SlideShare a Scribd company logo
1 of 78
Download to read offline
VOL 2, No 59 (2020)
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
 Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
 Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
 Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
 Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
 Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
 Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
 Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
 Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
 Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
 Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
 Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
 Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org
CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Kropyvnytskyi R., Bendiukevich V.,
Halitskyi P., Antonyuk N., Kravchuk A.
PRODUCTIVITY OF AGRICULTURAL CROPS DEPENDING
ON ELEMENTS OF BIOLOGIZATION OF AGRICULTURE
IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL POLISSYA OF
UKRAINE......................................................................4
Masliiov S., Shevchenko A.,
Masliiov Y., Tsigankova N.
ECONOMIC EFFICIENCY OF GROWING SWEET CORN
IN CONDITIONS OF THE EASTERN PART OF THE
UKRAINIAN STEPPE .....................................................8
Shaikhiev I., Sverguzova S., Sapronova Zh.
USE OFFLY LARVAE HERMETIA ILLUCENS IN FEED
DIETS FOR GROWING PIGLETS AND ADULT PIGS ......12
EARTH SCIENCES
Kravchuk M., Naumetz G.,
Kolykhan O., Stetsiuk D.
EFFICIENCY OF SOIL PROTECTIVE
AGROTECHNOLOGIES IN THE CONDITIONS OF THE
CENTRAL POLISSIA OF UKRAINE................................20
Moroz V., Stasiuk N., Petriv S.
ECOLOGICAL SIGNIFICANCE OF CONIFEROUS FORESTS
IN THE FORESTRY DISTRICT OF TRANSCARPATHIAN
PLAINS AND FOOTHILLS ............................................24
HISTORICAL
Popko S.
PARTICIPATION OF UKRAINIAN ARMED FORCES UNITS
IN OPERATIONS TO MAINTAIN PEACE AND SECURITY
UNDER THE AUSPICES OF THE UNITED NATIONS .....31
PEDAGOGICAL SCIENCES
Turymtaeva G., Yeleussinov B.,
Abdrakhmanov N.
INCREASING COMPETENCE OF TEACHER IN
UPDATING THE CONTENT OF EDUCATION................36
Matiienko O.
SOME PECULIARITIES OF TEACHING ENGLISH TO
STUDENTS OF “GENERATION Z”................................38
Mussina Z., Karimova G., Makhmetova D.
PEDAGOGICAL INNOVATIONS IN THE TRAINING OF
STUDENTS .................................................................41
Sergeeva T.
THE PROBLEM OF MANIPULATIVE INFLUENCE IN
PROFESSIONAL COMMUNICATION OF THE INTERNAL
AFFAIRS ORGANS.......................................................44
Shevchuk O., Shevchuk O.
ANALYSIS OF COMPETITIVE SELECTION OF ENTRANTS
FOR ECONOMIC SPECIALTIES OF HIGHER EDUCATION:
2018 EIE VALIDITY SAMPLE .......................................48
PHILOLOGICAL SCIENCES
Toirova G., Hamroeva N.
THE IMPORTANCE OF LINGUISTIC MODELS IN THE
DEVELOPMENT OF LANGUAGE BASES ......................57
PHILOSOPHICAL SCIENCES
Tetior A.
ON THE ETERNITY OF THE UNIVERSE: CAN IT BE
PREDICTED ................................................................64
PSYCHOLOGICAL SCIENCES
Likhodedova L., Tolegenova Z.
RESISTANCE TO STRESS AS A PROFESSIONALLY
SIGNIFICANT PERSONALITY TRAIT OF A TEACHER OF A
DEFECTOLOGIST........................................................69
SOCIAL SCIENCES
Chornyj O.
SOCIO-ECONOMIC FACTORS OF PUBLIC HEALTHCARE
POLICY IN CURRENT PANDEMIC CONDITIONS AND
QUARANTINE RESTRICTIONS IN SOCIETY..................73
4 Sciences of Europe # 59, (2020)
AGRICULTURAL SCIENCES
ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД
ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ
УКРАЇНИ
Кропивницький Р.Б.
к. с. г. наук
Бендюкевич В.В.
магістр
Галіцький П.С.
магістр
Антонюк М.П.
магістр
Кравчук О.А.
магістр
Поліський національний університет, Україна
PRODUCTIVITY OF AGRICULTURAL CROPS DEPENDING ON ELEMENTS OF
BIOLOGIZATION OF AGRICULTURE IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL POLISSYA OF
UKRAINE
Kropyvnytskyi R.
Candidate of Agricultural Sciences
Bendiukevich V.
master
Halitskyi P.
master
Antonyuk N.
master
Kravchuk A.
master
Polissya National University, Ukraine
Анотація
Одним з ключових завдань галузі землеробства на сучасному етапі є ефективне управління екосисте-
мою ґрунту, запобігання поширенню процесів деградації ґрунтового покриву та збереження його енерге-
тичного потенціалу. В зв’язку з цим, мета досліджень полягала у вивченні можливості покращання осно-
вних агрофізичних та водно-фізичних показників орного шару ясно-сірого лісового ґрунту як складової
управління родючістю легких ґрунтів Полісся та формування високопродуктивних агроценозів.
Abstract
One of key problems of the industry of agriculture at the present stage is effective management of an ecosys-
tem of the soil, prevention of distribution of processes of degradation of soil covering and maintaining its energy
potential. In this regard, the purpose of researches consisted in studying of a possibility of improvement of the key
agrophysical and water-physical indicators of an arable layer of light gray forest soil as making managements of
fertility of light-textured soils of Polissya and forming of highly productive agrocenosis.
Ключові слова: щільність будови ґрунту, шпаруватість ґрунту, урожайність сільськогосподарських
культур, агротехнології, ясно-сірі лісові ґрунти.
Keywords: density of addition of the soil, soil porosity, crop yields, agrotechnology, light gray forest soils.
Постановка проблеми. Прогресуюче погір-
шення якісного стану агроландшафтів в Україні,
зниження родючості ґрунтів створюють реальну за-
грозу подальшого загострення кризи виробництва
сільськогосподарської продукції і екологічно чис-
тих продуктів харчування [1]. В нинішніх умовах в
Україні особливого значення набуває проблема
зниження антропогенного тиску на агроекосис-
теми, що негативно впливає на відтворення родю-
чості ґрунту в процесі його інтенсивного сільсько-
господарського використання, зокрема в Поліссі.
Наразі у науковій літературі широко висвіт-
лено різні аспекти впливу способів обробітку ґру-
нту і удобрення на агрофізичні показники ґрунтів
та їх вплив на продуктивність культур [3, 6, 8].
Проте, деякі з них мають суперечливий характер.
Так, наші дослідження доводять перевагу мілкого
безполицевого основного обробітку та альтернати-
вних систем удобрення щодо покращання агрофізи-
чних показників ґрунту [5]. Однак, деякі дослід-
ники вказують на зниження вологоємності на фо-
нах, де застосовувався мілкий обробіток,
обґрунтовуючи такі зміни підвищенням щільності
ґрунту [2, 7]. Деякі автори зазначають, що зміни в
Sciences of Europe # 59, (2020) 5
щільності ґрунту не мають прямого впливу на роз-
виток коренів, але впливають на розташування та
структуру шпарин, міцність ґрунту, загальну пори-
стість, кількість великих шпарин, об'ємний вміст
води, водопроникність та аерацію ґрунту [9]. Кожне
з цих непрямих наслідків зміни щільності ґрунту
може безпосередньо впливати на розвиток коренів.
Інші вказують на уповільнення росту коренів за мі-
лкого обробітку ґрунту, що зумовлено погіршен-
ням водно-повітряного режиму, зокрема, різким
скороченням запасів доступної вологи [4]. Автори
підкреслюють, що недостатня інтенсивність розпу-
шування може призводити до виникнення критич-
них рівнів фізичних властивостей ґрунту та пору-
шення росту і розвитку кореневих систем рослин.
Крім того, погіршення агрофізичних показників
(переущільнення) та перезволоження погіршують
мікробіологічну активність ґрунту і посилюють не-
продуктивні втрати N [10]. В зв’язку з цим, дослі-
дження впливу елементів біологізації агротехноло-
гій на агрофізичні і водно-фізичні показники в кон-
кретних ґрунтово-кліматичних умовах є важливою
складовою екологізації агротехнологій та форму-
вання сталих агроекосистем.
Об’єкти та методика досліджень. Мета дос-
ліджень встановити ефективність застосування аль-
тернативних органічних, негуміфікованих видів до-
брив в поєднанні з основним обробітком ґрунту на
агрофізичні показники родючості ґрунту, форму-
вання, величину та якість врожаю сільськогоспо-
дарських культур в умовах центральних районів
Полісся України.
Дослідження проводили протягом 2016-2018
рр. на дослідному полі Поліського національного
університету, яке розміщене на території на-
вчально-дослідного господарства ”Україна” Черня-
хівського району Житомирської області у сівозміні
з наступним чергуванням культур: 1. Конюшина; 2.
Пшениця озима: 3. Льон-довгунець; 4. Пелюшко-
овес; 5. Ріпак ярий; 6. Жито озиме; 7. Картопля; 8.
Ячмінь ярий з підсівом конюшини.
Схема досліду передбачала вивчення 3-х спо-
собів основного обробітку ґрунту та 4-х систем удо-
брення.
Спосіб основного обробітку ґрунту (фактор
А):
1. Оранка на 18-20 см (контроль);
2. Плоскорізне розпушування на 18-20 см;
3. Поверхневий обробіток на 10-12 см.
Система удобрення (фактор Б):
1. Без добрив (контроль);
2. Побічна продукція (солома) + N10;
3. Сидерат (люпин жовтий);
4. Гній 40 т/га;
Ґрунт дослідного поля – сірий лісовий легкосу-
глинковий на лесовидних суглинках з вмістом гу-
мусу в орному (0-20 см) шарі - 1,02-1,16%, легкогі-
дролізованого азоту за Корнфілдом - 76-117 мг/кг,
рухомого фосфору за Кірсановим - 145-235 мг/кг та
обмінного калію - 76-130 мг/кг при гідролітичній
кислотності - 2,28-3,97 мг/екв на 100 г ґрунту.
Гній та альтернативні види органічних добрив
заробляли основним обробітком ґрунту, з поперед-
нім дискуванням, за схемою досліду. В якості сиде-
рату використовували післяжнивний повів люпину
жовтого сорту Бурштин.
Загальна посівна площа ділянки становила 68
м2
, облікова 25 м2
. Повторність в досліді триразова,
розміщення ділянок систематизоване.
Результати досліджень. Фізичні властивості
ґрунту визначають мінералогічний, грануломет-
ричний і хімічний склад, вміст органічних речовин,
співвідношення катіонів у вбирному комплексі
ґрунту, вид рослин, що ростуть у ценозі та ін.
Культурні рослини добре ростуть і розвива-
ються лише за сприятливих фізичних параметрів
ґрунту, які регулюють обробітком ґрунту. З настан-
ням фізичної стиглості ґрунту оптимального фізич-
ного стану досягають кришенням.
Унаслідок раціонального обробітку ґрунту
створюються оптимальні умови для росту й розви-
тку культур. При цьому поліпшують фізичні влас-
тивості ґрунту, його тепловий, повітряний, водний
і поживний режими; знищують бур’яни, збудники
хвороб і шкідники сільськогосподарських культур;
ґрунт захищають від водної та вітрової ерозії; забез-
печують загортання у ґрунт добрив і насіння на оп-
тимальну глибину, активізують мікробіологічні
процеси та ін.
На щільність будови впливає гранулометрич-
ний склад, вологість, заходи і глибина обробітку та
вирощувані культури. Без обробітку ґрунту щіль-
ність будови під впливом сили тяжіння та інших
факторів досягає певної величини, яку прийнято на-
зивати рівноважною [5]. Рівноважна щільність змі-
нюється у значних межах і залежить від ступеня
окультурення і є показником величини родючості
ґрунту.
Ущільнення ґрунту відбувається також важ-
кими сільськогосподарськими машинами, тракто-
рами і транспортними засобами, питомий тиск яких
перевищує 0,8 кг/см2
, недостатня глибина розпушу-
вання, обробіток ґрунту за надмірної вологості, не-
достатнє внесення у ґрунт органічних речовин, не
збалансованість мінеральних добрив та ін. [7].
За результатами наших дослідження, спосіб
основного обробітку ґрунту на щільність його бу-
дови практично не впливав, лише мав істотну тен-
денцію до зниження (рис. 1).
6 Sciences of Europe # 59, (2020)
Рис 1. Щільність будови ґрунту в шарі 0-30 см залежно від способу основного обробітку та альтерна-
тивних видів добрив, г/см3
(середнє за 2016–2018 рр.)
Шпаруватість, як і щільність будови, є взаємо-
пов’язаними об'єктивними показниками агрофізич-
них властивостей і екологічного стану ґрунту. Най-
кращі умови для діяльності мікрофлори ґрунту і
продуктивності сільськогосподарських культур
складаються за співвідношення твердої фази ґрунту
і пор у межах 50 %. За такої шпаруватості склада-
ються оптимальні умови для водного і повітряного
режимів ґрунту [9].
За варіантами способу основного обробітку
ґрунту загальна шпаруватість коливалася від 52,2
до 60,9 % (рис. 2).
У варіантах плоскорізного обробітку і диску-
вання, порівняно з оранкою, шпаруватість ґрунту
істотно не збільшувалася.
Таким чином, ці та інші фактори значно впли-
вали на продуктивність сільськогосподарських ку-
льтур. Незважаючи на збільшення забур’яненості,
продуктивність сільськогосподарських культур
зростала при застосуванні безвідвальних способів
обробітку ґрунту, ефективність яких є статистично
достовірною.
Рис 2. Шпаруватість ґрунту в шарі 0-30 см залежно від способу основного обробітку та альтернатив-
них видів добрив, г/см3
(середнє за 2016–2018 рр.)
Урожайність польових культур є інтегральним
показником впливу системи заходів оптимізації
умов їх вирощування. Це повною мірою відно-
ситься й до елементів технології вирощування пше-
ниці озимої. Біологічні особливості сорту, густота
стояння рослин, тривалість періоду вегетації, вибір
попередника, спосіб основного обробітку ґрунту,
система удобрення, ступінь захисту рослин від
шкодочинних організмів є визначальним у форму-
ванні врожаю.
Для реалізації потенційної продуктивності
сільськогосподарських культур важливе значення
має раціональний обробіток ґрунту. За допомогою
обробітку ґрунту можна регулювати ґрунтові про-
цеси, які відбуваються в орному шарі ґрунту і спри-
яють нагромадженню достатньої кількості вологи у
Sciences of Europe # 59, (2020) 7
зоні розміщення основної маси коренів, а також по-
живного і повітряно-теплового режимів.
Фактична врожайність сільськогосподарських
культур залежно від дослідних елементів технології
вирощування представлена у табл. 1.
Таблиця 1
Урожайність сільськогосподарських культур в зв’язку з основним обробітком ґрунту та альтернативним
удобренням, т/га (середнє за 2016–2018 рр.)
Основний об-
робіток ґрунту
Система удобрення
Сільськогосподарські культури
Пшениця
озима
Жито
озиме
Ячмінь
ярий
Картопля
Оранка на 18-
20 см
Без добрив (контроль) 2,8 2,1 1,8 15,6
Побічна продукція + N10 3,1 2,4 2,3 18,3
Сидерат (люпин жовтий) 3,4 2,7 2,5 18,6
Гній 40 т/га 3,6 2,9 2,7 21,7
Плоскорізне
розпушування
на 18-20 см
Без добрив (контроль) 3,3 2,5 2,0 17,0
Побічна продукція + N10 3,4 2,7 2,5 18,6
Сидерат (люпин жовтий) 3,5 3,1 2,8 21,6
Гній 40 т/га 3,8 3,5 3,2 25,5
Поверхневий
обробіток на
10-12 см
Без добрив (контроль) 3,4 2,6 2,2 17,7
Побічна продукція + N10 3,6 2,9 2,6 18,9
Сидерат (люпин жовтий) 3,8 3,1 3,3 22,2
Гній 40 т/га 4,1 3,6 3,4 25,0
Висновки. Проведені дослідження щодо ефе-
ктивності різних видів органічних добрив та захо-
дів основного обробітку ґрунту при вирощуванні
сільськогосподарських культур показали, що альте-
рнативні види органічних добрив у поєднанні з без-
полицевими обробітками ґрунту сприяють підви-
щенню їх продуктивності, а також дають можли-
вість підвищення родючості світло сірих лісових
ґрунтів, у комплексі з іншими факторами.
Література
1. Lisovyi M. V. (1998). Zastosuvannia
mineralnykh dobryv ta vidnovlennia rodiuchosti
gruntiv v umovakh suchasnoho zemlerobstva
[Application of mineral fertilizers and restoration of
soil fertility in modern agriculture]. Visnyk ahrarnoi
nauky, 3, 15-19.
2. Budonnyi, Yu. V. & Shevchenko, M. V.
(2004). Gruntozakhysna resursozberihaiucha systema
osnovnoho obrobitku gruntu pid kultury v polovykh
sivozminakh dlia umov Livoberezhnoho Lisostepu
Ukrainy [The soil-protective resource-saving system of
the main soil tillage under cultures in field rotations for
conditions of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine].
Visnyk Lvivskoho DAU. Ser. Ahronomiia, 8, 67–72.
3. Chen, Y. L., Palta, J., Clements, J., Buirchell,
B., Kadambot, H. M. & Siddique, R. Z. (2014). Root
architecture alteration of narrow-leafed lupin and wheat
in response to soil compaction. Field Crops Research,
165, 61–70. doi: https://doi.org/10.1016/
j.fcr.2014.04.007.
4. Kadžienė, G., Munkholm, L. J. & Mutegi, J.
K. (2011). Root growth conditions in the topsoil as af-
fected by tillage intensity Geoderma, 166, 1, 66–73.
doi: https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2011.07.013.
5. Kravchuk, M. M., Kropyvnytskyi, R. B.,
Dovbysh, L. L. & Yakovenko, O. P. (2016). Zmina
ahrofizychnykh pokaznykiv svitlo-siroho lisovoho
gruntu zalezhno vid sposobiv osnovnoho obrobitku ta
udobrennia v Pravoberezhnomu Polissi [Change in ag-
rophysical indicators of light-gray forest soil, depend-
ing on the methods of basic processing and fertilization
in Pravoberezhniy Polesie]. Zb. nauk. pr. Nats. nauk.
tsentru «Instytut zemlerobstva NAAN», 3–4, 12–22.
6. Kyryliuk, V. P. (2011). Produktyvnist kultur
sivozminy zalezhno vid system osnovnoho obrobitku
gruntu [Productivity of cultures of a crop rotation de-
pending on the systems of the main soil tillage].
Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva
NAAN», 1–2, 77–85.
7. Kyryliuk, V. P., Tymoshchuk, T. M. & Kotel-
nytska, H. M. (2019). Vplyv system osnovnoho obro-
bitku gruntu ta udobrennia na produktyvnist yachmeniu
yaroho [Influence of basic tillage and fertilizer systems
on spring barley productivity]. Naukovi horyzonty.
«Scientific horizons», 9 (82), 36–44. doi:
https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-82-9-36- 44.
8. Medvedev, V. V. (2007). Neodnorodnost
pochv y tochnoe zemledelye. Chast I. Vvedenye v
problemu [Heterogeneity of soils and exact agriculture.
Part I. Introduction to a problem]. Kharkiv : Drukarnia
№13.
9. Taylor, H. M. & Brar, G. S. (1991). Effect of
soil compaction on root development. Soil and Tillage
Research, 19 (2–3), 111–119. doi:
https://doi.org/10.1016/0167-1987(91)90080-H.
10. Torbert, H. A. & Wood, C. W. (1992). Effects
of soil compaction and water‐filled pore space on soil
microbial activity and N losses. Communications in
Soil Science and Plant Analysis, 23 (11–12), 1321–
1331, doi: https://doi.org/10.1080/
00103629209368668
8 Sciences of Europe # 59, (2020)
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ
СХІДНОЇ ЧАСТИНИ СТЕПУ УКРАЇНИ
Маслійов С.В.
Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, професор
Шевченко А.М.
Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, професор
Маслійов Є.С.
Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, аспірант
Циганкова Н.А.
Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, аспірант
ECONOMIC EFFICIENCY OF GROWING SWEET CORN IN CONDITIONS OF THE EASTERN
PART OF THE UKRAINIAN STEPPE
Masliiov S.
the professor of Luhansk Taras Shevchenko National University
Shevchenko A.
the professor of Luhansk Taras Shevchenko National University
Masliiov Y.
the postgraduate student of Luhansk Taras Shevchenko National University
Tsigankova N.
the postgraduate student of Luhansk Taras Shevchenko National University
АНОТАЦІЯ
Однією з проблем сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впровадження ефек-
тивних методів обробітку ґрунту. Вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії, оптимізують ґрун-
тові умови життя рослин, підвищують родючість і забезпечують формування стійких врожаїв високої яко-
сті. Особливо це стосується східної частини Степу України.
Метою наших досліджень було встановити економічну ефективність способів основного та передпо-
сівного обробітків ґрунту для вирощування та формування стійких врожаїв качанів цукрової кукурудзи.
Надати виробництву рекомендації економічно ефективних елементів технологій вирощування цукрової
