с.м.т. Золочів 2009 рік
Таблиця №2
Місяць Температура повітря t C
І -5,2
ІІ -2,0
ІІІ 1,2
ІV 8,2
V 14,4
VI 20,9
VII 21,8
VIII 17,7
IX 16,3
X 8,7
XI 4,1
XII -4,5

16. 16
Графік температури повітря за даними метеостанції смтЗолочів
2009 год
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц Изменение температуры
воздуха
Рис 4
Температура повітря на станції смт Золочів 2010 рік
Таблиця №3
Місяць Температура повітря, С
І -10,9
ІІ -4,4
ІІІ -0,9
ІV 9,8
V 17,6
VI 22,2
VII 24,6
VIII 24,5
IX 14,8
X 5,2
XI 7,2
XII -2,4

17. 17
Графік температури повітря за даними метеостанції смтЗолочів
2010
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
30
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изм-ние темпер. воздуха
Рис 5
Температура повітря на станції смт Золочів 2011 рік
Таблиця №4
Місяць Температура повітря,С
І -7,3
ІІ -9,6
ІІІ -1,4
ІV 7,8
V 16,9
VI 20,2
VII 22,7
VIII 19,6

18. 18
IX 14,4
X 7,0
XI -0,2
XII 1,0
Графік температури повітря за даними метеостанції смтЗолочів. Рис 6
2011
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изменение темпер. воздуха
Температура повітря на станції смт Золочів 2012 рік
Таблиця №5
Місяць Температура повітря
І -4,9
ІІ -11,2
ІІІ -1,1
ІV 12,9
V 18,7
VI 20,5
VII 23,2
VIII 20,7
IX 15,4

19. 19
X 10,1
XI 3,4
XII -5,6
Графік температури повітря за даними метеостанції с.м.тЗолочів.
2012
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изменение темпер. воздуха
Рис 7
3.1.2. Побудовадіаграми опадів.
Потрібно зазначити, що опади також впливають на розвиток
соняшнику, тому у своїй роботі я також на основі даних метеостанції с.м.т
Золочів накреслила діаграми опадів за 2009-2012 рр. з подальшим їх
аналізом.

20. 20
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2009 рік.
Таблиця №6
Місяць Опади,мм
І 40,4
ІІ 69,1
ІІІ 78,5
ІV 3,9
V 58,5
VI 20,9
VII 58,7
VIII 161,0
IX 37,8
X 62,8
XI 50,7
XII 90,2

21. 21
Діаграма опадів за даними метеостанції с.м.т Золочів за 2009 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
Опади 40,4 69,1 78,5 3,9 58,5 20,9 58,7 161 37,8 62,8 50,7 90,2
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Рис 8
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2010 рік
Таблиця №7
Місяць Опади,мм
І 40,2
ІІ 56,4
ІІІ 25,3
ІV 27,3
V 19,2
VI 16,9

22. 22
VII 102,5
VIII 23,6
IX 105,0
X 65,6
XI 55,8
XII 76,0
Діаграма опадів за даними метеостанції с.м.т .Золочів за 2010 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади
Рис 9

23. 23
Опади за даними метеостанції с.м.тЗолочів за 2011 рік
Таблиця №8
Місяць Опади,мм
І 26,8
ІІ 21,7
ІІІ 10,0
ІV 33,0
V 24,8
VI 95,4
VII 56,2
VIII 12,4
IX 11,5
X 27,8
XI 9,9
XII 52,8
Діаграма опадів за даними метеостанції с.м.т Золочів за 2011 рік Рис 10
Опади
0
20
40
60
80
100
120
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади

24. 24
Опади за даними метеостанції с.м.тЗолочів за 2012 рік
Таблиця №9
Місяць Опади,мм
І 64,8
ІІ 25,1
ІІІ 23,3
ІV 19,3
V 29,7
VI 50,9
VII 74,7
VIII 104,7
IX 16,5
X 138,1
XI 16,3
XII 64,4
Діаграма опадів за даними метеостанції смт Золочів за 2012 рік.
Опади
0
20
40
60
80
100
120
140
160
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади
Рис 11.

