UIF презентує доповідь «Професії та навички майбутнього».

1. 1

2. 2
ЗМІСТ
1. Мегатренди ..........................................................................................................................3
2. Сценарії України до 2030 року...........................................................................................9
3. Зміна поведінки населення України до 2030 року .......................................................13
4. Професії і навички, що будуть затребувані в Україні наступні 3-5 років....................20
5. Методи і способи навчання .............................................................................................33
6. Рекомендації ключовим гравцям ринку праці .............................................................37

3. 3
1. Мегатренди
Перед тим як переходити до розгляду окремих трендів і сценаріїв варто замислитися
над тим , яке у нас базове припущення щодо світу, яким є його базовий ландшафт. Вже
більше півстоліття одним із ключових уявлень про світ є те, що він фундаментально
турбулентний і непередбачуваний, не редукований до елементарних складових
(науковим обґрунтуванням чого є теорія хаосу), а люди аж ніяк не поводяться як
раціональні економічні агенти (до цього зводяться результати досліджень низки
поведінкових економістів зокрема нобелівських лауреатів Деніела Канемана, Річарда
Тайлера).
Наприкінці 80-х років, під завісу “холодної війни” Міністерство оборони Сполучених
Штатів розробило бачення, що описувало умови, у яких доводиться діяти Збройним
силам. Було виділено чотири основні характеристики: нестабільність, невизначеність,
складність і неоднозначність, сьогодні відомі за абревіатурою VUCA: «volatility» -
нестабільність, «uncertainty» - невизначеність, «complexity» - складність, «ambiguity» –
неоднозначність.
На сьогодні рамка VUCA застаріла і не виконує своєї місії, коли нам кажуть, що система
нестабільна або неоднозначна, ми не дізнаємося нічого нового. Так "невизначеність"
вже стала буденністю і не підходить для опису того, як ми сприймаємо світ, краще
пояснити, що персональний досвід часто буває незрозумілим і тому породжує тривогу.
Відтак вона стає постійним фоном сучасного світосприйняття і рішень. Незважаючи на
те, що наш світ набагато однорідніший ніж будь-коли, із різким скороченням мов,
вірувань, біорозмаїття, ландшафтів і соціальних організацій, особистий досвід кожної
людини набагато різноманітніший, ніж у минулому.
Подібною логікою керувалися і у Центрі креативного лідерства, де запропонували
поняття-акронім RUPT: Rapid, Unpredictable, Paradoxical, Tangled.
Експерти пропонують RUPT як альтернативу VUCA. Це означає, що світ не просто
швидкий і непередбачуваний, він ще й парадоксальний та заплутаний. Саме в комплексі
ці чотири категорії визначають те, як змінюється соціум і економіка.
А саме:
Швидко: шалена динаміка одна з ключових характеристик сучасного світу. Зміни у
різних сферах накладаються одна на одну, як хвилі, що виходять із різних джерел і
творять сукупний ефект.
Непередбачувано: ми можемо аналізувати, виробляти стратегію та передбачати
майбутнє, але потім з’являється щось зовсім несподіване (швидко), що ставить під
сумнів наші припущення та змушує управлінців змінювати своє мислення.
Парадоксально: лідери часто переконані, що складні виклики — це проблеми з одним
правильним вирішенням, замість того, щоб розглядати їх як полярності, які необхідно
використовувати, якщо команди та організації хочуть бути ефективними як у
короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Наприклад, ми повинні
впроваджувати інновації у довгостроковій перспективі, але у нас є поточні підприємства,
якими потрібно керувати як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. У нас

4. 4
може виникнути спокуса вибрати те чи інше, але навіть на короткий термін нам дійсно
потрібно робити обидва.
Заплутано Все пов’язано з усім іншим. Ми чуємо терміни, що мають на увазі зв’язок
усього, наприклад «глобальне село». Ми живемо в багатьох екосистемах, усі вони мають
внутрішні та зовнішні зв’язки, які ми можемо не помічати, намагаючись розробити
стратегію та ефективно її реалізувати.
На те як зливаються екологічні, соціальні та економічні функції у межах
сучасногоекстракційного капіталізму звертає увагу і David Jenkins-Handy CEA FCIEA FICA
PhD. На його думку, це створює реальність для опису якої попередні парадигми
вияляються не релевантними. Принципова зміна, порівняно із рамкою VUCA у тому, що
додалися компоненти тривожності, турбулентності і здивування. А також визнання того
факту, що світ не просто у кризі, а у кількох кризах одночасно або - полікризі.
Мегатренди – описова модель, що дає змогу «підсвітити» кумулятивний ефект,
породжений накладанням криз одна на одну та їхній вплив на ринок праці, розвиток
навичок і освіти до 2030 року. У цьому дослідженні ми зосередилися на шести
мегатрендах:
▪ зміна клімату;
▪ демографічний перехід;
▪ персоніфікація;
▪ цифровізація;
▪ сегментація глобального світу;
▪ перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної.
Зміна клімату вже починає відчуватися на ринку праці, оскільки такі галузі, як сільське
господарство та рибальство, стають вразливішими до стихійних лих, техногенних
катастроф, війн та зниження біорозмаїття.
У майбутньому очікується зростання попиту на професії, пов’язані з адаптацією до зміни
клімату, такі як інженери-екологи та екологи.
У вересні 2022 року 532 інституційні інвестори колективно закликали уряди у всьому
світі діяти швидше, щоб посилити розкриття інформації, політику та заходи, задля
обмеження глобального підвищення температури до 1,5 градусів Цельсія.² У 1987 році
нині покійний професор Карл Саган зазначив, що тодішня прогнозована траєкторія зміни
клімату призведе до "перетворення України та Середнього Заходу США на щось, що
мало чим відрізняється від чагарникових пустель" до середини та кінця 21-го століття.³
Через 35 років цей прогноз залишається актуальним. Саган вважав, що зміни
відбуваються "в таких темпах, що ніхто не турбується, тому що це не наш годинник, а
наших дітей та онуків". Однак ці голоси, можливо, починають набирати обертів. У США
відсоток дорослих, які вважають, що глобальне потепління дійсно відбувається виріс:
77% з них вважають глобальне потепління "кризою" або "серйозною проблемою", тоді
як майже 93% європейських громадян вважають це "серйозною проблемою".
Дослідження МВФ показало, що пандемія Covid-19 "підвищила ступінь занепокоєння
громадськості щодо зміни клімату, а також збільшила готовність підтримувати політику

