Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Вікові кризи дорослості

2,110 views

Published on

Вікові кризи дорослості

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Вікові кризи дорослості

  1. 1. 1 Вікові кризи дорослості Поняття вікової кризи ввів Л.С. Виготський. Криза (грец. krisis — рішення, перелом) — нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов'язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості й виявляється в цілісних психічних і особистісних змінах.
  2. 2. 2 Вікові кризи дорослості Життя дорослої людини супроводжується кризами. •Розрізняють : •нормативні кризи - які пов'язані із завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду; •ненормативні - які виникають в складних умовах життя і вимагають від людини дій, які перевершують її можливості, а в деяких випадках змінюють долю; •біографічні - кризи, які характеризуються переживаннями та протиріччями у внутрішньому світі людини і виражають її суб'єктивне ставлення до подій в її житті або ж до життя в цілому; • "життєві кризи" - перехідні періоди життя, коли відбувається ламання і активна зміна життєвих ролей особистості, що супроводжується неможливістю (або труднощами) засвоїти нову життєву роль, або ускладненням з можливістю позбутися старої життєвої ролі
  3. 3. 3 Вікові кризи дорослості • Особливості вікових криз: • 1) межі криз невиразні, розмиті. Криза настає непомітно, дуже важко визначити момент її початку та завершення. Різке загострення (кульмінація) спостерігається лише у середині цього етапу; • 2) апогей кризи виявляється у зміні поведінки дитини, її «важковиховуваності», дитина ніби виходить з-під контролю дорослих, стає вередливою, стрімко падає успішність у школі і знижується працездатність, зростає число конфліктів з оточуючими. Внутрішнє життя пов’язане з болісними переживаннями. Негативні поведінкові вияви дитини загострюються у випадку ігнорування дорослими її нових потреб у сфері спілкування та діяльності; • 3) у критичні періоди спостерігаються й конструктивні процеси розвитку, набуття особистісних новоутворень, що свідчать про перехід дитини на більш високий віковий щабель. • Отже, кризи варто розглядати як закономірне явище психічного розвитку дитини. Негативна симптоматика перехідних періодів – це зворотний бік важливих змін дитячої особистості. Кризи минають, а вікові новоутворення залишаються. Чим яскравіше, енергійніше протікає криза, тим продуктивнішим стає процес формування особистості • (Л.С. Виготський).
  4. 4. 4 Криза 30 років Рання дорослість – від 20 до 40 років («людська близькість») (перша фаза 20-30 років; друга фаза 30-40 років) Особливості періоду ранньої дорослості: •досягнення піку фізичного розвитку, статева зрілість, завершення формування індивідуальності людини, перехід до вирішення дорослих завдань, виховання дітей; •розвинуті розумові здібності та інтереси, сформована система цінностей (світогляд, життєва позиція), цілісний Я-образ, готовність до самовдосконалення; •усвідомлення необхідності подальшого професійного, соціального та особистісного зростання; •включеність у різні сфери соціального життя, становлення соціально зрілої особистості, збагачення досвіду, вирішення завдань професійної кар'єри; •розв'язування суперечності між близькістю та ізоляцією у стосунках із людьми; •ознаки кризи є зовні малопомітні, але відбуваються внутрішні якісні зміни.
  5. 5. 5 Криза 30 років Ознаки й симптоми кризи ранньої дорослості: • розчарування в значущості раніше прийнятих пріоритетів, планів, мрій; • переосмислення свого Я, ґрунтовна переоцінка системи життєвих цінностей, зробленого й того, що належить зробити; • зниження потреби у друзях, відчуття, що життя втратило сенс; • уникнення безпосередніх взаємин у соціальній групі, прагнення самотності, соціальної ізоляції; • нездатність встановлювати спокійні й довірливі міжособистісні стосунки; • виникнення потреби розпочати життя спочатку, знайти нову роботу, змінити місце проживання; • нездатність контролювати свої актуальні емоційні стани й афекти у значущих ситуаціях соціальної взаємодії; • зниження здатності емоційно відгукуватися на переживання іншої людини; • знецінення сильного, відносно стійкого почуття кохання. Умови подолання кризи ранньої дорослості: • побудова перспектив життя, конкретизація цілей подальшої професійної кар’єри, підвищення кваліфікації й компетентності; • більш реалістичний погляд на життя, розподіл майбутнього на послідовні етапи з фіксацією результатів; • узгодження мрій з реальністю, бажаного й можливого; • самовиховання й самонавчання, освоєння нових перспективних напрямків діяльності.
