До теми 1_2

1. 5
ТЕМА 1
Цифрові джерела інформації
та особливості роботи з ними
Значення нових медіа
в сучасному суспільстві
У світі за минулі 60 років з низки численних
теорій суспільного розвитку на перший план
виходять теорії комунікативного характеру у зв’яз-
ку зі становленням знання як джерела економічного
прогресу, тобто його перетворенням в основний то-
вар. Закономірно глибокий інтелектуальний потен-
ціал індивіда веде до формування громадянського
суспільства, зміцнення інституту громадської думки.
Вирішення усіх соціальних проблем на цьому ета-
пі розвитку цивілізації стає можливим лише на рівні
взаємної домовленості, яка здійснюється в процесі ко-
мунікації. Засоби масової комунікації (ЗМК), з появою
натовпу та церкви (за Тоффлером), та засоби масової
інформації (ЗМІ), починаючи з рукописних книг, чіт-
ко вписуються в систему соціальних зв’язків, бо саме
вони є основними носіями інформації, яка відобра-
жає усі сторони соціальної дійсності. Саме ЗМІ та ЗМК
продукують і здійснюють політику, яка в уявленні мис-
лителів-гуманістів – від Аристотеля до Ю. Хабермаса –
представляє собою цілеспрямовану дійсність, що за-
безпечує узгодженість і задоволення інтересів усього
суспільства та кожного окремо взятого індивіда за по-
середництвом спілкування. Адже процеси політичної
комунікації, взаємодія влади та суспільства безпосе-
редньо пов’язані з процесами формування і функціо-
нування громадської думки та суспільної свідомості.
1.1

2. 6
Поняття «засоби масової інформації» (ЗМІ) не по-
трібно ототожнювати з поняттям «засоби масової ко-
мунікації» (ЗМК). ЗМК – це ті канали, за якими тради-
ційно здійснюється процес масової комунікації (друк,
теле- та радіомовлення тощо). До ЗМК відносяться кіно,
театр, цирк та ін. – усі видовищні заходи, які виокрем-
люються регулярністю звернення до масової аудиторії,
а також такі технічні засоби масової комунікації, як те-
лефон, телеграф, телетайп тощо. Завдяки використан-
ню цих комунікаційних засобів виникло три підсистеми
традиційних ЗМІ: друк, радіо і телебачення, кожна з
яких складається з великої кількості каналів – окремих
газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, про-
грам радіо і телебачення, що мають здатність розпо-
всюджуватися як по всьому світу, так і в невеликих ре-
гіонах (областях, районах). Тобто сучасні ЗМІ як вагома
частина сучасних ЗМК – це спеціалізовані організації,
працівники яких займаються професійною діяльністю
зі збору, обробки та розповсюдження масової інформа-
ції. Завдяки цьому в доінтернетівську епоху традицій-
ні ЗМІ представляли собою ідеальний інструмент для
впливу на громадську думку та її формування. «Хто во-
лодіє інформацією – той править світом», – стверджує
відома з давніх-давен цитата. Сьогодні її можна б було
перефразувати наступним чином: «Хто володіє ЗМІ –
той контролює громадську думку».
Але з появою Інтернету аудиторія отримала мож-
ливість звільнитися від залежності від професійних
виробників інформації, обмінюватися інформацією з
багатьма іншими людьми й одночасно, і «напряму».
Від цього їхнє спілкування не перестає бути масовим:
основні ресурси Інтернету відкриті для всіх.
Новий канал дозволяє виробникам інформації мак-
симально персоналізувати контент, передавати його
за запитом споживача, який обирає зміст відповідно

3. 7
до своїх інтересів. Окрім цього, у читача все частіше
з’являється можливість самостійно керувати контен-
том видання (публікувати повідомлення, додавати
коментарі, відгуки, ставити запитання), створювати
власний контент (розміщувати новини, фотографії, що-
денники тощо). Створений споживачем контент (User
Generated Content, UGC) також є досить вагомим досяг-
ненням виробників інформації в Інтернеті. На підставі
UGC виникли відеохостинги, фотохостинги, подкасти,
блоги, Вікіпедія, соціальні мережі та багато іншого. В
останньому випадку контентом є самі його споживачі,
тобто анкети учасників та їхня діяльність. Такі методи
роботи з аудиторією реалізуються за допомогою нових
медіа, які часто називають соціальними медіа або про-
сто зводять до використання соціальних мереж.
Нові медіа у світі йдуть нерозривно з поняттям
цифрових медіа. Наприклад, Дітріх Ратцке, німецький
журналіст, визначає нові засоби масової інформації як:
«всі засоби і медіа, засновані на використанні нових
або оновлених старих технологій, що використовують-
ся для збору і обробки інформації, зберігання інфор-
мації, передачі інформації». Нові медіа розуміються в
Німеччині як напрям використання нових, переваж-
но цифрових технологій в різних сферах життя: мис-
тецтві, журналістиці, рекламі та ін.
Як конкретні приклади нових медіа, що існують у
світі, можна навести наступні:
▪▪ інтернет, соціальні мережі;
▪▪ електронні книги (пристрої для читання, елект-
ронний папір);
▪▪ цифрове радіо (інтернет-радіо);
▪▪ цифрове телебачення (кабельне, супутникове);
▪▪ відеоігри (консольні, комп’ютерні, мобільні);
▪▪ мобільний зв’язок (додаткові функції);
▪▪ медіа-фасад (світлодіодні панелі, проекції і т. д.);
▪▪ кіноіндустрія (фільми, відеоблог).

4. 8
Список прикладів, наведених вище, не є вичерп-
ним. Свіжі медійні рішення продовжують виникати і
втілюватися в життя.
За статистикою Internetworld stats, у мережі 1,8 млрд.
користувачів.Цестановить26,6%усьогонаселеннязем-
ної кулі. Зростання користувачів у період з 2000 року
становить майже 400%, тобто за 10 років у 4 рази збіль-
шилася кількість активних користувачів (http://www.
takegrandprix.ru/articles/doc112.html).
Найпопулярніші й основні сервіси мережі Інтернет
у світі можна розділити за тими функціями, які вони
заміщують у класичних медіа, а саме:
Ключовий медіа-канал, провідник інформації –
новини, фото, відео, інформація, наука, розваги і т.д.
Сховища різнорідного контенту:
▪▪ фото (Flickr, Photobucket);
▪▪ відео (YouTube);
▪▪ історії з життя (Blogger, WordPress);
▪▪ списки уподобань, закладок (del.icio.us,
StumbleUpon);
▪▪ документи (GoogleDocs);
▪▪ спілкування з віддаленими друзями (електрон-
на пошта, Skype, Viber, Whatsapp);
▪▪ підтримка соціальних зв’язків (Facebook, Вкон-
такті тощо);
▪▪ пошук інформації (Google, Wikipedia).
Французькі блогери, які дотримуються просвіт-
ницького погляду на нові медіа, розробили піраміду
Маслоу 2.0 версії у 2010 р.:
1) рівень виживання (пошук інформації та пошта);
2) рівень захищеності (захист інформації);
3) рівень соціалізації (форуми, соціальні мережі);
4) рівень оцінювання (блоги, особисті сторінки);
5) рівень самореалізації (спільна робота).

5. 9
Сучасна людина сьогодні висуває такі вимоги до
медіа-каналів, які класичні, або традиційні, медіа-
носії не здатні адекватно, релевантно і в повній мірі
забезпечити задоволення інформаційного голоду су-
часного користувача.
Порівняльна характеристика
традиційних та нових медіа

6. 10