5. 5
"зеленого відновлення". Цей ширший консенсус сприяв тому, щоб найбільший інвестор
з усіх - державні фонди – зробили крок вперед. Україна, яка прагне інтегруватися до ЄС,
будувати партнерські стосунки із країнами «великої сімки» має враховувати ці тенденції
Демографічний перехід також матиме значний вплив на ринок праці. Очікується, що до
2023 року чисельність населення світу зросте до 8,5 мільярдів людей. Лідерами за
збільшенням молодого населення будуть Індія і низка країн Африки. Це призведе до
зростання попиту на робочу силу в таких галузях: освіта, охорона здоров’я та догляд за
дітьми. Однак демографічний перехід також може призвести до зростання безробіття у
деяких країнах, оскільки кількість робочих місць не зможе встигати за зростанням
населення. Наслідком буде посилення трудової міграції, конфлікти за право доступу до
робочих місць, або й зростання злочинності через надлишок “зайвих людей”. Зростає
частка людей, які досягли пенсійного віку. В силу збільшення тривалості життя вони
потребуватимуть інфраструктури піклування і відповідних сервісів. З одного боку це
створюватиме робочі місця там де попит з боку “сеньйорів” буде платоспроможним, з
іншого створюватиме навантаження на державні структури, вимагатиме додаткових
соціальних витрат. Україна серед тих держав, що переживають величезний
демографічний спад, підсилений війною.
Персоніфікація – це певно, основний мегатренд, який матиме значний вплив на ринок
праці. Очікується, що зростання попиту на персоніфіковані продукти та послуги призведе
до зростання попиту на професії, пов’язані з використанням великих даних, таких як
аналітики даних та дизайнери інтерфейсів користувача. Розширення прав і можливостей
людини значно прискориться протягом наступних 15-20 років завдяки скороченню
бідності та величезному зростанню глобального середнього класу, підвищенню рівня
освіти та покращенню охорони здоров'я. Зростання глобального середнього класу є
тектонічним зрушенням: вперше більшість населення світу не буде збіднілою, а
середній клас стане найважливішим соціальним та економічним сектором у частині
країн світу.
Водночас у країн, де технологічний уклад відставатиме від лідерів, формуватиметься
масове суспільство (суспільство натовпу) з виразними патерналістичними запитами.
Розширення прав і можливостей людини є найважливішим мегатенденцією, оскільки
вона є водночас причиною і наслідком більшості інших тенденцій, включаючи
розширення глобальної економіки, швидке зростання країн, що розвиваються, та
широке використання нових комунікаційних та виробничих технологій. З одного боку,
ми бачимо потенціал для більшої індивідуальної ініціативи як ключ до вирішення низки
економічних безпекових викликів регіонального і глобального масштабу. З іншого боку,
в результаті тектонічного зсуву окремі особи і малі групи матимуть більший доступ до
смертоносних і підривних технологій (зокрема високоточних засобів ураження,
кіберінструментів і зброї біотероризму), що дозволить їм здійснювати
широкомасштабне насильство - спроможність, що раніше була монополією державних
органів.
Цифровізація і автоматизація інтелектуальних процесів вже починає трансформувати
ринок праці, оскільки все більше компаній переходять на цифрові технології. У
майбутньому очікується зростання попиту на професії, пов’язані з цифровими
технологіями, такі як розробники програмного забезпечення та фахівці з кібербезпеки.

6. 6
Розвиток штучного інтелекту дозволить виконувати не лише заздалегідь запрограмовані
дії, наприклад, розпізнавання облич, жестів, автономні системи водіння, рекомендація
товарів на основі попередніх покупок, пошуку в інтернеті тощо. Це буде більш просунута,
адаптивна, гнучка форма ШІ.
Машинне та глибоке навчання є складовими штучного інтелекту та полягають у тому, що
системи отримують та обробляють великий обсяг інформації та вчаться виконувати
певні функції. Комп'ютерний зір дозволяє машинам, використовуючи цифрові
зображення з камер та відео, ідентифікувати та класифікувати об'єкти, а потім реагувати
на те, що вони бачать. Комп'ютерний зір використовується у всіх галузях для покращення
споживчого досвіду, скорочення витрат та підвищення безпеки.
Згідно з прогнозами міжнародних аналітиків, ринок ШІ зросте з 387 млрд дол. у 2022Е
до 1394 млрд дол. в 2029Е. Обсяг обчислювальних потужностей, вдосконалення
технологій та їх взаємна інтегрованість призводять до того, що сервіси, на основі ШІ
заміщують дедалі більший сегмент процесів і функцій, які тривалий час були
прерогативою людини. Наприклад, письмо (від написання статей до художніх творів),
візуальна творчість, музика, діагностика в медицині, координація і управління.
Компанія OpenAI у співпраці з Microsoft з 2020 р. розвиває алгоритм GPT-3 – технології
обробки мови. Завдяки машинному навчанню і масивам даних систему натренували
генерувати текст так, аби він максимально нагадував усні і письмові висловлювання
людини. У 2023 р. розробники представили оновлення своєї AI-технології GPT-4.0, а
також чат-бота, який працює на цьому алгоритмі. Це породило активні дискусії як серед
менеджменту корпоративного сектору, так і в освітньому середовищі.
Будь-яку рутинну повторювану роботу можна автоматизувати. Те, що колись створила
чи винайшла людина, може дублювати алгоритм. Людина працюватиме там, де потрібні
творчість, креативність, нестандартне мислення, емпатія. Зникнуть сотні старих
професій, на зміну їм прийдуть нові.
Кардинально знизиться роль людини в управлінні транспортом. Машини, авіаційні,
морські та інші транспортні засоби будуть автоматизовані, оснащені функцією
автопілота.
Дрони використовуватимуться для відстеження заторів та аварій на дорогах,
патрулювання в містах, моніторингу будівель, пошуку злочинців. Роботизовані
комплекси гаситимуть пожежі, запилюватимуть рослини і вноситимуть добрива,
рятуватимуть людей і тварин, доставлятимуть вантажі у важкодоступні райони і просто
доставлятимуть товари з інтернет-магазину замість традиційних кур'єрів.
Мільйони людей по всьому світу втратять роботу і будуть змушені перевчатися і
перекваліфіковуватися, щоб повернутися на ринок праці. Наприклад, максимально
автоматизується одна з найбільш людиномістких галузей промисловості –
автомобілебудування (лише у США зайнято понад 7 млн людей).
Із заміною людини роботом на виробництві може відбутись зміна локації виробничих
центрів. Якщо раніше розвинені країни розміщували заводи у країнах третього світу,
оскільки там була дешева робоча сила, то з роботизацією процесів це втрачає сенс.
Компанії, цілком імовірно, локалізуватимуть виробництва у власних країнах.

