Український інститут майбутнього презентує прогноз економіки України на 2023-2024 роки.

2. ЗМІСТ
1. ТОП-7 тенденцій у світовій економіці ................................................................................3
2. ТОП-5 очікуваних подій у світі 2023-2024.........................................................................10
3. ТОП-7 тенденцій в економіці України ..............................................................................13
4. Сценарії розвитку економіки України 2023-2024............................................................20
5. Макроекономічні показники України 2023-2024............................................................24

3. 1. ТОП-7 тенденцій у світовій економіці
1. Інфляція сповільнюється, але відсоткові ставки залишаються високими.
Динаміка інфляції у країнах світу, щомісячно р/р
Джерело: Trading economics
У 2022 році світ переживав інфляційний сплеск – 43% країн у 2022 мали інфляцію
більше 10%. В Україні вона становила 26,6% (грудень 2022 до грудня 2021), що
було обумовлено до всього іншого чинниками війни: зупинкою виробництв та
стисненням пропозиції окремих товарів, порушенням ланцюгів постачань тощо.
Зростання цін змусило центральні банки перейти до посилення монетарної
політики – підвищення ключових відсоткових ставок.
З початку 2022 року ФРС США підвищила процентні ставки на 5 в.п (з 0,25% до
5,25%). За той же період ЄЦБ підвищив ставки на 3,75 в.п. (з -0,5% до 3,25%).
В 2023 році ми спостерігаємо сповільнення інфляції, однак регулятори не
поспішають послаблювати грошово-кредитну політику, ймовірно, побоюючись
повторення ситуації 70-х років:
▪ Очікується зростання ставки ЄЦБ до 4% до кінця 2023 та зниження до 3% у
2024-2025 роках.
▪ Ставка ФРС, за прогнозами, зросте до 5,25-5,5% в липні 2023 та почне
знижуватись з кінця 2023, досягнувши 4-4,25% в кінці 2024.
Прогноз відсоткових ставок ФРС, ЄЦБ та Банку Англії
Джерело: Investing.com, European Central Bank, Bank of England, Capital.com
0
2
4
6
8
10
12
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
2021 2022 2023
Німеччина
ЄС
США
ВБ
Китай
-1%
0%
1%
2%
3%
4%
5%
6%
7%
січ.21
лют.21
бер.21
кві.21
тра.21
чер.21
лип.21
сер.21
вер.21
жов.21
лис.21
гру.21
січ.22
лют.22
бер.22
кві.22
тра.22
чер.22
лип.22
сер.22
вер.22
жов.22
лис.22
гру.22
січ.23
лют.23
бер.23
кві.23
тра.23
чер.23
лип.23
сер.23
вер.23
жов.23
лис.23
гру.23
січ.24
лют.24
бер.24
кві.24
тра.24
чер.24
лип.24
сер.24
вер.24
жов.24
лис.24
гру.24
ФРС
Банк Англії
ЄЦБ

4. 2. Розвинені країни точково входять до керованої рецесії.
Рецесія – скорочення економіки впродовж двох і більше кварталів поспіль.
У світі накопичено велику кількість дисбалансів, включаючи
зовнішньоторговельні дисбаланси, борги, бульбашки на фінансових ринках, у т.ч.
на ринку криптовалют тощо. Але поки все виглядає так, начебто урядам країн
вдається м'яко посадити свої економіки в помірну, так звану керовану рецесію.
І хоча підвищення відсоткових ставок вже призвело до окремих банкрутств у
банківській сфері США та Європи, ми не очікуємо масштабної кризи цього року,
скоріше за все це будуть відносно короткострокові рецесії окремих розвинених
країн:
▪ Німеччина – вже увійшла в рецесію в I-му кв. 2023
▪ Єврозона – також увійшла в рецесію в I-му кв. 2023
▪ США – входили у рецесію протягом 2022 року, але рік завершили
зростанням ВВП. При цьому інфляція у 2022 році сягала 9%, що є піком з
70-х років. Тобто США переживали стагфляцію – одночасну інфляцію та
спад економіки. За прогнозами The Conference Board, американська
економіка знову увійде в рецесію у IV-му кв. 2023 року.
▪ Економіка Великої Британії, за прогнозами Goldman Sachs, скоротиться на
1,2% за підсумками 2023 року.
Політика збільшення видатків на оборону може допомогти розвиненим країнам
подолати скорочення чи сповільнення економік за рахунок зростанням
виробництва ВПК.
МВФ прогнозує зростання світової економіки у 2023 та 2024 роках на 2,8% та 3%
відповідно.
3. Світові ціни на сировину помірно знижуються.
Сировинні індекси IMF та WB
Джерело: IMF, World Bank
70
90
110
130
150
170
190
210
230
250
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
2023Е
2024E
2021 2022 2023
All Primary Commodities (IMF) Commodity Price Index (WB)

