фонетика,орфографія

1. Л.О. Яринко
Українська моваУкраїнська мова
Фонетика. ОрфографіяФонетика. Орфографія
ü Опорні конспекти
ü Питання самоперевірки
ü Вправи
ü Тематичні тестові завдання
ü Модульні контрольні роботи

2. Л.О. Яринко. Українська мова. Фонетика. Орфографія: Навчальний посібник
(для студентів педагогічного училища спеціальності 5.010102 „Початкове
навчання”, учнів 10-11 класів) – Красноармійськ, –80с.
Навчальний посібник містить опорні конспекти з фонетики та орфографії
української мови, питання та завдання для самоконтролю знань, велику
кількість тренувальних вправ та тематичних тестових завдань. Він має на меті
сприяти формуванню навичок застосування правил орфографії на письмі,
надати допомогу до виконання різнорівневих тестових завдань, підготуватися
до успішного складання екзаменів з української мови.
Для студентів, старшокласників, вступників до вузів.

3. Передмова
Посібник укладений відповідно до програми „Українська мова:
Національна програма для студентів спеціальності „Початкове навчання”,
рекомендованої Міністерством освіти і науки України як програму для
педагогічних закладів І-ІІ рівнів акредитації (лист Міністерства освіти і науки
України №14/18.2-959 від 07.05.2002 р.) і призначений для практичного
опанування особливостей орфографії сучасної української мови.
Теоретичний матеріал поданий у вигляді опорних конспектів-схем, які
сприяють швидкому запам’ятовуванню правил і їх практичному
застосуванню.
Питання і завдання для самоконтролю знань, велика кількість
тренувальних вправ і тематичних тестових завдань забезпечать міцні знання,
сприятимуть виробленню практичних навичок.
Посібник розрахований як на індивідуальну, так і на групову або
колективну роботу.

4. ФОНЕТИКА
– розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад мови. Досліджує
звукову систему, вивчає умови творення звуків, їх роль в оформленні
людської думки, класифікацію та різні зміни і чергування звуків.
Звук чуємо, вимовляємо. Це найменша одиниця мови, матеріальна
оболонка слова.
Букву бачимо, пишемо.
Алфавіт – 33 (ґ)
Букв на позначення голосних звуків – 10:
а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї
Голосних звуків – 6 (складаються з голосу)
а, о, у, е, и, і
Класифікація голосних фонем
 місце творення
спосіб
творення


Піднесення
ряд
передній середній
задній
лабіал. нелаб.
високе і У
середнє еи
О
низьке а
я [йа]
ю [йу]
є [йе] }
на початку слова
2 звуки  після голосної
після ь, (’)
[йама]
[арм’ійа]
[бурйан]
[н′йутон]
я [л′а]
ю [л′у]
є [л′е]
} 1 звук після приголосного
[пл′ама]
[пл′ус]
[л′есков]
щ [шч]
ї [йі] } завжди 2 звуки
[шчас′т′а] [плашч]
[йіжак] [гайі]
е [еи
]
й [ие
] } у ненаголошеній позиції
[зеи
мл′á]
[жие
т′:éвий]
о [оу
] перед наголошеним [ý] [коу
жýх] [коу
с′т′ýм]
Приголосних букв – 23, (складаються з голосу і шуму).

5. 1. За участю шуму і голосу:
– сонорні – в, р, л, м, н, й (вирили мене й …)
– шумні – дзвінкі – б д з ж дж дз г ґ
– глухі– п т с ш ч ц х к ф
2. За місцем творення:
– губні – б, п, в, м, ф
– середньоязиковий – й
– задньоязикові – ґ, к, х
– гортанний – г
– передньоязикові – останні 22
3. За способом творення:
– проривні – б-п, д-т, ґ-к
– щілинні (фрикативні) – в-ф, г-х, ж-ш, з-с, й
– зімкнено-прохідні – р, л, м, н
– африкати – дж -ч, дз -ц
4. За звучанням:
– шиплячі – ж, ч, ш, дж
– свистячі – з, с, дз , у
– плавний – л
– дрижачий – р
5. За м’якістю і твердістю:
– тверді – після них немає ь, я, ю, є, і [план]
– м’які – перед ь, я, ю, є, і [пл′ушч] [ден’] [р′умсати]
– пом’якшені (після них Ь):
губні – м’, в’, п’, б’, ф’ (мавпа буф)
} перед і, я, ю, єшиплячі – ж’, ч’, ш’, дж’
задньоязикові – г’, к’, х’, ґ’
[п’іна], [ж’інка], [г’іст], [в’ірш’і], [п’урé], [б’юст]
дж [дж]
} 1 звук (дифтонг)
[] – 6б, 4зв.джміль
дз [дз] [] – 8б, 7зв.дзвоник
¬
але: підживити – [п’іджие
вúти] – 9б., 9 зв.
¬
підзабути – [п’ідзабýти] – 9 б., 9 зв.
Вимоги до запису тексту фонетичною транскрипцією
1. Немає великої букви.
2. (,)–/; . – //; !?... –//
3. [á] – наголос
4. [т′] – м’який приголосний
[м’] – пом’якшений
6. в як [ў] – „у нескладове”:
перед приголосними – [ўпеи
рéд]

6. у кінці слова – [шоў, ўп’іймаў]
7. ŭ – як [ǐ]- „і нескладове”:
перед приголосним – [ǐду] [гаǐка]
у кінці слова – [краǐ]
Запам’ятайте сполучення приголосних звуків у фонетичній транскрипції
с + ш [ш:] Віднісши [в’інд′іш:и]
З+ш [ш:] Привізши [прив’іш:и]
с + ч [шч] Піщаний [п’ішчáниí]
з + ж [ж:] Зжити [ж:úти]
ч + ц′ [ц′:] На річці [на р′іц′:і]
ш + с′ [с′:] Умиваєшся [умивáйес′:а]
ж + ц′ [з′ц′] На ніжці [на н′із′ц′і]
ш + ц′ [с′ц′і] Кішці [к’іс′ц′і]
ч + с′ [ц′:] Не мучся [неи
муц′:а]
т + ш [ч:] Коротший [короч:ий]
- жся [з′с′а] Не вріжся [неи
ýр′із′с′а]
- ться [ц′:а] Сміється [с′м’ійец′:а]
- чся [ц′:] Не морочся [неи
мороц′:а]
Завдання для самоперевірки знань:
1. Знати:
– що вивчає фонетика;
– чим відрізняються голосні звуки від приголосних;
– коли я, ю, є передають 1 звук, 2 звуки;
– яка різниця між м’якими і пом’якшеними приголосними;
– які приголосні можуть бути пом’якшеними;
– навести приклади: дж, дз – 1 звук; дж, дз – 2 звуки;
– які букви завжди передають два звуки;
– назвіть сонорні приголосні;
– відновіть у пам’яті парні дзвінкі-глухі приголосні;
– у яких випадках [ў] [ǐ] вважаються нескладовими?
– які приголосні називають плавними, дрижачими?
Вправи і завдання до теми «Фонетика»
1. Запишіть слова у дві колонки: 1) я, ю, є позначають 1 звук; 2) я, ю, є
позначають 2 звуки.
Янгол, пляма, яровина, киянин, П'єр, здоров'я, інакшої, своєї, різниця,
поліпшення, бою, українка, любіть, наяву, горя, Сосюра, об'єднаний,
любисток, м'ята, комп'ютер, конферансьє, барельєф, бюро.

7. 2. Записані фонетичною транскрипцією слова передайте орфографічним
письмом.
[йáк’ір], [мúйу], [мйáта], [реи
л'йеф], [шчýка], [т'ін'], [с'м’ійес':а], [рад
′ійеи
мо], [н'ан'ка], [найіз'с'а], [вошчáний], [ж: ие
мáти], [колие
вайес':а], [невр′із′с
′а].
3. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Визначте кількість звуків і
букв.
Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил,
гудіння млинових жорен, присвист і зітхання ковша, коли він вбирає в себе
зерно.
4. Підкресліть однією рискою сонорні приголосні, подвійною рискою –
шиплячі приголосні.
Вітряки навіть входять у мої сни, оживають у них, як люди, і говорять, як
люди. Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі ледве леліється
широкий лан жита. Стоять стебла високі та рівні, жовті і гладкі. Де-не-де
видніється з-посеред шумливого моря чаруюче око блавату або дівоче лице
польового маку.
Які сонорні і шиплячі приголосні не зустрілись у тексті?
5. Запишіть слова у три колонки: 1) букв=звуків; 2) букв>звуків; 3)
букв<звуків.
Гіллястий, сплять, голубка, косьба, бджола, дьогтю, дід, сиджу, джміль,
сонні, приязно, рясно, шило, коні, дзюрчання, яхонтовий, мрець, стружка,
призьба, щока, ґринджоли, очі, долина, жодної, листя, країна, кущ, голод.
6. Гра «П'ятий зайвий».
Випишіть «зайве» слово:
1. сяє, радість, зігріває, зеленіють, верб'яний
2. Ярослав, Росія, троянда, квасоля, яблуко
3. моряк, будяк, бур'ян, немовля, остання
4. свято, бабуся, черешня, ялинка, будяк
5. земляк, ім'я, дзвякнути, чарівниця, дрючок
6. залюбки, дзюрчання, пелюстки, кров'ю, безлюдний
7. зацвітає, співає, росою, новою, ніччю.
Чому саме ці слова є «зайвими»?
7. Підкресліть сонорні приголосні хвилястою лінією, дзвінкі – однією
рисочкою, глухі – двома.
Літо і зима уявляються живими істотами: літо - у вигляді молодої дівчини,
а зима – у вигляді бабусі з великими зубами і кістлявими пальцями. Дівчина-
літо дуже щедра і багата, а бабуся-зима надзвичайно скупа і бідна.
Іде літо проти зими і несе квіточку таку гарну-прегарну, а зима несе
казанок льоду. Як тільки літо показало свою квіточку, так лід той в одну
хвилину і розтав...

