VOL 3, No 60 (2020)

1. VOL 3, No 60 (2020)
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
• Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
• Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
• Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
• Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
• Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
• Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
• Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
• Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
• Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
• Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
• Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
• Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org

2. CONTENT
GEOGRAPHICAL SCIENCES
Grdzelishvili N., Kvaratskhelia L.
METHODOLOGICAL FEATURES AND PROBLEMS OF
ASSESSMENT OF TOURIST AND RECREATIONAL
RESOURCES OF THE TERRITORY..................................3
PHILOLOGICAL SCIENCES
Kovalevska A.
PATHOGENIC TEXTS IDENTIFICATION: CASE OF
UKRAINE......................................................................6
Akhvlediani M.
ON SLAVIC BORROWINGS IN THE RUSSIAN
LANGUAGE ..................................................................9
Karpenko Yu.
CONTENT ANALYSIS OF A PERFORMING ARTIST
IMAGE NEGATIVE MARKING (CONTRASTIVE ASPECT)
...................................................................................12
PHILOSOPHICAL SCIENCES
Karataban I., Kobleva Z.
FEATURES OF BUILDING TOLERANT RELATIONS IN
THE MODERN WORLD...............................................16
POLITICAL SCIENCES
Kostyrev A.
LIBERAL DEMOCRACY: FROM THE MASS SOCIETY
BROAD UNIVERSALISM TOWARD THE NETWORK
SOCIETY DEEP SOVEREIGNTY ....................................19
Makarenko M.
PUBLIC GOVERNANCE IN THE INCIDENT OF THE
EMERGENCY SITUATION: ESSENCE AND BASIC
CATEGORIES ..............................................................29
PSYCHOLOGICAL SCIENCES
Bobrovnikova N.
POSITIVE EXPERIENCE OF BULLYING PREVENTION IN
RUSSIA AND ABROAD................................................32
Gordyakova O., Lebedev A., Orlova N.
CONNECTION OF HIGHER SOCIAL EMOTIONS WITH
THE ATTITUDE OF VOTERS TO POLITICAL
ADVERTISING.............................................................37
SOCIAL SCIENCES
Talakvadze G.
SOCIAL, ECONOMIC AND IDEOLOGICAL
CONSEQUENCES OF THE PANDEMIC COVID-19........44
Kogan C.
THE SOCIAL NETWORKS’ EFFICIENCY IN THE PROCESS
OF SOCIAL INTERACTION CONSTRUCTION................50

3. Sciences of Europe # 60, (2020) 3
GEOGRAPHICAL SCIENCES
METHODOLOGICAL FEATURES AND PROBLEMS OF ASSESSMENT OF TOURIST AND
RECREATIONAL RESOURCES OF THE TERRITORY
Grdzelishvili N.,
Georgian Technical University
The Center Studying Productive Forces and Natural Resources of Georgia-Senior Researcher,
Doctor of economics;
New Higher Education Institute, professor
Kvaratskhelia L.
Georgian Technical University
The Center Studying Productive Forces and Natural Resources of Georgia-Senior Researcher,
Doctor of chemistry
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-3-3-5
ABSTRACT
The article presents the results of a study of theoretical approaches to the problem of economic assessment of
the tourism and recreational potential of the territory. The authors identify approaches to the economic assessment
of recreational resources and present a developed classification of methods for the economic assessment of recre-
ational resources. The territory of Georgia is a classic country of vertical zoning of geographical landscapes.
Keywords: tourist and recreational potential, economic evaluation, regional tourism, tourism development,
territory.
Introduction
Tourism development is an important task of the
state. Despite the appearance of a significant number of
scientific publications reflecting various aspects of the
economic development of regional tourism in Georgia,
attention is drawn to the fact that there is insufficient
scientific study of theoretical and methodological is-
sues of assessing the resource potential of regional tour-
ism development. In this regard, for effective manage-
ment of the tourism resource base, the tasks of system-
atization of known approaches to the assessment of
tourist resources, improvement of the methodology for
assessing the resources of tourism development are set.
[1]
There are 102 resorts and 182 tourist resort places
in Georgia today. More than 2 thousand mineral waters
have been identified in our country. Tskaltubo, Bor-
jomi, Shovi, Bakhmaro, Kazbegi districts are distin-
guished by their numbers of resorts. Also noteworthy is
the healing mud in Akhtala and Kumis. Our country na-
ture allows the best to develop both summer and winter
tourism. [9] Georgia's mountainous landscape, peaks of
varying complexity, and the existence of snow cover
for some time, provide a good opportunity for the de-
velopment of winter sports and mountaineering. The
development of tourism-recreational economy largely
depends on the economic and political situation in the
country. [10] When discussing recreational resources,
first and foremost attention is paid to the climate as the
most important factors of recreation and treatment.
Large amplitudes of relief in our country at certain
times of the year create favorable conditions for the cre-
ation of a so-called "comfortable climate". Here the
specifics of the climate are determined by the interac-
tion of sun, radiation, atmospheric circulation and dif-
ficult terrain. The highest rate of solar integral and es-
pecially ultraviolet radiation is observed in mountain-
ous areas, which significantly contributes to the healing
properties of mountain climate. For example, the best
conditions for the treatment of bronchial asthma are in
Bakuriani, for the treatment of tuberculosis - in Abas-
tumani and Tsem. The stunning nature of Georgia, the
diverse landscape, the Caucasus ridge covered with
constant snow and glaciers, the velvety subtropical
zone of the Black Sea, the watery rivers and the exotic
waterfalls, the original karst caves, mountain and sea-
side resorts, ancient cultural monuments, in general,
rich recreational resources create favorable conditions
for the development of the resort economy. The terri-
tory of Georgia is a classic country of vertical zoning
of geographical landscapes.
Results and Analysis
At the moment, the economic policy of the regions
is shifting its focus towards the rational and careful use
of the reserves of available natural resources and the
effective use of other resources of the region (eco-
nomic, including organizational, labor, financial, mate-
rial, and information resources). Under these condi-
tions, tourism can be used as a tool for the socio-eco-
nomic development of regions, which makes it possible
to effectively use the natural resource potential of the
territory and ensure the growth of GRP.
The resort tourism industry is one of the most im-
portant sectors of the economy in the world, its devel-
opment is directly related to the geographical location
of a given region, topography, vegetation Cover, fauna,
ecology, weather and climate. Weather and climate -
these are the two main factors, which determines the
bioclimatic resources of the place. In many countries
great attention is paid to evaluation and sustainable
management of tourism and recreational resources. [8]
Recreation (from the Latin "recreatio") is the res-
toration and development of a person's physical and
spiritual strength through outdoor recreation. Recrea-
tional resources are natural phenomena, natural, natu-
ral-anthropogenic and man-made objects, as well as ob-
jects of economic activity that have uniqueness, origi-
nality, exoticism, aesthetic appeal, accessibility, health-