  6. 6. 6 Криза 30 років Критерії виходу з кризи ранньої дорослості: • любов як беззастережне прийняття іншого; • створення сім'ї, народження й виховання дітей; • усвідомлювання цінності людей, що перебувають поруч, розвиток відповідальності за свою та їхню долю; • формування стійких переконань, нової позитивної системи життєвих цінностей; • вибір власної життєвої стратегії вдосконалення знань, професійної майстерності, творчості; • оволодіння здатністю до саморозвитку, формування індивідуальності, неповторності, розширення сфери спілкування. Наслідки негативного перебігу кризи ранньої дорослості: • надмірне захоплення собою, задоволення лише своїх потреб, власного комфорту; • недостатність цілісності характеру, відсутність зрілості, індивідуальності, рефлексивних властивостей, здатності до самопізнання; • уникання міжособистісних стосунків, самотність, ізоляція, дистанціювання; • нездатність до мобілізації внутрішніх ресурсів, природних задатків, соціальної активності.
  7. 7. 7 Криза середини життя (40 років) Особливості періоду дорослості (від 40 до 60 років «визнання»): •перехід до середини життя є етапом помірної або навіть важкої кризи; •зниження професійної активності, відчуття соціальної відповідальності за рідних, посилення інтимності у подружніх стосунках, усвідомлення незворотності фізіологічних змін, погіршення психофізіологічних функцій і здоров'я; •набуття життєвого досвіду, переосмислення планів, співставлення їх з реальністю й корегування особистісних рис; •формування нових аспектів Я-концепції, стабілізація основних інтересів й емоційної сфери; •період характеризують як покоління керівників, коли людина займає більш високу посаду, здобуває певного статусу, впевнена у власних силах, спроможна відповідати за прийняті рішення, а знижена активність компенсується набутим досвідом й знаннями; •головна особливість розвитку у зрілому віці – мінімальна залежність від хронологічного віку, усе визначається особистими обставинами життя людини – її досвідом, родом занять, настановами тощо.
  8. 8. 8 Криза 40 років Ознаки й симптоми кризи дорослості: - зниження життєвих сил, послаблення здоров'я, критична оцінка та переоцінка досягнутого у житті, усвідомлення нереалізованості деяких життєвих планів; - відчуття спустошеності, безперспективності, застою, утрачених можливостей, стурбованість швидкоплинністю часу; - емоційне збіднення, думки про одноманітність власного життя, втрата його сенсу, охолодження до того, що захоплювало на попередніх етапах життя; - схильність надто вперто дотримуватися своїх життєвих правил, з недовірою ставитись до нових ідей; - відчуття невпевненості у завтрашньому дні, накопичення втоми, знервованості й пригніченості, депресивні стани; - виникнення бажання змінити життя, розпочати все спочатку, але усвідомлення того, що це вже не все по силам; - поява стійких шкідливих звичок: зловживання алкоголем, куріння, сидячий спосіб життя, які чинять негативний вплив на здоров'я.
  9. 9. 9 Криза 40 років Умови подолання кризи дорослості: • розвиток здатності до компенсації вікових змін в організмі, уникнення надмірного зосередження на хворобах, болях; • здійснення заходів щодо уповільнення процесів старіння організму та поліпшення фізичного стану; • визнання цінності мудрості, а не лише наявності фізичних сил; • необхідність диференціації Я (Я – професіонал, Я – потенційний пенсіонер, Я – сім'янин, Я – керівник, Я – зріла особистість) уникнення надмірної захопленості своїми соціальними ролями; • врівноваження соціального й сексуального аспектів у стосунках; • пошук нового – духовного – змісту життя, трансцендентація Я (вихід за межі Я до вічного, космічного, божественного).
