2. Комунікація (від лат. communicatio — єдність,
передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з
дієсловом лат. communico — роблю спільним,
повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis —
спільний) — це процес обміну інформацією
(фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між
двома або більше особами, спілкування за
допомогою вербальних і невербальних засобів із
метою передавання та одержання інформації.
4. Масова комунікація – процес збору, обробки та
поширення соціальної інформації через спеціальні
канали на велику та розташовану в різних місцях
аудиторію.
6. Мас-медіа – це спеціальні соціальні інститути, які
збирають, обробляють і розповсюджують
інформацію.
Мас-медіа – канали поширення масової інформації.
До основних мас-медіа відносяться періодична
преса, радіомовлення, телебачення, інтернет-медіа.
або
7. Мас-медіа в умовах інформаційного суспільства
беруть на себе такі функції:
1) впровадження соціального прогресу та ревізії
традицій;
2) регулювання моральних та навіть правових норм
(що загалом відбувається і тепер, коли мас-медіа
організовують ухвалення нових законів,
розкручують кримінальні справи тощо);
3) соціального управління.
8. ЗМІ1 – це сукупність таких суб'єктів масової комунікації, як:
періодичні друковані видання, радіо, телебачення (мають
постійну назву, поточний номер, виходить у світ не рідше
одного разу на рік).
ЗМІ2 (мас-медіа) – преса (газети, журнали, книги), радіо,
телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та
відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі,
домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні,
комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні
якості, що їх об'єднують – звернення до масової аудиторії,
доступність багатьом людям, корпоративний зміст
виробництва і розповсюдження інформації. Термін мас-медіа
застосовується також до організацій, які контролюють ці
технології, наприклад, телевізійних каналів або видавництв.
(Українська Вікіпедія)
10. Перелік мас-медіа (Англійська Вікіпедія):
o Друковані видання (з кінці ХV ст.)
o Аудіозаписи (з кінця ХІХ ст.)
o Кіно (прибл. з 1900 р.)
o Радіо (прибл. з 1910 р.)
o Телебачення (прибл. з 1950 р.)
o Інтернет (прибл. з 1990 р.)
o Мобільна телефонія (прибл. з 2000 р.)
11. Функції ЗМІ і ЗМК одні й ті ж:
o Інформаційні
o Кореляційні (функція взаємин і взаємозв'язків)
o Розважальні
o Культурологічні
o Мобілізаційні
o Освітні
o Вирази інтересів
o Інноваційні
o Оперативні
o Формування суспільної думки
o Критика й контроль влади (в демократичному
суспільстві)
13. Література
1. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для студентів
педагогічних коледжів / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За
науковою редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр Вільної Преси, 2014.
— 431 с.
2. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – 6-те вид. – К.:
Либідь, 2006. – 384 с.
15. Текст повідомлення
Іван Петрович чекав Вас і не дочекався.
Дуже засмутився і просив передати, що він зараз в
головній будівлі вирішує питання щодо обладнання,
до речі, можливо, японського.
Повинен повернутися до обіду, але якщо його не
буде до 15-ї години, то нараду потрібно починати
без нього.
А найголовніше, оголосіть, що всім керівникам
середньої ланки необхідно пройти тестування в 20-
ій кімнаті в головній будівлі, в будь-який зручний
час, але до 20-го лютого.
Джерело: http://akmalov.ru/business-trainer/igryi-i-uprazhneniya-dlya-treningov/uprazhneniya-dlya-treningov-isporchennyij-telefon.html
16. Семінар на тему: «Вивчення ефектів масової
комунікації»
Питання:
o Теорія стереотипів.
o Теорія когнітивного дисонансу.
o Теорія користі та задоволення.
o Теорія навчання й теорія пізнання.
o Теорія спіралі мовчання.
o Теоретичні основи свободи преси.
o Теорія порядку денного Макса Мак-Комбса і
Дональда Шоу.
o Теорія гейткіперів Курта Левіна.