8. 8. Перепишіть, записуючи літерами слова, подані у фонетичній транскрипції.
Голодній [лие
сúц:’і] курчатко сниться. Кожній [свáс'ц'і] по ковбасці. При
[пшеи
нúц':і] гарній жнива славні. У [кнúз'ц'і] кохайся – розуму набирайся.
Коли була сошка, мало було в [лоз'ц'і], а трактор купили, то ополоників
наробили. Молодому тепліше в [сорόц':і], ніж старому в каптані. Його і в
[д'із'ц'і] не влучиш. Не радий хрін [теи
ртус'ц'і], а проте на кожній танцює.
Краще в [боц’:і], ніж у чужій глотці. Хрущі в борщі, а жаба в [йýс'ц'і].
[мурáс'ц'і] роса – океан (Нар. творч.).
9. Підкресліть літери я, ю, є: однією рискою – позначають 1 звук, двома
рисками – позначають 2 звуки.
Пісня, зоря, юність, безсмертя, воля, стяг, працює, рум’яний, б’ється,
майбутнє, м’ята, вітає, ясніє, тальянка.
10. Визначте, скільки звуків і літер у словах.
Яблуня, щастя, насадження, дзеркало, з’їзд, дзвін, джемпер, явір,
нáдзелень, м’ята, історія, знання, підживлювати, сьогодні, зірниця.
Фонетика. Звуки і букви
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому в усіх словах однакова кількість букв і звуків
а) праця, віра, любов, армія;
б) кінь, наяву, щастя, воля;
в) буряк, люк, діти, сміюсь;
г) свято, тьмяний, ґудзик, дядько.
2. Позначте рядок, у якому в усіх словах букв більше, ніж звуків:
а) життя, боротись, рельєф, Кузя;
б) дігтяр, віддати, тінь, оболонь;
в) сюрчати, відзначити, мільйон;
г) різьбяр, бджола, дзюрчати, льон.
3. Позначте рядок, у якому в усіх словах звуків більше, ніж букв:
а) їхати, ім'я, фойє, значить;
б) сім'я, щука, радіємо, піщинка;
в) тяжкий, дзвінок, десь, водограй;
г) сліпець, всесвітнє, країна, юшка.
4. Позначте рядок, у якому в усіх словах є м'які приголосні:
а) тямущий, тесть, лякати, знання;
б) віддати, гільза, ллється, льотчик;
в) дзьоб, узлісся, кішка, нюанс;
г) міра, ательє, в'янути, няня.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словах є пом'якшені приголосні:
а) міняти, зівака, рідний, піна;

9. б) гімн, піаніно, діарама, тюльпан;
в) вільний, фіалка, пір'я, жінка;
г) зірковий, тюрма, кішка, лякати.
6. Позначте рядок, у якому в усіх словах є губні приголосні:
а) вощина, револьвер, кобура, піала;
б) свято, мірошник, фіалковий, стіл;
в) фізика, математика, співи, історія;
г) ряди, Неаполь, вовк, лисиця.
7. Позначте рядок, у якому в усіх словах букви я, ю, є передають 2 звуки:
а) армія, Бєлова, юність, земля;
б) Єрусалим, П'єха, Янки, пляма;
в) няньчити, маяк, над’яр’я, пір’я;
г) юнга, Ярослав, Мольєр, виб’ють.
8. Позначте рядок, у якому в усіх словах букви я, ю, є передають 1 звук:
а) Наталя, Оля, Святослав, Юлія;
б) Писарєв, Лєсков, сюрреалізм, люблю;
в) Дюма, бюро, Рюрик, Заярний;
г) пісня, пенсія, яр, пляшка.
9. Позначте рядок, у якому в усіх словах дж, дз є дифтонгами і передають 1
звук:
а) джем, дзвінок, підзабути, підживити;
б) джеркотіти, дзявотіти, дзьобати, підзубрити;
в) Джузеппе, дзеркало, джміль, дзюрчати;
г) відзвучати, піджувати, дзебеніти, віджитий.
Орфографія
– це система правил про способи передачі звукового мовлення у писемній або
друкованій формі.
Орфографічні норми – сукупність правил, що впорядковують мовні
засоби, які забезпечують єдність усного мовлення у писемній формі.
Орфограма – написання слів на основі правил орфографії. Орфограмою
може бути окрема буква (земля) чи морфема (премудрий). – Це буквені
орфограми.
Є і небуквені: написання слів разом, через дефіс, окремо, перенос частин
слова, скорочення.
В українській мові визначають такі принципи правопису: фонетичний,
морфологічний, історичний (традиційний), диференціюючий (смисловий).
Фонетичний – точно відображає звуковий склад мовлення.
В основі цього принципу – правильна вимова:
– голосні наголошені і ненаголошені:
шúроко, селянський;

10. – [о], [е] після шиплячого приголосного:
вечеря, женеться, шостий;
– [у] – кожух, парубок, яблуня;
– с – перед к, п, т, ф, х:
схибити, створити, скинути;
– спрощення:
проїзний, нещасний;
– чергування приголосних:
книга – книжка – у книзі.
Морфологічний – вимагає однакового позначення на письмі морфем
незалежно від їх вимови. Сприяє об’єднанню споріднених слів.
– ненаголошені [е], [и], [о] перед складом з [ý], [і]:
розумний
– сумнівні приголосні:
молотьба – молотити, косьба – косити
– приголосні на межі морфем:
безшовний, хвилюєшся, змагається;
– подвоєння:
годинник, стінний;
– прийменники з, із, без перед словами, що починаються з букв, які
позначають шиплячі, свистячі приголосні:
із села, вийти з школи.
Історичний (традиційний) – слова, або окремі частини слів, букви
пишуться за традицією:
– м’який знак:
сядь, батько, третього;
– букви щ, ї:
щука, хрущ, їзда, гаї;
– я, ю, є (1, 2 звуки):
пісня, яблуко, м’ята;
– -ри-, -ли-:
крихта, блиск;
– е, и у деяких словах:
левада, кишеня.
Диференціюючий (смисловий) –написання однозвучних слів, які мають різне
значення:
везти машиною і вести за руку;
вивчити напам’ять і подарувати на пам’ять.
Правопис голосних
1. Сумнівні голосні е, и, о перевіряємо наголосом:
криве – крúво, сестрá – сéстри,

11. числό – чúсла, блищáти – блúск
2. - ере -, - еле - → е
- оро -, - оло - → о
Очерет, шелест, корова, колодязь
3. Звук випадає? → е (на місці випадного → е):
вітер – вітру, тиждень – тижня,
березень – березня, пеньок – пня.
4. Відкритий склад? → о, е
} чергування о,е з і
Закритий склад? → і
Ко-ня – кінь, ле-бе-ді – ле-бідь,
Ки-є-ва – Ки-їв, у Тер-но-по-лі – Тер-но-піль
5. Запам'ятай!
е: керувати, левада, леміш, легенда, чекати
и: кишеня, криниця, минулий, пиріг, цибуля
а: багатий, хазяїн, багатир (заможний), качан, кажан
о: богатир (силач), комиш, кропива, лопата, поганий, солдат, гончар,
монастир, товар
и, і після шиплячих
6. Після шиплячих → и:
широкий, щирий, чимдуж
! якщо відбувається чергування з о, е → і
шість – бо шести, щічка - бо щока,
жінка – бо жонатий, щітка – бо щетина
7. У словах, які стоять у множині → і в
нож і в миш і в тисяч і в
8. Закінчення залежить від питання:
як ийо? – кращ ийо
як і ? – кращ і в
на як ійо? – на кращ ійо
на як ихо? – на кращ ихо

12. 9. Розрізняй!
У дієприслівниках → ио
(що роблячи?) -учи, -ючи,
-ачи, -ячи
співаючи
танцюючи
тремтячи
У дієприкметниках → іо
(які?)
співаюч іо
танцююч іо
тремтяч іо
10. – ри -, - ли - → и:
бриніти, тривога, глитати
11. и у коренях -пир-, -дир-, -бир-, -мир-, -стил-, якщо далі є склад з
наголошеним á:
запéр – запира'ю, здéрти – здира'ти,
завмéр – завмира'ю, застéлю – застила'ю
Чергування голосних у корені дієслова
1. о → а
} перед складом з наголошеним á
2. е → і
зіскόчити – скакáти, перемόга – перемагáти,
зберегтú – зберігáти, стерегтú – остерігáтись
3. е и можуть випадати перед р, л:
 
