The scientific heritage No 131 (131) (2024)

No 131 (131) (2024)
The scientific heritage
(Budapest, Hungary)
The journal is registered and published in Hungary.
The journal publishes scientific studies, reports and reports about achievements in different scientific fields.
Journal is published in English, Hungarian, Polish, Russian, Ukrainian, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
ISSN 9215 — 0365
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal.
Sending the article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for possible
consequences for breaking copyright laws
Chief editor: Biro Krisztian
Managing editor: Khavash Bernat
• Gridchina Olga - Ph.D., Head of the Department of Industrial Management and Logistics (Moscow, Russian
Federation)
• Singula Aleksandra - Professor, Department of Organization and Management at the University of Zagreb
(Zagreb, Croatia)
• Bogdanov Dmitrij - Ph.D., candidate of pedagogical sciences, managing the laboratory (Kiev, Ukraine)
• Chukurov Valeriy - Doctor of Biological Sciences, Head of the Department of Biochemistry of the Faculty of
Physics, Mathematics and Natural Sciences (Minsk, Republic of Belarus)
• Torok Dezso - Doctor of Chemistry, professor, Head of the Department of Organic Chemistry (Budapest,
Hungary)
• Filipiak Pawel - doctor of political sciences, pro-rector on a management by a property complex and to the
public relations (Gdansk, Poland)
• Flater Karl - Doctor of legal sciences, managing the department of theory and history of the state and legal
(Koln, Germany)
• Yakushev Vasiliy - Candidate of engineering sciences, associate professor of department of higher mathe-
matics (Moscow, Russian Federation)
• Bence Orban - Doctor of sociological sciences, professor of department of philosophy of religion and reli-
gious studies (Miskolc, Hungary)
• Feld Ella - Doctor of historical sciences, managing the department of historical informatics, scientific leader
of Center of economic history historical faculty (Dresden, Germany)
• Owczarek Zbigniew - Doctor of philological sciences (Warsaw, Poland)
• Shashkov Oleg - Сandidate of economic sciences, associate professor of department (St. Petersburg, Russian
Federation)
• Gál Jenő - MD, assistant professor of history of medicine and the social sciences and humanities (Budapest,
Hungary)
• Borbély Kinga - Ph.D, Professor, Department of Philosophy and History (Kosice, Slovakia)
• Eberhardt Mona - Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psychology and Pedagogy (Munich,
Germany)
• Kramarchuk Vyacheslav - Doctor of Pharmacy, Department of Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacol-
ogy (Vinnytsia, Ukraine)
«The scientific heritage»
Editorial board address: Budapest, Kossuth Lajos utca 84,1204
E-mail: public@tsh-journal.com
Web: www.tsh-journal.com

CONTENT
ARCHITECTURE
Aliyeva R.
CULTURAL HERITAGE OF AZERBAIJAN IN THE UNESCO
WORLD HERITAGE LIST................................................3
JURIDICAL SCIENCES
Lashchykhina I., Lashchykhina V.
CONTRACTUAL FORM OF FOREIGN INVESTMENT ......9
MEDICAL SCIENCES
Pulatova L., Jalilov F., Razmukhamedov D.
APPLICATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TO
INCREASE PATIENT DIAGNOSTICS.............................17
Yashina I., Skvortsov A.,
Khabibyanov R., Maleev M.
EARLY AND LATE COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH
DHAPHYSICAL FRACTURES OF THE FEMOR TREATED
BY TRANSOSNEY OSTEOSYNTHESIS...........................23
Skvortsov A., Khabibyanov R., Maleev M.
EARLY POSTOPERATIVE PREVENTION OF FORMATION
OF CONTRACTURES OF LARGE JOINTS AFTER
APPLICATION OF EXTERNAL FIXATION DEVICES........27
Maleev M., Skvortsov A., Khabibyanov R.
PHYSICAL AND MATHEMATICAL MODELING OF
SPINAL NEEDLE DEFORMATION FOR ANESTHESIA....30
PEDAGOGICAL SCIENCES
Protsenko O.
FORMATION OF ENVIRONMENTAL CULTURE IN
FUTURE TEACHERS OF GEOGRAPHY .........................35
PHILOLOGICAL SCIENCES
Gasimov R.
NATIONAL CRITICAL REALISM OF AZERBAIJAN AND
CLASSICAL LITERARY HERITAGE RELATIONS..............38
Stepanova O.
THE EPITHET AAR IN THE NAME OF THE HEAD OF THE
PANTHEON OF DEITIES IN YAKUT MYTHOLOGY........43
PHILOSOPHICAL SCIENCES
Mishuk S.
PREREQUISITES AND WORLDVIEW FOUNDATIONS OF
HERODOTUS’ “HISTORY”...........................................48
TECHNICAL SCIENCES
Bissengaliyeva A., Syzdykova L., Abdieva K.
ALTERNATIVE TECHNOLOGIES OF CANNED MEAT
PRODUCTION IN KAZAKHSTANI MARKET..................53
Sereda O., Melnyk O.
MICROBIOLOGICAL INDICATOR OF CROCKETS FLOUR
...................................................................................56

The scientific heritage No 131 (2024) 3
ARCHITECTURE
CULTURAL HERITAGE OF AZERBAIJAN IN THE UNESCO WORLD HERITAGE LIST
Aliyeva R.
Azerbaijan National Aсademy of Sciences, İnstitute of Architecture and Art
Professor of BMA, corresponding member of SHOBMA, doctor of architecture
DOI: 10.5281/zenodo.10700355
Abstract
The Republic of Azerbaijan was admitted to UNESCO on June 3, 1992. The aim is to preserve the historical
and cultural heritage and present it to the whole world. Today, relations between Azerbaijan and UNESCO arest-
able. The inclusion of the material and spiritual heritage of Azerbaijan in the UNESCO list of rare works is a key
indicator of international cooperation.Inclusion of the "Baku State Historical and Architectural Reserve Icheri
Sheher, including the Palace of the Shirvanshahs and the Maiden Tower", "Gobustan Rock Historical and Artistic
Landscape Complex", "Palace of Sheki Khans and Sheki Historical Center" in the UNESCO World Heritage List
and the inclusion of the Historical, "Cultural Landscape of Khinalig and Migration Route" on the Tentative List
of the UNESCO World Heritage Committee in 2023 is an important event of our culture and emphasizes the
continuity of cooperation between Azerbaijan and this organization.
Keywords: UNESCO, Azerbaijan, World Heritage, Icheri Sheher State Historical-Architectural Reserve,
Gobustan Rock Historical-Artistic Landscape Complex, Sheki Khan Palace and Sheki Historical Center, "Cultural
Landscape of Khinalig and Migration Route".
Conclusion: The inclusion of the rich historical
and architectural heritage of Azerbaijan in the list of
UNESCO monuments with an enhanced protection
regime is a high assessment of this heritage by the
international community.
Introduction. UNESCO is an important tool for
transferring the culture of every nation to the world. As
an influential international organization, it has ample
opportunities for mutual cooperation and integration of
different countries.At present, the state of Azerbaijan is
also represented in UNESCO, which unites 195
countries. The goal is to preserve the history and
cultural heritage of Azerbaijan and present it to the
world.The Republic of Azerbaijan was admitted to
UNESCO membership on June 3, 1992. Since 1993,
the parties have been discussing issues of expanding
cooperation and long-term plans for its further
development.Azerbaijan's extensive cooperation with
UNESCO in the field of education, science and culture
paved the way for the integration of our country into
world civilization, the promotion of our national culture
and, most importantly, closer recognition of our people
in the world.Thanks to this organization, the ancient
and rich culture of Azerbaijan rose from the national to
the international level and became part of the world
culture.In 1972, UNESCO adopted the Convention
concerning the Protection of the World Cultural and
Natural Heritage. One of the main activities of
UNESCO is the protection of historical and cultural
monuments.Today, relations between Azerbaijan and
UNESCO are steadily implemented. The inclusion of
the material and spiritual heritage of Azerbaijan in the
UNESCO list of rare works is a key indicator of
international cooperation.Inclusion of the state
historical and architectural reserve of Icheri Sheher,
including the palace of the Shirvanshahs and the
Maiden Tower, the Gobustan rock historical and artistic
landscape complex, the palace of the Sheki khans and
the Sheki reserve "Yukharibash" in the UNESCO
World Heritage List, Inclusion of Azerbaijani mugam
in the list of masterpieces of material cultural heritage,
as well as ashug, tar art and the Novruz holiday on the
UNESCO Representative List of the Intangible
Cultural Heritage of Humanity are important events for
our culture and emphasize the continuity of cooperation
between Azerbaijan and this organization.
Methodology: Obtaining information about
monuments by conducting research in nature reserves
and using scientific literature.
Azerbaijan has rich immovable historical and
cultural monuments. There are 6308 registered
monuments in the country, of which 65 are registered
as universal, 2034 as country-specific, 4209 as local
monuments.A number of monuments, complexes and
settlements are registered by the Cabinet of Ministers
of the Republic of Azerbaijan as 26 historical and
cultural reserves [2]. The protection and use of
monuments is reflected in a number of decrees and
orders of the President. Today, 3 historical and cultural
reserves on the territory of the Republic of Azerbaijan
are included in the "UNESCO World Heritage List",
and one is included in the preliminary UNESCO list for
consideration as a reserve. The main purpose of the
study is to present to the world the historical
monuments included in the UNESCO World Heritage
List, presenting their history, heritage of urban
planning and architecture. The novelty of the research
lies in the fact that, for the first time, in the territory of
the Republic of Azerbaijan, three reserves included in
the UNESCO World Heritage List are presented
together.
The Baku State Historical and Architectural
Reserve Icheri Sheher, including the Palace of the
Shirvanshahs and the Maiden Tower, are located in
the south of the Absheron Peninsula, on the shores of
the Caspian Sea bay, well protected from wind and
storms.This port city played a key role in the
development of trade relations with foreign countries.
The Caspian Sea became a key factor in the formation
of the urban structure of ancient Baku and played a key

