Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

«РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО КНИГИ І ЧИТАННЯ»

27,852 views

Published on

Published in: Education
  • Be the first to comment

«РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО КНИГИ І ЧИТАННЯ»

  1. 1. Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради ВЕЛИКА – БО КОРИСТЬ ВІД НАВЧАННЯ КНИЖНОГО. КНИГИ – МОВ РІКИ, ЯКІ НАПОЮЮТЬ СОБОЮ УВЕСЬ СВІТ; ЦЕ ДЖЕРЕЛО МУДРОСТІ, В КНИГАХ – БЕЗДОННА ГЛИБИНА; МИ НИМИ ВТІШАЄМОСЯ В ПЕЧАЛІ, ВОНИ – УЗДА ДЛЯ ТІЛА Й ДУШІ… ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ «РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО КНИГИ І ЧИТАННЯ» (Методичні рекомендації) Черкаси 2014
  2. 2. 2 Розвиток інтересу до книги і читання: методичні рекомендації / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт. – укладач Л.В. Гріщенко – Черкаси, 2014 б. в., – 28 с. Роль книги у житті людини важко переоцінити. Одним з головних засобів виховання духовної культури особистості людини є його активне залучення до читання, інтерес до якого стрімко падає в наші дні через вплив Інтернету та мас-медіа і неякісної літератури. Організаторам дозвіллєвої діяльності, бібліотекарям пропонуються різноманітні заходи, декілька програм на підтримку читання та підвищення статусу книги, які можуть бути цікаві у проведенні роботи з читачами, особливо у літній період. Видання містить рекомендації на допомогу налагодженню партнерських стосунків з сім’єю для керівництва читанням дитини, підлітка їхнього духовного розвитку, зміцненню сімейних відносин. Автор-укладач: Л. В. Гріщенко Редактор: О. В. Шульга Відповідальна за випуск: В. М. Канюка Комп’ютерний набір: Л. В. Гріщенко © Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно- методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2014 © Гріщенко Л.В., 2014
  3. 3. 3 У сучасному інформатизованому світі зменшується кількість часу, який діти, підлітки, юнацька аудиторія проводить з книжкою в руках. На сьогодні для того, щоб вони читали, бібліотекам необхідно прикладати значно більше зусиль, ніж раніше. Надзвичайно важливим є здійснення системної підтримки читання, де важливими напрямами є:  щорічне поповнення бібліотеки на книги вітчизняних письменників;  проведення соціологічних досліджень щодо стану та пріоритетів читання дітей, підлітків, юнацької аудиторії та проведення різноманітних заходів з його підтримки. Складна ситуація з розвитком читання пов’язана, насамперед, з такими явищами, як:  низький рівень усвідомлення підростаючим поколінням важливості процесу читання;  розвиток нових моделей і напрямів застосування засобів масової інформації та способів електронної комунікації. Оптимальним є поєднання зусиль місцевих органів виконавчої влади, бібліотек, закладів освіти, громадських організацій, спрямованих на заохочення молодих громадян до активного читання; надання підтримки для поповнення бібліотечних фондів. Завдання  Розробка та проведення широкої кампанії з просування читання у підлітковому середовищі; активізація читацької та творчої активності підростаючого покоління; позиціювання читання серед дітей, підлітків та юнацтва, як достойний засіб змістовного та цікавого проведення дозвілля;  задоволення та розвиток читацьких інтересів, моделювання простору читання в бібліотеках, забезпечення їх книжковою та періодичною друкованою продукцією;  популяризація кращих літературних творів, як класичних, так і сучасних;  організація та проведення соціологічних досліджень з проблем читання;  розвиток інформаційних технологій;  підвищення громадського інтересу до читання, формування громадської думки на підтримку читання та підвищення статусу книги. Реалізація завдань  Забезпечення координації діяльності органів місцевого самоврядування, загальноосвітніх навчальних закладів, громадських організацій у сфері підтримки та розвитку читання;  широка популяризація сучасної української та світової літератури для дітей, підлітків та юнацтва;  проведення конкурсів, читацьких марафонів;
  4. 4. 4  пошук шляхів зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек, у тому числі, залучення спонсорів для поповнення бібліотечних фондів і створення та розширення Інтернет – центрів, як фундаменту роботи з дітьми, підлітками та юнацтвом;  підвищення рівня культурної, зокрема читацької компетентності населення;  виховання у молодого покоління потреби в систематичному читанні. Одним з найважливіших пріоритетних напрямків бібліотек району є підтримка та пропаганда читання як основи інтелектуального та особистісного розвитку дитини, підлітка та юнацтва. А тепер розглянемо конкретно, що може зробити бібліотека на підтримку читання та підвищення статусу книги. Рекомендуємо Вам розробити та працювати над втіленням таких програм:  «Я читаю книгу…»  «Книжковий період» (міні-програма)  «Талановита дитина під інформаційним патронатом бібліотеки»  «Велике читання» (Book-кросинг)  «Зростаємо разом з книгою»  «Літо, книга, я - друзі!», «Ключ від літа»  «Читаю - значить, живу!»  «Читаюча людина – успішна людина»  «Територія читання»  «Читання – теж імідж!»  «Книга. Молодість. Успіх»  «Бібліотека-центр читання, інформації і дозвілля»  «Бібліотека обличчям до сім’ї»  «Я читаю»  тестемоніум (створення позитивного образу читання від особи успішних мешканців села) Розвиваючі програми:  «Молоде покоління читає»  додаткова освіта для молоді;  «Знайди свій шлях»  з профорієнтації для підлітків та юнацтва;  «Ти в цьому світі не один»  для юнацтва з обмеженими можливостями;  «Літературний етнокруіз»  знайомство з літературою національних меншин. Просуваючи книгу і читання, бібліотекарі постійно повинні вивчати думку читачів про літературу, виявляти їх пристрасті та оцінки, проводити опитування. Наприклад, бліц - опитування «Десять книг, які вразили Вас», «Яку роль відіграє читання у Вашому житті?», «У моїй родині читають»; телефонні опитування про читацькі уподобання, бліц - опитування з відеокамерою «Ви любите читати книги?»; анкетування «Культура, читання, бібліотека очима молоді», «Бібліотека моєї мрії»,