беру – брати, стелю – слати
 
Ненаголошені е, и в суфіксах
1. е, и у суфіксах можна перевірити наголосом
глибинá – глибúнний,
рόдимка – родúмий
1. –ечк-, -еньк-, донечка личенько рідненька
-елезн(ий), ер(о), -тель довжелезний, п’ятеро, вчитель
2. –ен-: у пасивних дієприкметниках- утворений, запозичений;
- в ім. с.р. ІV в.- кошеня, цуценя.
3. –енн(я)- у ім. с.р. від дієслів: звернення, мислення, попередження

13. 4. -їсть, -іть, -ів → з і, бо може чергуватись з о, е
легкість – бо легкості, гуркіт – гуркоту, царівна – царева.
5. -іш(ий), -ісіньк-, -юсіньк → завжди і:
тихіший, дрібнісінький, тонюсінький
6. –інь- → в іменниках:
широчінь, глибочінь, височінь, далечінь

орієнтир на Ь
9. -ив(о) – в іменниках, що означають результат праці або матеріал:
мережили – мереживо, плели – плетиво,
пряли – прядиво, пекли – печиво,
але: марево (міраж)
10. -ик - в іменниках чоловічого роду:
пішов дощик, хлопчик надів плащик, сховався під кущик
(запам’ятай жартуючи)
11. -ин(а) - в іменниках жіночого роду:
Київщина, дівчина, височина, Вінниччина
12. -ищ(е) - в іменниках середнього роду:
сховище, становище, городище
13. -ин- у присвійних прикметниках, які відповідають на питання:
чий? чия? чиє?
  
бабусин матусина доньчине
Розрізняй!
-інн(я)

іменники від дієслів

ходіння
говоріння
сушіння
-инн(я)

іменники із збірним значенням

бурячиння, шумовиння, гарбузиння
але: волосіння (бо волосінь)
каміння (бо камінь)
коріння (бо корінь)
Питання і завдання для самоперевірки знань:
1. -Яку букву пишемо на місці випадної?
- Закони чергування голосних звуків?
- У яких випадках після шиплячих пишемо і?

14. - Як розрізняти кінцеві голосні и, і у дієприкметниках і
дієприслівниках?
- Які голосні чергуються перед складом з наголошеним á у дієсловах?
- Принципи розрізнення суфіксів -інн(я), -инн(я)?
- Навести три приклади пасивних дієприкметників із суфіксом –ен-.
-У іменниках якого роду вживається суфікс -ищ(е)?
-Навести приклади 5 слів із суфіксами пестливо-зменшувального
значення.
2. Утворіть пестливі слова.
Пташка, віконце, лице, серце, нічка, діжка, тополя, Таня, Валя, Оля.
3. Утворіть присвійні прикметники від іменників.
Світланка, Маринка, Микола, бабуся, ненька, невістка, свекруха,
матуся.
4. Утворіть пасивні дієприкметники від дієслів.
Вразити, зворушити, нахилити, обчистити, спекти, зосередити,
зачинити, запорошити, пригнобити.
Вправи і завдання до теми „Правопис голосних”
∧
1. Утворіть іменники з суфіксами (ив)о.
Палити, курити, морозити, мазати
2. Від поданих дієслів утворити іменники середнього роду:
Бурмотіти, говорити, ворожити, падати, шелестіти, молоти, тремтіти,
мигтіти, молити, тяжіти, хропіти, заціпеніти.
3. Перепишіть, вставляючи пропущені букви:
Гарбуз..ння, соняшнич..ння, кукурудз..ння, волос..ння, сновид..ння,
гол..ння, цвіт..ння, волод..ння, нос..ння, гор..ння, ход..ння, кор..ння.
4. Від поданих слів утворіть іменники з пестливо-здрібнілим відтінком
значення.
Вареник, варяниця, возик, кутик, смичок, кінчик, горщик, горщок, брилик,
капелюшок, ліжко, дядько, подушка, копійка, кошик, хлопчик, мужик,
п'ятниця, молодиця, рукавиця, мурашник, край, Марія, гайка, балалайка,
вікно, яйце.
5. Перепишіть, вставляючи пропущені літери:
Гірчичн..чок, бубл..чок, ґудз..чок, вогн..чок, кон..чок, він..чок, кра..чок,
щигл..чок, мізинч..чок, чайн..чок, нос..чок, племінн..чка, колюч..чка,
стріч..чка, ніж..чка, розумн..чка.
6. На місці крапок поставте пропущені букви Е, И, О і поясніть, якими
принципами правопису при цьому керувалися.

15. Ар..фметика, арт..лерія, бл..зенько, бр..ніти (бр..нькати), буз..на
(буз..нний), вб..рати (зб..раний), вел..тень, вел..чезний (вел..кий), вел..чина
(вел..кий), вес..лити (вес..лий), в..сти (в..дений), вип..нати, вигр..бти, вид..рати
(вид..раний), визвол..ння, вид..рти (д..рти), в..мова (в..мовляти), в..нищувати
(в..нищення), в..ноград (в..нний), винос..ти (нос..ти), вир..вати (зр..в),
в..рішальний (в..рішити), вист..ляти (ст..ле), вист..лати (наст..л), вит..кти
(т..ча), вит..рти (т..рти), в..шневий (в..шня), відп..хати, відр..вати, відс..хати,
вовч..ня, відт..нати, вогн..гасник, відч..няти (відч..нений), вкор..нитися,
вкорін..ння, вкороч..ний, враж..ний, вул..ця, вул...чка, галяв..на, гарнес..нький,
гаш..ний, гл..тати, гав..ня, гав..ти, глиб..на (глиб..нний), гл..бочезний,
гліц..рин, горл..ця, город..на, д..тинство, діж..чка, д..фективний, д..ректива,
д..шевий (д..шево), д..ректор, діл..ння, гол..ний, гус..ня.
7. Замість крапок напишіть потрібні літери. Поставте в словах наголос.
1. В..селе сонечко ховалось в в..селих хмарах в..сняних (Шевч.). 2. Спить
оз..ро, спить ліс і оч..рет (Л. Укр.). 3. За Дніпром поч..нало ч..рвоніти небо
ш..рокою смугою (Н. Лев.). 4. Розцвітає ж..ття б..гатирське й прекрасне
(Тич.). 5. Літо краснеє м..нуло, сніг л..жить на полі (Л.Укр.). 6. В х..зяйстві все
знадобиться (з нар. творчості). 7. Іван стрічає, обіймає, мов той Добриня-
б..гатир (Тич.).
8. Утворіть прикметникові словосполучення. Визначте суфікси.
Робота гуртка, напруга м’язів, вена легенів, покрівля з толі, гардина з
тюлю, рахунок матчу, узвар з груш, сережки з бурштину, фонд насіння,
костюм з фланелі, кольє з топаза.
Правопис сумнівних голосних
Практична робота
1. Підберіть до поданих слів спільнокореневі або їх форми, щоб сумнівний
голосний перевірявся наголосом.
Зразок: весна – весни
Спресувати, стебло, село, розперезати, розплескати, ревти, ребро,
протестант, промерзати, провертіти, припекти, перехитрити, схилити,
оживати, огризатися, озеленяти, витесати, нависати, величезний,
дешевий, левиця, лизати, земний, весняний, темніти.
2. Випишіть слова з сумнівним голосним, які не перевіряються наголосом.
Вставте пропущені літери.
Сл..зота, Пант..л..ймон, м..лодія, гр..зун, вкр..вати, вн..зу,
розбещ..ний, д..в’ятий, гр..чаний, д..фіс, еш..лон, зар..вти, вел..тень,
зв..ртати, д..шевий, тр..вога, вит..рати, з..рнина, к..лимок, вовч..ня,
л..жати.
3. Підберіть до поданих слів спільнокореневі або форми слів, щоб відбулося
чергування кореневих голосних.

16. Пекти
везе
шести
летіти
витекло
зачепив
семи
лежить
несуть
восени
плету
дзвенить
4. Додайте слово, щоб утворилися іменники на -ере-
Мозок захищає ...; морський ...; пояс у гуцулів ...; білокора ...; ...
корів; день у тижні...; той, що багато вередує ...; у саду ...
5. Підберіть до поданих дієслів спільнокореневі, щоб відбулося чергування
кореневих голосних.
Беру
сперти
перу
клену
простерти
дерти
жерти
допомогти
вмерти
терти
стелити
ламати
6. Визначте рядок, у якому всі слова записані правильно. Знайдіть помилки і
виправте їх.
1. Велич, непримиренний, шести, виселка, зерно, хитати, пожерати;
2. починати, згинати, засипати, вітирець, хвилечка, каменя, заберу;
3. дитина, сидіти, протекла, дзвенить, вередливий, бренить, витирати ;
4. криниця, минуле, пиріг, пелехатий, джерело, квітень, застилати.
7. Будь уважним!
Підкресліть ті рядки, в яких усі слова записані правильно за способом
перевірки:
1. Величезний, криниця, диригент;
2. гриміти, дрижати, тривога;
3. хлопець, мітел, оселедець;
4. цибуля, пиріг, далечінь;
5. дефіс, очерет, кленовий;
6. зерно, весняний, балерина, кишеня;
7. веснянкуватий, весілля, верещати.
8. Виправте допущені помилки:
Безземельний, гриби, стебло, цифирблат, веридливий, періг,
апильсин, крапелька, осиледець, оселитися, виселка, кажимо, кужух,
розкажеш, орегінал, призидент, спемо, ходите.
9. Вставте пропущені букви. Прокоментуйте правила.
Р_зикнути, еф_ктивний, щ_бетати, трав_нь, чов_н, скр_піти,
х_литися, крап_лька, м_гутніх, в_ликий, скач_мо, хр_стити, Хр_стос,
хр_щений, кип_ш, хр_стиянський, воскр_сіння, зат_шок, ст_р_гти,
хр_бет, каж_мо.