4. 4 Sciences of Europe # 60, (2020)
improving and socio-cultural significance for recrea-
tional activities and are used for organizing various
forms and types of recreation. [2]
In studying the tourist and recreational potential of
the region, it is necessary to rely on a systematic ap-
proach that allows us to determine a comprehensive as-
sessment of the factors of formation of tourist and rec-
reational potential, taking into account their interrela-
tions.
Of great importance is the development and use of
integrated system methods for evaluating recreational
activities in health resorts. There are very few such
works, and they are of a specific regional nature. An
important point in the study of recreational activities on
the territory of health-improving areas is to determine
the system of rational nature management. [3]
Conditions for the development of regional tour-
ism are based on the territorial resource component, the
main structural elements of which are natural recrea-
tional resources and climatic conditions. The combina-
tion of natural recreational resources together with nat-
ural conditions forms the natural recreational potential.
[4] natural recreational resources of the territory can be
represented as the following components:
1. natural and recreational resources of the terri-
tory: landscapes, water, land, forest resources-taking
into account their uniqueness, aesthetic appeal, healing
and health significance, exoticism, as well as the tech-
nical feasibility and economic feasibility of involve-
ment in recreational activities.
2. Natural conditions of the territory: geographical
location, climatic characteristics-taking into account
their impact on the possibility of organizing recrea-
tional activities.
3. environmental conditions of the territory: the
state of the natural environment – the assessment of
their impact on the possibility of involving the natural
conditions and resources of the territory in the sphere
of recreation.
The assessment of Natural and recreational re-
sources of the region was carried out in the context of
its municipal subjects according to the following indi-
cators:
1. provision of the subject with natural and recre-
ational resources
Where Vj
npn - is an indicator of the availability of
natural and recreational resources of the j-th subject;
Nij
n – value of the coefficient of provision of the i-
th type with resources of the j-th subject;
Ki
– weight coefficient of the indicator.
Coefficients of provision of natural and recrea-
tional resources of subjects were determined by the for-
mula:
where Nij - is the coefficient of provision of the i-
th type of resources of the j-th subject;
Sij – area of the I-th resource type of the j-th sub-
ject;
Si – area of the j-th subject.
The coefficient of comfort and attractiveness of
natural conditions and resources of the subject is calcu-
lated by the formula:
where Wij - is the coefficient of comfort and attrac-
tiveness of the i-th type of resource or natural condi-
tions of the j-th subject;
tij – value of the indicator of the I-th type of re-
source or natural conditions of the j-th subject in points;
Gj – the total value of indicators in points of the I-
th type of resource or natural conditions of all subjects.
Economic assessment of natural recreational re-
sources is one of the most complex and undeveloped
problems of economic science. For a long time, natural
resources were outside the scope of the economic as-
sessment system. This is because the concept of free
natural resources was widespread.
The essence of the economic assessment of natural
resources is determined by the specifics of their use
value, interpreted, on the one hand, as utility, on the
other – as a carrier of value and a material element of
wealth. The utility of an item is determined by prefer-
ence, which eliminates the uncertainty of choice. [5]
For the economic assessment of natural recrea-
tional resources, it is necessary to develop estimated in-
dicators of their social value, reflecting the ability of
resources to meet the needs of the population in sana-
torium treatment, recreation and tourism, the socio-eco-
nomic effect of recreational nature management, as
well as the effectiveness of natural resources develop-
ment in various areas of use. The latter is important for
choosing the optimal environmental management op-
tion. An economic assessment of natural resources can
be made based on the cost of replacing the estimated
natural resource with a similar one in another place.
This takes into account development costs and in-
creased transport costs. But for agricultural, industrial
and other uses of natural resources, it is not difficult to
find equivalents in other areas to meet their needs. The
uniqueness of Georgia's natural resources for recreation
and its limited territory make the use value of Georgia's
recreational potential very high, which is confirmed by
sociological research.
Economic assessment is the most important, be-
cause it allows you to assess the effectiveness of the use
of tourist resources and the effectiveness of the devel-
opment of new tourist territories. There are several ap-
proaches to the economic assessment of recreational re-
sources of the territory.
1. the Cost approach is based on determining the
amount of incurred or necessary costs of public labor
for the development, reproduction/restoration or re-
placement of tourist and recreational resources. This
approach is applicable only to a small number of tourist
and recreational resources, in addition, it does not take
into account the effectiveness of their use

5. Sciences of Europe # 60, (2020) 5
2. the Revenue approach is to determine the value
of the object of assessment based on the expected
amount of income, the time of their receipt and risks.
For evaluation, it is necessary to determine the net op-
erating income from the object of evaluation and the
capitalization or discount ratio, the ratio of which al-
lows you to evaluate the object.
3. the Comparative approach is based on compar-
ing the object being evaluated with similar objects in
terms of utility, with corrections that take into account
the differences between them.
4. the Rent approach to the assessment of tourist
and recreational resources and potential of the territory
is based on differential rent. Tourist rent is considered
as a real source of additional financial resources to the
country's budget. The mechanism for determining rent
is to establish payments for natural resources manage-
ment, which depend on the intensity of use of tourist
resources. Rent assessment allows you to determine the
additional costs that may arise due to the retirement of
a certain resource from operation (for example, replac-
ing recreational use of the forest with operational use).
The methodology for determining rent assessment has
not yet been finalized.
5. non-Market approaches to valuation consist in
determining the amount that a society, society or indi-
vidual is willing to spend on preserving the object of
valuation and / or using it. [6]
It should be noted that the economic assessment of
tourist resources also involves the analysis of indicators
of the effectiveness of the use of tourist resources in the
region, reflecting the quantitative volume of sales of
tourist services and their quality. Economic assessment
of tourist and recreational resources and potential of the
territory is of great economic importance.
Conclusions
Georgia is one of those rare countries that have al-
most all natural resort and recreational resources. [7].
The necessity to increase attention to the development
of tourism in the regions of Georgia is obvious. The ex-
isting high tourist potential of most regions is poorly
used, as evidenced by Geostat data showing the pres-
ence of a disparity in tourist flows.
The creation of a single integrated model of the
inventory of tourist resources is necessary for inte-
grated planning of tourism development in a particular
region. It is the basis for the development of targeted
programs and concepts for the development of tourism
in the regions. Drawing up the inventory of tourist re-
sources will reveal the strengths and weaknesses of the
territory both from the point of view of specialists and
from the point of view of tourists.
The analysis of the natural and recreational poten-
tial of the territory can be used in the formation of en-
vironmental passports of municipalities, tourist pass-
ports of natural objects, drawing up tourist routes, used
in the formation of investment passports of territories,
drawing up regional tourism development programs,
programs of socio-economic development of the re-
gion, which, in our opinion, can help attract additional
investment and replenish the regional budget.
References
1. Gavrilov A. I. Development of the resource po-
tential of tourism at the regional level: socio-economic
factors [Text] / / Problems of theory and practice of
management. - A. I. Gavrilov 2011. - No. 11.- P. 50-55.
2. Bogolyubova S. A. Ecological and economic
assessment of recreational resources: textbook. manual
for students. higher. studies'. Moscow: publishing cen-
ter "Academy", 2009. 256 p.
3. Oborin M. S., Klimova O. V. Natural Factor as
a Basic Foundation of the Recreational Activity. Ser.:
Natural nauki, 2012, no. 29, pp. 119-122.
4. Zaliznyak, Y. A. Regional tourism: the basic
characteristics and conditions of development / E. A.
Zaliznyak / Bulletin of the Volgograd state University,
Ser. 3, Ekon. Ecol. – 2011. – № 2(19). – Pp. 70-77.
5. Recreation: Socio-economic and legal aspects//
Edited By V. K. Mamutov. - K.: Naukova Dumka,
1992. - 143 p.
6. Sarancha M.A. Potentsial and the organization
of tourist and recreational activity.
7. Natural resources of Georgia Volume 2. Chap-
ter 8. therapeutic (resort and recreational) resources Pp.
875-1065. Georgian technical University. Industrial
forces and natural resources center
8. Kyfiak, V., 2010, The Strategy of Territorial
Recreational Systems Development: Theory, Method-
ology, Practice: monograph; Kyiiv, 427 p.
9. L. Kvaratskhelia, M. Metreveli - natural recrea-
tional resources and prospects of their use. In mono-
graph"natural resources of Tbilisi and prospects of their
use" Georgian Technical University The Center Study-
ing Productive Forces and Natural Resources of Geor-
gia. Tbilsi 2012
10. A. Devadze, N., Grdzelishvili - Tourism in
Georgia - situation, problems and prospects’’ mono-
graphs. p.272. TB. 2012.