кукурудзи. По результатам проведених досліджень впродовж 2017-2019 років було встановлено, що ріст і
розвиток рослин цукрової кукурудзи в значній мірі визначався способами і глибиною як основного, так і
передпосівного обробітку ґрунту. Нами були розглянуті такі основні види обробітку ґрунту як: оранка на
глибину 20-22 см, плоскорізний обробіток ґрунту на 20-22 см та мілкий обробіток дисковим лущильником
на 10-12 см.
На підставі отриманих результатів проведені розрахунки економічної ефективності для різних видів
основного обробітку ґрунту. Найвищих результатів економічної ефективності було досягнуто при прове-
денні оранки на 20-22 см в поєднанні з декількома допосівними культиваціями. Вартість продукції цукро-
вої кукурудзи, отриманої з 1 га посівів ранньостиглого гібриду Спокуса, досягала 101111 грн. В залежності
від різних видів основного обробітку ґрунту виробничі витрати зростали від 32120 до 34124 грн./га. При
цьому собівартість продукції знизилась з 4288 до 3750 грн./т. Максимальний прибуток, при вирощуванні
цукрової кукурудзи, отримали у розмірі 66987 грн. з 1 га площі. Найвищій рівень рентабельності становив
196,3 %. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили раніше встановлені закономір-
ності та розширили рекомендації виробництву з технології вирощування цукрової кукурудзи.
ABSTRACT
One of the problems of modern agricultural production is the study and the implementation of effective tillage
methods. They protect the soil from wind and water erosion, optimize soil living conditions of plants, increase
fertility and provide the formation of stable high-quality yields. Еspecially it concerns the Eastern Steppe zone of
Ukraine.
The aim of our research was to establish the economic efficiency of the basic and pre-sowing tillage methods
for growing and forming stable yields of sugar corn cobs. It was also to provide the production with the recom-
mendations of cost-effective elements of sugar corn growing technologies. According to the results of the research
obtained between 2017 and 2019, it was found that the growth and development of sugar corn plants was consid-
erably determined by the methods and depth of both basic and pre-sowing tillage. We considered the main types
of tillage such as plowing to a depth of 20-22 cm, flat tillage to a depth of 20-22 cm and shallow cultivation with
a disc cultivator at 10-12 cm.
Based on the results obtained from this research, economic efficiency calculations for different types of basic
tillage were performed. The highest results of economic efficiency were achieved by plowing to the depth of 20-
22 cm in combination with several pre-sowing cultivations. The cost of sugar corn products obtained from 1 ha of
crops of the early ripening hybrid Spokusa reached UAH 111,111. Depending on the different types of basic tillage,
production costs increased from 32,120 to 34,124 hryvnias per hectare. At the same time, the cost of production
Sciences of Europe # 59, (2020) 9
decreased from 4288 to 3750 UAH/t. Growing sugar corn, the maximum profit was received in the amount of
66987 UAH. from 1 hectare. The highest level of profitability was 196.3%. The obtained results of experimental
researches confirmed the previously established regularities and expanded the recommendations for production
technology of growing sweet corn.
Ключові слова: економічна ефективність, основний обробіток ґрунту, технологій вирощування, вар-
тість продукції, виробничі витрати, собівартість продукції, прибуток, рівень рентабельності.
Keywords: economic efficiency, basic tillage, cultivation technologies, sweet corn, production cost, produc-
tion expenses, prime cost, profit, level of profitability.
Постановка проблеми. За даними Міністерс-
тва сільського господарства США (USDA), ліде-
рами по виробництву кукурудзи є США, Китай і
Бразилія, на які припадає 48 % світових площ.
США займає таку позицію завдяки високій врожай-
ності, яка в минулому році склала 10,5 т/га. Україна
в цьому рейтингу знаходиться на 6 місці. Хоча сьо-
годні в це важко повірити, але на початку 2000-х
обсяг виробництва кукурудзи в країні становив
всього 3,8 млн. т, а вже в 2019 р було зібрано 35,5
млн. т [1].
Цукрова кукурудза є цінною овочевою культу-
рою. За змістом сухої речовини, вуглеводів, жиру,
по калорійності, а також за смаковими якостями і
поживністю зерна в молочно-воскової стиглості
вона перевершує всі широко поширені овочеві ку-
льтури. Білок цукрової кукурудзи містить в значній
кількості такі незамінні для організму людини амі-
нокислоти, як лізин і триптофан.
Дослідженнями встановлено, що в 1 кг зерна
цукрової кукурудзи в молочної стиглості міститься:
протеїну до 25 г, масла до 8 г, вуглеводів до 135 г,
фосфору до 775 мг, кальцію до 60 мг, заліза до 3,2
мг. Крім того, вона містить велику кількість таких
вітамінів, як тіамін (вітамін В1) – до 100 мг, ніацин
(вітамін РР) – 11 мг, рибофлавін (вітамін В2) – 0,76
мг, аскорбінову кислоту (вітамін С) – 65 мг, каро-
тин і ін. При консервуванні зерна кількість вітамі-
нів майже повністю зберігається [2].
Виділення невирішених раніше частин зага-
льної проблеми. Розвиваючи заходи по збіль-
шенню виробництва качанів цукрової кукурудзи,
необхідно було вирішувати чимало проблем, пов'я-
заних з вирощуванням цієї культури.
В системі технологічних заходів вирощування
цукрової кукурудзи найважливішу роль відіграють
прийоми обробки ґрунту, що передбачають ство-
рення оптимальних умов для формування стійких
врожаїв кукурудзи з високими технологічними та
харчовими якостями [3, 4, 5].
Серед безлічі показників для цукрової кукуру-
дзи важливе значення мають терміни проходження
фаз росту і етапів розвитку рослин в онтогенезі і на-
стання молочного стану зерна цукрової кукурудзи
[6, 7, 8].
Разом з тим початок широкого вирощування
цукрової кукурудзи на відносно великих площах
викликало безліч запитань в агрономічному та тех-
нологічному плані. Велику роль в цьому грають
види обробітку ґрунту.
Різні види обробітку ґрунту крім зазначених
цілей мають великі матеріальні витрати. Зростання
цін на енергоносії вимагає динамічного впрова-
дження перспективних ресурсоощадних техноло-
гій. Добре відомі класичні системи обробітку на ос-
нові оранки, плоскорізного обробітку ґрунту, міл-
кого обробітку дисковими знаряддями. Але еконо-
мічної оцінки на ці види обробітку ґрунту
достатньо не проводилось. Тому економічна ефек-
тивність способів основного та допосівного обробі-
тку ґрунту та їх вплив на ріст, розвиток і форму-
вання врожаю цукрової кукурудзи залишаються не-
достатньо вивченими.
Метою наших досліджень було встановити
економічну ефективність способів основного та пе-
редпосівного обробітків ґрунту для вирощування та
формування стійких врожаїв качанів цукрової ку-
курудзи, в умовах східної частини Степу України.
Надати виробництву рекомендації економічно ефе-
ктивних елементів технологій вирощування цукро-
вої кукурудзи.
Виклад основного матеріалу досліджень.
Експериментальні дослідження виконували протя-
гом 2017–2019 рр. на навчально-науковій базі агро-
номічного профілю Луганського національного
університету імені Тараса Шевченка та в умовах
фермерського господарства "Венера-2005" Старо-
більського району Луганської області.
Ґрунти дослідних ділянок – чорноземи зви-
чайні на лісових породах з товщиною гумусового
шару 65-80 см. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту
(за Тюріним) – 3,8-4,2 %, валового азоту – 0,21-0,26
%, рухомого фосфору – 84-115 мг/кг і обмінного ка-
лію (за Чиріковим) – 81-120 мг/кг ґрунту. Реакція
ґрунтового розчину була нейтральною або слаболу-
жною. Об’ємна маса шару ґрунту 0-30 см – 1,30-
1,35 г/см3
, загальна шпаруватість – 49-51 % [9].
Цукрова кукурудза вирощується переважно в
південних областях України, де зосереджені її ос-
новні посівні площі і норма споживання її населен-
ням значно вище, ніж в інших зонах країни. В
останні роки цукрова кукурудза користується вели-
ким попитом у населення інших районів нашої кра-
їни. Для задоволення потреби населення необхідно
збільшити виробництво і розширити посівні площі
під цукровим кукурудзою [10].
В останні роки цукрова кукурудза все більше
зустрічається в виробничих посівах, на землях фер-
мерських господарств і присадибних ділянках. Не-
зважаючи на це, виробничі посіви цукрової кукуру-
дзи ще обмежені. Незначне поширення цукрової
кукурудзи є результатом недостатнього знання її бі-
ології, агротехніки вирощування та економічної
привабливості [10].
Висівали простий міжлінійний ранньостиглий
гібрид Спокуса, оригінатор – ДУ Інститут зернових
10 Sciences of Europe # 59, (2020)
культур Національної академії аграрних наук Укра-
їни м. Дніпро, в 2007 році внесений до Державного
реєстру сортів рослин. Напрям використання – сто-
ловий. Рослина висотою 170-180 см. Висота прик-
ріплення качана 50-55 см. Качан довжиною 16-18
см, конусоподібної форми. Кількість рядів зерен
16-18, зерен в ряду 36-38. Вага кондиційного качана
180-200 г. Вихід кондиційних качанів 75-77 %. Ви-
хід зерна качана технічної стиглості 55-60 %. Зерно
в молочній стиглості світло-жовте, округле, в пов-
ній – жовте. Маса 1000 зерен 220-230 г. Посухостій-
кість та жаростійкість вище середньої. Стійкість до
вилягання в технічній стиглості висока. За сприят-
ливих погодних умов формується 2 качани. Стій-
кий до ураження основними хворобами і пошко-
дження шкідниками вище середнього. Слабо кущи-
стий. Тривалість періоду від сходів до технічної
стиглості 80-83 днів. Володіє високими смаковими
якостями та стабільним одержанням ранньої проду-
кції [11].
Погодні умови в роки досліджень були неодна-
ковими. За ступенем зволоження були близькими
до середніх багаторічних показників. Середньорі-
чна кількість опадів була на рівні 496,5 мм. Середня
температура повітря (березня – серпень) за роки до-
сліджень була в межах 14-16 °С, що на 1,43 °С бі-
льше за середньо багаторічні показники. Найжаркі-
шими місяцями виявилися липень, серпень (серед-
ньомісячні температури повітря липня за роки
дослідження були в межах 21,8 °С, а серпня 21,6 °С)
[12].
По результатам досліджень було встановлено,
що ріст і розвиток рослин цукрової кукурудзи в зна-
чній мірі визначався способами і глибиною як ос-
новного, так і передпосівного обробітку ґрунту.
Оранка на 20-22 см в поєднанні з декількома
допосівними культиваціями забезпечувала інтенси-
вний розвиток рослин і формувала максимальний
урожай. В середньому за роки досліджень урожай
качанів цукрової кукурудзи досягав – 5,74-9,10 т/га
(табл. 1).
Таблиця 1
Урожайність качанів цукрової кукурудзи, т/га (середнє за 2017-2019 рр.)
Основний обробіток ґрунту
Урожай качанів молочного стану цукрової кукурудзи
кількість передпосівних культивацій
1 2 3
Оранка на 20-22 см 5,74 7,98 9,10
Плоскорізний обробіток
на 20-22 см
5,08 7,25 8,12
Дрібний обробіток на 10-12 см 4,61 6.70 7,49
Заміна оранки плоскорізним обробітком на ту
ж глибину не давала позитивних результатів. Уро-
жай цукрової кукурудзи в середньому досягав 5,08-
8,12 т/га, або на 0,66-0,98 т/га менше, ніж по оранці.
Ще менший (4,61-7,49 т/га) урожай качанів цу-
крової кукурудзи був при проведенні дрібного об-
робітку ґрунту на 10-12 см.
Негативний вплив зменшення кількості допо-
сівних культивацій з трьох до однієї теж призво-
дило до зменшення урожайності цукрової кукуру-
дзи.
Однак при вирощуванні цукрової кукурудзи
важливо забезпечити не тільки високу врожайність
продукції найвищої якості, але і максимальну еко-
номічну ефективність її виробництва. В даний час
багатьма науковими експериментами і виробничим
досвідом доведено, що вирощування кукурудзи на
харчові цілі вигідно.
Виробництво цукрової кукурудзи вимагає мен-
ших матеріально-технічних і трудових витрат, ніж
кукурудзи на зерно і на виробництво традиційних
овочевих культур. Загальні грошові витрати на її
вирощування окупаються в 1,5-1,9 рази [13-17].
На підставі отриманих результатів доцільно
розрахунки економічної ефективності провести для
різних видів основного обробітку ґрунту, але на ва-
ріанті трьох передпосівних культивацій.
Таблиця 2
Економічна ефективність вирощування цукрової кукурудзи залежно від різних видів основного обробі-
тку ґрунту, (середнє за 2017-2019 рр.)
Показники
Види основного обробітку ґрунту
Дрібний обробі-
ток
на 10-12 см
Плоскорізний
обробіток
на 20-22 см
Оранка
на 20-22 см
Урожайність, т/га 7.49 8,12 9,10
Виробничі витрати на 1 га, грн. 32120 32830 34124
Собівартість 1 т продукції, грн. 4288 4043 3750
Вартість валової продукції з 1 га, грн. 83222 90222 101111
Прибуток з 1 га, грн. 51102 57392 66987
Рівень рентабельності, % 159,1 174,8 196,3
Отримані результати розрахунків економічної
ефективності доцільно вказують, що вирощування
цукрової кукурудзи залежить від основного та пе-
редпосівного обробітку ґрунту (табл. 2).
Sciences of Europe # 59, (2020) 11
Загальна вартість продукції цукрової кукуру-
дзи (за нашими розрахунками і цінами 2019 року),
отриманої з 1 га посівів ранньостиглого гібриду, до-
сягала 101111 грн.
Вартість 1 качана цукрової кукурудзи за ці-
нами ринків Луганської області в 2019 році в період
реалізації з 1 липня до 20 серпня становила від 6 до
1 грн. З 20 серпня ціна починала рости в протилеж-
ному напрямку – з 2 до 8 грн. (30 вересня). Застосо-
вуємо мінімальну розрахункову ціну (реалізація оп-
том) 2 грн. за 1 качан в середньому за сезон. Отри-
муємо: при врожайності 7,49 т/га вартість продукції
з 1 га становитиме 83222 грн.
За результатами розрахунків економічної ефе-
ктивності в залежності від різних видів основного
обробітку ґрунту виробничі витрати зросли від
32120 до 34124 грн./га. При цьому собівартість про-
дукції знизилась з 4288 до 3750 грн./т. Максималь-
ний прибуток, при вирощуванні цукрової кукуру-
дзи, отримали у розмірі 66987 грн. з 1 га площі.
Найвищій, у наших дослідах, рівень рентабельності
становив 196,3 %.
Висновки. Результати розрахунків економіч-
ної ефективності вирощування цукрової кукурудзи
вказують на залежить від основного та передпосів-
ного обробітку ґрунту. Виробництво цукрової ку-
курудзи вимагає менших матеріально-технічних і
трудових витрат, ніж кукурудзи на зерно і на виро-
бництво традиційних овочевих культур.
Вартість продукції цукрової кукурудзи, отри-
маної з 1 га посівів ранньостиглого гібриду Спо-
куса, досягала 101111 грн. В залежності від різних
видів основного обробітку ґрунту виробничі ви-
трати зростали від 32120 до 34124 грн./га. При
цьому собівартість продукції знизилась з 4288 до
3750 грн./т. Максимальний прибуток, при вирощу-
ванні цукрової кукурудзи, отримали у розмірі
66987 грн. з 1 га площі. Найвищій рівень рентабе-
льності становив 196,3 %.
Отримані результати експериментальних дос-
ліджень підтвердили раніше встановлені закономі-
рності та розширили рекомендації виробництву з
технології вирощування цукрової кукурудзи. За ре-
зультатами економічної оцінки ефективності роз-
роблених елементів технології вирощування цукро-
вої кукурудзи рекомендуємо застосовувати оранку
на 20-22 см в поєднанні з декількома передпосів-
ними культиваціями, що сприяє отриманню більш
високого врожаю.
Література
1. http://uga.ua/news/top-10-krayin-z-
viroshhuvannya-kukurudzi-v-2019-rotsi.
2. Шмараев Г. Е. Сахарная кукуруза // под ред.
акад. ВАСХНИЛ Д. Д. Брежнева. Ленинград. Ко-
лос, 1970. - 52 с.
3. Сыпунов А. И. Основы возделывания сахар-
ной кукурузы. М. : Росиздат, 2006. - 385 с.
4. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В.
Кукуруза на пищевые и лекарственные цели: про-
изводство, использование. Луганск: Шико, 2013. -
С. 232.
5. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В.,
Орлянский Н. А. Агроэкологические приемы выра-
щивания пищевой кукурузы. Воронеж: Феникс,
2014. - 204 с.
6. Володарский Н. И. Биологические основы
возделывания кукурузы. М.: Агропромиздат, 1986.
- 189 с.
7. Куперман Ф. М. Закономерности индивиду-
ального развития растений в зависимости от усло-
вий выращивания и внешней среды. М.: МГУ, 1963.
- 240 с.
8. Шмараев Г. Е. Кукуруза (филогения, класси-
фикация, селекция). М.: Колос, 1975. - 303 с.
9. Маслійов С. В. Екологічно безпечна техно-
логія контролювання бур’янів у посівах харчових
підвидів кукурудзи. // Карантин і захист рослин. К.,
№ 6 (237), С. 6 – 8. 2016
10. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В.,
Орлянский Н. А. Агроэкологические приемы выра-
щивания пищевой кукурузы. Монография. Воро-
неж. Изд. Феникс, 2014. - 204 с.
11. Черенков А. В., В. Ю. Черчель та ін. Ката-
лог сортів та гібридів. ДУ Інститут зернових куль-
тур НААН України, 2019. - С. 71
12. https://www.gismeteo.ru/diary/12128/. Днев-
ник погоды.
13. Карайванов Г. П., Михайленко К. Х., Чалык
Т. С. Сахарная кукуруза // Кукуруза и сорго, 1995.
№ 5. С. 18-19
14. Корнеев В. И. Современный уровень и пер-
спективы производства сырья и продуктов из пище-
вой кукурузы // Пищевая кукуруза. М.: Колос, 1966.
С. 3-22
15. Луканев И. В. Увеличение производства
кукурузы на зерно и повышение ее эффективности
в хозяйствах Украины // Кукуруза и сорго, 1999. №
4, С. 7-10.
16. Современная фитотерапия / под. ред. В.
Петкова. София: Медицина и физкультура, 1988. С.
278-280, 428-429, 433.
17. Lyerly P. J. Some genetic and morphologic
characters affecting the popping expansion of popcorn.
// J Am Soc. Agron/ 1942. № 34. Р. 486-999.
12 Sciences of Europe # 59, (2020)
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛИЧИНОК МУХИ HERMETIA ILLUCENS В РАЦИОНАХ КОРМОВ
ДЛЯ ВЫРАЩИВАНИЯ ПОРОСЯТ И ВЗРОСЛЫХ СВИНЕЙ
Шайхиев И.Г.
Казанский национальный исследовательский технологический
университет, доктор технических наук, доцент
Свергузова С.В.
Белгородский государственный технологический университет
им. В.Г. Шухова, доктор технических наук, профессор
Сапронова Ж.А.
Белгородский государственный технологический университет
им. В.Г. Шухова, доктор технических наук, доцент
USE OFFLY LARVAE HERMETIA ILLUCENS IN FEED DIETS FOR GROWING PIGLETS AND
ADULT PIGS
Shaikhiev I.
Kazan National Research Technological University, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor
Sverguzova S.
Belgorod State Technological University named after V.G. Shukhov,
Doctor of Technical Sciences, Professor
Sapronova Zh.
Belgorod State Technological University named after V.G. Shukhov,
Doctor of Technical Sciences, Associate Professor
АННОТАЦИЯ
В обзоре впервые кратко обобщены сведения зарубежных и российских исследований по использова-
нию муки из личинок и предкуколок мухи Черная львинка (Hermetia illucens) в качестве ингредиента в
рационе кормов для выращивания поросят-отъемышей и свиней. Данный вид личинок характеризуется
большим содержанием аминокислот и жирных кислот в своем составе, что делает их ценным ингредиен-
том кормов для выращивания животных, птиц и рыб. Показано, что мука и жир из личинок Hermetia illu-
cens являются многообещающими альтернативными ингредиентами традиционным источникам белка в
кормах (рыбная мука и соевый шрот) для выращивания поросят и свиней. Выявлено, что в малых дозиров-
ках добавление муки из личинок насекомого способствует приросту биомассы животных, положительно
влияет на микробиоту кишечника и улучшает биохимические показатели крови подопытных животных.
ABSTRACT
For the first time, this review briefly summarizes the data of foreign and Russian studies on the use of flour
from larvae and prepupae of the Black Soldier fly (Hermetiaillucens) as an ingredient in the diet of feed for grow-
ing weaned piglets and pigs. This type of larvae is characterized by a high content of amino acids and fatty acids