  5. 5. 5 «Ти і твоя бібліотека», «Книга, читання, бібліотека у Вашому житті»; моніторинг «Хто Ви, наш читач?», «Моє хобі – читання!». Соціологічне дослідження про роль читання та книги у житті підлітків та юнацтва «Читаюча аудиторія – надія нації». Мета дослідження: якнайглибше вивчення читацьких інтересів підлітків та юнацтва, з’ясування того, яке місце займають комп’ютер та книга в їхньому житті, якою повинна бути бібліотека, щоб стати привабливою для них; створення соціокультурного портрета сучасного читача бібліотеки. Ніхто вже не сумнівається в тому, що розвиток комп’ютерних технологій дає можливість бібліотеці бути конкурентоспроможною на ринку інформаційних послуг. Комп’ютеризація бібліотек дозволила б застосовувати нові форми роботи – відеочаси, медіаподорожі, медіакалейдоскопи, електронні презентації, які змогли б підняти бібліотечні заходи на інший якісний рівень. Особливу увагу приділяти юнацькій аудиторії. Сьогодні бібліотеками країни активно використовуються нові, нетрадиційні форми просвітницької діяльності. Серед них: Фестивалі – «Весь світ – бібліотека!», «Читаючий край». Різні конкурси творчих робіт «З книгою по життю», віртуальна реклама «Читаємо з розумом», конкурс читацьких пристрастей «Лідер читання», «Твій вибір, читачу!», креатин - конкурс «Молоде обличчя читаючої країни», фотоконкурс «Фотографія з улюбленою книгою». Акції – «Як пройти в бібліотеку», «З книгою – у майбутнє», «Освідчення в коханні улюбленому письменнику», «Ви ще не читаєте – тоді ми йдемо до вас!», «Запиши в бібліотеку друга», «Читаймо разом!». Дні відкритих дверей – «Бібліотека – це здорово!..», «Бібліотека знайома і незнайома», «Для вас відкриті наші двері і серця!», «Так що може бути прекрасніше, ніж наша бібліотека?!!» та Тиждень юнацької книги «Книга - найкращий друг». Культурно – дозвіллєві програми - «Тиждень в бібліотеці», «Бібліоніч». Літературні брейн – ринги – «У колі улюблених книг», «Письменники нашого дитинства». Комплексні форми просування книги і читання – «День читацьких задоволень», «День з письменником», «День літературного гурмана», «Ненудна класика», «День читача». Бенефіс читача – успішно зарекомендувала себе форма. Круглий стіл – складна форма, яка збагатила себе новим змістом: «Молодь і книга: залишилися точки дотику?», «Читаюча молодь – надія нової України», «Читати або не читати: у пошуках компромісу». Оформляти виставки друкованих видань «Що читати молодим?», Дні молодіжної періодики «Журнал – шлях до книги», «Книга – це маленьке життя». Популярними формами в останні роки стали Молодіжні вуличні флешмоби: «Улюблена книга», «Хвилина читання», «Як пройти в бібліотеку?», «Відкрий свою книгу». Перевага таких акцій – в масовості, швидкості і барвистості.
  6. 6. 6 Суть флешмобу в тому, що волонтери бібліотеки одягають яскраві майки з нашитим слоганом «В комп’ютері – новини, в книзі життя». У певний час звучить сигнал, і всі одночасно розкриють свої улюблені книги і протягом хвилини будуть читати їх вголос, своїм прикладом показуючи, що читати модно та цікаво. Просування книги та читання в місцях відпочинку – «Літературна альтанка в парку», «Читаюча вулиця», «Книжкова алея», «Читай-дворик», «Літній читальний зал під відкритим небом», «З книжкою на лавці», «Книга в дорогу», «Читаємо без зупинки», «Читаючий маршрут» і ін. Проведення комплексу заходів щодо формування у читачів стійкого інтересу до книги та читання, для розвитку творчих схильностей та інтересів, підвищення самооцінки читаючої людини буде проведення марафону «Відчуй радість читання». Під час проведення Марафону можна застосувати різні форми як, наприклад, конкурсне читання запропонованих книг з подальшим обговоренням і виконанням творчих завдань. Учасникам Марафону пропонується прочитати книги за списком у запропонований термін. Хто більше прочитає із запропонованого списку книг і не зійде з дистанції за короткий час, той стане і переможцем Марафону. При цьому учасник повинен зареєструватися в бібліотекаря у Листку учасника. Потім потрібно вибрати одну, дві, три (скільки завгодно) книг з запропонованої книжкової виставки «Радісне і розумне читання». Учасникам Марафону потрібно, прочитавши швидко ці книги, приходити за наступними. Учасники мають прагнути стати лідерами, за короткий термін прочитати велику кількість книг і при цьому бути завжди першими, щоб не зійти з дистанції. Кожен читач повинен визначити свою думку про прочитане і вкласти кольорову закладку в прочитану книгу, щоб дати їй одну з оцінок: Закладка червоного кольору – книга цікава, захоплююча, розумна. Закладка зеленого кольору – хороша книга, але було читати сумно. Закладка синього кольору – книга не сподобалася. Кожен учасник обов’язково повинен поговорити з бібліотекарем і поділитися своїми думками. Потім необхідно взяти свій особистий «Формуляр читача – марафонця» і поступово заповнювати всі графи. Учасник повинен написати короткий відгук про книжку, яка сподобалася, скласти свою вікторину з 5-6 запитань за прочитаними книгами для інших суперників-марафонців. А також необхідно відповісти на запитання інших суперників, які будуть пропонувати свої запитання з прочитаних книжок. Чим більше учасник прочитає книг з запропонованої книжкової виставки чим більше відповість на запитання вікторини інших суперників та заповнить «Формуляр читача – марафонця» і не зійде з дистанції, тим імовірніше він стане переможцем Марафону. Для участі в читацькому марафоні бібліотекарям пропонується розробити ряд дистанцій, які учасники Марафону повинні пройти. Так, наприклад: дистанції
  7. 7. 7 «Пізнавальна», «Казкова», «Природнича», «Наукова», «Детективна» тощо. Марафонцям пропонують прочитати літературу за запропонованими темами. Наступна дистанція – «Командна». Команди формуються із марафонців різного віку, які успішно пройшли попередні дистанції. На цій дистанції команди повинні виконати такі завдання: створити візитну картку команди, підготувати запитання з прочитаних книжок для суперників і три варіанти відповідей на них, одна з яких буде правильною. Візитна картка команди повинна складатися з назви команди, девізу. Девіз і назва команди обов’язково повинні бути благозвучними, лаконічними і обов’язково відображати тему читацького марафону. Запитання вікторини для суперників повинні бути пов’язані з прочитаними книгами, які пропонувалися в дистанціях «Пізнавальна», «Казкова», «Природнича», «Наукова», «Детективна» тощо. Відповіді на запитання повинні бути доступні і легко знаходитися в прочитаних книгах, словниках та інших джерелах. Бібліотекарі можуть запропонувати і розробити вікторину для індивідуальних учасників Марафону. Завершальна дистанція – «Практична». На цій дистанції пропонується написати учасникам відвертого листа авторові однієї з прочитаних книг, яка сподобалася, або написати твір на тему «Моє коло читання». Участь у цій дистанції може бути як командною, так і індивідуальною. Провести опитування «Читацький марафон» 1. З ким із сучасних письменників або поетів ви поговорили б про кохання? 2. Хто з сучасних письменників, на ваш погляд, найкраще розуміє Україну? 3. Хто з письменників не втрачає бадьорості? 4. Хто з сучасних письменників/поетів потрапив у вашу домашню бібліотеку? 5. Кого з сучасних авторів ви б включили в шкільну програму? Кого порадили б прочитати дитині-підлітку? 6. Який твір сучасної української літератури вас найбільше здивував? 7. «Письменник Року і Десятиліття» для вас. 8. Кому з народних кумирів ви б довірили вибір книг для своєї бібліотеки? В чию особисту бібліотеку вам цікаво зазирнути? 9. Які прочитані книги ви могли б назвати головними книгами свого життя, порекомендуєте їх прочитати своїм близьким і друзям, дітям, коли вони виростуть? Яскраві інноваційні форми роботи по просуванню книги приваблюють молодь. Тому фахівці бібліотек у своїй роботі повинні шукати нове, творчо підходити до проведення заходів. Пропонуємо запровадити поетичні ринги, літературні диліжанси, досьє, Дні літературних ігор, Дні книг-іменинників, книжкове дефіле, літературні салони, поетичні гойдалки, літературні салони і т. д..