4 The scientific heritage No 131 (2024)
role in the cultural, material and economic life of the
population.Icheri Sheher is a valuable urban monument
of Azerbaijan, like Baku. The Muslim urban structure,
typical of the entire Middle East, led to the
development of Baku with a three-part planning
composition.Icheri Sheher is an urban part of ancient
Baku that has survived to this day. Despite its small size
(22 hectares), Icheri Sheher was an ideal Muslim city
in terms of layout and spatial structure [3].
Ancient Icheri Sheher, which is over 2000 years
old, was built on the sloping southeastern slope of a
high hill.The fact that Baku is an important port city is
reflected in the fact that its shopping center is formed
as a wide street running parallel to the coastline.The
city plan, surrounded by two rows of fortified walls,
was developed in accordance with the natural
landscape.The inner city has practically preserved the
quarter system, the formation of which lasted from the
Middle Ages to the end of the 19th century. The narrow
and crooked pedestrianized streets have created a
complex, chaotic planning structure in accordance with
the terrain and Muslim lifestyle [5 ]. The city has 14
geographical, patronomical and professional quarters,
formed from the Middle Ages to the 19th century. Due
to the arrangement of the blocks in the form of terraces
on the hillside, most of the old Baku houses have a view
of the sun and the sea.Residential buildings, which have
become an integral, important element of micro-
districts, were built with a planning composition
corresponding to the small area of the inner city of
Baku, geographical, natural and climatic features.For
defense purposes, the Shirvanshahs' Palace complex is
located on the highest relief of the city.
Surrounded by the walls of the Icheri Sheher
castle, for hundreds of years it has acquired a chaotic
layout with an intertwined mixed street system, dead
ends and valuable monumental buildings.The city is
built on the basis of a system of 11 small streets
connecting Boyuk (Big) and Kichik (Small) Gala (Fort)
Streets, framing in a semicircle the striped shopping
street Minaret, small quarter squares, defensive towers
and fortress walls, with Gulla (Tower) Street.On an
area of 22 hectares of Icheri Sheher, 500 historical and
architectural monuments have been registered(
Figure1).Here, defensive, religious, civil, memorial
buildings complete the urban composition of the
reserve. The Maiden Tower and the Palace of the
Shirvanshahs have been included in the UNESCO
World Heritage List since 2000.Monuments of
international, national and local importance are
registered in the Icheri Sheher reserve in the catalog
"Distribution of immovable monuments of history and
culture taken under state protection in the territory of
the Republic of Azerbaijan, according to the degree of
their importance", approved by Resolution No. 132 of
the Cabinet of Ministers of the Republic of Azerbaijan
dated August 2, 2001[1].
Figure 1. Historical and Architectural Reserve Icheri Sheher
Maiden's Tower. This is the most majestic,
ancient and mysterious monument of the Old City. It is
believed that it was built before Islam, but its exact date
is unknown.Some researchers attribute it to the period
of the (VII-VIII centuries BC), others - to the Sassanid
period (VI-VII centuries)[3]. There is no doubt that at
that time a temple of fire worshipers was located next
to the Maiden Tower, and the tower played a decisive
role in the defense system.Its direct purpose remains
controversial: a defensive structure, a temple of
worshipers' fire, an ancient observatory, etc. The
Maiden's Tower was the dominant temple complex in
the early period and the main tower of the city's fortress
in the Middle Ages. This fortress was not conquered by
the Mongols even in their first powerful campaigns in
the 13th century.
In the north, the height of the Maiden Tower is 31
meters, in the south it is 28 meters, the thickness at the
base is 5 meters and 4 meters higher, inside it is divided
into eight floors.From the second floor to the last floor,
the connection is made by a spiral staircase to the
thickness of the wall. The diameter of the tower on the
ground floor is 16.5 meters. Interpretation of a building,
starting from the third floor, dividing its surface into
thin horizontal belts with a stone in the form of ribs,
volumetric plasticity, unusual solution of its form has
no analogues in world architecture.

Figure 2. Maiden's Tower.
The palace complex of the Shirvanshahs. The
palace complex of the Shirvanshahs was built for the
purpose of protection, on the highest relief of the Old
City, on a hill.The ensemble is a masterpiece of
Azerbaijani architecture.This ensemble is distinguished
by high artistic and architectural qualities, masterful
placement of individual volumes in relief, beautiful
solution of silhouettes, skillful use of decorative
features of local limestone and magnificent stone
carving, which made it possible to create a whole
stylistic direction in Azerbaijani architecture.The
ensemble was formed in the XV-XVI centuries around
three small courtyards located at different levels, which
ensured the versatility of volumetric solutions. It
includes the palace building near the square courtyard,
Divan-Khana (15th century), the mausoleum of the
scientist Seyyid Yahya Bakuvi (15th century) in the
middle courtyard, the Kei-Gubad mosque (17th
century), as well as the Sultan Murad III mosque (1584)
consists of a gate. A palace mosque (1441) and a tomb
of the Shirvanshahs (1435) - "Tomb" were built in the
lower courtyard.Below were built a magnificent
hunting lodge and a large palace bath (15th century),
which supplied the bath with water. Numerous
buildings of the palace complex of the Shirvanshahs
with different purposes are located in relief in
accordance with their purpose.The palace complex of
the Shirvanshahs in Baku is the only architectural
example in the Middle East that has been completely
preserved since the Middle Ages. (Figure 2) The
compositional perfection of each building, precise
execution, high skill, beautiful stonework raised the

palace complex to the pinnacle of Azerbaijani
architecture. The palace complex of the Shirvanshahs
has been repeatedly restored, baths and hunting
grounds in the lower courtyard have been preserved.
Figure 2. The palace complex of the Shirvanshahs
"The cultural landscape of the rock art of
Gobustan." The reserve area is 4400 hectares.The
monuments of Gobustan, as early settlements, are an
invaluable source for studying the past, traditions, roots
of the ancient culture and art of the Azerbaijani people,
the pre-architectural way of life of the people, the main
shelters needed to protect the environment from flora
and fauna in the area.The reserve basically occupies a
large territory, where three mountains are located -
"Boyukdash", "Kichikdash" and "Chingildag" [6].
There are many primitive human camps, ancient
settlements, burial mounds and other archaeological
sites from the Stone Age to the Middle
Ages.Discovered 20 ancient sites and settlements, more
than 30 mounds, about 6000 petroglyphs.A cultural
layer and material remains were found in them, indicat-
ing life in various historical eras: The Mesolithic in five
of them, the Neolithic in four, the bronze in seven, from
antiquity in one and in five in the Middle Ages, from
the Firuz camp, were found a grave dating back to the
Mesolithic era, and from the Kaniza camp a grave from
the Neolithic era.
The material and cultural wealth of the Gobustan
monument lies in the fact that human life here began in
the tenth millennium BC and continued until the 18th
century. As a result of archaeological excavations in
Gobustan, in the settlements of the Bronze Age, the
remains of buildings, tools and household appliances,
fragments of ceramics, animal bones, beads from
animal bones, 11 human graves dating back to the 3rd
and 2nd millennia were discovered.Among other finds
on Kaniza, a stone female figure was found. The finds
show that during the Mesolithic, Neolithic and Bronze
Age on the territory of Gobustan there were natural
conditions suitable for human life, during the
Mesolithic and Neolithic periods - hunters and
fishermen, and in the Bronze Age - agricultural and
cattle breeding tribes. Mesolithic sites and rock shelters
have also been found in Gobustan. In Gobustan, the
cradle of ancient civilization, not far from the
Boyukdash cave, there is a stone tablet with the Latin
alphabet, confirming the presence of the Roman
emperor Domitiano in the 1st century BC. Rock
carvings of Gobustan vary in size, composition and
technique of drawing, depending on the period of their
engraving. This once again confirms that the
petroglyphs belong to different periods[9].
In 1966, the historical territory of Gobustan was
declared a nature reserve. In 2007, the President of the
Republic of Azerbaijan signed Decree No. 2213 of
11.06.2007 "On the protection of historical and cultural
values located on the territory of the Gobustan State
Historical and Artistic Reserve", and in the same year
the Gobustan Historical and Artistic Reserve was
included in the List of World Cultural Heritage
UNESCO( Figure3).In the same year, by the Decree of
the Cabinet of Ministers of the Republic of Azerbaijan
dated November 6, 2007, the Gobustan Reserve was
given the status of "National Reserve". The main
activity of the reserve is the organization of the study,
protection and popularization of petroglyphs, paintings,
burial mounds and settlements.
Figure 3. Gobustan State Historical and Artistic Reserve