25. 25
3.1.3. Побудова графіків температури ґрунтів на глибині 0,1 м,
на основі даних Золочівської метеостанції 2009-2012 рр.
На основі екстраполяції даних температури ґрунту метеостанції с.м.т.
Золочів я побудувала графіки температури грунту на глибині 0,1 м.
2009 рік
Таблиця №10
місяць Температура грунту на
глибині 0,1 м.
І -1,0
ІІ 1,0
ІІІ 2,0
ІV 9,0
V 19,0
VI 28,0
VII 22,0
VIII 19,0
IX 14,5
X 7,0
XI 4,0
XII -1,0

26. 26
Рис 12
Температура грунту глибині 0,1 м за даними метеостанції смт Золочів
2010 рік
Таблиця №11
місяць Температура грунту на глибині 0,1 м,0 С
І -2,0
ІІ -2,5
ІІІ 1,0
ІV 8,0
V 17,0
VI 27,0
VII 28,0
VIII 25,0
IX 16,0
X 8,0
XI 6,5
XII 0,5

27. 27
Рис 13
Температура грунту на глибині 0,1 м за даними метеостанції с.м. т. Золочів.
2011 рік
Таблиця №12
місяць Температура грунту на глибині 0,1 м0, С
І -1,5
ІІ -2,0
ІІІ -1,0
ІV 8,0
V 17,0
VI 26,0
VII 26,0
VIII 22,0
IX 17,0
X 9,0
XI 1,5
XII 0,0

28. 28
Рис 14
Температура грунту на глибині 0,1 м за даними метеостанції с.м.т Золочів.
2012 рік
Таблиця №13
місяць Температура грунту на глибині 0,1м,0 С
І -1,0
ІІ -2,5
ІІІ -0,5
ІV 8,0
V 20,0
VI 25,0
VII 25,0
VIII 23,0
IX 17,0
X 10,5
XI 6,5
XII 5,0

29. 29
Рис 15

30. 30
ВИСНОВКИ
Аналіз впливу агрометеорологічних факторів на продуктивність
вирощування технічних культур.
На основі складання таблиць і побудови графіків агрометеорологічних
показників: температури повітря,визначення температури ґрунту на глибині
0,1 м, методом екстраполяції, кількості опадів (мм), визначення типів ґрунтів
– я з’ясувала, що на території Золочівського району Харківської області
сприятливий період для проростання насіння соняшнику – це середня
температура повітря (12 – 140 С), такі температури повітря спостерігались у
кінці квітня і на початку травня: температура середня (квітень – травень) –
11,30 С( 2009 р)., температура середня (квітень – травень) – 13,70С( 2010р).,
температура середня (квітень – травень) – 12,40С( 2011р)., температура
середня (квітень – травень) – 15,80С( 2012 р). Таким чином, оптимальні сроки
висіву насіння соняшнику у Золочівському районі – це друга, третя декада
квітня Потрібно зазначити, що соняшник хоч і являється культурою
посухостійкою, але дуже вибагливий до витрачання води, через що його
одночасно слід віднести і до групи вологолюбних культур. Якщо
проаналізувати діаграми опадів (мм) за даними метеостанції с.м.т.Золочів за
2009 – 2012 рр., то потрібно відмітити, що максимальна кількість опадів
спостерігалась у період утворення кошиків, цвітіння, які збігаються з
інтенсивним ростом стебла і листа.
Середньомісячна кількість опадів (в мм) за липень мала наступні
показники:
2009 р. – 58,7 мм; 2010 р. – 102,5 мм; 2011р. – 56,2 мм; 2012 р. – 74,7 мм.
За серпень 2009 р. – 161 мм, 2010 р. – 23,6 мм, 2011 р. – 12,4 мм, 2012р. –
104,7 мм.
Якщо ми розглянемо вимоги до температури грунту, то з’ясуємо, що
для проростання насіння температура грунту на глибині 0,1 м повинна бути
8 – 100С.