5. Ціни на сировинних ринках з середини 2022 року перебувають в знижувальному
тренді.
Ціни на залізорудну сировину «відскочили», але після зростання в листопаді
2022-березні 2023 знову знижуються. Це головним чином пов’язано з
внутрішніми економічними проблемами та зниженням попиту в Китаї. В 2022
році китайська економіка показала найнижчі темпи зростання з 1976 року – 3%
(якщо не враховувати сповільнення до 2,2% у 2020 році через початок пандемії),
сфера нерухомості відновлюється слабо та не сприяє зростанню попиту на
метали.
За прогнозом EIA, середня ціна на нафту марки Brent складе 79 дол./бар. в 2023
р. та 74 дол./бар. в 2024. В 2022 році середньорічна ціна становила 101 дол./бар.
Ціна на природний газ в Європі, за прогнозом Світового Банку, знизиться з 40
дол./mmbtu в 2022 до 19 дол./mmbtu в 2023 та до 17 дол./mmbtu в 2024.
Прогноз цін на залізну руду варіюється від 90 до 100 дол./т до кінця 2023 року
(118 дол./т на початку 2023).
Ціни на пшеницю та кукурудзу також перебувають у знижувальному тренді.
Ми очікуємо зниження попиту на сировину з боку найбільших економік світу
внаслідок помірної рецесії, що призведе до зниження цін. Це позитивно вплине
на українських імпортерів, знизить витрати на закупівлю енергоресурсів, але
матиме негативні наслідки для експортерів, зокрема агропродукції, які і так
страждають від логістичних проблем, дорогих добрив, зниження врожайності.
4. Європа зацікавлена в швидкому завершенні війни в Україні.
Європа стикається з негативними наслідками військового вторгнення Росії в
Україну: енергетична криза, що призвела до зростання цін на енергоресурси,
прискорення інфляції, порушення ланцюгів постачань через санкції проти РФ,
втрата російського ринку європейськими компаніями.
Для боротьби з інфляцією ЄЦБ був змушений піднімати відсоткову ставку (з -0,5%
у липні 2022 до 3,25% у травні 2023), що призводить до зменшення економічної
активності, сповільнення економічного зростання.
З іншого боку велика кількість українських біженців в Європі потребує соціальних
виплат (5,1 млн зареєстрованих під тимчасовим захистом), житла (в деяких
країнах виникають кризи на ринку нерухомості через дефіцит житла), що
викликає невдоволення місцевого населення та приводить до соціального
напруження.
Чим довше триває війна в Україні, тим більше витрат несе Європа зараз і тим
більше ресурсів буде необхідно для відновлення України після війни. Це вже
сформувало певну втому від війни та бажання закінчити її якнайшвидше.

6. 5. Холодна війна між США та Китаєм триває.
Історики-економісти виділяють щонайменше 6 типів війн: торговельно-
економічні, технологічні, геополітичні, війни капіталів, культурні війни, збройні
конфлікти. У поняття холодної війни ми вкладаємо прояв всіх типів війн, мабуть,
за винятком безпосередньо збройного зіткнення США та Китаю, що, однак, не
виключає локальних війн на територіях інших країн.
Торгова війна між США та Китаєм триває з 2018 року, коли США почали
встановлювати високі тарифи на китайську продукцію, зокрема на метали,
товари, що містять високотехнологічні елементи.
Джерело: World Bank
Не виключено, що США намагатимуться обмежити доступ Китаю до критично
значимих імпортних товарів, а Китай у свою чергу – обмежувати або навіть
забороняти торгівлю на своїй території американським компаніям.
Сьогодні окрім прямих тарифів на торгівлю США намагаються ослабити
технологічний потенціал Китаю. Так, США ввели обмеження щодо 28 китайських
технологічних компаній, закривши їм доступ до напівпровідникових мікросхем,
вироблених за американськими технологіями. Під тиском США Південна Корея
знижує торгівлю напівпровідниками з Китаєм та, можливо, інвестуватиме у
виробництво в США. Так само і тайванська компанія TSMC, що виробляє 90%
високотехнологічних мікрочіпів, через обмеження з боку США втрачає контракти
(2 заводи компанії знаходяться в Китаї) та будує завод в США. Водночас
очікується, що США не заборонятимуть компаніям з Південної Кореї та Тайваню
виробляти в Китаї застарілі моделі чипів.
В США розглядають рішення, які послаблять можливості Китаю в розвитку
штучного інтелекту: заборона на постачання чипів для ШІ до Китаю та ряду інших
країн без отримання спеціальної ліцензії, обмеження оренди хмарних сервісів

7. китайськими компаніями, які займаються штучним інтелектом та обходили
заборони щодо постачання чипів.
Таким чином США з одного боку розвиває власне виробництво
високотехнологічної продукції (мікрочіпів, напівпровідників), з іншого боку
послаблює Китай.
Поки Китай не зацікавлений в нарощенні напруження з США, оскільки наразі
технологічно відстає і залежить від технологій, що імпортує з США та інших країн,
на які можуть впливати США.
Китай також прагне збільшити частку юаня у світовій торгівлі, потоках капіталу та
резервах, і, на наш погляд, має амбіції зробити юань світовою резервною
валютою для того, щоб забезпечити собі всі економічні переваги емітента такої
валюти, подібно до того, як в останні десятиліття це робили США.
Звичайно, поки частка долара США в резервах центральних банків становить
майже 60%, а китайського юаня знаходиться на рівні нижче 3%, це виглядає
фантастикою, проте найближчими роками Китай всіма силами прагнутиме
послабити роль долара у світовій економіці.
Джерело: IMF
Протистояння США та Китаю відбувається і в політичній площині та проявляється
у боротьбі за сфери впливу. Наприклад, Китай намагається включитись в питання
урегулювання російсько-української війни та запропонував свій «Мирний план»,
розширює вплив в африканських країнах. Для КНР важливо контролювати ті
країни, де проходять ключові шляхи постачання Китаю (переважно це країни, які
беруть участь в ініціативі «Один пояс, один шлях»). У найближчий рік-два буде
цікаво спостерігати за альянсом країн, які будуть консолідуватися навколо Китаю
і так чи інакше асоціюватимуть себе з ним.

8. Що стосується Тайваню, ми вважаємо, що ризики військового конфлікту, як і
раніше, зберігаються і досить високі, проте не наважуємось говорити про якісь
конкретні терміни. Втім, це стосується й інших «гарячих» конфліктів у Східно-
Китайському та Південно-Китайському морях, Індії, В'єтнамі.
Ризики глобальної війни у перспективі 5-10 років, на нашу думку, також
залишаються високими.
6. Посилюється горизонтальна інтеграція «незахідного світу», який протистоїть
країнам Заходу.
Окремі країни, що розвиваються, об'єднуються в різні форми «анти західництва»
і вимагають все більше ролі та функцій, інтегруючись між собою через
економічну, технологічну кооперацію, використання певної валюти замість
долара США тощо. Китай братиме участь у таких об'єднаннях та створюватиме
альтернативну конструкцію на противагу колективному західному світу через
економічну, торгову співпрацю.
Поки такі країни намагаються об'єднатися на основі існуючих конструкцій: БРІКС,
ШОС, ЄАЕС, ОДКБ. Наразі обговорюється запуск єдиної валюти країн БРІКС. Є
амбіція змінити світовий порядок, що ґрунтується на правилах, які сформувалися
після завершення Другої світової війни.