"The historical center of Sheki together with
the Khan's palace." Considering the wealth of
monuments, the historical center of Sheki, one of the
historical cities of Azerbaijan, has been declared by the
Council of Ministers of the Republic of Azerbaijan
since 1967 the historical and architectural reserve "Top
Point". The 13 quarters of the reserve include the Sheki
Khan's palace, religious and civil buildings.The palace
of Sheki khans and the house of Sheki khans have their
own unique architectural and decorative design, the
Upper and Lower caravanserais, a round temple, castle
walls, Juma mosque, Omar Efendi mosque, middle
Civil buildings, one of the architectural gems of the
20th century - baths Aghvanlar, Dere and Gum, arched
bridges across the river - have always attracted the
attention of travelers, geographers and tourists since the
Middle Ages [7]. Sheki's natural beauty is reflected in
all the historical monuments built in the city. All these
are features of Sheki architecture. The main streets are
divided into narrower, smaller streets, bends and dead
ends, depending on the local landscape.Small streets
running off the main street surround the city like
capillaries separated from the main artery. The urban
structure of the reserve, mainly river-oriented, provides
easy access to a shopping street, which in turn is one of
the factors necessary for the economic activity of the
population [10].
Sheki Khan's palace. One of the masterpieces of
the Sheki Khanate is the Sheki Khans' palace. The
Shekihanovs 'house and the Sheki khans' palace are
considered museums of all kinds of works of art of
Azerbaijan in the history of artistic culture of the 18th-
19th centuries.Here are the best examples of stone
carving, network system, stained glass, as well as wall
paintings with ornaments and themes. Shabaka
(tracery) art occupies a special place in the artistic
solution of the interior and exterior of the Sheki Khans'
palace. The mesh is a decorative flat surface, assembled
from many carved wooden elements and pieces of
colored glass fastened between them without glue or
nails.The most common shabaka compositions are
multi-ray stars. The basis of the artistic image on the
shabaka is the contours of sunlight and geometric
shapes filtered through colored glass.Sheki Reserve,
the third monument of Azerbaijan, included in the list
of "Cultural Heritage" by UNESCO in 2019, has
already introduced the world to the history and culture
of our country, and its protection will be constantly
monitored by UNESCO (Figure 4). (In the future, it is
planned to renovate the khan's palace and a number of
monuments of the reserve.
Figure 4. Sheki Khan's palace
"Cultural Landscape of Khinalig and
Migration Route" is the 4th territory of Azerbaijan
included in the UNESCO World Heritage List. The
World Heritage Site includes the surrounding
grasslands (Guba and Gusar) used by the local
population, including the village of Khinalig, and the
winter areas of the Central Aran region (Absheron and
Hajigabul), as well as the historical migration route
(Guba-Shamakhi) with a length of more than 200 km
between them. -Gobustan) and constitutes the nomadic
culture of Khinalig. The Heritage Area included in the
UNESCO World Heritage List encompasses a large
cultural landscape consisting of a total of 44,829.41
hectares (about 45 thousand hectares) of the Heritage
Area and 109,392.78 hectares (more than 109 thousand
hectares) of the Buffer Zone, passing through the
territory of 6 administrative districts. does
The area included in the World Heritage list
contains examples of material culture such as ancient
historical cemeteries of nomads, holy places, piers,
historical bridges, and springs.
The nomination "Khinalig and Migration Route
Cultural Landscape" has been registered under criteria
3 (iii) and 5 (v) of the World Heritage. The 3rd criterion
was presented as an exceptional example of the vertical
nomadic culture in which the Khinalig community was
historically engaged in nomadic animal husbandry, and
the 5th criterion was presented as an exceptional

example of the balance of human-nature relations, the
development of the system of eco-social relations in
difficult climatic conditions, and the sustainable use of
natural resources. In order to protect the importance for
the cultural heritage of Azerbaijan, the area where the
migration route is located, to create a unified
management model and to develop responsible tourism
here, on September 4, 2023, by order of the President
of the Republic of Azerbaijan, the State History-
Culture and Ethnography Reserve was established. The
unique landscape of Khinalig village, located at an
altitude of 2300 meters above sea level, is reflected in
its urban planning and architecture. The village has
preserved traditional construction methods, folklore
and ethnographic traditions. Written information about
the history of the existence of henna can be found in
Sitrabon and his writings in the 1st millennium of our
era. The date of establishment of the village is B.C. It
dates back to the III-II millennium. The modern
inhabited area of the village used to consist of several
small villages located at certain distances from the
village. The village of Khinalig, inhabited by the
ancient tribes of Caucasian Albania, has its own unique
architectural appearance. [11] According to the
information given by the local population in these
areas, life started in caves and continued with the
primitive community structure. According to their
religious beliefs, the population went through the stages
of paganism, Zoroastrianism, fire worship and Islam.
This is proven by the archaeological excavations
conducted in the area for several years, and the "Fire"
temple near the village. There are medieval Ateshparast
temple, Khidir Nabi tomb, Sheikh Shalbuz, Abu
Muslim mosques, caves and many archaeological
monuments here. The population is engaged in cattle
breeding. Since it is not suitable for agriculture, some
people are engaged in planting potatoes and onions in
the foothills. (Figure 5).
Figure 5.Khinalig State Historical, Architectural and Ethnographic Reserve
Conclusion
The inclusion of the rich historical and
architectural heritage of Azerbaijan in the list of
UNESCO monuments with an enhanced protection
regime is a high assessment of this heritage by the
international community.This has become an important
factor in acquainting the world with the history of
Azerbaijan, its material and cultural samples and, in
turn, in the development of international tourism,
making historical places attractive to tourists. Because
the tourist is interested in the history of the city, as well
as the country, material and cultural samples that reflect
the way of life.In turn, this region, like any country, its
history, its role in the formation of human civilization,
its cultural heritage examples bringsbenefits.Inclusion
of the cultural heritage of Azerbaijan in the UNESCO
World Heritage List will continue in the near future.
References
1. Aliyeva R., Amanzade R., Zeynalov H.,
Sadigova A., S. Sadigov, Salamzade A. (2015). Icheri
Sheher in the history of Azerbaijan. Baku-East-West-
244 p.
2. Aliyeva R., Isayeva T.H., Aliyev E.N., Zeyna-
lov N.A. (2015). World-famous relations of Azerbai-
jan. Baku-Avropa-175 p.
3. Fatullayev Sh. (2004). Problems of protection
and development of Icheri Sheher. Baku, Taknur, p.
146.
4. Ibrahimov Farhad, Kamil Farhadoglu. (2002).
Baku Icheri Sheher-Baki,p,112.
5. Giyasi C. (2004). Icheri Sheher with Shir-
vanshahs Palace and Maiden Tower. Problems of pro-
tection and development of the inner city (collection of
articles). Baku, p.3-13.
6. Rustamov J.N. (2006). Gobustan-Azerbaijan
ancient cultural center. Baku, Nurlar, 93 p.
7. Salamzade A., Mammadov K. (1987). Architec-
tural monuments of Sheki. Baku: Elm, p.140.
8. Salayeva R.J. (2004). Icheri Sheher is the pearl
of Azerbaijan. Icheri Sheher. ANAS, MII, Baku, p. 77-
79.
9. Türksoy Yasin. (2012). "Thoughts on Gobustan
rock paintings". Baku, p. 34-56.
10. Məmmədova G.H., Hacıyeva S.Kh. (2014).
Architectural monuments of the north-western region
of Azerbaijan. Baku, Sharg-Garb, 272 p.
11. Mehmandarova G. (1998). Khinalig, Baku, p.
9-23.
12.
https://azertag.az/xeber/SIRVANSAHLAR_SARAYI
NDA_BARPA_ISLARI_APARILIR-317569.