6. 6 Sciences of Europe # 60, (2020)
PHILOLOGICAL SCIENCES
PATHOGENIC TEXTS IDENTIFICATION: CASE OF UKRAINE
Kovalevska A.
Odesa Regional Institute for Public Administration
of the National Academy for Public Administration
under the President of Ukraine
PhD in Philology, Associate Professor
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-3-6-9
ABSTRACT
The article is dedicated to the analysis of researches available in contemporary scientific paradigms on the
study of pathogenic texts, defining the general concept of a pathogenic text and picking out the typical features of
pathogenic texts available in the Ukrainian information space. Particular attention is paid to the coherence of the
legislative aspect of this problem with the actual linguistic features, whereas relevant legislation and bylaws do
not always take into account the inherent suggestiveness of advertising texts, which significantly complicates the
process of identifying them for further appropriate management decisions to be taken to limit their distribution or
totally prohibit operation in the state information field. The article also considers the issue of correlation between
influential, suggestive and manipulative texts and highlights the differences between these units, which would
allow a more accurate qualification of the arrays of this such nature in the Ukrainian information space. The author
also distinguishes the concepts of illegal and pathogenic texts. The prospects of research in the paradigm of stud-
ying pathogenic texts are also outlined.
Keywords: pathogenic text, advertising, manipulation, suggestion, information space, media space, Ukraine,
legistation, identification mechanisms.
Introduction
The modern information space, which currently
includes most of the developed countries of the world,
makes its adjustments in the lives of humanity as a
whole and its individual members, as it is "accompa-
nied not only by quantitative changes which result in
deeper penetration of communication into all spheres of
society, but also qualitative changes" [2, p. 86], among
which M. Butyrina singles out, for example, "changes
in the nature of production and transmission of infor-
mation, homogenization and massification of the audi-
ence under the influence of homogeneous content, the
emergence of media criticism" [2, p. 86].
But, despite the obvious advantages of new infor-
mation technologies in general and mass media in par-
ticular, one should not forget about the obvious conse-
quences of these results of communication, which in
both philosophical and technical-technological sense is
considered "not only as a benefit to mankind, but and
as a problem that can have dramatic consequences" [2,
p. 86], which determines the relevance of this research,
aimed at identifying typical features of pathogenic texts
in incorrect advertising by analyzing the legislative as-
pect of this problem, defining general criteria for incor-
rect advertising and research coherence of legislation
texts and actually linguistic indicators of incorrect ad-
vertising. The object of our study is the pathogenic text
as such, and the subject is the objective criteria for iden-
tifying pathogenic texts in the area legislation of
Ukraine.
In this aspect, there is also the phenomenon of
harmful or pathogenic texts as such semiotic structures
with built-in mechanisms of self-expansion, which are
"prohibited by law or do not fit into the framework of
dominant social morality" [13, p. 32], and which are
present in almost all prevalent in modern information
space of information: advertising, news, and especially
– in the texts distributed in the information wars, the
main purpose of which is to manipulate the masses and
weaken the moral and material forces of the enemy or
competitor and strengthen their own.
Analysis of recent studies
Ukrainian researchers of the phenomenon of path-
ogenic texts B. Potyatynyk and M. Lozynsky single out
the following features of a pathogenic text: focus on un-
dermining faith in God; focus on undermining national
and state interests; threat to global security; threat to
public morality; leading to neglect of fundamental hu-
man rights and freedoms; harmful psychological influ-
ence (excessive demonstration of violence) [10, p. 32],
where the latter is of concern to scientists who note the
harmful ability of certain products distributed in the
media through communication technologies to have an
exciting effect on the audience and potential "harm to
moral and mental health of an individual, nation, state,
humanity" [10, 209], for a low-quality text that exists
in a free information space can also cause disease, but
not of an individual organism, but of the whole society,
which motivates the researchers to search for ways to
find a "cure" of a kind.
According to Y. Vasylkivsky, a pathogenic text
has a detrimental effect on the recipient, causes emo-
tions of satisfaction, dissatisfaction or mixed ones, and
akso brings a negative perlocutionary effect, which is
manifested through the development of dependence on
a particular person or idea, generation of myths, stere-
otypes, destruction of critical thinking, thus, such texts
are "informationally empty" because they are of no
value and waste the reader's time [3, p. 360].
According to the Ukrainian researcher of media
space K. Serazhym, pathogenic texts are ones that con-
tain propaganda of class, racial hatred, pornography,
hyperbolized advertising, totalitarian communication

7. Sciences of Europe # 60, (2020) 7
[12, p. 156], because "these are not isolated cases re-
lated, for example, with inaccurate information, decep-
tion, which, of course, can have harmful or even fatal
consequences for a certain person” [12, p. 157].
Another Ukrainian researcher, S. Proskurkina, de-
fines pathogenic texts as ones “aimed at destroying
faith in God; aimed at undermining national and state
interests; those that threaten the security of mankind;
texts that pose a threat to public morality; texts that
have a harmful psychological effect on a person; texts
that promote evil in any form: it is callousness, cruelty,
hatred, rudeness, permissiveness, and so on…" [11].
N. Lishchynska notes that pathogenicity is mani-
fested at the level of content (information content of the
text), form, influence on the consciousness of the recip-
ient in a particular context, as well as at the level of
"conflict of interpretations": one text is perceived dif-
ferently by recipients due to different contexts (non-
textual factor, which is determined by the information
experience, which is formed under the influence of the
information environment). In this case, the pathogenic-
ity is "taken out of the text" [8].
According to L. Massimova, “in a broad sense,
any low-quality text is a pathogenic one. In a narrow
sense, it is a text in which a mechanism is built in that
forces the reader to waste his time. And these are not
necessarily texts that depict erotica for the sake of erot-
ica, or violence for the sake of violence. These texts are
seemingly innocent, because they adhere to the estab-
lished norms of morality… The harmfulness of such
texts is that they teach to consume information without
any effort, thus developing the habit of uncritical per-
ception of texts. The unifying element in this classifi-
cation is the manipulation of consciousness and the
negative impact on the audience" [9].
Analysis and results
In this context, in our opinion, the concept of ma-
nipulativeness and influence of the text needs to be clar-
ified, as not all influential texts are manipulative [7].
Sharing the opinion of researchers of linguistic and
communicative influence T. Yu. Kovalevskaya and N.
Kutuza, we emphasize that the difference between
these concepts is that the concept of influence, being a
hyperonym, includes both the concept of manipulation
and the concept of suggestion and persuasion, where :
- persuasion is "influence on consciousness by
building a rational argument" [7, p. 152];
- suggestion is the influence on the conscious-
ness or subconscious "through the emotional sphere"
[7, p. 152] with the help of appropriate verbal or non-
verbal techniques, but without a clear goal of the ad-
dressee to achieve certain tangible or intangible goals
through the implementation of this influence;
- manipulation is also an impact on the con-
sciousness or subconscious "through the emotional
sphere" [7, p. 152] with the help of appropriate verbal
or nonverbal techniques, but with a clear goal of the ad-
dressee to achieve certain tangible or intangible goals
through the implementation of this influence.
Given this understanding of influence, it makes
more sense to attribute manipulative texts to pathogenic
texts rather than all influential ones in general, since
texts such as religious treatises, as research has shown
[6], have a hallmark of suggestiveness, which neverthe-
less, does not make them actually pathogenic.
Thus, according to the scientific achievements of
scientists who care about the environmental problems
of the domestic media space, the main features of path-
ogenic texts can be attributed to:
- wasting time of the recipient (this feature is es-
pecially evident when the actual advertising texts are
intentionally presented as documentary or informa-
tional);
- manipulation of the recipient's attention (eg,
shifting the focus of the recipient's attention to objec-
tively uninformative sentences and details of the text in
order to distract from the main thing);
- incorrect use of technical means, which leads
to incorrect perception or understanding of advertising,
which, in turn, negatively affects the reader;
- gender imbalance (eg, stereotypical portrayal
of a woman as a housewife, servant or toy, or deliberate
sexualization of her image);
- non-compliance with the law (violation by ad-
vertisers of the legal requirements set out in the relevant
regulations) [3, p. 362 – 363].
In our work, we will pay special attention to the
last aspect, because, given the European vector of
Ukraine's development, its legislation must be harmo-
nized and brought into line with the best European
standards, and the security of the country's information
space is one of the keys to security of its citizens. Many
scholars emphasize the possibility of identifying the
pathogenicity of a text by determining its relationship
to a non-linguistic category of compliance with current
legislation. In view of this, it should be noted that in
Ukraine, this aspect is regulated by a number of laws,
including the Law of Ukraine on Printed Mass Media
(Press) in Ukraine, the Law of Ukraine on Information,
the Law of Ukraine on Advertising, etc., but legislation
does not always consider the specifics of advertising as
an immanently suggestogenic text [6, 7, 14], which sig-
nificantly complicates diagnosing the level of its path-
ogenicity.
For example, s/p 4 of item 1 of Art. 8 of the "Law
of Ukraine on Advertising" states that advertising pro-
hibits "the use of tools and technologies that affect the
subconscious of consumers of advertising" [5], how-
ever, as it wasproved in studies of leading Ukrainian
and foreign scientists, the leading function of any ad-
vertising is suggestive one, which is realized precisely
in influence on the subconscious of the recipient, acti-
vating the non-dominant perception and carrying out
corrective processes in the psychostructure of the indi-
vidual. Therefore, in the advertising text, it is almost
impossible to avoid the use of appropriate psycholin-
guistic technologies without causing their significant
damage to its effectiveness, and hence the marketing
component of the advertising campaign in general.
Paragraph 1 of Art. 10 of the Law of Ukraine "On
Advertising" prohibits the use of "unfair" advertising
[5], defined in the same Law as one that "misleads or
may mislead consumers of advertising, harm individu-
als, the state or society due to inaccuracy, ambiguity,
exaggeration, silence, violation of the requirements for
time, place and method of distribution" [5]. However,