  10. 10. 10 Криза 40 років Критерії виходу з кризи дорослості: • нові успіхи на роботі («друге дихання»), професіоналізм, мудрість як усвідомлення смислу власного життя й людських взаємин; • вироблення нового образу Я, переосмислення життєвих цілей, внесення змін у діяльність; • досягнення стабільності внутрішнього світу й поведінки, орієнтація на теперішнє, адекватний рівень домагань; • перехід до генеративності (інтерес до наступного покоління, різноманітних аспектів його виховання, збільшення культурного потенціалу); • намагання скоригувати свою діяльність, турбота про збереження близьких стосунків з родичами й друзями, піклування про власне здоров'я, підготовка до спокійного та забезпеченого життя у похилому віці. • особлива чуйність у подружніх стосунках; підтримка батьків похилого віку.
  11. 11. 11 Криза зрілості (вік 55-65 років) • Ознаки й симптоми кризи зрілості: • кардинальна зміна способу життя з виходом на пенсію (іноді гострий стан «шоку відставки»); • втрата важливої соціальної ролі й значущого місця в суспільстві; • відділення людини від своєї референтної групи, звуження кола спілкування; • погіршення матеріального становища; • зміна структури психологічного часу; • зростання уразливості організму зі збільшенням ймовірності смерті. Вироблення психологічної готовності до протидії соціальному старінню: • адекватне сприйняття старості (протистояння негативним стереотипам); • попереднє планування й розумний розподіл часу, цілеспрямоване використання решти років життя; • передбачення негативних станів і подій, протистояння афективному збідненню, пов'язаному з втратою близьких людей і відокремленням дітей; • збереження емоційної гнучкості, прагнення до афективного збагачення в інших формах; • прагнення сприйняти «відставку» в позитивному плані як звільнення діяльності від жорстких обмежень за змістом і часом.
  12. 12. 12 Криза зрілості (вік 55-65 років) Критерії виходу з кризи зрілої дорослості: • адаптація до вікових змін – тілесних, психофізіологічних; • рольова переорієнтація, відмова від старих і пошук нових рольових позицій (треба зуміти перейти до нового розгляду себе, своєї унікальності не через призму однієї ролі (професіонала чи батька), а з інших позицій); • набуття душевної гнучкості (подолання психічної ригідності), пошук нових форм поведінки, нового життєвого укладу, нових шляхів включення в суспільство; • вияв нових здібностей (успішне старіння можливо, якщо людина зможе пристосуватися до неминучого фізичного дискомфорту чи знайде таке заняття, яке допоможе їй відволіктися).
  13. 13. 13 Криза старості Особливості періоду старості: • найвище досягнення віку старості – мудрість як певний стан духу, як погляд у минуле, теперішнє і майбутнє одночасно, звільняє історію життя від випадковостей і дає можливість встановити зв'язок й наступність поколінь (Е. Еріксон); • завершення життєвої дороги, остання нормативна криза в житті людини (приблизно у 65 років), криза «Я-інтеграції» (Е. Еріксон); • погіршення здоров'я та психофізіологічних показників, помітна втрата енергійності, обмеження соціальних контактів; • економічна і соціальна незахищеність старих людей (низькі пенсії, відсутність системи соціальних послуг і відповідних прав, залежності від інших людей); • зміни Я-концепції: поглиблення віри в Бога, в трансцендентне, усвідомлення суперечності між засвоєними у попередні роки цінностями і тими, що культивуються у суспільстві; • налаштовування на відпочинок, відсутність тривалої перспективи, орієнтація на минуле і теперішнє, сприйняття факту скінченності власного життя, підготовка до смерті, усвідомлення обов'язку передати життєвий досвід молодшому поколінню.