  8. 8. 8 Одним із різновидів подолання «кризи читання» є «Bookcrossing: прочитав – передай іншому!»  міжнародний рух, або просто книгообмін. Поки що ця корисна розвага не достатньо розвинута в нашій країні, але за останній час вона приваблює все більше розумних, творчих людей, які люблять читати та спілкуватися. Буккросинг (англ. bookcrossing, іноді «книгообмін») – хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж і близький до флеш – мобу. Буккросинг – це процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), для того щоб інша, випадкова людина могла цю книгу знайти та прочитати; той, у свою чергу, повинен повторити процес. Стеження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті. Ідею буккросингу запропонував спеціаліст з Інтернет - технологій Рон Хорнбекер в травні 2001 року. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було біля 300 активних користувачів, які «відпускали» книги і приводили нових учасників. Поширення буккросингу Найбільшу популярність буккросинг завоював у Італії. В італійському буккросингу, що називається по-італійськи PassaLibro, беруть участь навіть серйозні організації. Наприклад, влада Флоренції подарували руху 4000 книг, які були поширені по ринках міста й у будинку мерії. PassaLibro з’явився в Італії багато в чому завдяки щоденній радіопередачі Fahrenheit на третьому каналі державного радіомовлення Radio Tre. Одна радіослухачка розповіла про буккросинг, журналістам ідея сподобалася, і ось в Мантуї, з нагоди Фестивалю літератури, вперше «звільняються» кілька примірників книги «451 за Фаренгейтом» Рея Бредбері! Ініціативу підтримали читачі, і «забуті» книги стали з’являтися по всій Італії. Як і в Америці, в книгу вкладається листок з телефонами, електронною адресою та адресою сайту радіопередачі. А також з поясненнями умов «гри». По радіо інформують про нові «забуті» книги (деякі слухачі вирушають у вказане місце в надії їх відшукати) і, звичайно, про знайдені. Простий, здавалося б, вчинок – забути книгу десь на вулиці чи в громадському місці. Але яку бурю емоцій він може викликати! Про це розповідають радіослухачі. І про те, що відчувають, коли раптом випадково знаходять навмисне «забуту» книгу. Буккросинг проник до Франції з Італії, а головний винуватець – Дженнаро Капуано, директор флорентійського книжкового магазину Leggere per due, що має філію в Парижі. «Офіційно» операція стартувала у березні 2003 року на Салоні книги у Парижі, там було «розсіяно» 2000 книг. В основному, вони з’явилися завдяки підтримці муніципалітету Флоренції, але й французькі видавничі кола виявили зацікавленість. Наприклад, Жан-Марк Брессон, комерційний аташе одного з найбільш улюблених французькими читачами видавництв Акт Сюд (Actes Sud), говорить, що він просто-таки «схопився за цю ідею».
  9. 9. 9 Технологія Член руху буккросингу (буккросер) реєструється на спеціальному сайті (міжнародний, російський). Потім він реєструє книги, які готуються «відпустити», створюючи таким чином свою «книжкову полицю». Під час реєстрації кожна книга отримує унікальний код книги (англ. BCID). Буккросер «звільняє» книгу на сайті (тобто робить запис, де, коли (буде) звільнена книга), і «звільняє» її в реалі. Людина, що знайшла («спіймала») таку книгу, увійшовши на сайт і ввівши код книги, потрапляє в журнал книги, робить там запис, про що повідомляється буккросер, що «відпустив» цю книгу. Різновиди буккросингу  за допомогою безпечних місць (полиць, шаф);  букрей (англ. bookray) – пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто перетинаючи кордони країн і континентів;  книга не повертається до буккросера, який відпустив її;  букринг (англ. bookring) – єдина відмінність від Букрєю – книга повинна повернутися до місця, де «відпустив» її буккросер. Процес буккросингу складається з найпростішої дії, заснованої на принципі «прочитав – віддай іншому». Кожен може зробити свій внесок в процес буккросингу – принести прочитану книгу до вас в бібліотеку, щоб звідси вона почала захоплюючу мандрівку, знаходячи нових читачів. Активні буккросери вважають, що просто гріх затримувати у себе гарну книжку – і не поділитися нею з кимсь іншим. Книги, представлені на спеціальних стелажах, можна брати без запису і залишати у себе для читання або передавати друзям. Якщо у читачів бібліотеки є книги, якими вони можуть поділитися з іншими, нехай приносять їх до бібліотеки. Кожна «відпущена» читачами книга може зробити їх щасливішими, познайомити з цікавими людьми і змінити життя читача. Переваг у буккросингу багато:  мають змогу багато читати;  можуть знайти однодумців, нових знайомих;  не витрачати багато грошей на книги;  серед книжок можна знайти справжні раритети (хоча такі книжки навряд чи хтось «відпустить» з легкою душею). І недоліки є:  вибір книжок поки що не дуже добрий, бо зазвичай з цінними екземплярами не дуже хочуть розлучатися, а відпускають лише «непотріб». Для втілення такої форми роботи бібліотекарям пропонуємо обов’язково використовувати звернення до читачів бібліотеки. У зверненні до читачів роз’яснюється процес буккросингу.