9. 7. Посилюється боротьба за Африку
Наразі у світі йде боротьба за ресурси африканських країн. Поступово
відбувається суб'єктивізація Африки з можливістю у довгостроковій перспективі
стати сильним блоком у міжнародних відносинах.
Основна боротьба за континент довгий час була зосереджена між США та Китаєм.
Обидві країни інвестували до країн Африки близько 50 млрд дол.
З 2022 року у боротьбі за Африку активізувалася Росія. Міністр закордонних справ
РФ Лавров за останні півтора роки відвідав 15 африканських країн. Практично у
кожній із цих країн є запаси мінералів, необхідні для виробництва у
високотехнологічних галузях промисловості - титан, уран, вольфрам.
Високий інтерес наразі представляють країни африканського континенту, у яких
є запаси корисних копалин, необхідні для енергетичного переходу.
Ресурси в країнах Африки, що необхідні для енергетичного переходу та для
виробництва у високотехнологічних галузях промисловості: частка у світовому
виробництві, 2022
Джерело: USGS, World nuclear association
Конкурентна боротьба за ресурси Африки в найближчі 1-2 роки буде тільки
посилюватися, тоді як Україна поки що навіть не вступила до неї.

10. 2. ТОП-5 очікуваних подій у світі 2023-2024
1. Локальні війни.
Ризики війн завжди вищі, коли світ проходить періоди пертурбацій,
нестабільності, хаосу. Макроекономічні шоки, періоди економічних депресій,
світових фінансових та боргових криз часто передують революціям,
переворотам, які перетікають у збройні конфлікти та війни. Сьогодні світова
економіка як раз проходить через низку системних криз, які описують як кризу
капіталізму, кризу світової валютної системи, кризу демократії, що збільшує
ризики війн по всьому світу.
Окремо варто спостерігати за можливими проксі-війнами1
у контексті
геополітичного протистояння США та Китаю. Основною точкою напруженості у
відносинах Вашингтону та Пекіна залишається Тайвань. У країні виробляється
90% світового випуску високотехнологічних чіпів, від яких, зокрема, залежать
США. У січні 2024 року на Тайвані відбудуться президентські вибори. Залежно від
того, хто переможе – лідер прокитайських сил чи проамериканських – можливі
абсолютно різні сценарії розвитку подій.
2. Президентські вибори в США.
Восени 2024 року відбудуться президентські вибори в США, і це впливатиме на
попередні процеси в країні та світі.
Безумовно, Байден не зацікавлений в рецесії американської економіки, оскільки
це покаже неефективність його роботи та, з великою долею ймовірності,
зумовить його поразку. Тому зі свого боку він робитиме все, щоб не допустити
економічну кризу.
Результати виборів в США можуть суттєво вплинути на терміни закінчення війни
в Україні, адже Штати – головний союзник України.
3. Світова фінансова криза.
Це подія, навколо якої відбуваються найгарячіші дискусії – чи буде в найближчі
рік-півтора у світі масштабна криза, подібна до тієї, яку ми спостерігали в 2008-
2009 рр., чи ні.
Відсоткові ставки по всьому світу залишалися безпрецедентно низькими занадто
довгий час, посилення монетарної політики, що почалося в 2022 році, безумовно,
створює ризики для економік.
Ситуація у світі залишається складною та невизначеною:
▪ центробанки буквально балансують між стримуванням інфляції та
недопущенням скочування економік у жорстку рецесію;
1 Проксі-війна (також опосередкована війна, війна за дорученням, війна чужими руками) — міжнародний конфлікт між двома
країнами, які намагаються досягти своїх власних цілей за допомогою військових дій, що відбуваються на території та з
використанням ресурсів третьої країни, під прикриттям вирішення внутрішнього конфлікту в цій третій країні.

11. ▪ уряди, хоч і продовжують підтримувати свої економіки фіскальними
методами, вони все ж таки зв’язані дефіцитами бюджетів, які
залишаються високими по всьому світу ще з часів COVID-19;
▪ нагромаджені борги створюють загрозу дефолтів.
За оцінками МВФ, 60% країн з низьким рівнем доходів та 25% країн, що
розвиваються, мають високі ризики боргових проблем. За іншими оцінками,
щонайменше 61 країна знаходиться під загрозою дефолту за своїми суверенними
запозиченнями, їм може знадобитись списання до 520 млрд дол.
П'ять банків зазнали краху навесні цього року, включаючи гучні Silicon Valley Bank
і First Republic Bank, що багато в чому стало наслідком підвищення процентних
ставок і не дуже якісного управління банками. Однак поки що це виглядає як
локальні проблеми несистемних регіональних банків, а не як початок глобальної
фінансової кризи.
Ризики масштабної фінансової та економічної кризи дійсно є з огляду на те, що
підвищення ставок може призвести до складнощів рефінансування компаніями
та країнами своїх старих боргів.
І тим не менше ми схиляємося до того, що цього разу регуляторам та урядам
країн вдасться взяти ситуацію під контроль, провести «м'які посадки» своїх
економік, відсунувши системну кризу ще на ряд років.
4. Посилення санкцій проти РФ та країн, що допомагають їй обходити санкції.
Незважаючи на всі введені санкції проти РФ, їй досить успішно вдається обходити
значну частину з них. Зокрема це стосується експорту нафти по ціні, вищій за
встановленийліміт в 60 дол./бар., паралельного імпорту, імпорту товарів для ВПК
через інші пов’язані компанії (зокрема через Китай, Казахстан).
Санкції проти РФ постійно розширюються. Наприклад, США у травні ввели
обмеження на експорт для компаній, пов’язаних з ВПК РФ, що знаходяться в РФ,
Вірменії, Білорусі, Киргизстані. В червні ЄС ухвалили 11 пакет санкцій, який
переважно стосується боротьби з обходом санкцій Росією через треті країни.
Ми очікуємо подальше посилення санкцій і введення більш радикальних
заборон, таких як введення вторинних санкцій проти країн, що допомагають РФ
в паралельному імпорті та/або експорті нафти і нафтопродуктів вище цінової
стелі.
Поки що незрозуміло, якою буде стратегія Заходу щодо санкцій у разі
завершення війни, які з них будуть скасовані, які ні. Але загалом зрозуміло, що
стратегія полягає в тому, щоб серйозно послабити Росію у довгостроковій
перспективі та зробити її технологічно відсталою країною, яка більше не зможе
фінансувати витрати на ВПК та війни.