in its composition, which makes them a valuable ingredient in feed for raising animals, birds and fish. It is shown
that Flour and fat from Hermetiaillucens larvae are promising alternative ingredients to traditional feed protein
sources (fish meal and soybean meal) for raising piglets and pigs. It was revealed that in small dosages the addition
of insect larvae flour promotes an increase in the biomass of animals, has a positive effect on the intestinal micro-
biota and improves the bloodbiochemical parameters of experimental animals.
Ключевые слова: поросята-отъемыши, свиньи, личинки мухи Hermetia illucens, ингредиент кормов.
Keywords: weaned pigs, pigs, fly larvae Hermetiaillucens, feed ingredient.
Свиноводство является одним из ведущих
направлений животноводства, обеспечивающих
население Земли мясной продукцией. Мировой
объем потребления свинины в 2016 г. составил
118168,7 млн. т [1]. По прогнозам, численность
населения планеты, с учетом настоящей тенденции
увеличения численности людей, к 2050 году соста-
вит ~ 9,7 миллиардов человек [2]. В этой связи, к
2050 году ожидается увеличение потребления про-
дуктов животноводства на 60–70 %, что будет спо-
собствовать использованию огромных кормовых
ресурсов. Стоимость традиционных кормовых ре-
сурсов, таких как соевый шрот и рыбная мука уве-
личится, и, более того, их доступность в будущем
будет снижена [3] ввиду ограничения возможности
увеличения сельскохозяйственных угодий и сокра-
щения мировых рыбных ресурсов.
Альтернативой традиционным кормам в жи-
вотноводстве является использование различных
насекомых в качестве источника протеинов и жир-
ных кислот. В последнее время в мировом сообще-
стве интенсивно развивается, как в плане научных
исследований, так и в плане практического исполь-
зования, новое инновационное направление – ис-
пользование в качестве ингредиента кормов для от-
корма и выращивания различных видов домашних
животных, птиц и рыб в аквакультуре, биомассы
различных насекомых [4-12].
Анализ литературных источников показал, что
особый интерес среди всего многообразия насеко-
Sciences of Europe # 59, (2020) 13
мых, исследуемых для кормления домашних жи-
вотных, птиц и рыб в аквакультуре, привлекают ли-
чинки и предкуколки мухи вида Hermetia illucens
(Linnaeus, 1758) (Diptera: Stratiomyidae).
Hermetia illucens – крупная муха из семейства
львинковых (Stratiomyia chamaeleon), в естествен-
ных условиях, в основном, распространена в тропи-
ческих и субтропических регионах планеты. В Рос-
сии носит название «Черная львинка», за рубежом
– «Черный солдат». Тело взрослых мух черного
цвета, голени и лапки – белого цвета.
Жизненный цикл мух Hermetia illucens вклю-
чает несколько фаз развития [13]. После появления
из куколок, взрослые особи через несколько дней
жизни спариваются и через 3-4 дня самка отклады-
вает во влажный субстрат до 1000 яиц. В качестве
субстрата, как выявлено многочисленными иссле-
дованиями, возможно использовать навоз живот-
ных, в том числе свиной [14-16], куриный помет
[17-19], органические пищевые отходы [20-22] и от-
ходы от переработки сельскохозяйственной про-
дукции [23-25] и др. Через несколько дней из яиц
вылупляются личинки насекомого длиной до 5 мм,
которые развиваются в толще субстрата в течение
14-20 дней. За этот отрезок времени личинки
Hermetia illucens усиленно усваивают органические
вещества, увеличивая свои размеры до 30 мм в
длину, до 6 мм в ширину и, соответственно, био-
массу, которая достигает до 250 мг. Многочислен-
ными исследованиями выявлено, что личинки насе-
комого могут утилизировать более 50 % органиче-
ского субстрата, превращая его в ценное
удобрение. Когда личинки мухи достигают финаль-
ной стадии развития, они превращаются в предку-
колок, последние окукливаются и превращаются в
куколки, из которых впоследствии выводятся
взрослые особи мух и жизненный цикл насекомого
повторяется.
Отличительной чертой личинок Hermetia illu-
cens является их состав, который состоит из сырого
белка, жирных кислот, хитина и др. Указывается,
что сухое вещество личинок на 32-40 % состоит из
белков и на 13-42 % - из жиров в зависимости от
субстрата, на котором они развивались [26, 27]. В
составе сухого вещества биомассы личинок Her-
metia illucens содержатся такие аминокислоты, как
аргинин, гистидин, лейцин и изолейцин, лизин, фе-
нилаланин, тирозин, валин и другие [28, 29], а
также такие жирные кислоты, как лауриловая, ми-
ристиновая, пальмитиновая, стеариновая, олеино-
вая, ленолевая и др. [30, 31].
Мука из личинок и предкуколок Черной
львинки исследована в качестве ингредиента кор-
мов в рационах для кормления и выращивания раз-
личных сельскохозяйственных животных, в том
числе и свиней [32], птиц [33], рыб в аквакультуре
[12]. Также в мировой литературе имеется инфор-
мация по использованию муки и масла из личинок
Hermetia illucens в рационах для выращивания по-
росят-отъемышей, однако сведения носят разроз-
ненный характер. В настоящей работе объединены
сведения об использовании биомассы личинок и
предкуколок Hermetia illucens в рационах кормов
для поросят-отъемышей и свиней в животновод-
стве.
Однако, указывается, что для выращивания ли-
чинок Hermetia illucens непригодны в качестве суб-
страта фекалии человека и органическая часть твер-
дых бытовых отходов, а также навоз и трупы до-
машних птиц [34].
Корейскими исследователями изучалось влия-
ние малых (1, 2 и 3 %) добавок муки из личинок
Hermetia illucens в рацион кормов для выращивания
и влияние на прирост поросят массой 6,51 ± 0,13 кг.
Длительность эксперимента составила 28 дней
двумя полупериодами по 2 недели, во время кото-
рого определялись ежедневный прирост и общий
набор массы животными. Выявлено, что с увеличе-
нием содержания муки из личинок насекомого в со-
ставе кормов, ежедневный прирост массы поросят
также линейно увеличивался. Вычислено, что до-
бавка 3 % муки из личинок Черной львинки способ-
ствует увеличению массы поросят в конце экспери-
мента на 4 % по сравнению с особями из контроль-
ной группы [35]. Кроме того, определено, что у
поросят-отъемышей с увеличением содержания в
рационе муки из личинок Hermetia illucens, увели-
чивалась высота ворсинок двенадцатиперстной
кишки. Делается вывод, что введение в рацион
муки из личинок Hermetia illucens оказывает благо-
творное влияние последних на рост поросят и мор-
фологию кишечника [36].
Исследовано влияние малых добавок муки из
личинок Черной львинки (1, 2 и 4 %) взамен рыбной
муки в изоазотных и изоэнергетических диетах для
выращивания поросят-отъемышей массой 7,86 ±
0,38 кг. Выявлено, что наибольший вес тела к концу
эксперимента и среднесуточный прирост поросят с
1 по 14 день, наблюдались для особей, которых кор-
мили рационом, содержащим личинки Hermetia il-
lucens в количестве 2 %. Определено, что с увели-
чением дозировки муки из личинок насекомого в
рационе для кормления поросят, наблюдалось ли-
нейное увеличение относительной массы печени,
поджелудочной железы и тонкой кишки животных
[37]. Соотношение корм/привес было минималь-
ным для особей из группы, которых кормили дие-
той, содержащей 2 % муки из личинок. Выявлено,
что кормление животных в подопытной группе ди-
етой, содержащей 2 % муки из личинок Hermetia il-
lucens, изменило метаболизм, иммунный статус и
состояние кишечника поросят-отъемышей. В част-
ности, определено, что высота ворсинок в тонкой
кишке у поросят была выше в экспериментальной
группе, чем в контрольной [37].
Микробиологический анализ показал, что
наличие муки из личинок насекомого в кормах уве-
личивало количество микроорганизмов родов
Lactobacillus и Bifidobacterium в подвздошной и
слепой кишке поросят, но квадратично снижал ко-
личество кишечных палочек (Escherichia coli). В
слепой кишке поросят количество микроорганиз-
мов родов Firmicutes, Ruminococcus, Clostridium
cluster IV и Prevotella также повышалось с увеличе-
нием дозировок сухой биомассы личинок насеко-
14 Sciences of Europe # 59, (2020)
мых в рационе кормов. Также выявлено, что кон-
центрации лактата и бутирата в подвздошной и сле-
пой кишке поросят квадратично увеличивались, а
концентрации аминов, фенола и индольных соеди-
нений квадратично уменьшались с увеличением до-
зировок муки из личинок Hermetia illucens в раци-
оне кормов. Определено, что наилучшие указанные
показатели достигались при дозировке муки из ли-
чинок в кормах в количестве 2 % [38].
Откармливанию диетой, содержащей в своем
составе 3,5 % от общей массы рациона муки из ли-
чинок Черной львинки, подвергались чистопород-
ные поросята пород Крупная Белая и Ландрас в воз-
расте от 10 до 28 дней по четырехнедельной схеме
поэтапного кормления. Сухие личинки содержали в
своем составе 35,9 % сырого протеина, 48,1 % жир-
ных кислот, 6,5 % сырой клетчатки; зольность со-
ставляла 7,8 %. Оба рациона (контроль и экспери-
ментальный) были составлены таким образом, что
содержание сырого протеина в них составляло 22
%, жирных кислот – 6 %, 2-4 % - клетчатки, чтобы
обеспечить потребность поросят [39]. Среднесуто-
чный привес поросят в контрольной и эксперимен-
тальной группах был сопоставим и составил 0,203
кг и 0,199 кг, соответственно. Сделан вывод, что
биомасса сухих личинок Hermetia illucens поддер-
живает нормальный рост и развитие поросят и мо-
жет быть эффективно использован для частичной
замены других источников белка [39].
Также оценивалось влияние включения в ра-
цион для кормления 20-ти дневных поросят массой
6,1 ± 1,6 кг муки из личинок Черной львинки в ко-
личестве 5 % и 10 % на состав муцина тонкого ки-
шечника у поросят, а также на микробиоту слепой
кишки и инфильтрацию слизистой оболочки им-
мунными клетками. Время эксперимента состав-
ляло 61 день. Оценка микробиоты слепой кишки с
помощью ампликона 16S rRNA показало более вы-
сокое бета-разнообразие у поросят, получавших ра-
ционы кормов с биомассой личинок насекомого по
сравнению с особями из контрольной группы. У
животных из экспериментальной группы выявлено
повышенное содержание микроорганизмов родов
Blautia, Chlamydia, Coprococcus, Eubacterium,
Prevotella, Roseburia, а также семейств
Ruminococcaceae, Ruminococcus и Staphylococcus
[40]. В кишечнике поросят, получавших рацион с
мукой из личинок Hermetia illucens, процент
нейтрального муцина был выше, чем у особей из
контрольной группы. Также выявлено, что поро-
сята, получавшие корм с личинками насекомого по-
казали более низкие гистологические показатели
тощей кишки, чем другие сегменты кишечника
(подвздошная и двенадцатиперстная кишка) [40].
Также определено, что включение частично обез-
жиренной муки из личинок Черной львинки в ра-
цион питания для поросят не влияет на показатели
роста последних, за исключением среднесуточного
потребления корма, которое имеет линейную зави-
симость увеличения при повышении дозировки
муки из личинок [41]. Авторами сделан вывод, что
использование добавок биомассы Черной львинки
в рационах кормов положительно влияет на микро-
биоту слепой кишки и муцин тонкой кишки и под-
тверждают целесообразность включения муки из
насекомых в рацион свиней.
Поросят массой 10,6 ± 0,8 кг откармливали ди-
етой, содержащей муку из личинок Hermetia illu-
cens в количестве 4,76 %, 9,52 % и 19,06 %. Выяв-
лено, что включение муки из личинок насекомого
не повлияло на показатели роста и каловые массы
подопытных животных. Обнаружены некоторые
изменения в микробиоте толстой кишки поросят из
экспериментальной группы. В частности, выявлено
увеличение численности микроорганизмов из ро-
дов Bacteroidota, Firmicutes, Campilobacteria и
Thermoplasmatota и снижение количества бактерий
рода Lactobacillus по сравнению с контролем [42].
Сделан вывод, что включение до 19,06 % личинок
насекомого в сбалансированный рацион для свиней
не влияет на показатели роста, функции кишечника
и здоровья поросят.
Анализы крови поросят в конце экспериментов
показали, что максимальные значения содержания
протеина, глобулина, глюкозы и минимальные по-
казатели содержания мочевины и триглицеридов
при сопоставимых остальных показателях, наблю-
дались для поросят, в рационе которых содержание
муки из личинок насекомого составляло 2 % [37].
Также отмечено, что включение биомассы из личи-
нок насекомого показало повышение уровней как
гемоглобина, так и гематокрита в крови поросят во
время проведения исследований [39]. В другом ис-
следовании определено, что откорм поросят экспе-
риментальными диетами не оказывает значитель-
ного влияния на профиль крови, за исключением
увеличения содержания моноцитов и нейтрофилов
[41].
Сделаны выводы, что мука из частично высу-
шенных личинок Hermetia illucens является много-
обещающей альтернативой традиционным источ-
никам белка в кормах (рыбная мука и соевый шрот)
для выращивания поросят [36-43].
Масло из личинок Hermetia illucens, содержа-
щее в основном лауриновую, линолевую, пальми-
тиновую, олеиновую и миристиновую кислоты в
количестве 36,9, 17,3, 14,6, 13,1 и 9,8 г/ 100 г липи-
дов, соответственно, вводилось в корм для 21-днев-
ных поросят массой 6,9 ± 0,15 кг в дозировке 2, 4 и
6 % взамен кукурузного. Время эксперимента со-
ставило 40 дней. Выявлено, что с увеличением со-
держания липидной фракции в составе кормов,
масса подопытных животных увеличивалась по
сравнению с контролем. Выявлено, что введение
масла из личинок Черной львинки не повлияло на
сывороточные концентрации общего белка, альбу-
мина, глобулина, аспартатаминотрансферазы, ала-
нинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, γ-
глутамилтранспептидазы, мочевины N, креати-
нина, глюкозы, содержание Ca, P, Mg, K, Na, Cl,
триглицеридов, амилазы, липазы или креатинфос-
фокиназы, но линейно увеличился холестерин сы-
воротки. Определено, что все серологические и ге-
матологические аналитические результаты были в
Sciences of Europe # 59, (2020) 15
пределах ожидаемых нормальных значений. Сде-
лан вывод, что масло из личинок насекомого явля-
ется перспективным, высокоэнергетическим кор-
мовым ингредиентом, который можно успешно
включать в рацион кормов для выращивания поро-
сят, улучшая при этом показатели их роста [44].
Поросята-отъемыши возрастом 21 день с мас-
сой 6,18 ± 0,56 кг откармливались на рационах кор-
мов, включающих содержащие липиды (4 и 8 %) и
обезжиренные (5,4 %) предкуколки Hermetia illu-
cens. Не выявлено существенных различий для зна-
чений суточного прироста, потребления кормов и
усвояемости белков для особей в контрольной и
опытных группах. Усвояемость белков в подвздош-
ной кишке поросят, питающихся диетой с содержа-
нием предкуколок насекомого в количестве 4 % со-
ставила 73,3 %, у особей в контрольной группе -
69,7 %. Сделан вывод, что предкуколки Черной
львинки могут заменить соевый шрот без неблаго-
приятного влияния на ростовые характеристики по-
росят [45, 46].
Отечественными исследователями предложен
способ кормления молодняка свиней, включающий
введение в комбикорма микродобавки, состоящей
из 0,5 кг/т БАД «Простор» и 100 мг/гол в сутки
муки из личинок мухи Hermetia Illucens. Наблюда-
лось лучшее использование и отложение азота, уве-
личение живой массы животных под воздействием
скармливаемых кормов. Максимальный прирост
массы у животных из опытных групп был выше на
6,7-14,4 % по сравнению с аналогами из контроль-
ной группы. Сделан вывод, что личинки мухи
Hermetia illucens могут рассматриваться в качестве
альтернативы рыбной муке, так как отрицательно
не повлияли на прирост живой массы, а дополни-
тельный ввод пробиотика «Простор» и муки из ли-
чинок мух в комплексе улучшили показатели роста
поросят [47].
Увеличение дозировки личинок мухи «Черная
львинка» для молодняка свиней на стадии доращи-
вания до 1,0-3,0 г/гол./сутки, а на стадии откорма -
3,0-9,0 г/гол./сутки позволяет повысить сохран-
ность животных и их стрессоустойчивость, увели-
чить интенсивность роста молодняка животных,
снизить затраты кормов на единицу продукции, по-
высить экономическую эффективность производ-
ства [48].
Кроме того, выявлено, что замена рыбной
муки сухими личинками мухи Hermetia illucens в
количестве 7 % способствовала лучшему использо-
ванию и отложению азота и, как следствие, более
высокому приросту живой массы у поросят из
опытной группы (6,1 %). Определено, что по затра-
там комбикорма на получение единицы продукции,
показатели в экспериментальной группе были ниже
относительно контрольных на 6,6 %. При включе-
нии в рацион 7 % муки из личинок мух, несколько
хуже переваривались сырые жир и клетчатка. Воз-
можно, это связано с несколько большим содержа-
нием жира в опытном комбикорме и присутствием
труднопереваримого хитина личинок, определяе-
мого в суммарном показателе содержания клет-
чатки в корме. Включение в рацион личинок Чер-
ной львинки не оказывало статистически значи-
мого отрицательного воздействия на использова-
ние животными кальция и фосфора. Сделан вывод,
что личинки мухи Hermetia illucens можно рассмат-
ривать в качестве рациональной альтернативы тра-
диционным высокопротеиновым кормам, удовле-
творяющим потребности интенсивно растущего
молодняка свиней в питательных веществах [49].
Также изучалось влияние добавок из муки ли-
чинок Hermetia illucens в рационах кормов для от-
кармливания взрослых свиней. Анализ литератур-
ных источников показал разноречивость получен-
ных различными группами авторов сведений.
В частности, изучалось влияние малых дозиро-
вок муки из личинок Hermetia illucens на рост и раз-
витие помесных свиней. В двух эксперименталь-
ных группах в корм животным добавлялось 0,3 %
или 0,9 % муки из сухих личинок насекомого. Ре-
зультаты исследования показали, что использова-
ние экспериментальных диет увеличивало средне-
суточный привес экспериментальных животных в
течение вегетационного периода на 8,2 и 9,1 % по
сравнению с контрольной группой [50].
Исследовалось влияние замены рыбной муки
на таковую из личинок Черной львинки. Первая
группа животных получала контрольную диету, со-
держащую соевые бобы и рыбную муку. Вторая
группа получала диету, содержащую сою и 6 %
муки из личинок мух, а третья - содержащую сою и
10 % муки из личинок мух. Уровень сырого проте-
ина и метаболической энергии в каждой диете был
одинаковым. Свиней откармливали в период от 4 до
8 недель и результаты эксперимента показали от-
сутствие существенных различий в приросте живой
массы или эффективности преобразования корма
для всех трех групп [51].
Проводился откорм помесных свиней (Белый
большой и Ландрас) массой 18,25 ± 0,34 кг диетами,
в которых рыбная мука на 25, 50, 75 и 100 % заме-
нялась мукой из личинок Hermetia illucens. Выяв-
лено, что среднесуточное потребление и коэффици-
ент конверсии кормов, прирост живой массы жи-
вотных корма не зависели от замены рыбной муки
на таковую из личинок Черной львинки [52].
В другом исследовании были составлены две
диеты, содержащие 20 % сырого протеина и 13 %
липидного экстракта, с использованием муки из ли-
чинок насекомого с частичной заменой соевой
муки. Выявлено, что видимая усвояемость сухого
вещества, азота, кальция и фосфора для рациона,
содержащего муку из личинок, составляла 77,5,
76,0, 38,9 и 23,0 % соответственно. Соответствую-
щие значения для рациона с соевым шротом соста-
вили 85,3, 77,2, 39,3 и 51,3 %, соответственно. Вы-
числено, что баланс азота составлял в среднем 8,13
г в день для рациона из личинок и 9,33 г в день для
рациона из соевого шрота [53].
Также проводились эксперименты по откорму
помесных самок свиней (Дюрок × Ландрас × Боль-
шой Белый) с исходной массой тела 76,0 ± 0,52 кг с
заменой соевого шрота на муку из личинок
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)
VOL 2, No 59 (2020)

