2. Жаргон (фр."незрозуміла, пташина мова") - один з
різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від літературної
мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики,
синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом
особливостями вимови. Жаргон виникає серед груп носіїв мови,
об'єднаних спільністю професійних інтересів( медиків,
комп'ютерників, викладачів), однакових захоплень( жаргон мисливців,
філателістів, рибалок), тривалим перебуванням у певному
середовищі(військова служба, навчання).
3. РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ ТАКОЖ СОЦІАЛЬНІ ДІАЛЕКТИ, СТРУКТУРА
ЯКИХ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МОВІ ОХОПЛЮЄ ТАКІ СТРАТИ:
• 1.Професійні мови мисливців, риболовів, гончарів,
шевців тощо.
• 2.Групові, або корпоративні, жаргони чи сленги
учнів, студентів,
спортсменів та інших, головно молодіжних
колективів.
• 3.Таємні мови, арго декласованих елементів,
ремісників, торгівців.
4. КЛАСИФІКАЦІЯ СЛЕНГУ
Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за
стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище,
можна поділити на
• звичайні, тобто невтральні,
• згрубілі (нецензурна лексика).
Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість
інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За
цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі,
що вживаються:
– у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами.
5. ЗА В. БОНДАЛЄТОВИМ, ДО СОЦІАЛЬНИХ
ДІАЛЕКТІВ ЗАРАХОВУЮТЬ:
1.Власне професійні діалекти (підмови, лексичні системи).
2. Групові, або корпоративні, жаргони (особливості мови учнів,
студентів, спортсменів, солдатів, матросів та інших, переважно
молодіжних колективів).
3. Умовні, або таємні, мови (арго) ремісників і торгівців.
4. Злодійський жаргон („блатна музика”) – мова декласованих
елементів.
6. ВИСНОВКИ
Розвиток мови – об'єктивний процес, у якому основну
роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий
шар населення. Найяскравіше це явище проявляється
на зламі епох, у періоди воєн та революцій, а також
стрімких соціальних процесів. При цьому основним
джерелом поповнення словникового запасу мови
слугує неформальне мовлення.