12. 5. Внутрішня криза в РФ.
Ключові процеси в РФ зараз:
▪ Зростання радикальних настроїв серед населення на фоні війни (може
спричинити виникнення маргінальних чи політичних груп, які
критикуватимуть російську владу).
▪ Процес переділу сфери впливів між «вежами Кремля».
▪ Щодо кадрової політики – зачищення поля губернаторів, у тому числі від
залишків «самостійних» фігур.
▪ Криза ідеології «російського світу» як етнічного стержня.
Виходячи з цього, ми маємо кілька сценаріїв, які можуть розвиватися в 2024 році:
1) Путін при владі, війна триває. Технократи монополізують регіональну
політику, посилюють вплив на уряд (з можливою його зміною) та стають
однією з ключових груп. Це створює напруженість із силовиками, але не
критичну. Можливе посилення політики РФ щодо пошуку можливостей
«заморозки» війни, що чинитиме додатковий тиск на Україну.
2) Росія змушена розпочати переговорний процес на фоні поразок на фронті
(але не розгрому). Путін при владі, але комунікаторами із Заходом є
технократи та група Газпрому. Можливі компроміси щодо санкцій за умови
поступового відходу Путіна від справ. В Україні процес «переговорів без
остаточної перемоги» викликає напруженість у суспільстві. Оновлені
російські еліти грають на інформаційному та через партнерів на
економічному полі нашої країни.
3) Росія не має успіхів на фронті. Путін покидає владу. Посилюється вплив
військових та технократів. РФ декларує раціональну політику оновлення
країни. На цьому фоні військова підтримка України різко зменшується.
Кошти виділяються на відновлення, але із повторенням умов 2018-2021
років. 2023-24 роки – період «зализування ран», після чого РФ спробує
трансформуватися в більш успішну, раціональну, але все ж таки імперію. А
це означає повторення війни у перспективі 10 років або активне втручання
Кремля в українську політику.
4) Розгром РФ (поразка, яка очевидна для суспільства РФ). Реальна загроза
повалення Путіна вже у 2024 році. Російські еліти ведуть боротьбу за владу.
РФ на 3-5 років занурюється у вирішення внутрішніх проблем, ресурсів для
впливу на інші країни немає. Україна отримує можливість зайнятися
трансформацією (відновлення як було = самогубство держави) і може
зіграти на відтягування залежних від РФ держав. Якщо цей шанс
провалений, до 2032-33 РФ, розібравшись у своїх проблемах, згадує про
Україну, що несе нову загрозу існуванню держави.

13. 3. ТОП-7 тенденцій в економіці України
1. Інфляція, що згасає
Інфляція, яка у 2022 році досягла 26,6%, поступово йде на спад, і це відповідає
загальносвітовому тренду. НБУ переглянув свій прогноз на кінець 2023 року до
14,8% із січневих 18,7%. Ми також очікуємо на зниження ІСЦ – до 13-13,5%
(грудень 2023 до грудня 2022).
Інфляція в Україні, до відповідного
місяця минулого року
Інфляція в Україні, до грудня минулого
року
Джерело: НБУ
У цьому контексті надмірно жорстка монетарна політика НБУ виглядає
недоцільно і виступає фактором, що обмежує ділову активність у країні і
відповідно економічне зростання.
2. Наростаючий торговий дисбаланс та ризики девальвації
Динаміка торгового балансу та курсу гривні
Джерело: НБУ
-5%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
Січ
Кві
Лип
Жов
Січ
Кві
Лип
Жов
Січ
Кві
Лип
Жов
Січ
Кві
2020 2021 2022 2023
-5%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
2020 2021 2022 2023
10
15
20
25
30
35
40
-12
-10
-8
-6
-4
-2
0
2
4
6
8
10
12
І
кв.
20
ІІ
кв.
20
ІІІ
кв.
20
ІV
кв.
20
І
кв.
21
ІІ
кв.
21
ІІІ
кв.
21
IV
кв.
21
І
кв.
22
ІІ
кв.
22
ІІІ
кв.
22
IV
кв.
22
І
кв.
23
Баланс товарів і послуг Курс гривні
млрд дол. грн/дол.

14. Високий зовнішньоторговельний дефіцит формує передумови девальвації
гривні. Поки що Платіжний баланс вдається балансувати за рахунок зовнішньої
допомоги Заходу, тому курс залишається стабільним. Щойно ситуація з
допомогою зміниться, ймовірність ослаблення гривні різко збільшиться.
3. Демографічна криза.
Джерело: Інститут демографії ім. Птухи, ООН, НБУ, оцінки Ukrainian Institute for the Future
Станом на травень 2023 року постійне населення України, за нашими оцінками,
становить 29 млн осіб.
8,6 млн українців не повернулися в Україну з 24.02.2022, з них 3-5 млн можуть
залишитися за кордоном. У Польщі перебуває близько 2 млн українських
біженців і, за даними опитування, 45% з них не планують повертатися в Україну,
а решта 55%, що залишилися, планують повернутися після перемоги.
Після відкриття кордонів для чоловіків, з високою ймовірністю, економіка
втратить ще кілька мільйонів людей.
Люди з точки зору економіки – це:
a) споживчий попит, на який насамперед орієнтується бізнес при ухваленні
рішень про розвиток, інвестиції або навпаки закриття, релокацію;
b) фактор виробництва. Це означає, що як тільки Україна увійде до фази
зростання, то на ринку буде дефіцит трудових ресурсів. Тобто ВВП 250-300
млрд дол. створювати просто не буде кому. Або для цього буде потрібно
стрімке зростання продуктивності праці, що може забезпечити
автоматизація та роботизація. Однак для цього потрібний час і значні суми
інвестицій у фізичний та людський капітал, які теж поки що відсутні.
Другий важливий момент – це структура населення:
▪ На 12 млн економічно активних громадян (трудових ресурсів) припадає 17
млн осіб економічно неактивних, включаючи пенсіонерів, дітей, інвалідів та
ін. Зайнятих в Україні сьогодні близько 9,1-9,5 млн осіб, з них 2-3 млн
оціночно - бюджетники. Залишається близько 6-7 млн осіб. По суті, це