More Related Content

What's hot

The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1The scientific heritage
 
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2The scientific heritage
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage
 
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2Sciences of Europe
 
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2The scientific heritage
 

What's hot (20)

The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 1
 
VOL-2-No-35-2019
VOL-2-No-35-2019VOL-2-No-35-2019
VOL-2-No-35-2019
 
Njd 56 1
Njd 56 1Njd 56 1
Njd 56 1
 
VOL 1, No 52 (52) (2020)
VOL 1, No 52 (52) (2020)VOL 1, No 52 (52) (2020)
VOL 1, No 52 (52) (2020)
 
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 2
 
Norwegian Journal of development of the International Science №3 part 1
Norwegian Journal of development of the International Science №3 part 1Norwegian Journal of development of the International Science №3 part 1
Norwegian Journal of development of the International Science №3 part 1
 
VOL-2-No-45-45-2020
VOL-2-No-45-45-2020VOL-2-No-45-45-2020
VOL-2-No-45-45-2020
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
 
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 78 (78) (2021) Vol 3
 
VOL 2, No 52 (52) (2020)
VOL 2, No 52 (52) (2020)VOL 2, No 52 (52) (2020)
VOL 2, No 52 (52) (2020)
 
Vol 5-no-51-2020
Vol 5-no-51-2020Vol 5-no-51-2020
Vol 5-no-51-2020
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
 
VOL 3, No 55 (55) (2020)
VOL 3, No 55 (55) (2020)VOL 3, No 55 (55) (2020)
VOL 3, No 55 (55) (2020)
 
VOL 1, No 38 (38) (2019)
VOL 1, No 38 (38) (2019)VOL 1, No 38 (38) (2019)
VOL 1, No 38 (38) (2019)
 
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2
Sciences of Europe No 86 (2022) Vol. 2
 
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 3
 
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 76 (76) (2021) Vol 3
 
VOL 1, No 51 (51) (2020)
VOL 1, No 51 (51) (2020)VOL 1, No 51 (51) (2020)
VOL 1, No 51 (51) (2020)
 
VOL 2, No 54 (54) (2020)
VOL 2, No 54 (54) (2020)VOL 2, No 54 (54) (2020)
VOL 2, No 54 (54) (2020)
 
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 2
 

Similar to VOL 2, No 59 (2020)

Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 112 (2023)
Sciences of Europe No 112 (2023)Sciences of Europe No 112 (2023)
Sciences of Europe No 112 (2023)Sciences of Europe
 
The scientific heritage No 99 (99) (2022)
The scientific heritage No 99 (99) (2022)The scientific heritage No 99 (99) (2022)
The scientific heritage No 99 (99) (2022)The scientific heritage
 
The scientific heritage No 134 (134) (2024)
The scientific heritage No 134 (134) (2024)The scientific heritage No 134 (134) (2024)
The scientific heritage No 134 (134) (2024)The scientific heritage
 