17. 10. Вставте пропущені літери е, и, і, поясніть свій вибір.
Пал..ць, груд..нь, вел..тень, карбован..ць, сон..чко, стріч..чка, уч..нь,
віт..р, рем..ня, н..си, тер..н, бер..жок, бер..зень, п..ньок, з..л..ніти,
пром..ні, в..чори, д..мок, сп..нитись, бл..скучий, з..мля, хлоп..ць,
гл..бокий, поч..пив, в..сокість, в..рхівці, к..нджал, д..ржавний,
зач..щати, сп..котний, півд..нь, справ..дливий, н..чка, п..чка,
пов..рнутись, плом..нів, к..шеня, ос..ні, ош..л..шено, ш..л..стіти,
в..черяти, пох..лилась, ч..пурний, коч..ргою, ш..почуть, здр..гнутись,
пр..з..дентський, п..с..мізм, л..йт..нант, ..ксп..р..мент, ..нт..л..гентний,
д..р..гент, р..ж..сер.
Правопис голосних
Модульна контрольна робота
1. Запишіть речення, вставляючи пропущені букви.
1. М…дами ч...рв...нь спілий пахне. 2. Над з...мл...ю пл..ла тиха
с...рпнева н...чка. 3. В...р...ні де не л...тати, то на см...тник с...дати. 4. У
г...л...ві т…к, а на язиці ц...п, і де схоче, там і зм...л...тить. 5. В...селе
сон...чко ховалось в в...селих хмарах в...сняних. 6. Кол...хає ж...та віт...рець
над Дніпром 7 Наш нар...д має право п...шатися своїми б...гатирями. 8.
Такий-то б…гатир! Ходив у жупанах та в сап’янцях. 9. Вечоріло, і
с...лдат...с...кі колони зупинилися на спочинок. 10. В...сна пл...вла до нас з
Д...сни.
2. Спишіть речення, розставивши розділові знаки, вставте пропущені букви е,
и, і.
1. Цвітуть квітки шумить трава бр..нять мушки в повітрю (Лепк.). 2. Віт..р
ш..л..стів соняшниками (Гонч.). 3. В..л..чезне як млинове жорно і ч..рвоне як
жар сходило сонце (Донч.). 4. В хмарі грім гуде то ж др..жить душа (Лепк.). 5.
Оч..рет сухий та жовтий віт..р хилить до з..млі. (Граб.). 6. Вражений
небаченим в..довищем х..рург прик..пів до місця. (Довж.). 7. ..ншого не треба
від життя ч..кати (Баж.). 8.Як смачно хрустять вос..ни під ногою оці жолудеві
чашечки! (Донч.) 9. В..снянійте далі сині нал..вайтесь сонцем дні! (Сос). 10. У
бер..зі на в..соких кілках зв..сав довгий густий невід (Дес). 11. Л..жить поп..л
на розпутті а в поп..лі тліє ..скра огню великого (Шевч.). 12. Командор
под..вився на годинник ..нші глянули теж і підв..лися дякуючи господині
(Гонч.). 13. Важко тр..вожно дихалось всім у ті похмурі дні і неспокійно
м..нали довгі осінні ночі (Коц.).
3. Вставивши літери, записати слова у дві колонки: 1) з літерою а в корені; 2)з
літерою о в корені слова.
Г..нчарня, к..рявість, к..лач, к..чанистий, пер..печений, розб..гатіти, к..жан,
к..рячкуватий, с..лдатський, к..закувати, г..нчарство, х..зяйновитий,
п..ганющий, г..рячкуватий, б..гатство.
4. Уважно прослухайте уривок. Запишіть його під диктування. Дотримуючись
відповідного стилю мовлення, самостійно продовжіть сюжетну лінію до

18. розв'язки. Виділіть орфограми на чергування о, е з і в коренях слів у
закритих та відкритих складах.
ЛЕВ НА БЕРЕГАХ ДЕСНИ
Диких звірів на берегах Десни водилося мало – їжак, заєць, тхір. Вовки
перевелись, і навіть саме слово «вовк» вважалося вже наче дідовою
лайкою: „Га, вовк би тебе з'їв!” Водилися леви, але теж дуже рідко. Один
лише раз по висипу Десни пройшов був лев. Та й то, кому не розказую,
ніхто віри не йме.
Поставили ми з батьком перемети в Десні й пливемо до куреня. Вода
тиха, небо зоряне. І так мені хороше пливти за водою, так легко, немов я
не пливу, а лину в синьому просторі. Дивлюсь у воду – місяць у воді
сміється. «Скинься, рибо», – думаю. Скидається риба. Гляну на небо:
«Зірко, покотися!» Котиться. Пахнуть трави над водою. Я до трав: «Дайте
голос, трави!» Гукають перепілки. Дивлюсь на чарівний, залитий срібним
світлом берег: «Явися на березі, лев!» Появляється лев. Голова велична,
кудлата грива і довгий з китицею хвіст. Іде поволі вздовж насипу над
самою водою. «Тату, гляньте – лев», – шепочу я. «Де там той лев? То ж...»
(Довженко).
Правопис голосних букв
Тестові завдання
І. Закрите завдання з однією правильною відповіддю.
1. Позначте рядок, у якому у всіх словах відбувається чергування
голосних:
A. шепіт, переможе, кочерга, решето, чоло;
Б. Чернівці, шовковий, завмер, дзвінок, весна;
B. зламати, летіти, ганяти, вмерти, збирати;
Г. перемогти, стирати, літати, конем, черга.
2. Позначте рядок, у якому в усіх словах після шиплячих потрібно писати
і:
A. ч_стий, щ_рий, щ_т, ч_йсь, ч_плятися;
Б. ящ_рка, щ_льно, ш_стнадцять, ч_нити, ж_рний;
B. ч_мдуж, груш_, ж_то, ч_льний, оч_кувати;
Г. радощ_, на круч_, тисяч_, наш_птувати, ж_нка.
3. Позначте рядок, у якому в усіх словах можливе чергування е з і:
A. частокіл, двора, Києва, каменя, вечеряти;
Б. звістка, зірниці, вечір, ніжка, несуть;
B. міст, летить, стерегти, польоту, шість;
Г. щітка, лебедя, щебінь, печера, жінка.

19. 4. Позначте рядок, у якому всі слова написано правильно:
A. хозяїн, хапати, допомагати, отаман, кочерга;
Б. комиш, степовий, кешеня, коровай, виселка;
B. диригент, симфонія, партитура, режисер, прем’єра;
Г. консирваторія, університет, дисертація, експеримент
II. Закрите завдання з двома правильними відповідями.1. Позначте рядки, у
яких в усіх словосполученнях потрібно писати и:
A. ідуч_ до школи, пахуч_ квіти, дівоч_й голос, дівоч_й долі, на
найвищ_й горі;
Б. пригортаюч_ дитину, співаюч_ колискову, працююч_ у полі,
пишуч_ диктант, лежач_ на піску.
B. думаюч_ про освіту, колисаюч_ немовля, творч_ задум, одчиняюч_
вікно, квітуч_х садів;
Г. дрижач_ лапки, бідні душ_, йдуч_ дорогою, чекаюч_ товариша,
дитяч_ очі, працююч_ агроном
2. Позначте рядки, у яких в усіх словах пишеться е:
A. топол_нька, кош_к, галяв_на, улюбл_ний, с_л_зень;
Б. поп_лястий, л_вада, ш_л_стіти, cyп_р_чка, замисл_ний;
B. м_р_живо, поч_нається, в_л_тенський, вовч_ня, заб_раю;
Г. ч_кати, з_лений, ввеч_рі, л_тиш, огол_ний.
3. Позначте рядки, у яких усі слова у перекладі з російської мови
пишуться з о:
A. шоколад, чего, человек, жернова, жестокость;
Б. шестой, плечо, шофер, черепица, чело;
B. щека, желтый, шелк, пчела, шорох;
Г. пшеничный, щетина, шелест, черный, георгина.
4. Позначте рядки, у яких у всіх словах вставляємо пропущену а:
A. г_няти, ск_чити, вигр_бти, м_гти, зл_мити;
Б. ск_кати, вим_гати, зл_мати, к_лач, х_зяїн;
B. г_разд, б_гато, м_настир, к_сар, к_зак;
Г. Б-гаття, к_рати, перем_гати, к_чан, п_морозь.
5. Позначте рядки, у яких в усіх словах при утворенні відповідних форм
випадають о, е:
A. учень, день, пень, березень, кусень;
Б. коромисло, ніготь, діжечка, мішечок, Відень;
B. олівець, гонити, лісок, пісок, беру;
Г. щебінь, пшениця, голубок, берег, квочок.
6. Позначте рядки, у яких в коренях усіх іншомовних слів пишеться і:
A. кл_єнт, рад_ус, _ндустрія, _сторія, х_мія;
Б. к_но, в_зав_, кол_бр_, ф_зика, н_ша;
B. ар_фметика, реж_м, с_стема, моза_ка, г_мн;

20. Г. на_вний, соц_ал_зм, ру_на, ш_нель, к_парис.

21. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ
1. При зміні іменників
г – ж – з
нога – ніжка – нозі
к – ч – ц
рука – ручка – руці
х – ш – с
вухо – вушко – у вусі
2. При утворенні прикметників на -ськ-
г
} ∧ ∧
+ ськ → зьк
Прага – празький
ж Париж – паризький
з француз – французький
к
} ∧ ∧
+ ськ → цьк
Козак – козацький
ч Ткач – ткацький
ц Молодець – молодецький
х
} ∧ ∧
+ ськ → ськ
Чех – чеський
ш Товариш – товариський
с Черкес – черкеський
але: казахський
іртишський
герцогський
баски – баскський
тюрки – тюркський
∧
3. При утворенні іменників на -ин-
∧ ∧
цьк + ин → чч
∧ ∧
Донецький – Донеччина
∧ ∧
Вінницький – Вінниччина
∧ ∧
ськ +ин → щ
∧ ∧
Одеський – Одещина
∧ ∧
Київський – Київщина
∧ ∧
зьк + ин → жч
∧
Запорізький – Запорожчина
∧
Криворізький – Криворіжчина

22. 4. При утворенні прикметників на -н-
к
} ∧
+ н → чн
рік – річний
ч ніч – нічний
ц місяць – місячний
5. При утворенні вищого ступеня порівняння прикметників,
прислівників
г
} ∧
+ ш → жч
дорогий – дорожчий – дорожче
ж дужий – дужчий – дужче
з близький – ближчий – ближче
↓
∧
с + ш → щ красива – краща – краще
Запам’ятайте!
ліскá віск блиснути пісок
↓ ↓ ↓ ↓
ліщина вощина блищати піщаний
6. При зміні дієслів
д – дж нагородити – нагороджу
г – ж могти – можу
з – ж возити – вожу
к – ч пекти – печу
т – ч світити – свічу
х – ш колихати – колишу
с – ш просити – прошу
зд – ждж їздити – їжджу
ст – щ простити – прощу
б – бл любити – люблю
в – вл ловити – ловлю
п – пл спати – сплю
м – мл ломити – ломлю
Питання і завдання для самоперевірки
– Як перевірити правопис сумнівної приголосної?
– Які приголосні чергуються при утворенні прикметників на -н-?
– Які зміни відбуваються з приголосними г, к, х при зміні іменників?
– Які приголосні змінюються на -цьк- при утворенні прикметників на
-ськ-?
– Як змінюються г, ж, з при утворенні вищого ступеня порівняння?

23. – Які приголосні чергуються при зміні дієслів?
– Утворіть іменники з -ин-, неофіційні географічні назви.
Вправи і завдання до теми „Чергування приголосних звуків при
словотворенні та словозміні”
1. Доберіть однокореневі слова до поданих так, щоб можна було
проілюструвати чергування приголосних; поясніть це чергування.
Рука, сміх, муха, бік, наука, казати, крик, звучати, сніжинка, Буг,
водити, носити, садити, страх, шпага, округ, поважний.
2. Утворіть прикметники від поданих іменників за допомогою суфіксів
-ськ-; -ство; поясніть правопис.
Буг – ; Волга – ;
Дніпро – ; юнак – ;
чуваш – ; німець – ;
чех – ; Карабах – ;
француз – ; Одеса – ;
казах – ; Запоріжжя – ;
ткач – ; Париж – ;
Гаага – ; студент – ;
козак – ; турист – ;
3. До кожного слова знайдіть його пару, щоб проілюструвати чергування
приголосних; поясніть правопис.
Яблуко, пасіка, луг, писати, універмаг, аптека, капелюшок, кріпак,
викладач, берег, різати, чищу, печу, птахів, поважати, приїзд, сніговий,
посаджений, легко, високо, дорого, піщаний, писк, рука, рушниця,
серце, річний, личко, колишу, радити, приїжджав, дужка, пташеня, у
колисці, галці, няньці, скриньці, тарілці, Парасчин, Галчин.
4. Від назв населених пунктів, міст утворіть нові слова, які б
проілюстрували чергування приголосних.
Харків, Львів, Вінниця, Запоріжжя, Черкаси, Бердянськ, Луганськ,
Донецьк, Дніпропетровськ, Кам'яно-Подільськ, Кривий Ріг, Миколаїв,
Полтава, Куп’янськ, Овруч.
5. Вставте пропущені жч або щ.
Ни_ий, ви_ий, доро_ий, ду-ий, бли_ий, кра_ий, бли_ати (на сонці),
бли_ати (наближатися), пі_аний, лі_ина, во_ина.
6. Поставте іменники у формі давального відмінка.
Книга, дорога, тайга, нога, епоха, допомога, річка, мука, тітка,
сусідка, черепаха, балка, піджак, оберег, універмаг.

24. Правопис голосних і приголосних фонем
Модульна контрольна робота
1. Перепишіть прислів'я, подані в дужках слова поставивши в потрібній
формі. Які звуки в цих словах чергуються?
Силуваним (віл) не доробишся. Голодним (кінь) не наїздишся. Не
страши (кіт) салом. Битому (собака) кия не показуй. Роби до (піт), то й
їстимеш в охоту. Хліб у (дорога) не затяжить (Нар. творч.).
2. До кожного з поданих слів діберіть його форму або спільнокореневе
слово, у якому відбувається чергування голосних звуків.
Сіль, віск, коса, могти, скакати, схопити, сідати, летіти, плести, горіти,
гірський, кістлявий, щока, пшениця (пшоно), шостий.
3. Від поданих слів утворіть такі їх форми або дібрати споріднені слова, в
яких чергуються приголосні звуки.
Берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, муха, горіх, смуга,
горох, казати, могти, сікти, бігти, дихати, просити, косити, сидіти,
гладити, їздити, кликати, скакати.
4. Перепишіть, на місці крапок вставляючи букви а або о.
Орел мухи не ловить, а слон за мишею не г..няється. За двома
зайцями не г..нись, бо й одного не впіймаєш. Хто везе, того ще й
підг..няють. Химка – х..зяйка, тільки л..пати нема. "Нехай" – п..ганий
чоловік. Без прибутку й м..нахи не торгують. Меле, як з г..рячки. На
мені пок..тається, як на їжаку. За хорошим х..зяїном і свинка
господинка. Вдача г..ряча, а розум миші з’їли. Видно пана по х..лявах.
Краще б..гатирське серце, ніж позолочений меч (Нар. творч.).
5. До поданих слів доберіть синоніми, у корені яких були б наявні шиплячі
звуки з е або о після них. Позначте орфограму.
Лоб, квартет, порядність, правдивий, зникати, вихований.
6. У виділених словах вкажіть корені, підкресліть букви, що позначають
звуки, які чергуються. В дужках після виділеного слова запишіть
форму слова, в якій відбувається чергування.
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, що вивела чаєняток при битій
дорозі. Закувала зозуленька на хаті, на розі, заплакала дівчинонька в
сінях на порозі. Ой у лузі та і при березі червона калина, породила та
удівонька хорошого сина (Нар. творч.).
7. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного
відмінка. Вставте пропущені літери.

25. Ой, не шуми, (луг), з..лений (байрак)! (Нар. творч.). Д..вися,
(князь)! Бачиш ти, як близько за пагорбом бл..щить монгольський
спис? (М. Бажан). Смійся, лютий (враг), та не дуже...(Т. Шевченко). Не
ходи, (козак), понад б..регами, не суши с..рденька чорними бровами.
(Нар. творч.). Жити, жити, (друг), поспішім (П. Перебийніс). Ох, коли
б скоріше, (хлопець), мрії ті твої справдились (Леся Українка). Жду
тебе, (парубок), у батьківській хаті, у твоєму ріднім краю (В.
Симоненко). Чом ти жив не по правді, (з..мляк)? (С. Литвин).
Підведись, (юнак), серце дай г..ряче (А. Малишко). А ти ж куди
мандруєш, ласкавий (чоловік)? (А. Малишко). (Мисливець) юний, вже
пора на лови (Є. Гуцало). Жорстокий (стрілець)! Будь проклятий твій
недобрий зір, що цілить і вб..ває! (Р. Бернс). Я знаю, ти створений так і
не можеш інакше, проте бер..жись мого пострілу; чуєш, (х..жак)!
(Н. Диб’як).
8. Запишіть під диктовку. Слова, в яких відбувається чергування
приголосних, підкресліть. Написане звірте з надрукованим.
Я зупиняю в лузі вітер (Є. Будницька). Життя в труді й напрузі
проліта. (Д. Луценко). Я біля мосту стишую ходу (В. Симоненко). По
доріжці по зеленій з гаю в сад ідуть сліди (М. Стельмах). В руці
горять, як свічі, три золоті лілеї (Д. Павличко). Дорога тікала за гони
крізь пил і звороти круті (Є. Будницька). Де твій народ? То в черзі, то в
юрбі (Л. Костенко). На шумному розі книгарня, не раз я заходив туди.
(В. Сосюра). Тривожні останні хвилини віками здавались мені. (В.
Грінчак.) Моя душа зболілася в кольчузі (Л. Костенко). Яким вогнем
спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л. Костенко). Внизу
далеко смужечка дороги (Л. Костенко). А на порозі мати залатаним
махнула рукавом (М. Рильський). Проснулась на стрісі лелека і
дивиться чуло кругом (В. Сосюра.) Висить густа луна, як у порожнім
глеці, і вже нема куди вертатися лелеці (Ю. Ковалів ).
9. Перепишіть. Після виділених слів запишіть в дужках форми дієслів із
чергуванням приголосних.
Зразок. Не поможе (помогти) вороні шампунь, а крукові мило (Нар.
творч.)
Дім без господаря плаче (?). Скільки під деревом не лежи (?), не
виростуть коржі. Скачу (?), як хліб побачу. Сонько хліба не спече (?).
Любиш квіти – бережи (?) віти. З горшка не потече (?), поки його не
припече (?). Вівцю стрижуть (?), а баран трясеться. Одні тчуть (?)
полотно, а іншим сорочки шиють. Яка пряжа, таке й полотно ляже (?)
Аби голова пройшла, а хвіст дожене (?).