15. «упряжка», яка везе на собі інших – 22-23 млн осіб, у т.ч. пенсіонерів, дітей,
учнів, безробітних, утриманців, тих самих працівників бюджетної сфери
тощо.
▪ Населення України старіє, народжуваність падає. При збереженні динаміки
в перспективі кількох років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж
працюючих. Існують оцінки, згідно з якими коефіцієнт фертильності вже
впав нижче 1. Коли коефіцієнт народжуваності країни падає і залишається
нижчим за поріг відтворення – 2,1, то чисельність її населення скорочується.
Якщо нічого не робити, у горизонті 1-3 років економіку чекає дефіцит трудових
ресурсів, зростання зарплат і відповідно витрат бізнесу, фіскальні розриви
Пенсійного фонду та зростання податкового навантаження на працюючих. Якщо
ми говоримо про перспективу 5-10 років, то постає питання про збереження
позитивних темпів зростання економіки та виживання нації в принципі.
4. Налаштування бізнесу на міграцію до Європи
Відповідно до фокус-груп, які проводить Український інститут майбутнього,
частина бізнесу налаштована на еміграцію до європейських та інших країн світу.
За даними опитування Gradus у червні 2023 року, вже 30% бізнесу провели або
планують провести релокацію за кордон, ще 4% відкрили там новий бізнес, з
релокованого бізнесу третина частково чи повністю обрали інші країни.
Сусідні країни пропонують комфортнішу юрисдикцію, кращі фіскальні умови,
доступ до капіталу, і головне – безпеку та передбачувані умови ведення бізнесу.
Згідно з опитуванням Gradus, у 2022 році Польща була лідером при виборі країни
для релокації. За даними Польського інституту економіки, у 2022 році українці в
Польщі зареєстрували близько 20 тис. нових підприємств. З них 2/3 планують
залишитись на польському ринку незалежно від результатів війни.
Це «червоний прапор» для українського уряду, який сигналізує про те, що якщо у
найкоротші терміни не змінити підходи та вектор економічної політики, з України
релокується вагома частина бізнесу.
Із втратою бізнесу українська економіка втрачає робочі місця, інвестиції, додану
вартість та доходи Бюджету, а головне – перспективи.
Цей тренд переважно стосується малого та середнього бізнесу, а МСБ — це той
самий відомий середній клас, який виступає рушійною силою економіки. Більше
того, МСБ є базою волонтерства в Україні, більшість представників якого – це
люди з активною громадянською позицією.
5. Збільшення частки держави, стиснення приватного сектора
Споживання держсектора у 2022 році зросло на 18% у реальному вираженні. У
той час як витрати домогосподарств (приватне споживання) скоротилися на
26,7%.
Частка держвитрат у ВВП (як компонент ВВП) у 2022 році зросла до 38%, що стало
рекордним. 2023 року ми очікуємо деяке скорочення частки за рахунок

16. відновлення приватного споживання, проте частка держави, як і раніше,
залишається рекордно високою.
Витрати консолідованого Бюджету у 2022 році склали 66,4% ВВП, а на 2023
оцінюються на рівні 68,7% ВВП.
Дефіцит Бюджету у 2022 році становив 16% ВВП (без урахування грантів – 26%), у
2023 році ми очікуємо на рівні 17%.
Водночас важливо зазначити, що виживання бізнесу під час війни відбувається
не завдяки державній підтримці, а всупереч її відсутності.
Витрати консолідованого Бюджету України, % ВВП
Джерело: Мінфін, оцінки Ukrainian Institute for the Future
З хорошого – зростання держ. витрат на безпеку та оборону, виплати військовим
та соціальний захист виконують функцію автоматичного стабілізатора і
стримують економіку від більш глибокого падіння, заміщуючи в моменті
приватний попит, що випадає.
Однак з погляду перспективи кількох років збільшення частки і ролі держави –
це, м'яко кажучи, насторожуюча ознака.
По-перше, формується довгостроковий тренд, коли бізнес стає менш
прибутковим, ніж державна посада. Це створює підґрунтя для збільшення і так
високого рівня корупції, має негативні наслідки у вигляді міграції та стагнації
економіки.
По-друге, коли гроші розподіляються через державу, ефект, як правило, набагато
нижчий, ніж коли гроші залишаються у приватного бізнесу і він сам вирішує, як
ними розпоряджатися. Кейс із «Великим будівництвом» добре показав
неефективність такого роду держпрограм – мультиплікатор інвестицій, за
словами екс-міністра економіки, виявився нижчим за 1. При тому, що традиційно
в інших країнах ефект мультиплікатора від реалізації інфраструктурних проектів
становить 2-3, тобто 1 дол., вкладений у проект, дає 2-3 дол. приросту ВВП.
По-третє, це призводить до переходу економіки «в тінь».
Поки ми отримуємо гроші у вигляді допомоги від коаліції країн Заходу, дефіцит
бюджету не є такою критичною проблемою. Коли війна закінчиться або зовнішня
допомога припиниться з якихось інших причин, наприклад, у зв'язку з власними
41%
45%
40%
66% 69%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
2019 2020 2021 2022 2023Е
30-35% ВВП –
цільовий рівень
видатків бюджету, за
оцінками UIF, для
забезпечення
довгострокового
економічного
зростання України