  10. 10. 10 Звернення до читачів Бери справу в свої руки! Ти можеш влаштувати такий осередок буккросингу для початку у себе в класі. Визнач якесь місце, де можна лишати книжки і брати звідти інші. Звісно, це буде схоже на звичайний обмін книжками, але можна додати інтригу – приносити книги непомітно для інших і тоді буде дуже цікаво прослідкувати шлях книги по руках. Результати можуть вас дуже здивувати! Приємного і захопливого читання! Ще один новий формат презентації своїх ідей та проектів – Pecha-Kucha («печа – куча»), яка набирає популярність. Словосполучення Pecha-Kucha («печа – куча») вже перестало бути незрозумілим, а щоб зайняти зручне місце в імпровізованому залі для глядачів, люди приходять за кілька годин. Що ж таке «печа – куча» і чому її так полюбили в усьому світі? Хоча «печа – куча» (Pecha-Kucha) перекладається з японської як «бла – бла – бла», цей захід вже давно називають інтелектуальним караоке. А придумали її мешканці Токіо австрійці Марк Дітхам і Астрід Кляйн і 2003 року формат розлетівся по всьому світу. «Печа-куча» – це невелика презентація, супроводжувана слайдами, на показ і коментарі, до яких відводиться 20 секунд. За декілька хвилин можна розповісти про що завгодно: про новий проект, оригінальну ідею, рецепт улюбленого пирога і навіть про числа Фібоначчі (італійський математик 13 століття) в природі, архітектурі і житті. Можна поділитися досвідом і умінням у написанні сценарію, способі схуднення, приготуванні чайного морозива та подорожі автостопом. Ніяких обмежень у виборі теми! «Печа – куча» – прекрасний спосіб інтелектуально провести час, розширити кругозір, завести нових знайомих. Але найголовніше, що там можна не тільки знайти однодумців або поділитися улюбленим хобі, в такому форматі не страшно винести на перший суд свою досить незвичайну ідею і отримати так необхідну на початковому етапі підтримку. Пропонуємо проводити масові заходи для читачів, використовуючи такі форми роботи, як «печа – куча» (Додаток 8). Додаток 1 Комплексна програма «Я читаю книгу…» Мета: підтримка читача, формування у дітей, підлітків та юнацтва художнього смаку та виховання позитивного ставлення до книги та читання; відновлення традицій сімейного читання. Завдання:  залучення до читання через активну пропаганду бібліотеки, її фонду і сучасних можливостей;  створення середовища, що заохочує населення до читання;  «ліпити» читача, виховувати його смак, бажання і вміння читати на основі накопиченого століттями досвіду;
  11. 11. 11  підтримка глибокого, свідомого, творчого читання через участь читачів у конкурсах;  пошук форм та методів впливу на сімейне читання та виховання;  сприяння підвищенню рівня психолого-педагогічної освіти батьків;  відродження традицій сімейного читання. Задля реалізації мети і завдань програми розробити план заходів, у якому враховувати очікувану участь усіх зацікавлених, як представників місцевого самоврядування, депутатів і громадських структур. Умови реалізації програми Аби підняти престиж дитини, підлітка або читача юнацького віку – любителя читання, стимулювати їх до читання, довести цінність їх особистостей передусім як читачів, необхідні як потужна кампанія у ЗМІ щодо пропаганди програми, умов конкурсів, їх учасників і переможців, так і солідний призовий фонд оголошених конкурсів. Підвищенню престижу читання повинен служити сучасний імідж бібліотеки і бібліотекаря. Для цього необхідно забезпечити бібліотеку сучасними засобами зв’язку, що гарантують дітям доступ до всіх видів інформації і, безумовно, необхідне додаткове виділення коштів на формування фондів, придбання нової літератури і періодики. Очікувані результати Читачі випереджають не-читачів в інтелектуальному розвиткові – це доведено численними дослідженнями, проведеними у різних країнах. Перші здатні мислити в категорії проблем, схоплювати ціле, встановлювати суперечливий зв’язок явищ, більш адекватно оцінювати ситуацію, швидше знаходити вірні рішення. Реалізуючи програму «Я читаю книгу…», бібліотека може співпрацювати з такими структурами:  Будинками культури та клубами;  відділом у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації;  загальноосвітніми школами та шкільними бібліотеками. Презентація комплексної програми «Я читаю книгу…»  Основні акції, свята, заходи «Читання в новому форматі» (за спеціальним планом. «Книга і читання – важливі чинники формування особистості»  круглий стіл. «Диво поряд – ось воно, Книгою звемо його!»  урочисте відкриття Тижня дитячого та юнацького читання. «BIBLIOсвіт»  газета читачів і для читачів. «Детективна весна», «Літо пригод», «Фантастична осінь»  цикл комплексних заходів міні-програми «Книжковий період». «Улюблена книга в… Павутині»  Інтернет – вернісаж. «Книжки на добраніч»  віртуальна казкарня для малюків та їх батьків. «Листи про літературу»  пілотний Інтернет – проект.
  12. 12. 12  Основні конкурси «Найуважніший читач бібліотеки»  Інтернет – конкурс для читачів усіх вікових категорій. «З любов’ю до рідної природи» (виготовлення еко – книжки-саморобки)  конкурс дитячої творчості. «Читаю я, читає вся моя сім’я»  бібліотечний сімейний конкурс. «Я читаю»  конкурс на краще фото читача з книгою. «Детектив  мій сенс життя»  конкурс творчих робіт. «Найкраща – це моя пригода!»  конкурс творів про літні пригоди. «Казка про книгу та читання»  творчий конкурс міні-творів про улюблену казку або повість. Додаток 2 Міні-програма «Книжковий період» Обґрунтування У час новітніх інформаційних технологій термін «читачі бібліотеки» все частіше замінюється терміном «користувачі бібліотеки». Кількість прочитаних дітьми та підлітками друкованих книг різко змінюється, читання стає більш прагматичним, перевага віддається книгам за шкільною програмою, довідковим виданням. Якщо йти таким шляхом, то ми незабаром станемо свідками звуження читацьких інтересів, втрати підлітками художнього, естетичного смаку, вміння оцінювати по-справжньому силу художнього слова. Де ж вихід? Вихід є! Тільки бібліотекар бібліотеки, справжній фахівець своєї справи, використовуючи сучасні форми і методи популяризації книги, може допомогти юному читачеві відчути радість читання, прищепити йому навички сприйняття художнього твору, вміння міжособистісного спілкування. Не секрет, що діти та підлітки дуже часто беруть приклад зі своїх друзів – однолітків. Важливо, щоб цей приклад був лише позитивним, як-то кажуть, «на 12 балів». Тільки тоді він принесе бажаний результат. Мета і завдання програми 1) Дати дітям, підліткам та юнацтву широку уяву про розмаїття художньої літератури і сприяти розширенню їх кругозору; 2) підвищити рейтинг книги в дозвіллі школярів і стимулювати в них бажання систематичного спілкування з книгою; 3) привабити дитину, підлітка та юнацтво цікавою книгою, щоб кожен читач знайшов не лише потрібну літературу, а й книгу чи тему до душі; 4) залучити якомога більшу кількість дітей, підлітків та юнацтво в ряди «активних» читачів; 5) навчити «активного» читача азам реклами книги, вмінню розповісти про свою улюблену тему чи книгу, її літературних героїв, позиціюванню її серед друзів-однолітків.