8. 8 Sciences of Europe # 60, (2020)
such elements as ambiguity (having several meanings),
exaggeration and omission are components of the met-
amodel of language [6, 12, 14], through which the in-
fluential function of advertising in part and fideistic
texts in general is realized.
Paragraph 3 of Art. 7 of the "Law of Ukraine on
Advertising" states that advertising "should not contain
information or images that violate ethical, humanistic,
moral norms, disregard the rules of decency" [5], but
the very concept of ethics, humanities and moral norms
in the Law is not interpreted, therefore, their definition
is left to the discretion of the general public, which, in
our opinion, is unacceptable, as such concepts are too
layered, diffuse for a clear conventional interpretation,
which makes it completely impossible to comply with
this rule.
The same could be said about one of the principles
of advertising, defined in the Law as "the use of forms
and means that do not harm the consumer advertising"
[5], as the question of the division of advertising forms
and means into harmful and harmless remains open.
B. Potyatynyk and M. Lozynsky generally divide
pathogenic texts into those that contribute to the spread
in mass communication: violence; pornography; texts
of totalitarian ideology and propaganda [10, 34].
The first two varieties are obviously pathogenic,
based on the emotions of dissatisfaction and satisfac-
tion, respectively, and are explicitly prohibited by cur-
rent legislation, as the Art. 3 of the Law of Ukraine "On
Print Media (Press) in Ukraine" states that it is prohib-
ited to use the printed media for:
- calls for the seizure of power, forcible change of
the constitutional order or territorial integrity of
Ukraine;
- propaganda of war, violence and cruelty;
- incitement to racial, national, religious hatred;
- distribution of pornography, as well as for the
purpose of committing terrorist acts and other criminal
acts;
- propaganda of communist and / or National So-
cialist (Nazi) totalitarian regimes and their symbols;
- popularization or propaganda of the aggressor
state and its authorities, representatives of the aggressor
state authorities and their actions that create a positive
image of the aggressor state, justify or recognize the
lawful occupation of the territory of Ukraine [4].
The third type of pathogenic texts, although re-
lated to paragraphs 1, 5, 6 of Art. 3 of the Law, is quite
difficult to attribute to the actually illegal, because,
even correlating them with all the previous ones, we
can agree with F. Batsevich, who argues that "these fea-
tures are not subject to a clear criterion and are largely
subjective" [1, p. 153] , because it is not always possi-
ble to definitively determine the pathogenicity or ade-
quacy of the text, and to take appropriate preventive
measures, because legislation, unfortunately, does not
always keep pace with the rapid development of new
information technologies and scientific advances in
modern society.
Suggestions and prospects of further research
We believe that the clarification of inaccuracies
and contradictory provisions in the legislation on the is-
sues covered in the work will serve not only in the eth-
icization and ecologization of the state’s information
space, and in the possible formation of appropriate soft-
ware solutions in the field of state information security
of Ukraine, which emphasizes the prospects for further
development of this problem and requires not only clar-
ification of the definition of the actual pathogenicity of
the text or discourse, but also by neutralizing and typol-
ogizing these concepts, which will be the focus of our
further scientific research.
References
1. Batsevych F. S. Osnovy komunikatyvnoi
linhvistyky : pidruchnyk [Fundamentals of communi-
cative linguistics: a textbook]. - Kyiv : Akademiia,
2004. – 344 p.
2. Butyrina M. V. Stereotypy masovoi
svidomosti: osoblyvosti formuvannia ta
funktsionuvannia u media seredovyshchi: monohrafiia
[Stereotypes of mass consciousness: features of for-
mation and functioning in the media environment:
monograph]. Dnipropetrovsk: Vydavnytstvo «Slovo»,
2009. - 368 p.
3. Vasylkivskyi Yu. & Kitsa M. Patohennist
reklasnoho tekstu v ukrainskom mediaprostori:
shliakhy vykorinennia [Pathogenicity of advertising
text in the Ukrainian media space: ways to eradicate],
Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia zhurnalistyka,
Lviv, No. 36, 2012. - pp. 359 – 364.
4. Zakon Ukrainy «Pro drukovani zasoby
masovoi informatsii (presu) v Ukraini» [Law of
Ukraine "On Printed Mass Media (Press) in Ukraine"].
[Electronic resource]. Access mode: https://za-
kon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text .
5. Zakon Ukrainy «Pro reklamu» [Law of
Ukraine "On Advertising"]. [Electronic resource].
Access mode: http://za-
kon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=270%2F9
6-%E2%F0351 .
6. Kovalevska T. Yu. Komunikatyvni aspekty
neirolinhvistychnoho prohramuvannia : Monohrafiia
[Communicative aspects of neurolinguistic program-
ming: Monograph]. Odessa: Astroprint, 2001. – 344 p.
7. Kutuza N. V. Komunikatyvna suhestiia v
reklamnomu dyskursi: psykholinhvistychnyi aspekt:
monohrafiia [Communicative suggestion in advertising
discourse: psycholinguistic aspect: monograph]. Kyiv :
Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2018. – 736 p.
8. Lishchynska N. Patohennyi tekst yak zasib
masovoi manipuliatsii [Pathogenic text as a means of
mass manipulation]. [Electronic resource]. Access
mode:
http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6713/1/Lis
hchynska_stattia.docx .
9. Masimova L. Kryterii patohennosti tekstu
[Criteria for pathogenicity of the text]. [Electronic
resource]. Access mode: http://nbuv.gov.ua/por-
tal/socgum/nzizh/2010 _ 41/Masimova.pdf .
10. Potiatynyk B. & Lozynskyi, M. Patohennyi
tekst [Pathogenic text]. Lviv: Misioner, 1996. – 296 p.
11. Proskurkina S. Semantychnyi prostir
suchasnoho publitsystychnoho tekstu [Semantic space
of modern journalistic text]. [Electronic resource].

9. Sciences of Europe # 60, (2020) 9
Access mode:
http://bibl.kma.mk.ua/pdf/naukpraci/movoz-
navtvo/2010/138-125-12.pdf [in Ukrainian].
12. Serazhym K. S. Tekstoznavstvo: pidruchnyk
[Textology: a textbook]. Kyiv : VPTs «Kyivskyi
universytet», 2008. – 527 p.
13. Bass C. D. Building castles on sand. Under-
estimating the tide of information operations.
[Electronic resource]. Access mode:
http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a526394.pdf .
14. Kovalevska T. & Kovalevska A. Utilizing
the Neurolinguistic Programming Technologies in For-
eign languages Teaching Practice in Ukrainian Univer-
sities. Arab World English Journal: Special Issue on
English in Ukrainian Context, 2020. - Pp. 184 – 193.
DOI: https://dx.doi.org/10.24093/awej/elt3.16.
О СЛАВЯНСКИХ ЗАИМСТВОВАНИЯХ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Ахвледиани М.
Батумский государственный университет Шота Руставели (Грузия)
Ассоциированный профессор
ON SLAVIC BORROWINGS IN THE RUSSIAN LANGUAGE
Akhvlediani M.
Batumi Shota Rustaveli State University (Georgia)
Associate Professor
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-3-9-12
Аннотация
Статья посвящена одному из наиболее живых и социально значимых процессов, происходящих в рус-
ском языке – заимствованию иноязычной лексики. В исследовании приводится и классифицируется боль-
шая часть наиболее употребительных слов, заимствованных из близкородственных языков. Прослежива-
ется сложный путь вхождения некоторых из них в лексическую систему русского языка.
Большая часть заимствований приходится на старославянский и западноевропейские языки. Заим-
ствования же из близкородственных славянских языков сравнительно немногочисленны. В русском языке
имеются заимствования из польского, украинского, белорусского языков. Единичны заимствования из
чешского, болгарского, сербского языков.
Особую роль в пополнении русской лексики сыграл польский язык, через который в русский язык
пришли многие слова из западноевропейских языков. Большая часть польских заимствований в русском
языке образована от чужеродных корней и, в свою очередь, восходит к немецкому, латинскому, француз-
скому, итальянскому и другим языкам.
Языком-посредником при заимствованиях в русский из западных языков служили также украинский
и белорусский языки.
Заимствований из современного болгарского языка в русском почти нет. Однако в русском и болгар-
ском языках есть слова, которые звучат сходным образом, но имеют разные значения: булка (невеста),
чушка (перец), майка (мать).
Все родственные славянские заимствования близки русскому языку, его грамматической системе,
быстро ассимилировались и лишь этимологически могут быть названы заимствованиями.
Abstract
Borrowing foreign words is one of the most active and socially important processes in the Russian Language.
Most borrowings comprise the old Slavic and West European languages. However, the number of words from
the related Slavic languages is relatively modest. The existing ones have come from Polish, Ukrainian, and Belarus,
as well as singular cases of words borrowed from Czech, contemporary Bulgarian, and Serbian. The Polish lan-
guage played the crucial role in building Russian vocabulary as it enriched Russian with multiple words from the
Western European languages. Most Polish borrowings in Russian have foreign roots with the German, Latin,
French, Italian, etc. origin.
The transit languages for transferring words from the Western European languages were Ukrainian and Bel-
arus.
There are nearly no borrowings from the Bulgarian language; there are number of words though, which sound
similarly but differ in meaning: булка (невеста - bride), чушка (перец - pepper), майка (мать - mother).
All related Slavic borrowings are close to Russian and its grammatical system, assimilate quickly, and only
etymologically can bear the name of borrowings.
Ключевые слова: родственные славянские заимствования, язык- приёмник, язык-посредник,
чужеродные корни, польские заимствования.
Keywords: Related Slavic borrowing, recipient language, mediator language, foreign roots, Polish borrow-
ing.