17. проблемами в економіках країн-донорів, в Україні неминуче стане питання щодо
посилення фіскальної політики.
6. Фіскалізація
Цей тренд є логічним продовженням попереднього, і, як було сказано,
призводить до збільшення тіньової економіки.
Рух вперед кривою Лаффера2
душить економіку і пригнічує стимули для
ефективної праці та інвестицій, а в поточних умовах, коли український бізнес
практично не має доступу до капіталу і прибуток є чи не єдиним джерелом
фінансування інвестпрограм, і зовсім позбавляє економіку інвестицій.
Розкручується низхідна спіраль, коли «білий» ВВП стискається, а разом з ним і
податкові надходження до Бюджету. Це змушує владу йтина чергове підвищення
податків для покриття дефіциту бюджету, це зі свого боку призводить до ще
більшої тінізації, стиснення економіки та доходів Бюджету.
Однією з умов меморандуму з МВФ є розробка та реалізація Національної
стратегії доходів з метою підвищення доходів бюджету та зниження залежності
України від зовнішнього фінансування. За словами Міністра фінансів, вона в тому
числі включатиме скасування податкових пільг для бізнесу та розширення бази
оподаткування.
Ухвалення з 2024 року Національної стратегії доходів фактично означає:
1) Формування сірої зони «Україна» із населенням 25 млн осіб.
2) Відсутність зовнішніх приватних інвестицій в Україну.
3) Імплементацію боргової моделі зростання.
У той же час, якщо ми ставимо перед собою мету «економічне зростання і
створення бази для наповнення бюджету в перспективі 2-3-х років і більше», то
необхідний інший підхід:
▪ перегляд бюджетної політики, який має починатися з визначення функцій
держави та оцінки необхідних для цього ресурсів;
▪ передача окремих функцій на аутсорсинг приватному бізнесу (де це
можливо та доцільно), розвиток проектів у форматі ДПП;
▪ максимальна цифровізація процесів (повноцінний запуск e-government);
▪ секвестр держ. витрат;
▪ збалансована бюджетна політика, яка буде представляти собою «акт
здорового аскетизму», та зниження частки розподілу через державу у
середньостроковій перспективі до 30-35% ВВП. Нагадаємо, що у 2022 р.
витрати консолідованого Бюджету склали 66,4% ВВП;
2 Крива Лаффера показує взаємозв'язок між податковими ставками та сумою податкових надходжень до бюджету. Згідно з кривою,
підвищення податкової ставки до певного рівня призводить до збільшення податкових надходжень, подальше підвищення ставки
призводить до зниження надходжень.

18. ▪ стимулююча фіскальна політика, яка стане базою для зростання економіки
та збільшення податкових надходжень до бюджету.
7. Новий виток збагачення та олігархізації
Закон про деолігархізацію та війна призвели до втрати олігархами свого
колишнього впливу, по факту відбулася деолігархізація української економіки.
Однак сьогодні відбувається чергова спроба переділу активів та збагачення,
використовуючи такі механізми:
a) «забрати награбоване» - санкції, кримінальні справи, арешт активів з
метою позбавити власності попередніх олігархів, - і отримати ці активи в
управління;
b) створення обмежень, які будуть обходити через корупційні схеми і які
дадуть змогу заробити капітал певному колу людей.
За даними БізнесЦензор, наразі відкрито кримінальні провадження проти 5-ти
олігархів, активи яких арештують та передають в управління держави:
1. Фірташа (переділ власності в облгазах, які управляють 70%
газорозподільних мереж, Запорізький титано-магнієвий комбінат, який
був остаточно переданий державі в 2022 році);
2. Новинського (арешт корпоративних прав 72 компаній, у т.ч. газового
бізнесу, частки в Метінвест);
3. Жеваго (передача машинобудівної компанії в управління Міноборони,
ризики націоналізації Полтавського ГЗК);
4. Коломойського (втрата контролю над Укрнафтою, Укрнафтобурінням,
Укртатнафтою (Кременчуцький НПЗ), мережею АЗС, аеропортом у Дніпрі);
5. Фукса (арешт корпоративних прав 101 компанії, у т.ч. ТОВ «Сахалінське»,
ТОВ «Сіріус-1» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум»).
Окрім переділу активів старих олігархів, формується прошарок людей, які
користуються штучно створеними обмеженнями та акумулюють кошти через
схеми:
▪ Обмеження щодо участі в тендерах, у т.ч. по будівництву доріг,
відновленню інфраструктури країни тощо. Це даєможливість «заробляти»
окремим особам. А мультиплікатор від реалізації таких національних
проєктів стає менше 1, оскільки частина грошей із цих проєктів
вимивається з економіки та конвертується в доходи українських
чиновників і доходи інвестбанкірів за кордоном. Економіка недоотримує
мільярди доларів інвестицій і додатково створеного ВВП.
▪ Обмеження щодо виїзду із країни. За інформацією внутрішніх джерел, з
початку війни лише в Одеській області близько 1 млн людей купили
документи на виїзд, що в сумі може бути еквівалентно 5 млрд дол. доходів
окремих осіб.

19. ▪ Логістичні складнощі. В умовах обмежених можливостей транспортування
продукції, у т.ч. на експорт, знову ж таки створюється поле для корупції та
монетизації «допомоги» з логістикою окремими групами осіб.
Таким чином, ми маємо два дуже серйозні і дуже загрозливі для економіки
процеси:
1) Формування нових олігархів і надалі, ймовірно, нового олігархічного
консенсусу (через консолідацію активів старих олігархів «у нових руках»)
2) Збагачення корупціонерів і формування нового корупційного
консенсусу (через формування прошарку людей, які не володіючи
активами, контролюють грошові потоки в Україні та за її межами).