JURIDICAL SCIENCES
ДОГОВІРНА ФОРМА ЗДІЙСНЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Лащихіна І.,
Магістр права,
юрисконсульт IPTW, Іспанія
ORCID ID 0000-0003-0508-7486
Лащихіна В.
Кандидатка педагогічних наук, доцентка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
ORCID ID 0000-0002-8192-9932
CONTRACTUAL FORM OF FOREIGN INVESTMENT
Lashchykhina I.,
Master of Laws
Legal advisor IPTW, Spain
ORCID ID 0000-0003-0508-7486
Lashchykhina V.
PhD in Pedagogical Sciences, associate professor
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine
ORCID ID 0000-0002-8192-9932
DOI: 10.5281/zenodo.10700357
Анотація
У статті досліджується договірна форма здійснення іноземних інвестицій на основі теоретико-право-
вого аналізу щодо особливостей іноземного інвестування: проаналізовано загальні принципи інвестицій-
ної діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів; обґрунтовано поняття інвестиційного договору, його
види, типи, функції, класифікацію та форми; визначено поняття та характерні ознаки договору спільного
інвестування; досліджено сфери застосування договірних угод; висвітлено поняття спільної господарської
діяльності; визначено особливості договірної форми інвестиційної діяльності; розглядаються сучасні тен-
денції ведення міжнародного бізнес-партнерства.
Abstract
The article examines the contractual form of foreign investment on the basis of a theoretical and legal analysis
of the peculiarities of foreign investment: the general principles of investment activity of domestic and foreign
investors are analyzed; the concept of an investment contract, its kinds, types, functions, classification and forms
are substantiated; the concept and characteristic features of a joint investment contract are defined; the areas of
application of contractual agreements were investigated; the concept of joint economic activity is highlighted; the
peculiarities of the contractual form of investment activity are determined; current trends in conducting interna-
tional business partnerships are considered in this research.
Ключові слова: договірна форма інвестицій, договірне інвестування, інвестиційний договір, госпо-
дарські/підприємницькі товариства, цінні папери, іноземні інвестиції/зовнішні інвестиції, інвестиційні ві-
дносини, інвестиційна діяльність, господарська діяльність, франчайзинг, правове регулювання, зовніш-
ньоекономічна діяльність,
Keywords: contractual form of investment, contractual investment, investment contract, business
partnerships, securities, foreign investments/external investments, investment relations, investment activity,
business/economic activity, franchising, legal regulation, foreign economic activity.
Актуальність теми дослідження. Процеси,
які відбуваються у зовнішньому світі свідчать про
те, що в умовах розширення кордонів, якісно напо-
внена законодавча база та скоординована діяль-
ність усіх органів державної влади, що є запорукою
для формування та утримання статусу країни з при-
вабливим інвестиційним кліматом на міжнарод-
1
Loshchykhin O. Restoration of the trust to law as a recog-
nition of the integrity of the valuable basis of relationship
between Ukraine and The European Union: Collective Mon-
ograph: Association Agreement: driving integrational
ному рівні. Інвестиційна політика сприяє актив-
ному надходженню зовнішнього капіталу в розви-
ток економіки, а тому є фундаментом для нормаль-
ного функціонування виробничої діяльності будь-
якої розвинутої країни світу.1
Варто зазначити, що розвитку інвестиційної
політики, міжнародному інвестиційному співробіт-
ництву та тенденціям у міжнародно-правовій сфері
changes / O. Loshchykhin, A. Shevchenko, A. Starostyuk, I.
Lashchykhina. – Ottawa, Ontario, Canada: Accent Graphics
Communications and Publishing. – 2020. – № 3. – P. 171-
176.

щодо іноземних інвестицій присвячено дослі-
дження як зарубіжних, так і вітчизняних науковців,
зокрема праці Бернасконі-Остервалдера Н., Буту-
зова В., Вакалюка В., Вінник О., Воробйової І., Га-
верського В., Гаврилюка О., Говорушко Т., Данні-
нга Дж., Дзери О., Дука А., Жюйара П., Жорнокуя
Ю., Кафарського В., Карпа М., Карро Д., Кравчука
В., Кібенка О., Косенко А., Коссака В., Кравців В.,
Крутіка О., Литвин Я., Лощихіна О., Лукача І., Ма-
глаперідзе А., Максимчука М., Малютіна О., Мас-
лій В., Марущак А., Мосейчука Д., Нікольської О.,
Обушної Н., Олюха В., Павленко І., Пересади А.,
Поєдинок В., Притики Ю., Резнікової В., Сазонця
І., Світличної Ю., Сімсон О., Семерака О., Спінова
С., Стадницького Ю., Старостюк А., Федоренко В.,
Чернадчука В., Шевченка А., Шевченка О., Щер-
бини В. та ін..
Беручи до уваги комплексний вплив міжнаро-
дних стимулів, розвиток міжнародно-правової бази
щодо іноземних інвестицій, мета статті полягає у
визначенні особливостей договірної форми інвес-
тиційної діяльності, дослідженні договірної форми
здійснення іноземних інвестицій, а саме: загальних
принципів інвестиційної діяльності вітчизняних та
іноземних інвесторів; поняття інвестиційного дого-
вору, його видів, типів, функцій, класифікації та
форм.
Виклад основних положень. У наш час, осно-
вною метою більшості країн світу є підвищення рі-
вня інвестиційної привабливості та збільшення об-
сягу надходжень зовнішніх ресурсів у національну
економіку.
Однією з основних форм іноземного інвесту-
вання є договірна форма. Її існування опосередко-
вує не лише вкладення інвестицій, але й організа-
цію усього інвестиційного процесу. Умови сього-
дення, наголошують на тому, що для налагодження
виробничих процесів необхідно співпрацювати з
розвиненими країнами світу, їх представниками.
Для ефективної співпраці, найбільш популярним та
дієвим способом залучення капіталу у стратегічно
важливі сфери господарського життя, є укладення
двосторонніх та багатосторонніх міжнародних до-
говорів.
Наразі, термін «інвестиційний договір», все
ще, не знайшов чіткої конотації в українському за-
конодавстві, що ускладнює становище суб’єктів ін-
вестиційних відносин. Невизначені, також, кваліфі-
каційні ознаки, форма та види таких договорів. У
зв’язку з цим, на практиці, часто виникають непо-
розуміння при укладанні інвестиційних договорів
та вирішенні спорів, пов’язаних з реалізацією гара-
нтій захисту прав та інтересів іноземних інвесторів.
Доктринальні напрацювання констатують від-
сутність єдиного наукового підходу до питання
2
Косянчук Т.О. Шляхи вдосконалення державного регу-
лювання у сфері іноземного інвестування / Т.О. Косян-
чук // Правничий Вісник університету “Крок”. – 2009. –
№ 2. – С. 121-129.
3
Сімсон О.Е. Правові особливості договорів інвести-
ційного характеру: автореф. дис. … канд. юр. наук:
12.00.03 / О.Е. Сімсон. – Харків, 2001. – С. 13.
правової природи інвестиційних договорів. Деякі
вчені вважають інвестиційний договір цивільно-
правовим інститутом2
, однак враховуючи госпо-
дарську тематику наукового дослідження, доцільно
зазначити, що більшість розглядають інвестицій-
ний договір як різновид господарсько-правової
угоди, що характеризується наявністю специфіч-
ного характеру та мети. Господарники аргументу-
ють свою позицію, посилаючись на ст. 179 ГК
України, згідно з якою майнові господарські зо-
бов'язання, що виникають між суб'єктами господа-
рювання чи між суб'єктами господарювання та не-
господарюючими суб'єктами – юридичними осо-
бами на підставі господарських договорів, є
господарсько-договірними зобов'язаннями.
Особливу увагу інвестиційним договорам при-
ділила О. Е. Сімсон, яка розглядає їх як угоду на
придбання акцій чи корпоративних прав на первин-
ному ринку цінних паперів, однак не в рамках при-
ватизації, як вважають деякі правознавці, адже його
умови передбачають вкладення інвестором коштів
безпосередньо у статутний фонд господарської ор-
ганізації. Правознавець пояснює це тим, що при по-
вторному розміщенні акцій не відбувається нового
вкладення, а лише змінюється власник вже існую-
чих активів, що можна трактувати як відступлення
права вимоги в цивільному праві. У такому
випадку, як і в ситуації придбання частки існую-
чого підприємства, – інвестиційний договір не має
місця існування.3
Важливим для розкриття тематики нашого до-
слідження став науковий внесок О. М. Вінник. На-
даючи протилежну точку зору, вона розглядає до-
говірну форму через призму її поєднання з корпо-
ративною формою, шляхом участі інвестора в
діючій господарській організації. На її думку, така
діяльність забезпечується укладенням відповідного
договору, а саме: купівлі-продажу акцій чи купівлі
частки, що відступається учасником товариства.4
Найбільш універсальне та змістовне визна-
чення поняття інвестиційного договору надав вче-
ний В. В. Кафарський, який розглядає його як осно-
вний правовий документ, що є невід’ємною складо-
вою у врегулюванні взаємовідносин між суб'єктами
інвестиційної діяльності. У свою чергу, угода, яка
визначає особливості залучення іноземних інвести-
цій між сторонами, традиційно називається інвес-
тиційним договором.5
Розповсюдженою є думка, що в основі тлума-
чення інвестиційної угоди має бути оптимальне
співвідношення інтересів інвестора та приймаючої
держави на всіх стадіях здійснення інвестиційних
відносин.
Дослідник П. Матюшко наділяє інвестиційний
договір такими характерними ознаками, як:
4
Вінник О.М. Інвестиційне право: навч. посібник / О.М.
Вінник. Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Алерта; КНТ;
ЦУЛ, 2009. – С. 104.
5 Кафарський В.В. Інвестиційні договори в Україні: по-
няття, види, зміст, правове регулювання: автореф. дис.
… канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.В. Кафарський; НАН
України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К.,
2006. – С. 6.