10. 10 Sciences of Europe # 60, (2020)
Взаимовлияние и взаимопроникновение двух
и более языков происходило на протяжении всей
истории человечества. Заимствование иноязычной
лексики – один из наиболее живых и социально зна-
чимых процессов, происходящих в русском языке.
Отношение к заимствованиям неоднозначно:
кто-то считает, что это угрожает самобытности рус-
ского языка, при этом часто забывая об отсутствии
эквивалента, другие же неоправданно обращаются
к "чужой" лексике, стараются в каждую фразу вста-
вить нерусское слово. Однако иноязычная лексика
не вредит русскому языку, так как его основной
словарь и грамматический строй сохраняются. И
наличие заимствований никак не доказывают его
бедность. Если заимствованное слово видоизменя-
ется и закрепляется в новой лексической системе,
то это свидетельствует как раз об активности
языка-приёмника.
Большая часть заимствований приходится на
старославянский и западноевропейские языки. За-
имствования же из близкородственных славянских
языков сравнительно немногочисленны. В русском
языке имеются заимствования из польского, укра-
инского, белорусского языков. Единичны заим-
ствования из чешского, современного болгарского,
сербского и других языков. По времени проникно-
вения они являются более поздними, чем старосла-
вянизмы. Так, большая часть заимствований из
польского языка датируется лишь XVII-XVIII вв.
Структурная близость славянских языков,
общность их происхождения, а также многовеко-
вые экономические и культурные связи славян спо-
собствовали активному влиянию их языков друг на
друга.
Особую роль в пополнении русской лексики
сыграл польский язык, через который в русский
пришли многие слова из западноевропейских язы-
ков.
Польский учёный В. Витковский в «Новом
словаре польских заимствований в русском языке»
приводит список около 7500 полонизмов (Витков-
ский В. 2006). Он отмечает, что до сих пор в лите-
ратурном русском языке употребляется больше
1000 слов, заимствованных из польского языка или
через его посредство. В известном и популярном
«Кратком этимологическом словаре», вышедшем
под редакцией С. Г. Бархударова, приводится более
220, заимствованных русским языком, полонизмов
(Шанский Н. 1970).
Большая часть польских заимствований в рус-
ском языке образована от чужеродных корней и, в
свою очередь, восходит к немецкому, латинскому,
французскому, итальянскому и другим языкам.
Через посредство польского в русский язык во-
шли следующие слова с немецкими корнями: аист,
бант, бляха, брак, ванна, вахмистр, вахта, винт,
гвалт, гоголь-моголь, грунт, гурт (стадо), дратва,
дышло, замша, каплун, карлик, кацавейка, крахмал,
малевать, мещанин, мордовать, обшлаг, отвага,
пачка, рада, рисовать, рисунок, рыдван (род эки-
пажа), рынок, рычаг, скарб, смак, смачный, сталь,
танец, трамбовать, фалда, фальшивый, фартук,
фехтовать, фига, фиолетовый, фунт, шалфей,
шельма, шинок, шкодить, шлея, шлифовать,
шляхта, шнур, шомпол, шоры, шпик (сало),
шпилька, шрам, штука, штурм, штык, шулер, шу-
ровать, юбка, ярмарка и некоторые другие.
К латинскому языку восходят полонизмы: ав-
тор, аккуратный, вариация, гитара, индюк, кани-
кулы, канцелярия, кляуза, нуль, медик, объект, ока-
зия, опека (калька), пенсия, персона, подданный
(калька), титулярный, трактир, шпаргалка и др.
Французскими по происхождению являются
полонизмы: адрес, аллея, артиллерия, бригада, бу-
тылка, деликатный, кальсоны, каналья, курьер, ле-
гавый, пунцовый, тасовать, фармазон, шаль и др.
Сравнительно меньше слов через посредство
польского языка вошло в лексический состав рус-
ский языка из других европейских языков: балясы,
бандит, жупан, композитор, фабрика (итал.); гу-
сар, шеренга (венгер.); краля, поручик, смертель-
ный (чешск.); блат, шабаш (еврейск.) и т.д.
Многие полонизмы, прежде чем попасть в рус-
ский язык, прошли сложный путь. В польский язык
они попали через посредство нескольких языков.
Например, слово барвинок (растение) заим-
ствовано русским языком из польского в 16 веке. В
свою очередь, польское barwinek является заим-
ствованием из чешского языка, в котором barvinek
через немецкое посредство восходит к латинскому
pervinca.
Другое слово бутылка заимствовано из поль-
ского языка в начале 18 века. Польское butelka яв-
ляется переоформлением французского bouteille,
восходящего через уменьшительно-ласкательное
среднелатинское butticula к латинскому buttis – «бо-
чонок».
Слово «рыцарь» образовано от польского
rycerz, которое восходит к средне-верхне-немец-
кому ritter, которое, в свою очередь, калькирует
французское chevalier (рыцарь).
Немецкое Vortuch дало в польском fartuch, а за-
тем в русском фартук. Французское rote через
немецкий пришло в польский, где известно в виде
rota, а уже из польского заимствовано русским –
рота.
Ещё более сложный путь прошло слово па-
стернак (латинское pastinaka – древневерхнен-
емецкое pastinak – чешское pasternak – польское
pasternak), заимствованное в русский уже непосред-
ственно из польского.
Польский язык служил языком-посредником
для слов, заимствованных из западных языков, пре-
имущественно до XVIII века. Начиная с этого вре-
мени значительно усилились связи России с запад-
ноевропейскими странами, и заимствования из ев-
ропейских языков стали уже в основном
непосредственными.
Но в русском языке немало и собственно поль-
ских слов (полонизмов): белизна, булка, бунт, бака-
лея, бекеша, вензель, вербовать, вирши, витамин,
гурьба, дозволить, дуля (груша), если, забияка,
зразы, клянчить, кролик, лава, мазурка, отвага, по-
видло, плохой, подлый, поединок, позволить, пол-
ковник, пончик, предместье, причина, пуля, сбруя,

