Recommended
More Related Content
More from PRDepartment
More from PRDepartment (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (13)
UAWinter_23-24_Fin.pdf
- 2. Резюме Незважаючи на практичну відсутність профіцитних потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, які були доступними під час минулорічноı̈ кампаніı̈ енерготерору ворога, за іншими критеріями краı̈на є більш готовою. Передусім це наявність досвіду диспетчеризаціı̈ енергосистеми під час атак та відновлення енергопостачання після них, будівництво систем пасивного захисту від повітряних ударів, вища активність з формування запасів обладнання та запчастин. У базовому сценаріı̈ щодо стійкості енергосистеми та безперебійності електропостачання, ми настроєні достатньо оптимістично. Так, протягом зими ми все ж зіткнемося із аварійними відключення електропостачання після повітряних атак, а також графіками обмеження електропостачання подібними до тих, що мали місце минулого року. Проте, не очікуємо масштабних системних аварій та відключення електропостачання тривалістю в тижні. При цьому, однозначно, енергосистема покладатиметься на імпорт електроенергіı̈. Найімовірніше, доступних потужностей імпорту не вистачатиме для покриття пікового попиту. Водночас, ворог намагатиметься знайти слабкі та вузькі місця в енергетичній інфраструктурі краı̈ни. Відтак, на фоні невдалих спроб «погасити» енергосистему, фокус повітряних атак може зміститися із електроенергетичноı̈ інфраструктури (потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈) на інші елементи критичноı̈ енергетичноı̈ інфраструктури. Це, зокрема, можуть бути потужності видобутку вугілля та газу, газотранспортна і розподільна інфраструктура, постачання нафтопродуктів, тощо. У кінцевому рахунку, цілком імовірними є триваліші проблеми із газо- та електропостачанням в окремих рай онах і регіонах, проте не слід очікувати колапсу загальнонаціонально масштабу. Критично важливим чинником, що визначатиме наслідки цих перебоı̈в, будуть погодно-температурні умови, які крім цього визначатимуть рівень достатності енергетичних потужностей і запасів енергоресурсів. Звісно, можливий і песимістичний сценарій розвитку подій з енергозабезпеченням. Але він передусім пов’язаний із форс-мажорними обставинами. Мова про одночасне настання великоı̈ кількості критичних чинників, зокрема й не очікуваних з нинішньоı̈ перспективи природного (аномально холодна зима), техногенного чи політичного (сплеск цін на світових чи регіональних енергетичних ринках внаслідок політичних маніпуляцій, російського втручання в європейську енергетичну систему чи нових воєнних конфліктів) характеру, а також внутрішні фактори ризику тощо. Але такий сценарій, з одночасним настанням великоı̈ кількості несприятливих подій, розглядаємо як вкрай малоймовірний. Слід пам’ятати, що окрім спроб паралізувати економіку, однією із найважливіших цілей, які ворог ставить перед кампанією енерготерору, є посіяти паніку, зневіру, спроби розколоти політичну систему і стимулювати недовіру до влади, провокування протестів на фоні перебоı̈в з енергопостачанням. Енерготерор підкріплюватиметься інформаційно-психологічними операціями в інтернеті. У переважній більшості, украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здійснює удари по цивільних об’єктах.
- 3. Водночас, украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання по підготовці краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання. Украı̈нці будуть оцінювати діı̈ і центральноı̈, і місцевоı̈ влади не по наявності проблем від російських обстрілів, а по повноті підготовки до наслідків таких обстрілів. Інформаційно-психологічні операціı̈ ворога будуть спрямованими на те, щоб внести розкол і посіяти сумніви у суспільній думці. На фоні потенційних проблем зими, окремим чинником загострення внутрішньоı̈ ситуаціı̈ може бути питання проведення виборів, які, відповідно до встановлених термінів припадають на 2024 рік. Проведення виборів в Украı̈ні буде успішним лише у випадку досягнення консенсусу з цього питання між політичними елітами (як владою, так і опозицією), суспільством та західними партнерами. Лише в такому разі у 2024 можливе проведення виборів Президента, і менш вірогідно – Верховноı̈ Ради Украı̈ни. Протягом півтора року діı̈ воєнного стану в Украı̈ні відповідальні органи влади змогли забезпечити необхідний баланс між потребами національноı̈ безпеки та дотриманням базових політичних свобод та громадянських прав в Украı̈ні. Застосовані обмеження були мінімальними і стосувалися перш за все діяльності проросійських партій та засобів масовоı̈ інформаціı̈.