The scientific heritage No 96 (96) (2022)
The scientific heritage No 96 (96) (2022)The scientific heritage No 96 (96) (2022)
The scientific heritage No 96 (96) (2022)The scientific heritage
 
Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 113 (2023)
Sciences of Europe No 113 (2023)Sciences of Europe No 113 (2023)
Sciences of Europe No 113 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 106 (2022)
Sciences of Europe No 106 (2022)Sciences of Europe No 106 (2022)
Sciences of Europe No 106 (2022)Sciences of Europe
 
The scientific heritage No 105 (105) (2023)
The scientific heritage No 105 (105) (2023)The scientific heritage No 105 (105) (2023)
The scientific heritage No 105 (105) (2023)The scientific heritage
 
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2The scientific heritage
 
Sciences of Europe No 94 (2022)
Sciences of Europe No 94 (2022)Sciences of Europe No 94 (2022)
Sciences of Europe No 94 (2022)Sciences of Europe
 
The scientific heritage No 92 (92) (2022)
The scientific heritage No 92 (92) (2022)The scientific heritage No 92 (92) (2022)
The scientific heritage No 92 (92) (2022)The scientific heritage
 

Similar to VOL 2, No 59 (2020) (20)

Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)
 
Sciences of Europe No 112 (2023)
Sciences of Europe No 112 (2023)Sciences of Europe No 112 (2023)
Sciences of Europe No 112 (2023)
 
VOL-2-No-11-11-2017
VOL-2-No-11-11-2017VOL-2-No-11-11-2017
VOL-2-No-11-11-2017
 
Norwegian Journal of development of the International Science №39 part 3
Norwegian Journal of development of the International Science №39 part 3Norwegian Journal of development of the International Science №39 part 3
Norwegian Journal of development of the International Science №39 part 3
 
The scientific heritage No 99 (99) (2022)
The scientific heritage No 99 (99) (2022)The scientific heritage No 99 (99) (2022)
The scientific heritage No 99 (99) (2022)
 
Vol 1-no-20-20-2017
Vol 1-no-20-20-2017Vol 1-no-20-20-2017
Vol 1-no-20-20-2017
 
Vol 2-no-18-18-2017
Vol 2-no-18-18-2017Vol 2-no-18-18-2017
Vol 2-no-18-18-2017
 
The scientific heritage No 134 (134) (2024)
The scientific heritage No 134 (134) (2024)The scientific heritage No 134 (134) (2024)
The scientific heritage No 134 (134) (2024)
 
The scientific heritage No 96 (96) (2022)
The scientific heritage No 96 (96) (2022)The scientific heritage No 96 (96) (2022)
The scientific heritage No 96 (96) (2022)
 
Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)
 
Sciences of Europe No 113 (2023)
Sciences of Europe No 113 (2023)Sciences of Europe No 113 (2023)
Sciences of Europe No 113 (2023)
 
Znanstvena misel journal №54 2021
Znanstvena misel journal №54 2021Znanstvena misel journal №54 2021
Znanstvena misel journal №54 2021
 
Sciences of Europe No 106 (2022)
Sciences of Europe No 106 (2022)Sciences of Europe No 106 (2022)
Sciences of Europe No 106 (2022)
 
The scientific heritage No 105 (105) (2023)
The scientific heritage No 105 (105) (2023)The scientific heritage No 105 (105) (2023)
The scientific heritage No 105 (105) (2023)
 
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 66 (66) (2021) Vol 2
 
Sciences of Europe No 94 (2022)
Sciences of Europe No 94 (2022)Sciences of Europe No 94 (2022)
Sciences of Europe No 94 (2022)
 
Norwegian Journal of development of the International Science №27 part 2
Norwegian Journal of development of the International Science №27 part 2Norwegian Journal of development of the International Science №27 part 2
Norwegian Journal of development of the International Science №27 part 2
 
Vol 3-no-21-21-2017
Vol 3-no-21-21-2017Vol 3-no-21-21-2017
Vol 3-no-21-21-2017
 
Znanstvena misel journal №73 2022
Znanstvena misel journal №73 2022Znanstvena misel journal №73 2022
Znanstvena misel journal №73 2022
 
The scientific heritage No 92 (92) (2022)
The scientific heritage No 92 (92) (2022)The scientific heritage No 92 (92) (2022)
The scientific heritage No 92 (92) (2022)
 

More from Sciences of Europe

Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe
 
Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe
 
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 118 (2023)
Sciences of Europe No 118 (2023)Sciences of Europe No 118 (2023)
Sciences of Europe No 118 (2023)Sciences of Europe
 

More from Sciences of Europe (20)

Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
 
Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)
 
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
 
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
 
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
 
Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)
 
Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)
 
Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)
 
Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)
 
Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)
 
Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)
 
Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)
 
Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)
 
Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)
 
Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)
 
Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)
 
Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)
 
Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)
 
Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)
 
Sciences of Europe No 118 (2023)
Sciences of Europe No 118 (2023)Sciences of Europe No 118 (2023)
Sciences of Europe No 118 (2023)
 

VOL 2, No 59 (2020)