  13. 13. 13 Девізи програми: «Я читаю це з великим задоволенням!» «Читаю сам і раджу вам!» Програма повинна бути розрахована максимум на 1 рік і передбачати ряд заходів: І. Широке розкриття фонду бібліотеки, інформування читачів про розмаїття жанрів художньої літератури: зокрема детективів, пригод, фантастики. ІІ. Популяризація літератури за темами: «Детективна весна»  Гра – конкурс «Відчуй себе детективом»  Хіт – парад книг «Супердетектив»  Рейтинг найкращого детективомана  Конкурс творчих робіт «Детектив – мій сенс життя» «Літо пригод»  Книжкова виставка – пропозиція «Багато знаю, бо читаю»  «Літня мандрівка книголюбів»  Конкурс малюнків «Книжкові пригоди»  Конкурс літніх книжкових пригод «Моя пригода  найкраща!» «Фантастична осінь»  Книжкова виставка «Шедеври світової фантастики»  Гра – подорож «Мандрівка всесвітом»  Рейтинг «Ти SUPERSTAR фантастики»  Літературний парад «Фантастична! Суперкльова!» ІІІ. Захист читацького інтересу Чому я обрав(ла)  детектив  пригоди  фантастику ІV. Нагородження переможців Додаток 3 Програма «Талановита юнь під інформаційним патронатом бібліотеки» Мета програми – організація роботи бібліотек по задоволенню потреб юнацтва в інформації та літературі, що сприяє озброєнню їх знаннями, які становлять реальну користь у житті і допомагають посісти гідне місце в суспільстві; пошук і впровадження нових креативних форм і методів інформаційної роботи з талановитими та обдарованими. Серед завдань програми можуть бути наступні: 1. Залучення дітей, підлітків, юнацтва, які мають хист і обдарованість, пов’язані з певними видами діяльності, в яких вони найбільше розвиваються:  соціально – лідерській;  художньо – музичній, образотворчій, сценічній;
  14. 14. 14  психомоторній – спортивні здібності;  інтелектуальній – здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти;  академічній – надзвичайна здатність до навчання взагалі;  творчій – нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення. 2. Надання інформаційної підтримки дітям, підліткам, юнацтву в задоволенні їх освітніх потреб та творчій самореалізації. 3. Формування інформаційної культури користувачів. 4. Популяризація фонду бібліотеки, надання інформації про нові надходження до бібліотечного фонду. 5. Сприяння розвитку та реалізації творчих здібностей дітей, підлітків, юнацтва. 6. Організація їх дозвілля шляхом залучення до культуротворчої діяльності в літній період. Інколи вважають, що талант сам проб’є собі дорогу, але це не так. Талановитої молоді, юнацтва багато. По суті, майже кожен із них по-своєму талановитий, але необхідно розвивати ці таланти і давати їм можливість для самореалізації. Тільки поєднавши зусилля, можна досягти успіху. За допомогою книги ви повинні надавати їм консультаційну допомогу в розвитку їх творчих здібностей. Проводити індивідуальні бесіди з користувачами під час запису та видачі літератури, бесіди по виявленню читацького інтересу, по прочитаних книгах, тощо. Збирати відгуки на прочитані книги. В бібліотеках можна провести конкурс малюнків і плакатів «З книгою – у майбутнє». Цей конкурс проводиться з метою привернення уваги населення до читання, прищеплення їм любові до книги, заохочення до систематичного читання задля постійного підвищення рівня особистісного розвитку. Формами і методами візуального інформування є розкриття бібліотечного фонду. Оформити експозиції книжкових виставок «У книжок не буває канікул», «Для вас, друзі, цікаві книжки» та ін. Додаток 4 Програма розвитку читачів «Читаю - значить, живу!», «Читаюча людина - успішна людина», «Територія читання» (Цільова комплексна програма роботи з юнацтвом від 14 до 21 року) Обґрунтування. Не дивлячись на те, що багато хто любить читати, юнацтво віддає перевагу діловому, освітньому читання. Причинами цього вони називають такі відволікаючі фактори, як заняття спортом, танцями, Інтернет, телевізор; учням не вистачає часу для читання через ускладнення шкільної програми, збільшення кількості предметів. Тому, просування книги і читання залишається однієї з головних завдань. Ціль 1. Залучення до бібліотеки читачів групи юнацтва. 2. Підвищення значущості читання для успішної реалізації особистості.
  15. 15. 15 3. Створення позитивного образу сільської бібліотеки, як центру читання та інформації. Завдання 1. Пропаганда художньої і науково-популярної літератури. 2. Формування правової культури юнацтва. 3. Виховання юнацтва в дусі патріотизму до своєї Батьківщини, до свого рідного краю. 4. Пропаганда здорового способу життя. 5. Оперативне і повне задоволення запитів читачів. 6. Сприяння навчальному процесу школярів і студентів. Читацьке призначення Програма розроблена для групи юнацтва з 14 до 21 року. Механізм реалізації Анкетування, книжкові виставки, дні відкритих дверей, дні інформації, пропаганда художньої і науково-популярної літератури, складання рекомендаційних списків, залучення до спільної діяльності вчителів і класних керівників, використання комп’ютерного забезпечення та Інтернет – ресурсів. Очікувані результати Здійснення цієї програми дозволить:  вивчити картину читання та його роль у соціалізації підлітків;  збільшити відвідуваність користувачів цієї групи та видача їм документів;  підвищити значущість читання для успішної реалізації особистості;  дати можливість розвитку творчого та освітнього потенціалу юнацтва;  відродити інтерес юнацтва до духовної спадщини країни, шляхом залучення їхньої уваги до літератури патріотичного звучання;  створити позитивний образ сільської бібліотеки як культурно- освітнього центру. Соціальна значимість Підвищення престижу читання серед юнацтва. План примірних заходів Дні повернутої книги. Акція «Ти – мені, я – тобі» (обмін книгами з особистих зібрань), «День читача», «Прочитав книгу – передай іншому», «Ми читаємо і малюємо», «Читаємо вголос один одному» (для дітей з обмеженими можливостями). Книжкова виставка «Дорога у всесвіт», «Вам, дівчатка!», «День любові, сім’ї та вірності», «Нове покоління обирає життя» (профілактика шкідливих звичок, антинаркотична пропаганда), «Була війна і була Перемога», «Я української армії солдат» (про воїнів афганців). Тематична поличка «Уроки гармонії», «Обов’язок чоловіка - захищати Батьківщину», «З пером в руках проти фашистів». Бібліотечно-бібліографічний урок «Бібліотека, як інформаційний центр».
  16. 16. 16 Дні відкритих дверей «Призовникам про військову службу», «Вам, абітурієнти». Бібліотечний урок з профорієнтації для випускників 9 кл., 11 кл. «Вибір професії - ключ до успіху». Ігрова програма для старшокласників «І знову корабель на орбіті». День інформації «Нові книги для молодих», «Як чудово бути матір’ю». Свята, бенефіс кращих читачів, персональні читацькі виставки, фотовиставки кращих читачів та читацьких династій «Читай зі мною!», «Найактивніший читач». Конкурс «Краща читаюча родина …..» з метою розвитку практики спільних читань як механізму зміцнення сім’ї, формування у дітей і дорослих потреби до читання, літературної творчості. Читацький марафон «2014 секунд читання. Читайте заради життя!». Усний журнал «Вісник читача» (додаток 9). Конкурсно – ігрова гра «Бібліотечне містечко» (Додаток 10). Літературний квест  «Йти в ногу з часом» (додаток 11). Додаток 5 Програма літнього читання дітей та молоді «Літо, книга, я - друзі!», «Ключ від літа», «Канікули без книги – літо без сонця». Річна загальносистемна канікулярна програма читання, розрахована на роботу з дітьми та підлітками, які залишилися влітку вдома, та їх батьками. Цілі програми: Організація дозвілля дітей та підлітків влітку та залучення їх до читання, розвиток творчих здібностей на основі книги. Основні завдання: використання різних форм роботи в обслуговуванні читачів, пошук нетрадиційних рішень; створення комфортних умов для проведення дозвілля в бібліотеках; виявлення активних і творчих читачів, стимулювання читання дітей та підлітків влітку. Програма реалізується щороку в період літніх шкільних канікул. Відкривається робота в рамках річної програми «Ключ від літа» щорічно 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей. В цей день провести акції на підтримку читання «Читайте з нами! Читайте самі!». Вибір тем літнього читання щороку обумовлюється і визначається інтересами читачів. Додаток 6 Програма «Читання – теж імідж!» Основна мета програми - зміна ставлення молоді до книги та читання, відродження читання як форми організації дозвілля, створення привабливого образу «людини, що читає», формування образу бібліотеки як місця, де завжди можна знайти розуміння і допомогу. Програма «Читання – теж імідж!» повинна включати в себе два взаємозалежних блоки, у відповідності з найважливішими напрямами бібліотеки щодо підвищення статусу читання і книги серед молоді.