7. 7
Така тенденція витіснятиме з ринку праці тих, хто не здатен адаптуватися, розв’язувати
складніші завдання, генерувати сенси.
Сегментація глобального світу. На сьогодні можна виділити кілька регіонально-
політичних кластерів, що дедалі сильніше протистоять один одному спираючись на
розбіжності у поглядах на права людини, організацію суспільства, ставлення до
демократії. Скажімо на противагу G7, куди входить США (у зустрічах “сімки” бере
участь Європейський Союз, проте без права голосувати), посилюється об’єднання BRICS,
де домінує Китай. Торгівельні війни, санкційні обмеження призводять до перерозподілу
ланцюжків доданої вартості, як і ланцюжків постачання. Відповідно до таких країн як
США, Німеччина повертається важка промисловість, посилена hig-tech рішеннями.
Водночас у відповідь на зміну поведінки і світоглядних орієнтацій споживачів
зʼявляються крафтові виробництва одягу, взуття, продуктів домашнього начиння. Як
крафтова, так і неоіндустріальна тенденції призводять до створення нових робочих
місць або зростання самозайнятості. Паралельно з консолідацією політично-
економічних блоків між ними зростає конкуренція за країни африканського континенту
- на кому вони більше будуть завʼязані, звідки африканські компанії залучатимуть
інвестиції, замовлятимуть високотехнологічну продукцію, куди будуть їхати на навчання
студенти. Успіх цієї боротьби значною мірою залежить від фахівців з культурної
антропології, психології, соціології, великих даних, розвідки тощо. Оптимізація
логістики, втім, також потребує залучення нових спеціалістів з економічної географії і
цифрових технологій.
Перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної
Останнє десятиліття Україна в різний спосіб наближалася до системного переходу, коли
важка індустрія втрачає роль економічного кістяка. Водночас експоненційно
формувався сектор креативних індустрій. Війна і повномасштабне вторгнення лише
пришвидшили цю тенденцію.
Основні риси нової моделі:
▪ Зростання частки послуг у структурі економіки (зміщення споживання за
Енгелем), формування сервісної економіки та економіки комунікацій (у
суспільстві культивуються комунікативні навички, вони стають переважно
потрібними та важливими для виживання).
▪ Зростання частки нематеріальних активів. За даними аналітичної організації
Ocean Tomo LLC із середини 1970-х до сьогодні частка нематеріальних активів у
структурі вартості компаній зі списку Fortune-500 зросла із 17 % до 90 % .
▪ «Послуги дорожчають, товари переважно дешевшають». Більшість послуг
зростають у ціні, особливо там, де є максимальний внесок людини (за винятком
таких послуг, як зв'язок, відеоконференції тощо). Ціни на товари тривалого
користування знижуються (комп'ютери та ПЗ, мобільні телефони тощо).
▪ Головна цінність постіндустріальної економіки – це люди, рушійний соціальний
клас – когнітаріат.
▪ Розвиток технологій економіки користування (замість економіки володіння).
Економіки розвинених країн з високою імовірністю переходитимуть на нову
модель – володіння товарами та інформацією за підпискою. Якщо сьогодні

8. 8
споживачі купують товар один раз і користуються ним впродовж усього життєвого
циклу товару, чи то телевізора, чи то ПЗ, то в майбутньому володіння товарами
заміщатиметься користуванням за підпискою (шеринг-економіка).
▪ Індивідуалізація споживання: формування персональних пропозицій для
кожного окремого клієнта, з урахуванням його побажань, особливостей, переваг.
Наприклад, безлактозне молоко, безглютенова піца, таргетована терапія з
урахуванням геному людини тощо.
▪ Індивідуалізація виробництва (зростає частка доданої вартості, яка створюється
однією людиною без використання найманої праці – аналіз даних, IT, створення
контенту тощо).
▪ Зростання інвестицій у R&D. За останні 10 років спостерігається стійке зростання
частки інвестицій бізнесу і публічних бюджетів у сферу розробок і досліджень (із
2% 1996р. до 2,63 % 2020 р.)
Зростання інвестицій в R&D
Джерело: дані Світового банку
У цілому мегатренди, які описані вище, матимуть значний вплив на ринок праці,
розвиток навичок і освіту до 2030 року. Урядам, підприємствам і окремим особам
необхідно адаптуватися до цих змін, щоб залишатися конкурентоспроможними в
сучасній глобальній економіці.
Зростання глобальної сегментації з високою імовірністю лише пришвидшить
постіндустріальний перехід, адже для боротьби за молоді таланти країнам
“глобального Півдня” доводиться створювати у себе сервіси, які зародилися у
країнах Заходу, асоціювалися з перевагами західного способу життя. Сюди належать
індустрія краси, медицина, освіта, соціальні мережі. Таким сервісам, звісно
надається місцевого колориту, на них впливають культурні норми і політичні
обмеження, але і в такому вигляді вони однак пов’язані із символічним
споживанням.

9. 9
2. Сценарії України до 2030 року
Існує безліч сценаріїв за якими може розвиватися ситуація в Україні, але їх майже всі
можна умовно поділити на два, залежно від результатів війни та трансформації
внутрішніх процесів в державі: інерційний та оптимістичний.
Інерційний сценарій
США та Європа не мають сценарію поразки Росії, відповідно Україна отримує підтримку,
озброєння рівно настільки, щоб утримувати позиції, але не звільняти окуповані
території. Це позначається на ЗСУ, на їх складі, озброєнні. Зупинення війни відбувається
на умовах, що не задовольняють Україну та сприймаються населенням як поразка,
поширюється напруження в суспільстві та ресентимент щодо влади, Росії та її союзників
і навіть країн Заходу, які «не дали» перемогти. Ризики поновлення війни зберігаються.
В Україні не відбувається якісної зміни влади. Кермо влади залишається в руках "старих"
людей, які заміняють один одного. Починається війна всіх проти всіх. Кожна група
знаходить собі "годівничку ", щоб висмоктати з вмираючої держави максимум.
Політику країни визначають донори. Під їхнім тиском повільно проводяться реформи,
які не показують значимого ефекту – корупція зберігається, справедливої системи
правосуддя немає, економічних стимулів теж.
Ухвалена Національна стратегія доходів лише призводить до ще більшого переходу
економіки в тінь, податкові надходження не показують значимого зростання. Відповідно
довіра Заходу до України зменшується, як і обсяги фінансової підтримки, вони
надаються в тому розмірі, щоб підтримувати функціональність держави.
Рішення в країні приймаються швидко та інерційно, без глибокого аналізу та оцінки
економічних наслідків, оскільки ключовим орієнтиром є реакція населення тут і зараз, а
не якісні зміни, що потребують часу. Зростає популізм, розвивається напрямок, що
займається зменшенням незадоволення населення та створенням картинки позитивних
змін.
З точки зору економіки Україна йде шляхом умовного Лівану – промисловий сектор
країни поступово знищується, натомість критично зростає імпорт. Кошти від партнерів
йдуть не на розвиток власного виробництва, а на закупку імпортних товарів, частка яких
на внутрішньому ринку зростає до 70-90% (залежно від сектору).
Зруйновані виробничі потужності не відновлюються, а ті, що залишилися, ще більше
зношуються. Ресурси для економіки дорогі та обмежені, тому за жодну модернізацію та
інвест програми мова не йде.
За такого розвитку Україна отримує роль аграрної країни, постачальника сировини та
людей на зовнішні ринки. Україна виступає інкубатором спеціалістів для США та Європи.
Серед позитивних факторів – глобальні тренди, які за будь-якого сценарію проявляються
і в Україні. Наприклад, зі зростанням агросектору розвивається agri-tech, з’являється
стійкий попит на людей з навичками і в ІТ, і в агро. Також зростає сектор послуг, зокрема
медичний туризм, завдяки високій якості медичних послуг та відносно низькій вартості,
а також великій кількості українських мігрантів за кордоном.