- 4. Електроенергетика та робота енергосистеми країни Проходження зими 2023-го 2024р. аналогічно як і минулоı̈, буде неабияким викликом для Украı̈ни в частині стабільності електропостачання. Щоправда, баланс факторів, які визначатимуть ці виклики, а також реальні наслідки, буде відмінним аніж той, що мав місце минулого року. Баланс чинників, що визначатимуть стійкість енергосистеми взимку Суттєве падіння величини профіциту потужностей. З одного боку величина надлишкових потужностей в енергетичній системі цієı̈ зими буде значно меншою аніж рік тому. Саме наявність надлишкових потужностей була чинником, який допоміг пройти минулу зиму без катастрофічних наслідків та припинення електропостачання на тривалі періоди. До початку повномасштабного вторгнення потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈ використовувалися лише на половину. З початком повномасштабноı̈ війни, обсяг споживання та передачі електроенергіı̈ скоротився ще на 30 %, збільшивши профіцит встановлених потужностей. Звісно, окупація територій супроводжувалась і втратою великоı̈ частини потужностей з генераціı̈ електроенергіı̈. Але все ж до початку масштабноı̈ кампаніı̈ з обстрілу енергетичноı̈ інфраструктури, в енергосистемі зберігався суттєвий профіт потужностей . Певною мірою, профіцит зумовлював можливість експорту електроенергіı̈, навіть після зупинки Запорізькоı̈ АЕС, і був зупинений після другого обстрілу енергосистеми 10 жовтня 2022 р. Точні офіційні дані про втрати в енергосистемі станом на весну 2023 відсутні у відкритому доступі. За даними звіту USAID1, станом на квітень 2023 року, загальна величина генеруючих потужностей за 12 місяців скоротилась вдвічі до 18,3 ГВт, а маневрові – на 68 % до 4,6 ГВт. Майже половина високовольтних підстанцій були пошкодженими. Природно, що протягом літа 2023-го року фізично не можна було відновити всі пошкоджені та зруйновані потужності (а додатково, частина компаній, перш за все генерація, відчували суттєвий дефіцит коштів для проведення ремонтів). Відтак, в новий осінньо-зимовий період ми входимо із практично відсутніми надлишковими потужностями в енергосистемі – нинішня потужність генераціı̈ та розподілу заледве дозволяє покривати очікуване пікове навантаження взимку (не враховуючи потенційних втрат внаслідок обстрілів). І цей чинник безумовно послаблює позиціı̈ щодо відносно безперебійного проходження зими. Зимовий пік очікується на рівні 16-17 ГВт. Як очікується, 7,8 ГВт покриватимуться атомною генерацією, понад 4 – ТЕС та 1,2 ТЕЦ, 2 ГВт ГЕС. Природо, що генерація відновлюваноı̈ електроенергіı̈ взимку буде на низькому рівні, а дозволена потужність імпорту електроенергіı̈ складає 1,2 ГВт. Відтак, при пошкодженні потужностей внаслідок потенційних обстрілів, обмежень електропостачання просто не уникнути. Проте, є і низка чинників, які посилюють позиціı̈ Украı̈ни в умовах майбутньоı̈ потенційноı̈ компаніı̈ ворога проти енергетичноı̈ інфраструктури. 1 Towards A Green Transition Of The Energy Sector In Ukraine. Update on the Energy Damage Assessment, June 2023. __ Складений з використанням інформаціı̈ від Міністерства енергетики.