26. Правопис приголосних
Подвоєння Подовження
↓ ↓
Це збіг однакових приголосних Явище морфологічне
1.¬ + ∩
піддубний, беззубий,
піддашшя, беззлісний
1. іменники середнього роду на -я:
знання, узбіччя, передпліччя
але: листя, щастя (збіг різних
приголосних)
2.∩ + ∧
денний, осінній
племінний, годинний
2. іменники жіночого роду, ІІІ
відміни, в О. відм. перед -ю:
піччю, сіллю, ніччю
але : юністю, радістю
3.∩ + ∩
юннат, міськком,
військкомат
∧ ∧
3. у прислівниках на –я, -ю:
зрання, навмання,
попідтинню, попідвіконню,
спросоння
4. дієслово на с + ся (постфікс)
розрісся,піднісся
4. У словах:
ллю, ллєш, виллю
бовван, бовванити
ссати, ссавці, виссати
лляний, панна.
Запам’ятайте:
шалений, даний, жаданий,
священик, свячений, хрещений
нежданий, негаданий, бажаний
∧ ∧ ∧
5. -éнн; -áнн; -янн- під наголосом →
нн:
незбагнéнний, несказанний,
незрівнянний.
↓
три умови: – суфікс
– наголос
– неможливість дій
! Божéственний, благословенний
Богоявлення, священний

27. Спрощення в групах приголосних
(для милозвучності вимови можуть випадати у вимові і на письмі середні
приголосні д, т, л, н, к):
ЖДН – ЖН : тиждень – тижня
ЗДН – ЗН : виїздити – виїзний
СТН – СН : честь – чесний
СЛН – СН : ремесло - ремісник
ЛНЦ – НЦ : сонце (сьлньце)
РДЦ – РЦ : серденько – серце (із сьрдьце)
СТКЛ – СКЛ : скло (із стекло)
РНЦ – НЧ : горно – гончар (із гьрньчорь)
СКН – СН : тиск – тиснути
ЗКН – ЗН : бризкати – бризнути
Винятки: агент – агентство, гігантський, баластний, контрастний,
компостний, нацистський, форпостний, невістці, невістчин,
артистчин, шістнадцять, хворостняк, кістлявий, хвастливий,
хвастнути, пестливий.
Питання і завдання для самоперевірки:
- як розрізняються поняття подвоєння і подовження?
- чому у словах типу щастя, юністю, подовження не відбувається?
- наведіть по три приклади на правила збігу однакових приголосних;
- іменники якого роду в О. в. мають подовження?
- до таблиці спрощення в групах приголосних дописати по 2 приклади
на кожне правило.
Вправи і завдання за темою „Правопис приголосних”
1. Від поданих іменників утворіть прикметники:
сани, картина, вина, мільйон, ячмінь, чавун, рослина, тварина,
електрон.
2. Запишіть слова в орудному відмінку:
молодість, мати, любов, розкіш, радість, подорож, область, сіль, мідь,
даль, честь, жовч, Керч, ніч.
3. Від поданих дієслів утворіть іменники середнього роду:
хотіти, вивчити, захопити, мислити, вразити, зберегти, вишивати,
відкрити, горіти, знищити, ходити, узаконити.
4. Вставте, де потрібно, пропущені букви:
ненавис ний, пристрас на, почес не, зліс ний, кількіс ний, зловіс но,
беззахис ний, хворос няк, ус ний, щас ливий, кіс лявий, хрус нути,
пес_ливий.

28. 5. Випишіть лише слова, у яких букви, взяті в дужки, подвоюються.
Доне(ч)ина, о(б)ризкати, за(б)ризкати, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі,
іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрянський, імени(н)ик,
ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, бе(з)успішний, небе(з)ахисний,
істи(н)ий.
6. Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в три
колонки: 1) з апострофом; 2) з подвоєнням букв; 3) без апострофа і без
подвоєння букв. (Слова на -ью стоять в орудному відмінку).
Взаимностью, спиралью, смертью, Приднепровье, Полесье, счастье,
учение, выльются, слезливостью, верфью, Поволжье, знание, мазью,
статья, Заполярье, огрубелостью, рысью, гордостью.
Правопис приголосних
Тестові завдання
1 варіант
1. Позначте рядок, у якому при утворенні іменників на -ин(а) відбувається
подовження -чч-:
А. вінницький, донецький, турецький, козацький, бахмацький;
Б. одеський, черкаський, празький, гайдамацький, київський;
В. гадяцький, овруцький, чеський, чуваський, полтавський;
Г. іртишський, кременчуцький, запорізький, бузький, житомирський.
2. Позначте рядок, у якому неправильно вжиті суфікси -зьк-, -ськ-, -цьк-:
А. казахський, азіатський, студентський, гадяцький, волоський;
Б. ткацький, французький, прилуцький, латиський, туринський;
В. криворізький, птаський, кріпатський, ризький, волжський;
Г. німецький, товариський, боягузький, парламентський, братський.
3. Позначте рядок, у якому вищий ступінь прикметників утворюється за
допомогою суфікса -іш-:
А. високий, низький, грубий, вузький, полум’яний;
Б. ткацький, чесний, здібний, говіркий, грайливий, сумний;
В. покірний, щасливий, гіркий, бурхливий;
Г. вовчий, товстий, білий, об’ємний, блакитний.
4. Позначте, у яких рядках при зміні дієслів чергуються приголосні. Відповідь
– цифру запишіть у таблицю:
А. возити, злазити, казати, мазати, погрозити; 1. в – вл
Б. колихати, прохати, перетворити на пух; 2. з – ж
В. ловити, плавити, мовити, правити; 3. х – ш
Г. просити, носити, косити, кресати. 4. зд – ждж
5. с – ш
А. В.
Б. Г.

29. 5. Позначте, у якому рядку у словах пропущено букву -з-:
А. вороне - кий, велетен - кий, оде - кий, - дійснити;
Б. пра - кий, бу - кий, Петербур - кий, бе - помилковий;
В. бли - кий, коза - кий, луган - кий, дослідни - кий;
Г. чиновни - кий, кагарли - кий, лікар - кий, - просоння.
6. Позначте рядок, у словах якого відбувається подовження приголосних:
А. корін-ий, невблаган-ий, священ-ий, насін-я, радіст-ю;
Б. божествен-ий, закон-ий, мас-а, гіл-ястий, хотін-я, натхнен-я;
В. шален-ий, знамен-ий, узбереж-я, ван-а;
Г. зран-я, попідтин-ю, учін-я, зубожін-я.
2 варіант
1. Позначте рядки, у яких в словах іншомовного походження відбувається
подовження:
А. Апол-он, Ас-ирія, Дік-енс, Мадон-а, віл-а;
Б. гол-андський, ман-а, пан-а, тон-а, Рус-о;
В. брут-о, Гіп-ократ, Одіс-ей, ван-а, нет-о, кас-ети;
Г. Шил-ер, бас-ейн Марок-о, кас-а, терас-а.
2. Позначте рядки, у яких відбувається спрощення приголосних при
утворенні прикметників:
А. область, виїзд, радість, перехрестя, злість;
Б. користь, парость, свист, контраст, студент;
В. пристрасть, жалість, захист, швидкість, якість.
Г. ненависть, кількість, доблесть, радість, користь.
3. Позначте рядки, у яких в орудному відмінку відбувається подовження
приголосних:
А. затишшя, обличчя, мідь, телефон, безсмертя;
Б. подорож, розкіш, осінь повінь;
В. вчення, тінь, даль, молодь;
Г. стаття, кілля, замислення, Керч.
4. Позначте цифрою 1 – рядок, у якому відбувається подовження,
приголосних, цифрою 2 – рядок, у якому відбувається подвоєння
приголосних та цифрою 3 –рядок, у якому є і подовження, і подвоєння:
А. гілля, колосся, річчю;
Б. невинний, священний, міжрайонний;
В. віддати, возз’єднати, проміння;
Г. риссю, рілля, мотуззя, Ілля.
Відповідь – цифру запишіть у таблицю:
А.
Б.
В.