10. 10
Тренд, якого також не може уникнути Україна – другий демографічний перехід, що
проявляється у скороченні народжуваності, збільшенні тривалості життя людей та як
наслідок – старінні населення. Постає задача включення людей 60-70+ років у робочі
процеси.
Через велику кількість людей з інвалідністю після війни в країні зростає інклюзивність,
розроблено механізм залучення таких людей у виробничі процеси – на першому етапі
реабілітація фізична та психологічна, далі розвиток необхідних навичок та залучення до
трудових ресурсів. Внаслідок інвалідизації військових велику роль відіграє інклюзія
жінок, які все більше задіяні у трудових ресурсах, у т.ч. у так званих чоловічих професіях.
В Україні зростає інтерес до правових професій, будівельної галузі (внаслідок процесів
відбудови руйнувань), натомість менше людей обирають наукоємні сфери, що не
залишає шансів для технологічного прориву та розвитку інноваційної економіки.
У цьому сценарії середньорічний темп зростання економіки України наступні 5 років не
перевищує 2-3%, які досягаються головним чином за рахунок обмеженого фінансування
Заходу (відносно недорогих кредитів, набагато меншою мірою грантів). Зростає
податкове навантаження в економіці, соціальні зобов’язання. Ресурсів для інвестицій та
розвитку немає. Бізнес та люди поступово мігрують з країни.
Оптимістичний сценарій
Україні вдається звільнити усі, або більшість окупованих територій (включаючи Крим),
що сприймається суспільством як перемога у війні. Після кількох циклів внутрішніх
конфліктів у владі з’являються сильні професійні лідери, які діють в інтересах України.
Відбувається трансформація системи державного управління, повне оновлення
принципів побудови влади, здійснюються радикальні реформи (судова),
забезпечуються гарантія права власності та захист прав інвесторів.
Україна стає регіональним гравцем, суб’єктом. Ми створюємо регіональні союзи
(зокрема економічний простір та військовий союз з Польщею, країнами Балтії),
розширюючи свій вплив та роль. З точки зору глобального порядку Україна існує як агент
Заходу в регіоні та посилює своїх союзників (США, ЄС).
В Україні ухвалена та реалізується нова амбіційна економічна стратегія, метою якої є
повернення українців та побудова високотехнологічної інноваційної економіки з
високими темпами зростання, підвищенням добробуту та покращенням якості життя
людей.
У країні відбувається консолідація влади, бізнесу, населення для захисту, відновлення і
розвитку країни. Формується зріле громадянське суспільство. Виникає попит на
ефективні інститути, які працюють (захист прав власності, виконання контрактів, захист
конкуренції).
В Україні традиційно сильне і розгалужене громадянське суспільство, що
відображається як в кількості неурядових організацій, так і в їхній активності і
впливовості. Події Революції Гідності 2013-2014 рр. і адвокатування прав людини,
робота активістів у волонтерських ініціативах першої фази російсько-української війни та
особливо після повномасштабного вторгнення Росії, у реформаторських групах,

11. 11
ініціативах з децентралізації та розвитку місцевого самоврядування привертають до
громадського сектору увагу і все більше ресурсів, зокрема міжнародних донорів.
Громадські організації стають помітними на ринку праці. Обсяги заробітної платні і
гонорарів у секторі стають співмірні із комерційним.
Повоєнне відновлення і трансформація України, безумовно потребують участі
некомерційних громадських організацій (НГО) у багатьох процесах. З огляду на те, що
громадському сектору міжнародні організації довіряють більше ніж державному
апарату України, значна частина донорських коштів, що виділяються на відновлення
проходять через НГО. Це потребує тисяч проєктних менеджерів, управлінців
стратегічного рівня, комунікаційників, фахівців підтримуючих професій: психологів,
фасилітаторів, медіаторів, коучів тощо.
Проводиться ліберальна податкова реформа "10-10-10 без компенсаторів ", що зменшує
податкове навантаження та максимально спрощує адміністрування. З’являється
Міжнародний фінансовий центр Kyiv City з британським судом, де відкривається філіал
лондонської біржі.
Залучаються інвестиції в обороноздатність та відновлення країни, реалізуються проєкти
у форматі державно-приватного партнерства, інвесторам надаються державні гарантії,
створюються комфортні умови для розвитку бізнесу, зокрема МСБ. Здійснюються
інвестиції у виробництво високотехнологічної зброї, яка може дати стратегічну перевагу
на полі бою. Навколо ВПК вибудовується ціла екосистема.
До того ж, отримавши під час війни нові типи озброєнь від Заходу, українські військові є
чи не єдиними, хто їх освоїв у реальних бойових умовах, тому сьогодні вони виступають
інструкторами для країн НАТО.
Активно розвиваєтеся український ВПК з сучасними інноваційними військовими
розробками, актуальними для війн майбутнього.
В Україні відкрито виробництво мікрочіпів, перенесено частину виробництв із Тайваню,
що створює попит на нові навички та професії. Вони використовуються як у ВПК, так і в
цивільних секторах.
В Україну релокуються ІТ та High-tech компанії за прикладом Ірландії завдяки
комфортним умовам для ведення бізнесу.
Отже, змінюється структура економіки, а відповідно і запит на спеціалістів. Україна
розвиває індустріальну та сервісну економіку. Драйверами зростання економіки стають:
▪ цифрова трансформація держави;
▪ нова модель освіти та просвітництво;
▪ лібералізація економіки, високий рівень економічної свободи;
▪ податкові стимули (вся територія України стає зоною низьких ставок);
▪ будівництво інфраструктури в процесі відновлення;
▪ створення екосистеми ВПК;
▪ участь України у різних політичних та економічних союзах.
Зростає інтерес до наукових секторів. Університети стають інкубаторами для
забезпечення компаній кваліфікованими кадрами.

12. 12
Кількість університетів скоротилася, залишилися лише академічно сильні і
доброчесні. Практично усі вони входять до глобальних рейтингів та добре
інтегровані до Європейського простору вищої освіти. Відбувається активний
трансфер технологій, проте значна частина розробок все ще патентуються за
межами України.
За цим сценарієм в Україну заходить міжнародний капітал, відкриваються нові
виробництва, офіси міжнародних компаній, R&D-центри. Україна стає регіональним
логістичним центром, перетворюється на країну з сильною економікою та
обороноздатністю, впливового регіонального гравця.