31. 31
Я використала графіки термоізоплет за 2009 – 2012 роки, побудовані на
основі даних температури грунту метеостанції с.м.т.Золочів і за допомогою
метода екстраполяції втановила, що відповідна температура грунту на
глибині 0,1м спостерігалась у квітні: 2009 р. + 90С, 2010 р. - +80С, 2011р. -
+80С, 2012 р.- +80С, така температура грунту відповідає нормативним
вимогам висівання насіння соняшнику.
Що стосується якісного складу грунтів, то потрібно відмітити, що
територія Золочівського району Харківської області відноситься до північно
– західного лісостепового грунтового району, і на її території поширені
чорноземи типові потужні, чорноземи опідзолені, чорноземи типові потужні
вилуговані, темно – сірі й сірі лісові грунти. Типи грунтів на території
Золочівського району Харківської області сприяють вирощуванню
соняшнику в агрогосподарствах цього району.
Швидкі темпи росту споживання та потреби в рослинних жирах
призвели до того, що протягом 90-х років минулого століття та першого
десятиліття нового тисячоліття в аграрному секторі України відбувся різкий
перерозподіл посівних площ на користь групи олійних культур, де основну
роль відіграє соняшник - одна з найбільш прибуткових та високоліквідних
культур.

32. 32
Список використаних джерел:
1. Вергунов В. Класик ґрунтознавства. // Дзеркало тижня 2005 -
№ 43 (571)
5 листопада – С.
2. Гуральник П.Н., Дубинський Г.П., Мамикинова С.В. Метеорология.
Ленинград. - Гидрометеоиздат, 1982. – 416 с.
3. Научно–прикладной справочник по климату ССР. - Сер. 3.
Многолетние данные. – Ч. 1 - 6. - Вып. 10. - Украинская ССР. -
Кн. 1. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990. - 608 с.
4. Полевой определитель почв / Под ред. Полупана Н.И. и др. - К.:
Урожай, 1981. - 320 с.
5. Полупан Н.И. Классификация почв // Почвы Украины и повышене
их плодородия. Т.1. - К.: Урожай, 1988. - С. 116-127.
6. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І.,
Величко В.А. Визначник еколого-
генетичного статусу та родючості ґрунтів України. - К.: Колобіг,
2005. – 300 с.
7. Полупан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. Класифікація ґрунтів
України. - К.:
Аграрна наука, 2005. – 300 с.
8. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам випуск 3, частина
1. Метеорологічні спостереження на станціях. Державна гідрометеорологічна
служба. Київ 2011
9. Технології вирощування сільськогосподарських культур: Навчальний
посібник / О.В. Солошенко, Н.Ю.Гаврилович, В.І.Солошенко, Л.С.Осипова,
С.І.Кочетова; За ред. О.В.Солошенка – Харків: Торнадо, 2006. – 348 с.
10. Атлас Харьковской области. – К.: ГУГКиК, 1993.
11. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. – К.: УРЕ, 1989.- Т.1;
1990.- Т.2; 1993. – Т.3

33. 33
12. Голиков А.П., Благов В.П. Харьковская область (экономико –
географическая характеристика) // Экономическая география. – К.: Вища шк.,
1980. – Вып 28; 1981. – Вып. 30.
13. Рідний край: Навч. Посібник з народознавства / За ред.
І.Ф.Прокопенка. – Х.: Основа, 1993.
14. Фізична географія Харківської області / За ред. О.О. Жемерова. – Х.:
ХДУ, 1993.
15. Агрономія. / За ред. М.М. Городнього. – К.: Вища школа, 1995. – 525 с.
16. Гудзь В.П., Примак І.Д., Будьонний Ю.В. Землеробство. – К.: Урожай,
1996. -–384 с.
17. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. – К.: Урожай, 1988.
– 292 с.
18. Технология производства продукции растеневодства. / Под ред.
И.П. Фирсова. – М.: Агропромиздат, 1989. – 432 с.
19. Интенсивные технологии возделывания сельсько – хозяйственных
культур. / Под ред. Г.В. Коренева. – М: Агропромиздат, 1988. – 301 с.
20. Кравченко М.С., Злобін Ю.А., Царенко О.М. Землеробство. – К.:
Либідь, 2002.-494с.
21. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування
сільськогосподарських культур. – 2є видання, виправлене.- Київ: Центр
навчальної літератури, 2004.-808с.
22. Основи агрономії / За ред. О.В. Солошенка. – Х: Торнадо, 2003.-368с.
23. Фаренко О.М., Троценко В.І., Жотов О.Г., Жотова Г.О. Рослинництво з
основами кормовиробництва. – Суми: «Університетська книга», 2003.-384с.