11. Sciences of Europe # 60, (2020) 11
сейм, скромный, уважать, урядник, шпенёк, цинга,
стоить, и др.
Полонизмы и заимствования из западноевро-
пейских языков через посредство польского языка,
тематически многообразны. Они являются:
1) названиями жилья, предметов быта,
одежды, средств передвижения: квартира, скарб,
дратва, дышло, байка (ткань), бляха, бекеша (Бе-
кеш - венгерский полководец короля Стефана Ба-
тория), замша, кофта, карета, козлы, сбруя, сума;
2) названиями кушаний, пищевых продуктов и
напитков: булка, зразы, фрукт, миндаль, повидло,
пончик;
3) названия лиц по деятельности, должности,
положению, званию: полковник, поручик, вахмистр
(устар.), рекрут, гусар, мещанин, шляхта;
4) обозначением действия: дозволить, доко-
нать, малевать, рисовать, тасовать, клянчить,
потрафить, подначить, позволить, уважать, ша-
рить;
5) названием животных, растений: кролик,
петрушка, каштан, барвинок, легавый (собака
охотничьей породы) и т.д.
6) некоторые другие наименования: аккурат-
ный, дармовой, деликатный, доскональный, фаль-
шивый, шкодливый, блат, вариация, ванна, вензель,
забияка, быдло, подлец, фигляр, опека, отвага, от-
чизна, предместье, штука, фабрика, шпаргалка.
Под влиянием польского языка возникли такие
грамматические единицы, отсутствующие в древ-
нерусском, как союзы если (jeśli) и так что (takco),
частица якобы (jakoby), конструкция что за (co [to]
za), принимать за кого (przyjąćzakogo) (Фасмер
2004).
С польским языком связан фонетический об-
лик ряда имён собственных Париж, Венгрия (ср.
укр. Угорщина, сохранившее древнерусскую огла-
совку).
Языком-посредником при заимствованиях в
русский из западных языков (в том числе и запад-
нославянских) служили украинский и белорусский
языки.
Например, заимствованное русским языком из
украинского слово бричка пришло в украинский
язык из польского bryczka, которое является пере-
оформлением немецкого brutsche, восходящего в
свою очередь к итальянскому biroccio и, наконец, к
латинскому birota .
Таким же образом пришли в русский язык че-
рез посредство украинского или белорусского язы-
ков польские по происхождению слова: бандура,
брюква, завзятый, карбованец, молчком, пампушка,
цибуля (через украинский язык); заядлый (через бе-
лорусский); маёвка, маляр (укр., бел.) пан (укр.,
бел.), шарпать (укр., бел.), шлях (укр., бел.), шпа-
рить (укр., бел.).
Украинский язык выступал языком-посредни-
ком и при заимствовании русским языком слов из
других языков, например: баштан (татар.), брынза
(румын.), кавун (тюрк.), шайка (тур.), шаровары
(тур., перс.) и т.д.
Влиянием украинского языка обусловлено по-
явление в русском многих слов. Н.В.Гоголь в пре-
дисловии к обеим частям «Вечеров на хуторе близ
Диканьки» приводит словарики более 130 украин-
ских слов (25 из них повторяются). Гоголь отме-
чает, что эти слова могут быть непонятны русскому
читателю: болячка, бондарь, бублик, бурак, буханец,
выкрутасы, галушка, гопак, голодранец, дивчата,
дуля, люлька, кацап, левада, парубок, пасичник, пе-
реполох, свитка, рушник, хлопец, хутор, чумак, чу-
прина и др. Большинство из них со временем
прочно вошло в русскую лексику (Ковалёв 1982:
43).
Из украинского в разное время в русский язык
пришли также слова: борщ, горилка, кобзарь, нехай,
детвора, косовица, хлебороб, школяр и многие дру-
гие.
Сильным было влияние друг на друга русского
и белорусского языков. Процесс проникновения
слов из белорусского языка в русский начался ещё
при жизни и правлении в Московском царстве
Елены Глинской – жены московского князя Васи-
лия III и матери Ивана Грозного. Она была родом
из Беларуси и принадлежала к известному дворян-
скому белорусскому роду Глинских. Именно при
ней, в начале XVI века, в Московии началась мода
на белорусские слова. А при Борисе Годунове эта
мода ещё более усилилась.
Некоторые белорусские слова стали употреб-
ляться наравне с русскими. Например, всем из-
вестно, что на руки зимой надевают варежки или
рукавицы. И варежки, и рукавицы слова, одина-
ково употребляемые. Но мало кто знает, что ва-
режки – это старинное русское слово, а вот рука-
вицы – белорусское.
Некоторые белорусские слова и вовсе вытес-
нили русские из употребления. Например, медведь
происходит от белорусского мядзьведзь и обозна-
чает не что иное, как мёд ведае, т.е., знает, где мёд.
Это одно из старинных белорусских слов стало
настолько популярным в русском языке, что сами
русские его уже однозначно считают своим, и за-
были истинно русское обозначение этого зверя –
бер (отсюда и берлога – т.е. бер ложится)
[http://babr.ru/kuluar/8.pdf].
К белорусским заимствованиям многие иссле-
дователи также относят: кувалда, растабары, кол-
добина, трезвон и некоторые другие.
Болгарский язык — пожалуй, самый понятный
из всех славянских языков для носителей русского
языка. Это связано как с простотой грамматики, так
и с обилием в русском языке слов, заимствованных
из южнославянского по происхождению церковно-
славянского языка и обнаруживающих сходство с
болгарскими.
Однако в русском и болгарском языках есть
слова, которые звучат сходным образом, но имеют
разные значения. Например, бýлка в болгарском
языке отнюдь не является обозначением мучного
изделия, а имеет значение «невеста». Словом
чýшка, которое иногда используется в русском
языке как мягкое бранное слово, болгары называют
перец, слово мáйка по-болгарски значит «мать».

12. 12 Sciences of Europe # 60, (2020)
Например, болгарское слово пръст имеет сходное
с русским языком значение «палец», но в болгар-
ском языке у этого слова есть омоним, означающий
«земля», «почва». [http://lingvomania.info/2010/bg-
lozhnye-druzya.html]
В некоторых случаях болгарский язык выпол-
нял и функцию языка-посредника. Например, слово
"аптека" попало в русский из греческого языка че-
рез посредство болгарского.
Из остальных славянских языков заимствова-
ния в русском малочисленны. Встречаются единич-
ные слова, например: из чешского робот, беженец,
полька (название танца), поручик, грубиян, краля,
табор, колготки; из сербского вурдалак и некото-
рые другие.
Т.Н.Смирнова в статье «Заимствования из
близкородственных языков» справедливо отмечает,
что анализ словарей иноязычной лексики показы-
вает, что до сих пор нет чётких критериев в опреде-
лении источника заимствования.
Есть слова, одновременно встречающиеся
сразу в нескольких близкородственных славянских
языках. Часто трудно определить их принадлеж-
ность к тому или иному славянскому языку, напри-
мер: метель (русск. / украин.), каракатица (русск. /
болгар.), миска (русск. / польск. / чешск. / словацк.
/ укр.), разговор (русск. / болгар. / серб.), хобот
(русск. / чешск. / болгар.).
Все родственные славянские заимствования
были близки русскому языку, его грамматической
системе, быстро ассимилировались и лишь этимо-
логически могут быть названы заимствованиями.
Литература
1. Витковский В. Новый словарь польских за-
имствований в русском языке (Nowysłownik zapo-
życzeń polskich w języku rosyjskim) — Kraków:
«Universitas», 2006.)
2. Шанский Н.М., Иванов В.В., Шанская Т.В.
Краткий этимологический словарь русского
языка./Под ред. С.Г. Бархударова. Москва, «Про-
свещение», 1971.
3. Фасмер М. Этимологический словарь рус-
ского языка: В 4-х т.: Пер. с нем. = Russisches
etymologisches Wörterbuch / Перевод и дополнения
О. Н. Трубачёва. — 4-е изд., стереотип. — М.: Аст-
рель — АСТ, 2004.
4. Ковалёв В.П. Современный русский литера-
турный язык. Часть II. M., 1982.
5. http://lingvomania.info/2010/bg-lozhnye-
druzya.html
6. http://babr.ru/kuluar/8.pdf
КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ЗАСОБІВ НЕГАТИВНОГО МАРКУВАННЯ ІМІДЖУ АРТИСТА
(КОНТРАСТИВНИЙ АСПЕКТ)
Карпенко Ю.В.
Київський національний лінгвістичний університет, викладач
Україна
CONTENT ANALYSIS OF A PERFORMING ARTIST IMAGE NEGATIVE MARKING
(CONTRASTIVE ASPECT)
Karpenko Yu.
Kyiv National Linguistic University, Lecturer
Ukraine
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-3-12-15
АНОТАЦІЯ
У статті описано особливості застосування методики контент аналізу для дослідження лінгвальних
засобів негативного маркування іміджу артиста в українськомовному й англійськомовному газетному дис-
курсі з метою визначення спільних і відмінних рис. Результати дослідження дозволили виявити тенденції
в українській і британській пресі щодо типу подання інформації (інтенції адресанта) і характеристик імі-
джу артиста, які найчастіше негативно марковано.
ABSTRACT
The author employs the method of content analysis to define the quantity and quality of lingual means of the
performing artist’s image negative marking. The research has shown the common and different features of this
process in the Ukrainian and English newspaper discourse. According to the results of the research, the tendencies
on the part of covering the information (the addresser’s intentions) and the most common components of the per-
forming artist’s image negative marking have been revealed.
Ключові слова: контент-аналіз, К-змінна, негативне маркування, лінгвальні засоби, імідж, артист,
газетний дискурс.
Keywords: content analysis, variables, negative marking, lingual means, image, performing artist, newspaper
discourse.
Вступ. Імідж публічної особи як ефективний
вид самопрезентації та впливу на масову свідомість
уже багато років привертає увагу науковців різних
галузей: політології, психології, соціології тощо.
Дедалі активнішими є і лінгвістичні розвідки цього