  14. 14. 14 Криза старості Ознаки й симптоми кризи старості: • посилення мимовільних некерованих реакцій (сильне нервове збудження), схильність до безпричинного суму, сльозливості; • тенденція до ексцентричності (дивацтва), зниження чутливості, труднощі щодо знаходження виходу зі складних ситуацій, заглиблення у свої думки й переживання; • позиція ворожості до світу – сварливість, схильність звинувачувати навколишніх і суспільство у своїх життєвих негараздах, підозрілість, агресивність, відчуття відрази до старості, прагнення постійно працювати; • позиція ворожості до себе й негативного ставлення до свого життя – пасивність, втрата почуття гумору, інтересу, здивування. Умови полегшення кризи старості: • прагнення до внутрішньої цілісності та осмислення прожитого життя; • гуманістична спрямованість особистості, віра, самоактуалізація духовно-морального потенціалу Я, позитивного життєвого досвіду, мудрості; • орієнтація на взаємодію з молодшим поколінням, передача онукам сімейної спадщини й традицій.
  15. 15. 15 Криза старості Критерії адаптації до кризи старості: • почуття інтегрованості Его, здатність старої людини оглянути все своє минуле життя і смиренно, але твердо сказати собі: “Я задоволений”. За таких умов не лякає неминучість смерті, оскільки людина бачить себе в нащадках і творчих досягненнях (Е. Еріксон); • набуття й реалізація мудрості – властивості цілісної особистості, розум якої поєднаний з духовністю й доброчинністю; • наслідком цілісності є віднаходження спокою, урівноваженості; • намагання піклуватися про власне здоров'я, відновлення сил, лікування, психологічна підготовка до можливих фізичних недуг і хвороб, самотності й гідного прийняття смерті; • чуйність у подружніх стосунках, турбота про шлюбного партнера; • переживання, узагальнення, написання спогадів дитинства, юності, дорослого життя; • філософське сприйняття смерті, «здорові діти не боятимуться життя, якщо люди поважного віку довкола них достатньо цілісні, аби не боятися смерті» (Е. Еріксон).
  16. 16. 16 Автор-укладач – Емілія Гуцало • Список використаних джерел: Идентичность: Хрестоматия / Сост. Л. Б. Шнейдер. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2003. – 272 с. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000. – 992 с. • Моргун В.Ф. Концепція багатовимірного розвитку особистості та її застосування// Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №2. • Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія / В.М. По- ліщук. – Суми, 2007. – 330 с. • Потапчук Т.В. Ідентичність: основні підходи до визначення сутності поняття / Педагогіка і психологія, №3 (64), 2009. – С. 14 – 21. • Потєряхін О.Л. Використання епігенетичної концепції Е. Еріксона в процесі вивчення особистості біографічними методами • Савчин М. В. Вікова психологія / M. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К. : Академвидав, 2006. – 360 с. • Элкинд Д. Эрик Эриксон и восемь стадий человеческой жизни / Эриксон Э. Детство и общество. – Изд. 2-е, перераб. и доп./ Пер. с англ. – СПб.: Ленато, АСТ, Фонд «Университетская книга», 1996. – С. 6 — 22.Эриксон Э. Детство и общество. – Изд. 2-е, перераб. и доп./ Пер. с англ. – СПб.: Ленато, АСТ, Фонд «Университетская книга», 1996. – 592 с. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: пер. с англ./ общ. ред и предисл. А.В. Толстых. – 2-е изд. – М.: Флинта: МПСИ: Прогресс, 2006. – 352 с.
  17. 17. 17 Дякую за увагу! Кто понял жизнь тот больше не спешит, Смакует каждый миг и наблюдает, Как спит ребенок, молится старик, Как дождь идет и как снежинки тают. В обыкновенном видит красоту, В запутанном простейшее решенье, Он любит жизнь и верит в воскресенье… Омар Хайам

×