– специфічний суб'єктний склад: однією зі
сторін договору виступає іноземний інвестор;
– предмет договору – іноземна інвестиція, що
може існувати у двох взаємозалежних формах:
1)матеріальній – інвестиція у конкретно визна-
ченому виді та кількості;
2)юридичній – дії, спрямовані на здійснення
капіталовкладень у визначеній формі;
– об'єкт інвестування: будь-який об’єкт підп-
риємницької діяльності не заборонений законодав-
ством України щодо іноземних інвестицій;
– мета договору: одержання прибутку, досяг-
нення соціального ефекту;
– письмова форма укладення;
– ризиковість, що обумовлюється: значним ро-
зривом у часі між укладанням договору та досяг-
ненням його мети; характером інвестування, що пе-
редбачає передачу цінностей і включення їх в підп-
риємницький оборот.6
Правники постійно акцентують увагу, що ук-
ладення подібних договорів, вибір стратегічних
партнерів, визначення зобов’язань та інших умов
договірних взаємовідносин, – є виключною компе-
тенцією суб’єктів інвестиційної діяльності, тому
втручання органів державної влади та посадових
осіб – не допускається.7
Так, Господарський суд Київської області у
своєму рішенні від 29.03.2018 р. у справі
№911/2054/17 вірно зазначив, що відповідно до ч.
1, 2 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяль-
ність» основним юридичним документом, який ре-
гулює взаємовідносини між суб'єктами інвестицій-
ної діяльності, є договір. Укладення угод, вибір
партнерів, визначення зобов'язань та будь-яких ін-
ших умов господарських взаємовідносин, що не су-
перечать законодавству України, належить до ви-
ключної компетенції суб'єктів інвестиційної діяль-
ності. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України
«Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі
види майнових та інтелектуальних цінностей, що
вкладаються в об'єкти господарської діяльності, в
результаті якої створюється прибуток (доход)
та/або досягається бажаний ефект.8
У рішенні Господарського суду м. Києва від
08.02.2021 р. у справі №910/18546/20, встановлено,
що основним правовим документом, який регулює
взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної дія-
льності, є договір (угода). Укладення договорів, ви-
бір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких
інших умов господарських взаємовідносин, що не
6
Матюшко П. Правові особливості договорів інвести-
ційного характеру / П. Матюшко // Юридичний журнал.
– 2006. – № 10. – С. 123-128.
7
Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С.
Щербина. Вид. 6-те, перероб. та доп. – К.: Юрінком Ін-
тер. – 640 с. – URL: http://kizman-tehn.com.ua/wp-
content/uploads/2018/02/Господарське-право-Щербініна-
В-С.pdf (дата звернення: 14.11.2023).
8
Рішення Господарського суду Київської області від
29.03.2018 р. №911/2054/17. – URL:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/73254177 (дата звер-
нення: 14.11.2023).
9
Рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2021
р. №910/18546/20. – URL:
суперечать законодавству України, є виключною
компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності. У
випадку порушень договірних зобов`язань сторони
несуть майнову та іншу відповідальність, передба-
чену законодавством України і укладеними догово-
рами.9
Дискусійність даної проблематики, зумовила
ряд провідних українських юристів, опираючись на
власну практику, розробити свої варіанти тракту-
вання терміну «інвестиційний договір»:
– це господарсько правова угода між інозем-
ним інвестором та замовником, яка має специфіч-
ний характер і мету, що спрямована на отримання
прибутку;10
– це взаємне волевиявлення учасників про
встановлення, зміну чи припинення прав та обов'я-
зків, пов'язаних із залученням та реалізацією інвес-
тицій, оформлене у відповідності до вимог чинного
законодавства України;11
– це договір, де однією зі сторін є специфічний
суб’єкт – іноземний інвестор, а іншою – держава-
реципієнт, існуюча або спеціально створена фізи-
чна чи юридична особа, – який регулює відносини
з приводу довгострокового капіталовкладення, в
обраний об'єкт інвестування з метою одержання до-
ходу від виготовленої продукції.12
Постановою Вищого господарського суду Ук-
раїни від 29.11.2011 р. №16/176-31/192 встанов-
лено, що інвестиційний договір – це оформлене в
належній формі взаємне волевиявлення двох або бі-
льше учасників про встановлення, зміну чи припи-
нення прав та обов'язків, що пов'язані із залученням
грошових коштів та реалізацією інвестицій у інших
видах, передбачених національним законодавством
України. Крім того, колегією суддів визначено ос-
новні ознаки інвестиційної угоди:
- є правовою формою взаємовідносин між су-
б'єктами інвестиційної діяльності;
- регулює відносини щодо довгострокових
внесків майна, майнових прав та інших цінностей,
які мають ринкову вартість у бажаний об'єкт інвес-
тування;
- відповідає економічній сутності інвестицій-
них відносин: відображає факт вкладення коштів в
об'єкт інвестування;
- об’єкт інвестування: реальний, фінансовий,
інтелектуальний;
- мета: отримання прибутку;
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94864282 (дата звер-
нення: 14.11.2023).
10
Плотвіцька А. Головна відмінність договору інвесту-
вання від договору про спільну діяльність / А. Плотві-
цька // Legal Partner. – URL: https://legalpart-
ner.com.ua/uk/головна-відмінність-договору-інвест (дата
звернення 15.11.2023).
11
Спінов С. Інвестиційні угоди (договори) / Spinow Law.
– К., 2016. – URL:
https://www.spinovs.com.ua/investytsiini-ugody (дата звер-
нення: 15.11.2023).
12
Спінов С. Там само. – URL:
https://www.spinovs.com.ua/investytsiini-ugody (дата звер-
нення: 15.11.2023).