  • 1. VOL 2, No 59 (2020) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364 The journal is registered and published in Czech Republic. Articles in all spheres of sciences are published in the journal. Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French. Articles are accepted each month. Frequency: 24 issues per year. Format - A4 All articles are reviewed Free access to the electronic version of journal All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil- ity for their content, credibility and reliability. Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion. Chief editor: Petr Bohacek Managing editor: Michal Hudecek  Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva  Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry Academy of Sciences of the Czech Republic  Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia);  Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze  Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)  Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice  Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography. (Kharkov, Ukraine)  Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava  Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia);  Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci  Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De- partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)  Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy- chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus) «Sciences of Europe» - Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha E-mail: info@european-science.org Web: www.european-science.org
  • 2. CONTENT AGRICULTURAL SCIENCES Kropyvnytskyi R., Bendiukevich V., Halitskyi P., Antonyuk N., Kravchuk A. PRODUCTIVITY OF AGRICULTURAL CROPS DEPENDING ON ELEMENTS OF BIOLOGIZATION OF AGRICULTURE IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL POLISSYA OF UKRAINE......................................................................4 Masliiov S., Shevchenko A., Masliiov Y., Tsigankova N. ECONOMIC EFFICIENCY OF GROWING SWEET CORN IN CONDITIONS OF THE EASTERN PART OF THE UKRAINIAN STEPPE .....................................................8 Shaikhiev I., Sverguzova S., Sapronova Zh. USE OFFLY LARVAE HERMETIA ILLUCENS IN FEED DIETS FOR GROWING PIGLETS AND ADULT PIGS ......12 EARTH SCIENCES Kravchuk M., Naumetz G., Kolykhan O., Stetsiuk D. EFFICIENCY OF SOIL PROTECTIVE AGROTECHNOLOGIES IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL POLISSIA OF UKRAINE................................20 Moroz V., Stasiuk N., Petriv S. ECOLOGICAL SIGNIFICANCE OF CONIFEROUS FORESTS IN THE FORESTRY DISTRICT OF TRANSCARPATHIAN PLAINS AND FOOTHILLS ............................................24 HISTORICAL Popko S. PARTICIPATION OF UKRAINIAN ARMED FORCES UNITS IN OPERATIONS TO MAINTAIN PEACE AND SECURITY UNDER THE AUSPICES OF THE UNITED NATIONS .....31 PEDAGOGICAL SCIENCES Turymtaeva G., Yeleussinov B., Abdrakhmanov N. INCREASING COMPETENCE OF TEACHER IN UPDATING THE CONTENT OF EDUCATION................36 Matiienko O. SOME PECULIARITIES OF TEACHING ENGLISH TO STUDENTS OF “GENERATION Z”................................38 Mussina Z., Karimova G., Makhmetova D. PEDAGOGICAL INNOVATIONS IN THE TRAINING OF STUDENTS .................................................................41 Sergeeva T. THE PROBLEM OF MANIPULATIVE INFLUENCE IN PROFESSIONAL COMMUNICATION OF THE INTERNAL AFFAIRS ORGANS.......................................................44 Shevchuk O., Shevchuk O. ANALYSIS OF COMPETITIVE SELECTION OF ENTRANTS FOR ECONOMIC SPECIALTIES OF HIGHER EDUCATION: 2018 EIE VALIDITY SAMPLE .......................................48 PHILOLOGICAL SCIENCES Toirova G., Hamroeva N. THE IMPORTANCE OF LINGUISTIC MODELS IN THE DEVELOPMENT OF LANGUAGE BASES ......................57 PHILOSOPHICAL SCIENCES Tetior A. ON THE ETERNITY OF THE UNIVERSE: CAN IT BE PREDICTED ................................................................64
  • 3. PSYCHOLOGICAL SCIENCES Likhodedova L., Tolegenova Z. RESISTANCE TO STRESS AS A PROFESSIONALLY SIGNIFICANT PERSONALITY TRAIT OF A TEACHER OF A DEFECTOLOGIST........................................................69 SOCIAL SCIENCES Chornyj O. SOCIO-ECONOMIC FACTORS OF PUBLIC HEALTHCARE POLICY IN CURRENT PANDEMIC CONDITIONS AND QUARANTINE RESTRICTIONS IN SOCIETY..................73
  • 4. 4 Sciences of Europe # 59, (2020) AGRICULTURAL SCIENCES ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ Кропивницький Р.Б. к. с. г. наук Бендюкевич В.В. магістр Галіцький П.С. магістр Антонюк М.П. магістр Кравчук О.А. магістр Поліський національний університет, Україна PRODUCTIVITY OF AGRICULTURAL CROPS DEPENDING ON ELEMENTS OF BIOLOGIZATION OF AGRICULTURE IN THE CONDITIONS OF THE CENTRAL POLISSYA OF UKRAINE Kropyvnytskyi R. Candidate of Agricultural Sciences Bendiukevich V. master Halitskyi P. master Antonyuk N. master Kravchuk A. master Polissya National University, Ukraine Анотація Одним з ключових завдань галузі землеробства на сучасному етапі є ефективне управління екосисте- мою ґрунту, запобігання поширенню процесів деградації ґрунтового покриву та збереження його енерге- тичного потенціалу. В зв’язку з цим, мета досліджень полягала у вивченні можливості покращання осно- вних агрофізичних та водно-фізичних показників орного шару ясно-сірого лісового ґрунту як складової управління родючістю легких ґрунтів Полісся та формування високопродуктивних агроценозів. Abstract One of key problems of the industry of agriculture at the present stage is effective management of an ecosys- tem of the soil, prevention of distribution of processes of degradation of soil covering and maintaining its energy potential. In this regard, the purpose of researches consisted in studying of a possibility of improvement of the key agrophysical and water-physical indicators of an arable layer of light gray forest soil as making managements of fertility of light-textured soils of Polissya and forming of highly productive agrocenosis. Ключові слова: щільність будови ґрунту, шпаруватість ґрунту, урожайність сільськогосподарських культур, агротехнології, ясно-сірі лісові ґрунти. Keywords: density of addition of the soil, soil porosity, crop yields, agrotechnology, light gray forest soils. Постановка проблеми. Прогресуюче погір- шення якісного стану агроландшафтів в Україні, зниження родючості ґрунтів створюють реальну за- грозу подальшого загострення кризи виробництва сільськогосподарської продукції і екологічно чис- тих продуктів харчування [1]. В нинішніх умовах в Україні особливого значення набуває проблема зниження антропогенного тиску на агроекосис- теми, що негативно впливає на відтворення родю- чості ґрунту в процесі його інтенсивного сільсько- господарського використання, зокрема в Поліссі. Наразі у науковій літературі широко висвіт- лено різні аспекти впливу способів обробітку ґру- нту і удобрення на агрофізичні показники ґрунтів та їх вплив на продуктивність культур [3, 6, 8]. Проте, деякі з них мають суперечливий характер. Так, наші дослідження доводять перевагу мілкого безполицевого основного обробітку та альтернати- вних систем удобрення щодо покращання агрофізи- чних показників ґрунту [5]. Однак, деякі дослід- ники вказують на зниження вологоємності на фо- нах, де застосовувався мілкий обробіток, обґрунтовуючи такі зміни підвищенням щільності ґрунту [2, 7]. Деякі автори зазначають, що зміни в
  • 5. Sciences of Europe # 59, (2020) 5 щільності ґрунту не мають прямого впливу на роз- виток коренів, але впливають на розташування та структуру шпарин, міцність ґрунту, загальну пори- стість, кількість великих шпарин, об'ємний вміст води, водопроникність та аерацію ґрунту [9]. Кожне з цих непрямих наслідків зміни щільності ґрунту може безпосередньо впливати на розвиток коренів. Інші вказують на уповільнення росту коренів за мі- лкого обробітку ґрунту, що зумовлено погіршен- ням водно-повітряного режиму, зокрема, різким скороченням запасів доступної вологи [4]. Автори підкреслюють, що недостатня інтенсивність розпу- шування може призводити до виникнення критич- них рівнів фізичних властивостей ґрунту та пору- шення росту і розвитку кореневих систем рослин. Крім того, погіршення агрофізичних показників (переущільнення) та перезволоження погіршують мікробіологічну активність ґрунту і посилюють не- продуктивні втрати N [10]. В зв’язку з цим, дослі- дження впливу елементів біологізації агротехноло- гій на агрофізичні і водно-фізичні показники в кон- кретних ґрунтово-кліматичних умовах є важливою складовою екологізації агротехнологій та форму- вання сталих агроекосистем. Об’єкти та методика досліджень. Мета дос- ліджень встановити ефективність застосування аль- тернативних органічних, негуміфікованих видів до- брив в поєднанні з основним обробітком ґрунту на агрофізичні показники родючості ґрунту, форму- вання, величину та якість врожаю сільськогоспо- дарських культур в умовах центральних районів Полісся України. Дослідження проводили протягом 2016-2018 рр. на дослідному полі Поліського національного університету, яке розміщене на території на- вчально-дослідного господарства ”Україна” Черня- хівського району Житомирської області у сівозміні з наступним чергуванням культур: 1. Конюшина; 2. Пшениця озима: 3. Льон-довгунець; 4. Пелюшко- овес; 5. Ріпак ярий; 6. Жито озиме; 7. Картопля; 8. Ячмінь ярий з підсівом конюшини. Схема досліду передбачала вивчення 3-х спо- собів основного обробітку ґрунту та 4-х систем удо- брення. Спосіб основного обробітку ґрунту (фактор А): 1. Оранка на 18-20 см (контроль); 2. Плоскорізне розпушування на 18-20 см; 3. Поверхневий обробіток на 10-12 см. Система удобрення (фактор Б): 1. Без добрив (контроль); 2. Побічна продукція (солома) + N10; 3. Сидерат (люпин жовтий); 4. Гній 40 т/га; Ґрунт дослідного поля – сірий лісовий легкосу- глинковий на лесовидних суглинках з вмістом гу- мусу в орному (0-20 см) шарі - 1,02-1,16%, легкогі- дролізованого азоту за Корнфілдом - 76-117 мг/кг, рухомого фосфору за Кірсановим - 145-235 мг/кг та обмінного калію - 76-130 мг/кг при гідролітичній кислотності - 2,28-3,97 мг/екв на 100 г ґрунту. Гній та альтернативні види органічних добрив заробляли основним обробітком ґрунту, з поперед- нім дискуванням, за схемою досліду. В якості сиде- рату використовували післяжнивний повів люпину жовтого сорту Бурштин. Загальна посівна площа ділянки становила 68 м2 , облікова 25 м2 . Повторність в досліді триразова, розміщення ділянок систематизоване. Результати досліджень. Фізичні властивості ґрунту визначають мінералогічний, грануломет- ричний і хімічний склад, вміст органічних речовин, співвідношення катіонів у вбирному комплексі ґрунту, вид рослин, що ростуть у ценозі та ін. Культурні рослини добре ростуть і розвива- ються лише за сприятливих фізичних параметрів ґрунту, які регулюють обробітком ґрунту. З настан- ням фізичної стиглості ґрунту оптимального фізич- ного стану досягають кришенням. Унаслідок раціонального обробітку ґрунту створюються оптимальні умови для росту й розви- тку культур. При цьому поліпшують фізичні влас- тивості ґрунту, його тепловий, повітряний, водний і поживний режими; знищують бур’яни, збудники хвороб і шкідники сільськогосподарських культур; ґрунт захищають від водної та вітрової ерозії; забез- печують загортання у ґрунт добрив і насіння на оп- тимальну глибину, активізують мікробіологічні процеси та ін. На щільність будови впливає гранулометрич- ний склад, вологість, заходи і глибина обробітку та вирощувані культури. Без обробітку ґрунту щіль- ність будови під впливом сили тяжіння та інших факторів досягає певної величини, яку прийнято на- зивати рівноважною [5]. Рівноважна щільність змі- нюється у значних межах і залежить від ступеня окультурення і є показником величини родючості ґрунту. Ущільнення ґрунту відбувається також важ- кими сільськогосподарськими машинами, тракто- рами і транспортними засобами, питомий тиск яких перевищує 0,8 кг/см2 , недостатня глибина розпушу- вання, обробіток ґрунту за надмірної вологості, не- достатнє внесення у ґрунт органічних речовин, не збалансованість мінеральних добрив та ін. [7]. За результатами наших дослідження, спосіб основного обробітку ґрунту на щільність його бу- дови практично не впливав, лише мав істотну тен- денцію до зниження (рис. 1).
  • 6. 6 Sciences of Europe # 59, (2020) Рис 1. Щільність будови ґрунту в шарі 0-30 см залежно від способу основного обробітку та альтерна- тивних видів добрив, г/см3 (середнє за 2016–2018 рр.) Шпаруватість, як і щільність будови, є взаємо- пов’язаними об'єктивними показниками агрофізич- них властивостей і екологічного стану ґрунту. Най- кращі умови для діяльності мікрофлори ґрунту і продуктивності сільськогосподарських культур складаються за співвідношення твердої фази ґрунту і пор у межах 50 %. За такої шпаруватості склада- ються оптимальні умови для водного і повітряного режимів ґрунту [9]. За варіантами способу основного обробітку ґрунту загальна шпаруватість коливалася від 52,2 до 60,9 % (рис. 2). У варіантах плоскорізного обробітку і диску- вання, порівняно з оранкою, шпаруватість ґрунту істотно не збільшувалася. Таким чином, ці та інші фактори значно впли- вали на продуктивність сільськогосподарських ку- льтур. Незважаючи на збільшення забур’яненості, продуктивність сільськогосподарських культур зростала при застосуванні безвідвальних способів обробітку ґрунту, ефективність яких є статистично достовірною. Рис 2. Шпаруватість ґрунту в шарі 0-30 см залежно від способу основного обробітку та альтернатив- них видів добрив, г/см3 (середнє за 2016–2018 рр.) Урожайність польових культур є інтегральним показником впливу системи заходів оптимізації умов їх вирощування. Це повною мірою відно- ситься й до елементів технології вирощування пше- ниці озимої. Біологічні особливості сорту, густота стояння рослин, тривалість періоду вегетації, вибір попередника, спосіб основного обробітку ґрунту, система удобрення, ступінь захисту рослин від шкодочинних організмів є визначальним у форму- ванні врожаю. Для реалізації потенційної продуктивності сільськогосподарських культур важливе значення має раціональний обробіток ґрунту. За допомогою обробітку ґрунту можна регулювати ґрунтові про- цеси, які відбуваються в орному шарі ґрунту і спри- яють нагромадженню достатньої кількості вологи у
  • 7. Sciences of Europe # 59, (2020) 7 зоні розміщення основної маси коренів, а також по- живного і повітряно-теплового режимів. Фактична врожайність сільськогосподарських культур залежно від дослідних елементів технології вирощування представлена у табл. 1. Таблиця 1 Урожайність сільськогосподарських культур в зв’язку з основним обробітком ґрунту та альтернативним удобренням, т/га (середнє за 2016–2018 рр.) Основний об- робіток ґрунту Система удобрення Сільськогосподарські культури Пшениця озима Жито озиме Ячмінь ярий Картопля Оранка на 18- 20 см Без добрив (контроль) 2,8 2,1 1,8 15,6 Побічна продукція + N10 3,1 2,4 2,3 18,3 Сидерат (люпин жовтий) 3,4 2,7 2,5 18,6 Гній 40 т/га 3,6 2,9 2,7 21,7 Плоскорізне розпушування на 18-20 см Без добрив (контроль) 3,3 2,5 2,0 17,0 Побічна продукція + N10 3,4 2,7 2,5 18,6 Сидерат (люпин жовтий) 3,5 3,1 2,8 21,6 Гній 40 т/га 3,8 3,5 3,2 25,5 Поверхневий обробіток на 10-12 см Без добрив (контроль) 3,4 2,6 2,2 17,7 Побічна продукція + N10 3,6 2,9 2,6 18,9 Сидерат (люпин жовтий) 3,8 3,1 3,3 22,2 Гній 40 т/га 4,1 3,6 3,4 25,0 Висновки. Проведені дослідження щодо ефе- ктивності різних видів органічних добрив та захо- дів основного обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур показали, що альте- рнативні види органічних добрив у поєднанні з без- полицевими обробітками ґрунту сприяють підви- щенню їх продуктивності, а також дають можли- вість підвищення родючості світло сірих лісових ґрунтів, у комплексі з іншими факторами. Література 1. Lisovyi M. V. (1998). Zastosuvannia mineralnykh dobryv ta vidnovlennia rodiuchosti gruntiv v umovakh suchasnoho zemlerobstva [Application of mineral fertilizers and restoration of soil fertility in modern agriculture]. Visnyk ahrarnoi nauky, 3, 15-19. 2. Budonnyi, Yu. V. & Shevchenko, M. V. (2004). Gruntozakhysna resursozberihaiucha systema osnovnoho obrobitku gruntu pid kultury v polovykh sivozminakh dlia umov Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [The soil-protective resource-saving system of the main soil tillage under cultures in field rotations for conditions of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine]. Visnyk Lvivskoho DAU. Ser. Ahronomiia, 8, 67–72. 3. Chen, Y. L., Palta, J., Clements, J., Buirchell, B., Kadambot, H. M. & Siddique, R. Z. (2014). Root architecture alteration of narrow-leafed lupin and wheat in response to soil compaction. Field Crops Research, 165, 61–70. doi: https://doi.org/10.1016/ j.fcr.2014.04.007. 4. Kadžienė, G., Munkholm, L. J. & Mutegi, J. K. (2011). Root growth conditions in the topsoil as af- fected by tillage intensity Geoderma, 166, 1, 66–73. doi: https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2011.07.013. 5. Kravchuk, M. M., Kropyvnytskyi, R. B., Dovbysh, L. L. & Yakovenko, O. P. (2016). Zmina ahrofizychnykh pokaznykiv svitlo-siroho lisovoho gruntu zalezhno vid sposobiv osnovnoho obrobitku ta udobrennia v Pravoberezhnomu Polissi [Change in ag- rophysical indicators of light-gray forest soil, depend- ing on the methods of basic processing and fertilization in Pravoberezhniy Polesie]. Zb. nauk. pr. Nats. nauk. tsentru «Instytut zemlerobstva NAAN», 3–4, 12–22. 6. Kyryliuk, V. P. (2011). Produktyvnist kultur sivozminy zalezhno vid system osnovnoho obrobitku gruntu [Productivity of cultures of a crop rotation de- pending on the systems of the main soil tillage]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN», 1–2, 77–85. 7. Kyryliuk, V. P., Tymoshchuk, T. M. & Kotel- nytska, H. M. (2019). Vplyv system osnovnoho obro- bitku gruntu ta udobrennia na produktyvnist yachmeniu yaroho [Influence of basic tillage and fertilizer systems on spring barley productivity]. Naukovi horyzonty. «Scientific horizons», 9 (82), 36–44. doi: https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-82-9-36- 44. 8. Medvedev, V. V. (2007). Neodnorodnost pochv y tochnoe zemledelye. Chast I. Vvedenye v problemu [Heterogeneity of soils and exact agriculture. Part I. Introduction to a problem]. Kharkiv : Drukarnia №13. 9. Taylor, H. M. & Brar, G. S. (1991). Effect of soil compaction on root development. Soil and Tillage Research, 19 (2–3), 111–119. doi: https://doi.org/10.1016/0167-1987(91)90080-H. 10. Torbert, H. A. & Wood, C. W. (1992). Effects of soil compaction and water‐filled pore space on soil microbial activity and N losses. Communications in Soil Science and Plant Analysis, 23 (11–12), 1321– 1331, doi: https://doi.org/10.1080/ 00103629209368668