20. 4. Сценарії розвитку економіки України 2023-2024
1. Негативний сценарій, який на наш погляд, і є базовим, тобто найбільш ймовірним -
«ЕКОНОМІКА ДЕФІЦИТІВ І ВІДСУТНОСТІ СТИМУЛІВ»:
▪ Війна продовжується, але восени 2023 р. - I пів. 2024 р. завершується активна
фаза бойових дій.
▪ Зберігаються ризики блекаутів під час опалювального сезону.
▪ В суспільстві, уряді зростають внутрішні протиріччя, відсутній консенсус щодо
стратегії та вектору руху України далі.
▪ Населення скорочується ще на кілька мільйонів (-1,5-2 млн). Зняття військового
стану призводить до виїзду чоловіків, небезпека стримує більшу частину
українських мігрантів від повернення.
▪ В Україну повертаються переважно ті, хто не влаштувався на роботу в Європі та
інших країнах. Тут вони потребують соціальної допомоги, а це додаткове
навантаження на Бюджет.
▪ З точки зору якості людського капіталу ми зазнаємо серйозних втрат: ті, хто поїхав
і не повернувся, як правило, мають знання та навички, необхідні і важливі для
виживання в сучасному світі.
▪ Як результат – виникає криза на ринку праці, зростає дефіцит кваліфікованих
трудових ресурсів. В Україні давно є проблема професійної деградації, дефіциту
кваліфікованої робочої сили, а з урахуванням міграції потреба в якісних фахівцях
тільки посилюється.
▪ Роботодавцям доводиться конкурувати за окремих працівників, підвищувати
зарплати, збільшувати витрати на премії і бонуси.
▪ Виробництво концентрується навколо ВПК. Більшість секторів промисловості
входить у стагнацію. Це не означає, що обсяги виробництва падають, але
розвитку бізнесу немає. Доступ до капіталу вкрай обмежений, відсутні джерела
фінансування, немає інвестицій, немає впевненості бізнесу у завтрашньому дні,
будь-якої підтримки від держави та стимулів.
▪ Інвестиційна активність вкрай низька, в країні дефіцит інвестиційного ресурсу.
Частка інвестицій в капітал не перевищує 10-15% ВВП. Цього критично
недостатньо для запуску зростання економіки. Зовнішніх інвестицій майже
немає. Стимули для накопичення капіталу відсутні.
▪ Морська логістика не відновлюється у повному обсязі та залишається дорогою.
Близькість лінії фронту до Дніпра значно ускладнює і річкову логістику. Підрив
дамби Каховської ГЕС практично унеможливив річкову логістику на півдні

21. України, що негативно впливає і на обсяги морських перевозок, адже тепер товар
до портів необхідно доставляти іншими видами транспорту.
▪ 2023 року імпорт зростає, у той час, як експорт знижується (в грошовому
еквіваленті). Зростає дефіцит торговельного балансу.
▪ Західна фінансова допомога значно скорочується з кінця 2023 року, але транші
продовжують надходити.
▪ Формуються передумови для послаблення гривні. НБУ запускає плаваючий курс
гривні, що очікувано призводить до девальвації.
▪ Девальвація національної валюти дещо покращує стан українських експортерів,
експорт товарів починає зростати швидше за імпорт, це позитивно відбивається
на сальдо торгівельного балансу 2024 року.
▪ Україна продовжує отримувати кошти від МВФ в рамках меморандуму, але за
таких умов стає ще більше залежною від рішень та вимог Фонду.
▪ У суспільстві укорінюється думка «ми не зможемо вижити без допомоги Заходу».
▪ Є складнощі з фінансуванням дефіциту Бюджету (і в 2023, і в 2024, але
переважно в 2024 році).
▪ З 2024 року ухвалено Національну стратегію доходів. Збільшується фіскальне
навантаження, щоб передусім забезпечувати оборонний сектор ресурсами.
Проте це не призводить до відчутного збільшення податкових надходжень,
економіка просто йде «в тінь».
▪ Мінфін тисне на НБУ з погляду фінансування дефіциту бюджету шляхом купівлі
ОВДП, що по суті є інструментом емісії. Це створює інфляційні очікування.
▪ При цьому НБУ дотримується досить жорсткої монетарної політики (ставка НБУ
залишається незмінною як мінімум до кінця 2023 року).
▪ Фіскалізація економіки, скасування податкових пільг на період воєнного часу,
продовження перевірок, обшуків бізнесу, рейдерських дій з боку держави
погіршують бізнес-клімат в Україні. Значна частка бізнесу мігрує за кордон.
Відбувається ще більший відхід бізнесу «в тінь».
▪ У суспільстві зростає напруга та протестні настрої.
▪ На тлі низької бази порівняння ВВП демонструє позитивні темпи зростання у
2023-2024 рр., проте фактично відбувається топтання економіки на місці,
консервація існуючих проблем та старих політик.
▪ У цьому сценарії ми не розглядаємо світову фінансову кризу і стрімке падіння цін
на сировинних ринках, проте якщо це станеться, то означатиме скочування
української економіки в ще більш негативній сценарій «криза», з падінням ВВП,
втратою робочих місць, девальвацією та банкрутствами.

22. 2. Позитивний сценарій, ймовірність якого ми оцінюємо як низьку, – «ПОВОЄННЕ
ВІДНОВЛЕННЯ»
Під позитивним ми розглядаємо сценарій, за якого економіка України зростатиме на 10-
15% на рік, що було б очікуваним після падіння на 29% у 2022 році. І хоча ймовірність
позитивних змін в Україні до кінця 2024 року є невисокою, ми розглянемо фактори та
події, які можуть призвести до реалізації позитивного сценарію та їх позитивні ефекти
для економіки.
▪ Деокупація територій до кордонів до 24.02.2022, налагодження логістики – +3-5%
зростання реального ВВП на рік:
− створення додаткового ВВП за рахунок повернення територій;
− нарощення обсягів експорту, зокрема завдяки використанню морського
транспорту.
▪ Продовження отримання допомоги в значущому для нас обсязі (≥ 30 млрд дол.
на рік) на відновлення транспортної, енергетичної, соціальної інфраструктури,
розмінування територій – +3-5% ВВП на рік. Проекти відновлення стануть
першим поштовхом для зростання економіки в 2024 році, зокрема через
інвестиції, зростання обсягів виробництва, створення нових робочих місць,
збільшення доходів населення, зростання споживання.
▪ Інвестиції у відновлення внаслідок теракту на Каховській ГЕС ≈ 1,5-2 млрд дол. до
кінця 2024 – +0,8-1,5% зростання реального ВВП 2024 в залежності від того, яким
буде співвідношення імпорту та локального виробництва у процесі будівництва
та відновлення активів.
▪ Реалізація урядом міграційної політики, із запуском пільгової іпотечної програми
(або програми «житло у лізинг») - повернення 2-3 млн емігрантів в Україну - +7-
12% зростання ринку споживання, а відповідно і зростання попиту, доходів
бізнесу, податкових надходжень, економіки в цілому.
▪ Відмова від концепції Національної стратегії доходів, яка передбачає
фіскалізацію економіки; і навпаки проведення стимулюючої фіскальної політики,
запуск с 2024 року ліберальної податкової реформи «10-10-10 без
компенсаторів» - до +2-4 млрд дол. додаткових інвестицій в економіку, +1-2%
зростання реального ВВП 2024.
▪ Поступове зниження інфляції і на цьому тлі облікової ставки НБУ до діапазону 10-
15% – відновлення помірної кредитної та ділової активності.
▪ Відкриття цивільної інфраструктури на повну потужність (офлайн школи, гуртки,
спортивні секції тощо) – сприятиме збільшенню продуктивності праці батьків,
створенню нових робочих місць в сфері освіти, послуг.
▪ Запуск Програми по реабілітації та ресоціалізації учасників бойових дій,
соціальних програм по відновленню психічного стану українців, зокрема дітей, з