30. Г.
5. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з -нн-:
А. юн-ат, вивчен-я, мільйон-ий;
Б. юн-ий, дан-ий, пін-ий;
В. зацікавлен-ість, зроблен-ий, гуман-ізм;
Г. нездіснен-ість, гуман-ий, священ-ик.
6. Позначте рядки, у яких в іменниках, утворених від дієслів, наявне
подвоєння чи подовження приголосних:
А. знати, шити, читати, мити;
Б. запитати, малювати, бажати;
В. стріляти, доповнити, мислити;
Г. збирати, відкрити, захопити, розростатись.
Вправа-самоперевірка
А. Позначте, які букви напишете замість крапок. Розкрийте дужки і запишіть.
1. Зустрілися на (берег), купив в (аптека), розуміється на (техніка),
провели на (літфак), дивувалися в (округа), стрічка на (капелюх),
діти в (горох).
2. Францу…ка збірна, вороне…кий губернатор, коза…ка паланка,
чума…кі вози, оде…ка гуморина, присива…кі степи, казах…кий
космодром, баск…ий костюм, фашист…ка організація, студент…ке
товариство.
3. Серде…на Оксана, серде…ний біль, вимо…ена гать, насид…ені
місця, сміялися соня…никово, надійшли приїж….і, спе…ена
картопля, запря…ені коні, змоло…ений хліб, пога…ене вогнище,
розря…аючи бомбу, летіли ни…че хмар, нічого нема доро…чого за
час, найбли…чі друзі, лівий берег ви…ий за правий;
4. Пісні про кріпа…ину, ночі Доне…ини, робітники Гали…ини,
смаглява Херсон…ина, степова Оде…ина, хлібороби Вороне…ини,
доба Отаман…ини, лани Дніпропетров…ини, лісова гу…авина,
густа лі…ина.
Б. Утворіть присвійні прикметники із суфіксом -ин.
Донька, рибалка, лялька, сопілка, нянька, матінка, Оленка,
приятелька, Галинка, жінка, русалка, Маринка, Тетянка, Юлька,
Параска, Ониська, Мелашка, Васька, Мотузка, Ольга, Чіпка, Ївга,
Єлька, лисичка, Миколка.
Перевірте, чи правильно виконали попередню вправу.
А. 1. Зустрілися на березі, купив в аптеці, розуміється на техніці, провели на
літфаці, дивувалися в окрузі, стрічка на капелюсі, діти в горосі.

31. 2. Французька збірна, воронезький губернатор, козацька паланка, чумацькі
вози, одеська гуморина, присиваські степи, казахський космодром,
баскський костюм, фашистська організація, студентське товариство.
3. Сердешна Оксана, сердечний біль, вимощена гать, насиджені місця,
сміялася соняшниково, надійшли приїжджі, спечена картопля, запряжені
коні, змолочений хліб, погашене вогнище, розряджаючи бомбу, летіли
нижче хмар, нічого нема дорожчого за час, найближчі друзі, лівий берег
вищий за правий.
4. Пісні про кріпаччину, ночі Донеччини, робітники Галичини, смаглява
Херсонщина, степова Одещина, хлібороби Воронежчини, доба
Отаманщини, лани Дніпропетровщини, лісова гущавина, густа ліщина.
Б. Доньчин, рибалчин, ляльчин, сопілчин, няньчин, матінчин, Оленчин,
приятельчин, Галинчин, жінчин, русалчин, Маринчин, Тетянин, Юльчин,
Парасчин, Онисьчин, Мелашчин, Васьчин, Мотузчин, (вимовляємо:
мотужчин), Ольжин, Чіпчин, Ївжин, Єльчин, лисиччин, Миколчин.
Правопис префіксів
¬ ¬ ¬ ¬
1. Від-, під-, над-, перед- → д:
відпустити, підписати, надкусити, передплатити
¬ ¬
2. роз-, без- → з:
розхитати, розпустити, безпомилковий, безхитрісний
¬
3. з-:
зробити
з → с
скласти
збудувати спитати
зламати струсити
змурувати сформувати
здумати схилити
(кафе птаха)
¬
4. пре = дуже (збільшення, зменшення)
предобрий
д у ж е
добрий
премудрий мудрий
прегарний гарний
пресумирний сумирний
¬
5. при-:
приєднання 〈
приклеїти
пришити

32. наближення 〈
приморський
приїхав
неповна дія 〈
прибити, прикусити
прищепити
¬
6. прі- у трьох словах : прірва, прізвище, прізвисько
¬
7. пере- → е
переучити, перефарбувати, перешкода.
Але: периметр, перипетія, перископ, перила
Запам’ятайте !
пре-, при- не є префіксами у словах іншомовного походження:
преамбула, превалювати, прем’єра, президент, престиж, привілей,
приватний, примітив, призер.
Питання і завдання для самоперевірки:
- Яку роль виконують префікси?
- Як вимовляється і пишеться префікс з- перед глухими і дзвінкими
приголосними?
- Що означають префікси пре- ? при- ?
- Доповніть табличку власними прикладами.
Вправи і завдання до теми «Правопис префіксів»
1. За допомогою префіксів утворіть нові слова
З- -калічити, - фотографувати, - брати, - кинути, - могти, - в’язати,
- хилити;
Роз- -жевріти, - квасити, - кидати, - світати, - терти, - стелити, - гнути, -
смоктати, - каяння, - тин
Під- -м’яти, - їжджати, - скочити, - шити, - класти, - йти.
Без- - пам’ятний, - корисливий, - сніжний, - тілесний, - хвостий.
Від- - ступити, - стебнути, - шкодувати, - робити, - тягти, - слати, - грати.
2. Допишіть потрібні префікси пре- , при- , з- , с-:
_кордонник, _пізнитися, _колихнути, _красно, _браний, _чистити,
_чорніти, _буття, _поконвіку, _погано, _чудово, _гіркнути, _кришити,
_гриз, _будувати, _крити, _нагідно.
3. Вставте пропущенні букви:
Пр_хилити небо. Погляд пр_кипає. Пр_красна половина. Пр_кусити
язика. Пр_солоджувати язика. Пр_тиснути до стіни. Пр_гріти гадюку за
пазухою. Пр_щемити хвіст. Опинитися над пр_рвою.

33. 4. Перепишіть, вставляючи замість крапок у префіксах і або о, зверніть увагу
на їх роль як засобу милозвучності мови.
1. Як кущ роз…в’ється, то й козак розживеться (н.тв.). 2. А потім
Ґандзя з…тхала й нудьгувала (М.Х.). 3. Коза з вовком тягалася – тільки
шкура з…сталася (н.тв.). 4. Повагом під…йшов Грицько до річки (Б.Г.).5.
Твої листи завжди пахнуть з…в’ялими трояндами (Л.У.). 6. І тільки часом
камінь з круч з…рветься (Л.У.). 7. Я об…звусь… Ні, голосу не стане
(Л,У.). 8. Тишу роз…рвало п’яне галайкання і тупіт копит (М.С.). 9.
Правдою цілий світ з…йдеш, а неправдою – ані до порога не дійдеш
(н.тв.).
5. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви. Поясніть правопис
префіксів.
1. А коли вони пр(е,и)тихли, на перехресті в метелиці окреслилась
постать якогось чоловіка (М.С.). 2. Він їй пр(е,и)носив дорогі дарунки
(Л.У.). 3. Між нами не було б такої пр(и,і)рви (В.Н.). 4. Пр(е,и)людія –
вступ до музичного твору (словник). 5. Летять хвилини – я не
пр(е,и)слухаюсь (Л.У.). 6. По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві
пр(е,и)красні шпаги (В.Н.). 7. Ліпше десять літ пр(е,и)чистих, ніж життя
тягти мороку (Драч).
Правопис префіксів, суфіксів
Тестові завдання
1. Позначте рядок , у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь,
суфікс, закінчення:
A. Ухвалений, завойований, наддунайський, возз'єднаний, пречудовий;
Б. Перекушений, по-англійськи, підроблений, обтрусити, заміс;
B. Зазимок, провесінь, розгромити, прадід, переддень;
Г. Навкруги, обстукати, предковічний, впоперек, навчання.
2. Установіть відповідність між словами та способами їх утворення:
А. Складання основ;
Б. Префіксально-суфіксальний;
В. Суфіксальний;
Г. Безафіксний;
Д. Префіксальний
1. Переддень, підґрунтя, відступ;
2. Нагрудний, передзимний,
підсушений;
3. Ідучи, лісовий, веснянка;
4. Забудова, хмарний, перепочинок;
5. Прикордонник, захисник,
начальство;
6. Пароплав, лісосмуга,
нафтосховище;
7. Синь, зелен, готов.
А. Б. В. Г. Д.