13. 13
3. Зміна поведінки населення України до 2030 року
1. Поляризація суспільства за умови реалізації інерційного сценарію України (схиляння
до миру не на наших умовах):
- Частина людей з полегшенням і водночас з розчаруванням повернеться
до відносно мирного життя, можливо, буде ситуативно волонтерити та
донатити. Будуть і такі, хто максимально зосередяться на приватних
інтересах, намагаючись витиснути максимально переваг зі своєї посади,
бізнесу, становища, нерідко у незаконний спосіб.
- Залишаться й ті, хто наполягав на перемозі за будь-яку ціну, вони ще
більше мобілізуються. Для них такий сценарій завершення війни
означатиме лише її призупинення, тому вони будуть продовжувати
агресивно просувати ідеї ненависті до Росії, говорити про повторення
війни та просувати запуск виробництва, розвитку ВПК, формувати альянси.
У такий спосіб вони будуть здійснювати супротив інерційному сценарію.
Частина максималістів свою агресію і ресентимент обернуть проти
інститутів державної влади та її представників.
- Будуть формуватись групи, які прагнутимуть монополізувати доступ до
зовнішньої фінансової допомоги, що буде ще більше сприяти поляризації
суспільства.
2. Рух до самовираження та прогресу

14. 14
Карта культурних цінностей Інглхарта показує, як зміна цінностей людей впливає на
економічний розвиток, становлення демократії та якість життя громадян у різних
країнах світу.
По горизонтальній осі країни рухаються від цінностей виживання (фізична та
економічна безпека, різкий поділ на "ми" та "вони", ксенофобія, готовність приймати
авторитаризм, етика спільності та колективістське мислення тощо) до цінностей
самовираження (висока роль прав людини, свобода – цінність вищого порядку,
рівноправність чоловіків та жінок, прагнення особистого успіху, етика незалежності
та індивідуалістичне мислення тощо).
На вертикальній осі країни позначені від традиційних цінностей (сила та вплив
традиційних джерел влади – релігії, традицій, сім'ї, шанування влади, соціальний
конформізм) до секулярно1 -раціональних (низька роль релігії, перевага світської
держави, світські переконання та наукове мислення).
Для порівняння наведемо карту попереднього 6-го раунду всесвітнього дослідження
цінностей Інглхарта. Як бачимо, українське суспільство за останні роки помітно
змістилося по горизонтальній осі в бік цінностей самовираження, можна сказати, в
бік розвитку й прогресу, і практично не змінило своє становище по вертикальній осі,
залишаючись помірно-секулярним.
Карта культурних цінностей попередньої 6-ї хвилі (2010-2014)
1 Секуляризація суспільства - процес зниження ролі релігії в житті суспільства; перехід від суспільства, регульованого переважно
релігійною традицією, до світської моделі громадського устрою на основі раціональних норм.

15. 15
Подальший рух українського суспільства матрицею цінностей Інглхарта залежатиме
від сценарію розвитку подій в Україні (обидва сценарії описані у Розділі 2):
- В обох сценаріях українське суспільство, на нашу думку, інерційно
рухатиметься вперед горизонтальною віссю, від колективізму до
цінностей індивідуалізму та самовираження, однак швидкість цього руху
буде сильно залежати від того, який сценарій буде реалізовано. Певну
поправку можна зробити на те, що мобілізація суспільства проти
зовнішнього ворога посилює відчуття національної ідентичності. Втім, для
мешканців великих міст це не стільки про колективізм, скільки про
солідарність індивідуальностей.
- В інерційному сценарії ми в цілому як нація будемо залишатися на стадії
виживання з відповідними цінностями, тому рух уперед відбуватиметься
значно повільніше ніж в оптимістичному сценарії. Суспільство
залишатиметься відносно ксенофобним, з низькою довірою до
незнайомців, низькою толерантністю до мігрантів, особливо із Середньої
та Південно-Східної Азії.
- Щодо традиційно-секулярних цінностей, то в оптимістичному сценарії у
суспільстві зростатиме значення цінностей прогресу, роль науки, освіти,
інституцій, зокрема державних, формуватиметься сильне суспільство з
високою громадянською відповідальністю.
- В інерційному буде сильнішою роль релігії, люди довірятимуть один
одному (колу свого спілкування) більше ніж інститутам, особливо
державним.
Водночас у обох сценаріях, на наш погляд, буде зростати залученість громадян в
політичне життя, українці почнуть більше цікавитися політикою і ретельніше
обиратимуть кандидатів, зросте якість виборця.
3. Адаптація до постіндустріальної економіки (економіки послуг, сервісної
економіки).
Незалежно від сценарію, українська економіка рухатиметься від індустріальної
економіки до сервісної, оскільки це глобальний тренд, який впливає на країни
незалежно від того, які процеси відбуваються всередині:
— Головна цінність в економіці послуг – це люди та їхні знання, тому
пріоритети державної політики неминуче розгортатимуться у бік розвитку
людського капіталу.
— Кожна людина в сервісній економіці може монетизувати будь-які свої
навички і таланти. Багато секторів і підсекторів у сервісній економіці
відкривають найрізноманітніші можливості. З'являються нові професії та
заняття, про які п'ять років тому ніхто не міг подумати. Люди працюють на
стику галузей і професій.
— Гнучкі графіки роботи без чіткого режиму з 9 до 18 стають нормою, як і
фріланс та віддалена робота. При цьому люди не працюють менше,
завантаження тільки зростатиме, тому що межа між роботою та

16. 16
особистим життям/дозвіллям стирається, люди поєднують роботу з
іншими повсякденними справами.
— Щоб залишатися затребуваними і конкурентними в новій економіці,
людям необхідно постійно вчитися. Освіта у постіндустріальній економіці
стає головною інвестицією, принцип lifelong learning стає соціальною
нормою. Люди протягом життя кілька разів змінюють заняття і професії. У
низці хардових професій, пов’язаних зі значною часткою ручної праці,
роботі з механізмами і обробці матеріалів нову інкарнацію отримуватиме
принцип передачі досвіду від майстра до молодого спеціаліста
(підмайстра). На цей механізм самоорганізації досить добре накладається
модель дуальної освіти.
— Люди частіше відмовлятимуться від традиційної вищої освіти на користь
короткострокових курсів, коли можна вчитися і водночас працювати,
отримувати досвід. Ті ж курси дозволять залучати старше покоління до
трудових ресурсів або інших людей, які з різних причин випали з
економічної активності. З’являться соціальні ліфти, коли будь-хто може
вирости зі звичайного інженера до професіонала, який поєднує навички
роботи з матеріалами і сучасними цифровими інструментами.
— Стимулювання якихось певних професій в такій економіці стає
недоцільним, більш ефективним є розвиток сили характеру і навчання
комплексу навичок: наскрізних і універсальних та "заточених" під
конкретні виклики. Це дозволить працювати в різних сферах, на стику
галузей, секторів та професій.
— Відбувається індивідуалізація виробництва – зростає частка доданої
вартості, яка створюється однією людиною без використання найманої
праці – аналіз даних, IT, створення контенту тощо
— Головна валюта в постіндустріальній економіці – це увага і за неї
розгортатимуться справжні війни в мережі.
— Поведінкові моделі споживачів в постіндустріальній економіці значною
мірою програмовані. Українські компанії вже витрачають великі кошти на
те, щоб впливати на споживчу поведінку людей.
4. Зростання інклюзії (включення) і дайверсіті (різноманітності).
В обох сценаріях, найімовірніше, зростатиме Labor Force Participation Rate або частка
економічно активних людей. Це відбуватиметься завдяки включення до складу
трудових ресурсів дедалі більшої кількості представників таких соціальних груп:
— Жінок. І тут є три причини:
a) Освіта. Підвищується рівень освіченості жінок (як глобальний
тренд). Як наслідок, жінки стають соціально активнішими,
виступають у ролі серйозних агентів на ринку і планують своє життя
крізь призму кар'єри та самореалізації.
b) Війна. Випадання великої кількості чоловіків з ринку праці
спричинить збільшення жіночої участі, зокрема у тих секторах і