- ризиковий характер правовідносин.13
Інвестиційний договір виконує всі функції,
притаманні господарському договору: регуляти-
вну, координаційну, функцію планування, контро-
льну й охоронну. З огляду на це, він вважається дій-
сним з моменту досягнення сторонами взаємної
згоди щодо усіх його істотних умов, до яких відно-
сять: предмет, строк, кількість, ціну, форму та
об’єкт зовнішнього інвестування.
Кожний договір характеризується своєю кла-
сифікацією. Тут виникає наступна проблема, з якою
зіштовхується іноземний інвестор. Закон України
«Про режим іноземного інвестування» у Розділі V
приблизно дає уявлення про те, які інвестиційні
угоди можуть укладатися, однак конкретного пере-
ліку законодавцем не встановлено. Це змушує
особу вивчати різні нормативно-правові акти, що
належать не тільки до сфери господарської діяльно-
сті, а й до інших дотичних галузей.
Професор Київського університету імені Та-
раса Шевченка В. С. Щербина, спираючись на по-
ложення Закону України «Про угоди про розподіл
продукції» від 14.09.1999 р. №1039, вважає що є всі
підстави відносити до інвестиційних договорів:
безпосередньо інвестиційні договори; засновницькі
договори та договори про розподіл продукції.14
Підтримуючи позицію вищезгаданого науко-
вця, однак дещо розширивши коло взаємовідносин
між суб’єктами інвестиційної діяльності, з ураху-
ванням того, що корпоративна та договірна форма
інвестиційної діяльності може поєднуватися, шля-
хом укладення засновницьких, концесійних дого-
ворів та договорів про спільну інвестиційну діяль-
ність, О. М. Вінник вважає за доречне застосову-
вати такі види договорів: засновницькі договори;
договори про спільну інвестиційну діяльність за уч-
астю спеціального суб’єкта; концесійні договори;
договори франчайзингу (комерційної концесії); до-
говори про розподіл продукції; договори підряду на
капітальне будівництво за участю іноземних суб'єк-
тів господарювання.15
З огляду на актуальність питання залучення
іноземних інвестицій, доречно більш детально роз-
глянути найбільш використовувані в Україні види
інвестиційних договорів.
1. Засновницькі договори.
Засновницький договір є формою залучення
іноземних інвестицій та правовою підставою вини-
кнення в засновника акціонерного товариства інве-
стиційних зобов'язань, а у інвестора – корпоратив-
них прав. Умови визначають: особливості спільної
13
Постанова Вищого господарського суду України від
29.11.2011 р. №16/176-31/192. – URL: http://vgsu.ar-
bitr.gov.ua/docs/28_3504318.html (дата звернення:
14.11.2023).
14
Щербина В.С. Вказ. праця. – URL: http://kizman-
tehn.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/Господарське-
право-Щербініна-В-С.pdf (дата звернення: 14.11.2023).
15
Вінник О.М. Господарське право: навч. посібник /
О.М. Вінник. – URL: https://westudents.com.ua/knigi/406-
gospodarske-pravo-vnnik-om.html (дата звернення:
22.11.2023).
16
Спасибо-Фатєєва І.В. Правова природа майнових і ко-
рпоративних прав, їх оборотоздатність та деякі аспекти
діяльності щодо створення господарського товари-
ства; кількість, тип і клас акцій, що підлягають ку-
півлі кожним засновником; номінальну вартість і
вартість придбання відповідних акцій; строк та фо-
рму оплати вартості акцій; обсяг прав учасників до-
говірних відносин; строк дії договору.
Законодавцем визначено, що корпоративні
права в інвестора-нерезидента з’являються з моме-
нту державної реєстрації акціонерного товариства.
Однак, досі дискусійним залишається питання ви-
значення моменту переходу до нового акціонера
придбаних ним корпоративних прав.
Наприклад, науковець І. В. Спасибо-Фатєєва
стверджує, що відчужена учасником частка, у гос-
подарській організації, слідує за попереднім влас-
ником, не лишаючи його немайнових прав на неї. З
переходом прав на частку до іншої особи з’явля-
ється і право участі в господарському товаристві.16
Натомість, В. М. Кравчук вважає, що перехід
права власності на частку здійснюється на підставі
правочину, а право участі виникає первісним спо-
собом.17
Таким чином, засновницький договір передба-
чає надання інвестору-нерезиденту корпоративних
прав у господарському товаристві, накладаючи пе-
вні зобов’язання на реципіюючу сторону.
2. Договори про спільну інвестиційну діяль-
ність за участю іноземного інвестора.
Законом України «Про зовнішньоекономічну
діяльність», встановлено, що спільна господарська
діяльність – це діяльність, що ґрунтується на спів-
робітництві між суб'єктами господарської діяльно-
сті України та іноземними суб'єктами господарсь-
кої діяльності й на спільному розподілі результатів
та ризиків від її здійснення. Підставою для здійс-
нення іноземного інвестування є державна реєстра-
ція таких договорів, порядок якої встановлюється
Постановою Кабінету Міністрів України «Про за-
твердження Положення про порядок державної ре-
єстрації договорів (контрактів) про спільну інвести-
ційну діяльність за участю іноземного інвестора»
від 30.01.1997 р. №112.
Н. Є. Косач18
, О. В. Дзера19
дотримуються спі-
льної позиції, про те, що враховуючи положення
Закону України “Про режим іноземного інвесту-
вання”, спільна інвестиційна діяльність може здій-
снюватися у: формі юридичної особи та договірній
формі.
На противагу даної думки, Цивільним та Пода-
тковим кодексами України передбачено, що дого-
вір про спільну діяльність не передбачає створення
застави / І.В. Спасибо-Фатєєва, Т. Дуденко // Юридич-
ний радник. – 2005. – № 2 (4). – С. 28.
17
Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовід-
носин в господарських товариствах: монографія / В.М.
Кравчук. – Львів: Край, 2009. – 205 с.
18
Косач Н.Є. Правове регулювання спільного підприєм-
ництва: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Н.Є.
Косач. – Д., 1999. – 15 с.
19 Дзера О.В. Зобов'язальне право: теорія і практика:
навч. посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць.
– К.: Юрінком Інтер, 1998. – 300 с.

юридичної особи та може здійснюватися на основі
об’єднання вкладів учасників або без об’єднання
таких вкладів.
Враховуючи норми чинного законодавства, ха-
рактерними ознаками договору спільного інвесту-
вання є: відсутність потреби у створенні юридичної
особи; мета, що полягає у розміщенні інвестицій та
отримання прибутку від використання майна, май-
нових прав та інших цінностей; чіткі організаційні
дії учасників угоди; письмова форма укладення.20
Не залишаються осторонь даної теми і міжна-
родні джерела. До прикладу, Угодою між Урядом
України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів
«Про сприяння та захист інвестицій» від 22.01.2003
р. було надане визначення поняття спільної діяль-
ності, яке включає організацію, контроль та дії
юридичних осіб, філій, агентств, офісів, заводів, ін-
ших установ для здійснення господарської діяльно-
сті; укладання та контроль за виконанням умов ко-
нтракту; придбання, використання та захист конк-
ретно визначених видів майна.21
О. Е. Сімсон вважає, що договір спільної інве-
стиційної діяльності встановлює зобов’язання між
інвестор та реципієнтом, у частині спільного вико-
ристання майна, майнових прав та інших цінностей,
розміщених іноземним інвестором у формі, не пов'-
язаній із виникненням юридичної особи, з метою
одержання дивідендів від такого використання.22
3.Концесійні договори.
Згідно з чинним законодавством України кон-
цесійний договір – це договір, укладений між заці-
кавленими сторонами: концесіонером та конце-
сієдавцем, – який визначає порядок та умови реалі-
зації проекту, що здійснюються на умовах концесії.
Концесії є складним правовим інститутом, що
залежать від політичного ладу та економічного
стану країни. Так, О. М. Григоров розглядає конце-
сійний договір як інвестиційну угоду, що регулює
відносини між концесіодавцем (державою – реци-
пієнтом) та концесіонером (іноземним інвестором),
стосовно надання концесіонеру прав на володіння
об’єктами, що знаходяться у державній власності і
є вилученими із звичайного комерційного обороту,
а також надання концесіонеру прав на заняття пев-
ними видами господарської діяльності, що відно-
сяться до монополій держави – реципієнта.23
Деякі вчені відносять концесійні договори до
сфери цивільного права, що є приводом для науко-
вих дискусій. Вони наголошують на тому, що при
тлумаченні даного терміну, варто відхилитися від
20
Науково-консультативна рада при Вищому адмініст-
ративному суді України. Щодо проблемних питань у
сфері здійснення інвестиційної діяльності. – 2016. –
URL:
http://www.vasu.gov.ua/nkr/pravovi_vusnovky/nkr_visno-
vok_investdiyalnist_2016_06_01/ (дата звернення:
22.11.2023).
21
Угода між Урядом України та Урядом Обʼєднаних
Арабських Еміратів про сприяння та захист інвестицій
від 22.01.2003 // (Угода ратифікована Законом № 1192-
IV від 18.09.2003). – URL: https://za-
kon.rada.gov.ua/laws/show/784_002#Text (дата звернення:
22.11.2023).
цивільно-правової форми регулювання господарсь-
кої діяльності, адже наявність державного акту,
який є джерелом концесійних правовідносин, виво-
дить права і обов'язки сторін за межі цивільного
права. До того ж, даний різновид угод містить ни-
зку ознак, які не відповідають цивільно-договір-
ним, а саме: є владним актом; специфічний харак-
тер об'єктів державної та комунальної власності,
що дозволяє використовувати їх виключно в конце-
сійному порядку; особливий характер певних видів
господарської діяльності, які вимагають участь дер-
жави чи певного публічно-правого утворення та
здійснюються лише на умовах концесії; доміну-
вання публічних інтересів; наявність у держави су-
веренних імунітетів у сфері виконавчого прова-
дження.24
Таким чином, в умовах глобалізаційних та єв-
роінтеграційних процесів, концесійна діяльність
стала розглядатися як невід’ємний інструмент реа-
лізації нового економічного феномену, який отри-
мав назву державно-приватного або публічно-при-
ватного партнерства. Європейська економічна ко-
місія ООН вважає, що укладання концесійних
договорів між представниками різних держав світу,
є пріоритетним завданням української влади для
досягнення цілей передбачених Національною еко-
номічною стратегією 2030, затвердженою Постано-
вою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 р.
№179. Нині, результатами найвідомішими міжна-
родних концесійних угод є інвестиційні проекти, до
яких варто віднести: The Сhannel Tunnel під прото-
кою Ла-Манш та Ейфелеву вежу.
4.Договори франчайзингу або комерційної кон-
цесії.
Розширення кордонів, доступність до інозем-
ного ринку, високий показник експортності проду-
ктів (робіт, послуг) на міжнародному просторі, до-
свід успішних країн, – посприяли появі та актив-
ному розвитку інституту франчайзингу в Україні.
Наразі, іноземні франшизи, що розташовані в Укра-
їні, походять з Бельгії, Франції, Польщі, Німеч-
чини, Фінляндії, США, Італії та Угорщини.25
Міжнародна асоціація франчайзингу надає
таке визначення франчайзингу:
– це договірні відносини між франчайзером та
франчайзі, які передбачають вкладення франшизо-
давецем інвестицій до господарської організації
франшизоодержувача у такі сфери, як ноу-хау та
навчання персоналу, в той час, як франшизоодер-
жувач здійснює власну діяльність, використовуючи
22
Сімсон О.Е. Вказ. праця. – С. 199.
23
Григоров О.М. Договір концесії: проблеми юридичної
кваліфікації /О.М. Григоров // Економіка. Фінанси.
Право. – 1999. – № 10. – С. 22-24.
24
Карп М.В. Финансовые проблемы заключения догово-
ров концессии / М.В. Карп // Закон и право. – 2004. – №
1. – С.17-19.
25
Романчук К.В. Операції франчайзингу: європейський
досвід та українські реалії / К.В. Романчук, І.О. Кирій //
Ефективна економіка. – 2016. – № 12. – URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5302 (дата