13. Sciences of Europe # 60, (2020) 13
феномена, оскільки у добу потужного впливу інфо-
рмаційних технологій невід’ємною частиною мов-
ного інформаційного потоку є і всі інші види презе-
нтації відомої особи, які разом стають дієвою кому-
нікативною одиницею, за допомогою якої
проходить спілкування з масовою свідомістю. Зви-
чними джерелами такого зв’язку є засоби масової
комунікації (ЗМК) загалом і газетний дискурс зок-
рема.
Іншим помітним аспектом сучасного періоду є
зміщення мовленнєвого потенціалу медійного дис-
курсу у бік негативної оцінної шкали. Це зумовлено
низкою позамовних чинників: особливостями сус-
пільно-політичного життя країни, переосмислен-
ням аксіологічних пріоритетів, зміною ставлення
людей один до одного і до публічних осіб, до подій
у їхньому житті, а також конкурентною боротьбою
видання за свого читача, потребою публічної особи
(артиста) у підтриманні уваги масової аудиторії до
власної персони будь-якими способами і т. ін.
Постає питання вивчення мовних засобів нега-
тивного маркування іміджу артиста у газетному
дискурсі двох країн. Одним з найефективніших ме-
тодів дослідження медійного дискурсу, “…компле-
ксного аналізу якості (позитивної / нейтральної /
негативної) подачі інформації в різних медіаресур-
сах” [7, с. 58] і зіставлення даних різних країн є кон-
тент-аналіз.
Короткий огляд публікацій за темою. Мето-
дику контент-аналізу описуємо на основі спостере-
жень і досліджень А. М. Баранова [1], Г. Г. Почеп-
цова [4], О. О. Селіванової [5], К. Кріппендорфа [8].
А. М. Баранов вбачає раціональність контент-
аналізу у використанні суто лінгвістичної інформа-
ції про текст і виявленні його семантичних особли-
востей. При цьому дослідник зазначає, що “сут-
ність контент-аналізу полягає в тому, щоб за зовні-
шніми – кількісними – характеристиками тексту на
рівні слів та словосполучень зробити правдиві при-
пущення про його план змісту і, як наслідок, зро-
бити висновки про особливості мислення і свідомо-
сті автора тексту – його наміри, настанови, ба-
жання, цінністі орієнтації і т.д.” [1, c. 247].
Метою цієї розвідки є встановлення найчасто-
тніших мовних засобів і типів (за складовими імі-
джу) негативного маркування іміджу артиста мето-
дом контент-аналізу, а також зіставити ці показ-
ники в українськомовному й англійськомовному
газетному дискурсі з метою виокремлення спільних
і відмінних рис.
Матеріали, методи й етапи дослідження. За
методикою контент-аналізу на першому етапі було
зібрано корпус мовних даних за такими критеріями
(за О. О. Селівановою [5, c. 314]):
1) спільність типу джерела: електронні вер-
сії українськомовних (“Українська правда” (руб-
рика ТаблоID), “Відомості.UA”, Gazeta.ua) та анг-
лійськомовних таблоїдів (The Mirror, The Sun, The
Metro); мовленнєвий жанр повідомлення – короткі
статті і замітки про артистів у засобах масової ко-
мунікації, а також офіційні сторінки артистів або
інші джерела з повідомленнями прес-служб діячів
шоу-бізнесу;
2) статуси й позиції комунікантів: діяч шоу-
бізнесу (об’єкт), журналіст (автор і суб’єкт) і масо-
вий читач (реципієнт);
3) розмір повідомлень: 10–70 рядків;
4) частотність появи: щоденні, щотижневі
новини;
5) спосіб поширення повідомлень: публіку-
вання на веб-сторінках друкованих видань, офіцій-
них сайтах зірок;
6) місце і час поширення повідомлень: Ук-
раїна і Великобританія, 2008–2018 роки.
Загалом нами було зібрано матеріал про нега-
тивне маркування іміджу 107 артистів (56 жінок, 51
чоловіка) в українськомовному газетному дискурсі
та 91 артиста (53 жінки, 38 чоловіків) – в англійсь-
комовному.
На другому етапі контент-аналізу визначено
концептуальну змінну, або К-змінну, яка є найваж-
ливішою категорією цього типу аналізу, а також її
мовних репрезентантів у тексті. Так, нами було об-
рано К-змінну “позитивний-негативний імідж”, яка
має різний набір мовних репрезентантів відповідно
до ключових характеристик іміджу артиста: візуа-
льних, індивідуально-особистісних, соціально-ро-
льових, символічних [3]. За цими показниками було
виділено групи мовних репрезентантів, наприклад,
“громадянська позиція”, “мовне питання (у творчо-
сті)”, “свідомий громадянин”; “професіонал”, “гар-
ний сім’янин” (соціально-рольові характеристики)
та інші.
Вибір одиниці кодування здійснено на тре-
тьому етапі дослідження. На нашу думку, найефе-
ктивнішими у цьому випадку є слова та словоспо-
лучення з негативною конотацією. Також спочатку
визначаємо, а потім зіставляємо морфологічні оди-
ниці кожної мови, використані для негативного ма-
ркування іміджу артиста, для того, щоб прослідку-
вати динаміку й тенденції вживання тих чи інших
частин мови і виявити спільні і відмінні риси між
віддалено спорідненими мовами на цьому рівні.
На цьому етапі також було визначено суб’єкта
негативного маркування іміджу публічної особи
відповідно до сформульованої нами класифікації
[2]: журналіст (АДРЕСАНТ 1), сам артист
(АДРЕСАНТ 2) або третя особа (АДРЕСАНТ 3). До
групи третіх осіб відносимо членів родини артиста
(теперішніх і колишніх), його друзів, знайомих, ін-
ших діячів сфери шоу-бізнесу, представників орга-
нізацій, державних установ та ін. Першість у цій си-
стемі належить журналісту, основному автору газе-
тного тексту.
Четвертий етап контент-аналізу передбачає
формулювання інструкцій до кодування, при
цьому, залежно від принципу кодування, контент-
аналіз розподіляють на жорсткий (проводиться ко-
дування експліцитних значень К-змінної) та м’який
(можливе кодування імпліцитних входжень К-змін-
ної в текст). Ми надаємо перевагу м’якому типу ко-
дування, оскільки частотність латентних значень у
газетному дискурсі має високий показник. До того
ж, латентна інформація, подана у статті, викликає

14. 14 Sciences of Europe # 60, (2020)
значний інтерес читача через вираження мети й мо-
тивів публікації, а також концепції автора та газети
[6, c. 70].
На п’ятому етапі здійснено кодування даних
відповідно до визначених на попередніх етапах ін-
струкцій.
Підрахунок даних та інтерпретація результатів
стали основою шостого етапу контент-аналізу.
Гіпотеза. На нашу думку, засоби негативного
маркування іміджу публічної особи у газетному
дискурсі відрізнятимуться на різних рівнях мови і
мовлення у віддалено споріднених мовах. Також
уважаємо, що отримаємо аломорфні засоби марку-
вання іміджу артистів залежно від: 1) характерис-
тик (візуальних, індивідуально-особистісних, соці-
ально-рольових, символічних), що найчастіше опи-
суються в українськомовних та англійськомовних
газетах; 2) самопрезентації (включаючи коментарі
артистів та їхніх прес-служб щодо подій, що опису-
ються) та позиціонування засобами мас-медіа.
У випадку пересікання різних смислових інте-
рпретацій в одному й тому ж контексті ми дублю-
ємо його у базі даних відповідно до групи мовної
репрезентації концептуальної змінної.
Результати дослідження допомогли з’ясу-
вати, що переважна більшість негативно маркова-
ної інформації про артистів в українськомовному
газетному дискурсі була представлена від імені жу-
рналіста (АДРЕСАНТ 1), значно менший відсоток
охоплюють думки інших осіб (АДРЕСАНТ 3) або
їхні перефразовані висловлення у бік зірок шоу-бі-
знесу (АДРЕСАНТ 3 → АДРЕСАНТ 1). Щодо не-
гативної самопрезентації українських артистів, то
трапляються лише поодинокі випадки такого хара-
ктеру, які здебільшого не є інтенцією самих публі-
чних осіб, але можуть викликати несхвалення пуб-
ліки.
Британському газетному дискурсу властива
інша манера подання інформації про артиста: пере-
вагу здебільшого надано негативно маркованим ви-
словленням інших осіб (АДРЕСАНТ 3), короткому
коментарю журналіста з наведенням цитат вислов-
лювань цих осіб (АДРЕСАНТ 1 + АДРЕСАНТ 3),
або перефразованими варіантами їхніх висловлю-
вань (АДРЕСАНТ 3→АДРЕСАНТ 1).
Оскільки журналіст є головним ретранслято-
ром і продуцентом інформації в ЗМК, то доходимо
ще одного висновку: в українськомовному газет-
ному дискурсі частотніше референтом негативного
маркування він обирає дії/вчинки публічної особи
для створення у відкладеному тексті ефекту біль-
шої динамічності мовлення, його процесуальності
поряд зі сталою характеристикою синтаксичного
структурування речень: Українська співачка Світ-
лана Лобода, яка отримала популярність в гурті
«ВІА Гра», зараз критикує його учасників (“Відо-
мості.UA”). В англійськомовному газетному диску-
рсі таким референтом є ознака чи характеристика
особи, її дій тощо для опису додаткових деталей по-
дії, акцентування на певних елементах та інтенси-
фікації висловлення: These grainy surveillance
images show the moment the troubled actress's car
clipped a chef (The Sun).
У ході дослідження було також виявлено, що
пріоритетним в газетному дискурсі обох країн є
опис індивідуально-особистісних характеристик
артиста. Якості характеру публічної особи допома-
гають скласти повне враження про неї, зрозуміти
мотиви поведінки, сприйняти чи не сприйняти по-
дії, дії та явища у житті діяча шоу-бізнесу. Загалом,
до позитивних індивідуально-особистісних харак-
теристик артистів різних жанрів належать експре-
сивність, емоційність, чутливість, терплячість,
уміння імпровізувати, інтуїтивність, оригіналь-
ність, харизматичність, музикальність (глибоке ро-
зуміння музики), розкутість, талановитість, відкри-
тість тощо.
Варто зауважити, що деякі якості публічної
особи співвідносяться з професійно важливими
особливостями, а деякі з простими моральними
якостями, притаманними кожній людині. Не зважа-
ючи на це, відсутність будь-якої з названих харак-
теристик призводить до негативного маркування
іміджу артиста.
За кількісними підрахунками в українськомов-
ному газетному дискурсі найдинамічнішою (за ра-
хунок дієслів, наприклад: зрадила, покинув, гамсе-
лив) групою складників іміджу артиста виявилася
теж індивідуально-особистісна, що відображено у
вибраних журналістом повідомлень про нестрим-
ний, запальний, навіть агресивний характер пред-
ставника шоу-бізнесу, а також його особистісні
якості, що не відповідають загальноприйнятим но-
рмам поведінки людини у суспільстві, та проблеми
зі здоров’ям артиста (шкідливі звички включно).
Натомість в англійськомовному газетному
дискурсі для негативного маркування цієї ж харак-
теристики перевагу надано описовому способу по-
дання інформації, створеного за допомогою прик-
метників, наприклад: unflattering, hypocritical,
outrageous. Такі слова ефективно модифікують і пі-
дсилюють значення іменників, доповнюють пові-
домлення новими відтінками значень і є невід’єм-
ним виражальним засобом, яким послуговуються
журналісти.
Другу за репрезентативністю морфологічних
засобів негативного маркування іміджу артиста
групу складають іменники (в обох досліджуваних
мовах). На противагу дієслову іменник має статич-
ний характер і в кожному фрагменті виконує роль
називання артистів (чи якостей) за їхніми найвира-
знішими негативними рисами характеру (скандалі-
стка, дрібʼязковість; bully, hypocrite), особливос-
тями негараздів в особистому житті (в українських
джерелах: зрада, інтрижка, невірність), проблем
візуального іміджу (в британських джерелах:
fashion gaffe, damage, malfunction).
Однакову з іменником за кількістю групу мор-
фологічних засобів негативного маркування іміджу
артиста в українськомовному газетному дискурсі
складає прикметник, що за допомогою своїх вира-
жальних властивостей широко застосовується в
ЗМК (скандальний, бездушний, лицемірний). Цю ча-
стину мови, наприклад, активно використовують
адресанти для негативного маркування одягу і ма-
нери одягатися як складової візуального іміджу ар-
тиста. Одяг несе вагому частку інформації про пуб-
лічну особу: оригінальність, стильність, уміння пі-
дбирати вбрання до події чи місця аби це не
відхилялося від норми тощо.