  17. 17. 17 Перший блок програми з однойменною назвою «Читання теж - імідж!», присвячується розвитку обслуговування читачів підліткового віку на основі індивідуального підходу до роботи, систематичного вивчення читацьких інтересів юнацтва. Другий блок – «Читач-ПРОФІ» передбачає цілеспрямовану роботу з молоддю по підвищенню їх читацької компетентності. Складовою частиною програми «Читання - теж імідж!» є соціологічні дослідження читання молоді, проведення дозвіллєвих заходів, такі, як: читацькі конференції, акції, літературно-творчі конкурси, тижні молодіжної книги, літературні конкурси, вікторини, аукціони знань, книжково-ілюстративні виставки. Проведення дослідження: «Читання періодичної літератури в молодіжному середовищі», «Інформаційні потреби читачів бібліотеки», «Сучасна художня література в структурі читання молоді» та ін., які дозволили б налагодити зворотний зв’язок з користувачами, вивчити їх інтереси і запити, результативність проведених заходів. Результати досліджень ляжуть в основу подальшої діяльності по розробці і впровадженню в практику найбільш ефективних методик, акцій та заходів на підтримку молодіжного читання. Для підлітків і юнацтва візуальна культура і сучасні комп’ютерні технології мають велике значення, тому ми все частіше використовуємо їх у роботі. Широкого поширення набудуть такі форми, як мультимедійні електронні презентації, віртуальні екскурсії, Інтернет - вікторини та ін., які є інструментом залучення юнацтва до традиційного читання. Головним при підготовці молодіжних заходів буде поєднання традиційних бібліотечних форм роботи – бесід, оглядів, лекцій, уроків, літературно-музичних вечорів та композицій, що володіють високою інформативністю, з ігровими формами, які привносять елементи цікавості і захопливості. В рамках програми «Читання теж - імідж!» та до відзначення Всеукраїнського Дня бібліотек проводити молодіжні акції, конкурс молодих читачів на найкраще привітання бібліотеці «Віват, бібліотека!» та бліц - опитування «Що читають молоді мешканці села?», де запропонувати молоді відповісти на три питання:  Твоя улюблена книга?  Книга, прочитана недавно?  Що з недавно прочитаного ти порекомендуєш своїм друзям? Пропонуємо провести літературно-творчі конкурси, такі, як «Людина читає, або з книгою в 21 століття», «Кришталевий струмок мови рідної». У конкурсах можуть брати участь не лише школярі і студенти, але і молоді робітники і службовці. Протягом 7 днів для підлітків, юнаків і дівчат провести заходи до відзначення Тижня дитячої та юнацької книги «Свято довжиною в сім днів», «Читай! Від понеділка до п'ятниці і далі...», який включатиме перегляди літератури з оглядами, дні інформації, конкурси та вікторини, літературні та бібліографічні ігри, зустрічі з
  18. 18. 18 письменниками, прем’єри і презентації нових книг, інтелектуальний аукціон «Територія читання» та ін. Весь Тиждень ви і ваші читачі повинні знайти відповідь на питання: «Що Читати? А чи варто?...» Здійснити «прогулянку» по сторінках електронних видань. Провести День інформаційної культури, урок-презентацію «Пам’ять бібліотеки», де компетентно і захоплююче розповісти учням про каталоги, картотеки, щоб вони без перешкод змогли знайти будь-яку книгу самі. Молодіжну пресу представити книжково-ілюстративною виставкою із закликом: «Відкрий! Це твій журнал!». В рамках програми «Читання – теж імідж! в бібліотеці організувати PR-акцію з просування книги і читання – «Нове покоління вибирає... Книгу!». Один раз на місяць оголошується день, присвячений творчості письменника, або день любителів поезії, класичної літератури... У цей день ви пропонуєте своїм користувачам відповісти на питання вікторини, рекомендуєте книги. Читачі, які правильно відповівши на всі запитання вікторини, отримують призи. Додаток 7 Програма «Бібліотека обличчям до сім’ї» Перспективний напрям роботи бібліотек – сімейні читацькі клуби, гурток сімейного читання «Читайлик» в арсеналі яких – найрізноманітніші форми популяризації книги, цікаве і корисне спілкування: вечори, зустрічі, бенефіси читацьких родин, дні сімейного відпочинку («Про мій рід – родовід», «Вечір щасливих сердець»); вільні сімейні трибуни («Роздуми про прочитане»); вечори добрих спогадів («Розповідає сімейна фотографія», «Коли батьки були маленькими»); історико – краєзнавчі та літературно-художні експедиції («Під батьківською стріхою», «Зоріє в небі мамина любов»); порадницький екскурс в потаємне («Моє і наше щастя»); життєві ток – шоу («Я ще літо, а батьки уже зима», «Батьки і діти: паралельні світи»); сімейні турніри («Це ми вміємо – а ви?»); свята («Не буває сімей нецікавих», «Ми – краплини із криниці роду»). Пропонуємо провести заходи, спрямовані на відродження сімейних традицій читання: акція «Читання в подарунок мамі»; конкурс «Тато, мама, книга, я: разом - книжкова сім'я»; година роздумів для батьків «Що читають наші діти?»; батьківська година «Буде в родині лад, коли книзі радий»; родинне свято «Візьміть книгу в коло сім’ї»; вечір-зустріч з книгою «Що читали мої батьки»; вікторина «Тема сім’ї в художніх творах»; комплексні форми «Бенефіс сім’ї», «День сімейного читання». Заходи повинні об’єднати сім’ю навколо бібліотеки, навколо книги і читання заради великого емоційного задоволення і, водночас, спільної душевної роботи. Роботи, до якої не можна силувати, адже дієслово «читати» не терпить наказового способу. В керівництві дитячим читанням дорослим було б добре запам’ятати мудрі поради французького дитячого письменника, професора філології Даніеля Пеннака. Він проголосив невід’ємні права читача (якими б парадоксальними вони нам не здавались):
  19. 19. 19 Право не читати. Право перескакувати [по книзі]. Право не дочитувати. Право перечитувати. Право читати що завгодно. Право читати де завгодно. Право читати вголос. Право мовчати про прочитане. Ці права вільного вибору мають дорослі, тож їх обов’язково треба надати і дітям – якщо ми взагалі хочемо, щоб вони читали, не звинувачували нас в лицемірстві і використанні подвійних стандартів. Додаток 8 Презентація в стилі «Печа - куча» У вас є: наприклад, 20 слайдів по 20 секунд. Разом 6 хвилин 40 секунд, а також ідея, якою ми хочемо вам надати. Принадність «печа – кучі» полягає в тому, що вона – якийсь баланс між хаосом, який панує на будь-який багатолюдній вечірці і повагою до доповідачів, які часто розповідають дуже цікаві речі. І найголовніше, як би все не відбувалося, «печа – куча» - це боротьба за увагу! Тому хочемо надати декілька порад, як же підготувати свою доповідь, щоб всі 6 хвилин 40 секунд увага людей була винятково вашою. Підготовка 1. Тема виступу Виберіть ту тему, яка вас особливо зворушує, яку ви пропустили через себе. Це не обов’язково має бути пов’язано з вашою роботою – це може бути ваше хобі, ваше захоплення чи якісь прості людські радості, а, можливо ви побували в якійсь країні і побачили там такі місця, які ніколи не знайдеш в жодному путівнику – поділіться своїми емоціями з усіма. У форматі «печа – куча»  це просто! 2. Розкажіть історію Розповідайте не тільки те, що у вас показано на слайдах, а ваші переживання, ваші осяяння і ваші помилки. Залучіть людей до своєї розповіді, нехай вони відчують себе її учасниками. 3. Знайдіть час Майстерність презентації вимагає часу. Підготувавши 20 слайдів, ви ще не станете великим доповідачем. Усе вимагає часу: вибрати тему, зібрати матеріал, розробити сценарій, підібрати темп розповіді. Вам знадобиться в цілому не менше 6 годин, щоб підготуватися до доповіді. 4. Репетируйте Підготувати гарну презентацію – ще не означає, що ви можете також красиво її озвучити. Насправді, 20 секунд – це занадто багато, якщо ви погано володієте матеріалом. Якщо ж ви дуже добре знаєтеся у матеріалі, то ці 20 секунд здадуться вам коротенькою миттю, і вам буде хотітися розповісти більше.