спільне найменуванням та процеси діяльності,
якою володіє та контролює франшизодавець.26
Враховуючи відсутність одностайності у ви-
значенні вищенаведеного поняття, доцільно буде
порівняти його з «комерційною концесією». Дослі-
джуючи норми ЦК та ГК України, є підстави стве-
рджувати, що зміст зазначених договорів відповіда-
ють один одному.
Основними сферами застосування таких угод є
автомобільна промисловість, ремонтно-будівельні
роботи, косметичні послуги, модельна діяльність,
аптеки, готельно-ресторанна сфера, підприємства
швидкого обслуговування тощо.
Кодекс етики франчайзингу України визначає
істотні умови, що вносяться в договір франчайзи-
нгу: права, які сторони договору передають один
одному; товари чи послуги, які надаються учасни-
кам угоди; обв'язки франчайзера та франчайзі; по-
рядок внесення платежів франчайзі франчайзеру;
термін дії договору франчайзингу; умови, при яких
франчайзі може продати або передати бізнес, що є
предметом франшизи; умови розірвання договору;
умови негайного повернення всіх активів, що нале-
жать законному власнику, після закінчення терміну
дії договору.27
5.Угоди про розподіл продукції.
Згідно з чинним законодавством України
угоди про розподіл продукції – це договір, за яким
одна сторона – Україна доручає іншій стороні – ін-
вестору на встановлений строк проведення пошуку,
розвідки та видобування корисних копалин на ви-
значеній ділянці (ділянках) надр та ведення визна-
чених угодою робіт, а інвестор зобов'язується вико-
нати доручені роботи за свої кошти і на свій ризик
з майбутньою компенсацією витрат та отриманням
винагороди у вигляді частини прибуткової продук-
ції. Тобто, даний вид договорів направленний на
вдосконалення господарської діяльності, пов’яза-
ної з геологічною розвідкою та добуванням корис-
них копалин.
Угоди про розподіл продукції є різновидом ін-
вестиційних договорів, оскільки вирізняються сво-
їми специфічними особливостями. Більшість вче-
них відносять цей різновид угод до сфери господар-
сько-правового регулювання, з регулюючим
впливом держави, у сфері встановлення особливого
режиму оподаткування.
О. А. Медведєва, слушно акцентує увагу на
тому, що ГК України прямо не врегульовує відно-
сини у сфері угод про розподіл продукції, проте
26
Франчайзинг чи комерційна концесія?. – URL:
https://franchising.ua/franchayzing/46/franchayzing-
komerciyna-koncesiya/ (дата звернення 22.11.2023).
27
Кодекс Етики Франчайзингу. – URL:
http://fdf.org.ua/about-franchise/kodeks-etiki-franchajzingu
(дата звернення 22.11.2023).
28
Зуєва О.А. Правова характеристика угод про розподіл
продукції як різновиду Договорів концесії / О.А. Зуєва //
Вісник Академії митної служби України. Серія: Право. –
2009. – № 2. – С. 38.
29
Коморний О.І. Договір про розподіл продукції: циві-
льно-правові аспекти: автореф. дис. ... канд. юрид. наук:
12.00.03 / О.І. Коморний. – К., 2006. – 20 с.
умови цих договорів мають спільні ознаки зі спеці-
альними режимами господарювання, серед яких:
наявність господарських та податкових пільг, дер-
жавні гарантії захисту прав та інтересів суб’єктів
правовідносин.28
Характерними ознаками укладання таких до-
говорів є: конкурсна основа; письмова форма укла-
дення; суб’єктний склад: з одного боку – іноземний
інвестор, з іншого – держава Україна, в основі Ка-
бінету Міністрів України; обов'язки інвестора-не-
резидента щодо надання переваг товарам, послугам
та роботам українського походження; прийняття на
роботу на території України працівників переважно
громадян України; додатки; документи, що підтве-
рджують повноваження сторін на підписання дого-
вору.
У своїй науковій роботі О. І. Коморний, дослі-
див, що першою країною, яка уклала договір про
розподіл продукції з метою привернення уваги іно-
земних інвесторів, стала Індонезія. Згодом, досвід
цієї держави мав вплив на економічний розвиток ін-
ших країн, таким чином, інтегруватися у світовий
простір змогли: Китай, Єгипет, Малайзія, Сирія,
Філіппіни, Лівія, Ангола, Нігерія. Економічна інте-
рнаціоналізація різних країн світу посприяла появі
різних типів договорів про розподіл продукції, а
саме: індонезійської, китайської, єгипетської, ма-
лайзійської та ін.29
У кінці 2020 року Україною було підписано
угоди про розподіл продукції на семи нафтогазових
ділянках: Софіївська, Угнівська, Балаклійська, Іва-
нівська, Зінківська, Бузівська, Берестянська. Очіль-
ник Уряду наголосив, що така співпраця дасть
змогу Україні продемонструвати свій виробничий
потенціал на міжнародному ринку та отримати ве-
лику кількість нових високооплачуваних робочих
місць, значну частку від виготовленої продукції та
суттєві податкові надходження.30
Варто відзначити 2021 рік, який також відзна-
чився підписанням угоди про розподіл вуглеводнів
між Міністерством енергетики України та америка-
нською компанією «Юкрейніан Енерджі Л.Л.С.»,
що сприятиме: надходженню нових зовнішніх інве-
стиції, що спрямовуватимуться в пошук і видобу-
ток вуглеводнів в Україні; впровадженню сучасних
технологій, збільшенню власного виробництва
природного газу та зменшенню імпортозалежності
України від закордонного природного газу.31
6.Договори підряду на капітальне будівництво
за участю іноземних суб'єктів господарювання.
30
Прем’єр-міністр: Вперше Уряд підписує угоди про
розподіл продукції із переможцями відкритих та прозо-
рих аукціонів / Офіційний сайт Вінницької обласної дер-
жавної адміністрації. – 2021. – URL:
http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny/32823-premier-
ministr-vpershe-uriad-pidpysuie-uhody-pro-rozpodil-
produktsii-iz-peremozhtsiamy-vidkrytykh-ta-prozorykh-
auktsioniv (дата звернення 22.11.2023).
31 Міненерго підписало угоду про розподіл продукції з
американською компанією / Журнал «Термінал». – 2021.
– URL: http://oilreview.kiev.ua/2021/01/14/minenergo-
pidpisalo-ugodu-pro-rozpodil-produkciї-s-amerikanskoyu-
kompaniyeyu/ (дата звернення 15.11.2023).