23. метою підвищення якості людського капіталу в Україні – сприятиме підвищенню
продуктивності праці українців, прискоренню зростання ВВП.
Ми розуміємо, що ймовірність реалізації одразу всіх факторів зведена нанівець, але
комбінація кількох із них цілком ймовірна, тим більше, що частина з них залежить від
політичної волі людей, які приймають рішення в країні.
Головною мотивацією для них повинен стати той факт, що ймовірність того, що ми
виграємо війну, але програємо відбудову, зараз є вкрай високою.
Драйверами до змін в економічній політиці можуть стати:
▪ Зміна політичних еліт внаслідок внутрішнього розколу або великого конфлікту у
владі. В цьому сценарії в Україні проходять вибори, до влади приходять нові
еліти, ключовим фокусом яких є економіка та економічне відновлення.
▪ Страх діючої влади перед загрозою перевороту, революції, умовним «Майданом
3.0». Передумовою реалізації цього чинника є сильна консолідація суспільства
навколо прагнення змінити економічний вектор розвитку України та
перешкоджання встановленню авторитарного режиму в країні. Рушійною силою
є громадянське суспільство, яке більше не є терпимим до корупції, державного
беззаконня, ставлення до бізнесу як до «дійної корови», а до громадян як до
плебсу. За реалізації такого сценарію відбудеться перезавантаження старих еліт,
економічних регуляторів, з’явиться лідер, який очолить процес трансформацій.

24. 5. Макроекономічні показники України 2023-2024
Прогноз основних макроекономічних показників України 2023-2024 - базовий
сценарій «ЕКОНОМІКА ДЕФІЦИТІВ ТА ВІДСУТНОСТІ СТИМУЛІВ»
Показник 2022 2023Е 2024Е
Населення, млн осіб 31,5 28,5 27,0
Номінальний ВВП, млрд грн 5 191 6 435 7 815
Зміна реального ВВП, % -29,1% 2,7% 4,5%
ІСЦ (грудень до грудня), % 26,6% 13,5% 9,0%
Дефлятор ВВП, % 34,3% 20,7% 16,2%
Середньорічний офіційний курс USD/UAH 32,3 36,6 39,0
Номінальний ВВП, млрд $ 161 176 200
Платіжний баланс
Показник 2022 2023Е 2024Е
Сальдо поточного рахунку, млрд $ 8,0 -4,7 -1,1
- у % до ВВП 5,0% -2,7% -0,5%
Експорт товарів, млрд $ 40,9 40,2 44,8
Імпорт товарів, млрд $ 56,2 59,2 58,0
Баланс товарів, млрд $ -15,3 -19,0 -13,2
- у % до ВВП -10% -11% -7%
Експорт товарів і послуг, млрд $ 57,0 55,7 61,7
Імпорт товарів і послуг, млрд $ 83,0 89,9 86,2
Темпи зростання експорту, % -30% -2% 11%
Темпи зростання імпорту, % -1% 8% -4%
Сальдо торгового балансу, млрд $ -25,9 -34,2 -24,5
- у % до ВВП -16% -19% -12%
Баланс первинних доходів, млрд $ 8,7 6,5 7,4
Баланс вторинних доходів, млрд $ 25,3 22,9 16,0
Джерело: Укрстат, НБУ, Мінфін, розрахунки, оцінки і прогнози Ukrainian Institute for the Future

25. Консолідований бюджет, млрд грн
Показник 2022 2023Е 2024Е
Доходи 2 622 3 343 3 201
% ВВП 50,5% 52,0% 41,0%
ЄСВ 425 478 580
Доходи зведеного бюджету 2 196 2 866 2 621
Податок з доходів фізичних
осіб
421 478 580
Податок на прибуток
підприємств
131 153 186
ПДВ 467 579 664
Акцизний податок 115 206 250
Рентна плата та плата за
користування надрами
88 83 100
Мито 23 46 48
Місцеві податки 84 104 129
Інші податки 14 12 15
Неподаткові надходження 372 719 352
Інші доходи 481 487 297
Видатки 3 447 4 418 4 109
% ВВП 66,4% 68,7% 52,6%
Загальнодержавні функції 249 370 408
Загальнодержавні функції 88 98 108
Обслуговування боргу 160 273 300
Оборона 1 143 1 789 1 252
Громадський порядок, безпека
та судова влада
454 428 385
Економічна діяльність 156 194 242
Охорона навколишнього
середовища
5 6 8
Житлово-комунальне
господарство
41 51 56
Охорона здоров'я 215 216 238
Духовний та фізичний розвиток 34 37 40
Освіта 291 304 319
Соціальний захист та соціальне
+ пенсійне забезпечення
859 1 022 1 160
Сальдо -826 -1 074 -907
- у % ВВП -15,9% -16,7% -11,6%
Джерело: Міністерство фінансів, розрахунки, оцінки та прогнози Ukrainian Institute for the Future