15. Sciences of Europe # 60, (2020) 15
Серед інших, помірніше представлених, але не
менш важливих за значимістю морфологічних засо-
бів негативного маркування іміджу артиста було
виокремлено прислівники, частки, займенники і
прийменники, які часто відіграють допоміжну роль
у цьому процесі.
Відмінною для газетного дискурсу досліджу-
ваних мов є те, що на другому місці за мовною ре-
презентацією засобів негативного маркування імі-
джу артиста в українськомовному контенті є соціа-
льно-рольова характеристика громадянської
позиції представника шоу-бізнесу, а в англійсько-
мовному – соціально-рольова характеристика про-
фесійної діяльності артиста, зокрема – сценічної
поведінки. Перше спричинено революційними по-
діями в Україні, коли кожен свідомий громадянин
– і тим паче публічна особа – повинен висловити
свою думку щодо складної ситуації, підтримати
співвітчизників, проявити любов до рідної дер-
жави, народу. Відсутність таких дій або ж узагалі
перехід на бік опонента негативно позначається на
сприйнятті артиста народом власної країни. Другу
ситуацію зумовлено систематичним обговоренням
у пресі тих подій у житті артиста, які різко відрізня-
ються від усталених звичаїв суспільства. Такі події
є сенсаційними і тижнями або місяцями (іноді ро-
ками й десятиріччями) згадуються в мас-медіа. На-
приклад, для закордонних артистів осередком нега-
тивного маркування іміджу стає реакція на їхню
(неоднозначну, часто обурливу) сценічну і повсяк-
денну поведінку, епатажність та порушення всіх
норм моралі.
Зазвичай публічне обговорення проблем інти-
много характеру або інтимного життя є табу для ар-
тистів, як і для пересічного громадянина. Проте не-
рідко інші особи (АДРЕСАНТ 3) намагаються ви-
нести на осуд аудиторії секрети інтимного життя
артиста, як наслідок образи на них і брак інших за-
собів негативної презентації публічної особи, або ж
з метою глибокого враження артиста стратегічними
засобами дискредитації позитивного іміджу. Не
призначена для суспільства інформація неабияк
привертає увагу громадськості до подій такого ха-
рактеру. Наміром адресанта, який навмисне розкри-
ває подробиці інтимного життя (розповідь, фото, ві-
део) є досягнення запланованого перлокутивного
ефекту, наприклад: привернення уваги артиста, пу-
блічне розірвання стосунків, вихід на контакт з ар-
тистом (конфлікт); навмисне (піар-хід) і погоджене
з артистом привернення уваги аудиторії до діяча
шоу-бізнесу (епатажність; діалектичність негатив-
ного іміджу; неможливість виділитися з широкої
маси сучасних зірок за рахунок професійних здіб-
ностей).
Обговорення громадянської позиції артиста в
пресі активізується:
1) з появою революційних подій у країні;
2) внаслідок невизнання і небажання підт-
римки громадськістю тих політичних сил (зазви-
чай, що наразі керують країною), дії та політичні
ініціативи яких засуджують, які застосовують бру-
дні технології, пригнічують права і свободи грома-
дян тощо, при цьому артист займає позицію таких
сил;
3) після виступів зірок шоу-бізнесу на кон-
цертах, які влаштовують для підтримки певної по-
літичної сили; агітації за політичну партію тощо.
Послідовність позитивного і негативного. На
основі досліджень і порівняння засобів і способів
негативного маркування іміджу артиста в газет-
ному дискурсі зі способом позитивної самопрезен-
тації або відповідною реакцією прес-служб на по-
дію, яка описується, помічено тенденцію:
1) позитивна самопрезентація → негативне ма-
ркування;
2) негативне маркування бездіяльності → по-
зитивно-виправдовувальна самопрезентація;
3) цілеспрямована негативна самопрезентація
→ негативне маркування
Висновки. Контент-аналіз засобів негатив-
ного маркування іміджу артиста в українськомов-
ному та англійськомовному газетному дискурсі до-
зволив визначити, що мовні репрезентанти кожної
з визначених у процесі дослідження груп представ-
лено нерівномірно. Спільною рисою для обох мов є
те, що найменше було виявлено засобів негатив-
ного маркування символічних характеристик імі-
джу артиста, а найбільше – індивідуально-особис-
тісних. Відмінні риси: в українських газетах нега-
тивне маркування іміджу артиста здебільшого
презентовано власними судженнями журналіста,
тоді як у британських перевагу надано цитуванню
інших осіб; до найчастотніших морфологічних за-
собів в українськомовному газетному дискурсі на-
лежать динамічні одиниці мови – дієслова, а в анг-
лійськомовному – виражально-описові прикмет-
ники.
Література
1. Баранов А.Н. Введение в прикладную линг-
вистику. Москва: Эдиториал УРСС, 2003. 360с.
2. Карпенко Ю. В. Адресант як суб’єкт негати-
вного маркування іміджу артиста у газетному дис-
курсі // Україна і світ: діалог мов та культур: Матер.
міжнар. наук.-практ. конф., 19-21 березня 2014
року. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 161-163.
3. Карпенко Ю. В. Лінгвістичне моделювання
негативного іміджу артиста // Україна і світ: діалог
мов та культур: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.,
30 березня-1 квітня 2016 року. Київ: Вид. центр
КНЛУ, 2016. С. 132-133.
4. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. Київ:
Вид. центр “Київський університет”, 1999. 308 с.
5. Селіванова О. О. Основи теорії мовної кому-
нікації. Черкаси: Видавництво Чабаненко Ю. А.,
2011. 350 с.
6. Семотюк О. Л. Застосування контент-ана-
лізу в дослідженнях преси як масового джерела //
Вісник Львівського університету. Серія журналіс-
тика, 2007. Вип. 30, С. 68-73.
7. Сизонов Д. Ю. Методи лінгвістичного дос-
лідження медіатексту: до проблеми наукової інтер-
претації // Актуальні проблеми української лінгвіс-
тики: теорія і практика, 2015. Вип. 30, С. 53-62. Ре-
жим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2015_30_7
8. Krippendorf, K. Content analysis: an introduc-
tion to its methodology. Second Edition. Thousand
Oaks, CA: Sage Publications, 2004. 413 p.