За договором підряду за участю іноземного ін-
вестора, одна сторона – підрядник, зобов'язується
за завданням, іншої сторони – замовника-інвестора,
на свій ризик виконати та здати йому в установле-
ний строк виконані роботи – об'єкт будівництва, в
свою чергу, інвестор повинен надати підряднику
будівельний майданчик, передати дозвільну та про-
ектну документацію, прийняти від підрядника за-
кінчені роботи та оплатити їх.
Однак, враховуючи Загальні умови укладення
та виконання договорів підряду в капітальному бу-
дівництві, затверджених постановою КМУ від
01.08.2005 р. № 668, ГК України, а також загальні
положення щодо укладення договорів підряду, ви-
значених ЦК України, можна констатувати, що да-
ний різновид угод не є суто інвестиційним.
Науковець В. Олюха вважає, що предмет дого-
вору підряду на капітальне будівництво за участю
іноземного інвестора – це цілеспрямована діяль-
ність підрядника з виконання покладених на нього
робіт з метою досягнення прописаного в договорі
результату та передачі його замовнику з наступною
сплатою винагороди підряднику.32
Таким чином, укладаючи такий договір у сто-
рін не виникає взаємного інвестиційного інтересу.
Інтерес підрядника обмежується, виключно, своє-
часним завданням закінченого об’єкта будівництва
та отриманням платні за виконану роботу.
У наш час, лояльність публічної влади та сво-
бода у формуванні міждержавних партнерських
взаємовідносин, спонукають більшість країн світу
обирати саме договірну форму іноземного інвесту-
вання. Імплементація міжнародного досвіду дозво-
лить привернути увагу іноземних інвесторів до
українського ринку. Диспозитивність даної форми
співпраці та широкий перелік видів інвестиційних
договорів, дозволять забезпечити довгостроковість
інвестиційних відносин.
Висновок. Отже, на основі проведеного дослі-
дження нами визначено особливості та пріоритет-
ність договірної форми інвестиційної діяльності,
досліджено договірну форму здійснення іноземних
інвестицій, а саме: обґрунтовано поняття інвести-
ційного договору, його видів, типів, функцій, кла-
сифікації та форм; проаналізовано загальні прин-
ципи та тенденції інвестиційної діяльності вітчиз-
няних та іноземних інвесторів.
Узагальнюючи вищевикладене, можна конста-
тувати відсутність єдиної позиції щодо правової
природи інвестиційних договорів. Складність ситу-
ації зумовлена неякісно наповненою законодавчою
базою. Інвестору, для того, щоб обрати оптималь-
ний спосіб співпраці необхідно звертатися до різ-
них джерел, що гальмує міжнародну співпрацю Ук-
раїни з представниками інших держав. З огляду на
це, пропонуємо вдосконалити Закон України «Про
інвестиційну діяльність» та Закон України «Про ре-
жим іноземного інвестування», наступним чином:
32
Олюха Віталій. Предмет договору підряду на
капітальне будівництво / Віталій Олюха // Підприєм-
ництво, господарство і право. – 2013. – № 7. – С. 58.
1.Ввести у термінологію поняття «інвестицій-
ний договір», визначивши його як: договір, укла-
дений між двома та більше учасниками, де однією
зі сторін є специфічний суб’єкт – іноземний інвес-
тор, про встановлення, зміну чи припинення прав та
обов'язків, пов'язаних із залученням та реалізацією
інвестицій, що характеризується ризикованістю та
прибутковим характером взаємовідносин, оформ-
лений у відповідності до вимог чинного законодав-
ства України.
2.Закріпити детальну класифікацію можливих
інвестиційних угод: засновницькі договори; угоди
про спільну інвестиційну діяльність; концесійні до-
говори; договори про розподіл продукції; договори
будівельного підряду; договори купівлі-продажу;
договори фінансової оренди (лізингу).
Список літератури
1. Вінник О.М. Господарське право: навч.
посібник / О.М. Вінник. – URL:
https://westudents.com.ua/knigi/406-gospodarske-
pravo-vnnik-om.html (дата звернення 22.11.2023).
2. Вінник О.М. Інвестиційне право: навч. по-
сібник / О.М. Вінник. Вид. 2-ге, перероб. та доп. –
К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 614 c.
3. Григоров О.М. Договір концесії: проблеми
юридичної кваліфікації / О.М. Григоров // Еконо-
міка. Фінанси. Право. – 1999. – № 10. – С. 22-24.
4. Дзера О.В. Зобов'язальне право: теорія і
практика: навч. посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнє-
цова, В.В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 300 c.
5. Зуєва О.А. Правова характеристика угод
про розподіл продукції як різновиду Договорів кон-
цесії / О.А. Зуєва // Вісник Академії митної служби
України. Серія: Право. – 2009. – № 2. – С. 35-39.
6. Карп М.В. Финансовые проблемы заклю-
чения договоров концессии / М.В. Карп // Закон и
право. – 2004. – № 1. – С. 17-19.
7. Кафарський В.В. Інвестиційні договори в
Україні: поняття, види, зміст, правове регулю-
вання: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 /
В.В. Кафарський; НАН України. Ін-т держави і
права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – 20 c.
8. Кодекс Етики Франчайзингу. – URL:
http://fdf.org.ua/about-franchise/kodeks-etiki-
franchajzingu (дата звернення 22.11.2023).
9. Коморний О.І. Договір про розподіл проду-
кції: цивільно-правові аспекти: автореф. дис. ...
канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.І. Коморний. – К.,
2006. – 20 с.
10. Косач Н.Є. Правове регулювання спіль-
ного підприємництва: автореф. дис. ... канд. юрид.
наук: 12.00.04 / Н.Є. Косач. – Д., 1999. – 15 с.
11. Косянчук Т.О. Шляхи вдосконалення дер-
жавного регулювання у сфері іноземного інвесту-
вання / Т.О. Косянчук // Правничий Вісник універ-
ситету “Крок”. – 2009. – № 2. – С. 121-129.
12. Кравчук В.М. Припинення корпоративних
правовідносин в господарських товариствах: моно-
графія / В.М. Кравчук. – Львів: Край, 2009. – 205 с.

13. Матюшко П. Правові особливості догово-
рів інвестиційного характеру/ П. Матюшко // Юри-
дичний журнал. – 2006. – № 10. – С. 123-128.
14. Міненерго підписало угоду про розподіл
продукції з американською компанією / Журнал
«Термінал». – 2021. – URL:
http://oilreview.kiev.ua/2021/01/14/minenergo-
pidpisalo-ugodu-pro-rozpodil-produkciї-s-
amerikanskoyu-kompaniyeyu/ (дата звернення
15.11.2023).
15. Науково-консультативна рада при Вищому
адміністративному суді України. Щодо проблем-
них питань у сфері здійснення інвестиційної діяль-
ності. – 2016. – URL:
http://www.vasu.gov.ua/nkr/pravovi_vusnovky/nkr_vi
snovok_investdiyalnist_2016_06_01/ (дата звернення
22.11.2023).
16. Олюха Віталій. Предмет договору підряду
на капітальне будівництво / Віталій Олюха // Підп-
риємництво, господарство і право. – 2013. – № 7. –
С. 56-59.
17. Плотвіцька А. Головна відмінність дого-
вору інвестування від договору про спільну діяль-
ність / А. Плотвіцька // Legal Partner. – URL:
https://legalpartner.com.ua/uk/головна-відмінність-
договору-інвест (дата звернення 15.11.2023).
18. Постанова Вищого господарського суду
України від 29.11.2011 р. №16/176-31/192. – URL:
http://vgsu.arbitr.gov.ua/docs/28_3504318.html (дата
19. Прем’єр-міністр: Вперше Уряд підписує
угоди про розподіл продукції із переможцями відк-
ритих та прозорих аукціонів / Офіційний сайт Він-
ницької обласної державної адміністрації. – 2021. –
URL: http://www.vin.gov.ua/news/top-novyny/32823-
premier-ministr-vpershe-uriad-pidpysuie-uhody-pro-
rozpodil-produktsii-iz-peremozhtsiamy-vidkrytykh-ta-
prozorykh-auktsioniv (дата звернення 22.11.2023).
20. Рішення Господарського суду Київської
області від 29.03.2018 р. №911/2054/17. – URL:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/73254177 (дата
21. Рішення Господарського суду м. Києва від
08.02.2021 р. №910/18546/20. – URL:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94864282 (дата
22. Романчук К.В. Операції франчайзингу: єв-
ропейський досвід та українські реалії / К.В. Рома-
нчук, І.О. Кирій // Ефективна економіка. – 2016. –
№ 12. – URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5302
23. Сімсон О.Е. Правові особливості договорів
інвестиційного характеру: автореф. дис. … канд.
юр. наук: 12.00.03 / О.Е. Сімсон. – Харків, 2001. –
20 с.
24. Спасибо-Фатєєва І.В. Правова природа
майнових і корпоративних прав, їх оборотоздат-
ність та деякі аспекти застави / І.В. Спасибо-Фатє-
єва, Т. Дуденко // Юридичний радник. – 2005. – №
2 (4). – С. 26-30.
25. Спінов С. Інвестиційні угоди (договори) /
Spinow Law. – К., 2016. – URL:
https://www.spinovs.com.ua/investytsiini-ugody (дата
26. Угода між Урядом України та Урядом
Обʼєднаних Арабських Еміратів про сприяння та
захист інвестицій від 22.01.2003 // (Угода ратифіко-
вана Законом № 1192-IV від 18.09.2003). – URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784_002#Text
27. Франчайзинг чи комерційна концесія?. –
URL:
https://franchising.ua/franchayzing/46/franchayzing-
komerciyna-koncesiya/ (дата звернення 22.11.2023).
28. Щербина В.С. Господарське право: підруч-
ник / В.С. Щербина. Вид. 6-те, перероб. та доп. – К.:
Юрінком Інтер. – 640 c. – URL: http://kizman-
tehn.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/Господар-
ське-право-Щербініна-В-С.pdf (дата звернення
14.11.2023).
29. Loshchykhin O. Restoration of the trust to law
as a recognition of the integrity of the valuable basis of
relationship between Ukraine and The European
Union: Collective Monograph: Association
Agreement: driving integrational changes / O.
Loshchykhin, A. Shevchenko, A. Starostyuk, I.
Lashchykhina. – Ottawa, Ontario, Canada: Accent
Graphics Communications and Publishing. – 2020. – №
3. – P. 171-176.

The scientific heritage No 131 (131) (2024)

The scientific heritage No 131 (131) (2024)

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to The scientific heritage No 131 (131) (2024)

Similar to The scientific heritage No 131 (131) (2024) (20)

More from The scientific heritage

More from The scientific heritage (20)

The scientific heritage No 131 (131) (2024)