17. 17
професіях, які традиційно вважали чоловічими. Хтось із жінок
втратить годувальника або дохід сім'ї (у зв'язку з інвалідизацією
годувальника) і теж буде змушений шукати роботу.
c) Нова економіка. Перехід до сервісної економіки вимагатиме
більшої жіночої участі, оскільки сфера послуг – це традиційно та
сфера, де жінок зайнято більше. Зростатиме попит на послуги з
догляду за людьми похилого віку, догляду за дітьми тощо.
— Людей віком 60+. Збільшення тривалості життя призводитиме до
зростання частки цієї вікової когорти в загальному населенні. Навряд чи
державна пенсія в Україні зможе забезпечити гідний рівень життя. Люди,
з одного боку, будуть змушені залишатися на ринку праці. З іншого боку,
сучасна медицина робить наше життя не тільки довшим, а й якіснішим,
тож на тлі гарного фізичного самопочуття люди за 60 самі будуть
зацікавлені в соціально активному способі життя та залученні до трудової
діяльності.
— Людей з обмеженими можливостями, кількість яких у зв'язку з війною
різко зросла і яким знову ж таки сервісна економіка може запропонувати
різноманітний вибір занять, професій.
Коли ми говоримо про дайверсіті, то у такому випадку маємо на увазі національне та
релігійне розмаїття. Нам буде потрібно залучити велику кількість людей для
відновлення економіки України, і, звичайно, це, зокрема, будуть мігранти з різних
країн. Але це більше стосується оптимістичного сценарію, ніж інерційного.
5. Турбота про здорове довголіття.
Дедалі більша турбота про власне фізичне здоров'я українців буде характерна для
обох сценаріїв (через зростання обізнаності населення та доступних технологій), але
набагато більшою мірою буде виражена в оптимістичному.
— Багато сил буде кинуто на пошук вакцин та підвищення ефективності
лікування онкологічних захворювань, захворювань мозку (деменція) та
інших, до яких раніше люди не доживали, але з розвитком прогресу та
збільшенням тривалості житті отримали такий "шанс".
— Люди більше піклуватимуться про фізичне здоров'я завдяки доступності
різних приладів, які дозволяють відстежувати показники стану організму.
Завдяки профілактиці можна буде запобігти багатьом захворюванням.
— Внаслідок зростання хаосу, невизначеності, конкурентної тривоги та
швидкості поширення інформації буде зростати психічна напруженість у
суспільстві, тривога, поширюватимуться психічні розлади. Як наслідок,
стрімко зростатиме попит на людей, які працюють із психічним здоров’ям:
психотерапевтів, психіатрів тощо. Будуть високо затребуваними навички,
пов'язані зі стабілізацією психіки та зняття напруги (різні практики,
медитації, йога як інструмент налагодження емоційного стану).
— Для підтримки психічного здоров'я людей важлива соціалізація, живе
спілкування і тілесні контакти. На тлі поширення цифровізації, віддаленої
роботи люди шукатимуть способи для живої комунікації, тому зростатиме

18. 18
попит на офлайн-заходи (мовні курси, заняття спортом, клуби за
інтересами, куди ходитимуть не стільки для того, щоб отримати користь
від самого заходу, скільки для спілкування з людьми). Особливо після
закінчення війни у будь-якому сценарії буде попит на звичайне довоєнне
життя.
— Збільшиться запит у населення на релігію, не стільки в класичному
розумінні, скільки в сенсі пошуку внутрішніх точок опертя і можливостей
врівноважитися. Буде запит на нові релігії чи форми релігійності.
— Люди будуть більш вибірковими в їжі з точки зору здорового харчування,
їжа ставатиме персоніфікованою. З'явиться багато послуг із
консультування з правильного харчування, зокрема недоброякісних,
шахрайських.
6. Зростання запиту на безпеку, приватність та довіру.
У будь-якому сценарії зростатиме запит на безпеку, зокрема з погляду захисту
компаній, активів від рейдерства, кібератак. Зростатиме попит на послуги приватних
охоронних структур.
Аналогічно буде запит на приватність, відповідно люди віддаватимуть перевагу тим
компаніям, сервісам, які зможуть максимально забезпечити захист даних.
Що стосується довіри, то у світі постправди та дипфейків, до якого ми вже увійшли,
вона є чи не найголовнішою цінністю. Буде запит на інститути, які гарантують певний
ступінь довіри. Зміниться поведінка споживання інформації, люди будуть готові
платити за фільтрування інформації і перевірку правдивості. Економіка довіри
цілком може стати економікою майбутнього – ми платимо лише тим, кому ми
можемо довіряти.
7. Декарбонізація і дематеріалізація
Ми об'єднали ці два тренди у зміні поведінки людей, тому що а) вони пов'язані між
собою; б) матимуть місце у відчутному ступені лише за реалізації оптимістичного
сценарію.
У перспективі 5 років турбота про клімат буде ключовою цінністю людства (західної
цивілізації), крізь призму якої ухвалюватимуться рішення в бізнесі, політиці, і навіть
повсякденному житті. Однак те, наскільки це буде характерно саме для українського
суспільства, залежить від темпів зростання економіки та добробуту українців.
Є пряма кореляція між рівнем доходів людей та їхньою турботою про довкілля.
Логічно, що якщо економічна ситуація в Україні залишатиметься важкою, то: а)
економічне зростання за будь-яку ціну, включно з використанням брудної дешевої
енергії, буде в пріоритеті; б) люди будуть зосереджені на виживанні, а не на
цінностях вищого порядку, до яких належить турбота про клімат та довкілля. Але тут
поведінка може істотно варіюватися в залежності від вікової категорії, географії
проживання, інформаційної бульбашки.
За реалізації оптимістичного сценарію в Україні більшою мірою буде актуальною
етика сталого розвитку. Люди будуть уважніші до екологічності товарів, до того, як
продукція впливає на довкілля, яку енергію використовували під час виробництва