  • 8. 8 Sciences of Europe # 59, (2020) ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ СТЕПУ УКРАЇНИ Маслійов С.В. Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, професор Шевченко А.М. Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, професор Маслійов Є.С. Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, аспірант Циганкова Н.А. Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко, аспірант ECONOMIC EFFICIENCY OF GROWING SWEET CORN IN CONDITIONS OF THE EASTERN PART OF THE UKRAINIAN STEPPE Masliiov S. the professor of Luhansk Taras Shevchenko National University Shevchenko A. the professor of Luhansk Taras Shevchenko National University Masliiov Y. the postgraduate student of Luhansk Taras Shevchenko National University Tsigankova N. the postgraduate student of Luhansk Taras Shevchenko National University АНОТАЦІЯ Однією з проблем сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впровадження ефек- тивних методів обробітку ґрунту. Вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії, оптимізують ґрун- тові умови життя рослин, підвищують родючість і забезпечують формування стійких врожаїв високої яко- сті. Особливо це стосується східної частини Степу України. Метою наших досліджень було встановити економічну ефективність способів основного та передпо- сівного обробітків ґрунту для вирощування та формування стійких врожаїв качанів цукрової кукурудзи. Надати виробництву рекомендації економічно ефективних елементів технологій вирощування цукрової кукурудзи. По результатам проведених досліджень впродовж 2017-2019 років було встановлено, що ріст і розвиток рослин цукрової кукурудзи в значній мірі визначався способами і глибиною як основного, так і передпосівного обробітку ґрунту. Нами були розглянуті такі основні види обробітку ґрунту як: оранка на глибину 20-22 см, плоскорізний обробіток ґрунту на 20-22 см та мілкий обробіток дисковим лущильником на 10-12 см. На підставі отриманих результатів проведені розрахунки економічної ефективності для різних видів основного обробітку ґрунту. Найвищих результатів економічної ефективності було досягнуто при прове- денні оранки на 20-22 см в поєднанні з декількома допосівними культиваціями. Вартість продукції цукро- вої кукурудзи, отриманої з 1 га посівів ранньостиглого гібриду Спокуса, досягала 101111 грн. В залежності від різних видів основного обробітку ґрунту виробничі витрати зростали від 32120 до 34124 грн./га. При цьому собівартість продукції знизилась з 4288 до 3750 грн./т. Максимальний прибуток, при вирощуванні цукрової кукурудзи, отримали у розмірі 66987 грн. з 1 га площі. Найвищій рівень рентабельності становив 196,3 %. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили раніше встановлені закономір- ності та розширили рекомендації виробництву з технології вирощування цукрової кукурудзи. ABSTRACT One of the problems of modern agricultural production is the study and the implementation of effective tillage methods. They protect the soil from wind and water erosion, optimize soil living conditions of plants, increase fertility and provide the formation of stable high-quality yields. Еspecially it concerns the Eastern Steppe zone of Ukraine. The aim of our research was to establish the economic efficiency of the basic and pre-sowing tillage methods for growing and forming stable yields of sugar corn cobs. It was also to provide the production with the recom- mendations of cost-effective elements of sugar corn growing technologies. According to the results of the research obtained between 2017 and 2019, it was found that the growth and development of sugar corn plants was consid- erably determined by the methods and depth of both basic and pre-sowing tillage. We considered the main types of tillage such as plowing to a depth of 20-22 cm, flat tillage to a depth of 20-22 cm and shallow cultivation with a disc cultivator at 10-12 cm. Based on the results obtained from this research, economic efficiency calculations for different types of basic tillage were performed. The highest results of economic efficiency were achieved by plowing to the depth of 20- 22 cm in combination with several pre-sowing cultivations. The cost of sugar corn products obtained from 1 ha of crops of the early ripening hybrid Spokusa reached UAH 111,111. Depending on the different types of basic tillage, production costs increased from 32,120 to 34,124 hryvnias per hectare. At the same time, the cost of production
  • 9. Sciences of Europe # 59, (2020) 9 decreased from 4288 to 3750 UAH/t. Growing sugar corn, the maximum profit was received in the amount of 66987 UAH. from 1 hectare. The highest level of profitability was 196.3%. The obtained results of experimental researches confirmed the previously established regularities and expanded the recommendations for production technology of growing sweet corn. Ключові слова: економічна ефективність, основний обробіток ґрунту, технологій вирощування, вар- тість продукції, виробничі витрати, собівартість продукції, прибуток, рівень рентабельності. Keywords: economic efficiency, basic tillage, cultivation technologies, sweet corn, production cost, produc- tion expenses, prime cost, profit, level of profitability. Постановка проблеми. За даними Міністерс- тва сільського господарства США (USDA), ліде- рами по виробництву кукурудзи є США, Китай і Бразилія, на які припадає 48 % світових площ. США займає таку позицію завдяки високій врожай- ності, яка в минулому році склала 10,5 т/га. Україна в цьому рейтингу знаходиться на 6 місці. Хоча сьо- годні в це важко повірити, але на початку 2000-х обсяг виробництва кукурудзи в країні становив всього 3,8 млн. т, а вже в 2019 р було зібрано 35,5 млн. т [1]. Цукрова кукурудза є цінною овочевою культу- рою. За змістом сухої речовини, вуглеводів, жиру, по калорійності, а також за смаковими якостями і поживністю зерна в молочно-воскової стиглості вона перевершує всі широко поширені овочеві ку- льтури. Білок цукрової кукурудзи містить в значній кількості такі незамінні для організму людини амі- нокислоти, як лізин і триптофан. Дослідженнями встановлено, що в 1 кг зерна цукрової кукурудзи в молочної стиглості міститься: протеїну до 25 г, масла до 8 г, вуглеводів до 135 г, фосфору до 775 мг, кальцію до 60 мг, заліза до 3,2 мг. Крім того, вона містить велику кількість таких вітамінів, як тіамін (вітамін В1) – до 100 мг, ніацин (вітамін РР) – 11 мг, рибофлавін (вітамін В2) – 0,76 мг, аскорбінову кислоту (вітамін С) – 65 мг, каро- тин і ін. При консервуванні зерна кількість вітамі- нів майже повністю зберігається [2]. Виділення невирішених раніше частин зага- льної проблеми. Розвиваючи заходи по збіль- шенню виробництва качанів цукрової кукурудзи, необхідно було вирішувати чимало проблем, пов'я- заних з вирощуванням цієї культури. В системі технологічних заходів вирощування цукрової кукурудзи найважливішу роль відіграють прийоми обробки ґрунту, що передбачають ство- рення оптимальних умов для формування стійких врожаїв кукурудзи з високими технологічними та харчовими якостями [3, 4, 5]. Серед безлічі показників для цукрової кукуру- дзи важливе значення мають терміни проходження фаз росту і етапів розвитку рослин в онтогенезі і на- стання молочного стану зерна цукрової кукурудзи [6, 7, 8]. Разом з тим початок широкого вирощування цукрової кукурудзи на відносно великих площах викликало безліч запитань в агрономічному та тех- нологічному плані. Велику роль в цьому грають види обробітку ґрунту. Різні види обробітку ґрунту крім зазначених цілей мають великі матеріальні витрати. Зростання цін на енергоносії вимагає динамічного впрова- дження перспективних ресурсоощадних техноло- гій. Добре відомі класичні системи обробітку на ос- нові оранки, плоскорізного обробітку ґрунту, міл- кого обробітку дисковими знаряддями. Але еконо- мічної оцінки на ці види обробітку ґрунту достатньо не проводилось. Тому економічна ефек- тивність способів основного та допосівного обробі- тку ґрунту та їх вплив на ріст, розвиток і форму- вання врожаю цукрової кукурудзи залишаються не- достатньо вивченими. Метою наших досліджень було встановити економічну ефективність способів основного та пе- редпосівного обробітків ґрунту для вирощування та формування стійких врожаїв качанів цукрової ку- курудзи, в умовах східної частини Степу України. Надати виробництву рекомендації економічно ефе- ктивних елементів технологій вирощування цукро- вої кукурудзи. Виклад основного матеріалу досліджень. Експериментальні дослідження виконували протя- гом 2017–2019 рр. на навчально-науковій базі агро- номічного профілю Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та в умовах фермерського господарства "Венера-2005" Старо- більського району Луганської області. Ґрунти дослідних ділянок – чорноземи зви- чайні на лісових породах з товщиною гумусового шару 65-80 см. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту (за Тюріним) – 3,8-4,2 %, валового азоту – 0,21-0,26 %, рухомого фосфору – 84-115 мг/кг і обмінного ка- лію (за Чиріковим) – 81-120 мг/кг ґрунту. Реакція ґрунтового розчину була нейтральною або слаболу- жною. Об’ємна маса шару ґрунту 0-30 см – 1,30- 1,35 г/см3 , загальна шпаруватість – 49-51 % [9]. Цукрова кукурудза вирощується переважно в південних областях України, де зосереджені її ос- новні посівні площі і норма споживання її населен- ням значно вище, ніж в інших зонах країни. В останні роки цукрова кукурудза користується вели- ким попитом у населення інших районів нашої кра- їни. Для задоволення потреби населення необхідно збільшити виробництво і розширити посівні площі під цукровим кукурудзою [10]. В останні роки цукрова кукурудза все більше зустрічається в виробничих посівах, на землях фер- мерських господарств і присадибних ділянках. Не- зважаючи на це, виробничі посіви цукрової кукуру- дзи ще обмежені. Незначне поширення цукрової кукурудзи є результатом недостатнього знання її бі- ології, агротехніки вирощування та економічної привабливості [10]. Висівали простий міжлінійний ранньостиглий гібрид Спокуса, оригінатор – ДУ Інститут зернових
  • 10. 10 Sciences of Europe # 59, (2020) культур Національної академії аграрних наук Укра- їни м. Дніпро, в 2007 році внесений до Державного реєстру сортів рослин. Напрям використання – сто- ловий. Рослина висотою 170-180 см. Висота прик- ріплення качана 50-55 см. Качан довжиною 16-18 см, конусоподібної форми. Кількість рядів зерен 16-18, зерен в ряду 36-38. Вага кондиційного качана 180-200 г. Вихід кондиційних качанів 75-77 %. Ви- хід зерна качана технічної стиглості 55-60 %. Зерно в молочній стиглості світло-жовте, округле, в пов- ній – жовте. Маса 1000 зерен 220-230 г. Посухостій- кість та жаростійкість вище середньої. Стійкість до вилягання в технічній стиглості висока. За сприят- ливих погодних умов формується 2 качани. Стій- кий до ураження основними хворобами і пошко- дження шкідниками вище середнього. Слабо кущи- стий. Тривалість періоду від сходів до технічної стиглості 80-83 днів. Володіє високими смаковими якостями та стабільним одержанням ранньої проду- кції [11]. Погодні умови в роки досліджень були неодна- ковими. За ступенем зволоження були близькими до середніх багаторічних показників. Середньорі- чна кількість опадів була на рівні 496,5 мм. Середня температура повітря (березня – серпень) за роки до- сліджень була в межах 14-16 °С, що на 1,43 °С бі- льше за середньо багаторічні показники. Найжаркі- шими місяцями виявилися липень, серпень (серед- ньомісячні температури повітря липня за роки дослідження були в межах 21,8 °С, а серпня 21,6 °С) [12]. По результатам досліджень було встановлено, що ріст і розвиток рослин цукрової кукурудзи в зна- чній мірі визначався способами і глибиною як ос- новного, так і передпосівного обробітку ґрунту. Оранка на 20-22 см в поєднанні з декількома допосівними культиваціями забезпечувала інтенси- вний розвиток рослин і формувала максимальний урожай. В середньому за роки досліджень урожай качанів цукрової кукурудзи досягав – 5,74-9,10 т/га (табл. 1). Таблиця 1 Урожайність качанів цукрової кукурудзи, т/га (середнє за 2017-2019 рр.) Основний обробіток ґрунту Урожай качанів молочного стану цукрової кукурудзи кількість передпосівних культивацій 1 2 3 Оранка на 20-22 см 5,74 7,98 9,10 Плоскорізний обробіток на 20-22 см 5,08 7,25 8,12 Дрібний обробіток на 10-12 см 4,61 6.70 7,49 Заміна оранки плоскорізним обробітком на ту ж глибину не давала позитивних результатів. Уро- жай цукрової кукурудзи в середньому досягав 5,08- 8,12 т/га, або на 0,66-0,98 т/га менше, ніж по оранці. Ще менший (4,61-7,49 т/га) урожай качанів цу- крової кукурудзи був при проведенні дрібного об- робітку ґрунту на 10-12 см. Негативний вплив зменшення кількості допо- сівних культивацій з трьох до однієї теж призво- дило до зменшення урожайності цукрової кукуру- дзи. Однак при вирощуванні цукрової кукурудзи важливо забезпечити не тільки високу врожайність продукції найвищої якості, але і максимальну еко- номічну ефективність її виробництва. В даний час багатьма науковими експериментами і виробничим досвідом доведено, що вирощування кукурудзи на харчові цілі вигідно. Виробництво цукрової кукурудзи вимагає мен- ших матеріально-технічних і трудових витрат, ніж кукурудзи на зерно і на виробництво традиційних овочевих культур. Загальні грошові витрати на її вирощування окупаються в 1,5-1,9 рази [13-17]. На підставі отриманих результатів доцільно розрахунки економічної ефективності провести для різних видів основного обробітку ґрунту, але на ва- ріанті трьох передпосівних культивацій. Таблиця 2 Економічна ефективність вирощування цукрової кукурудзи залежно від різних видів основного обробі- тку ґрунту, (середнє за 2017-2019 рр.) Показники Види основного обробітку ґрунту Дрібний обробі- ток на 10-12 см Плоскорізний обробіток на 20-22 см Оранка на 20-22 см Урожайність, т/га 7.49 8,12 9,10 Виробничі витрати на 1 га, грн. 32120 32830 34124 Собівартість 1 т продукції, грн. 4288 4043 3750 Вартість валової продукції з 1 га, грн. 83222 90222 101111 Прибуток з 1 га, грн. 51102 57392 66987 Рівень рентабельності, % 159,1 174,8 196,3 Отримані результати розрахунків економічної ефективності доцільно вказують, що вирощування цукрової кукурудзи залежить від основного та пе- редпосівного обробітку ґрунту (табл. 2).
  • 11. Sciences of Europe # 59, (2020) 11 Загальна вартість продукції цукрової кукуру- дзи (за нашими розрахунками і цінами 2019 року), отриманої з 1 га посівів ранньостиглого гібриду, до- сягала 101111 грн. Вартість 1 качана цукрової кукурудзи за ці- нами ринків Луганської області в 2019 році в період реалізації з 1 липня до 20 серпня становила від 6 до 1 грн. З 20 серпня ціна починала рости в протилеж- ному напрямку – з 2 до 8 грн. (30 вересня). Застосо- вуємо мінімальну розрахункову ціну (реалізація оп- том) 2 грн. за 1 качан в середньому за сезон. Отри- муємо: при врожайності 7,49 т/га вартість продукції з 1 га становитиме 83222 грн. За результатами розрахунків економічної ефе- ктивності в залежності від різних видів основного обробітку ґрунту виробничі витрати зросли від 32120 до 34124 грн./га. При цьому собівартість про- дукції знизилась з 4288 до 3750 грн./т. Максималь- ний прибуток, при вирощуванні цукрової кукуру- дзи, отримали у розмірі 66987 грн. з 1 га площі. Найвищій, у наших дослідах, рівень рентабельності становив 196,3 %. Висновки. Результати розрахунків економіч- ної ефективності вирощування цукрової кукурудзи вказують на залежить від основного та передпосів- ного обробітку ґрунту. Виробництво цукрової ку- курудзи вимагає менших матеріально-технічних і трудових витрат, ніж кукурудзи на зерно і на виро- бництво традиційних овочевих культур. Вартість продукції цукрової кукурудзи, отри- маної з 1 га посівів ранньостиглого гібриду Спо- куса, досягала 101111 грн. В залежності від різних видів основного обробітку ґрунту виробничі ви- трати зростали від 32120 до 34124 грн./га. При цьому собівартість продукції знизилась з 4288 до 3750 грн./т. Максимальний прибуток, при вирощу- ванні цукрової кукурудзи, отримали у розмірі 66987 грн. з 1 га площі. Найвищій рівень рентабе- льності становив 196,3 %. Отримані результати експериментальних дос- ліджень підтвердили раніше встановлені закономі- рності та розширили рекомендації виробництву з технології вирощування цукрової кукурудзи. За ре- зультатами економічної оцінки ефективності роз- роблених елементів технології вирощування цукро- вої кукурудзи рекомендуємо застосовувати оранку на 20-22 см в поєднанні з декількома передпосів- ними культиваціями, що сприяє отриманню більш високого врожаю. Література 1. http://uga.ua/news/top-10-krayin-z- viroshhuvannya-kukurudzi-v-2019-rotsi. 2. Шмараев Г. Е. Сахарная кукуруза // под ред. акад. ВАСХНИЛ Д. Д. Брежнева. Ленинград. Ко- лос, 1970. - 52 с. 3. Сыпунов А. И. Основы возделывания сахар- ной кукурузы. М. : Росиздат, 2006. - 385 с. 4. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В. Кукуруза на пищевые и лекарственные цели: про- изводство, использование. Луганск: Шико, 2013. - С. 232. 5. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В., Орлянский Н. А. Агроэкологические приемы выра- щивания пищевой кукурузы. Воронеж: Феникс, 2014. - 204 с. 6. Володарский Н. И. Биологические основы возделывания кукурузы. М.: Агропромиздат, 1986. - 189 с. 7. Куперман Ф. М. Закономерности индивиду- ального развития растений в зависимости от усло- вий выращивания и внешней среды. М.: МГУ, 1963. - 240 с. 8. Шмараев Г. Е. Кукуруза (филогения, класси- фикация, селекция). М.: Колос, 1975. - 303 с. 9. Маслійов С. В. Екологічно безпечна техно- логія контролювання бур’янів у посівах харчових підвидів кукурудзи. // Карантин і захист рослин. К., № 6 (237), С. 6 – 8. 2016 10. Циков В. С., Конопля Н. И., Маслиёв С. В., Орлянский Н. А. Агроэкологические приемы выра- щивания пищевой кукурузы. Монография. Воро- неж. Изд. Феникс, 2014. - 204 с. 11. Черенков А. В., В. Ю. Черчель та ін. Ката- лог сортів та гібридів. ДУ Інститут зернових куль- тур НААН України, 2019. - С. 71 12. https://www.gismeteo.ru/diary/12128/. Днев- ник погоды. 13. Карайванов Г. П., Михайленко К. Х., Чалык Т. С. Сахарная кукуруза // Кукуруза и сорго, 1995. № 5. С. 18-19 14. Корнеев В. И. Современный уровень и пер- спективы производства сырья и продуктов из пище- вой кукурузы // Пищевая кукуруза. М.: Колос, 1966. С. 3-22 15. Луканев И. В. Увеличение производства кукурузы на зерно и повышение ее эффективности в хозяйствах Украины // Кукуруза и сорго, 1999. № 4, С. 7-10. 16. Современная фитотерапия / под. ред. В. Петкова. София: Медицина и физкультура, 1988. С. 278-280, 428-429, 433. 17. Lyerly P. J. Some genetic and morphologic characters affecting the popping expansion of popcorn. // J Am Soc. Agron/ 1942. № 34. Р. 486-999.