- 5. Вищий рівень захищеності енергообʼєктів. Зокрема, цього року в Украı̈ні є значно більша кількість систем протиповітряноı̈ оборони, а крім цього західні партнери обіцяють поставки додаткових систем озброєнь. Компаніı̈ будували пасивні системи захисту від уламків ракет, а також від дронів. Досвід запобіганню системним аваріям та ліквідації наслідків. Енергетичні компаніı̈ та ı̈х персонал набули унікального досвіду протягом минулоı̈ зими. Це, зокрема, стосується і правил управління енергосистемою в очікуванні обстрілів та в процесі самих обстрілів, досвід відновлення енергопостачання та задіяння резервних схем енергопостачання, відновлення об’єктів. Щонайменше частина енергетичних компаній працювали над створенням запасів обладнання та запасних частин, які можуть знадобитися після обстрілів, в обсягах не менших чи більших порівняно з тими, що були рік тому. Окрім цього, енергетичні компаніı̈ розглядали різні сценаріı̈ обстрілів та втрат протягом зими, а також розробляли сценаріı̈ реагування на них. Чинники, що додатково визначатимуть достатність потужностей енергосистеми Запровадження графіків обмеження потужностей та відключень споживачів визначатимуться рівнем достатності потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, а також спроможністю імпорту. Це, своєю чергою, визначатиметься двома чинниками, які складно піддаються прогнозуванню з позиціı̈ сьогодення: 1) погодні умови та температура атмосферного повітря; 2) активність обстрілів ворогом та ефективність роботи украı̈нськоı̈ протиповітряноı̈ оборони. Ці два чинники власне і ускладнюють прогноз достатності потужностей на зиму в разі обстрілів та масштабності припинення електропостачання. Запаси енергоресурсів та палива. Температурні умови осінньо-зимового періоду визначатимуть рівень енергоспоживання, а відтак додатково визначатимуть обсяги споживання енергоресурсів, передусім вугілля та газу. Запаси ресурсів та доступність ı̈х постачання можуть стати лімітуючим чинником безперебійного електропостачання взимку. Ситуація із запасами природного газу видається обнадійливою. Нафтогаз зумів наростити обсяги видобутку у 2023 році: добові показники видобутку є найбільшими за останні три роки. Нафтогаз і далі вдаватиметься до викупу газу від приватних видобувних компаній, в умовах заборони експорту природного газу та фактичноı̈ відсутності ринку збуту, внаслідок падіння промислового виробництва через війну. За нашими оцінками, у разі помірноı̈ температури взимку, а також не надмірного використання природного газу для виробництва електроенергіı̈, осінньо-зимовий період можна пройти лише з використанням газу внутрішнього видобутку, а у разі холодноı̈ зими імпортна потреба не перевищуватиме 3 млрд кубометрів. Проте, не виключеним є сценарій, коли обсяги використання природного газу зростуть для виробництва електроенергіı̈: чи в результаті дефіциту вугілля, чи внаслідок руйнування блоків електростанцій та дефіциту електроенергіı̈.
- 6. На відміну від природного газу, підприємства відстають у формуванні запасу вугілля на складах порівняно із планами, визначеним Міністерством енергетики (1,8 млн т на початок осінньо-зимового періоду). Відставання факту від плану складає близько 300 тис тон. Окрім цього як очікується, величина дефіциту, а відтак потреба в імпорті протягом зими складе щонайменше 1,5 млн т. Традиційно, проблемною стала державна компанія Центренерго: будучи неспроможною створити необхідні запаси вугілля, компанія навіть влітку недовиробляла електроенергію та використовувала природний газ. Можливості імпорту електроенергії. Зважаючи, що надлишкові потужності для виробника електроенергіı̈ відсутні, навіть, якщо не буде обстрілів, повноцінне покриття пікового навантаження є неможливим без експорту. В умовах обстрілів та пошкоджень, навіть дозволені потужності з імпорту не зможуть покрити увесь попит в періоди зимових піків. Проте, окрім обмежень технічного характеру, мають місце й економічно- регуляторні. Так, не вирішеною є проблема, коли за умови високих цін на електроенергію у Європі ı̈ı̈ комерційний імпорт обмежується відповідним регулюванням на украı̈нському ринку (прайс-кепи). Подібна ситуація у серпні 2023 року, зумовила необхідність залучення аварійноı̈ допомоги системним оператором Укренерго, яка є дорожчою аніж комерційним імпорт. Проблеми ліквідності як додатковий ризик стабільності енергоринку. Загалом, фінансово-економічна ситуація ключових енергетичних компаній, перш за все державних, є складною. Основним проявом є зростання боргів та погіршення ліквідності компаній. Ключові енергетичні компаніı̈ сформували боргів на десятки мільярдів гривень, внаслідок помилок державного регулювання енергосектор. Ці борги так чи інакше