19. 19
товару, чи тестували продукцію на тваринах і це проявлятиметься в тому, що вони
будуть віддавати перевагу продукції ековідповідальних компаній.
Дематеріалізація - це ще одна ознака багатого зрілого суспільства. У міру зростання
доходів людини/соціуму спостерігаються такі процеси:
▪ Відбувається зміщення за кривою Енгеля – люди купують менше товарів (у
відсотковому співвідношенні до своїх доходів), більше послуг. Люди в
багатих суспільствах дедалі більше грошей витрачають на емоції та
враження.
▪ Змінюється спосіб мислення в бік етики "сталого розвитку" і
"відповідального споживання". Люди частіше віддають перевагу
мінімалізму, як життєвій філософії (це добре видно на прикладі
скандинавських країн).
▪ Змінюються критерії соціального статусу – людям більше не потрібно
володіти такою кількістю товарів, щоб показати свою успішність,
значущість, місце в соціальній ієрархії. Умовно, люди "міряються" не
дорогими годинниками і розкішними будинками, а пережитим досвідом
і відчуттям щастя або відчуттям причетності і залученості. Цьому ж сприяє
цифровізація, вплив якої особливо сильний на молодих людей, незалежно
від їхнього рівня доходу, – "лайки" в соціальних мережах стають
важливішими за володіння дорогим автомобілем.
В Україні зрушення у бік постматеріалістичних цінностей проявилося під час
фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., коли певна когорта людей зробили
зусилля аби зберегти свідомо вибудуваний спосіб життя, тож вони пішли на
зменшення витрат замість пошуку додаткової роботи чи збільшення обсягу завдань.
Згадана нами цифровізація сприяє розвитку економіки спільного споживання, яка,
на наш погляд, може розвиватися в обох сценаріях, особливо серед покоління
людей, народжених після 2000 р. Саме вони часто обирають економіку спільного
користування, відмовляючись від класичних покупок та накопичення, турбуються
про екологію та стан довкілля, надають перевагу брендам з високою соціальною
відповідальністю, переходять на вегетаріанство та хочуть їздити на електрокарах.
За обох сценаріїв в українському суспільстві залишиться запит на мобільність, щоб
мати можливість у будь-який момент швидко переїхати, втекти від війни. Тому люди
будуть віддавати перевагу володіти меншою кількістю товарів, у людей буде
формуватися кочівний стиль життя, особливо в прифронтових зонах.

20. 20
4. Професії і навички, що будуть затребувані в Україні наступні 3-5 років
За будь-якого сценарію мегатренди працюватимуть як не уникненні чинники: кліматичні
зміни, глобальний демографічний перехід, цифровізація, перехід до постіндустріальної
економіки, поглиблення конфронтації між багатьма державами світу, передусім тими,
що належать до G7 та BRICS.
За будь-якого сценарію ситуація в Україні потребуватиме будівельників та інженерів
(особливо інфраструктурних обʼєктів), ІТ спеціалістів, агроспеціалістів, освітян,
поліцейських, військових, фахівців з безпеки. За будь-якого варіанту розвитку подій
Україні буде потрібне сильне, фахове, але чисельне військо і кластери оборонних
підприємств.
Універсальною для кожного зі сценаріїв є тенденція розвитку сервісів на основі мікро-
підриємництва. Широкий спектр ремонтних робіт: від одягу до побутової техніки та
електроніки буде затребуваний і як спосіб продовжити термін «служби»
електроприладів чи меблів в умовах браку коштів на купівлю нових речей, і як свідомий
вибір для тих, хто прагне завдавати менше шкоди довкіллю та підтримувати циркулярну
економіку. Послуги, пов’язані із доглядом за тілом і зовнішністю, під час війни
продовжують користуватися попитом і навіть набувають нових функцій. Наприклад,
мейкап чи манікюр як спосіб повернути відчуття нормальності, масаж і тренажерний зал
як спосіб зняти стрес і підтримати здоров’я.
Зростає потреба і у підтримчих професіях як-от: психологи і психотерапевти, коучі,
медіатори, корекційні педагоги, фахівці сервісних компаній і служб, соціальні
працівники, доглядачі за людьми з обмеженими можливостями, тощо.
Відбудова і трансформація країни після війни потребуватиме величезних сум
міжнародної технічної допомоги і, відповідно участі організацій, що її надаватимуть. Для
того, щоби ефективно оперувати наданими коштами і залучати додаткові необхідна
когорта кваліфікованих проєктних менеджерів з навичками фандрайзингу,
бюджетування, моніторингу, аналітики, звітування, адвокації, тощо. Спеціалісти з
відповідними навичками і якостями матимуть достатньо роботи як у громадському
секторі, роль якого залишатиметься вагомою, так і офісах підтримки реформ при
державних структурах, або й у бізнес-об’єднаннях.
Інерційний сценарій
У цьому варіанті(ах) владними елітами і власниками капіталів ставка буде зроблена на
відбудову і косметичну модернізацію старої індустріальної економіки. Прикладом є
рішення щодо відбудови зруйнованої росіянами Каховської ГЕС. Рішення робиться із
припущення, що маневровими потужностями в національній електромережі як і раніше
будуть гідро і теплоелектростанції; У Запорізькій і Херсонаській областях відновиться
вирощування вже звичних для цього регіону культур (зернових, бахчових, а також низки
овочів) за допомогою систем іригації, вода до яких постачатиметься відкритими
каналами. У такому випадку основними індустріями залишатимуться агро (без глибокої
модернізації), енергетика (атомна, гідро і тепло), будівництво. У випадку обмеженого
притоку іноземних інвестицій оновлення парку техніки і устаткування для згаданих
індустрій відбуватиметься повільно, як і їх цифровізація. Затребуванішими стануть

21. 21
спеціалісти, які ремонтуватимуть техніку: автослюсарі, зварювальники, електрики,
майстри з електроніки тощо.
Висока імовірність, що зросте сірий імпорт, отже попит у посередниках, юристах з
навичками використовувати прогалини у законодавстві, буде високий. Загалом,
з’явиться більше роботи для авантюрних людей, спроможних організувати і
контролювати схеми і структури.
Оптимістичний сценарій
За оптимістичного сценарію економіка України трансформується із індустріальної в
постіндустріальну з більшою долею креативних індустрій високотехнологічного
виробництва переважання сервісів, збільшиться частка експортної продукції. Виходячи
із даних і розуміння ситуації які є у нашому розпорядженні на сьогодні можна зробити
кілька припущень.
Сферами, які найдинамічніше розвиватимуться будуть: високотехнологічне
агровиробництво і фудтех, кібербезпека, продуктова ІТ, military-tech, освіта із
супутньою ed-tech індустрією, медицина і медтехніка (med-tech), біотехнології і
біоінженерія, громадський сектор, архітектура і будівництво.
Високотехнологічне агровиробництво і фудтех. Тут будуть потрібні фахівці, які
управлятимуть технікою і автоматизованими комплексами, як-от: автопілотовані
комбайни, дрони для контролю за посівами і плантаціями, оператори смарт-ферм.
Традиційно для сільського господарства в Україні професія агронома також
розвиватиметься і змінюватиметься. Сучасний агроном буде користуватися цілим
набором інструментів для визначення життєво важливих параметрів рослин і ґрунту. З
огляду на зміни клімату агропідприємствам знадобляться кліматологи, а також
співпраця з геофізичними лабораторіями. Цілком можна припустити появу приватних
структур які будуть надавати послуги з кліматичного консалтингу.
Для агрокомпаній, що нарощуватимуть темпи виробництва і експорт, будуть потрібні
висококваліфіковані проєктні менеджери, спеціалісти зовнішньоекономічної діяльності
і міжнародної торгівлі, маркетологи та комунікаційники зі знання культурних
особливостей ринків різних країн і регіонів. Зросте вага управлінців С-рівня із навичками
системного мислення стратегічного управління і масштабування бізнесу.
Автоматизація і цифровізація виробництва продуктів базуватиметься на управлінні
даними, відповідно зросте запит на data-інженерів, аналітиків тощо. Звісно малі
господарства навряд чи зможуть собі дозволити мати таких спеціалістів в штаті.
Відповідно розвиватимуться аутсорс структури, що обслуговуватимуть регіональні
кластери або пул невеликих фермерських господарств. Однозначно потреба в
спеціалістах великих даних з фокусом на агро і фудтех відчутно зростатиме.
Світова тенденція свідчить про те що провідні агрохолдинги і виробники
обладнання активно інвестують в R&D. Наприклад, в Україні також є низка компаній,
які вже сьогодні утримують комактні R&D підрозділи. В майбутньому їхня вага звісно
зростатиме і будуть потрібні відповідні спеціалісти з генетики, молекулярної біології,
хімії, синтетичної біології, новітніх матеріалів тощо.