  • 12. 12 Sciences of Europe # 59, (2020) ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛИЧИНОК МУХИ HERMETIA ILLUCENS В РАЦИОНАХ КОРМОВ ДЛЯ ВЫРАЩИВАНИЯ ПОРОСЯТ И ВЗРОСЛЫХ СВИНЕЙ Шайхиев И.Г. Казанский национальный исследовательский технологический университет, доктор технических наук, доцент Свергузова С.В. Белгородский государственный технологический университет им. В.Г. Шухова, доктор технических наук, профессор Сапронова Ж.А. Белгородский государственный технологический университет им. В.Г. Шухова, доктор технических наук, доцент USE OFFLY LARVAE HERMETIA ILLUCENS IN FEED DIETS FOR GROWING PIGLETS AND ADULT PIGS Shaikhiev I. Kazan National Research Technological University, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor Sverguzova S. Belgorod State Technological University named after V.G. Shukhov, Doctor of Technical Sciences, Professor Sapronova Zh. Belgorod State Technological University named after V.G. Shukhov, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor АННОТАЦИЯ В обзоре впервые кратко обобщены сведения зарубежных и российских исследований по использова- нию муки из личинок и предкуколок мухи Черная львинка (Hermetia illucens) в качестве ингредиента в рационе кормов для выращивания поросят-отъемышей и свиней. Данный вид личинок характеризуется большим содержанием аминокислот и жирных кислот в своем составе, что делает их ценным ингредиен- том кормов для выращивания животных, птиц и рыб. Показано, что мука и жир из личинок Hermetia illu- cens являются многообещающими альтернативными ингредиентами традиционным источникам белка в кормах (рыбная мука и соевый шрот) для выращивания поросят и свиней. Выявлено, что в малых дозиров- ках добавление муки из личинок насекомого способствует приросту биомассы животных, положительно влияет на микробиоту кишечника и улучшает биохимические показатели крови подопытных животных. ABSTRACT For the first time, this review briefly summarizes the data of foreign and Russian studies on the use of flour from larvae and prepupae of the Black Soldier fly (Hermetiaillucens) as an ingredient in the diet of feed for grow- ing weaned piglets and pigs. This type of larvae is characterized by a high content of amino acids and fatty acids in its composition, which makes them a valuable ingredient in feed for raising animals, birds and fish. It is shown that Flour and fat from Hermetiaillucens larvae are promising alternative ingredients to traditional feed protein sources (fish meal and soybean meal) for raising piglets and pigs. It was revealed that in small dosages the addition of insect larvae flour promotes an increase in the biomass of animals, has a positive effect on the intestinal micro- biota and improves the bloodbiochemical parameters of experimental animals. Ключевые слова: поросята-отъемыши, свиньи, личинки мухи Hermetia illucens, ингредиент кормов. Keywords: weaned pigs, pigs, fly larvae Hermetiaillucens, feed ingredient. Свиноводство является одним из ведущих направлений животноводства, обеспечивающих население Земли мясной продукцией. Мировой объем потребления свинины в 2016 г. составил 118168,7 млн. т [1]. По прогнозам, численность населения планеты, с учетом настоящей тенденции увеличения численности людей, к 2050 году соста- вит ~ 9,7 миллиардов человек [2]. В этой связи, к 2050 году ожидается увеличение потребления про- дуктов животноводства на 60–70 %, что будет спо- собствовать использованию огромных кормовых ресурсов. Стоимость традиционных кормовых ре- сурсов, таких как соевый шрот и рыбная мука уве- личится, и, более того, их доступность в будущем будет снижена [3] ввиду ограничения возможности увеличения сельскохозяйственных угодий и сокра- щения мировых рыбных ресурсов. Альтернативой традиционным кормам в жи- вотноводстве является использование различных насекомых в качестве источника протеинов и жир- ных кислот. В последнее время в мировом сообще- стве интенсивно развивается, как в плане научных исследований, так и в плане практического исполь- зования, новое инновационное направление – ис- пользование в качестве ингредиента кормов для от- корма и выращивания различных видов домашних животных, птиц и рыб в аквакультуре, биомассы различных насекомых [4-12]. Анализ литературных источников показал, что особый интерес среди всего многообразия насеко-
  • 13. Sciences of Europe # 59, (2020) 13 мых, исследуемых для кормления домашних жи- вотных, птиц и рыб в аквакультуре, привлекают ли- чинки и предкуколки мухи вида Hermetia illucens (Linnaeus, 1758) (Diptera: Stratiomyidae). Hermetia illucens – крупная муха из семейства львинковых (Stratiomyia chamaeleon), в естествен- ных условиях, в основном, распространена в тропи- ческих и субтропических регионах планеты. В Рос- сии носит название «Черная львинка», за рубежом – «Черный солдат». Тело взрослых мух черного цвета, голени и лапки – белого цвета. Жизненный цикл мух Hermetia illucens вклю- чает несколько фаз развития [13]. После появления из куколок, взрослые особи через несколько дней жизни спариваются и через 3-4 дня самка отклады- вает во влажный субстрат до 1000 яиц. В качестве субстрата, как выявлено многочисленными иссле- дованиями, возможно использовать навоз живот- ных, в том числе свиной [14-16], куриный помет [17-19], органические пищевые отходы [20-22] и от- ходы от переработки сельскохозяйственной про- дукции [23-25] и др. Через несколько дней из яиц вылупляются личинки насекомого длиной до 5 мм, которые развиваются в толще субстрата в течение 14-20 дней. За этот отрезок времени личинки Hermetia illucens усиленно усваивают органические вещества, увеличивая свои размеры до 30 мм в длину, до 6 мм в ширину и, соответственно, био- массу, которая достигает до 250 мг. Многочислен- ными исследованиями выявлено, что личинки насе- комого могут утилизировать более 50 % органиче- ского субстрата, превращая его в ценное удобрение. Когда личинки мухи достигают финаль- ной стадии развития, они превращаются в предку- колок, последние окукливаются и превращаются в куколки, из которых впоследствии выводятся взрослые особи мух и жизненный цикл насекомого повторяется. Отличительной чертой личинок Hermetia illu- cens является их состав, который состоит из сырого белка, жирных кислот, хитина и др. Указывается, что сухое вещество личинок на 32-40 % состоит из белков и на 13-42 % - из жиров в зависимости от субстрата, на котором они развивались [26, 27]. В составе сухого вещества биомассы личинок Her- metia illucens содержатся такие аминокислоты, как аргинин, гистидин, лейцин и изолейцин, лизин, фе- нилаланин, тирозин, валин и другие [28, 29], а также такие жирные кислоты, как лауриловая, ми- ристиновая, пальмитиновая, стеариновая, олеино- вая, ленолевая и др. [30, 31]. Мука из личинок и предкуколок Черной львинки исследована в качестве ингредиента кор- мов в рационах для кормления и выращивания раз- личных сельскохозяйственных животных, в том числе и свиней [32], птиц [33], рыб в аквакультуре [12]. Также в мировой литературе имеется инфор- мация по использованию муки и масла из личинок Hermetia illucens в рационах для выращивания по- росят-отъемышей, однако сведения носят разроз- ненный характер. В настоящей работе объединены сведения об использовании биомассы личинок и предкуколок Hermetia illucens в рационах кормов для поросят-отъемышей и свиней в животновод- стве. Однако, указывается, что для выращивания ли- чинок Hermetia illucens непригодны в качестве суб- страта фекалии человека и органическая часть твер- дых бытовых отходов, а также навоз и трупы до- машних птиц [34]. Корейскими исследователями изучалось влия- ние малых (1, 2 и 3 %) добавок муки из личинок Hermetia illucens в рацион кормов для выращивания и влияние на прирост поросят массой 6,51 ± 0,13 кг. Длительность эксперимента составила 28 дней двумя полупериодами по 2 недели, во время кото- рого определялись ежедневный прирост и общий набор массы животными. Выявлено, что с увеличе- нием содержания муки из личинок насекомого в со- ставе кормов, ежедневный прирост массы поросят также линейно увеличивался. Вычислено, что до- бавка 3 % муки из личинок Черной львинки способ- ствует увеличению массы поросят в конце экспери- мента на 4 % по сравнению с особями из контроль- ной группы [35]. Кроме того, определено, что у поросят-отъемышей с увеличением содержания в рационе муки из личинок Hermetia illucens, увели- чивалась высота ворсинок двенадцатиперстной кишки. Делается вывод, что введение в рацион муки из личинок Hermetia illucens оказывает благо- творное влияние последних на рост поросят и мор- фологию кишечника [36]. Исследовано влияние малых добавок муки из личинок Черной львинки (1, 2 и 4 %) взамен рыбной муки в изоазотных и изоэнергетических диетах для выращивания поросят-отъемышей массой 7,86 ± 0,38 кг. Выявлено, что наибольший вес тела к концу эксперимента и среднесуточный прирост поросят с 1 по 14 день, наблюдались для особей, которых кор- мили рационом, содержащим личинки Hermetia il- lucens в количестве 2 %. Определено, что с увели- чением дозировки муки из личинок насекомого в рационе для кормления поросят, наблюдалось ли- нейное увеличение относительной массы печени, поджелудочной железы и тонкой кишки животных [37]. Соотношение корм/привес было минималь- ным для особей из группы, которых кормили дие- той, содержащей 2 % муки из личинок. Выявлено, что кормление животных в подопытной группе ди- етой, содержащей 2 % муки из личинок Hermetia il- lucens, изменило метаболизм, иммунный статус и состояние кишечника поросят-отъемышей. В част- ности, определено, что высота ворсинок в тонкой кишке у поросят была выше в экспериментальной группе, чем в контрольной [37]. Микробиологический анализ показал, что наличие муки из личинок насекомого в кормах уве- личивало количество микроорганизмов родов Lactobacillus и Bifidobacterium в подвздошной и слепой кишке поросят, но квадратично снижал ко- личество кишечных палочек (Escherichia coli). В слепой кишке поросят количество микроорганиз- мов родов Firmicutes, Ruminococcus, Clostridium cluster IV и Prevotella также повышалось с увеличе- нием дозировок сухой биомассы личинок насеко-
  • 14. 14 Sciences of Europe # 59, (2020) мых в рационе кормов. Также выявлено, что кон- центрации лактата и бутирата в подвздошной и сле- пой кишке поросят квадратично увеличивались, а концентрации аминов, фенола и индольных соеди- нений квадратично уменьшались с увеличением до- зировок муки из личинок Hermetia illucens в раци- оне кормов. Определено, что наилучшие указанные показатели достигались при дозировке муки из ли- чинок в кормах в количестве 2 % [38]. Откармливанию диетой, содержащей в своем составе 3,5 % от общей массы рациона муки из ли- чинок Черной львинки, подвергались чистопород- ные поросята пород Крупная Белая и Ландрас в воз- расте от 10 до 28 дней по четырехнедельной схеме поэтапного кормления. Сухие личинки содержали в своем составе 35,9 % сырого протеина, 48,1 % жир- ных кислот, 6,5 % сырой клетчатки; зольность со- ставляла 7,8 %. Оба рациона (контроль и экспери- ментальный) были составлены таким образом, что содержание сырого протеина в них составляло 22 %, жирных кислот – 6 %, 2-4 % - клетчатки, чтобы обеспечить потребность поросят [39]. Среднесуто- чный привес поросят в контрольной и эксперимен- тальной группах был сопоставим и составил 0,203 кг и 0,199 кг, соответственно. Сделан вывод, что биомасса сухих личинок Hermetia illucens поддер- живает нормальный рост и развитие поросят и мо- жет быть эффективно использован для частичной замены других источников белка [39]. Также оценивалось влияние включения в ра- цион для кормления 20-ти дневных поросят массой 6,1 ± 1,6 кг муки из личинок Черной львинки в ко- личестве 5 % и 10 % на состав муцина тонкого ки- шечника у поросят, а также на микробиоту слепой кишки и инфильтрацию слизистой оболочки им- мунными клетками. Время эксперимента состав- ляло 61 день. Оценка микробиоты слепой кишки с помощью ампликона 16S rRNA показало более вы- сокое бета-разнообразие у поросят, получавших ра- ционы кормов с биомассой личинок насекомого по сравнению с особями из контрольной группы. У животных из экспериментальной группы выявлено повышенное содержание микроорганизмов родов Blautia, Chlamydia, Coprococcus, Eubacterium, Prevotella, Roseburia, а также семейств Ruminococcaceae, Ruminococcus и Staphylococcus [40]. В кишечнике поросят, получавших рацион с мукой из личинок Hermetia illucens, процент нейтрального муцина был выше, чем у особей из контрольной группы. Также выявлено, что поро- сята, получавшие корм с личинками насекомого по- казали более низкие гистологические показатели тощей кишки, чем другие сегменты кишечника (подвздошная и двенадцатиперстная кишка) [40]. Также определено, что включение частично обез- жиренной муки из личинок Черной львинки в ра- цион питания для поросят не влияет на показатели роста последних, за исключением среднесуточного потребления корма, которое имеет линейную зави- симость увеличения при повышении дозировки муки из личинок [41]. Авторами сделан вывод, что использование добавок биомассы Черной львинки в рационах кормов положительно влияет на микро- биоту слепой кишки и муцин тонкой кишки и под- тверждают целесообразность включения муки из насекомых в рацион свиней. Поросят массой 10,6 ± 0,8 кг откармливали ди- етой, содержащей муку из личинок Hermetia illu- cens в количестве 4,76 %, 9,52 % и 19,06 %. Выяв- лено, что включение муки из личинок насекомого не повлияло на показатели роста и каловые массы подопытных животных. Обнаружены некоторые изменения в микробиоте толстой кишки поросят из экспериментальной группы. В частности, выявлено увеличение численности микроорганизмов из ро- дов Bacteroidota, Firmicutes, Campilobacteria и Thermoplasmatota и снижение количества бактерий рода Lactobacillus по сравнению с контролем [42]. Сделан вывод, что включение до 19,06 % личинок насекомого в сбалансированный рацион для свиней не влияет на показатели роста, функции кишечника и здоровья поросят. Анализы крови поросят в конце экспериментов показали, что максимальные значения содержания протеина, глобулина, глюкозы и минимальные по- казатели содержания мочевины и триглицеридов при сопоставимых остальных показателях, наблю- дались для поросят, в рационе которых содержание муки из личинок насекомого составляло 2 % [37]. Также отмечено, что включение биомассы из личи- нок насекомого показало повышение уровней как гемоглобина, так и гематокрита в крови поросят во время проведения исследований [39]. В другом ис- следовании определено, что откорм поросят экспе- риментальными диетами не оказывает значитель- ного влияния на профиль крови, за исключением увеличения содержания моноцитов и нейтрофилов [41]. Сделаны выводы, что мука из частично высу- шенных личинок Hermetia illucens является много- обещающей альтернативой традиционным источ- никам белка в кормах (рыбная мука и соевый шрот) для выращивания поросят [36-43]. Масло из личинок Hermetia illucens, содержа- щее в основном лауриновую, линолевую, пальми- тиновую, олеиновую и миристиновую кислоты в количестве 36,9, 17,3, 14,6, 13,1 и 9,8 г/ 100 г липи- дов, соответственно, вводилось в корм для 21-днев- ных поросят массой 6,9 ± 0,15 кг в дозировке 2, 4 и 6 % взамен кукурузного. Время эксперимента со- ставило 40 дней. Выявлено, что с увеличением со- держания липидной фракции в составе кормов, масса подопытных животных увеличивалась по сравнению с контролем. Выявлено, что введение масла из личинок Черной львинки не повлияло на сывороточные концентрации общего белка, альбу- мина, глобулина, аспартатаминотрансферазы, ала- нинаминотрансферазы, щелочной фосфатазы, γ- глутамилтранспептидазы, мочевины N, креати- нина, глюкозы, содержание Ca, P, Mg, K, Na, Cl, триглицеридов, амилазы, липазы или креатинфос- фокиназы, но линейно увеличился холестерин сы- воротки. Определено, что все серологические и ге- матологические аналитические результаты были в
  • 15. Sciences of Europe # 59, (2020) 15 пределах ожидаемых нормальных значений. Сде- лан вывод, что масло из личинок насекомого явля- ется перспективным, высокоэнергетическим кор- мовым ингредиентом, который можно успешно включать в рацион кормов для выращивания поро- сят, улучшая при этом показатели их роста [44]. Поросята-отъемыши возрастом 21 день с мас- сой 6,18 ± 0,56 кг откармливались на рационах кор- мов, включающих содержащие липиды (4 и 8 %) и обезжиренные (5,4 %) предкуколки Hermetia illu- cens. Не выявлено существенных различий для зна- чений суточного прироста, потребления кормов и усвояемости белков для особей в контрольной и опытных группах. Усвояемость белков в подвздош- ной кишке поросят, питающихся диетой с содержа- нием предкуколок насекомого в количестве 4 % со- ставила 73,3 %, у особей в контрольной группе - 69,7 %. Сделан вывод, что предкуколки Черной львинки могут заменить соевый шрот без неблаго- приятного влияния на ростовые характеристики по- росят [45, 46]. Отечественными исследователями предложен способ кормления молодняка свиней, включающий введение в комбикорма микродобавки, состоящей из 0,5 кг/т БАД «Простор» и 100 мг/гол в сутки муки из личинок мухи Hermetia Illucens. Наблюда- лось лучшее использование и отложение азота, уве- личение живой массы животных под воздействием скармливаемых кормов. Максимальный прирост массы у животных из опытных групп был выше на 6,7-14,4 % по сравнению с аналогами из контроль- ной группы. Сделан вывод, что личинки мухи Hermetia illucens могут рассматриваться в качестве альтернативы рыбной муке, так как отрицательно не повлияли на прирост живой массы, а дополни- тельный ввод пробиотика «Простор» и муки из ли- чинок мух в комплексе улучшили показатели роста поросят [47]. Увеличение дозировки личинок мухи «Черная львинка» для молодняка свиней на стадии доращи- вания до 1,0-3,0 г/гол./сутки, а на стадии откорма - 3,0-9,0 г/гол./сутки позволяет повысить сохран- ность животных и их стрессоустойчивость, увели- чить интенсивность роста молодняка животных, снизить затраты кормов на единицу продукции, по- высить экономическую эффективность производ- ства [48]. Кроме того, выявлено, что замена рыбной муки сухими личинками мухи Hermetia illucens в количестве 7 % способствовала лучшему использо- ванию и отложению азота и, как следствие, более высокому приросту живой массы у поросят из опытной группы (6,1 %). Определено, что по затра- там комбикорма на получение единицы продукции, показатели в экспериментальной группе были ниже относительно контрольных на 6,6 %. При включе- нии в рацион 7 % муки из личинок мух, несколько хуже переваривались сырые жир и клетчатка. Воз- можно, это связано с несколько большим содержа- нием жира в опытном комбикорме и присутствием труднопереваримого хитина личинок, определяе- мого в суммарном показателе содержания клет- чатки в корме. Включение в рацион личинок Чер- ной львинки не оказывало статистически значи- мого отрицательного воздействия на использова- ние животными кальция и фосфора. Сделан вывод, что личинки мухи Hermetia illucens можно рассмат- ривать в качестве рациональной альтернативы тра- диционным высокопротеиновым кормам, удовле- творяющим потребности интенсивно растущего молодняка свиней в питательных веществах [49]. Также изучалось влияние добавок из муки ли- чинок Hermetia illucens в рационах кормов для от- кармливания взрослых свиней. Анализ литератур- ных источников показал разноречивость получен- ных различными группами авторов сведений. В частности, изучалось влияние малых дозиро- вок муки из личинок Hermetia illucens на рост и раз- витие помесных свиней. В двух эксперименталь- ных группах в корм животным добавлялось 0,3 % или 0,9 % муки из сухих личинок насекомого. Ре- зультаты исследования показали, что использова- ние экспериментальных диет увеличивало средне- суточный привес экспериментальных животных в течение вегетационного периода на 8,2 и 9,1 % по сравнению с контрольной группой [50]. Исследовалось влияние замены рыбной муки на таковую из личинок Черной львинки. Первая группа животных получала контрольную диету, со- держащую соевые бобы и рыбную муку. Вторая группа получала диету, содержащую сою и 6 % муки из личинок мух, а третья - содержащую сою и 10 % муки из личинок мух. Уровень сырого проте- ина и метаболической энергии в каждой диете был одинаковым. Свиней откармливали в период от 4 до 8 недель и результаты эксперимента показали от- сутствие существенных различий в приросте живой массы или эффективности преобразования корма для всех трех групп [51]. Проводился откорм помесных свиней (Белый большой и Ландрас) массой 18,25 ± 0,34 кг диетами, в которых рыбная мука на 25, 50, 75 и 100 % заме- нялась мукой из личинок Hermetia illucens. Выяв- лено, что среднесуточное потребление и коэффици- ент конверсии кормов, прирост живой массы жи- вотных корма не зависели от замены рыбной муки на таковую из личинок Черной львинки [52]. В другом исследовании были составлены две диеты, содержащие 20 % сырого протеина и 13 % липидного экстракта, с использованием муки из ли- чинок насекомого с частичной заменой соевой муки. Выявлено, что видимая усвояемость сухого вещества, азота, кальция и фосфора для рациона, содержащего муку из личинок, составляла 77,5, 76,0, 38,9 и 23,0 % соответственно. Соответствую- щие значения для рациона с соевым шротом соста- вили 85,3, 77,2, 39,3 и 51,3 %, соответственно. Вы- числено, что баланс азота составлял в среднем 8,13 г в день для рациона из личинок и 9,33 г в день для рациона из соевого шрота [53]. Также проводились эксперименты по откорму помесных самок свиней (Дюрок × Ландрас × Боль- шой Белый) с исходной массой тела 76,0 ± 0,52 кг с заменой соевого шрота на муку из личинок