є загрозою безперебійному функціонуванню енергосектору, а особливо в умовах надскладного осінньо-зимового періоду. Наприклад, Енергоатом боргує іншим учасникам ринку близько 30 млрд грн, з яких 17 – компенсація по тарифу на електроенергію для населення. Укренерго недоотримало від інших учасників ринку, зокрема й Енергоатому, понад 60 млрд грн, тим часом як боргує іншим компаніям понад 50 млрд грн. Виробники відновлюваноı̈ електроенергіı̈ з початку 2022 року не отримали половину належноı̈ ı̈м суми платежів Ризики дестабілізації на регіональних та світових енергетичних ринках. З початком війни, Украı̈на є суттєво залежною від імпорту нафтопродуктів. Крім цього, очікується, що протягом зими вагому роль відіграватиме імпорт вугілля та електроенергіı̈, і можливо, природного газу. Відтак, Украı̈на буде залежною від ціновоı̈ кон’юнктури на регіональних і світових енергетичних ринках. Своєю чергою, ці ринки досі не стабілізувалися після шоків, зумовлених повномасштабним росій ським вторгненням в Украı̈ну. Крім цього, існують причини для побоювань щодо нових витків нестабільності на цих ринках. Зокрема, ризик відновлення страйків в Австраліı̈ на заводі з експорту СПГ (одна із ключових краı̈н-експортерів СПГ), ризик обмеження поставок нафти і газу арабським краı̈нами у разі розгортання масштабноı̈ війни в Ізраı̈лі, акти саботажу на об’єктах енергетичноı̈ інфраструктури у Європі тощо матимуть певний негативний вплив на украı̈нську енергетику. Щоправда, сам по собі цей фактор, без підсилення іншими негативними подіями не матиме критичного негативного впливу (хіба що, за винятком ризику різкого зростання ціни нафти і нафтопродуктів).
- 7. Політичні ризики зими Нестабільність енергопостачання внаслідок обстрілів інфраструктури ворогом, скоріш за все знову стане підґрунтям для росій ських інформаційно-психологічних операцій. Вони будуть спрямовані на розкол суспільства та формування недовіри до інститутів влади, провокування публічних виступів і протестів. Вочевидь, меседжі стосовно енергопостачання будуть лише частиною кампаніı̈ дискредитаціı̈ інститутів влади. Окрім цього, інформаційним атакам піддаватимуться вибори і питання довіри до результатів (якщо влада все ж піде на цей крок). Ворог пробуватиме створити образ скорочення довіри західних партнерів до Украı̈ни, здійснюватиме спроби зменшення підтримки Украı̈ни через російські інформаційні операціı̈ на Заході. Інформаційний супровід енергетичного терору. Одночасно з обстрілами об’єктів енергетичноı̈ інфраструктури можна прогнозувати активізацію інформаційно-психологічних спецоперацій. Тематика російських наративів буде очікуваною – звинуватити украı̈нський уряд і партнерів у недостатній підготовці до зимового сезону. Подібна пропаганда проводилася і минулого року, і не принесла бажаних для агресора результатів. Украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здійснює удари по цивільних об’єктах. Водночас, украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання по підготовці краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання. Украı̈нці будуть оцінювати діı̈ і центральноı̈, і місцевоı̈ влади не по наявності проблем від росій ських обстрілів, а по повноті підготовки до наслідків таких обстрілів. Розрахунок росіян на стимулювання акцій протесту чи непокори не буде виправданий, і єдиним наслідком ворожих обстрілів стане подальша ненависть населення до агресора. Спроби впливати на інформаційне поле Заходу. Важливим фактором політичноı̈ стабільності в Украı̈ні є впевненість у стабільній підтримці з боку іноземних союзників. Ведення бойових дій потребує постійних поставок боєприпасів та військовоı̈ техніки, а функціонування економіки можливе лише за умови надходження фінансовоı̈ допомоги. Украı̈на отримала запевнення від керівництва Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки про рішучість підтримувати Украı̈ну стільки, скільки буде потрібно. Проте, проблеми із прийняттям бюджету в США та відставка спікера Конгресу викликають тривогу з приводу дотримання графіку надання допомоги. Російська пропаганда використовує будь-які заяви західних політиків із критикою допомоги Украı̈ні як ілюстрацію того, що «Захід втомився, настав час заморозки війни». При цьому, перекручені меседжі, опубліковані на Заході, будуть транслюватись в Украı̈ні з потрібним підтекстом та конотаціями. Тим самим робитиметься спроба переконати украı̈нське суспільство про втому Заходу. Проблема проведення виборів. Згідно основного сценарію, війна буде продовжуватися і у 2024 році. Це ставить питання про можливість організаціı̈ виборів в Украı̈ні під час діı̈ воєнного стану. Конституційні терміни повноважень Верховноı̈ Ради і Президента спливають у 2024 році.