  20. 20. 20 Тому, якщо ви не відрепетируєте кілька разів, ви можете потрапити в халепу – не встигнути за 20 секунд викласти необхідну інформацію. Виступ 1. Представлення Дуже коротко розкажіть, хто ви і звідки, і трохи проясніть тему вашої доповіді. 2. Говоріть! «Печа – куча», що японською означає балаканина – отже, ви повинні говорити. Люди прийшли на «печа – кучу», щоб щось почути, а не просто подивитися. Якби вони хотіли просто щось подивитися, вони пішли б в кіно. 3. Захопіть людей розповіддю! Якщо попередня доповідь була нудною, ваше завдання – зробити все можливе, щоб люди «прокинулися» й почули вас. Якщо ж попередній оратор запалив усіх своєю ідеєю – ваше завдання утримати їх інтерес. Говоріть з людьми, звертайтеся до них, посміхайтеся, дивіться їм в очі, а не кудись в точку далеко позаду них. 4. Дихання Слідкуйте за своїм диханням, не поспішайте, робіть паузи 5. Подякуйте людям за увагу! Не йдіть відразу ж після виступу. Ви розповіли людям свою історію – отримайте зворотній зв’язок, дайте їм можливість підійти до вас і поставити запитання. Будьте відкриті для діалогу. Зустрічі у стилі «печа – куча»  це рідкісний шанс отримати велику кількість різнобічної інформації, познайомитися з цікавими людьми та зануритися в творчу атмосферу неймовірних ідей. «Печа – куча»  це не просто презентації та слайд-шоу, це можливість для особистого розвитку, налагодження нових контактів і, найголовніше,  живого спілкування! Додаток 9 Усний журнал «Вісник читача», який умовно ділиться на сторінки, цілком звичні для будь-якого глянцевого видання: 1. Розповідь про історію виникнення назв «журнал», «газета». 2. Спеціальний репортаж «Знайомство з новою книгою». 3. Професія журналіст. Про особливості цієї професії. 4. Рубрика «Соціальна реклама». 5. У рубриці «Сторінка остання – розважальна», де присутнім запропонувати відповісти на питання вікторини про книгу (підготувати вікторину). На завершення заходу присутнім представити редколегію «журналу», які працювали над його випуском: «директор видавництва» – зав. бібліотекою, ___; «головний редактор» ___; «дизайнер-верстальник» та «позаштатний кореспондент» – член читацького активу __, волонтери ___, гість номера – _______. Для виявлення інтересів читачів бажано провести анкетування на теми «Як ми проводимо своє дозвілля?», «Книга в твоєму житті» та «Українська книга і час», експрес-інтерв’ю «Я – користувач бібліотеки», опитування-інтерв’ю «Я люблю читати про...», бліц - опитування «Найкраща книга минулого року».
  21. 21. 21 Додаток 10 Конкурсно – ігрова гра «Бібліотечне містечко» Бібліотека запрошує своїх читачів так зване уявне «Бібліотечне містечко». Учасники програми навчаться знаходити і повертати на місце будь-яку книгу за її «адресою» на книжкових полицях. Кожен з них отримає путівник у вигляді книжкового стелажа, заповненого книгами. Але декілька книг, за умовами гри, «заблукали» і просять у читачів допомоги. Учаснику необхідно знайти у фонді «адресу» кожної такої книги та заповнити прогалину на своєму «стелажі»  путівникові. Запропонуйте своїм відвідувачам вирушити у «ВЕЛИКУ літературну подорож» і, з допомогою книжок, за 90 днів літніх канікул «об’їхати» навколо світу. А щоб нічого не завадило великій мандрівці, кожен учасник на певному етапі подорожі буде отримувати умовні позначки, які разом із записами про прочитані книги вміщуватиме до свого «Щоденника мандрівника». Середина великої подорожі книжковим світом буде відзначена урочистою посвятою в мандрівники. Але для перемоги цього замало: необхідно, «об’їхавши» земну кулю, дістатись «фінішу» – до того ж із найбільшим багажем вражень, думок, почуттів, викликаних прочитаними за літо книгами. А отже – із найбільшою сумою накопичених БІВів (Бібліотечна Інтелектуальна Валюта) для придбання книг у «Книжковому кіоску!» Для заохочення учасників Програми літніх читань традиційно використовується Бібліотечна Інтелектуальна Валюта – БІВі, про які вже згадано вище. Заробивши ці своєрідні «бібліотечні гроші», читачі зможуть придбати за них книги зі спеціального призового фонду – «Книжковий кіоск» у бібліотеці. Книги для «Книжкового кіоску» можуть надати давні партнери та спонсори бібліотеки. Для користувачів , які користуюся Інтернет – послугами організовуємо групу книжкових фанатів у соціальній мережі в Контакті (Book’s Fan). На сторінці групи будуть оголошені чотири конкурси та завдання для участі у них: «Лідер читання», «Фотоколаж», «Золоте перо», «Аля-ФОТОШОП». Для кожного учасника буде заведено окремий спеціальний формуляр, куди заноситимуться відмітки про виконані завдання. Додаток 11 Літературний квест (квест – орієнтування) «Йти в ногу з часом», це один з варіантів гри-пошуку, дуже популярної в наш час в молодіжному середовищі. Маршрут літературного квест – орієнтування пов’язаний з сюжетом і героями запропонованих для читання книг. Кожна зупинка на маршруті – це пам’ятні місця, організації та підприємства, що діють на території села або іншого населеного пункту, в околицях бібліотеки. Ця гра не тільки знайомить учасників з новими цікавими книгами, але й допомагає їм краще пізнати рідне село, глянути по-новому на знайомі з дитинства місця. Гра-пошук за матеріалами художніх творів. Цілі гри: просування книги та читання у молодіжному середовищі.