22. 22
Медицина і медичні технології. Величезна кількість людей, які мають порушення
опорно-рухового апарату внаслідок травм і поранень, вже тепер вимагає протезів,
імплантів, обладнання для терапії і реабілітації. Залежність від іноземних зразків
створює затримки з постачанням, черги, зловживання. Налагодження відповідного
виробництва в Україні не лише покриє потреби постраждалих, але й у перспективі
створить потужний сектор економіки з експортним потенціалом. Його зародки і контури
є вже тепер: стартапи, що займаються біонічними протезами, польові хірургічні
комплекси тощо. За умови надходження інвестицій і створення інфраструктурних умов
для розгортання виробництва, тисячі високваліфікованих спеціалістів отримають роботу,
можливість фахового зростання і масштабування.
Біотехнології і біоінженерія – міждисциплінарна сфера досліджень і практичної
розробки методів і технологій для отримання бажаних організмів та корисних речовин.
На сьогодні активно застосовуються у медицині, агровиробництві, харчових технологіях
(food-tech), екології, енергетиці.
Дослідження показали, що, Україна посідає 46-те місце (з-поміж 156 країн) за кількістю
публікацій з біохімії, випереджаючи країн-сусідів. Низка фармкомпаній та підприємств
сфери харчових технологій мають власні R&D підрозділи, що дозволяє їм виробляти
конкурентоздатний інноваційний продукт. У дослідженні також звертається увага на те,
що найбільші фармацевтичні компанії в Україні демонструють середнє річне зростання
у 2016-2020 роках понад 10%, що є високим за світовими мірками показником загалом і
для розвитку біотехнологій зокрема.
Приватна медицина створює додатковий попит на біотехнології. Адже за останні 10
років ринок приватної медицини зріс у 2,3 рази в грошовому (доларовому) вимірі, і
прогнозується, що це зростання триватиме. Велика кількість населення України та
концентрація медичних закладів у державному секторі могли б стати позитивними
факторами для керованого розвитку сфери біотехнологій (за прикладом NHS
Великобританії).
Після завершення бойових дій величезною ареною застосування біотехнологій стане
відновлення ґрунтів і цілих екосистем, забруднених вибуховими речовинами і паливно-
мастильними матеріалами.
ІТ сектор за оптимістичного сценарію активно розвиватиметься не лише в аутсорс
форматі aле й у продуктовому сегменті. За даними Асоціація IT Ukraine українська ІТ-
індустрія налічує близько 2300 компаній, з яких 72% мають ІТ-продукти.
Зросте конкуренція. На ринку особливо цінуватимуться full-stack програмісти. Буде
потрібно значно більше, ніж досі спеціалістів з UI/UX дизайну, бізнес-аналітики (BI), Data-
science.
Використання Штучного інтелекту стане невід'ємним атрибутом кожного цифрового
продукту, відповідно зростатиме потреба у спеціалістах з машинного навчання інтернету
речей, архітектур нейромереж.
Конкурентноздатність у цьому секторі передусім тримається на людях і взаємодії між
ними, відповідно висококласні спеціалісти з talent-менеджментом організації роботи
команд тощо зростуть в ціні.

23. 23
Мілітарітех також розвиватиметься значною мірою завдяки інтеграції цифрових рішень,
залученню відповідних спеціалістів і науковців. Найдинамічніше «злітатимуть» компанії
з виробництва БПЛА, легкої бронетехніки виробництва боєприпасів а також
підприємства, які зможуть підтримувати виробництво вітчизняних ракет. Це
вимагатиме цілого пулу спеціалістів від авіоніки і реактивних двигунів до
матеріалознавства і оптики. Крім того military-tech - це передусім екосистемне рішення,
отже з'являється ніша для кластерних менеджерів, спеціалістів, які налагоджуватимуть
зв'язок між різними секторами і підприємствами, аналітиків тощо. Також будуть потрібні
спеціалісти з GR, профільні юристи і.т.ін.
За варіанту завершення війни на українських умовах, провідні українські офіцери і
сержанти стануть військовими інструкторами світового класу і надаватимуть послуги
збройним силам цілої низки країн.
Стисло про відмінність military-tech від звичного формату ОПК/ВПК:
— "Military-tech" — це відносно новий термін, що вказує передусім на наявність
високих технологій. Новітні управлінські моделі організації виробництва ще одна
суттєва риса мілтеху.
ВПК/ОПК: це зазвичай вертикально-інтегрована структура взаємозв'язаних
підприємств. У випадку країн колишнього СРСР - державних, які займаються
розробкою, виробництвом та поставкою військового устаткування, зброї та інших
товарів і послуг для армії та інших силових відомств. Таку модель успадкував
Укроборонпром і виявився хай і не провальним, але далеким від максимальної
ефективності рішенням.
— Military-tech будується розподілено і часто виявляється гнучкішим та
динамічнішим Він може включати все від розробки дронів та кіберзброї до
штучного інтелекту і передових систем зв'язку. На етапі зрілості може включати
як великі корпорації, так і стартапи, дослідницькі лабораторії, університети та інші
організації, що працюють над новітніми технологіями.
ВПК/ОПК: асоціюється з досвідченими інженерами, які добре розбираються у
механіці та електроніці, але рідше дають раду з усім, що за межами. Вони
переважно є вузько спеціалізованими, схильними покладатися на досвід і трохи
недовірливі та скептичні до уяви, експериментів і всілякої публічності.
Втім, і одне, й інше варто поєднувати, особливо в Україні під час повномасштабної війни.
У підсумку конкурентною перевагою буде симбіоз швидкого прототипування та
масштабування із серійним виробництвом, яке, звісно за визначенням повільніше, але
створює необхідні запаси і має в бекенді потужну інфраструктуру.
Для цього необхідно формувати екосистему, в якій гравці Military-tech будуть на
паритетних засадах працювати із підприємствами колишнього Укроборонпрому”.
Ed-tech і освіта
EdTech — це використання технологій для освіти. Цей сектор стрімко розвивається і
кластерізується. Вже можна виділити такі сегменти: масові онлайн-курси, вивчення мов,
мультимедійні рішення для шкільної освіти і онлайн-школи, LMS (системи управління
навчанням), платформи-агрегатори. У 2021 році обсяг світового ринку EdTech
оцінювався в 115 млрд дол. США і, як очікується, зростатиме на 26,32% протягом