- 8. Закон про правовий режим воєнного стану забороняє проводити вибори під час війни. Як показують опитування громадськоı̈ думки, суспільство в переважній більшості не підтримує ідею організаціı̈ виборів до закінчення війни. Експерти також проти проведення виборів в умовах діı̈ режиму воєнного стану, опубліковано відповідні публічні звернення від багатьох громадських організацій. Влада повідомляє про низку проблем, які ускладнюють проведення виборів під час війни: забезпечення безпеки виборців, брак фінансування, обмеження права участі у виборах для військовослужбовців, складнощі з організацією голосування біженців за кордоном. Щодо повноважень Верховноı̈ Ради Украı̈ни, Конституція дозволяє подовжити повноваження парламенту, якщо вони закінчуються під час діı̈ режиму воєнного стану (ст. 83). Щодо повноважень Президента такого ж прямого формулювання в Конституціı̈ немає. Проте, існує норма статті 108: «Президент Украı̈ни виконує своı̈ повноваження до вступу на пост новообраного Президента Украı̈ни». Це відповідає загальному принципу безперервності влади. Не виключено, що свою думку з цього приводу висловить Конституційний Суд Украı̈ни. Проведення виборів в Украı̈ні буде успішним лише у випадку досягнення консенсусу з цього питання між політичними елітами (як владою, так і опозицією), суспільством та західними партнерами. Якщо такого консенсусу буде досягнуто, то вже в листопаді 2023 року Верховна Рада повинна буде змінити норму закону про правовий режим воєнного стану щодо заборони проведення виборів, і на сьогодні це є малоймовірним. Організація виборів під час бой ових дій чи навіть одразу по ı̈х закінченню буде серйозним викликом для адміністраторів виборів, медіа та суспільства. Одне з найбільш складних завдань – організація голосування за кордоном. В разі голосування лише в дипломатичних представництвах фактично проголосувати зможуть лише 1-2% від загального числа украı̈нських біженців у західних краı̈нах. Голосування поштою чи онлай н не має підтримки від експертів і від опозиціı̈ і може бути піддане різкій критиці. В будь-якому випадку вибори в умовах війни чи одразу після закінчення бойових дій будуть відрізнятися від звичних украı̈нських виборів, і відступ від досягнутих стандартів у буквальному дотриманні рівних прав всіх кандидатів та рівному висвітленні у медіа може бути помітним. У разі проведення виборів на них намагатиметься вплинути російська пропагандистська машина. Ніхто з кандидатів не буде відкрито виправдовувати війну чи підтримувати Кремль. Проте, можуть бути застосовані спроби розколоти украı̈нське суспільство, заклики до примирення з ворогом чи відмови від євроатлантичноı̈ інтеграціı̈. В умовах подібних загроз важливим є удосконалення механізмів блокування проросійських ЗМІ в Украı̈ні та відповідних каналів у соціальних мережах, а також прозорі алгоритми оцінки висловлювань публічних осіб на предмет загроз національній безпеці. Протягом півтора року діı̈ воєнного стану в Украı̈ні відповідальні органи влади змогли забезпечити необхідний баланс між потребами національноı̈ безпеки та дотриманням базових політичних свобод та громадянських прав в Украı̈ні. Застосовані обмеження були мінімальними і стосувалися перш за все діяльності проросійських партій та засобів масовоı̈ інформаціı̈. Проте, ворожа пропаганда удосконалює своı̈ наративи, та буде намагатися використати наявні економічні чи міжнародні проблеми для впливу на громадську свідомість украı̈нців.
- 9. Демократичність влади, плюралізм політичних думок та свобода слова залишаються високо у пріоритетах украı̈нців, і ці цінності мають бути захищеними і під час воєнного стану.