  22. 22. 22 Завдання гри: Організація молодіжного читання. Залучення до читання сучасної української літератури. Залучення до читання творів місцевих письменників. Популяризація діяльності і послуг бібліотеки. Формування позитивного іміджу бібліотеки. Читання книг - це обов’язковий пункт не тільки для учасників, але і для організаторів квеста. Прочитайте або перечитайте ті книги, які ви пропонуєте для читання учасникам гри. По ходу читання, постарайтеся зв’язати сюжет книг з відомими місцями, організаціями та підприємствами, навчальними та культурними установами вашого населеного пункту. Таким чином, ви зможете намітити маршрут, по якому повинні будуть пройти команди. Продумайте питання, які можна буде встановити на станціях (це можуть бути питання за сюжетом книги, питання на розуміння теми і проблеми твору тощо), і завдання, які ви запропонуєте для виконання – «Чи Читаєте ви книги?», «Які книги Ви читаєте (автори, жанри)?», «Чому Ви читаєте, що дає Вам читання?», «Ваша улюблена книга» тощо; розповсюдження рекламної продукції бібліотеки (флаєрів, закладок, візиток тощо); фотозвіт по пройденому маршруту та ін. Проект з просування книги та читання «Світ, побачений крізь книгу» являє собою шість проектів. Мета: розширити коло читачів, зробити книгу обов’язковим атрибутом життя якомога більшого числа людей самого різного віку. Одним з проектів може бути проект «Читаю я! Читаємо ми! Читають всі!». Для кожного етапу проекту «Читаю я! Читаємо ми! Читають всі!» використайте мобільні, рухливі, цікаві ігри та акції, що відповідатимуть сучасним запитам молоді: I етап – «Читаю я!»  це старт проекту. Основний захід на цьому етапі – «Книжковий боулінг». Його мета – представити учасників гри і книги, які молоді пропонується прочитати та провести презентацію їх. «Ви все ще не читаєте? Тоді ми йдемо до вас!»  саме такий девіз виправдовує місце старту проекту. Якщо молодь не йде в бібліотеку, тоді фахівці бібліотеки йдуть туди, де буває молодь. Кожна з команд, що беруть участь у книжковому боулінгу, повинна придумати назву і кричалку – слоган на підтримку читання. Назви команд говоритимуть про те, що хлопці вже стали на шлях читання: «Бібліомени», «Бестселер», «Чтиво», «Книгомани». II етап  «Читаємо ми!»  це гра-пошук «Літературний КВЕСТ  орієнтування». Маршрутні листи гри-пошуку скласти так, щоб зв’язати сюжети книг, їх події та героїв з відомими місця, його людьми, підприємствами і установами. Це основний етап проекту. Командам-учасницям належало не просто прочитати запропоновані книги, а потім зв'язати їх сюжети з відомими, його людьми і підприємствами. Допоможуть вам в цьому волонтери, які відзначатимуть час прибуття команд і ставитимуть запитання за прочитаними книгами.
  23. 23. 23 Джерела для більш детального ознайомлення: 1. Вестберг, К. Багата і жвава мова для наших дітей – приклади розвитку читання у дітей різного віку / К. Вестберг // Світ дитячих бібліотек. – 2007. – №1. – С.22-24. 2. Дебера, Г. Досвід публічних бібліотек США з організації обслуговування дітей та підлітків / Г. Дебера // Світ дитячих бібліотек. – 2009. – №4. – С.26-27. 3. Карпова, Н. Семейное чтение – семейная библиотерапия / Н. Карпова //Школьная библиотека. – 2004. – №5. – С.53-57. 4. Кореновська, О. Специфіка виховання читача в сучасній сім’ї / О. Кореновська // Бібліотечна планета. – 2001. – №4. – С.16. 5. Коул, Д. Продвижение чтения в США: презентации национальных проектов / Джон Коул, Кэтрин Гурли, Эмми Столлз // Школьная библиотека. – 2007. – №9 – 10. – С.48-54. 6. Кузьменкова, Е. Читает семья: Советы библиотекаря по организации чтения в семье / Е. Кузьменкова // Библиотека. – 1994. – №6. – С.28-31. 7. Левченко, И. Библиотеки Хельсинки, опыт для подражания / И. Левченко // Школьная библиотека. – 2010. – №5. – С.17-19. 8. Маркова, В. Читач як комунікативний діяч / В. Маркова // Вісник Книжкової палати – 2010. – № 5. – С.43-47. 9. Мацовіч, М. У головній ролі – книга. Активізація читання в публічній бібліотеці м. Кросно / М. Мацовіч // Світ дитячих бібліотек – 2009. – №1. – С.22-24. 10. Московець, Л. Відроджуємо смак до читання / Л. Московець // Бібліотечна планета. – 2012. – №1. – С.11-12. 11. Олянишен, Т. Зміна місця читання серед інших форм діяльності у вільний час / Т. Олянишен, О. Мельников // Вісник Книжкової палати. – 2010. –№ 4. – С.45-48. 12. Олянишен, Т. Читання в сучасному суспільстві / Т. Олянишен, О. Мельников // Вісник Книжкової палати. – 2010. – № 6. – С.46-50. 13. Райкова, Г. Досвід партнерства у просуванні читання в публічних бібліотеках Росії / Г. Райкова; пер. з рос. Л. Бейліса // Бібліотечна планета. – 2008. – № 1. – С.7-9. 14. Розміровська, О. На підтримку іміджу дитячого читання / О. Розміровська // Бібліотечна планета. – 2011. – № 3. – С.23-24. 15. Світ дитячих бібліотек: щоквартальний науково – методичний журнал Електронний ресурс // сайт «Національна бібліотека України для дітей». – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/UKR/magazin/, вільний,  Мова: укр. – (дата звернення 02.04.2014). – Назва з екрану. 16. Скокова, Л. Читання у структури культурно – дозвіллєвих практик населення України / Л. Скокова // Бібліотечна планета. – 2010. – № 1. – С. 14-17. 17. Тихомирова, И. Дети. Время. Книга / И.И. Тихомирова // Библиотека. – 2010. – № 8. – С.13-14.
  24. 24. 24 Підписано до друку: 08.04.2014. Тираж 35прим. Видавець: Комунальний заклад «Черкаський організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронні адреси: biblioteka@ogo.in.ua, bibliotekaROMC@gmail.com

×