34. 3. Позначте рядки, у яких в усіх словах пропущено 3:
A. Бе_посередній, _кріпити, _шкребти, не_проможність, _хвалити;
Б. _щипати, ро_пущений, бе_карний, _гнити, бе_соння;
B. _ціпити, ро_палити, чере_плічник, _хотіти, _орати;
Г. _ліпити, _цементувати, ро_планувати, бе_характерний, ро_сип.
4. Позначте рядки, у яких в усіх словах пропущено букву И:
A. Пр_сісти, пр_губити, пр_мудрий, пр_хитрий, пр_права;
Б. пр_боркати, пр_ховати, пр_трусити, пр_стол, пр_сяга;
B. пр_думати, пр_мудрити, пр_хопити, пр_плентатись, пр_білити;
Г. пр_стойний, пр_горілий, пр_бічник, пр_вабити, пр_варений.
5. Позначте рядки, у яких всі слова написано правильно:
A. Підскочити, розтривожити, розстебнути, підкрутити, безхліб’я;
Б. пристойний, зв’язати, під’їжжати, зсипати, розп’ятий;
B. об’їздний, обкошений, відшкодувати, переорати, преосвященство;
Г. президент, розшарпані, здригається, відтягти, з’явитися.
6. До поданих слів доберіть антоніми. У якому рядку в словах-антонімах
пишемо с:
А. зав'язати, здружитись, зустрітись, корисний, сонний;
Б. талановитий, шумний, зсередини, зникати, звужування, зникати;
В. схуднути, розформувати, розклеїти, розтиснути, розкласти;
Г. грамотний, діяльний, залити, зсиплю, роздумаю.
7. Установіть, у яких рядках імена по батькові пишуться з суфіксами:
А. – івна
Б. – (і)ївна
В. – (і)йович
Г. – ович
Д. – ьович
1. Микола_вна, Савел_вна, Олекс_вна, Давид_вна;
2. Васил_вна, Наум_вна, Гліб_вна. Денис_вна;
3. Борис_вич, Броніслав_ич, Антон_вич,
Всеволод_вич;
4. Матв_вич, Леонт_вич, Олекс_вич, Євламп_вич;
5. Валер_вна, Серг_вна, Овсі_вна, Аркад_вна;
6. Геннад_вна, Інокент_вна, Ігор_вна;
7. Богдан_вна, Григор_вна, Роман_вна, Микит_вна;
8. Мойсе_вич, Герасим_вич, Сил_вич, Кузьм_вич;
9. Анатол_вич, Ізраїл_вич, Рафаел_вич.
А. Б. В. Г. Д.
8. Установіть, у яких рядках у суфіксах пропущені букви:
А. -е-
Б. -и-
В. -і-
1. станов_ще, мереж_во, хлопч_к, дівч_нка, няньч_н;
2. освітлен_сть, тонюс_нький, щир_сть, в’їдлив_сть,
тих_ший;
3. вжал_ний, хлоп_ць, велет_нь, виховат_ль,
вп’ят_ро;
4. дзеньк_т, остовп_ння, Пушк_н, веч_рка, щедр_сть;

35. 5. перепел_ня, щебетуш_чка, незнайом_ць, лелеч_ня,
плюш_вий;
6. грабл_ще, дал_на, вірмен_н, осич_на, рушн_чок.
А. Б. В.
9. Позначте рядок, у якому в усіх словах пишеться -нн-:
А. невжива_ий, використа_ий, зва_ий, освіче_ний, ра_ій;
Б. мі_ий, несказа_ий, замаскова_ий, міжзоря_ий, числе_ий;
В. невблага_ий, де_ий, сувере_ий, невпи_ий, лимо_ий;
Г. лату_ий, розчи_ий, луб’я_ий, нечува_ий, мальова_ий.
Напишіть під диктовку.
Річковий велетень
У цьому місці, на дні ріки, жив велетень – прездоровий старий сом. Він
жив у глибокій ямі, а для полювання виходив з ями і ховався десь під
берегом, серед водяних рослин, вистежуючи здобич – великих і малих риб.
Розправивши свої шість довгих вусів і принишкнувши між корчами, він був
схожий на колоду. Він довкола придивлявся і терпляче чекав, бо в цей
передсутінковий час до берега підпливали плітки, верховодки і ще багато
риб. Сома не обходили такі дрібниці, що саме цієї пори з глибини ріки
ближче до поверхні піднімалась сила-силенна малесеньких водяних тваринок.
Він ніколи не цікавився ними. Чого б це він цікавився отим дріб'язком? Хай
риби, яких він завжди вичікував, їдять усю ту дрібноту, а він, поважний,
дужий сом, звичайно, повечеряє якоюсь із цих дурних риб... От пливе зграйка
маленьких рибок. Сом відкрив трохи свою велетенську пащу і завмер. Рибки
навіть не примітили його страхітливої голови, пливли собі далі... Раптом
несподіваний вир підхопив їх і закрутив, поніс. Сомище підпустив рибок
якомога ближче і з превеликою силою втягнув у рот воду. Разом із струменем
води до нього в пащу потрапили і безпомічні рибки.
Отак і полював він цілі дні влітку та восени. Взимку сом відсипався у ямі
разом з десятком таких же, як і він, сомів. Тільки-но почала прибувати тепла
весняна вода, соми прокидались і розпливалися хто куди. Коли вода добре
нагрівалась, сом розкопував на дні ріки ямку, робив у ній нескладне гніздечко
з рослинних решток, і сомиха відкладала туди ікру. Тоді сомові треба було
пильно стерегти беззахисну ікру від усяких риб, до неї ласих.
252 слова (За В. Іваненко)
 Визначте, яку букву треба вписати.
1. Ро...лити метал, ро...писатися у відомості, написати ро...писку, ро...дати
підручники, ро...казати казку, ро...шукати людину, карний ро...шук,
ро...порядок дня, швидкий ро...рахунок, ро...лючений ро...мазня, тиха
ро...мова.
2. Трава: 1) ...кошена, 2) ...різана, 3)...жата, 4) ...палена, 5) ...рвана, 6)

36. ...їдена, 7) ...брана, 8) ...хована.
3. Люди: 1) ...явилися, 2) ...юрмилися, 3) ...єдналися, 4) ...робили,
5) ...будили, 6) ...гнули, 7) ...формували, 8) ...творили, 9) ...шили,
10) ...конструювали.
 Перевірте, чи правильно виконали попередню вправу.
1. Розлити метал, розписатися у відомості, написати розписку, роздати
підручники, розказати казку, розшукати людину, карний розшук, розпорядок
дня, швидкий розрахунок, розлючений розмазня, тиха розмова.
2. Трава: 1) скошена, 2) зрізана, 3) зжата, 4) спалена, 5) зірвана, б) з'їдена,
7) зібрана, 8) схована.
3. Люди: 1) з’явилися, 2) з’юрмилися, 3) з’єдналися, 4) зробили,
5) збудили, 6) зігнули, 7) сформували, 8) створили, 9) зшили,
10) сконструювали.
ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА
1. М’який знак пишеться після 7 літер:
д, т, з, с, ц, л, н
(де ти з’їси ці лини?)
мідь, гість, злазь, вісь, Грицько, станьте.
2. У буквосполученні -ьо-:
кольоровий, сьомий, дзьоб.
      
3. У суфіксах –еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -зьк-, -цьк-:
маленький, дрібнесенький, гарнюсінький, кінський, кавказький,
козацький

4. Після л перед -ськ-:
сільський, польський, учительський.
5. У дієсловах на -ть, -ться:
працюють, змагаються, поневіряються, множаться,
та у дієсловах наказового способу:
станьте, сядьте, змагайтесь, шикуйтесь, струменіть.
6. У буквосполученнях:
-льц-
〉 від –льк-
-ньц-
〉 від –ньк-
-льч -ньч-
лялька – ляльці – ляльчин ненька – неньці – неньчин
галька – гальці – гальчин донька – доньці – доньчин

37. М’який знак не пишемо
1. Після губних – б, п, в, м, ф
}
вони лише
пом’якшуються перед
і, я, ю, є
шиплячих
∩
– ж, ч, ш, дж
задньоязикових – г, к, х, ґ
– р
любов, верф, ріж, піч, ворог, токар, слюсар
але: згорьований, Горький
2. Після н перед ж, ч, ш, щ та -ськ-:
тонше, менше, кінчик, Уманщина,
але: женьшень, Маньчжурія
(треба): Явлінський, Волинський, селянський
3. У буквосполученнях
-лц-
〉 від -лк-
-нц-
〉 від нк-
-лч- -нч-
галка – галці – галчин матінка – матінці – матінчин
рибалка – рибалці – рибалчин хмаринка – хмаринці – хмаринчин
4. Між подовженими м’якими приголосними:
зав’яззю, стаття, сіллю, тінню, віссю,
але: кицьці, підносься.
5. Після д, н, т перед -ченк(о),-чук-, -чишин
Радченко, безбатченко, Феденчук, Гринчишин
але: Михальченко, Ковальчук
6. У числівниках на позначення десятків і сотень:
п’ятдесят п’ятсот
шістдесят шістсот
сімдесят дев’ятсот
Запам’ятай!
Кінський, промінчик, свято, Святослав, дзвякнути, велетенський,
Гуцульщина, Уманщина, тьмяний, Горький.
! Не пишемо м’який знак в іменах та українських прізвищах: